Кабінет міністрів погодив залучення від Японії майже $3 млрд, забезпечених доходами від заморожених активів Росії. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм у п’ятницю, 30 травня.
“У надзвичайно складних умовах Україна зберігає макрофінансову стабільність… Сьогодні ухвалюємо рішення про залучення коштів від Японії. Це майже 3 млрд доларів, забезпечених доходами від російських заморожених активів, на фінансування пріоритетних бюджетних видатків України”, – сказав Шмигаль на засіданні уряду в п’ятницю.
За його словами, ресурс спрямують на фінансування пріоритетних бюджетних видатків України.
Також він нагадав, що уряд вже має домовленість на рівні персоналу щодо восьмого перегляду програми співпраці з МВФ, і після затвердження рішення Виконавчою радою Фонду очікується новий транш обсягом близько $500 млн.
Категорія: Новини бізнесу
-
Уряд погодив залучення $3 млрд від Японії
-
Весняна сівба: аграрії виконали 97% плану
Україна станом на 30 травня поточного року засіяла яровими зерновими та зернобобовими культурами 5,5 млн га, або 97% плану, що фактично відповідає минулорічним показникам – 5,5 млн га, або 98%. Про це повідомило Міністерство аграрної політики і продовольства у п’ятницю, 30 травня.
За тиждень було засіяно 0,2 млн га, а відставання від графіку 2024 року скоротилося.
Кукурудзою наразі вже засіяно 3,94 млн грн (3,76 млн га тижнем раніше), ячменем – 744,4 тис. га (743,6 тис. га), ярою пшеницею – 217,1 тис. га (215,3 тис. га), горохом – 212,1 тис. га (212 тис. га), вівсом – 158,6 тис. га (158,4 тис. га), гречкою – 66,0 тис. га (49,7 тис. га), просом – 66,1 тис. га (43,9 тис. га).
Відповідно до плану посіви кукурудзи досягли 98%, ячменю – 96%, ярої пшениці – 95%, гороху – 98%, вівса – 98%, гречки – 75%, проса – 87%.
У минулому році на 31 травня кукурудзою було засіяно 3,895 млн грн, ячменем – 782,6 тис. га, ярою пшеницею – 252,5 тис. га, горохом – 162,5 тис. га, вівсом – 163,7 тис. га, гречкою – 97,7 тис. га, просом – 63,6 тис. га.
За темпами сівби лідирують Полтавська область – 557,3 тис. га, Чернігівська – 489,7 тис. га, Вінницька – 393,8 тис. га, Сумська – 390,6 тис. га та Черкаська – 387,7 тис. га.
Технічні культури засіяні на площі 7,38 млн га (93%) порівняно із 6,8 млн га тижнем раніше та 7,05 млн га торік на цю ж дату. У тому числі посіви під соняшником досягли – 4,73 млн га (3,9 млн га тиждень тому та 5,12 млн га торік), сої – 2,23 млн га (2 млн га та 1,93 млн га) та цукрових буряків – 0,22 млн га (0,22 млн га та 0,25 млн га).
У Мінагрополітики зазначили, що посіви соняшнику наразі складають 93% від плану, сої – 92%, тоді як цукрового буряку – 99%, але його сівба вже завершена. Раніше писав, що окрім воєнних ризиків фермери стикнулись з несприятливими погодними умовами. Це може вплинути на врожай 2025. Україні прогнозують найнижчий за 13 років урожай пшениці
-
Курс долара знизився наприкінці травня
Курс гривні трохи зріс відносно долара в останній робочий день травня. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку в п’ятницю, 30 травня.
Так, середній курс продажу долара в Україні впав на 5 копійок до 41,70 гривень, натомість курс євро піднявся на 5 копійок до 47,45 гривень.
Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,20 гривень, а євро – по 46,65 гривень.
Загалом за травень курс долара зріс на 5 копійок, а курс євро знизився на 30 копійок.
На міжбанку американська валюта наразі стабільна 41,52-41,55 грн/долар (купівля-продаж).
Вчора Нацбанк знизив курс долара до гривні до рівня 41,5285 гривень (-0,0618 грн). Офіційний курс євро становить 46,8026 гривень (-0,2735 грн). -
Україна домовилась з МВФ про транш у $500 млн
Україна і МВФ досягли угоди про перегляд програми EFF, що відкриває можливість отримання нового траншу у 500 млн доларів. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. Після затвердження перегляду Виконавчою радою директорів Фонду Україна отримає понад 10 млрд доларів за програмою. МВФ вважає, що українська економіка залишається стійкою незважаючи на виклики війни, а уряд продовжує впроваджувати необхідні реформи.
-
Росія через дефіцит вперше почала купувати картоплю в Монголії
Росія стикається з дефіцитом картоплі та рекордним зростанням цін на неї, тому вперше вирішила закупити картоплю в Монголії. Протягом квітня та травня в Бурятію було завезено понад 4000 тонн картоплі з Монголії. Ця ситуація викликала занепокоєння серед місцевих фахівців, оскільки вони вирощують картоплю вже понад 300 років, у той час як у Монголії це почало розвиватися значно пізніше. Російські чиновники висловили жалобу на те, що Монголія використовує старі радянські машини, які були вивезені з Бурятії як металобрухт. Вони вважають, що це непорозуміння і великий переворот в ситуації, коли люди, що ще недавно тільки вчилися вирощувати картоплю, тепер продають її Росії.
-
Для порятунку Газпрому: ціни на газ у РФ зростатимуть двічі на рік
Російська влада розглядає можливість різкого підвищення тарифів на газ для промислових споживачів, щоб компенсувати збитки Газпрому, які виникли через втрату європейського ринку. Планується збільшення ціни на газ на 10% у першому і четвертому кварталах щороку. Це удвічі більше, ніж плановані підвищення уряду РФ. Газпрому дуже важко після втрати ринків через війну з Україною. Компанія втратила близько двох третин газового експорту та зазнала величезних фінансових збитків. Ситуацію ускладнює той факт, що компанія втратила можливість продавати свої запаси газу та укладати угоди на транзит через інші країни.
-
У Чехії представили нову БМП Pandur 8×8 EVO, здатну протидіяти дронам
На міжнародній виставці IDET 2025 була представлена нова броньована бойова машина Pandur 8×8 EVO, яку розробила чеська компанія Tatra Defence Vehicle (TDV). Ця машина відповідає стандартам НАТО та чеської армії і призначена для експорту. Pandur 8×8 EVO може виконувати різноманітні завдання, такі як бойова підтримка, розвідка та протидія дронам. Особливість її полягає в тому, що вона може захищатися від повітряних загроз, зокрема ударних дронів. Машина оснащена автоматичною гарматою калібру 30 мм, системою активного захисту Iron Fist та іншими сучасними технологіями. Розробка цієї бойової машини враховує сучасні воєнні реалії, зокрема загрозу від дронів та потребу у високій мобільності. Розробники переконані, що Pandur 8×8 EVO може ефективно діяти в умовах сучасного бойового середовища.
-
Долар і євро пішли вниз в обмінних пунктах
Сьогодні курс гривні в Україні відновив зростання відносно долара і євро в обмінних пунктах. Середні ціни на долар знизилися на 5 копійок до 41,75 гривень, а на євро – на 20 копійок до 47,40 гривень. В обмінних пунктах зараз можна купити долар за 41,25 гривень і євро за 46,60 гривень. На міжбанку курс долара також зменшився на 3 копійки до 41,53-41,57 гривень за долар. Вчора Нацбанк знизив курс долара до 41,5903 гривень за долар, а курс євро становить 47,0761 гривень за євро.
-
Ринки злетіли після рішення суду щодо мит Трампа
Фондові ринки Європи та США відбулися у четвер після того, як Федеральний суд США заблокував указ президента Трампа про введення нових мит на імпорт. Суд визнав, що Трамп перевищив свої повноваження, вводячи мита на імпорт з країн-партнерів США. Незважаючи на це, Білий дім подав апеляцію і заявив про можливе оскарження аж до Верховного Суду. Ринки реагували на це рішення позитивно, хоча залишаються чутливими до подальших новин. Аналітики вважають, що це рішення може вплинути на торговельні відносини США з іншими країнами. У той же час, індекси акцій у Європі та Азії піднялися, а долар укріпився.
-
У Росії схвалили збільшення дефіциту держбюджету утричі
Російська Держдума прийняла в першому читанні урядові зміни до федерального бюджету на 2025 рік. Ці зміни передбачають збільшення бюджетного дефіциту до рівня минулого року. Російська влада спочатку планувала зменшити дефіцит бюджету на цей рік, але через низьку ціну на нафту та міцний рубль це стало неможливим. Мінфін змушений був збільшити прогнозований дефіцит бюджету. Це може призвести до продовження витрат з Фонду національного добробуту. Нові прогнози базуються на значному зниженні ціни на нафту та міцнішому рублі. Це, за розрахунками Мінфіну, призведе до зменшення нафтогазових доходів майже на чверть. Голова бюджетного комітету Держдуми РФ попереджає про можливі нові ризики для нафтових доходів через загрози американських санкцій, і визнає, що дефіцит може бути ще більшим, ніж передбачено.