Банк Росії на засіданні в п’ятницю, 6 червня, знизив ключову ставку з 21% до 20% річних. Про це свідчить реліз російського регулятора.
Уперше з осені 2022 року зниження ставки стало несподіванкою для більшості експертів, які прогнозували її збереження ставки на рекордному з початку 2000-х рівні: такий прогноз давали 19 з 26 економістів, опитаних Reuters.
Поточне зростання цін з поправкою на сезонність сповільнилося до 6,2% у перерахунку на 2,0% в середньому 8. При цьому економіка сповільнюється, констатує Центробанк.
Інформагенція Bloomberg, посилаючись на джерела, зазначає, що на очільницю Банку Росії Ельвіру Набіулліну в останні місяці посилився тиск. Знизити ставку просили чиновники уряду, яким треба було звітувати про виконання плану економічного зростання (на 2,5%, згідно з прогнозом МЕР) та великі компанії, баланси яких почали геть розпадатися.
Як ми вже писали, аналіз зовнішньоекономічного стану РФ, оприлюднений Службою зовнішньої розвідки України свідчить, що Росія може втратити фінансову подушку вже у 2026 році через стрімке скорочення нафтових надходжень.
Запаси в “кубушці” Кремля скоротилися до мінімуму 2019 року – ЗМІ
Категорія: Новини бізнесу
-

Центробанк РФ вперше з 2022 року знизив ключову ставку
-

Трамп анонсував новий раунд переговорів з Китаєм
США та Китай відновлять торговельні переговори 9 червня в Лондоні. Про це повідомив президент Дональд Трамп, повідомляє Bloomberg.
За його словами, міністр фінансів США Скотт Бессент, міністр торгівлі Говард Латнік і торговий представник Джемісон Ґрір зустрінуться в понеділок “з представниками Китаю для обговорення торговельної угоди”.
Новий раунд переговорів відбудеться після 90-хвилинної телефонної розмови між Трампом і лідером КНР Сі Цзіньпіном, що пройшла в четвер. Під час розмови сторони домовилися знизити напруження.
Попередні перемови, які пройшли у травні в Швейцарії, завершилися тимчасовим перемир’ям у тарифній війні між Пекіном і Вашингтоном. Це створило передумови для подальших контактів. Після зустрічі в Женеві переговори зайшли в глухий кут – обидві сторони звинуватили одна одну в порушенні домовленостей, що дозволили знизити мита, які досягали рекордних рівнів.
США висловили занепокоєння через дефіцит магнітів із рідкоземельних металів, критично важливих для американських електромобілів і оборонних систем.
Китай обурився новими обмеженнями США на постачання чипів штучного інтелекту компанії Huawei Technologies, а також іншими технологічними заборонами й ускладненням доступу для іноземних студентів.
Після телефонної розмови Трамп заявив, що Сі зобов’язав його відновити поставки рідкоземельних магнітів. За даними Reuters, Китай погодився видати тимчасові експортні ліцензії постачальникам критичних мінералів для провідних американських автовиробників.
Проте все ще є запитання щодо того, на які поступки пішов Трамп у розмові з Сі, яку сам активно ініціював. МЗС Китаю заявило, що Трамп запевнив: китайські студенти бажані гості в США. Сам Трамп пізніше сказав, що “для нього буде честю” їх прийняти.
Розмова між Трампом і Сі викликала певні надії на Волл-стріт щодо можливого зниження мит між США і КНР, однак ентузіазм інвесторів був стриманим.
Як відомо, США мали тимчасово знизити тарифи на товари Китаю зі 145% до 30%, а Китай – знизити мита на американський імпорт зі 125% до 10%. Також країни домовилися створити “механізм для продовження обговорень щодо економічних і торговельних відносин”.
Проте президент США Дональд Трамп звинуватив Китай у порушенні торговельної угоди, укладеної на початку травня за підсумками двосторонніх переговорів.
Своєю чергою, Китай теж звинуватив США у недотриманні спільних домовленостей. -

Світові продажі чіпів зросли майже на чверть
Світові продажі чипів у квітні 2025 року зросли на 22,7% у річному обчисленні і становили 57 млрд доларів. Порівняно з березнем ринок напівпровідників зріс на 2,5%, повідомляє Асоціація напівпровідникової промисловості (SIA).
“Глобальні продажі напівпровідників у квітні вперше у 2025 році зросли порівняно з попереднім місяцем, і світовий ринок продовжує демонструвати зростання рік у рік, зумовлене збільшенням продажів в Америці та Азійсько-Тихоокеанському регіоні”, – розповів президент і генеральний директор SIA Джон Нойффер. За його словами, новий прогноз галузі передбачає стійке зростання світового ринку у 2025 році, зумовлене попитом на штучний інтелект, хмарну інфраструктуру та передову споживчу електроніку.
У регіональному розрізі продажі у квітні в річному обчисленні зросли в Америці (44,4%), Азіатсько-Тихоокеанському регіоні/усіх інших країнах (23,1%), Китаї (14,4%), Японії (4,3%) і Європі (0,1%).Згідно з прогнозом, глобальні продажі чипів за підсумками 2025 року зростуть на 11,2% – до 770,9 млрд доларів. У 2026 році світові продажі, як очікують, досягнуть 760, 7 млрд доларів.
-

Apple зареєструвала торгову марку нової операційної системи
Apple зареєструвала торгову марку homeOS, що може свідчити про можливий анонс операційної системи для розумного дому на WWDC 2025. Як повідомляє 9TO5Mac, заявка на торгову марку була подана у квітні 2025 року.
Згідно з документами, назва homeOS була зареєстрована компанією Home Operations Suite LLC, чий офіс знаходиться за адресою 251 Little Falls Drive, Вілмінгтон, Делавер -популярне місце для корпоративної реєстрації, яке Apple вже використовувала раніше для збереження анонімності в подібних випадках.
Торговельна марка класифікована за категоріями 009 і 042, що стосується комп’ютерного програмного забезпечення і наукових сервісів – описів, які цілком підходять під визначення операційної системи.
Однак виявлення торгової марки не дає гарантій, що операційну систему представлять, оскільки подібне вже траплялося – випадок стався у 2022 році, коли було виявлено торговельну марку realityOS перед анонсом гарнітури Vision Pro. У підсумку з’явилася зовсім інша назва – visionOS.
Тож не виключено, що homeOS – це лише один із варіантів назви, який Apple зареєструвала про всякий випадок.
Конференція WWDC 2025 проходитиме з 9 по 13 червня. -

Курс долара в Україні впав до мінімуму з квітня
Національний банк України зміцнив курс гривні відносно долара третій день поспіль. Про це свідчать дані на сайті регулятора в п’ятницю, 6 червня.
Так, офіційний курс на понеділок встановлено на рівні 41,4018 гривень за 1 долар (-0,0699 грн). Це мінімальний рівень за півтора місяці – з 22 квітня.
У вою чергу офіційний курс євро знизився більш суттєво і становитиме 47,2726 гривень за 1 євро (-0,1047 грн).
На міжбанку американська валюта подешевшала на 2 копійки – 41,39-41,42 грн/долар (купівля-продаж).
В обмінних пунктах курс долара впав на 10 копійок – до 41,65 гривень. -

Резерви України відступили від рекордної позначки
За підсумками травня міжнародні резерви України впали і станом на 1 червня становили $44,54 млрд, що на 4,6%, або на $2,15 млрд менше, ніж місяць тому. Про це повідомив Нацбанк у п’ятницю, 6 червня.
“Така динаміка зумовлювалася валютними інтервенціями НБУ та борговими виплатами країни в іноземній валюті”, – йдеться в повідомленні.
Вказано, що ці витрати були лише частково покриті надходженнями від міжнародних партнерів і розміщенням валютних ОВДП.
При цьому регулятор підкреслив, що міжнародні резерви залишаються вищими, ніж на початку року, і є достатніми для підтримки стабільності валютного ринку та забезпечують фінансування 5,4 місяця майбутнього імпорту.
У Нацбанку уточнили, що зміна обсягу резервів також частково пов’язана з його операціями на валютному ринку. У травні НБУ продав $2,96 млрд і купив лише $1,3 млн, тож чистий продаж валюти склав $2,96 млрд.
Також і вплинули резерви надходження на користь уряду та виплати за обслуговування й погашення державного боргу.
У травні на валютні рахунки уряду України у центробанку надійшло $1,35 млрд. З цієї суми: $1,12 млрд – від міжнародних партнерів, у тому числі в межах ініціативи G7 ERA, $0,22 млрд – від розміщення валютних ОВДП.
При цьому Україна спрямувала $310,1 млн за обслуговування та погашення державного боргу, зокрема $184,4 млн – обслуговування та погашення валютних ОВДП, $67,1 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄІБ, $30,2 млн – обслуговування та погашення боргу перед ЄБРР та $28,4 млн – сплата іншим міжнародним кредиторам.
Крім того, Україна сплатила МВФ $296,3 млн.
На зміну обсягу резервів вплинула також переоцінка фінансових інструментів, яка збільшила їх на $55,8 млн. -

У Метінвесті назвали обсяг допомоги Україні з початку великої війни
За понад три роки повномасштабної війни компанія Метінвест спрямувала на підтримку України та її громадян 9,28 млрд грн. З них 4,9 млрд грн – на потреби армії в межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова. Про це йдеться у звіті, який був опублікуваний до 19-річчя компанії в п’ятницю, 6 червня.
“Цьогоріч Метінвест відзначає 19 років своєї роботи, понад половина з яких пройшла в умовах війни в України. Повномасштабне вторгнення стало для компанії найважчим випробуванням. Ми втратили контроль над активами на окупованих територіях, але не втратили віри в країну. Тому продовжуємо працювати, адаптуючись до викликів часу: забезпечуємо українців роботою, сплачуємо податки до бюджету, підтримуємо Сили оборони та постраждалих цивільних”, – заявив гендиректор Метінвесту Юрій Риженков.
Вказано, що Метінвест спільно із ЗСУ працює над створенням ліній оборони: залучає фахівців, надає матеріали та спецтехніку. На Донецькому та Запорізькому напрямках вже побудовано понад 200 км фортифікацій.
Один із головних пріоритетів Метінвесту – підтримка ветеранів: за даними компанії Korn Ferry, група є найбільшим приватним роботодавцем для захисників в Україні.
“Метінвест пропонує захисникам безплатне перенавчання, підвищення кваліфікації, пільгові умови вступу до гірничо-металургійного університету Метінвест Політехніка. Окрім того, ветерани можуть пройти фізичну та психологічну реабілітацію коштом компанії, а колективи навчають взаємодії з демобілізованими колегами. На програми адаптації ветеранів у 2025 році Метінвест планує спрямувати $550 тис.”, – йдеться у повідомленні
За даними пресслужби, на початку російського вторгнення в координації з Фондом Ріната Ахметова Метінвест запустив роботу гуманітарного проєкту Рятуємо життя, який уже допоміг близько 516 тисячам мирних українців. Завдяки донорам і партнерам в Україну доставлено приблизно 4 200 тонн продуктів, засобів особистої гігієни й речей першої потреби. Лікарні забезпечено медикаментами й обладнанням на 9,5 млн грн.
У компанії розповіли, що серед важливих напрямів роботи – фізичне та психологічне відновлення військовослужбовців і мирних жителів. Так, за програмою протезування, реабілітації та хірургії допомогу отримали майже 140 захисників і цивільних українців. А майже 2670 постраждалих жінок і дітей змогли покращити своє ментальне здоров’я.
Разом з тим, попри втрату операційного контролю над активами в Маріуполі і Авдіївці та призупинення діяльності Покровської вугільної групи, Метінвест залишається найбільшим експортером України: торік компанія розпочала виробництво 20 нових видів продукції.
“Також компанія залишається найбільшим платником податків у ГМК України: у 2024 році вона перерахувала 19,8 млрд грн, а у першому кварталі 2025 року до бюджету сплачено ще 4,4 млрд грн. А щоб підтримати колектив, із 1 квітня 2025 року Метінвест підвищив зарплати на виробничих і сервісних підприємствах в Україні – до 20% залежно від категорії”, – йдеться у повідомленні. -

Долар подешевшав наприкінці тижня
Курс гривні зріс відносно долара, але знизився щодо євро. Про це свідчать дані моніторингу ринку у п’ятницю, 6 червня.
Так, середній курс продажу долара впав на 10 копійок до 41,65 гривень, курс євро піднявся на 20 копійок до 47,80 гривень.
Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,15 гривень, а євро – по 47,00 гривень.
На міжбанку американська валюта наразі стабільна на рівні 41,41-41,44 грн/долар (купівля-продаж) – без змін порівняно із закриттям попереднього дня.
Вчора Нацбанк знизив курс долара до гривні другий день поспіль – 41,4717 гривень (-0,0112 грн). Офіційний курс євро становить 47,3773 гривень (+0,1760 грн). -

Шмигаль заявив про складні переговори з ЄС щодо торгових квот
Наразі українська сторона продовжує складні переговори щодо торгових квот з Євросоюзом. Про це сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час “години запитань до уряду” у Верховній Раді в п’ятницю, 6 червня.
“Стосовно прибраних квот, які діяли від початку повномасштабного вторгнення. На даний момент перемовини тривають. Сьогодні делегація України знаходиться в Брюсселі. Переговори тривають, є попередні домовленості. Переговори складні, вони скоріш за все продовжаться і цього, і наступного тижня. Звісно ж, буде результат”, – заявив він .
Шмигаль підкреслив, що уряд не передбачає втрат для економіки України і українського бізнесу.
Глава уряду додав, що паралельно тривають перемовини про зміни в статтю №29 Угоди про Асоціацію між Україною і Євросоюзом, щоб зафіксувати найкращі умови для українських експортерів.
Напередодні стало відомо, що Єврокомісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в межах Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (ПВЗВТ). Обмеження становитимуть 7/12 від звичайних річних обсягів, що діяли до війни з Росією.
За підрахунками НБУ, після відновлення квот для агропродукції Україна втратить близько 800 млн доларів. -

Статки Маска за ніч впали на $27 млрд
Статки американського мільярдера Ілона Маска за ніч впали на $27 млрд, до $388 млрд. Прискорення падіння акцій Tesla 5 червня сягнуло 14% на тлі конфлікту глави і засновника компанії Ілона Маска з президентом США Дональдом Трампом. У результаті капіталізація Tesla скоротилася на $153 млрд, до $1,07 трлн. Про це повідомляє Forbes.
Як відомо, у ніч із четверга на п’ятницю Маск опублікував серію повідомлень у соцмережі X. У своїх постах бізнесмен, зокрема, заявив, що Трамп не виграв би вибори без його підтримки. Маск також відповів “так” на повідомлення, автор якого закликав оголосити Трампу імпічмент.
Зі свого боку Трамп допустив скасування державних субсидій і розірвання держконтрактів із компаніями Маска. Бізнесмен у відповідь оголосив, що його фірма SpaceX “негайно почне виведення з експлуатації свого космічного корабля Dragon”.
Також Маск звинуватив Трампа у зв’язках із Джеффрі Епштейном, якого підозрюють у злочинах сексуального характеру, зокрема за участю неповнолітніх.
На додаткових торгах 5 червня ціна паперів Tesla підвищилася на 0,8% на повідомленнях ЗМІ про те, що представники Білого дому намагаються пом’якшити конфлікт.