Категорія: Без категорії

  • Чому цифри різняться і де МВФ пропонує нашій країні шукати кошти

    Чому цифри різняться і де МВФ пропонує нашій країні шукати кошти

    Міжнародний валютний фонд (МВФ) вважає, що Україні може знадобитися значно більше коштів, ніж розраховує уряд. За оцінками МВФ, фінансові потреби України можуть скласти майже 60 мільярдів доларів, тоді як українська влада вважає, що вистачить близько 37,5 мільярдів на два роки. Якщо прогнози МВФ виявляться правильними, Україні може знадобитися додаткова фінансова підтримка через війну з Росією, яка триває вже четвертий рік. Розбіжності у визначенні фінансових потреб виникли під час переговорів у Києві щодо зовнішнього фінансування майбутніх потреб України.

  • Зруйнувати НАТО зсередини: що показала атака на Польщу

    Зруйнувати НАТО зсередини: що показала атака на Польщу

    Україна була атакована Росією, коли 19 російських безпілотників порушили повітряний простір Польщі. Це призвело до тимчасового закриття чотирьох аеропортів у Польщі. Польща звернулася до ООН та НАТО з проханням про допомогу. НАТО активувало статтю 4 для консультацій між країнами-членами. Прем’єр-міністр Польщі наголосив на необхідності сильних кроків проти агресії Росії. Російська атака була спробою розбрату в НАТО, заздалегідь спланованою провокацією. Країни-члени Альянсу зараз розділені у питанні відповіді на цю агресію. Спільні військові навчання Росії та Білорусі Захід-2025 також викликають тривогу в Європі через можливу загрозу нападу на країни НАТО. Страх та недостатня готовність країн-членів НАТО забезпечують Путіну перевагу в цьому конфлікті.

  • Зима на порозі: чи чекати блекауту та холодних батарей

    Зима на порозі: чи чекати блекауту та холодних батарей

    Україна готується до опалювального сезону, маючи достатні запаси газу, вугілля та нафтопродуктів. Є ризики атак Росії на теплову генерацію в окремих містах, особливо в прифронтових регіонах. Проте паливний сектор країни захищений завдяки децентралізованій системі постачання. Спеціальні бригади швидко реагують на аварії, а міжнародна підтримка допомагає створити резерви для зими. Є ризики блокування тепла в Одесі та Києві. Уряд дбає про енергетичну безпеку, але існують проблеми з трирівневим захистом об’єктів енергетики. Росіянам вдалося завдати серйозної шкоди енергетиці України, але влада працює над вирішенням цих проблем. Заборгованість населення за комунальні послуги зростає, але українці активно сплачують за електроенергію.

  • Російські дрони у Польщі: як має реагувати Україна

    Російські дрони у Польщі: як має реагувати Україна

    У результаті нападу російськими дронами, які порушили повітряний простір Польщі, уряд країни провів екстрене засідання. Прем’єр Польщі та інші керівники країни взяли участь у консультаціях з країнами НАТО. Росія використала безпілотники для тестування реакції НАТО, без призначення значної шкоди. НАТО активувало статтю 4 угоди, що дозволяє проводити консультації у випадку загрози для територіальної цілісності країн-членів. Україна висловила готовність використовувати протиповітряну оборону для захисту від російських дронів. Експерти закликають посилити заходи безпеки та готовність до можливих атак.

  • Допомога українським біженцям: уряд Польщі схвалив новий законопроєкт

    Допомога українським біженцям: уряд Польщі схвалив новий законопроєкт

    Рада Міністрів Польщі ухвалила законопроєкт, що регулює питання підтримки іноземців, зокрема українців, через соціальні програми, такі як 800+, Добрий старт і Активні батьки. Згідно з цим законопроєктом, іноземці матимуть можливість отримувати пільги, якщо працюють та сплачують податки в Польщі. Особлива увага буде приділятися тим, хто виховує дітей з інвалідністю. Ця ініціатива стала відповіддю на вето президента Польщі щодо тимчасового захисту українців. Прем’єр-міністр Дональд Туск зазначив, що зміни стосуються всіх іноземців, але українці є найбільшою групою, яка отримує фінансову допомогу від держави.

  • Позиція Міноборони щодо законопроєктів, які викликали суспільний резонанс

    Міністерство оборони провело консультації з головою Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності і з головою Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки щодо законопроєктів, які викликали суспільний резонанс.

    Міністерство та парламентарі досягли домовленості про цілковиту підтримку поданого до парламенту Президентом України проєкту закону «Про Військового омбудсмана». 

    Законопроєктом передбачено, що Офіс Військового омбудсмана стане допоміжним органом при Президентові України, а сам Військовий омбудсман — це цивільна особа, яка матиме довіру захисників та їхніх родин і буде відповідальною за захист прав:

    • військовослужбовців усіх Сил оборони України;
    • поліцейських, задіяних у бойових діях;
    • іноземців і осіб без громадянства, які служать у ЗСУ;
    • інших категорій осіб, визначених законом.

    У Міністерстві оборони переконані, що створення нової для України інституції військового омбудсмана є необхідним елементом в архітектурі справедливості для військовослужбовців.

    Водночас Міністерство оборони України підтримує позицію Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності та Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки про необхідність виключення із законопроєкту №13452 положень про посилення відповідальності військових за непокору.

    Запропоновані у законопроєкті зміни позбавляють суди можливості враховувати обставини справи та призначати більш м’яке покарання, що фактично перетворює судовий розгляд на формальну процедуру без урахування індивідуальних факторів.

    Міноборони вважає, що законопроєкт №13452 потребує доопрацювання спільно з профільними комітетами ВРУ. Дисципліна у війську має ґрунтуватися не на покаранні, а на справедливості. Міністерство послідовно виступає за те, щоб військові, які сьогодні боронять нашу країну, могли захистити свої права. 

  • Акцію проти посилення відповідальності військових у Києві скасували: організаторка пояснила причини

    Мирна акція, яка мала відбутися в Києві на знак протесту проти посилення кримінальної відповідальності для військовослужбовців за непокору, не відбудеться. Її організаторка, громадська активістка Аліна Сарнацька, повідомила про скасування заходу через ризики для безпеки.

    «Ми готували акцію як мирний прояв громадянської позиції, однак у нинішніх умовах не можемо гарантувати учасникам належного захисту. Тому ухвалили складне, але необхідне рішення — відмовитися від проведення події», — пояснила Сарнацька.

    Запланований захід мав привернути увагу суспільства до законодавчих змін, які передбачають більш суворе покарання для військових у разі невиконання наказів або проявів непокори. Ініціатори акції наголошували: підтримка дисципліни на фронті є критично важливою, але надмірне посилення санкцій може поставити під загрозу права військовослужбовців.

    Скасування протесту не означає завершення громадської дискусії, наголосила активістка. За її словами, робота над проблемою триватиме іншими методами — шляхом відкритих звернень до влади, експертних обговорень і правових ініціатив.

    Експерти з прав людини також підкреслюють, що у воєнний час влада має знаходити баланс між необхідністю дотримання дисципліни та захистом прав людини, щоб уникнути зловживань і забезпечити довіру в суспільстві.

  • ПТУ більше не буде: де і як українці опановуватимуть робітничі професії

    ПТУ більше не буде: де і як українці опановуватимуть робітничі професії

    Нові можливості Ухвалений закон став результатом п’ятирічної роботи парламентарів та експертної спільноти. Цей документ необхідно було ухвалити для того, щоб реабілітувати непрестижну профтехосвіту. Адже нині більшість випускників шкіл намагаються вступити до вишів, хоч потім за отриманим фахом не працюють. Тим часом, зокрема, на ринку послуг для населення більшість майстрів не мають підтвердження своєї кваліфікації. “Нині люди з вищою освітою працюють зовсім не за тим напрямком, не за тією спеціальністю, яку вони отримували у закладі вищої освіти, яку здебільшого вони ще й отримували її за державним замовленням”,- зазначив міністр освіти Оксен Лісовий. То ж тепер, за словами народного депутата, голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, офіційно: більше ніяких ПТУ чи “бурс”. Відтепер – професійний коледж.
    Отже, різноманітні училища та “бурси” з різним статусом підуть в небуття, а базовим типом навчального закладу стане професійний коледж. Водночас працюватимуть військові коледжі, навчальні центри та центри професійної досконалості.
    Коледжі зможуть працювати як некомерційні товариства: відкривати валютні рахунки, розміщувати депозити, залучати інвесторів, самостійно розпоряджатися коштами, що дасть змогу підвищувати зарплати кращим педагогам і майстрам виробничого навчання, повідомляє онлайн-видання “Вчися.Медіа”.
    Для ефективнішої роботи у кожному коледжі створять наглядові ради, половину яких становитимуть роботодавці, які братимуть участь у виборі керівників, формуванні фінансових планів і навчальних програм. При цьому бізнес стане не спостерігачем, а партнером у підготовці кадрів.
    Навчання і перевірку знань розділять: дипломи видаватимуть лише після незалежного оцінювання у кваліфікаційному центрі, що підвищить довіру до документів і гарантуватиме якість підготовки.
    Вводять і визнання неформальної освіти: досвід, отриманий поза закладами (курси, робота, самоосвіта), можна буде підтвердити в кваліфікаційних центрах без повторного навчання.
    Важливо також те, що ухвалений закон не лише змінює правила, а і вводить нові підходи. Зокрема, учнів коледжів відтепер офіційно називатимуть студентами; “кваліфікований робітник” стане “спеціалістом”; директори закладів отримають KPI (ключові показники ефективності), від яких залежатиме їхня робота.
    Загалом усі зміни в перспективі дадуть можливість запроваджувати сучасні програми, виплачувати викладачам вищі зарплати, забезпечувати кращу якість навчання та готувати висококваліфікованих фахівців, яких потребує ринок праці. Також буде створено умови для перекваліфікації дорослих, зокрема ветеранів війни, які зможуть швидко отримати нову спеціальність.
    До слова, крім освітніх змін, цей закон є одним із ключових індикаторів виконання Ukraine Facility Plan у сфері розвитку людського капіталу. Тому після його ухвалення в державний бюджет має надійти понад 350 млн євро підтримки від ЄС. Справа не одного року Після підписання президентом та набуття чинності частина змін, що запроваджують цим законом, почне діяти з 2026 року, а остаточне втілення очікується до 2030-го.Адже передбачене законом напрацювання престижу закладів профосвіти – справа не одного року.Швидкість і відчутність змін залежатиме від трьох факторів. “По-перше, від імплементації, тобто від того, наскільки швидко та якісно МОН і Кабмін створять відповідну нормативну базу підзаконних актів”, – пояснив Бабак у коментарі Укрінформу. Також, за його словами, впровадження закону залежить і від гнучкості закладів освіти – директорів та педколективів, їхньої оперативної реакції на нові можливості.Успішне втілення закону залежить і від участі бізнесу, особливо промислового, який має побачити в новому законі шлях до вирішення кадрової кризи. “Спробуємо змоделювати, що відбудеться після вступу закону в силу. Почнемо з того, що вже зараз коледжі і технікуми можуть запроваджувати короткострокові програми, які включатимуть у себе суто професійне навчання”, – зауважив очільник профільного комітету парламенту. Він пояснив, що такі програми можуть бути різної тривалості, наприклад, три або шість місяців – все залежить від специфіки професії.
    Разом з тим отримати першу професію можна буде у будь-якому віці, а другу чи третю – через три роки після здобуття першої. Однак для ветеранів та переселенців, які потребують якнайшвидшої інтеграції в суспільство, передбачено винятки.
    Також запроваджуватимуть розділені функції навчання й оцінювання – в сфері професійної освіти кваліфікація встановлюється спеціальними центрами. Нині йде активний процес їхнього відкриття – вже працює 177 кваліфікаційних центрів у 22 областях.
    До 2027 року МОН має розробити формулу фінансування профосвіти, яка враховуватиме кількість студентів, пріоритетність кваліфікацій за потребами ринку праці, відсоток виконання плану набору за попередній рік, відсоток випускників, яким професійні кваліфікації присвоєно кваліфікайційними центрами, працевлаштування випускників, обсяг залученого додаткового фінансування.Тобто бюджетне фінансування буде визначатиметься відповідно до чітких даних і доволі прозорих розрахунків.
    Передбачено, що з 1 січня 2030 року набере чинності норма, згідно з якою обсяг фінансування на навчання у новому навчальному році узгоджуватимуть з вимогою забезпечити навчання у закладах профосвіти не менше 25% випускників 9-х та 11-х класів загальноосвітніх шкіл.У2026 році цей норматив становитиме 13% і зростатиме на 3% щороку.
    Окрім того, закон передбачає, що до 1 вересня 2027 року всі комунальні та державні заклади профосвіти, де навчається понад 400 осіб, мають бути реогранізовані у некомерційні товариства, а з 2030 року на заклади профосвіти, де здобувачів менше 150, субвенція не виділятиметься. “Але головне в тому, що закон сприятиме культурному переходу від сприйняття професійної освіти як “бурси”, як “другого вибору” до сучасної, гнучкої та адаптивної системи здобуття кваліфікації. Швидкої та якісної. Європейська система корпоративного управління, участь бізнесу та прозора можливість отримати спеціальність – ті умови, які, сподіваюся, змінять ставлення до профосвіти в суспільстві”, – підсумував Бабак. Галина Гірак

  • ШОС і парад: як Китай кидає виклик США

    ШОС і парад: як Китай кидає виклик США

    ШОС трансформується У Китаї завершився дводенний саміт Шанхайської організації співробітництва (ШОС), де лідери понад 20 країн, включно з президентом Росії Володимиром Путіним і Прем’єр-міністром Індії Нарендрою Моді, обговорювали регіональну безпеку та економічні питання. Однак головним результатом зустрічі стало закріплення концепції альтернативного світового порядку, запропонованої лідером Китаю Сі Цзіньпіном.
    Історичні підсумки саміту підбив політолог Віктор Небоженко:

  • Китайське лідерство. Саміт став платформою для демонстрації зростаючої ролі Китаю як лідера “Глобального Півдня”. Було офіційно визнано перевагу Китаю над США і ключовий внесок Сі Цзіньпіна в розвиток ШОС як перспективної геополітичної сили.
  • Нова роль Росії. Путінська Росія публічно відмовилася від своєї зони впливу в Центральній Азії, визнавши невтручання у справи таких країн, як Азербайджан і Казахстан. Це свідчить про зміщення геополітичних пріоритетів у регіоні та посилення миротворчої ролі Китаю.
  • Уніфікація та співпраця. ШОС розпочинає процес авторитарної уніфікації політичних систем за прикладом РЕВ і Варшавського договору часів СРСР. Також члени організації виробляють спільну стратегію щодо тарифної політики президента США Дональда Трампа та шукають точки дотику між ШОС і БРІКС.
  • Як зазначив політичний аналітик Ігор Тишкевич, саміт ШОС відрізняється від попередніх. Він ознаменував початок реального оформлення “зони китайських інтересів”, що перетворює організацію із консультативної та безпекової структури на політичний альянс, важливий для Китаю та інших держав-учасниць. “ШОС трансформується: якщо на момент створення ключовими питаннями були питання безпеки в Азії, пізніше додалися інструменти консультацій у сфері економіки, то зараз приходить політика”, – пише Тишкевич. Кульмінацією ШОС став найбільший в історії Китаю військовий парад, який формально має відзначити 80-ту річницю капітуляції Японії в Китаї наприкінці Другої світової війни. Він відбувся 3 вересня.
    Справжня мета заходу – підкреслити роль Китаю як ключового гравця в сучасному світовому порядку і переглянути традиційний наратив про Другу світову війну. “Створення альтернативного політичного світу” За даними видання New York Times, саміт ШОС, а також військовий парад у Пекіні з демонстрацією новітніх китайських ракет та літаків є частиною стратегії Сі Цзіньпіна, спрямованої на трансформацію світового порядку, в якому домінують Сполучені Штати. Ці події демонструють, як китайський лідер використовує історію, дипломатію та військову міць для досягнення своїх цілей.
    Джонатан Чін, науковий співробітник Брукінгського інституту, вважає, що зовнішньополітична стратегія Сі Цзіньпіна є успішною. На його думку, китайський лідер зараз почувається впевненіше завдяки візитам глав держав з усього світу.
    На військовому параді, присвяченому 80-й річниці закінчення Другої світової війни, Сі Цзіньпін представив конфлікт як тріумф, очолюваний Комуністичною партією. Цей наратив, що був підтриманий російським президентом Володимиром Путіним, спрямований на те, щоб перекласти заслуги за перемогу над нацизмом від Заходу на Китай та Росію. Військові паради є важливою складовою “війни пам’яті”, в якій Пекін і Москва пропонують альтернативну історію, протилежну західному наративу про перемогу союзників.
    Публіцист Віталій Портников в ефірі Еспресо зазначив, що на параді в Китаї будуть присутні лідери майже всіх колишніх радянських республік, за винятком України, Молдови та Грузії, що свідчить про зміну геополітичних пріоритетів. На його думку, цей парад – не просто подія, а символ “створення альтернативного політичного світу”, який підкреслює ослаблення економічного та політичного впливу США.
    Портников вважає, що зростання впливу Китаю – це небезпечна тенденція. Країни, що ігнорують міжнародне право та розв’язують війни, потребують підтримки Пекіна. Той факт, що лідери Росії, Ірану та Північної Кореї, які перебувають під санкціями, виживають завдяки китайській підтримці, свідчить про послаблення можливостей Заходу.
    Журналіст вважає, що Захід, керуючись прагненням до вигоди та суспільства споживання, сам став заручником диктатур, відмовившись від економічних і політичних важелів впливу на них.
    І цим користується, зокрема, Росія. Про війну – ні слова Аналітик Віктор Каспарук переконаний: наразі Китай використовує Росію, як таран проти західної цивілізації. В своєму блозі журналіст пише, що черговий візит Путіна до Сі Цзіньпіна має на меті продемонструвати Заходу нерозривність їхнього альянсу. За його словами, ця тоталітарна коаліція на чолі з Китаєм прагне змінити світовий порядок.
    Аналітик вважає, що Росія вже перетворилася на васала Китаю, оскільки Путін змушений іти на дедалі більші поступки Пекіну. Війна проти України зробила Росію критично залежною від китайської економічної та політичної підтримки.
    Путін вже давно став молодшим партнером Сі Цзіньпіна, пише і Deutsche Welle. Російська економіка критично залежить від експорту енергоресурсів, і саме Китай відіграє роль головного покупця, зауважує видання.
    Нещодавно голова правління “Газпрому” Олексій Міллер оголосив, що сторони підписали меморандум про будівництво газопроводу “Сила Сибіру-2”, який пролягатиме до Китаю через територію Монголії.
    Як зазначає DW, незважаючи на демонстративну близькість Путіна та Сі Цзіньпіна під час зустрічі, їхні ролі чітко розподілені: Москва шукає захисту, а Пекін диктує свої умови. Для Китаю це подвійна перемога: він використовує слабкість Росії для зміцнення власного лідерства, одночасно позиціонуючи себе як незамінну силу в Євразії.
    Але не можна не визнати: для Путіна поїздка в Пекін – тріумф. Він приїхав до Сі, як пише ВВС, “зі скальпом американського президента”. Йдеться про серпневу зустріч на Алясці, де Дональд Трамп тепло прийняв Володимира Путіна, розстеливши перед ним червоний хідник, аплодуючи й усміхаючись своєму гостю. Ще й запросив проїхатися у президентському лімузині.
    У Тяньцзіні Путін заявив, що “взаєморозуміння”, досягнуті з Трампом, відкривають шлях до мирного врегулювання війни з Україною, і пообіцяв обговорити цю тему з лідерами ШОС. У своїй промові російський президент вкотре повернувся до наративів про “державний переворот в Україні” та переконував, що Росія на Україну не нападала.
    Але є показовий момент – у підсумковій декларації саміту ШОС жодним словом не згадується війна Росії проти України. На думку аналітиків, це означає, що Росії не вдалося нав’язати країнам-членам ШОС свою позицію відносно агресії.
    А от з США – інша справа. Як має відповісти Америка Надзвичайний і Повноважний Посол Андрій Веселовський в ефірі “Радіо NV” зауважує, що військовий парад у Пекіні – це відкритий виклик Сполученим Штатам.
    За словами дипломата, Китай таким чином демонструє свою економічну, політичну та військову міць, заявляючи, що не боїться погроз з боку США. КНР показує, що має свій блок, свою організацію та клієнтів, що робить її рівноправним, а не слабшим гравцем на світовій арені.
    Веселовський вважає, що Сполучені Штати наразі не мають чим відповісти на такі демонстративні дії. Він критикує нинішню адміністрацію США за те, що вона не зміцнювала, а навпаки, руйнувала підтримку, а Дональда Трампа – за те, що він “обдурював друзів і принижував нейтралів”. На думку дипломата, це свідчить про неготовність нинішнього керівництва США усвідомити світові реалії та створити універсальний альянс для збереження своїх позицій.
    А CNN прямо пише: Якщо парад у Китаї був задуманий як особиста образа для Трампа, все спрацювало ідеально.
    Втім сам Трамп не особливо реагує на образу. Спочатку він лиш іронічно звинуватив Китай, РФ і КНДР у змові проти США. А його відповідь журналістам може шокувати. На питання, чи не турбує його, що Китай, Росія та Північна Корея намагаються стати противагою США, він відповів: “Анітрохи. Китаю потрібні ми, і в мене чудові стосунки з президентом Сі, як ви знаєте. Але Китаю ми потрібні набагато більше, ніж вони нам. Ні, я цього взагалі не бачу, ні. І в мене була дуже хороша зустріч з президентом Путіним кілька тижнів тому”. Але Трамп помиляється, сподіваючись на дружні відносини з Путіним, пише Каспарук. На відміну від ситуації часів Ніксона та СРСР, зараз Китай використовує Росію як таран проти Заходу. Загравання Трампа з російським диктатором лише грають на руку Пекіну, який вигідно використовує цю ілюзію.
    Аналітик вважає, що такі дії Трампа шкодять стратегічним інтересам США, відштовхуючи європейських союзників та підриваючи їхню єдність. Він закликає Трампа припинити керувати країною, як “реаліті-шоу”, та усвідомити, що Росія завжди була ворогом Америки. На його думку, пошук друзів серед ворогів є самогубною політикою, яка може призвести до втрати статусу США як наддержави.
    Валерія Шипуля

  • Осінь на ринку валют: що буде з доларом та євро

    Осінь на ринку валют: що буде з доларом та євро

    Перший тиждень вересня – стабільність Національний банк України встановив на понеділок, 1 вересня, офіційний курс долара до гривні на рівні 41,32 гривні за долар. Таким чином, українська валюта послабилася на 6 копійок.
    Згідно з даними на сайті регулятора, по відношенню до євро гривня також послабила позиції. Так, офіційний курс європейської валюти на понеділок установлено на рівні 48,20 гривні за один євро, тобто гривня втратила 7 копійок.
    В обмінних пунктах курс гривні стабільний відносно долара, але знижується відносно євро. Так, середній курс продажу долара залишився на рівні 41,55 гривень, а курс євро піднявся на 15 копійок до 48,65 гривень.
    Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,05 гривень, а євро – по 47,65 гривень.
    На міжбанку американська валюта поки без змін і перебуває на рівні 41,30-41,33 грн/долар купівля-продаж.
    Тарас Лєсовий, директор департаменту Глобус Банку, прогнозує, що на початку осені курс валют в Україні залишиться стабільним. На його думку, динаміка курсів буде схожа на літню.
    За прогнозом експерта виданню MC, з 1 до 7 вересня курс долара на готівковому ринку коливатиметься в межах 41,6–42 грн, а на міжбанку – 41,6–42 грн. Курс євро на готівковому ринку становитиме 48–49,5 грн, а на міжбанку – 48–49 грн.
    Фактори стабільності, на думку експерта, такі:

  • Динаміка долара.Протягом літа долар був стабільним, а його коливання залишалися нижчими за офіційний курс на початок року.
  • Динаміка євро.Євро, навпаки, поступово дорожчав, що пояснюється змінами на світових ринках.
  • Інфляція.Лєсовий зазначив, що інфляція за літні місяці дещо знизилася: якщо в травні вона становила 15,9%, то в липні – 14,1%.
  • Дії Нацбанку.Експерт вважає, що стабільність на валютному ринку досягнута завдяки гнучкій стратегії Національного банку та контрольованим валютним інтервенціям.
  • Керівник Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин теж переконаний: у перший тиждень вересня не варто очікувати значних змін курсу гривні.
    А от далі на ринку валют буде інша динаміка. Фактори ризику для гривні На думку Пендзіна, основні коливання курсу розпочнуться після того, як уряд представить проєкт державного бюджету на 2026 рік, і його почнуть розглядати у Верховній Раді. Аналітик в розмові з ТСН пояснив, що урядові потрібно вирішити складну задачу: у проєкті бюджету необхідно буде вказати плановий курс гривні до долара, попри значний дефіцит надходжень у розмірі 10 млрд доларів.
    Експерт вважає, що невизначеність щодо бюджетних показників, а також необхідність підвищувати мінімальну зарплату та індексувати пенсії через інфляцію, створює додатковий тиск на економіку.
    А аналітик Олексій Козирев в блозі для порталу Мінфін описує цілий “букет” ризиків. На його думку, початок вересня на світовому валютному ринку буде “затишшям перед бурею”, яка невдовзі вплине на курси долара та, особливо, євро в Україні.
    Експерт виділяє кілька факторів, що можуть спричинити коливання курсу євро:

  • Геополітика:Загострення конфліктів, зокрема агресія Росії проти України та ситуація в Секторі Газа. Це може змусити США та Євросоюз посилити санкції проти РФ, що, своєю чергою, вплине на світові фінансові ринки. Особливо на курс євро, якщо США підвищать мита на країни, які імпортують російську нафту.
  • Рішення центральних банків:Майбутні засідання Європейського центрального банку (ЄЦБ) та Федеральної резервної системи США (ФРС) щодо відсоткових ставок. Такі події завжди провокували турбулентність за парою євро/долар у світі, пише Козирев.
  • Активність аграріїв:У вересні традиційно зростає активність аграріїв, які продають новий урожай. Це збільшить надходження валюти, що може підтримати гривню. Водночас зросте попит на валюту з боку імпортерів палива.
  • Втручання НБУ:Національному банку доведеться регулярно виходити на міжбанківський ринок із продажем валюти для підтримки гривні. За прогнозом Козирєва, НБУ витратить на це від 520 до 790 млн доларів за 1−5 вересня.
  • Експерт вважає, що українці та бізнес вже звикли до умов війни, тому психологічний тиск від обстрілів не матиме критичного впливу на валютний ринок. Однак, якщо курс євро на міжнародних ринках зростатиме, це може психологічно тиснути на курс гривні, і населення почне активно скуповувати євровалюту. У результаті це психологічно тиснутиме на курс гривні щодо євро вже на всіх сегментах валютного ринку, приходить до висновку Козирев. Курс восени і до кінця року Минулого тижня Національний банк України посилив гривню, зменшивши обсяг інтервенцій на валютному ринку. На думку аналітиків інвесткомпанії ICU, восени регулятор може вдатися до збільшення коливань курсу гривні та її помірного послабленні надалі.
    За словами ж віцепрезидента Асоціації українських банків, голови правління Глобус банку Сергія Мамедова, початок осені на валютному ринку України навряд чи буде повністю спокійним, але й драматичних сюрпризів чекати не варто.
    Мамедов зазначає, що на початку осені традиційно розпочинається формування головного фінансового документа країни, де закладається середньозважений курс долара на наступний рік. Варто пам’ятати, що цей показник слугує радше орієнтиром, ніж жорсткою нормою. “У бюджеті на 2025 рік закладався середньозважений курс 45 грн/$, але фактична динаміка влітку показала інше – офіційний курс на початок року становив 42,02 грн, і навіть у серпні він залишався нижчим за плановий-прогнозований”,– наголосив Мамедов в розмові з виданням Факти ICTV. За базовим сценарієм, восени долар залишатиметься у відносно вузькому коридорі 41,6–42 грн/$, зазначив Мамедов.
    Що буде далі? За словами банкіра, війна опосередковано впливає на курс валют, адже непередбачувані події можуть спровокувати паніку серед населення та підвищений попит на валюту. Однак він наголошує, що стратегія Національного банку з “керованої гнучкості” залишається ефективною, і ситуація не вийде з-під контролю.
    За оптимістичним сценарієм, пише Мамедов в іншому прогнозі, до грудня курс долара коливатиметься в межах 41,8–43 гривень, а євро не перевищить 50–51 гривню. Хоча світовим валютам знецінення не загрожує, експерт не виключає періодичних коливань, спровокованих різними подіями у світі.
    Аналітики міжнародної платформи КИТ Group теж опублікували свій прогноз щодо курсу гривні, який враховує різні часові проміжки. Прогнози курсу гривні:

  • Короткостроковий (2–4 тижні).Курсовий коридор, ймовірно, залишиться в межах 41,4–42,1 грн за долар. Цей прогноз актуальний, якщо не буде зовнішніх потрясінь або різкого зростання попиту на валюту з боку імпортерів.
  • Середньостроковий (2–4 місяці).Очікується плавний рух до позначок 42,2–42,8 грн за долар. Це може статися через збільшення державних витрат, сезонний попит або посилення девальваційних очікувань у населення та бізнесу.
  • Довгостроковий (6+ місяців).Аналітики вважають, що гривня продовжить повільну, але контрольовану девальвацію, досягнувши рівня 43–44,5 грн за долар. Це також залежить від відсутності непередбачуваних факторів.
  • Експерти КИТ Group радять українцям уважно ставитися до своїх фінансових активів. Вони застерігають від довгострокових інвестицій, таких як строкові депозити чи облігації, які не можна швидко перевести в готівку. Натомість рекомендують зберігати заощадження в різних валютах.
    Долар все ще вважається надійною валютою для непередбачуваних ситуацій, оскільки його курс не зазнає різких падінь. Гривню ж, за їхніми словами, варто використовувати лише для поточних витрат.
    А от Мамедов радить українцям розглядати гривневі депозити або облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) як більш вигідну альтернативу, щоб захистити свої заощадження від інфляції та можливих курсових коливань.
    Щодо наступного року, то у експертів є побоювання. Пендзин у коментарі Фактам ICTVзазначив, що у 2026-му Україні знадобиться близько 45 мільярдів доларів міжнародної фінансової допомоги. На його думку, від отримання цих коштів буде значною мірою залежати курс гривні.
    Пендзин вважає, що якщо Україна не отримає цю допомогу, уряду доведеться девальвувати гривню, оскільки підтримувати її буде нічим. “Якщо ж Україна зможе отримати кошти через механізми Міжнародного валютного фонду або інші програми підтримки, то можна очікувати, що середньорічний курс долара у 2026 році залишатиметься на рівні близько 43,5 грн за долар”,– заявив експерт. Валерія Шипуля