Італія, Болгарія та Мальта приєдналися до Бельгії, яказапропонувала шукати альтернативні схемі кредитування України замість репатріаційного кредиту за рахунок заморожених активів РФ. Про це у п’ятницю, 12 грудня повідомило Politico.
Зазначається, що ці чотири країни ЄС у спільній заяві закликали Єврокомісію та Раду ЄС відмовитись від використання заморожених російських активів для підтримки України.
Вони наполягають продовжувати вивчати альтернативні механізми, які відповідали б законодавству ЄС та міжнародному праву, мали б передбачувані параметри і мінімізували ризики. Йдеться про так званий “План Б” – випуск спільного боргу ЄС для фінансування України в наступні роки.
Разом з тим, ця ідея стикається з низкою проблем: вона може збільшити державні борги Італії та Франції і потребує одностайності серед усіх членів ЄС, що дозволяє країнам, зокрема, дружній до Кремля Угорщині, заблокувати рішення.
Видання пише, що публічна критика Бельгії, Італії, Мальти та Болгарії зменшує шанси Єврокомісії домовитися про політичну угоду на наступному саміті.
Водночас, навіть якщо до Бельгії, Болгарії, Мальти та Італії приєднаються угорська та словацька сторони, вони все одно складають меншість. Проте публічна критика цих країн зменшує шанси Єврокомісії на досягнення політичної угоди на саміті наступного тижня.
Видання нагадує, що в Італії урядова коаліція розділена через допомогу Україні: прем’єрка Джорджія Мелоні підтримує санкції проти Росії, тоді як її заступник Маттео Сальвіні займає проросійську позицію і підтримує плани США щодо завершення війни в Україні.
Як повідомлялося, 12 грудня посли Європейського Союзу погодили механізм безстрокового замороження €210 млрд російських активів у Європі, який має не допустити їхнього повернення Росії поза санкційним режимом.
Автор: admin
-
Чотири країни ЄС виступили проти репараційного кредиту Києву
-
Посолка ЄС прокоментувала рішення щодо активів РФ
Росія не отримає доступу до своїх заморожених активів у Європі навіть через “задні двері”. Про це завила посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова на своїй Facebook-сторінці у п’ятницю, 12 грудня.
Вона зазначила, що сьогодні (у п’ятницю – ред.) з Брюсселя надійшла “одна з найкращих новин” за останні дні.
“Сьогодні Рада, тобто держави-члени, ухвалила чітке рішення: Росія не отримає доступу до заморожених активів свого Центрального банку, що зберігаються на території Європейського Союзу. Ні безпосередньо, ні через “задні двері”, – заявила посолка.
Вона пояснила, що Європейський Союз заблокував будь-який переказ цих коштів назад до Росії.
“Причина проста і справедлива: якщо Москва відновить доступ до цих грошей, вони будуть безпосередньо використані для фінансування російської агресії проти України. Для Росії це погана новина. Менше грошей на війну, менше можливостей обійти санкції і менше можливостей чинити тиск на Європу за допомогою гібридних атак і економічного примусу”, – підкреслила глава посольства США.
Матернова додала, що ці заходи є тимчасовими, але вони залишатимуться в силі, доки Росія продовжуватиме свою агресивну війну і загрожуватиме безпеці Європи.
Вона також висловила сподівання, що наступного тижня ми, можливо, побачимо подальші рішення щодо заморожених активів.
Як повідомлялося, посли Європейського Союзу погодили механізм безстрокового замороження €210 млрд російських активів у Європі, який має не допустити їхнього повернення Росії поза санкційним режимом. -
Трамп хоче поділити сфери впливу з Китаєм і РФ – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп змінює стратегію по відношенню до Китаю. Новий підхід передбачає заміну традиційної американської політики стримування на розподіл сфер впливу. Про це у п’ятницю, 12 грудня, пише Axios.
Видання зауважує, що останнім часом Трамп “звучить як найбільший китайський голуб у Вашингтоні”.
Зазначається, що зміну курсу видно на прикладі низки рішень Трампа – зокрема, його відмови запровадити санкції проти Китаю після торішніх масштабних кібератак та скасування заборони на експорт високопродуктивних чіпів Nvidia H200 до КНР. Це означає різкий розворот у його зовнішній політиці, адже під час першої каденції Трамп сам прагнув обмежити доступ Пекіна до американських технологій.
Подібний зсув від конфронтації до пошуку компромісів, за даними Axios, простежується і в підході Трампа до Росії. Зазначається, що глава Білого дому демонструє готовність прийняти військові здобутки, яких Москва досягла в Україні. Так, адміністрація Трампа схиляє Київ до передачі Росії всієї території Донбасу, подаючи це як шлях до “нової ери стратегічної стабільності” у відносинах між США та РФ.
Трамп також виступає за повернення Росії до складу G7 – формату, з якого Москву виключили після окупації Криму у 2014 році. Також зазначається, що оприлюднена Білим домом Стратегія національної безпеки США нині виглядає більш прихильною до РФ, ніж до європейських союзників.
У запропонованій Трампом моделі взаємодії великих держав стабільність постає як наслідок домовленостей щодо розподілу сфер впливу. Для Сполучених Штатів це передбачає посилення контролю над Західною півкулею, протидію Венесуелі, союзниці Китаю та Росії, а також чіткі застереження Пекіну й Москві від втручання у внутрішні справи США. -
В Одесі та Дніпрі чули вибухи
У ніч проти суботи, 13 грудня, в Одесі та Дніпрі пролунали вибухи на тлі загрози атаки ударних безпілотників. Про це повідомляє Суспільне та моніторингові канали.
Про перші вибухи в Одесі повідомили о 23:52 та 23:54. За кілька хвилин до цього Повітряні сили ЗСУ інформували про рух груп ворожих дронів з півночі у напрямку міста. Раніше також надходили повідомлення про кілька груп БпЛА, які рухалися з Миколаївської області та з акваторії Чорного моря у бік Одещини.
Згодом вибухи пролунали і в Дніпрі. Перед цим Повітряні сили попереджали про рух груп ворожих безпілотників у напрямку міста.
Інформація про можливі наслідки атаки та роботу ППО уточнюється. -
Ані ночі без пожежі: у РФ дрони атакували НПЗ
У ніч проти суботи, 13 грудня, у Росії безпілотники атакували Саратовський нафтопереробний завод. Про це повідомляє низка Telegram-каналів.
Керівник ЦПД РНБО Андрій Коваленко підтвердив атаку.
“Підгорає Саратовський НПЗ в рашці”, – прокоментував він числені кадри пожежі.
Тим часом на відео, якими охоче ділиться населення Саратова, видно пожежу, заграву у небі. Також чутно вибухи та сирени тривоги. Саратовський нафтопереробний завод – одне з найстаріших нафтопереробних підприємств росії. Станом на 2023 рік обсяг переробки нафти становив 4,8 млн тон. -
ЗМІ: Зустріч у Парижі щодо мирного плану скасували
На суботу, 13 грудня, у Парижі була запланована зустріч делегацій США, України та Європи щодо мирного плану. Однак цих переговорів не буде. Про це увечері в п’ятницю, 12 грудня, повідомило польське видання RFM із посиланням на джерела у Франції.
“У суботу в Парижі не буде зустрічі щодо України”, – сказало джерело видання в Єлисейському палаці.
Причини скасування зустрічі не наводяться. -
Українці беруть другу гру з румунами під свій контроль і перемагають
У п’ятницю, 12 грудня, відбувся другий раунд зустрічей між збірними України та Румунії, що їх проводять у рамках Європейського кубка націй із хокею.
Слід нагадати, що перший матч приніс “синьо-жовтим” перемогу – українці мінімально обіграли румунів.
У рамках п’ятничної гри румуни почали гру з очевидних спроб узяти реванш за поразку в минулому матчі. І були винагороджені точним потраплянням шайби у ворота української команди. Євген Скачков улучив шайбою прямо в дев’ятку.
Проте українці не дали суперникам спочивати на лаврах, і ще до кінця першого періоду Денис Жеребко зрівняв рахунок у грі.
Переможною шайбою стало закидання, здійснене Віктором Захаровим у другому періоді.
Слід також відзначити дії Дениса Матусевича, який двічі посприяв забитим шайбам гольовими передачами.
Європейський кубок націй-2025/26
Румунія – Україна – 1:2 (1:1, 0:1, 0:0)
Голи: Скачков, 13 – Жеребко, 17, Захаров, 28
Остаточний матч визначального мінітурніру відбудеться у суботу, 13 грудня.
в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp
-
Парламент Болгарії підтримав відставку уряду
Парламент Болгарії у п’ятницю, 12 грудня, прийняв відставку уряду прем’єр-міністра країни Росена Желязкова. Таке рішення було ухвалене на тлі антиурядових протестів в країні, повідомляє видання SeeNews.
Усі 227 членів парламенту, присутніх під час голосування підтримали рішення про відставку. Три партії урядової коаліції контролювали 102 з 240 місць у парламенті.
Як повідомляло Reuters, ввечері у середу, 10 грудня, тисячі людей вийшли на мітинг у столиці Болгарії та десятках інших міст країни. Демонстрації розпочалися як невдоволення бюджетом на 2026 рік, зокрема проти запланованого підвищення податків для фінансування збільшення витрат. Крім того, громадяни Болгарії проти запланованого переходу на євро.
Близько половини болгар виступають проти введення євро, побоюючись, що це зазіхне на національний суверенітет, а роздрібні торговці скористаються переходом з національного лева на євро для підвищення цін.
Згодом протести переросли в масове обурення урядом. Протестувальники вимагали повної відставки уряду та перезапуску політичної системи. Протестувальники виступили проти уряду меншості та, як вони стверджували, його неспроможності боротися з корупцією.
11 грудня уряд Болгарії пішов у відставку на тлі масових антиурядових протестів. Прем’єр Росен Желязков прокоментував це рішення тим, що уряд не зумів пояснити своїм опонентам користь запропонованого ним проєкту бюджету.
Сербія та Болгарія готуються націоналізувати російські НПЗ -
На Дунаї балкер протаранив суховантаж з українською пшеницею
В дунайському каналі Суліна неподалік Ізмаїлу у п’ятницю, 12 грудня, сталося зіткнення двох суден. Одне з них перевозило українську пшеницю, повідомляє видання Думська.
Зазначається, що невеликий балкер РАМА H під прапором Гондурасу не впорався з керуванням і протаранив суховантаж, що стояв біля берега на якорі.
За інформацією румунських ЗМІ, постраждале судно стояло з вантажем української пшениці. Судячи з відео інциденту, ушкодження незначні.
Винуватець події, згідно з даними трекера marinetraffic, вийшов з румунського порту Галац, прямуючи до сирійського Тартуса. Однак, найімовірніше, він завантажився зерном у Рені та через погані погодні умови та складну навігацію на Дунаї зупинився на ніч на роздоріжжі, що веде в канал Суліна.
Вранці, 12 грудня, розвертаючись для входу в канал, капітан РАМА H не витримав дистанції, допустивши зіткнення.
Наразі судно рухається в бік Чорного моря. Судячи з усього, воно не зупинилося для з’ясування обставин аварії та не зв’язувалося з постраждалим балкером. -
Україна в ЄС до 2027 року. Нові чутки про мирний план
У останньому проєкті мирної пропозиції, який українські та європейські чиновники представили Вашингтону, міститься пункт про те, що Україна має приєднатися до ЄС до 1 січня 2027 року, йдеться у публікації видання Financial Times. План є переглянутою версією пропозицій адміністрації Трампа щодо припинення війни. Остання версія з’явилася в той час, коли Дональд Трамп посилює тиск на президента Володимира Зеленського, щоб той пішов на мирну угоду.
Революційна процедура
“Приєднання України до ЄС до 1 січня 2027 року вказано в останньому проєкті мирної пропозиції, який українські та європейські чиновники представили Вашингтону, повідомили Financial Times особи, ознайомлені зі змістом документа”, – йдеться у публікації без уточнень, хто з європейців підтримує такі радикально швидкі терміни вступу України.
Чиновники, які підтримують прагнення України до вступу в ЄС, заявили, що Європейська комісія тепер розуміє, що не повинна зривати мирний процес, виступаючи проти швидкого членства Києва. Водночас, Україна ще не завершила навіть один із 36 розділів переговорів з ЄС, і такий графік порушив би “заснований на заслугах” підхід Євросоюзу до прийняття нових членів.
Особи, ознайомлені з мирним планом, заявили, що він змусить Брюссель переглянути весь процес розширення, включно з такими питаннями, як строки доступу до фондів ЄС і право голосу.
Підтримка плану з боку США означатиме, що Дональд Трамп зможе змусити угорського прем’єра Віктора Орбана, який досі блокував процес вступу України, відмовитися від свого вето.
Нереальний план?
Європейські чиновники заявляють, що потенційне вступ України до ЄС до 1 січня 2027 року, що, за даними ЗМІ, фігурує в останньому проєкті мирної пропозиції, нереальне.
За словами джерел Радіо Свобода, членство України в Європейському Союзі може бути однією з гарантій безпеки в майбутньому, але про конкретні строки мова поки не йде.
“Під час вчорашньої телефонної розмови “коаліції рішучих” деякі згадували членство України в ЄС як важливу гарантію безпеки на майбутнє, але це питання не було головним під час розмови, і ніхто не згадував 2027 рік як дату для цього”, – сказав він.
Інший співрозмовник також заявив про нереальність такого строку.
“І США, і Україну це влаштовує (наявність такого пункту в мирному плані). Просто це їм нічого не коштує – як, до речі, і росіянам, – тож чому б і ні? Але це питання, яке не має нічого спільного з реальністю”, – зазначив високопоставлений чиновник Євросоюзу.
Особливий шлях
У четвер на неформальному засіданні Ради з загальних справ (до компетенції цього органу входить також розширення) ЄС оголосив про запуск нового формату технічних переговорів з Україною, які не залежать від угорського вето.
Данська міністерка з питань ЄС Марі Б’єр висловила жаль через те, що уряд Віктора Орбана так і не скасував свою блокаду, через що інші європейські країни були змушені шукати шляхи її обходу.
“Багато з нас розчаровані тим, що ми не змогли офіційно відкрити Кластер 1, але я дуже пишаюся тим, що нам вдалося погодити технічний процес – фронтлоудинг (frontloading)”, – заявила міністерка.
“Сьогодні ми підтвердили цей новий підхід, і наступне головування, головування Кіпру, зможе його продовжити… Це означає, що процес розширення за участю України не зупинився”, – повідомила представниця данського голосування.
Єврокомісар з питань розширення Марта Кос підтвердила, що тепер Україна і ЄС перейшли на технічний процес, за яким немає небезпеки вето з угорської сторони. “Сьогодні країни-члени ЄС дали чіткий напрям роботи… Є перелік реформ, і ніхто не може накласти вето на проведення Україною цих реформ”, – заявила вона.
Марі Б’єр уточнила, що цей шлях, по суті, означає обхід угорського вето, але на певний час. Для закриття переговорних глав необхідно отримати згоду всіх членів ЄС, і це неможливо обійти.
“Процедури розширення вимагають одностайності для відкриття переговорних кластерів. Ми не змогли зняти цю блокаду, але ми обрали інший підхід… Навіть якщо формально блокада є, ми можемо продовжувати технічну роботу, яку потрібно виконати (у рамках переговорів). А потім, коли блокаду буде знято, ми зможемо дуже швидко відкрити переговорні кластери і закрити їх”, – заявила міністерка.