Категорія: Новини бізнесу

  • США перевірять покупця активів Лукойлу щодо зв’язку з Путіним

    США перевірять покупця активів Лукойлу щодо зв’язку з Путіним

    США вивчають історію зв’язків швейцарської компанії Gunvor з російським президентом Путіним перед схваленням продажу активів Лукойлу. Після введення санкцій проти Лукойлу, компанія швидко уклала угоду з Gunvor на передачу своїх закордонних активів. Gunvor вже веде переговори з Мінфіном США для отримання схвалення угоди. Це одна з найбільших угод для Gunvor, яка може сягнути 21 млрд доларів. Попередньо Лукойл не поверне свої активи назад після продажу. Gunvor заснована у 2000 році та стала одним з найбільших трейдерів російської нафти.

  • В Укрзалізниці заявили про мільярдні збитки з початку року

    В Укрзалізниці заявили про мільярдні збитки з початку року

    У січні-вересні цього року Укрзалізниця понесла збитки у розмірі 7,2 млрд гривень. За словами заступника голови наглядової ради УЗ Сергія Лещенка, компанія втратила 49% вантажних перевезень і не може вже підтримувати збиткові пасажирські перевезення за їх рахунок. Тому Укрзалізниця пропонує підвищити вантажні тарифи на 41,5% у наступному році та просить державну підтримку. Лещенко зазначив, що ситуація з вантажними перевезеннями не покращиться через війну та пошкодження інфраструктури. Компанія розглядає отримання 16 млрд гривень бюджетної допомоги у 2026 році для компенсації збитків в пасажирських перевезеннях.

  • В уряді зробили заяву щодо допомоги Україні від МВФ

    В уряді зробили заяву щодо допомоги Україні від МВФ

    Міжнародний валютний фонд може запровадити нову програму, яка напряму не залежить від надання репараційного кредиту Україні. Про це заявила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, передає Інтерфакс-Україна.

    “Вже у листопаді ми очікуємо на місію МВФ. Сподіваємось на репараційний кредит у квітні. Можливо, нова програма буде в січні, і вона безпосередньо не залежить від репараційного кредиту”, – наголосила глава уряду.

    Свириденко нагадала, що на засіданні 24 жовтня Європейська рада доручила Єврокомісії розробити пропозиції щодо фінансування України на 2026-2027 роки, пов’язане з використанням заморожених російських активів. Тому вона впевнена, що кошти будуть надані.

    За словами прем’єрки, кошти репараційного кредиту будуть спрямовані на оборонні та бюджетні видатки, проте, попередньо, має бути розроблена спільна конструкція із залученням країн G7.

  • В Україні зріс офіційний курс долара

    В Україні зріс офіційний курс долара

    Національний банк України знизив курс гривні відноно долара, але підвищив щодо євро. Про це свідчать дані на сайті регулятора у вівторок, 4 листопада.
    Так, офіційний курс долара завтра встановлено на рівні 42,0725 гривні за 1 долар (+0,0316 грн). Американська валюта дорожчає другий день поспіль.
    Офіційний курс євро впав і в середу становитиме 48,3329 (-0,0940).
    На міжбанку американська валюта додала в ціні 4 копійки і сягнула рівня до 42,05-42,08 грн/долар купівля-продаж.
    В обмінниках курс продажу долара підвищився на 3 копійки до 42,24 гривні, а євро подешевшав на 4 копійки – 48,81 гривні.

  • Потрібно посилити адвокацію промисловості України за кордоном – Метінвест

    Потрібно посилити адвокацію промисловості України за кордоном – Метінвест

    Головне завдання представників української промисловості зараз – сформувати зрозумілий образ України як індустріальної держави, спроможної до відновлення власними силами. Про це сказав директор департаменту корпоративних комунікацій групи Метінвест Олег Давиденко на PR-марафоні У дзеркалі реальності в Києві, повідомила пресслужба компанії у вівторок, 4 листопада.
    За його словами, після втрати частини активів і скорочення кількості працівників унаслідок війни перед Метінвестом постали не лише виробничі, а й суспільні виклики.
    “Ми – голос великої частини української економіки, наше завдання – нагадати і світові, і самим українцям, що сильна промисловість це основа відбудови країни. Без інженерів, металургів і гірників не буде відновлення”, – заявив Давиденко.
    Він підкреслив, що сьогодні головним викликом для галузі є люди: утримати працівників у промислових регіонах і повернути престиж технічної освіти. Саме тому компанія створила перший приватний гірничо-металургійний університет – Метінвест Політехніку, де вже навчається близько тисячі студентів, серед яких зростає частка ветеранів.
    “Ми не можемо імпортувати людський капітал. Ніхто не приїде будувати нам заводи, це маємо робити ми самі. Тому інвестуємо у власну освіту, у власних людей”, – зазначив Давиденко.
    Він розповів, що комунікаційна стратегія компанії побудована на трьох принципах – практичності, цифровізації та людяності, а її ключова мета – підтримувати репутацію української промисловості як сучасної, необхідної та перспективної галузі.
    Водночас, він наголосив, що ефективна комунікація бізнесу з державою, міжнародними партнерами та суспільством є критичною умовою збереження індустріального потенціалу країни.
    “Ми не просто говоримо від імені Метінвесту. Ми говоримо від імені всієї української промисловості. І робимо це для того, щоб світ бачив у нас не лише країну, яка воює, а й країну, яка будує”, – підсумував Давиденко.
    Раніше в Метінвесті назвали ключ до відродження промисловості України. При цьому в компанії закликали перестати оперувати цифрами $100-300 млн, адже потрібні на порядок більші суми.

  • В Україні підвищать тариф на передачу електроенергії

    В Україні підвищать тариф на передачу електроенергії

    Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг планує підвищити тариф Укренерго на послуги із передачі з 1 січня 2026 року на 14,6% – до 786,74 грн/МВт-год. Таке рішення прийняли на засіданні регулятора у вівторок, 4 листопада, передає Укрінформ.
    При цьому тарифна складова на виконання спецобов’язків із забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел становитиме 358,11 грн/МВт-год.

    Крім того, НКРЕКП планує збільшити тариф на диспетчерське управління на 11,3% – до 110,15 грн/МВт-год.

    Після остаточного затвердження нові тарифи почнуть діяти із 1 січня 2026 року. Як відомо, з 1 січня 2025 року тариф на передачу становить 686,23 грн/МВт-год, тариф на диспетчеризацію – 98,97 грн/МВт-год.

  • ЄС погодив транш у 1,8 млрд євро для України

    ЄС погодив транш у 1,8 млрд євро для України

    Рада Євросоюзу схвалила п’ятий платіж Україні на суму понад 1,8 млрд євро в рамках механізму Ukraine Facility. Про це повідомляється на сайті Ради ЄС у вівторок, 4 листопада.
    Ця сума відображає успішне виконання Україною дев’яти кроків, необхідних для п’ятого траншу, а також один невиконаний крок з четвертого траншу. Фінансування спрямоване, головним чином, на зміцнення макрофінансової стабільності України та підтримку подальшої роботи її державного управління, – йдеться у повідомленні.
    У Раді ЄС нагадали, що виплати в межаї Ukraine Facility тісно пов’язані з Планом України (Ukraine Plan), який окреслює стратегію нашої держави щодо відновлення, реконструкції та модернізації, а також графік впровадження реформ, необхідних для вступу до ЄС протягом наступних років.

  • В обмінних пунктах триває зростання курсу долара

    В обмінних пунктах триває зростання курсу долара

    Курс гривні знову трохи знизився відносно долара в обмінних пунктах. Про це свідчать дані моніторингу готівкого ринку у вівторок, 4 листопада.
    Так, середній курс продажу долара зріс на 3 копійки і становить 42,24 гривні, курс євро впав на 1 копійку до 48,84 гривні.
    Сьогодні в обмінниках купують у середньому по 41,68 гривні, а євро – по 48,22 гривні.
    На міжбанку американська валюта піднялась на 5 копійок і перебуває на рівні 42,06-42,09 грн/долар купівля-продаж.
    Вчора Нацбанк підвищив курс долара на вівторок на 15 копійок до рівня 42,0409 грн. Курс євро додав 2 копійки і тепер становить 48,4269 грн.

  • Заправка кондиціонера – коли потрібна та як проводиться

    Заправка кондиціонера – коли потрібна та як проводиться

    Однак їх ефективність напряму залежить від технічного стану обладнання та його правильної експлуатації. Адже з часом навіть справна техніка втрачає частину холодоагенту, що швидко викликає зниження продуктивності системи, провокуючи й значне зростання енергоспоживання. Саме тому так важливим є регулярне обслуговування кондиціонера, яке дозволяє вчасно виявити і усунути ці проблеми, гарантуючи безвідмовну роботу агрегату протягом усього сезону.
    Періодичність заправки – що радять професіонали
    Зазвичай мова йде про такі рекомендації:

  • Раз на 12-18 місяців. Навіть якщо обладнання працює без видимих проблем, фахівці радять проводити профілактичну дозаправку кондиціонера раз на рік чи півтора, підтримуючи його стабільну ефективність.
  • Після літнього сезону. Якщо техніка активно охолоджувала приміщення впродовж усього літа, оптимальною буде її перевірка й дозаправка на початку осені, перед запуском у режимі обігріву.
  • Одразу після ремонтних робіт. У випадках, коли проводився ремонт кондиціонера, обумовлений розгерметизацією системи, заправка є обов’язковою процедурою одразу після його завершення.
  • Відповідно до регламенту виробника. Більшість брендів вказують інтервал 1-2 роки між плановими ТО кондиціонера, тож дотримання цих строків гарантує безпеку та довговічність обладнання.
  • При значних перепадах температур. Часті переходи від охолодження до обігріву протягом міжсезоння створюють підвищене навантаження на систему, тож перевірка рівня холодоагенту в цей період особливо доцільна.
  • Етапи заправки обладнання – на що слід вернути увагу
    Починається заправка кондиціонера з його комплексної діагностики, адже важливо оцінити не лише кількість холодоагенту, а й загальний стан системи. На цьому етапі перевіряється герметичність контурів, вимірюється тиск у магістралях і аналізується робота компресора з електронними вузлами. При виявленні слідів пошкоджень чи витоку, ці проблеми усуваються першочергово, адже додавання фреону без ліквідації причини його втрати не дасть бажаного результату. Лише після цього майстер підключає спеціальне обладнання і визначає точний обсяг холодоагенту, необхідний для відновлення ефективної роботи системи.
    Не менш відповідальним є й сам процес заправки, який вимагає точності і професійного підходу. Адже нестача фреону призводить до зниження продуктивності агрегату, тоді як його надлишок створює небезпечне навантаження на компресор. Слідкуючи за балансом системи не варто забувати й про обслуговування кондиціонера та його тестування в різних режимах, необхідне для оцінки стабільності і швидкості реакції системи. Якщо все в порядку, агрегат передається у експлуатацію, починати яку бажано з помірного навантаження на систему.
    На перший погляд здається, що чистка кондиціонера та його подальша заправка є доволі простими процедурами, впоратися з якими можна навіть без звернення до професіоналів. Та на практиці це не так, а найменша помилка при проведенні цих операцій може мати вкрай негативні наслідки, потребуючи як додаткової уваги, так і суттєвих фінансових вкладень. Пам’ятайте про це.

  • Румунія уклала угоду з Rheinmetall щодо будівництва порохового заводу

    Румунія уклала угоду з Rheinmetall щодо будівництва порохового заводу

    Румунія в понеділок, 3 листопада, уклала угоду з німецькою оборонною компанією Rheinmetall щодо будівництва порохового заводу. Про це пише AP.
    За словами прем’єр-міністра Іллі Боложана, будівництво заводу вартістю 535 млн євро у місті Вікторія, як очікується, розпочнеться в 2026 році, триватиме три роки і створить близько 700 робочих місць. Він зазначив, що Румунія буде прагнути фінансувати частину своїх внесків через європейський механізм SAFE для заохочення оборонної готовності.
    “Після багатьох років, коли наша оборонна промисловість була мало затребувана, Румунія вступає в нову фазу через ситуацію з безпекою в Східній Європі. Я радий, що Rheinmetall розглядає нас як важливого і серйозного партнера і посилює свою присутність в Румунії”, – зазначив він.
    Як зазначив гендиректор Rheinmetall Армін Паппергер, порох для боєприпасів, який буде вироблятися на заводі, “потрібен у всьому світі, а особливо в Європі”, і зробить Румунію ключовим гравцем в оборонній екосистемі континенту.
    “Стратегія полягає в тому, щоб зробити Румунію невід’ємною частиною європейської екосистеми. Румунія також буде невід’ємною частиною екосистеми НАТО”, – заявив він.