Уряд Німеччини проведе консультації щодо можливості заборони партії Альтернатива для Німеччини” (AfD). Про це у четвер, 22 травня, заявила міністерка юстиції Німеччини Стефані Хубіг у коментарі Frankfurter Allgemeine Zeitung.
За її словами, партію “варто сприймати як серйозну загрозу для демократії», а після того, як Федеральна служба захисту конституції класифікувала AfD як праворадикальну, це питання потребує політичного обговорення.
“До цього обов’язково має входити й перевірка можливості заборони партії”, – підкреслила міністерка.
Хубіг повідомила, що федеральний уряд проведе консультації з цього приводу та сформулює спільну позицію. Вона також закликала до активного обговорення цього питання в Бундестазі та Бундесраті, нагадавши, що ініціативу щодо заборони партії можуть подавати не лише уряд, а й обидві палати парламенту.
“Заборона партії – це найгостріший інструмент, яким володіє демократія. Його не слід застосовувати поспішно. Але якщо після ретельної перевірки виявиться, що є всі підстави, буде важко пояснити, чому ми не скористалися цим засобом”, – зазначила вона. Альтернатива для Німеччини – німецька політична партія правої та ультраправої ідеології Німеччини, заснованої 2013 року. За підсумками виборів 23 лютого 2025 року є другою найбільшою партією Німеччини, посівши 151 місце в Бундестазі.
Партію описують як німецьку націоналістичну, правопопулістську та євроскептичну. Частини АдН мають расистські, ісламофобські, антисемітські та ксенофобські тенденції, повʼязані з ультраправими рухами, як-от неонацизм та ідентаризм.
Після початку Європейської революції в Україні восени 2013 й особливо після початку агресії Росії проти України навесні 2014, керівників партії помічали у відверто проросійських та антиукраїнських висловлюваннях.
З початком великої війни в Україні члени партії робили різні заяви, що потенційно загрожують безпеці Україні, зокрема пропонували зняти санкції з Росії.
Автор: admin
-
У мінюсті Німеччині розглянуть можливість заборони партії AfD
-
У мін’юсті Німеччини розглянуть можливість заборони партії AfD
Уряд Німеччини проведе консультації щодо можливості заборони партії Альтернатива для Німеччини” (AfD). Про це у четвер, 22 травня, заявила міністерка юстиції Німеччини Стефані Хубіг у коментарі Frankfurter Allgemeine Zeitung.
За її словами, партію “варто сприймати як серйозну загрозу для демократії», а після того, як Федеральна служба захисту конституції класифікувала AfD як праворадикальну, це питання потребує політичного обговорення.
“До цього обов’язково має входити й перевірка можливості заборони партії”, – підкреслила міністерка.
Хубіг повідомила, що федеральний уряд проведе консультації з цього приводу та сформулює спільну позицію. Вона також закликала до активного обговорення цього питання в Бундестазі та Бундесраті, нагадавши, що ініціативу щодо заборони партії можуть подавати не лише уряд, а й обидві палати парламенту.
“Заборона партії – це найгостріший інструмент, яким володіє демократія. Його не слід застосовувати поспішно. Але якщо після ретельної перевірки виявиться, що є всі підстави, буде важко пояснити, чому ми не скористалися цим засобом”, – зазначила вона. Альтернатива для Німеччини – німецька політична партія правої та ультраправої ідеології Німеччини, заснованої 2013 року. За підсумками виборів 23 лютого 2025 року є другою найбільшою партією Німеччини, посівши 151 місце в Бундестазі.
Партію описують як німецьку націоналістичну, правопопулістську та євроскептичну. Частини АдН мають расистські, ісламофобські, антисемітські та ксенофобські тенденції, повʼязані з ультраправими рухами, як-от неонацизм та ідентаризм.
Після початку Європейської революції в Україні восени 2013 й особливо після початку агресії Росії проти України навесні 2014, керівників партії помічали у відверто проросійських та антиукраїнських висловлюваннях.
З початком великої війни в Україні члени партії робили різні заяви, що потенційно загрожують безпеці Україні, зокрема пропонували зняти санкції з Росії. -
На Курщині кажуть про приліт по скупченню техніки
У місті Льгов Курської області РФ увечері у четвер, 22 травня, прогриміли вибухи. Місцева влада заявляє про удар з Himars. У місцевих Telegram-каналах пишуть, що ціллю стало скупчення військової техніки.
Зокрема канал Пепел пише, що ЗСУ вдарили ракетами по скупченню військової техніки і особового складу в районе АЗС Роснефть на виїзді зі Льгова.
“По скупченню техніки та особового складу було завдано три удари з інтервалом 5-7 хвилин. Точна кількість загиблих і постраждалих російських військовослужбовців наразі невідома. Місце удару оточено військовими та оперативними службами”, – йдеться у повідомленні.
РосЗМІ пишуть, що удар був з РСЗВ Himars. Місцевий губернатор Олександр Хінштейн заявляє про 16 постраждалих. -
Чемпіон WBA спрогнозував результат реваншу між Усиком і Дюбуа
Чемпіон WBA у напівлегкій вазі Нік Болл (22-0-1, 13 КО) поділився прогнозом на потенційний реванш між чемпіоном WBC, WBO, WBA та IBO Олександром Усиком (23-0, 14 КО) та володарем титулу IBF Деніелем Дюбуа (22-2, 21 КО).
Боксер вважає, що британец має всі шанси перемогти українця нокаутом.
“Дюбуа може перемогти. Деніель зараз на ходу, і в першому бою він його серйозно потряс. Якщо він впіймає Усика вдруге, то цілком може його добити.
Я вважаю, що все було нормально (щодо удару нижче пояса – прим.). Це був удар по корпусу. Він потрапив у корпус, Усикові стало боляче, і він залишився на канвасі. Так, це його слабке місце. Тому треба використовувати це, щоб його подолати”, – наводить слова Болла Boxing News 24.
Реванш Усика з Дюбуа відбудеться 19 липня на стадіоні Вемблі в Лондоні.
Раніше Чісора оцінив реванш Усика і Дюбуа, побажавши удачі своєму співвітчизнику. -
Туск звинуватив кандидата у президенти у держзраді
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск звинуватив у державній зраді кандидата від Право і справедливість Кароля Навроцького через його слова про те, що Польща ніколи не підтримає вступ України до НАТО. Про це він у четвер, 22 травня заявив у ефірі TVN24.
Таким чином Туск прокоментував розмову Навроцького з лідером Конфедерації Славоміром Ментценом, у якій кандидат від PiS підписав список з восьми політичних декларацій. Одна з них – відмова від підтримки вступу України до НАТО.
“Це один з найбільших скандалів виборчої кампанії”, – заявив Туск.
Він нагадав, що навіть попри політичну конфронтацію між ним та покійним президентом Лехом Качинським, в питанні підтримки України та її членства в НАТО існував повний консенсус.
“Як ви пам’ятаєте, було небагато питань, щодо яких вдалося досягти повного консенсусу, повної солідарності між покійним президентом Лехом Качинським і мною, коли я був прем’єром. Це радше був конфлікт і політична конфронтація. Але в питанні України, її суверенітету, її прозахідного курсу і членства в НАТО – була повна згода”, – нагадав Туск.
Він наголосив, що це питання є фундаментальним з точки зору безпеки Польщі.
“Кандидат у президенти Польщі, який лише для того, щоб сподобатися в одній програмі пану Менцену, заявляє, що Польща ніколи не погодиться на вступ України до НАТО – для цього немає кращого терміна, ніж державна зрада”, – сказав Туск.
Водночас Туск підкреслив, що Польща не відправлятиме своїх солдатів в Україну: “Ніхто цього від нас не вимагає. Це питання було вирішено швидко й однозначно – навіть президент Зеленський не мав жодних сумнівів”.
За словами Туска, позиція Навроцького підірвала одну з найважливіших позитивних ініціатив попереднього керівництва країни й ставить під загрозу стратегічні інтереси Польщі. -
Вбивство Портнова: суд в Іспанії засекретив розслідування – ЗМІ
В Іспанії суддя, яка веде справу про вбивство колишнього радника експрезидента Януковича Андрія Портнова, вирішила засекретити розслідування. Про це у четвер, 22 травня, повідомляє EFE із посиланням на джерела у Вищому суді справедливості Мадрида.
Зазначається що на місці злочину слідчі виявили дев’ять гільз, однак точну кількість кульових поранень, яких зазнав Портнов, поки не встановлено.
Журналісти зазначають, що така кількість пострілів може свідчити про те, що нападник діяв цілеспрямовано й хотів переконатися, що жертва не виживе. Також припускають, що було використано майже весь магазин із набоями.
Поліція розглядає версію, що злочин вчинили троє осіб: один стріляв, а двоє інших допомогли йому втекти через шкільну територію до лісистої зони, яка з’єднує Мадрид із містом Посуело-де-Аларкон.
Напередодні ЗМІ повідомили, що в Мадриді вбили Андрія Портнова, після того, як він привів дітей до престижної школи. Нападники здійснили п’ять пострілів, щонайменше три з яких потрапили йому в голову та в спину.
Вбивство Портнова. Чим був відомий політик -
У РФ знову закривають аеропорти через загрозу БПЛА
У ніч проти п’ятниці, 23 травня, поблизу Москви запровадили обмеження у трьох аеропортах – Внуково, Домодєдово та Жуковський. Про це із посиланням на Росавіацію повідомляють російські ЗМІ.
Тим часом місцеві Telegram-канали пишуть про атаку безпілотників на аеродром Сєвєрний в Іванові. Там ППО начебто знищила кілька БПЛА. -
Вибори у Польщі: соціологи з’ясували фаворита
Кандидат у президенти Польщы Кароль Навроцький, який виступає проти вступу Україні в НАТО, лідирує за рейтингом перед другим туром виборів. Про це свідчить соцопитування Opinia24, повідомляє TVN24.
Польські респонденти відповідали на два питання. Перше стосувалося наміру взяти участь у другому турі виборів президента: 80% заявили про намір проголосувати, вдома планують залишитись 12%, решта не визначились із відповіддю.
На друге запитання – за кого б ви проголосували, якби вибори президента відбулися сьогодні – з тих, хто заявив про намір голосувати, 47% висловилися за Кароля Навроцького.
Натомість кандидата від партії влади “Громадянська платформа”, мера Варшави Рафала Тшасковського підтримали 45% опитаних.
Ще 8% польських респондентів, які налаштовані взяти участь у виборах президента Польщі, заявили, що поки не визначились із вибором.
Другий тур президентських виборів відбудеться 1 червня. -
Велика сімка зробила заяву щодо України
Країни Великої сімки опублікували спільну заяву, у якій підтримали Україну, засудили війну РФ проти України, та наголосили, що Росія не отримає свої заморожені активи, поки не припинить агресію та не компенсує шкоду, яку вона завдала Україні. Про це йдеться у заяві G7 на сайті Міністерства фінансів Канади, яка цього року головує у Групі Семи.
Відповідна заява опублікована від імені міністрів фінансів та керівників центральних банків країн G7.
У документі зазначається, що країни G7 підтримують Україну у захисті її територіальної цілісності та права на існування, а також її свободи, суверенітету та незалежності на шляху до справедливого та міцного миру.
“Ми вітаємо поточні зусилля з досягнення режиму припинення вогню. Якщо таке припинення вогню не буде погоджено, ми продовжимо вивчати всі можливі варіанти, включаючи варіанти максимального тиску, такі як подальше посилення санкцій”, – йдеться у заяві.
Також у заяві країни G7 зобов’язуються допомогти зміцнити довіру інвесторів через двосторонні та багатосторонні ініціативи для фінансування відбудови України після війни. Зокрема підписанти мають намір працювати для якомога швидшого скасування “повної заборони” на надання в Україні страхових послуг міжнародними компаніями.
“Крім того, ми погоджуємося співпрацювати з Україною, щоб гарантувати, що жодні країни чи організації, або організації з цих країн, які фінансували чи постачали російську військову машину, не матимуть права отримувати прибуток від реконструкції України”, – йдеться у заяві.
Як відомо, у червні Канада прийматиме саміт лідерів Групи семи (G7) у Кананаскисі, Альберта. Це буде перший саміт для нового прем’єр-міністра Канади Марка Карні та президента США Дональда Трампа після його повернення до Білого дому. Очікується, що на саміт також запросять президента України Володимира Зеленського.
Раніше Британія та Україна закликала G7 знизити граничну ціну на нафту з РФ.
Трамп розкритикував виключення Росії з G7 -
“Буферна зона” Путіна. РФ готується захопити Суми
Володимир Путін на нараді за підсумками своєї поїздки до Курської області оголосив, що російська армія «зараз» створює «буферну зону безпеки» вздовж кордону Росії та України. «Активно придушуються вогневі точки противника… робота йде», — сказав Путін, не навівши інших подробиць.
Путін відвідав Курську область 20 травня, про цю поїздку стало відомо лише наступного дня.
Стара пісня
Про перспективи створення «буферної» або «санітарної» зони Путін говорив уже не раз, зокрема до вторгнення ЗСУ в Курську область у серпні 2024 року.
Її створення пояснювалося необхідністю убезпечити російські прикордонні райони від обстрілів — «щоб створити на території України якусь санітарну зону на такій відстані, з якої неможливо було б доставати нашу територію», пояснював Путін у 2023 році.
У Міністерстві закордонних справ України відзначили, що заяви лідера Кремля про “буферні зони” лише підтверджують, що саме Росія є перешкодою для мирних зусиль.
“Ці слова наочно доводять, що саме Путін, саме Росія є перешкодою для мирних зусиль зараз і саме на них потрібно посилювати тиск у всіх формах, щоб примушувати Росію і Путіна до миру і до повного тривалого припинення вогню.
А що стосується “буферних зон”, то на території Росії може бути “буферна зона”, саме тому Україна з минулого року проводить там операцію”, – заявив представник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий.
Підготовка захоплення
20 травня Путін зустрівся з керівництвом муніципалітетів Курської області. Під час цієї зустрічі голова Глушковського району Курщини Павло Золотарев попросив Путіна створити «буферну зону» в Сумській області. Путін запитав, якої глибини має бути ця буферна зона. У відповідь Золотарев заявив: «Суми мають бути наші російські. Ми не можемо жити як на півострові. Нас має бути більше. Хоча б Суми. Я думаю так. І з вами, як з головнокомандувачем, ми переможемо». Виконуючий обов’язки губернатора Курської області Олександр Хінштейн пізніше відреагував на цю розмову у своєму Telegram-каналі, заявивши, що його дід родом із Сумської області, тому «ця земля йому не чужа».
Аналітики ISW нагадують, що Суми розташовані приблизно за 25 кілометрів від міжнародного кордону. Російська«буферна зона», яка передбачала б захоплення Сум, завадила б українським військам наносити удари артилерією і тактичними безпілотниками по території Росії, пояснюють в Інституті вивчення війни. Там також нагадують про повідомлення західних і українських джерел, що на українсько-російських переговорах у Стамбулі 16 травня делегація РФ погрожувала захопити Сумську область, щоб створити «зону безпеки». ISW продовжує оцінювати, що Росія справді має територіальні цілі за межами тих областей України, частини яких уже незаконно окупувала. Путін може мати намір використати подальше просування росіян у Сумській області, щоб вимагати від України передати Росії частину Сумщини під час майбутніх мирних переговорів, вважають фахівці.
Вони припускають, що Кремль організував візит Путіна до Курської області, щоб представити його як нібито«ефективного і залученого до поточної ситуації лідера воєнного часу» — зокрема і у формі цієї реакції на запити про подальше просування РФ у Сумській області і на пропозиції захопити більше територій у межах України.
В ISW припускають, що у найближчій і середньостроковій перспективі російські війська навряд чи зможуть захопити Суми, враховуючи продемонстровану Росією нездатність швидко захоплювати навіть значно менші населені пункти в Україні за останні три роки. За оцінкою українського військового оглядача Костянтина Машовця, більшість наступів Росії на Сумському напрямку зараз здійснюють підрозділи Ленінградського військового округу (18-ї мотострілецької дивізії з 11-го армійського корпусу і 72-ї мотострілецької дивізії 44-го армійського корпусу). До них, ймовірно, також залучені підрозділи 83-ї окремої повітряно-десантної бригади (ВДВ) і до чотирьох-п’яти мотострілецьких і стрілецьких полків російського мобілізаційного резерву. Аналітики ISW вважають, що цих обмежених російських сил на Сумському напрямку недостатньо для захоплення такого великого міста, як Суми (довоєнне населення 256 000 осіб).
З моменту захоплення Лисичанська (Луганська область) в липні 2022 року російські війська не захоплювали жодного українського міста з довоєнним населенням понад 100 000 осіб, нагадують в ISW. При цьому захоплення Лисичанська стало результатом повільних і виснажливих зусиль, які призвели до кульмінації російських наступальних операцій на сході України влітку 2022 року — тобто це не була швидка і ефективна маневрена операція. З того часу російські війська намагалися захопити значно менші населені пункти, незважаючи на використання більшої кількості сил, особливо на сході і півночі України. Українські чиновники також раніше висловлювали сумніви в тому, що російські війська зможуть провести ефективну наступальну операцію з захоплення міста Суми, нагадують в ISW.