Китайські нафтопереробні заводи різко наростили закупівлі російської нафти Urals, скориставшись тим, що Індія скоротила імпорт через підвищені американські мита. Про це повідомляє Bloomberg у вівторок, 19 серпня.
За даними аналітичної компанії Kpler, з початку серпня постачання Urals до Китаю становили майже 75 тис. барелів на добу, що майже удвічі більше від середнього показника цього року – близько 40 тис. барелів. Натомість імпорт Індії впав до менш ніж 400 тис. барелів на добу проти середнього рівня у 1,18 млн.
Аналітики пояснюють, що Urals залишається конкурентним на тлі сортів із Близького Сходу, тоді як індійські НПЗ опинилися під тиском нових тарифів США. Вашингтон удвічі підвищив мито на всі індійські товари, щоб змусити Нью-Делі зменшити закупівлі російської нафти. Водночас подібних кроків щодо Китаю адміністрація Дональда Трампа поки не робила, зберігаючи торгове перемир’я з Пекіном.
Так, різні підходи до Індії та Китаю відкрили китайським компаніям можливість активно закуповувати російську нафту. Раніше у Білому домі назвали закупівлі Індією “опортуністичними та руйнівними”.
За оцінками Energy Aspects і Kpler, китайські компанії вже придбали від 10 до 15 партій Urals з поставкою у жовтні та листопаді. Щонайменше два танкери з мільйоном барелів кожен нині очікують розвантаження біля узбережжя Китаю.
Експерти зазначають, що без Китаю надлишкові обсяги російської нафти довелося б реалізовувати з більшими знижками, щоб знайти нових покупців.
За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, 2025 року пропозиція нафти перевищить попит на 1,76 млн барелів на добу, тоді як 2026 року – вже на 3 млн. Це знижує вплив будь-яких короткострокових коливань, пов’язаних із поставками Росії.
Раніше міністр фінансів США Скотт Бессент попередив Китай, що продовження закупівель підсанкційної російської нафти можуть призвести до введення високих мит.
Що з цінами на російську нафту, як на них впливають погрози Трампа
Категорія: Новини бізнесу
-
Китайські НПЗ різко збільшили закупівлі російської нафти
-
Долар стабільний в обмінниках, євро – подорожчав
Курс гривні стабільний відносно долара в обмінниках, але помітно знизився відносно євро. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у вівторок, 19 серпня.
Так, середній курс продажу залишився на рівні 41,60 гривень, курс євро піднявся на 20 копійок до 48,60 гривень.
Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,10 гривень, а євро – по 47,60 гривень.
На міжбанку американська валюта додала у ціні 7 копійок і перебуває на рівні 41,33-41,36 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк знизив курс долара до мінімуму з квітня – 41,2589 гривень за 1 долар (-0,0812 грн). Офіційний курс євро становить 48,1739 гривень за 1 євро (-0,1320 грн). -
В уряду анонсували програму Авто-для-Захисника
Кабінет Міністрів у 2025 році планує запустити комплексну програму Авто-для-Захисника у межах проєкту програми дій уряду, котра передбачає державне фінансування переобладнання транспортних засобів під потреби осіб з інвалідністю внаслідок війни, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Уряд має намір систематизувати чинні акти та ухвалить законопроєкти, що розмежовують категорії осіб, котрі відстоювали державність на незалежність України, а саме: ветерани Другої світової війни, а також ветерани війни, які брали участь у бойових діях на території інших держав; особи, які брали участь у Революції Гідності; ветеранів війни, які брали участь у відсічі збройної агресії РФ проти України; особи, які залучалися до забезпечення проведення заходів, спрямованих на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України; іноземні добровольці, які брали участь у відсічі збройної агресії РФ проти України.
Відтак, до 31 серпня 2025 року до Ради мають подати законопроєкт про основні засади ветеранської політики щодо осіб, котрі брали участь у відсічі збройної агресії РФ проти України; до 31 серпня 2026 року має бути забезпечено супроводження пакета законопроєктів щодо ветеранів/ветеранок російсько-української війни, залучених цивільних осіб та іноземних добровольців, а також прийняття регулювання на їх імплементацію та доведення до виконання в уповноважених органах.
“Уряд запускає комплексну програму Авто-для-Захисника, яка об’єднує на 1 етапі (2025 рік): державне фінансування переобладнання транспортних засобів під потреби осіб з інвалідністю внаслідок війни та відшкодування витрат страхувальників – учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни – за оплату послуг з укладення внутрішніх договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, – мовиться у програмі дій.
Вже до 15 вересня 2025 року повинні прийняти постанову Кабміну щодо порядку надання компенсації та технічні вимоги до переобладнання транспортного засобу; до 1 жовтня має бути прийнято постанову про затвердження механізму компенсації витрат страхувальників.
Як передбаається планом дій, до 31 грудня 2025 року має бути відшкодовано 100 переобладнань транспортних засобів особам з інвалідністю внаслідок війни І-ІІ груп, а до 31 грудня 2026 року 400 ветеранів користуються послугою переобладнання транспортного засобу та отримало ОСЦПВ на загальну суму 500 млн грн. -
В уряді анонсували програму Авто-для-Захисника
Кабінет Міністрів у 2025 році планує запустити комплексну програму Авто-для-Захисника у межах проєкту програми дій уряду, котра передбачає державне фінансування переобладнання транспортних засобів під потреби осіб з інвалідністю внаслідок війни, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Уряд має намір систематизувати чинні акти та ухвалить законопроєкти, що розмежовують категорії осіб, котрі відстоювали державність на незалежність України, а саме: ветерани Другої світової війни, а також ветерани війни, які брали участь у бойових діях на території інших держав; особи, які брали участь у Революції Гідності; ветеранів війни, які брали участь у відсічі збройної агресії РФ проти України; особи, які залучалися до забезпечення проведення заходів, спрямованих на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України; іноземні добровольці, які брали участь у відсічі збройної агресії РФ проти України.
Відтак, до 31 серпня 2025 року до Ради мають подати законопроєкт про основні засади ветеранської політики щодо осіб, котрі брали участь у відсічі збройної агресії РФ проти України; до 31 серпня 2026 року має бути забезпечено супроводження пакета законопроєктів щодо ветеранів/ветеранок російсько-української війни, залучених цивільних осіб та іноземних добровольців, а також прийняття регулювання на їх імплементацію та доведення до виконання в уповноважених органах.
“Уряд запускає комплексну програму Авто-для-Захисника, яка об’єднує на 1 етапі (2025 рік): державне фінансування переобладнання транспортних засобів під потреби осіб з інвалідністю внаслідок війни та відшкодування витрат страхувальників – учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни – за оплату послуг з укладення внутрішніх договорів обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, – мовиться у програмі дій.
Вже до 15 вересня 2025 року повинні прийняти постанову Кабміну щодо порядку надання компенсації та технічні вимоги до переобладнання транспортного засобу; до 1 жовтня має бути прийнято постанову про затвердження механізму компенсації витрат страхувальників.
Як передбаається планом дій, до 31 грудня 2025 року має бути відшкодовано 100 переобладнань транспортних засобів особам з інвалідністю внаслідок війни І-ІІ груп, а до 31 грудня 2026 року 400 ветеранів користуються послугою переобладнання транспортного засобу та отримало ОСЦПВ на загальну суму 500 млн грн. -
Застосунок ChatGPT заробив у 30 разів більше за конкурентів у сукупності
Від часу запуску у травні 2023 року мобільний застосунок ChatGPT заробив $2 млрд, повідомляє TechCrunch, посилаючись на звіт аналітичної компанії Appfigures. Це у 30 разів більше, ніж сукупні доходи основних конкурентів – Claude, Copilot та Grok.
У 2025 році показники зросли вибухово: лише за січень-липень користувачі витратили $1,35 млрд, що на 673% більше, ніж торік за той самий період. У середньому додаток приносить майже $193 млн на місяць – проти $25 млн рік тому. Для порівняння, найближчий конкурент, Grok від компанії xAI, заробив лише $25,6 млн з початку року, що становить менше ніж 2% від рівня ChatGPT.
Популярність ChatGPT підтверджується й кількістю завантажень. Додаток встановили близько 690 мільйонів разів у всьому світі. Лідером за кількістю інсталяцій стала Індія (13,7%), тоді як США посідають друге місце (10,3%). Водночас за доходами ситуація інша: американський ринок приносить 38% усіх витрат користувачів, а середній дохід із кожного завантаження в США сягає $10 – удвічі більше, ніж у середньому по світу ($2,91).
Натомість конкуренти поки що значно відстають: Claude приносить $2,55 на інсталяцію, Grok – $0,75, а Copilot лише $0,28. Окремо зазначається, що Grok від Elon Musk вийшов на ринок пізніше: спершу він був доступний лише у межах платформи X, а власні мобільні додатки для iOS та Android з’явилися лише у 2025 році.
Дані мобільних платформ не відображають повної картини доходів компаній, адже ШІ-сервіси заробляють і на веб-підписках, і на корпоративних рішеннях через API. Втім, рекордні результати ChatGPT свідчать про масштабну перевагу сервісу серед звичайних користувачів мобільних пристроїв. -
Курс долара в Україні впав до мінімуму з квітня
Національний банк України зміцнив курс гривні відносно долара до максимуму з першої половини квітня. Про це свідчать дані на сайті регулятора у понеділок, 18 серпня.
Так, офіційний курс на завтра встановлено на рівні 41,2589 гривень за 1 долар (-0,0812 грн). Це мінімум з 9 квітня.
Офіційний курс євро теж впав і у вівторок становитиме 48,1739 гривень за 1 євро (-0,1320 грн).
Тим часом на міжбанку курс долара піднявся зріс на 5 копійок до 41,26-41,29 грн/долар купівля-продаж.
В обмінниках курс долара був стабільним і не змінився – 41,60 гривень, а курс євро знизився до 48,45 гривень. -
Україна планує продовжити імпорт газу з Азербайджану
Україна продовжує переговори з Азербайджаном щодо нових постачань газу та обговорює можливість його закачування у підземні сховища нерезидентами. Про це повідомила міністерка енергетики Світлана Гринчук під час презентації Програми дій уряду в Києві, передає Інтерфакс-Україна.
За її словами, сторона Азербайджану в цьому зацікавлена. Новий контракт може бути підписаний ще до початку опалювального сезону.
Міністерка уточнила, що тривають технічні консультації щодо проєктів використання українських газових сховищ країнами-партнерами, а також видобутку в межах Українсько-американського фонду відбудови.
“Ми працюємо з партнерами, в нас зараз тривають технічні консультації і щодо проєктів з нашими газовими сховищами, щоб збільшувати частку країн-партнерів в їхньому використанні, і щодо проєктів з видобутку в рамках фонду відбудови”, – зауважила Гринчук.
Вона також наголосила, що Україна близька до виконання плану уряду накопичити щонайменше 13,2 млрд куб. м газу до початку опалювального сезону, але сподівається на більші обсяги.
“Може бути більше. Ми на це дуже розраховуємо. Хоча дуже обережні в своїх прогнозах, тому що під час атак на газотранспортну інфраструктуру дійсно було втрачено і великий відсоток видобутку, і постраждало транспортування. Втім, великий відсоток пошкодженого обладнання відновлено. Зараз ми наздоганяємо ті темпи, які втратили за період, коли відновлювали об’єкти ‘Нафтогазу’”, – пояснила міністерка.
Як повідомлялося, наприкінці липня 2025 року група Нафтогаз уклала першу угоду про закупівлю азербайджанського газу з компанією SOCAR Energy Ukraine, що входить до групи SOCAR. Газ було вперше поставлено тестово Трансбалканським коридором за маршрутом Болгарія – Румунія – український кордон. -
В Україні борги із зарплати за рік зросли на 11%
В Україні зафіксовано 35 471 борг із заробітної плати у 2025 році, що на 11% більше, ніж наприкінці 2021 року. Такими є дані Opendatabot.
Загалом заборгували працівникам 1 983 компанії. Найчастіше боржниками є державні підприємства – 11 562 (33%), акціонерні товариства – 10 308 (29%) та товариства з обмеженою відповідальністю – 6 298 (18%).
За кількістю проваджень лідирує Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання – 4 063 відкриті справи. На другому місці Карпатнафтохім з 1 188 провадженнями, а далі Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання – Інжиніринг – 1 015.
Найбільше заборгували підприємства у Сумській області – 6 305; у Києві – 3 784; у Дніпропетровській області – 2 456.
Раніше ЗМІ писали, що на окупованому Донбасі десятки підприємств не виплачують зарплати.
Кадровий голод трохи ослаб, а українцям почали “знижувати зарплати” -
Бізнес звернувся до Ради щодо збільшення фінансування Укрзалізниці
Європейська Бізнес Асоціація (EBA) закликала народних депутатів підтримати положення законопроєкту №13439-3, який передбачає додаткове фінансування Укрзалізниці з держбюджету. Про це повідомляєтья на сайті асоціації.
“Найближчим часом у другому читанні планується розгляд законопроєкту №13439-3, який містить положення щодо нарощення Резервного фонду на фоні зростаючих загроз для критичної інфраструктури країни. Це дасть змогу уряду спрямовувати кошти на невідкладні потреби в галузях, критичних для функціонування української економіки – зокрема, передбачити від 8 млрд грн фінансової підтримки для АТ Укрзалізниця, яка в умовах тяжких ворожих обстрілів забезпечує безперебійне функціонування залізничної транспортної системи для потреб військових, економіки та цивільного населення”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що у 2025 році, за прогнозами, збитки Укрзалізниці від пасажирських перевезень сягнуть 22 млрд грн, адже тарифи для населення зафіксовані на час воєнного стану, а витрати постійно зростають.
В асоціації нагадують, що раніше ці збитки покривались шляхом крос-субсидування – з доходів, отриманих від вантажних перевезень. Кошти, які мали б спрямовуватись на розвиток інфраструктури та покращення логістичних сервісів, вимушено витрачались на покриття збитків пасажирського сегменту. Але, із суттєвим падінням обсягів вантажів через окупацію та руйнування промисловості, джерела для такого крос-субсидування вичерпані.
“Вантажовласники вже не можуть витримати додаткового навантаження, критично погіршилась їх конкурентоспроможність, зокрема в ситуації, коли багато підприємств знаходяться у скрутному становищі через вплив повномасштабної війни. З огляду на це Європейська Бізнес Асоціація закликає підтримати законопроєкт №13439-3, адже ухвалення згаданого положення сприятиме підтримці обороноздатності країни, економічної активності та виконання важливих соціальних функцій держави, при цьому не загострюючи критично проблеми для економіки”, – зазначили в EBA.
Раніше народна депутатка Людмила Буймістер зауважила, що профінансувати Укрзалізницю можна за рахунок податків з надприбутків банків. Для цього Верховна Рада має внести зміни, які дозволять дофінансувати УЗ на 8 млрд гривень. -
Свириденко представила план дій нового уряду
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко представила проєкт Програми дій уряду, котрий містить 12 пріоритетів. Про це вона повідомила у Фейсбук у понеділок, 18 серпня.
За її словами, проєкт Програми базується на чотирьох опорах – безпека, економіка, гідність людини та відбудова.
На цій основі визначили 12 пріоритетів, котрі пообіцяли перетворювати на конкретні рішення.
Безпека та оборона – ціль, щоб половина бюджету озброєнь йшла українським виробникам, плануємо запуск Defence City і спільні виробництва зі світовими компаніями як Rheinmetall, BAE Systems та інші.
Євроінтеграція – готові розпочати переговори про вступ з ЄС за шістьма кластерами до кінця року.
Антикорупція – від самого початку роботи цього уряду перезавантажили роботу БЕБ, АРМА та Митниці. Плануємо цифрові сервіси е-Нотаріат, е-Суд, ЦНАП 2.0.
Добробут – це допомога тим, хто потребує допомоги.
Зокрема в уряді запланували компенсації за зруйноване житло, зміни в пенсійній системі та наданні соціальних послуг. Планують 75 млрд грн на розвиток прифронтових регіонів у 2025-2026 роках. Також очікують, що 180 000 родин отримають підвищену допомогу при народженні дитини, а також 100 000 родин з дітьми до 3-х років охопить програма єЯсла та єСадок до 2026 року.
Ветеранська політика – планується ухвалення Кодексу законів про Захисників та Захисниць, запуск ветеранських просторів, житлові сертифікати, гранти для ветеранського бізнесу.
Макрофінанси та реформи – Україна має запевнення від партнерів щодо підтримки у 37,4 млрд доларів у 2026-2027 році.
“Очікуємо місію МВФ, з високою долею вірогідності будемо мати нову програму. Також плануємо новий Митний кодекс”, – прокоментувала Свириденко.
Бізнес – до кінця 2026 року уряд має намір залучити понад 5 млрд євро через різні інструменти (UIF, G2G, ППП), перший проєкт Американсько-Українського фонду відбудови оцінюють в 100 млн доларів. На політику Зроблено в Україні передбачимо 55 млрд грн. Бізнес матиме 5 років без перевірок і суттєву дерегуляцію. Також, за словами прем’єрки, уряд очікує понад 12 млрд грн від приватизації, зокрема санкційних активів, а також запуск агрохабів Grain Ukraine та Food from Ukraine, планується масштабний національний проєкт зі зрошення.
Здоров’я та спорт – уряд обіцяє підвищити зарплати лікарів первинки й екстренки до 35 тис. грн, також запроваджують додаткові стимули для медиків у селах та прифронтових регіонах. Окремо запускається щорічний чекап для українців 40+, відкривають 200 Центрів ментального здоров’я, майже 300 реабілітаційних просторів, а також е-Кабінет пацієнта й е-Ліцензію.
“У спорті залучимо 3 млн українців до масових проєктів, створимо Olympic Lab і запровадимо ініціативу ЄС Молодіжна гарантія”, – додала Свириденко.
Освіта і наука – 100 тис. учителів і 50 тис. вихователів підвищать кваліфікацію, відкривають 500 садків. Також планується реформа фінансування вищої освіти та науки. Запускають ScienceCity, гранти для 2000 молодих дослідників і STEM-аспірантуру. До 2026 року мають намір профінансувати 10 спільних науково-технічних проєктів із бізнесом, а система Мрія охопить 1,1 млн дітей.
Відбудова – створюють Фонд Відновлення та комплексний план відбудови. У фокусі – житло, енергетика й інфраструктура: 10 проєктів у ЖКГ, 5 – у транспорті, 4 – у житлі.
“Запускаємо програму ВідновиДім, спеціальні програми для повернення українців із житлом, роботою й соцпідтримкою, а також механізм множинного громадянства”, – зазначила глава уряду.
Культура – вже цього року планують розпочати реставрацію щонайменше 10 об’єктів культурної спадщини, тоді як до 2026-го інвестують 500 млн грн в її збереження й відновлення. Також, за словами Свириденко, планують гранти для креативних індустрій, внесення всіх об’єктів національного значення до реєстру та оцифрування 100 тис. музейних експонатів.
Зимова стабільність – уряд планує накопичення 13,2 млрд кубів газу, запуск нових генеруючих потужностей, захист енергооб’єктів.
Раніше Свириденко повідомила, що Кабмін готує аудит усіх державних видатків. Планує значне скорочення бюрократичних процедур.
Найменший Кабмін. Уряд Свириденко