Категорія: Новини бізнесу

У Росії експорт зерна обвалився на чверть

Постачання російської пшениці на світові ринки у 2024/25 сільгосп році скоротиться на 20-25% через падіння врожайності, проблеми з логістикою та зниження посівних площ. Про це пише Коммерсант у четвер, 5 червня.

Зазначається, що експорт російської пшениці зменшиться на 25,2% – до 41,5 млн т. Це різке зниження порівняно з минулорічними 55,5 млн т. Для країни, де зерно входить до основних експортних статей, такий обвал – серйозний удар по економіці і бюджету.

У січні-квітні 2025 року обсяги поставок впали на 40% до минулого року, а в березні-квітні – на 60%.

Серед головних причин скорочення експорту – слабкий урожай, малі запаси у регіонах-експортерах та висока вартість залізничних перевезень із Поволжя. За оцінкою Союзу експортерів і виробників зерна, цьогорічний урожай пшениці складе 82,6 млн т – це на 16% менше, ніж торік.
Президент Російського зернового союзу Аркадій Злочевський нагадав: торік 10 млн тонн пшениці просто згнило через брак складських потужностей. Причиною зниження виробництва також стало скорочення посівів. Площі під пшеницею скоротились до мінімуму за шість років – з 36,5% до 35,4%, або на 1,2 млн га. У 2023 році експорт зерна приніс Росії 15,5 млрд доларів. Нині цей потік стрімко вичерпується. Наслідки – зниження валютних надходжень, дефіцит у бюджеті, можливе зростання цін на хліб і борошно всередині країни. В умовах санкційного тиску це перетворюється на системну кризу.

Нагадаємо, виробництво пшениці в РФ скорочується вже третій рік поспіль. Вперше за багато років Росія ризикує втратити свої лідерські позиції на світовому ринку зерна. Росія почала постачати зерно новій владі Сирії – ЗМІ

05.06.2025
Нацбанк визначився щодо рівня облікової ставки

Національний банк України удруге поспіль зберіг облікову ставку на рівні 15,5% річних. Про це повідомляється на сайті регулятора у четвер, 5 червня.
“Це підтримає стійкість валютного ринку та контрольованість інфляційних очікувань, що сприятиме поверненню інфляції на траєкторію сталого сповільнення. У разі посилення загроз для стійкого зниження інфляції до цілі 5% НБУ утримуватиме облікову ставку незмінною довше, ніж передбачалося квітневим макропрогнозом”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що пом’якшення процентної політики стане можливим лише після остаточного проходження піку цінового сплеску та зниження ризиків закріплення інфляції на високому рівні.
Водночас, якщо виникне потреба посилити монетарні умови, НБУ буде готовий ужити додаткових заходів, додали у Нацбанку.
Також разом зі збереженням облікової ставки було збережено й усі інші ставки за основними інструментами монетарної політики.
Раніше НБУ тричі поспіль підвищував облікову ставку. Останнє її підняття було у березні. До цього Нацбанк утримував її півроку на рівні 13%, до якого вона була знижена з 25% з липня 2023 року в сім етапів. Облікова ставка – еквівалент вартості грошей в економіці. За цією ставкою НБУ надає кошти комерційним банкам, а ті, у свою чергу, кредитують фізосіб та юридичних осіб. Отже, облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів. Підвищення облікової ставки говорить про зростання рівня інфляції та падіння темпів економічного зростання в країні.

05.06.2025
Україна і Японія затвердили угоду на $3 млрд

Україна та Японське агентства міжнародного співробітництва (JICA) підписали угоду, необхідну для отримання 3 млрд доларів за ініціативою Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм в четвер, 5 червня.
“Кошти погашатимуться за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів РФ. Ресурс спрямуємо на пріоритетні бюджетні видатки задля розвитку економіки й посилення України”, – написав він.
Шмигаль подякував Японії і партнерам G7 за механізм, який примушує Росію платити, і зазначив, що загалом в межах реалізації ERA до України надійшло вже 14,7 млрд доларів.

05.06.2025
Графіт з України увійшов до нових стратегічних проєктів ЄС

Європейський Союз оголосив про запуск 13 нових проєктів з видобутку й обробки сировини за межами блоку. Їх мета – зміцнити постачання металів і мінералів, необхідних для конкурентоспроможності ЄС у сфері енергетичного переходу, оборони та аерокосмічної галузі. Про це повідомив Reuters напередодні, 4 червня.
Це рішення стало реакцією на обмеження, котрі Китай запровадив у квітні на експорт рідкісноземельних магнітів. До отримання нових ліцензій компаніям доведеться звертатися до китайських посадовців, щоб уникнути зупинки виробництва.
“Ми повинні зменшити нашу залежність від усіх країн, особливо від низки країн, таких як Китай… Заборони на експорт посилюють нашу волю до диверсифікації”, – пояснив єврокомісар з питань промисловості Стефан Седжорн.
Китай контролює понад 90% світових потужностей із переробки магнітів, які використовують у транспорті, авіації, побутовій техніці та обороні. Крім того, Китай є головним постачальником ключових матеріалів для виробництва відновлюваної енергетики – зокрема рідкісноземельних елементів, акумуляторів та сонячних панелей. Брюссель прагне змінити цю ситуацію.
Нові проєкти реалізуються в межах Акту про критично важливі сировинні матеріали, ухваленого у 2023 році. Він передбачає, що до 2030 року ЄС має забезпечити 10% потреб у таких матеріалах шляхом видобутку, 40% – обробки, та 25% – переробки.
З 13 нових ініціатив:
10 стосуються матеріалів для акумуляторів електромобілів та систем зберігання енергії, зокрема літію, кобальту, марганцю та графіту;
2 – видобутку рідкісноземельних елементів у Малаві та Південній Африці;
1 проєкт у Великій Британії з видобутку вольфраму, важливого для оборонної промисловості.

Проєкти також розміщені у Канаді, Гренландії, Казахстані, Мадагаскарі, Норвегії, Сербії, Україні, Замбії, Бразилії та на французькій території Нова Каледонія.
В Україні та Гренландії проєкти стосуються графіту.
Вольфрамовий проєкт у Великій Британії має стратегічне значення для оборонного сектору.
Євроінвестиції та стратегічна програма
Єврокомісія оцінює загальну потребу в інвестиціях у ці проєкти на рівні 5,5 млрд євро. Ініціативу підтримають фінансово з боку Єврокомісії, держав-членів та міжнародних фінансових установ.
Ці 13 ініціатив доповнюють 47 проєктів, схвалених у березні в межах ЄС. Загальна кількість стратегічних проєктів у сфері критично важливої сировини тепер становить 60.

05.06.2025

Долар і євро знову зросли на готівковому ринку

Курс гривні трохи знизився відносно долала і євро в обмінних пунктах. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у четвер, 5 червня.
Так, середній курс продажу долара піднявся на 5 копійок до 41,75 гривень, курс євро зріс теж на 5 копійок до 47,60 гривень.
Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,25 гривень, а євро – по 46,90 гривень.
На міжбанку американська валюта додала у ціні 3 копійки і наразі перебуває на рівні 41,54-41,57 грн/долар.
Вчора Нацбанк помітно знизив курс долара до гривні після двох днів зростання – 41,4829 гривень (-0,1556 грн). Офіційний курс євро становить 47,2013 гривень (-0,2250 грн).

Запаси в “кубушці” Кремля скоротилися до мінімуму 2019 року – ЗМІ

Фонд національного добробуту (ФНБ) – “кубушка” правлячого режиму РФ продовжує танути. За підсумками травня його розмір зменшився з 11,8 до 11,7 трлн руб. Насправді ж доступні кошти скоротилися набагато більше. Про це свідчить інформація російського Мінфіну, повідомляє видання The Moscow Times.
Основна частина коштів фонду вже витрачена: вона вкладена в акції Ощадбанку та Аерофлоту, облігації компаній та депозити ВЕБ для фінансування інфраструктурних проектів або підтримки різних компаній та галузей. Вони приносять ФНБ невеликий дохід – 485 млрд. руб. торік. Для цього доступна тільки ліквідна частина фонду – золото, юані та рублі. Їхня сума за травень скоротилася на 454 млрд руб. до 2,84 трлн руб., або 36 млрд дол. на 1 червня.
І в рублях, і в доларах це мінімум із червня 2019 р., коли в доступній частині так званої “кубушки” було 2,14 трлн.
Головна причина травневого скорочення ліквідної частини ФНБ – інвестиції у швидкісну залізницю Москва – Санкт-Петербург.
Фонд розмістив 300 млрд руб. на субординованих депозитах у Ощадбанку, ВТБ, Газпромбанку та Радкомбанку для фінансування будівництва та закупівлі поїздів.
Мінфін з цією метою продав майже 19 тонн золота та 10,9 млрд китайських юанів із ФНБ. Таким чином “золотий запас” фонду скоротився до 139,5 тонни, а запаси китайської валюти в уряду – до 153,7 млрд юанів.

Уряд виділив на виплати за програмою Національний кешбек 2,4 млрд грн

Кабмін України виділив з резервного фонду державного бюджету 2,4 млрд грн для виплат за програмою Національний кешбек. Іще 200 млн грн піде на виплати за програмою компенсації вартості української промислової техніки. Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду.
За його словами, програми Національний кешбек та компенсація вартості української промислової техніки створюють стійкий попит на українську продукцію.
У 2025 році частка української техніки на внутрішньому ринку збільшиться на 5% й запуститься виробництво до 80 її нових видів.
Від початку повномасштабної війни українські підприємці отримали понад 313 млрд грн кредитних коштів за програмою Зроблено в Україні.
За рахунок пільгових позик бізнес робить інвестиції, фінансує оборотний капітал, налагоджує переробку та відновлює пошкоджені потужності.
Раніше голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев оцінив потенціал зростання “нацкешбеку”.
Накопичений українцями нацкешбек у лютому зменшився на 8%

Канадський виробник бронемашин відкрив завод в Україні

Канадський виробник бронемашин Roshel переніс частину свого виробництва на територію України. Про це розповів генеральний директор компанії Ромаш Шимонов під час участі у конференції Захист майбутнього України: безпекові гарантії та розмінування для відновлення й відбудови, про це повідомляє Укрінформ.
“Підприємство було відкрите два місяці тому й тепер воно активно працює”, – розповів посадовець.
Він не розкрив місце розташування заводу з міркувань безпеки, бо той стане “бажаною мішенню для росіян”.
Шимонов зауважив, що розгорнувши виробництво на території України, компанія здобула доступ до унікального трудового ресурсу.
“Ми маємо неймовірних людей, зі здібностями, знанням та досвідом, що може бути впроваджений у справжніх рішеннях. Такого більш ніде не знайдеш”, – запевнив гендиректор компанії.

S&P оголосило дефолт України за ВВП-облігаціями

Міжнародне рейтингове агентство S&P Global знизило рейтинг випуску облігацій України, прив’язаних до ВВП, з CC до D (дефолт). Про це повідомляється на сайті агентства.
Зазначається, що 2 червня Україна не здійснила платіж у розмірі 665 млн доларів за своїми цінними паперами, що й стало причиною зниження рейтингу з CC до D.

“Ми не очікуємо виплати протягом пільгового періоду за цінними паперами, передбаченого договором, що становить 10 робочих днів, з огляду на мораторій уряду на виплати за цими облігаціями, якщо їх не буде реструктуризовано”, – пояснили в агентстві.

Водночас рейтинги України в іноземній валюті залишилися на рівні SD/SD (вибірковий дефолт), а суверенний рейтинг у гривні збережено на рівні CCC+/C.

Прогноз за гривневим боргом – стабільний. Він відображає зацікавленість уряду обслуговувати внутрішній борг, щоб уникнути тиску на банківську систему, яка є головним власником цих облігацій.

Нафтогазові доходи Росії впали на 53% за місяць

У травні 2025 року доходи федерального бюджету Росії від продажу нафти і газу зменшилися на 35% у річному вимірі та на 53% проти квітня. Про це свідчать дані Міністерства фінансів РФ.
Згідно з оцінками відомства, нафтогазові надходження минулого місяця становили 512,7 млрд рублів у порівнянні з 793,7 млрд рублів у травні 2024 року та 1,09 трлн рублів – у квітні цього року.
Якщо не враховувати податок на додатковий дохід, надходження у травні скоротилися на 86,7 млрд рублів або 14,5% у порівнянні з квітнем.
Усього за перші п’ять місяців 2025 року доходи від нафти та газу становили 4,24 трлн рублів, що на 14,4% менше, ніж за аналогічний період 2024 року (4,95 трлн рублів).
У Мінфіні РФ пояснили зниження надходжень одночасним падінням цін на нафту та зміцненням рубля. У травні рублева ціна російської нафти впала до 4 195 рублів за барель – це найнижчий показник із квітня 2023 року та на 38% менше за ціну, закладену у бюджет РФ на 2025 рік.
Також травнева ціна на нафту Urals для податків виявилася на 21% нижчою, ніж оновлена оцінка Мінфіну РФ на цей рік.
Наприкінці квітня уряд Росії переглянув бюджет на 2025 рік і знизив прогноз доходів від продажу енергоносіїв майже на 25% – із 10,94 трлн рублів до 8,32 трлн. За старим планом 1,8 трлн рублів мали бути спрямовані до Фонду національного добробуту РФ, однак навіть базовий рівень доходів у 9,1 трлн не вдається забезпечити.
У зв’язку з цим Мінфін РФ продовжить використовувати кошти з ФНБ для покриття бюджетного дефіциту.