Міністри фінансів країн єврозони підтримали рекомендацію про перехід Болгарії на євро з 1 січня 2026 року. Рішення було прийнято після позитивної оцінки Європейською комісією та Європейським центральним банком щодо виконання Болгарією критеріїв для вступу до єврозони. Рекомендація має бути ухвалена Радою ЄС з економіки та фінансів 20 червня, а після цього буде проведена процедура схвалення Європейською радою та Єврорадою. Якщо все пройде успішно, то Болгарія стане 21-м членом єврозони.
Категорія: Новини бізнесу
-
Франція інвестує понад €700 млн у конкурента Starlink
Франція виділяє €717 мільйонів на розвиток оператора супутникового зв’язку Eutelsat, що є конкурентом американської системи Starlink, яка належить Ілону Маску. Міністр економіки Франції заявив, що це рішення є частиною стратегії зміцнення автономії Європи в цифровій сфері. Після інвестиції частка французької держави в Eutelsat зросте, а британська зменшиться. ЄС загалом підтримує своїх гравців у космічній сфері. Це відбувається на тлі зростання глобального ринку супутникового зв’язку, де США та Китай також активно розвивають свої програми. Німеччина також планує створити своє супутникове угруповання, подібне до Starlink, до 2029 року, тоді як Італія призупинила переговори щодо участі у Starlink.
-
У Міненерго розповіли, що відбувається з болгарськими блоками для ХАЕС
Міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що питання закупівлі двох блоків для Хмельницької АЕС у Болгарії ще не вирішено, але офіційної відмови ще не було. Він відзначив, що зараз тривають переговори і Міненерго планує залучити МАГАТЕ до реалізації проєкту. Галущенко висловив сподівання, що необхідні документи будуть підписані, оскільки вважає, що для України буде катастрофою не добудувати блоки №3-4 Хмельницької АЕС. Він також зазначив, що можливою альтернативою болгарським блокам може стати обладнання з інших країн, але це займе додатковий час. Галущенко вважає, що внутрішньополітичні рухи в Болгарії, які затримали продаж Україні реакторів, відбуваються під впливом Росії.
-
Експорт рідкісноземельних металів з Китаю впав на 61%
У травні цього року експорт рідкісноземельної продукції, зокрема магнітів, з Китаю суттєво скоротився. Особливо помітне зменшення було в напрямку США через торговельну напругу між країнами. Китай ввів обмеження на експорт у квітні у відповідь на митні тарифи від Вашингтона. Хоча президент США Трамп заявив про вирішення проблеми після перемовин у Лондоні, дані показують зворотний рух. У травні експорт рідкісноземельних товарів з Китаю досяг найнижчого рівня з 2015 року, знизившись удвічі порівняно з квітнем і на 61% у порівнянні з попереднім роком. Експорт до США суттєво скоротився, тоді як Німеччина та В’єтнам стали ключовими напрямками китайського експорту. Китай також скасував мита для найбідніших країн.
-
Удари Ізраїлю по Ірану вплинуть на газопостачання в Україні – ЗМІ
Україна має найменші запаси газу за останні 11 років – лише 5,4 млрд кубометрів. Щоб покрити споживання, необхідно терміново закачати більше газу в підземні сховища. Проте існують проблеми через російські обстріли газової інфраструктури та геополітичну ситуацію, зокрема атаки Ізраїлю на газову інфраструктуру Ірану. На початок червня в України було лише 7 млрд кубометрів газу, а до середини жовтня потрібно накачати до 13 млрд кубометрів. Фінансування є основною проблемою, а також існує загроза зростання цін на газ у Європі через події у Близькому Сході. У видобутку газу також є проблеми через війну та зупинення дії спецдозволів. Україна також планує імпортувати більше газу з Польщі, щоб забезпечити потреби.
-
Raytheon на тлі війни в Україні планує подвоїти виробництво ракет Patriot
Американський виробник ракет Patriot – Raytheon, другий за величиною виробник зброї в світі, інвестуватиме в європейське виробництво систем протиповітряної оборони. Компанія нині спостерігає різке зростання замовлень як для оборони ЄС, так і для відправки в Україну, повідомляє Euractiv.
За словами керівника підрозділу наземних і протиповітряних систем Тома Лаліберті, це спонукає Raytheon до глибшої співпраці з виробниками озброєнь, які базуються в ЄС і в Україні. Raytheon зараз планує подальше розширення в Європі.
Лаліберті зазначив, що побудова нових заводів у Європі є критично важливою для задоволення високого попиту на Patriot, черги на поставку яких сягають десяти років, та на іншу зброю Raytheon.
Заводи у Німеччині та Іспанії мають вирішальне значення для європейського виробництва. Німеччина і Швейцарія нещодавно уклали масштабні контракти на закупівлю Patriot. Відповідно до контрактів, європейські союзники з НАТО чекають додаткові 1000 ракет Patriot, що, за словами Лаліберті, означає, що Raytheon зможе подвоїти світове виробництво ракет до 2028 або 2030 року.
“Ми також поступово збільшуємо наші потужності в США, але справжній стрибок – це німецькі потужності”, – сказав Лаліберті.
Багато європейських урядів нині зосереджені на відновленні власних оборонних промислових потужностей та закупівлі зброї вітчизняного виробництва, тому Raytheon відкрита до розвитку ділових відносин з підрядниками з ЄС.
Raytheon також бачить нові бізнес-можливості в Україні.
Raytheon відновив раніше припинене виробництво ракет Stinger у відповідь на високий попит через війну в Україні.
Лаліберті сказав, що виробництво “найімовірніше” продовжиться навіть після того, як Raytheon представить Next-Generation Short-Range Interceptor (NGSRI), призначений для заміни Stinger. -
Компанія Raytheon на тлі війни в Україні подвоїть виробництво ракет Patriot
Американський виробник ракет Patriot – Raytheon, другий за величиною виробник зброї в світі, інвестуватиме в європейське виробництво систем протиповітряної оборони. Компанія нині спостерігає різке зростання замовлень як для оборони ЄС, так і для відправки в Україну, повідомляє Euractiv.
За словами керівника підрозділу наземних і протиповітряних систем Тома Лаліберті, це спонукає Raytheon до глибшої співпраці з виробниками озброєнь, які базуються в ЄС і в Україні. Raytheon зараз планує подальше розширення в Європі.
Лаліберті зазначив, що побудова нових заводів у Європі є критично важливою для задоволення високого попиту на Patriot, черги на поставку яких сягають десяти років, та на іншу зброю Raytheon.
Заводи у Німеччині та Іспанії мають вирішальне значення для європейського виробництва. Німеччина і Швейцарія нещодавно уклали масштабні контракти на закупівлю Patriot. Відповідно до контрактів, європейські союзники з НАТО чекають додаткові 1000 ракет Patriot, що, за словами Лаліберті, означає, що Raytheon зможе подвоїти світове виробництво ракет до 2028 або 2030 року.
“Ми також поступово збільшуємо наші потужності в США, але справжній стрибок – це німецькі потужності”, – сказав Лаліберті.
Багато європейських урядів нині зосереджені на відновленні власних оборонних промислових потужностей та закупівлі зброї вітчизняного виробництва, тому Raytheon відкрита до розвитку ділових відносин з підрядниками з ЄС.
Raytheon також бачить нові бізнес-можливості в Україні.
Raytheon відновив раніше припинене виробництво ракет Stinger у відповідь на високий попит через війну в Україні.
Лаліберті сказав, що виробництво “найімовірніше” продовжиться навіть після того, як Raytheon представить Next-Generation Short-Range Interceptor (NGSRI), призначений для заміни Stinger. -
Рубль “з’їдає” нафтові доходи Кремля
Попри стрімке зростання світових цін на нафту, доходи Росії від експорту сировини залишаються під тиском через зміцнення національної валюти. Це знижує бюджетні надходження, особливо на тлі зростаючих витрат на війну проти України. Про це повідомляє Bloomberg у четвер, 19 червня.
13 червня вартість російської нафти Urals перевищила $60 за барель, майже повністю відновившись після падіння на початку року. Проте за курсом Центрального банку Росії на той день експортери отримували лише близько 4 957 рублів за барель, що майже на 30% менше, ніж на початку 2025 року.
Це ставить Росію в невигідне становище порівняно з партнерами по ОПЕК+, як-от Саудівською Аравією, чия валюта прив’язана до долара. Для Кремля, чий бюджет на третину наповнюється за рахунок нафти й газу, а витрати переважно номіновані в рублях, це означає суттєве зменшення фінансових ресурсів.
Очікується, що бюджетний дефіцит Росії цього року перевищить початкові прогнози більш ніж утричі. Частково втрати нафтовиків компенсуються урядовими субсидіями РФ, однак зміцнення рубля знижує прибутковість експорту.
Від початку року рубль укріпився майже на 23% – до 78,72 за долар. Це пояснюється зокрема високими обліковими ставками Банку Росії та сподіваннями на м’якіший курс США щодо Москви.
Хоча нинішні ціни на нафту дозволяють компаніям вкладати у видобуток, самі виробники визнають, що курс рубля створює складнощі. За словами віцепрем’єра Олександра Новака, ситуація “ускладнює життя” галузі. Тоді як глава Роснєфті Ігор Сєчін нещодавно розкритикував дії центробанку РФ, звинувативши в заниженні вартості нафти у рублях.
Аналітики поки не прогнозують повернення рубля до слабких позицій. У Freedom Finance Global зазначають, що високі відсоткові ставки й зростання цін на сировину стримують різке послаблення рубля. За їхніми оцінками, повернення до рівня 90-100 рублів за долар можливе лише за умови нового падіння цін на сировину та пришвидшення інфляції. -
Платина подорожчала до максимуму за 10 років
Платина подорожчала до максимуму більш ніж за десятиліття через сплеск попиту на тлі недостатнього постачання металу. Про це повідомляє Вloomberg в четвер, 19 червня. Спотові ціни зросли більш ніж на 2% – до 1350,17 доларів за унцію, що є максимальним рівнем із вересня 2014 року.
З початку поточного року платина збільшила ціну понад 45%. “Бичий” тренд обумовлений значним дефіцитом пропозиції металу на ринку, а також тим, що виробники ювелірних виробів нарощують запаси. Експерти також вказують на зростання попиту з боку азійських покупців, особливо з Китаю та Індії.
Ескалація напруженості на Близькому Сході також спонукала закупкам платини, яка використовується інвесторами як безпечний актив поряд з іншими дорогоцінними металами.
Деякі аналітики прогнозують повернення цін у район 800-1150 доларів за унцію, що є торговим діапазоном останнього десятиліття.
-
Рада відновила обов’язкову статистичну звітність
Верховна Рада 19 червня підтримала зміни до законодавства, які відновлюють обов’язкове подання статистичної звітності під час воєнного стану. Про це повідомила Державна служба статистики у четвер, 19 червня.
Відтепер підприємства, установи та організації, котрі перебувають на підконтрольних територіях, повинні знову подавати статистичну та фінансову звітність – як це було до початку повномасштабного вторгнення.
У повідомленні наголосили, що рішення повертає можливість розраховувати статистичні показники, які дозволяють державі ухвалювати обґрунтовані рішення на основі повних і достовірних даних.
“Економіка працює, бізнес відновлюється, люди повертаються до своїх справ. І держава має розуміти цю реальність – не приблизно, а точно”, – зазначили у повідомленні.
Відповідно до змін, повертається обов’язкове подання звітності, включно зі статистичною; відновлюється проведення вибіркових обстежень населення щодо зайнятості, умов життя, доходів тощо; передбачено перехідний період – 3 місяці, протягом якого підприємства можуть подати звіти за період, коли не звітували.
У Держстаті пояснили, що цей крок також наближає нас до виконання євроінтеграційних зобов’язань, зокрема – передачі статистичних даних до Євростату на регулярній і системній основі.
Як повідомлялося, кількість зареєстрованих в Україні фізосіб-підприємців за 2024 рік зросла на 119 тисяч.
Податківці оцінили рівень декларування доходів громадянами