Національний банк України знизив курс гривні стосовно долара, а курс євро досяг історичного максимуму. Офіційний курс долара встановлено на рівні 41,8335 гривень за 1 долар, що на 0,1481 гривень вище, ніж раніше. Курс євро також зріс і становить 48,2006 гривень за 1 євро, що на 0,3416 гривень більше, ніж попередній максимум. На міжбанку долар подорожчав на 18 копійок, до 41,94-41,97 грн/долар купівля-продаж, а в обмінниках курс долара піднявся на 15 копійок, до 42,00 гривень, а курс євро зріс на 20 копійок, до 48,50 гривень.
Категорія: Новини бізнесу
-
В Україні зібрали перші 35 тис. тонн зерна
У Одеській, Херсонській та Миколаївській областях України почалося збирання ранніх зернових і зернобобових культур. Зараз вже намолотили 34,8 тис. тонн з нового врожаю з площі 14,2 тис. гектарів. Головними культурами, які збирають, є ячмінь і горох. За прогнозами, найбільш активне збирання зерна в інших областях України відбудеться наприкінці червня – на початку липня. У цьому році площу під ранніми зерновими та зернобобовими культурами збільшили і сіяли їх на 11 млн гектарів. Проте, через несприятливі погодні умови та інші проблеми, збирання врожаю відстає від попереднього року на 28%. Також існує ймовірність, що ці фактори вплинуть на врожай пшениці у 2025 році, який прогнозується найнижчим за останні 13 років.
-
Іран стрімко розпродує запаси нафти, готуючись до можливих ударів
Іран почав терміново експортувати нафту через загрозу нових ударів від Ізраїлю та можливого втручання США у регіоні. Тегеран поспішає продати нафту, розвантажуючи свої резервуари. Після минулих ударів на Іран, обсяг експорту зросла на 44%. Іран намагається максимально швидко вивезти свою нафту, щоб розподілити ризики та забезпечити безпеку постачань. Ціни на нафту також підскочили через атаки Ізраїлю на Іран. Трамп відкладає реалізацію ударів на Іран, сподіваючись на домовленості з іранською владою.
-
Єврогрупа підтримала приєднання Болгарії до єврозони
Міністри фінансів країн єврозони підтримали рекомендацію про перехід Болгарії на євро з 1 січня 2026 року. Рішення було прийнято після позитивної оцінки Європейською комісією та Європейським центральним банком щодо виконання Болгарією критеріїв для вступу до єврозони. Рекомендація має бути ухвалена Радою ЄС з економіки та фінансів 20 червня, а після цього буде проведена процедура схвалення Європейською радою та Єврорадою. Якщо все пройде успішно, то Болгарія стане 21-м членом єврозони.
-
Франція інвестує понад €700 млн у конкурента Starlink
Франція виділяє €717 мільйонів на розвиток оператора супутникового зв’язку Eutelsat, що є конкурентом американської системи Starlink, яка належить Ілону Маску. Міністр економіки Франції заявив, що це рішення є частиною стратегії зміцнення автономії Європи в цифровій сфері. Після інвестиції частка французької держави в Eutelsat зросте, а британська зменшиться. ЄС загалом підтримує своїх гравців у космічній сфері. Це відбувається на тлі зростання глобального ринку супутникового зв’язку, де США та Китай також активно розвивають свої програми. Німеччина також планує створити своє супутникове угруповання, подібне до Starlink, до 2029 року, тоді як Італія призупинила переговори щодо участі у Starlink.
-
У Міненерго розповіли, що відбувається з болгарськими блоками для ХАЕС
Міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що питання закупівлі двох блоків для Хмельницької АЕС у Болгарії ще не вирішено, але офіційної відмови ще не було. Він відзначив, що зараз тривають переговори і Міненерго планує залучити МАГАТЕ до реалізації проєкту. Галущенко висловив сподівання, що необхідні документи будуть підписані, оскільки вважає, що для України буде катастрофою не добудувати блоки №3-4 Хмельницької АЕС. Він також зазначив, що можливою альтернативою болгарським блокам може стати обладнання з інших країн, але це займе додатковий час. Галущенко вважає, що внутрішньополітичні рухи в Болгарії, які затримали продаж Україні реакторів, відбуваються під впливом Росії.
-
Експорт рідкісноземельних металів з Китаю впав на 61%
У травні цього року експорт рідкісноземельної продукції, зокрема магнітів, з Китаю суттєво скоротився. Особливо помітне зменшення було в напрямку США через торговельну напругу між країнами. Китай ввів обмеження на експорт у квітні у відповідь на митні тарифи від Вашингтона. Хоча президент США Трамп заявив про вирішення проблеми після перемовин у Лондоні, дані показують зворотний рух. У травні експорт рідкісноземельних товарів з Китаю досяг найнижчого рівня з 2015 року, знизившись удвічі порівняно з квітнем і на 61% у порівнянні з попереднім роком. Експорт до США суттєво скоротився, тоді як Німеччина та В’єтнам стали ключовими напрямками китайського експорту. Китай також скасував мита для найбідніших країн.
-
Удари Ізраїлю по Ірану вплинуть на газопостачання в Україні – ЗМІ
Україна має найменші запаси газу за останні 11 років – лише 5,4 млрд кубометрів. Щоб покрити споживання, необхідно терміново закачати більше газу в підземні сховища. Проте існують проблеми через російські обстріли газової інфраструктури та геополітичну ситуацію, зокрема атаки Ізраїлю на газову інфраструктуру Ірану. На початок червня в України було лише 7 млрд кубометрів газу, а до середини жовтня потрібно накачати до 13 млрд кубометрів. Фінансування є основною проблемою, а також існує загроза зростання цін на газ у Європі через події у Близькому Сході. У видобутку газу також є проблеми через війну та зупинення дії спецдозволів. Україна також планує імпортувати більше газу з Польщі, щоб забезпечити потреби.
-
Raytheon на тлі війни в Україні планує подвоїти виробництво ракет Patriot
Американський виробник ракет Patriot – Raytheon, другий за величиною виробник зброї в світі, інвестуватиме в європейське виробництво систем протиповітряної оборони. Компанія нині спостерігає різке зростання замовлень як для оборони ЄС, так і для відправки в Україну, повідомляє Euractiv.
За словами керівника підрозділу наземних і протиповітряних систем Тома Лаліберті, це спонукає Raytheon до глибшої співпраці з виробниками озброєнь, які базуються в ЄС і в Україні. Raytheon зараз планує подальше розширення в Європі.
Лаліберті зазначив, що побудова нових заводів у Європі є критично важливою для задоволення високого попиту на Patriot, черги на поставку яких сягають десяти років, та на іншу зброю Raytheon.
Заводи у Німеччині та Іспанії мають вирішальне значення для європейського виробництва. Німеччина і Швейцарія нещодавно уклали масштабні контракти на закупівлю Patriot. Відповідно до контрактів, європейські союзники з НАТО чекають додаткові 1000 ракет Patriot, що, за словами Лаліберті, означає, що Raytheon зможе подвоїти світове виробництво ракет до 2028 або 2030 року.
“Ми також поступово збільшуємо наші потужності в США, але справжній стрибок – це німецькі потужності”, – сказав Лаліберті.
Багато європейських урядів нині зосереджені на відновленні власних оборонних промислових потужностей та закупівлі зброї вітчизняного виробництва, тому Raytheon відкрита до розвитку ділових відносин з підрядниками з ЄС.
Raytheon також бачить нові бізнес-можливості в Україні.
Raytheon відновив раніше припинене виробництво ракет Stinger у відповідь на високий попит через війну в Україні.
Лаліберті сказав, що виробництво “найімовірніше” продовжиться навіть після того, як Raytheon представить Next-Generation Short-Range Interceptor (NGSRI), призначений для заміни Stinger. -
Компанія Raytheon на тлі війни в Україні подвоїть виробництво ракет Patriot
Американський виробник ракет Patriot – Raytheon, другий за величиною виробник зброї в світі, інвестуватиме в європейське виробництво систем протиповітряної оборони. Компанія нині спостерігає різке зростання замовлень як для оборони ЄС, так і для відправки в Україну, повідомляє Euractiv.
За словами керівника підрозділу наземних і протиповітряних систем Тома Лаліберті, це спонукає Raytheon до глибшої співпраці з виробниками озброєнь, які базуються в ЄС і в Україні. Raytheon зараз планує подальше розширення в Європі.
Лаліберті зазначив, що побудова нових заводів у Європі є критично важливою для задоволення високого попиту на Patriot, черги на поставку яких сягають десяти років, та на іншу зброю Raytheon.
Заводи у Німеччині та Іспанії мають вирішальне значення для європейського виробництва. Німеччина і Швейцарія нещодавно уклали масштабні контракти на закупівлю Patriot. Відповідно до контрактів, європейські союзники з НАТО чекають додаткові 1000 ракет Patriot, що, за словами Лаліберті, означає, що Raytheon зможе подвоїти світове виробництво ракет до 2028 або 2030 року.
“Ми також поступово збільшуємо наші потужності в США, але справжній стрибок – це німецькі потужності”, – сказав Лаліберті.
Багато європейських урядів нині зосереджені на відновленні власних оборонних промислових потужностей та закупівлі зброї вітчизняного виробництва, тому Raytheon відкрита до розвитку ділових відносин з підрядниками з ЄС.
Raytheon також бачить нові бізнес-можливості в Україні.
Raytheon відновив раніше припинене виробництво ракет Stinger у відповідь на високий попит через війну в Україні.
Лаліберті сказав, що виробництво “найімовірніше” продовжиться навіть після того, як Raytheon представить Next-Generation Short-Range Interceptor (NGSRI), призначений для заміни Stinger.