Категорія: Новини бізнесу

  • НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%

    НБУ зберіг облікову ставку на рівні 15,5%

    Національний банк України зберіг облікову ставку на рівні 15,5%, незважаючи на зростання інфляції у травні. Рішення підтримали всі члени Комітету з монетарної політики НБУ. Інфляція навесні перевищила 15% через погіршення урожаїв, але НБУ очікує її поступове зниження. Ризики для цін залишаються високими через можливі втрати урожаю та геополітичну невизначеність. Фінансові аналітики передбачають, що інфляція до кінця 2026 року знизиться до 6-7%. Наступний огляд облікової ставки планується на липень. НБУ розгляне можливість повернення до пом’якшення монетарної політики у 2025 році. НБУ раніше тричі підвищував облікову ставку, останній раз у березні.

  • НБУ розглядає пом’якшення облікової ставки в другому півріччі 2025

    НБУ розглядає пом’якшення облікової ставки в другому півріччі 2025

    Члени Комітету з монетарної політики Нацбанку обговорюють можливість зниження процентної ставки у другій половині 2025 року, але наразі вони схиляються до більш обережних рішень через високий рівень інфляції. Це рішення підтримали всі 11 членів Комітету. Інфляція весною перевищила 15% через погодні умови, що вплинули на врожаї, але фундаментальний інфляційний тиск залишається сталим через високий попит та витрати бізнесу. Комітет планує відновлення зниження ставки після стабілізації цін, але не виключає відтермінування цього рішення через поточні ризики. НБУ також не виключає можливості посилення монетарної політики у разі загострення ситуації. Фінансові аналітики очікують, що інфляція до кінця 2026 року знизиться до 6-7%, але збереження облікової ставки на нинішньому рівні може затягнутися. Наступний огляд ставки заплановано на липень, коли буде прийнято рішення щодо подальшого напрямку монетарної політики. Раніше НБУ тричі підвищував облікову ставку, але зараз розглядає можливість зниження її у майбутньому.

  • ЄС готує план згортання ядерного імпорту з РФ

    ЄС готує план згортання ядерного імпорту з РФ

    Європейська Комісія планує внести нові заходи для повної відмови від російського викопного палива і поступового виходу з залежності від російської ядерної продукції. Ці заходи передбачають інвестиції у розмірі €241 млрд та повне позбавленняся від російського ядерного палива до 2030-х років. Деякі країни ЄС, зокрема Угорщина та Словаччина, є противниками цих змін. Єврокомісія розглядає можливість заміни російського палива іншими джерелами, такими як Казахстан, Канада та Нігер, але проблемами залишаються безпека постачань та конверсія урану. Наразі російська компанія Росатом контролює значну частку світового ринку збагачення урану, що ускладнює ситуацію з відмовою від російського ядерного палива.

  • Стало відомо, як за рік змінився індекс борщу

    Стало відомо, як за рік змінився індекс борщу

    У червні в Україні ціни на м’ясо значно зросли, тоді як вартість овочів та яєць знизилася. За даними Українського клубу аграрного бізнесу, ціни на овочі минулого врожаю продовжують зростати, але ціни на новий урожай знижуються. Серед найбільших змін – стрімке зростання цін на м’ясо, зокрема на яловичину та курятину. Ціни на овочі також підлягають сезонним коливанням. Ціни на молочні продукти залишаються стабільними, а ціни на бакалійні товари тримаються на одному рівні завдяки достатній пропозиції на ринку. Ціни на курячі яйця незначно знизилися за останній місяць.

  • Курси долара і євро стабільні на початку тижня

    Курси долара і євро стабільні на початку тижня

    На початку нового робочого тижня курс гривні стабілізувався в обмінних пунктах стосовно долара і євро. Середні ціни продажу залишилися майже на тому ж рівні: долар можна було придбати за 41,65 гривень, а євро за 48,25 гривень. У понеділок в обмінниках курси купівлі складають в середньому 41,15 гривень за долар і 47,25 гривень за євро. На міжбанку курс долара зменшився на 1 копійку і зараз становить 41,46-41,50 грн/долар купівля-продаж. Нацбанк попередньо встановив курс долара на понеділок на рівні 41,4466 гривень за 1 долар. Також було повідомлено, що Нацбанк зменшив продажі в міжбанку на $53 млн за минулий тиждень, що склало 8,4%, до $585,8 млн.

  • Росія незаконно перевантажує нафту у відкритому морі поблизу Греції – ГУР

    Росія незаконно перевантажує нафту у відкритому морі поблизу Греції – ГУР

    Українська розвідка повідомила, що Росія здійснює незаконне перевалювання нафти у відкритому морі біля Греції. Вони вказали на те, що російський танкер проводить такі операції для ухилення від міжнародного контролю та обігу санкцій. Розвідка також розкрила дані про інші нафтові танкери, які використовує Росія, а також про їхніх капітанів. Зазначено, що цей “тіньовий флот” використовується як частина гібридної війни, зокрема для розвідки та диверсійних операцій. Раніше було відомо, що російські військові кораблі супроводжують ці танкери у Фінській затоці.

  • Пекін блокує експорт критичних матеріалів для армії США – ЗМІ

    Пекін блокує експорт критичних матеріалів для армії США – ЗМІ

    Попри домовленість про нове перемир’я у торговельній війні, яку США та Китай досягли в Лондоні, питання експорту рідкоземельних магнітів військового призначення залишилося відкритим. Про це повідомили Reuters у неділю, 15 червня.
    За словами співрозмовників агентства, Пекін не погодився надавати експортні дозволи на деякі рідкісноземельні магніти, необхідні американським військовим постачальникам для винищувачів і ракетних систем.
    Своєю чергою, США зберігають обмеження на експорт до Китаю високотехнологічних мікросхем зі штучним інтелектом через потенційне військове застосування.
    Під час перемовин у Лондоні китайська сторона фактично пов’язала зняття експортних обмежень на рідкісноземельні магніти військового призначення зі зменшенням американських обмежень на експорт чипів.
    Також джерела повідомили, що США планують продовжити чинні мита на китайські товари ще на 90 днів після дедлайну 10 серпня, погодженого раніше в Женеві. Це вказує на те, що остаточна торгова угода до цієї дати навряд чи буде укладена.
    Президент Дональд Трамп назвав лондонську домовленість “чудовою угодою”:
    “Ми отримали все, що нам потрібно, і ми досягнемо успіху. Сподіваюся, вони також”, – сказав він.
    Міністр фінансів США Скотт Бессент акцентував, що нині не мовиться про взаємні поступки: “Не буде жодного quid pro quo щодо зняття обмежень на чипи в обмін на доступ до рідкісноземельних матеріалів”.
    Китай і далі контролює більшість світового видобутку та обробки рідкісноземельних елементів, що залишає це питання критичним у переговорах.
    Домовленість, досягнута в Женеві минулого місяця щодо зниження тарифів, загальмувалася через запроваджені у квітні китайські обмеження на експорт критичних мінералів. У відповідь США обмежили експорт до Китаю програмного забезпечення для проєктування мікросхем, авіадвигунів та іншої чутливої продукції.
    У Лондоні Пекін погодився прискорити розгляд експортних заявок від американських компаній, що не виробляють військову продукцію, і навіть створити “зелений коридор” для надійних постачальників. Дозволи діятимуть шість місяців.
    Один із китайських виробників – JL MAG Rare-Earth – заявив про отримання експортної ліцензії, що охоплює і США. Міністерство торгівлі КНР також підтвердило схвалення “відповідних заявок”.
    Втім, на магніти, що містять самарій – ключовий компонент для військових систем, – обмеження залишаються. Автовиробники та інші галузі потребують переважно інших матеріалів – зокрема, диспрозію й тербію.
    “Тимчасове врахування деяких інтересів можливе, але ключова проблема торгового дисбалансу навряд чи буде вирішена в межах цього терміну, і, можливо, взагалі за нинішньої адміністрації Трампа”, – заявив експерт по США і Китаю з Інституту американських досліджень Китайської академії соціальних наук Лю Вейдун.
    Продовження узгодженого терміну може дати адміністрації Трампа більше часу для підготовки альтернативного юридичного обґрунтування для встановлення більш високих мит для Китаю, якщо нинішній американський лідер програє нинішній судовий розгляд щодо митних тарифів в американському суді.
    “Адміністрація Трампа зрозуміла, що не зможе укласти нову торгову угоду, яка односторонньо відповідатиме її пріоритетам”, – резюмував директор Китайського центру імені Джона Л. Торнтона в Брукінгському інституті Раян Хасс.
    Зауважимо, днями представники США та Китаю домовилися про рамкову угоду щодо повернення до торговельного перемир’я та скасування експортних обмежень Китаю на рідкісноземельні елементи.

  • Шведський пенсійний фонд продав всі акції Tesla

    Шведський пенсійний фонд продав всі акції Tesla

    Шведський пенсійний фонд АР7 продав усі акції американського виробника електроавтомобілів Tesla й вніс компанію до “чорного списку”. Про це напередодні повідомило агентство Reuters.
    Вказано, що АР7 пояснив це рішення порушенням Tesla прав профспілок у США.
    “АР7 вирішив внести Tesla до чорного списку через підтверджені порушення робітничих прав у США”, – заявили у пенсійному фонді.
    Фонд протягом кількох років вів перемовини із Tesla, однак “компанія не вжила достатніх кроків для вирішення цієї проблеми”.
    За словами речника АР7, фонд володів акціями Tesla на 1,36 млрд доларів, що становило близько 1% його загального обсягу.
    “Загальні активи фонду станом на кінець травня становили 1,181 млрд крон, тобто близько 125 млрд доларів”, – стверджує Reuters.

  • Конфлікт Ізраїлю та Ірану: в США прогнозують нафту по 130 доларів

    Конфлікт Ізраїлю та Ірану: в США прогнозують нафту по 130 доларів

    Ціни на нафту можуть злетіти до 130 доларів за барель, якщо в ситуації ірано-ізраїльського конфлікту реалізується “найгірший сценарій”. Про це заявили аналітики найбільшого в США за розміром активів банку JP Morgan, повідомляє Reuters.
    Стрибок котирувань до максимумів з 2022 року стане можливим, якщо Іран повністю позбудеться нафтового експорту – 2,1 млн барелів на добу – і виникнуть військові ризики в Ормузькій протоці через яку перевозиться більшість нафти ОПЕК.
    “У цьому важкому сценарії, ми вважаємо, ціни на нафту можуть піднятися до 120-130 доларів за барель”, – зазначають представники банку.
    Вартість ф’ючерсів на нафту Brent злітала на 13%, до 78 доларів за барель після новин про ізраїльські удари по Ірану в п’ятницю, 13 червня. Пізніше котирування відкотилися до позначки $74,2 (+6,9%).
    Як ми вже писали, ціни на нафту значно зросли після початку атаки Ізраїлю на Іран.

  • Бізнес відшкодував 1,4 млрд грн несплачених податків – БЕБ

    Бізнес відшкодував 1,4 млрд грн несплачених податків – БЕБ

    У справах про ухилення від сплати податків, які направлені до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, добровільно відшкодовано 1,4 млрд грн. Про це повідомив керівник детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук під час круглого столу “Контроль без тиску: як побудувати довіру під час війни?” в п’ятницю, 13 червня.
    За його словами, впродовж п’яти місяців цього року БЕБ вже оголосило про підозру в ухиленні від сплати податків 117 особам, 126 кримінальних проваджень скеровано до суду.
    “Межа між оптимізацією та ухиленням часто може бути розмитою, особливо в складних схемах чи під час міжнародних транзакцій. Тому детективи ретельно вивчають кожний кейс: досліджують обставини, фінансову та податкову звітність, бухгалтерські документи, а також аналізують рух коштів на банківських рахунках підприємств, призначають додаткові експертизи тощо”, – зазначив Ткачук.
    Крім ухилення від сплати податків учасники обговорили аналітичну роботу Бюро, специфіку обігу криптовалюти в Україні, захист коштів ЄС й проблемні питання, що виникають під час взаємодії бізнесу з органами державної влади, та шляхи їх вирішення. Зокрема йшлося про вплив кримінальних проваджень та податкових перевірок на процеси бізнес-комплаєнсу, наслідки проведення слідчих дій на підприємствах реального сектору економіки, розумні строки досудового розслідування тощо.
    На думку бізнес-омбудсмена Романа Ващука, зараз бізнес гостро потребує відкритих та зрозумілих комунікацій від влади, проте діалог між бізнесом та державними органами складно побудувати. За результатами минулорічного звіту Ради, найбільше скарг від підприємців надходить на дії контролюючих органів, поліцію та органи місцевого самоврядування.
    “Тож БЕБ не є основною проблемою бізнесу”, – зауважив Ващук під час свого виступу.
    Своєю чергою в.о. директора БЕБ Сергій Перхун наголосив, що відомство завжди готове до спілкування з тими, хто прагне фахової дискусії та реальних спільних кроків для боротьби з тіньовою економікою.
    Захід відбувся за ініціативи Бюро економічної безпеки на базі Державного податкового університету України. Окрім держструктур до круглого столу долучились представники Ради бізнес-омбудсмена, Асоціації адвокатів України, Американської торгівельної палати в Україні, Федерації роботодавців України, Торгово-промислової палати, Української ради бізнесу тощо.
    Раніше працівники БЕБ викрили виробника олії у несплаті 11 млн грн податків. Директору підприємства повідомили про підозру.
    А на Закарпатті викрито в ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах компанію, до якої входить три відомих регіональних мережі продуктових магазинів.