Правий берег

Категорія: Новини бізнесу

  • В Україні скоротилося виробництво агропродукції на понад 18%

    В Україні скоротилося виробництво агропродукції на понад 18%

    Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у січні-липні 2025 року знизився на 18,5% проти аналогічного періоду торік. Про це повідомляє Держстат.
    Це зумовлено насамперед скороченням випуску продукції рослинництва.
    Серед основних причин називають:

  • сезонність виробництва продукції рослинництва;
  • несприятливі погодні умови, наслідком яких стало більш пізнє збирання зернових та олійних культур і зниження їх врожайності.

    • Згідно з розрахунками, з початку року індекс сільськогосподарської продукції становив 81,5% до січня-липня торік. За видами продукції найбільше постраждало рослинництво – скорочення до 74,5%, тоді як тваринництво продемонструвало стабільніший результат – індекс становить 95,3%.
    Як зазначається, спад більше зачепив сільгосппідприємства – де за сім місяців виробництво скоротилося до 77,7% від минулорічного рівня. Тоді як у господарствах населення показники вищі – 89,7% минулорічного обсягу за цей період.
    Значне падіння обсягів сільгосппродукції зафіксували на Хмельниччині (46,3% від відповідного показника торік) та на Донеччині (47,8%).
    Та, разом з тим, окремі області демонструють зростання сільськогосподарського виробництва. Зокрема, у Запорізькій, Закарпатській та Одеській областях аграріям вдалося перевищили рівень минулого року. Тоді як абсолютним лідером стала Миколаївщина, – там індекс сільгосппродукції сягнув 106,7%.

  • Курси долара і євро стабільні в обмінниках

    Курси долара і євро стабільні в обмінниках

    Курс гривні стабілізувався відносно долара і євро в обмінних пунктах. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у середу, 20 серпня.
    Так, середній курс продажу долара залишився на рівні 41,60 гривень, а курс євро становить 48,60 гривень.
    Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 41,10 гривень, а євро – по 47,60 гривень.
    На міжбанку американська валюта просіла на 3 копійки і зараз перебуває на рівні 41,34-41,37 грн/долар купівля-продаж.
    Вчора Нацбанк підвищив курс долара до гривні на середу після його падіння до мінімуму з початку квітня до рівня 41,3557 гривень за 1 долар (+0,0968 грн). Офіційний курс євро становить 48,3241 гривень за 1 євро (+0,1502 грн).

  • Xiaomi збільшила квартальну виручку на третину

    Xiaomi збільшила квартальну виручку на третину

    Xiaomi повідомила про зростання виручки у другому кварталі 2025 року на 30,5% – до 116 млрд юанів ($16,16 млрд). Основною причиною приросту стали постачання смартфонів, особливо в країни Південно-Східної Азії, де компанія вийшла на перше місце серед виробників, повідомляє Reuters. В Європі Xiaomi посіла другу позицію, а у світовому рейтингу залишилася третьою з часткою 14,7%.
    Чистий скоригований прибуток Xiaomi зріс на 75,4% у річному вимірі – до 10,8 млрд юанів, перевищивши середні прогнози аналітиків. Загальні поставки смартфонів у світі збільшилися на 0,6% і склали 42,4 млн одиниць. Водночас виручка від цього сегменту скоротилася на 2,1% -до 45,5 млрд юанів через зниження середньої ціни продажу.
    Президент компанії Лу Вейбін знизив прогноз поставок на рік: очікуваний обсяг скорочено до 175 млн смартфонів замість 180 млн. Він визнав, що зростання глобального ринку виявилося нижчим за очікування й може скласти лише 0,1-0,2%.
    Автомобільний бізнес компанії також демонструє зростання: за квартал він приніс 20,6 млрд юанів, що більше ніж у попередньому. У другому кварталі Xiaomi доставила понад 81 тис. електромобілів, тоді як у першому -близько 76 тис. Компанія вивела на ринок другий електрокар YU7, але його продажі ще не відобразилися у фінансових результатах.
    Попри інвестиції понад 30 млрд юанів у дослідження й розробку, напрям електромобілів залишається збитковою, хоча квартальний чистий збиток зменшився до 0,3 млрд юанів. Лу Вейбін висловив упевненість, що вже у другій половині року бізнес зможе показати прибутковість на місячному або квартальному рівні.
    Акції компанії, що торгуються у Гонконзі, у вівторок закрилися зі зниженням на 1,2%, до 52,4 гонконзького долара. Водночас від початку року їхня вартість зросла на 52%.
    Xiaomi інвестує близько $7 млрд у розробку процесорів

  • Росія втрачає позиції найбільшого агроекспортера – розвідка

    Росія втрачає позиції найбільшого агроекспортера – розвідка

    Врожай у РФ 2025 року став найгіршим за понад 17 років через весняні заморозки, спеку та посуху, через що вона ризикує втратити статус найбільшого у світі аграрного експортера. Про це повідомляє це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у вівторок, 19 серпня.
    Так, лише у червні експорт пшениці знизився у чотири рази – до 1,12 млн тонн; а в липні поставки зерна на зовнішні ринки були у 2,1 раза нижчими за показники аналогічного періоду 2024 року.
    У СЗРУ нагадали, що 2016 року РФ була одним із найбільших у світі експортерів пшениці, тоді як її здатність експортувати зерно залишалася одним із небагатьох джерел економічної сили та міжнародних важелів після вторгнення в Україну.
    “Щороку тільки з тимчасово окупованих територій нашої держави окупаційна влада вивозить, за різними оцінками, близько трьох мільйонів тонн зерна. 2025 рік і західні санкції викрили слабкі місця в економіці Росії воєнного часу: висока облікова ставка ЦБ РФ, зростання внутрішнього попиту, низькі світові ціни на зерно та висока вартість логістики призвели до скорочення експорту російської агропродукції за результатами І півріччя 2025 року на 14,6 %”, – додали у повідомленні.
    Разом з тим, у країні відбувається нарощування продовольчого імпорту – він зріс на 14 % (до 20,6 млрд дол.), тоді як 2023 року ситуація була протилежною: експорт зріс на 4,3 % (43,1 млрд дол. США), а імпорт скоротився на 1,7 % (35,1 млрд дол.).
    Зокрема через нестачу своєї агропродукції Росія вимушено закуповувала в Китаї картоплю – на 49,4 млн дол., що у шість разів перевищує рівень 2024 року, та яблука – на 12,4 млн дол. (+50 % проти 2024 року).
    “Попри стабілізаційні заходи галузі та нульові нестійкі мита на експорт пшениці, ячменю та кукурудзи, прогнозується подальше збереження негативної динаміки експорту”, – свідчать розвіддані.
    Тоді як скорочення валютних надходжень ускладнять виконання державних завдань РФ, зокрема плану збільшення експорту агропродукції до 55 млрд дол. до 2030 року, і, як наслідок, можуть позбавити Росію статусу глобаліста.

  • РФ втратила 13% потужностей НПЗ через атаки дронів

    РФ втратила 13% потужностей НПЗ через атаки дронів

    Атаки українських дронів у серпні зупинили щонайменше чотири великі російські нафтопереробні заводи, що призвело до втрати 13,5% потужностей і рекордного зростання цін на бензин. Про це свідчать підрахунки The Moscow Times.
    Через пошкодження і зупинку підприємств Росія втратила близько 44,3 млн тонн річних потужностей – це 13,5% від загального обсягу.
    Так, 2 серпня після удару БПЛА зупинився Новокуйбишевський НПЗ Роснафти потужністю 8,3 млн тонн на рік. 11 серпня зупинив прийом сировини Саратовський НПЗ компанії потужністю 5,8 млн тонн на рік. Тоді як 15 серпня зупинився найбільший на півдні Росії Волгоградський НПЗ Лукойл потужністю 14,8 млн тонн на рік. Того ж дня після атаки дронів припинив прийом нафти на переробку Самарський НПЗ Роснафти потужністю 8,5 млн тонн на рік.
    Крім того, 2 серпня близько половини потужностей зупинив НПЗ в Рязані, найбільший із заводів Роснафти.
    Відтак, трохи менше ніж за три тижні втрачено 44,3 млн тонн річної потужності НПЗ -13,5% від загального показника по країні, який становив 328 млн тонн на рік.
    Тоді як ремонт пошкоджених заводів ускладнений санкціями, адже західне обладнання для російських НПЗ перебуває під обмеженнями з 2022 року.
    Тим часом, біржові ціни на бензин за підсумками торгів у вівторок продовжили зростати, збільшившись до закриття вчорашнього дня майже на один процент – нові рекордні значення.
    Загалом, від початку року бензин А-92 подорожчав на 40%, а А-95 – на 50%. На біржі в Москві 19 серпня ціни досягли історичних максимумів – 71,97 тис. і 81,34 тис. рублів за тонну відповідно.
    Як ми вже писали, оптові ціни на бензин у Росії продовжують бити історичні рекорди після серії ударів БПЛА по нафтопереробних заводах, з яких щонайменше три повністю зупинили виробництво.
    Додамо, що бензин у Росії продовжує стрімко дорожчати на російському оптовому ринку, попри рішення уряду повністю заборонити експорт бензину.

  • НБУ почав підвищувати курс долара

    НБУ почав підвищувати курс долара

    Національний банк України знизив курс гривні відноно долара, після того як американська валюта впала до мінімуму з квітня. Про це свідчать дані на сайті регулятора у вівторок, 19 серпня.
    Так, офіційний курс на завтра встановлено на рівні 41,3557 гривень за 1 долар (+0,0968 грн). А офіційни курс євро теж зріс і становитиме у середу 48,3241 гривень за 1 євро (+0,1502 грн).
    На міжбанку американська валюта додала у ціні 11 копійок і зросла до 41,37-41,40 грн/долар купівля-продаж.
    В обмінниках курс долара був стабільним і залишився на рівні 41,60 гривень.

  • Названо витрати України на оборону за сім місяців

    Названо витрати України на оборону за сім місяців

    Видатки загального фонду державного бюджету на безпеку і оборону за січень – липень 2025 року становили 1,4 млрд грн, або 62,5% від усіх видатків загального фонду. У липні було витрачено 185,7 млрд грн, повідомив Мінфін у вівторок, 19 серпня.
    Вказано, що загалом за січень-липень поточного року загальна сума касових видатків загального фонду держбюджету склала 2,2 трлн грн, що на 363,1 млрд грн, або на 20,1% більше проти аналогічного періоду минулого року. У липні було витрачено 295,8 млрд гривень.
    У структурі видатків за економічною класифікацією найбільше спрямовано:

  • на оплату праці з нарахуваннями – 860,6 млрд грн, у тому числі у липні – 126 млрд грн.
  • на оплату використання товарів і послуг – 297,1 млрд грн (у липні – 40,5 млрд грн).

    • Ці кошти переважно пішли на підтримку ЗСУ та інших військових формувань і правоохоронних органів – придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування, оплата комунальних послуг.

  • Україна увійшла до лідерів світових експортерів меду

    Україна увійшла до лідерів світових експортерів меду

    Україна посіла 3 місце серед світових експортерів меду у 2024 році, поставивши на зовнішні ринки 85,8 тис. тонн продукції. Про це інформує Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у вівторок, 19 серпня.
    Український мед, попри складнощі повномасштабної війни, продемонстрував стійку позитивну динаміку у торгівлі.
    Нині ТОП-5 найбільших світових експортерів меду у 2024 році має такий вигляд:

  • Китай з обсягом 169,6 тис. т;
  • Індія – 94,8 тис. т;
  • Україна – 85,8 тис. т;
  • Аргентина – 78,1 тис. т;
  • В’єтнам – 48,2 тис. т.

    • Аналітики відзначають, що мед – ймовірно, один із небагатьох компонентів українського аграрного експорту, котрий не постраждав від блокування морських портів російськими військами, оскільки в основному споживачі – європейські країни.
    Раніше квоти щодо цього продукту для безмитного ввезення, котрі виділялися в межах Угоди про асоціацію з ЄС, вичерпувалися українськими експортерами за лічені дні – іноді це ставалося вже 4 січня. Після скасування мит та зборів з українського експорту Європейським Союзом, в українські бджолярі мали рентабельні експортні можливості.
    Найбільшими покупцями українського меду стали:

  • Німеччина – 18,9 тис. т.
  • США – 12,1 тис. т.
  • Польща – 9,7 тис. т.
  • Франція – 9,6 тис. т.
  • Бельгія – 7,1 тис. т.

    • Крім цього, український мед був присутній також на ринках Туреччини, Британії, Японії, Швейцарії, Канаді, Катарі, Йорданії тощо.
    Разом з тим, фахівці попереджають, що у 2025 році знову введені квоти створюють додаткові перешкоди на шляху експорту меду в ЄС.
    “Хоча квоти значно перевищують попередні, вони все ще не покривають весь експортний потенціал України. Тим не менш, це важливий крок, який допомагає українським виробникам зберегти конкурентоспроможність на європейському ринку, який залишається ключовим для збуту українського меду”, – зазначили в УКАБ.

  • В Росії ціни на бензин другий день поспіль б’ють рекорди

    В Росії ціни на бензин другий день поспіль б’ють рекорди

    Біржові ціни на бензин за підсумками торгів у вівторок продовжили зростати, збільшившись до закриття вчорашнього дня майже на один процент – нові рекордні значення. Про це повідомляє провладне російське інформагентство Интерфакс, посилаючись на дані Петербурзької біржі.
    Вартість Аі-92 за національним індексом, що відображає середньозважену вартість на всіх великих НПЗ Росії, за підсумками торгів 19 серпня зросла на 0,74%, до 72,044 тис. рублів за тонну, Аі-95 – на 0,9%, до 81,154 тис. рублів за тонну. Обидва показники є історичними максимумами та побили рекорди, встановлені напередодні.
    Ситуацію обговорили на нараді профільного віце-прем’єра Олександра Новака. Уряд у своєму повідомленні констатував, що внутрішній ринок “повністю забезпечений паливом” в результаті виконання нафтовими компаніями рекомендацій Міненерго щодо обсягів відвантажень.
    Новак підтримав пропозицію Міненерго про продовження на вересень заборони на експорт бензину, у тому числі для виробників, і на жовтень – для невиробників нафтопродуктів.
    Російський чиновник також доручив Міненерго та ФАС спільно з Петербурзькою біржею опрацювати довгострокові заходи щодо стабілізації цін на оптовому ринку.
    Згідно з чинним Податковим кодексом РФ, якщо оптові ціни на паливо в Росії занадто сильно зростають і в середньому за місяць відхиляються від встановлених індикативних цін (60450 руб. / Т – по бензину, 57200 руб. / Т по ДП в 2025 р.) більш ніж на 10% по бензину і 20% по дизельному паливу.
    Нафтовики таким чином перестануть отримувати демпфер, якщо ціна в середньому за місяць складе бензину 66495 руб. / т, по дизпаливу – 68640 руб.
    Поки в практиці паливного демпфера прецедент з обнуленням трапився лиш один раз – у розпал цінової кризи 2023 року, тоді компанії не мали з бюджету паливного демпферу за вересень, бо середні біржові ціни і на бензин, і на дизпаливо в тому місяці виявилися набагато вищими від відсічки.
    Після цього прецеденту нафтовики неодноразово просили розділити розрахунки демпферу з бензину та ДП, встановивши перевищення граничних рівнів цін окремо за видами палива, а також розширити відхилення від індикативних цін щодо кожного нафтопродукту. Торік граничні рівні було поділено за видами палива.
    Як ми вже писали, оптові ціни на бензин у Росії продовжують бити історичні рекорди після серії ударів БПЛА по нафтопереробних заводах, з яких щонайменше три повністю зупинили виробництво.
    Додамо, що бензин у Росії продовжує стрімко дорожчати на російському оптовому ринку, незважаючи на рішення уряду повністю заборонити експорт бензину.

  • Нафта дешевшає на тлі переговорів щодо України

    Нафта дешевшає на тлі переговорів щодо України

    Світові ціни на нафту знижуються на тлі перших результатів переговорів президента США Дональда Трампа з президентом України Володимиром Зеленським і європейськими лідерами. Про це свідчать результати торгів у вівторок, 19 серпня.
    Так, станом на 13:30 за Києвом вартість жовтневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures становить $65,19 за барель. Це $0,77 (1,16%) нижче, ніж на закриття попередніх торгів. У понеділок ці контракти подорожчали на $0,75 (1,14%) до $66,6 за барель.
    Ф’ючерси на нафту WTI на вересень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) подешевшали на $0,76 (1,18%) – до $61,96 за барель. За підсумками попередньої сесії вартість цих контрактів зросла на $0,62 (0,99%) – до $63,42 за барель.
    Як відомо, вчора американський президент Дональд Трамп висловив сподівання на організацію тристоронніх переговорів між США, РФ та Україною, які, за його словами, можуть дозволити остаточно врегулювати війну.
    “Більшість питань, включаючи припинення вогню та гарантії безпеки, а також те, як розгортатиметься процес мирного врегулювання, ще належить вирішити. Результат, що призведе до зменшення напруженості та усуне загрозу додаткових санкцій або вторинних мит, сприятиме зниженню цін на нафту”, – заявив аналітик TD Securities Барт Мелек у коментарі для The Wall Street Journal.
    За його прогнозом, “результат, за якого США чинитимуть тиск на Росію у формі вторинних мит для покупців її нафти (як ті, що наразі загрожують Індії), безумовно, призведе до зростання вартості нафти до максимумів, зафіксованих кілька тижнів тому”.
    Раніше у вівторок стало відомо, що китайські НПЗ різко наростили закупівлі російської нафти Urals, скориставшись тим, що Індія скоротила імпорт через підвищені американські мита.