Світові ціни на нафту продовжили падати в понеділок після того, як на минулому тижні вони впали максимально з початку червня. Так, жовтневі ф’ючерси на Brent на лондонській біржі ICE Futures впали на $0,64 до $65,95 за барель, а вересневі ф’ючерси на WTI на Нью-Йоркській товарній біржі NYMEX втратили $0,69, опустившись до $63,19 за барель. За минулий тиждень ціни на нафту марки Brent знизилися на 4,4%, а на WTI – на 5,1%. Увага ринку зараз зосереджена на зустрічі лідерів США та Росії на Алясці, яка може вплинути на ситуацію в Україні.
Категорія: Новини бізнесу
-
Росія готується до ціни на нафту у $40 за барель – розвідка
Росія готується до зниження цін на нафту до $40 за барель через надлишок пропозиції, уповільнення економіки Китаю та збільшення видобутку нафти країнами ОПЕК+. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у неділю, 10 серпня.
Світові ціни на нафту наприкінці 2025 – на початку 2026 роках можуть впасти до 40-50 доларів за барель, – про це мовиться у звіті російського фонду Росконгрес. У розвідці нагадали, що нині барель коштує 66-68 доларів, втім, ринок переживає “нову цінову війну”.
“Нафтова угода ОПЕК+ тріщить по швах: Саудівська Аравія збільшує видобуток нафти, що створює надлишок пропозиції. Своє слово додають і експортери сланцевої галузі, які стрімко нарощують буріння, незважаючи на ціну”, – пояснили у СЗРУ.
Окрім того, додатковий тиск на ринок чинить уповільнення економіки Китаю, а також зростання експорту нафти з Бразилії, Гаяні та Норвегії. Тоді як геополітичні ризики, котрі раніше “підтягували” котирування на кілька доларів, тепер майже не впливають на ціни. Тож, як наслідок, пропозиція нафти у світі зростає швидше, ніж попит. -
ЄС планує подвоїти трафік високошвидкісних залізниць до 2030 року
Європейська комісія восени представить план розвитку високошвидкісних залізничних перевезень у Європі. Про це єврокомісар з транспорту Апостолос Дзідзікостас розповів в інтерв’ю The Guardian.
Проєкт передбачає “довгострокове бачення більш пов’язаної, ефективної та конкурентної мережі” залізниць у межах ЄС.
Дзідзікостас наголосив на необхідності координації планування, фінансування та впровадження інфраструктури і рухомого складу, здатного працювати “без кордонів”. Високошвидкісні залізниці мають конкурувати з авіаперельотами за комфортом, швидкістю і вартістю, зазначив він.
За словами єврокомісара, пасажири обиратимуть поїзд не лише через його екологічність, а й за зручність і доступність.
Проблемами залишаються різні стандарти колії, рухомого складу і систем сигналізації, а також слабка координація між країнами. Згідно з опитуваннями, 75% громадян ЄС віддали б перевагу потягу, якби сполучення між столицями було швидким і надійним.
Комісія має на меті подвоїти обсяг високошвидкісних перевезень до 2030 року та потроїти – до 2050-го, створивши мережу завдовжки понад 49 тисяч км, витративши 546 млрд євро.
Дзідзікостас зазначив, що для реалізації плану потрібен скоординований підхід до фінансування: поєднання коштів ЄС, національних інвестицій і приватного капіталу. Також важливо уніфікувати правила експлуатації та дати доступ новим операторам.
Він визнав, що авіаперевезення часто дешевші й зручніші для пасажирів, адже залізничний сектор недофінансований і потребує значних вкладень в інфраструктуру та рухомий склад.
“Я оптиміст і люблю потяги”, – додав єврокомісар. – Уявляю день, коли можна пообідати в Копенгагені, сідати на поїзд і на вечерю приїхати до Праги”. -
Канада обмежить ціну на російську нафту до $47,60
Канада приєднається до союзників у зниженні граничної ціни на російську нафту. Про це совиться у заяві Міністерства фінансів Канади, повідомляє Reuters.
З ініціативи уряду ліміт для морських постачань нафти російського походження знизять із $60 до $47,60 за барель.
Відповідне рішення узгоджене з ЄС та Великою Британією, котрі ще в липні оголосили про такий крок, щоб скоротити доходи Росії від продажу нафти та посилити тиск на Москву через війну проти України.
Міністр фінансів Франсуа-Філіп Шампань наголосив, що зменшення цінової стелі обмежує ключове джерело фінансування незаконної війни Росії.
Євросоюз 18 липня схвалив 18-й пакет санкцій проти РФ, який, серед іншого передбачає зниження граничної ціни на російську нафту з 60 до 47,6 доларів за барель. В той же день про своє приєднання до зазначених обмежень оголосила Велика Британія. -
В Англії суд заарештував активи Жеваго через борг перед НБУ
У Високому Суді Англії та Уельсу прийняли рішення про замороження активів Костянтина Жеваго, колишнього власника банку “Фінанси та кредит”, який ліквідований з 2015 року. Національний банк України подав позов з метою виконання рішення українського суду, яке вимагає від Жеваго погасити борг перед банком. Суд у Києві визнав, що Жеваго несе відповідальність за борги банку. Костянтин Жеваго також підозрюється у фінансових злочинах, пов’язаних з банком “Фінанси та кредит”, а також у наданні хабаря колишньому голові Верховного суду.
-
Найбільший у світі виробник мікросхем збільшив продажі на чверть
Компанія TSMC з Тайваню повідомила про зростання продажів у липні на 26% порівняно з попереднім роком. Вони заробили близько $10,8 млрд, що відповідає прогнозам аналітиків. Незважаючи на зміцнення тайванського долара, TSMC показує вражаючі результати, зростаючи на 38% з початку року. Компанія активно працює над забезпеченням попиту на чіпи, співпрацюючи з такими гігантами, як Nvidia та AMD. Акції TSMC встановили новий рекорд на біржі після анонсу мит на чіпи від адміністрації Трампа, але TSMC не буде підпадати під них завдяки своїм інвестиціям у виробництво в США. Крім цього, компанія постачає чіпи для смартфонів, що допомагає їм відновлювати ринок. Apple також повідомила про значний ріст прибутку, особливо завдяки попиту в Китаї, що ще більше сприяє росту TSMC. У компанії очікують подальшого зростання продажів у найближчому кварталі.
-
Ціни в Україні впали вперше за два роки
У липні в Україні вперше за два роки споживчі ціни знизилися на 0,2%, що підтвердили дані Державної служби статистики. Річна інфляція також сповільнилася до 14,1% у порівнянні з попереднім місяцем. Особливо помітне здешевлення спостерігалося у цінах на продукти харчування, зокрема на овочі (-23,9%) і цукор (-2,8%). Також вартість одягу та взуття зменшилася на 4,6%. Ціни на інші товари підвищилися, але не більше ніж на 2%. Важливою причиною зниження загальної інфляції стали саме зміни у вартості овочів, які мають великий вплив на індекс.
-
У Казахстані почали зведення першої АЕС
Біля села Улькен в Казахстані почалася підготовка до будівництва першої атомної електростанції в країні. Голова російської держкорпорації Росатом та голова Агентства з атомної енергії Казахстану долучилися до цього проєкту. Зараз проводиться буріння свердловин та відбір ґрунтових зразків для оцінки місцевих умов. Перший етап передбачає пробурювання щонайменше 50 свердловин. Дослідження проводяться у Жамбильському районі Алматинської області. Вартість будівництва АЕС оцінюється в $14-15 млрд, а ще $1 млрд будуть витрачені на інфраструктуру та соціальні об’єкти. Планують завершити підготовку до грудня 2025 року. Раніше було оголошено про будівництво двох атомних електростанцій у Казахстані за участю Китаю.
-
Індійська рупія зафіксувала найгірше падіння за пів року
Індійська рупія продовжила своє падіння п’ятий тиждень поспіль, зафіксувавши найбільше послідовне зниження за останні пів року. Курс рупії до долара США закрився з невеликим зростанням, але загалом втратив 0,1% вартості за тиждень. Це стало наслідком зростання попиту на долар, особливо з боку імпортерів нафти. Індія виявилася серед країн, які постраждали від торговельної політики США, що призвело до введення нового 25% тарифу на індійські товари. Резервний банк Індії активно втручається, щоб стримати подальше падіння рупії, але існує загроза подальшого зменшення валютних резервів. Деякі експерти сподіваються на досягнення домовленості у найближчий час для зменшення тиску на індійську валюту.
-
Рада ЄС ухвалила транш у понад €3 млрд для України
На засіданні Ради Євросоюзу ухвалили рішення надати Україні 3,056 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко висловила вдячність за цю підтримку, наголосивши, що це свідчить про довіру до курсу реформ в Україні. Євросоюз затвердив транш у 3,2 млрд євро після того, як визначив, що Україна успішно виконала ряд реформ, включаючи управління державними активами, децентралізацію, зелений перехід та інші. Хоча спочатку Україна мала отримати 4,5 млрд євро, обсяг траншу було зменшено через невиконання певних реформ. Український уряд обіцяв виконати всі вимоги для отримання повноцінного фінансування від ЄС.