Працівники САП і НАБУ викрили схему розкрадання коштів Укрзалізниці на 15 млн гривень під час закупівлі фарб та лінолеуму. Підозрюються п’ять осіб, повідомила САП у п’ятницю, 27 червня.
Станом на сьогодні повідомлено про підозру особі, яку слідство вважає організатором злочину, двом представникам підприємств-постачальників, колишньому заступнику філії Центр забезпечення виробництва УЗ, менеджеру – начальнику відділу забезпечення матеріалами для експлуатаційної діяльності філії ЦЗВ УЗ.
Дії усіх підозрюваних кваліфіковано за статтями про привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем і зловживання владою або службовим становищем (ч.5 ст.191, ч.2 ст.364 КК України).
В САП встановили, що у 2022 році організатор схеми, діючи спільно з підконтрольними службовими особами Центру забезпечення виробництва, забезпечив перемогу в тендерах на закупівлю фарби та лінолеуму для потреб УЗ наперед визначених фірм.
“Якщо в тендері брала участь непідконтрольна компанія або цінова пропозиція була занизькою, його скасовували”, – йдеться в повідомленні.
У подальшому між УЗ та товариствами-переможцями укладались відповідні договори, при цьому вартість поставки фарб та лінолеуму було значно завищено.
“Реалізація схеми протягом вересня 2022 року – квітня 2023 року завдала АТ Укрзалізниця збитків на суму понад 15 млн грн, якими учасники злочину заволоділи та розпорядилися на власний розсуд”, – додали в САП.
Категорія: Новини бізнесу
-
В Укрзалізниці викрили схему розкрадання 15 млн гривень
-
Грузія, Вірменія і Казахстан ускладнили експорт до РФ
Компанії в Росії постали перед зростанням строків доставки товарів із Казахстану, Киргизстану, Грузії та Вірменії через посилення митного контролю. Обмеження стосуються переважно електроніки, автозапчастин та продукції подвійного призначення. Про це інформують росЗМІ.
Російський бізнес вже зазнає збитків і шукає альтернативні логістичні маршрути.
Зокрема за словами комерційного директора компанії “Импая Рус” Олексія Разумовського, контроль було посилено в Казахстані, Киргизстані, Грузії та Вірменії. Єдиною країною, де постачання не затримуються, наразі є Білорусь.
Особливо помітне зростання термінів фіксується через Казахстан.
“Якщо раніше вантажі з Казахстану прибували за 10-30 днів, то зараз ідуть півтора місяця”, – зазначив засновник Anderida Financial Group Олексій Тараповський.
Власник компанії “Альянс Тракс” Олексій Іванов пояснив, що найбільших затримок зазнає електроніка, але також є випадки з автокомпонентами та іншими товарами. Комерційна директорка Novasmart Ольга Шоалл додала, що під особливим контролем перебуває продукція подвійного призначення.
Посилення контролю пов’язують із санкційним тиском Заходу, зростанням транзиту в середньому на 30% у 2024 році та боротьбою з “сірими” схемами імпорту, повідомила Шоалл.
В умовах затримок бізнес розглядає альтернативні шляхи постачання, зокрема через Узбекистан, Туркменістан або Монголію, зазначає доцентка кафедри міжнародного бізнесу РЕУ ім. Г. В. Плеханова Анастасія Прикладова.
Втім, такі перебої можуть спричинити тимчасовий дефіцит окремих категорій товарів, особливо електроніки та запчастин, що позначиться на цінах. Передбачається, що ціни для споживача можуть зрости орієнтовно на 10%.
Співвласник компанії ПЕК Вадим Філатов додав, що перевізники втрачають до 20 тисяч рублів на день через простої на митниці. За його словами, вартість логістики зросла вже на 25% у річному вимірі.
Раніше ми повідомляли, що Росія обходить санкції Заходу та масово постачає авіаційні запчастини через треті країни – мова про щонайменше мільярд євро після початку повномасштабної війни.
“Два стільця” Грузії у війні Росії проти України -
Лукашенко допрацювався до картопляної кризи у Білорусі – ЗМІ
Запроваджене владою Білорусі державне регулювання цін призвело до дефіциту картоплі навесні 2025 року. Противники режиму Олександра Лукашенка звинувачують його в економічному провалі, що призвів до нестачі головного харчового продукту країни. Про це повідомляє Politico.
Цінові обмеження, встановлені ще в жовтні 2022 року з метою стримати інфляцію, зробили вирощування картоплі малоприбутковим для фермерів. Це, за словами критиків, знизило мотивацію аграріїв, які почали продавати врожай до Росії, де ціни були вищими.
“Якщо ви знаєте історію Радянського Союзу, то розумієте, що коли люди не мають мотивації, змусити їх добре працювати неможливо”, – зазначив Лев Львовський, науковий директор аналітичного центру BEROC.
У 2024 році Білорусь зібрала 3,1 млн тонн картоплі – на мільйон менше, ніж роком раніше. За даними BEROC, у березні ціни на картоплю в Росії були більш ніж удвічі вищими, ніж у Білорусі. Країна експортувала близько 200 тис. тонн картоплі до РФ, ставши її головним постачальником.
Втім, у грудні 2024 року влада запровадила тимчасову заборону на експорт картоплі. За словами Львовського, багато фермерів почали маркувати здорову картоплю як зіпсовану, щоб і далі продавати її до Росії.
У результаті, білоруські магазини в березні-квітні заполонила дрібна, рідкісна і часто гнила картопля.
“Це показує, як Лукашенко та його адміністрація можуть штучно створювати дефіцит товарів, яких раніше було вдосталь”, – заявив Алесь Алахнович, економічний радник лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської.
Втім, офіційна позиція інша.
“Ми кілька разів вносили зміни до урядової постанови, враховуючи реальну ситуацію. Отже, всі негативні тенденції у торгівлі й виробництві були припинені в зародку. Цінове регулювання не спричинило жодних дисбалансів. Товарів на полицях достатньо, ціни прийнятні”, – мовилося у заяві першого заступника міністра антимонопольного регулювання РБ Івана Вежновця в березні.
У квітні влада РБ підвищила граничну ціну звичайної картоплі, а наприкінці травня скасувала заборону на імпорт продовольства з країн ЄС, класифікованих як “недружні”.
У червні Лукашенко заявив, що картопляний дефіцит був спровокований навмисно, зокрема безконтрольним експортом до Росії.
“Це ще раз доводить неефективність політики, яку проводить Лукашенко”, – наголосив Володимир Астапенка, представник Об’єднаного перехідного кабінету Тихановської у Брюсселі.
Раніше ми писали, що білоруське підприємство Агропродукт використовує сировину, вивезену з тимчасово захоплених росіянами частини Херсонської області, і постачає готову продукцію у вигляді ріпакової олії країнам ЄС.
Лукашенко визнав, що затримався на посаді -
США підписали торгову угоду з Китаєм – Трамп
США підписали торговельну угоду з Китаєм і планують укласти аналогічний договір з Індією. Про це заявив американський президент Дональд Трамп під час виступу в Білому домі пізно ввечері 26 червня.
“Ми тільки що підписали угоду з Китаєм”, – заявив голова Білого дому.
За його словами, Америка тепер планує підписати таку ж угоду й з Індією.
Водночас він зазначив, що Вашингтон не обов’язково буде домовлятися зі всіма країнами. Окремим країна просто надішлють повідомлення: “Тепер ви платите мита 25-45%”.
“Це простий спосіб зробити це. Однак мої люди не хочуть діяти так. Вони прагнуть укласти більше угод, ніж я б зробив”, – запевняє Трамп. -
Українці цьогоріч купили в банках майже 230 кілограмів золота
У січні-травні 2025 року українці придбали у банках 7394 унцій золота – близько 229,95 кілограма. Загальна вартість придбаного дорогоцінного металу становить 22,47 млн доларів. Про це пише Європейська правда в четвер, 26 червня.
За даними Національного банку, обсяги купівлі золота за перші п’ять місяців року перевищили обсяги продажу золота населенням на 1023 унції (або близько 31,8 кг). Загалом, від початку року банки викупили у клієнтів 6370 унцій золота (198,13 кг) на суму 19,36 млн доларів.
Обсяги купівлі золота населенням у 2025 році скоротилися на 2320,9 унції (близько 72,18 кг). За перші п’ять місяців минулого року населення купило у банках 9715 унцій золота на суму 21,59 млн доларів. Обсяги продажу золота банкам становили 13,4 тис. унцій (41,67 кг) на загальну суму 29,59 млн доларів.
Загалом у 2024 році українці купили у банках 21,55 тис. унцій золота на загальну суму 51,07 млн доларів. Обсяги продажу золота населенням становили 25,13 тис. унцій на загальну суму 58,8 млн доларів.
Зазначається, що українці почали активніше купувати золото тоді, коли ціни на нього пішли вгору. Натомість у 2024 році, до різкого стрибка цін, обсяги продажу золота населенням перевищували обсяги його купівлі.
Внаслідок зростання цін на золото у 2024-2025 році міжнародні резерви України збільшилися на понад 1 млрд доларів.
-
Кабмін затвердив нові правила для магазинів Duty Free
Магазини безмитної торгівлі Duty Free можуть продавати товари лише громадянам, які виїжджають за межі України або є пасажирами міжнародних рейсів за умови пред’явлення такими громадянами паспортного документа. Про це йдеться у постанові Кабінету міністрів № 741 від 25 червня.
Зазначається, що у торговельному залі магазину на видному місці повинні розміщуватися оголошення про те, що продаж товарів здійснюється виключно за умови подання громадянами паспорту. Також мають бути присутні оголошення про заборону продажу неповнолітнім пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет тощо.
Згідно з опублікованими правилами, робочі місця касових зон оснащуються камерами для забезпечення відеозйомки процесу купівлі/продажу товарів.
Товари в таких магазинах повинні мати маркування, що використовується для митних цілей і дає змогу їх ідентифікувати. Маркування повинно здійснюватися не пізніше, ніж у триденний строк після поміщення таких товарів у режим Duty Free.
Не дозволяється продаж товарів з допоміжних приміщень та із складу, за зразками, попереднім замовленням та в розстрочку.
-
Євро вчетверте за місяць оновив рекорд в Україні
Національний банк України зміцнив курс гривні відносно долара, але курс євро учетверте за поточний місяць оновив історичний максимум. Про це свідчать дані на сайті регулятора в четвер, 26 червня.
Так, офіційний курс долара на завтра встановлено на рівні 41,5852 гривень за 1 долар (-0,0768 грн). А курс євро помітно зріс і в п’ятницю становитиме 48,638 гривень за 1 євро (+0,3142 грн). Попередній рекордний максимум було зафіксовано 25 червня.
Сьогодні на міжбанку американська валюта втратила у ціні 4 копійки і впала до 41,58-41,61 грн/долар купівля-продаж.
В обмінних пунктах курс долара впав на 10 копійок до 41,80 гривень, а євро зріс на 30 копійок до 49,05 гривень. -
Трамп обвалив долар до значень 2022 року
Долар впав до трирічного мінімуму до світових валют на тлі повідомлень про можливе призначення президентом США Дональдом Трампом нового голови Федеральної резервної системи. Про це пише Reuters у четвер, 26 червня. За інформацією ЗМІ, американський лідер планує оголосити про заміну голови ФРС Джерома Пауелла до вересня або жовтня. Термін Пауелла закінчується в травні 2026 року.
Це призвело до падіння долара більш ніж на 10% за рік. Якщо так триватиме найближчими днями, це буде найбільше падіння долара за першу половину року з початку 1970-х років – епохи валют, що вільно плавають. Індекс долара, який вимірює курс американської валюти щодо шести інших валют, зараз перебуває на найнижчому рівні з березня 2022 року після свого падіння цього року. Євро підскочив на 0,6% до 1,173 долара, найсильнішого значення з 2021 року.
Що стосується сировинних товарів, ціни на нафту зросли після різкого падіння, яке відбулося після досягнутого за посередництва Трампа припинення вогню на початку цього тижня між Ізраїлем та Іраном. Ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 0,37% до 67,9 доларів за барель. Нагадаємо, Трамп неодноразово критикував Пауелла за відмову від зниження процентних ставок і натякав на його звільнення чи швидку заміну, що підриває довіру до американських активів та незалежності ФРС.
-
Українські морпорти обробили 40 млн тонн вантажів з початку року
У першому півріччі 2025 року морські порти України обробили близько 40 мільйонів тонн вантажів. Про це заступник міністра розвитку громад і територій Андрій Кашуба розповів в інтерв’ю Укрінформу.
З усього обробленого вантажу зокрема 20,3 млн т – це зернові, 9,3 млн т – руди та 2,1 млн т – чорні метали.
Кашуба визнав, що обсяги вантажообігу скорочуються. Водночас він наголосив, що відкриті порти працюють стабільно попри постійні обстріли та складну безпекову ситуацію.
“Так, дійсно, зараз спостерігається певне падіння обсягів, але ті порти, які відкриті, працюють стабільно, незважаючи на постійні обстріли та складну ситуацію з безпекою”, – зазначив посадовець.
Основною причиною зменшення обсягів експорту стало скорочення врожаю та посівних площ через бойові дії та тимчасову окупацію.
“Аграрні вантажі становлять левову частку результатів переробки в портах. За даними Української зернової асоціації, вже у 2024 році врожай зернових та олійних культур в Україні становив на 9,5% менше, ніж у 2023 році, – 75 млн тонн. Дані Держмитслужби за І квартал 2025 року вже засвідчили загальне скорочення експорту товарів майже на 7%”, – пояснив Кашуба.
І додав, що нині з 18 морських портів, котрі діяли до повномасштабного вторгнення, функціонують лише десять. Це переважно порти Великої Одеси й Дунайського регіону: Південний, Одеса, Чорноморськ, Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ.
“Морські порти Миколаїв, Ольвія та Білгород-Дністровський з безпекових міркувань, на жаль, не можуть здійснювати повноцінну діяльність (суднозахід до цих портів сьогодні заборонений). Ці порти можуть працювати з суходолу. Закритим також залишається морський порт Херсон”, – розповів Кашуба. -
Долар впав в обмінниках, євро – стабілізувався
Курс гривні знову зміцнився відносно долара в обмінних пунктах і стабілізувався щодо євро, яке перебуває на максимальних рівнях. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у четвер, 26 червня.
Так, середній курс продажу долара в Україні знизився ще на 15 копійок до 41,80 гривень, а курс євро залишився на рівні 48,90 гривень.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 41,30 гривень, а євро – по 47,90 гривень.
Зранку на міжбанку американська валюта подешевшала на 3 копійки і зараз перебуває на рівні 41,62-41,65 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк знизив курс долара до гривні до рівня 41,662 гривень за 1 долар (-0,1304 грн). А курс євро війдійшов від історичного максимуму і становить 48,3238 гривень за 1 євро (-0,1846 грн).
Напередодні стало відомо, що у травні українці почали активніше купували валюту. А обсяг готівкової іноземної валюти, яку банки ввезли в країну, становив 778 млн доларів, що на 38% більше проти квітня.
Також повідомлялося, що за минулий тиждень чисті валютні інтервенції НБУ зросли на 23,7% – до 724,0 млн доларів. За максимальний показник за місяць.