Українські фермери зібрали вже понад 29 мільйонів тонн зернових та зернобобових культур на площі більше як 7 мільйонів гектарів. Проведено обмолот 62% врожаю. Найбільше пшениці було намолочено з площі 5 мільйонів гектарів. Одеська область лідирує за обсягами збору, з намолоченими понад 3 мільйонами тонн зернових. Крім того, активно збирають олійні культури: ріпак, сою та соняшник. Вже розпочали збір кукурудзи в шести областях України.
Категорія: Новини бізнесу
-
Долар стабільний наприкінці тижня, євро дорожчає
Курс гривні відносно долара залишився стабільним, але впав у порівнянні з євро в обмінних пунктах в останній робочий день тижня. Середній курс продажу долара залишився на рівні 41,60 гривень, а курс євро зрос на 10 копійок і становить 48,80 гривень. Сьогодні в обмінниках долар можна купити за 41,10 гривень, а євро – за 47,80 гривень. На міжбанку курс американської валюти підвищився на 3 копійки і становить 41,36-41,39 гривень за долар. Нацбанк також підвищив курс долара до 41,3127 гривень за долар і курс євро до 48,2739 гривень за євро. Нацбанк зменшив продаж доларів на міжбанку на $21,7 млн минулого тижня, що відповідає рівню попереднього тижня.
-
Долар в Україні подорожчав другий день поспіль
Національний банк України два дні поспіль знизив курс гривні до долара. Офіційний курс долара становить 41,3127 гривень за один долар (+0,0989 грн), а євро – 48,2739 гривень за один євро (+0,0331 грн). На міжбанку ціни на долар зросли до 41,33-41,36 грн за один долар. На готівковому ринку долар подорожчав до 41,50 гривень, а євро знизилося до 48,60 гривень. Нацбанк зменшив продаж доларів на міжбанку на $21,7 млн за минулий тиждень.
-
Суд ЄС заблокував Угорщині допомогу на АЕС, яку будує Росія
Австрія отримала право заблокувати фінансування будівництва другого енергоблоку на АЕС Пакш-2 в Угорщині, яке проводиться російським холдингом Росатом. Це рішення було прийняте судом Європейського Союзу, який скасував попередні рішення і визнав недійсними дії Єврокомісії, що планувала надати фінансову допомогу Угорщині для будівництва двох нових реакторів на АЕС Пакш-2. Австрія вважала, що така допомога порушує принципи рівних умов у ЄС. Суд ЄС визнав, що Єврокомісія повинна була не лише перевірити відповідність допомоги правилам, а й оцінити законність присудження контракту без тендера. АЕС Пакш-2, яка планується розширити двома російськими реакторами, є частиною стратегії енергонезалежності Угорщини.
-
Україна експортувала понад п’ять мільйонів тонн зернових
З початку маркетингового року 2025/2026 Україна експортувала понад 5 мільйонів тонн зернових та зернобобових культур. Зокрема, було експортовано пшениці, ячменю та кукурудзи. У цей період також було поставлено борошно. Поставок жита поки що не було зроблено.
-
Нацбанк учетверте поспіль зберіг облікову ставку
Національний банк України вже четвертий раз поспіль залишив облікову ставку на рівні 15,5% річних. Це рішення прийнято для підтримки стійкості валютного ринку, контролю очікувань та досягнення цілі інфляції на рівні 5%. НБУ також планує почати зниження облікової ставки у четвертому кварталі 2025 року. Хоча інфляція знижується, проте існують ризики, які можуть вплинути на цю ситуацію. НБУ буде уважно спостерігати за розвитком подій і при необхідності готовий вжити додаткових заходів. Раніше Нацбанк тричі підвищував облікову ставку, але тепер вирішив залишити її на поточному рівні. Облікова ставка впливає на вартість кредитних ресурсів і вказує на рівень інфляції та темпи економічного зростання.
-
Долар і євро подорожчали в обмінниках
Сьогодні в обмінних пунктах в Україні спостерігається зниження курсу гривні в порівнянні з доларом і євро. За даними моніторингу готівкового ринку, середні ціни на долар і євро трохи зросли: курс продажу долара становить 41,50 грн, а євро – 48,70 грн. В обмінних пунктах покупці придбають долари за 41,00 грн, а євро за 47,70 грн. На міжбанку курс долара також трохи піднявся і зараз становить 41,29-41,32 грн за долар. Нацбанк оновив офіційний курс долара до 41,2138 грн за долар і євро до 48,2408 грн за євро. Також Нацбанк повідомив, що зменшив продаж доларів на міжбанку на $21,7 млн за минулий тиждень.
-
Діалог бізнесу, влади та міжнародної спільноти: захід до Дня підприємця України
У Києві відбувся захід, де зібралися представники державних інституцій, великого бізнесу, науковці та дипломатичний корпус. Цю подію підтримали Офіс Президента України, Рахункова палата, Державна регуляторна служба та Київська міська державна адміністрація. На заході взяли участь провідні компанії як національного, так і міжнародного рівня. Особливу увагу приділили учасникам війни, висловивши їм повагу та вдячність. Підкреслили важливість розвитку бізнесу в кожному регіоні України. На заході були присутні також представники освітніх установ, Міністерства освіти і науки, наукова спільнота та дипломатичні установи. У своєму виступі голова Рахункової палати підкреслила важливість підприємців для стійкості економіки в умовах війни. Упродовж заходу були вручені нагороди та відзнаки за різними категоріями. Головний секретар заключив, що цей захід вшановував не лише підприємництво, але й людей, які зробили вагому роботу. Захід підтвердив, що українське підприємництво є стрижнем економічної стійкості держави, важливим для міжнародної інтеграції та партнерства.
-
Глобальні продажі преміальних смартфонів встановили рекорд
У першій половині 2025 року світові продажі преміальних смартфонів зросли на 8% у річному вимірі, що стало рекордом для цього періоду, повідомляє аналітична компанія Counterpoint Research. Водночас загальний ринок смартфонів додав лише 4%. Тренд “преміалізації” простежується в усьому світі: споживачі дедалі частіше оновлюють гаджети до дорожчих моделей заради кращого досвіду та завдяки зростанню доступності – у підсумку преміальний сегмент приніс понад 60% світової виручки від смартфонів. Фото: Counterpoint Research Частка продажів смартфонів преміум-класу (більше $600), 1 півріччя 2025 року порівняно з 1 півріччям 2024 року Apple зберегла лідерство з часткою 62% і зростанням на 3% у річному вимірі, однак поступилася позиціями в Китаї на користь Huawei та Xiaomi. Huawei активно повертає ринок завдяки лояльній аудиторії, сильним офлайн-продажам і незвичним форм-факторам, таким як трискладаний Mate XT. Xiaomi також зміцнила позиції, отримавши вигоду від ефекту преміальних електромобілв і розвитку власної екосистеми.
Google уперше за п’ять років увійшла до топ-5 преміальних брендів – продажі подвоїлися завдяки серії Pixel 9, виходу на нові ринки та ставці на ШІ-концепцію з чистим софтом.
Samsung поліпшила результати завдяки серії Galaxy S25, а очікуване оновлення Fold7 обіцяє перевершити попередника.
Найшвидше зростав ринок Індії (+37%), де успіх Apple та доступне фінансування зробили преміальні смартфони доступнішими для ширшої аудиторії. Водночас найбільший внесок у глобальні обсяги, як і раніше, забезпечив Китай – найбільший преміальний ринок світу.
Окремо виділяється сегмент складаних смартфонів: поки що нішевий, але такий, що швидко набирає популярність і зміцнює “люксовий” імідж брендів. Очікується, що у 2026 році до нього приєднається Apple.
Ще однією ключовою тенденцією стала генеративна ШI-революція: понад 80% проданих преміальних смартфонів у H1 2025 підтримували генеративний штучний інтелект. Як зазначають аналітики, на фоні зменшення відмінностей у “залізі” саме можливості AI-екосистеми дедалі більше визначатимуть вибір споживачів. -
“Сировинні” доходи РФ впали до мінімуму з початку війни – аналітики
Російська економіка в серпні мала найменші доходи від вивезення сировини за кордон протягом всіх трьох років великої війни в Україні. Це випливає з даних фінського аналітичного центру CREA.
У середньому на експорті нафти, газу, нафтопродуктів та вугілля Росія заробляла 564 млн євро на день — на 2% менше, ніж у липні, і на 11% менше, ніж у серпні минулого року.
Порівняно з піковими значеннями 2022 року, коли експорт викопного палива приносив у країну 1 млрд євро щодня і більше, потоки сировинних доходів звалилися вдвічі, а якщо порівнювати з рівнями 2024 року — приблизно на чверть.
Доходи від морського експорту нафти у серпні скоротилися на 10% у місячному вираженні та на 9% у річному — до 170 млн євро на день. Виручка від трубопровідного нафтового експорту впала на 20% рік до року — до 62 млн євро на день.
Найбільшим покупцем російських енергоресурсів, залишається Китай: на нього припадає 40% усіх закупівель, або 5,7 млрд. євро.
Друге місце посідає Індія (3,6 млрд євро), а третє – Туреччина з часткою 21% (3 млрд євро).
Скорочення експортної виручки вже вдарило по найбільшим нафтовим компаніям, які зіткнулися з падінням прибутків у 2-3 рази, а також федеральному бюджету, де на податки з нафти і газу припадає кожен четвертий рубль доходів.
Раніше Володимир Зеленський заявив, що Дональд Трамп під час розмови висловив невдоволення закупівлями російської нафти Угорщиною та Словаччиною, адже це допомагає фінансувати воєнну машину Кремля.
Трамп вимагає, що Європа припинила купувати російську нафту