Токіо очолив рейтинг найкращих міст для поєднання дистанційної роботи з відпочинком у 2025 році, підготований швейцарською International Workplace Group (IWG).
Японська столиця отримала перше місце завдяки високій швидкості інтернету, розвиненій транспортній інфраструктурі, безпеці, різноманіттю культурного життя та нещодавньому запуску спеціальних віз для іноземців, котры працюють дистанційно.
Додатковою перевагою є близькість до гірських масивів, пляжів та національних парків. За оцінкою IWG, місто ідеально підходить для тих, хто прагне працювати у міських умовах із можливістю вибратися на природу.
До топ-10, окрім Токіо, увійшли: Ріо-де-Жанейро, Будапешт, Сеул, Барселона, Пекін, Лісабон, Рим, Париж та Валлетта.
“Завдяки впровадженню гібридних графіків і розвитку хмарних технологій люди отримали свободу вибору місця та часу для роботи, яке їм найбільше підходить. Ця тенденція збережеться. Надання працівникам можливості гнучкої та дистанційної роботи, особливо в літні місяці, не лише покращує баланс між роботою та особистим життям, запобігає вигоранню, але й значно підвищує продуктивність праці”, – зазначив засновник і CEO IWG Марк Діксон.
Категорія: Новини бізнесу
-
Токіо визнали найкращим містом для дистанційної роботи
-
Ціни на бензин в Росії побили новий історичний рекорд – ЗМІ
Оптові ціни на бензин у Росії продовжують бити історичні рекорди після серії ударів БПЛА по нафтопереробних заводах, з яких щонайменше три повністю зупинили виробництво. Про це повідомляє The Moscow Times.
На Санкт-Петербурзькій товарно-сировинній біржі вартість бензину Аі-92 у понеділок, 18 серпня, досягла 71,5 тисяч рублів за тонну, а Аі-95 – 80,43 тисяч рублів за тонну. За день котирування зросли на 1,33% та 2,2% відповідно, а з початку року ціна 92-го бензину злетіла на 38%, а 95-го – на 49%.
Уряд РФ запровадив повну заборону на вивіз бензину з країни до кінця серпня, а потім вирішив продовжити його до кінця вересня.
В Росії з початку місяця через нальоти БпЛА зупинилися Новокуйбишевський НПЗ Роснефти (2 серпня), Саратовський НПЗ Роснефти (11 серпня) та Волгоградський НПЗ Лукойла – найбільший на півдні Росії і входить до топ-10 країни. Їхня сумарна потужність становить 29,8 млн тонн на рік — а це 11% від фактичного обсягу нафтопереробки в Росії, який минулого року, за оцінками Reuters, становив 267 млн тонн.
З 2 серпня половину потужностей зупинив Рязанський НПЗ – найбільший у Роснефти, паливо якого постачає зокрема московський регіон. Атак дронів зазнали також Сизранський НПЗ, Слов’янський НПЗ та Афіпський НПЗ
Через брак бензину щонайменше в двох регіонах Росії паливо на АЗС вже почали продавати лишень підприємствам та організаціям за картками.
В окупованому Криму бензин АІ-95 зник з більшості заправок, а на тих, де він ще є, продаж здійснюється переважно за талонами.
Повністю зник із продажу Аі-95 у містах Краснокаменськ та Борзя Забайкальського краю.
Міненерго РФ запевняє, що ситуація “перебуває під контролем”: обсяги виробництва, що випали через ремонти на нафтозаводах, компенсує загальне збільшення нафтопереробки. -
Курс долара стабілізувався, євро – знизилось
Курс гривні не змінився щодо долара в обмінних пунктах, але зміцнився відносно євро. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у понеділок, 18 серпня.
Так, середній курс продажу долара залишився на рівні 41,60 гривень, курс євро впав на 15 копійок до 48,40 гривень.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 41,10 гривень, а євро – по 47,40 гривень.
На міжбанку американська валюта поки без змін і перебуває на рівні 41,21-41,24 грн/долар купівля-продаж.
У п’ятницю Нацбанк знизив курс долара до гривні на понеділок до рівня 41,3401 гривень за 1 долар (-0,1099 грн). Офіційний курс євро становить 48,3059 гривень за 1 євро (-0,1346 грн).
Також стало відомо, що за період 11-15 серпня Нацбанк продав на міжбанку 607,8 млн доларів, що на 230 млн доларів більше, ніж позаминулого тижня. При цьому регулятор купив лише 60 тис. доларів.
Раніше стало відомо, що євро став основною валютною для нових заощаджень українців. За даними НБУ, чиста купівля доларів становила в липні 17 млн доларів, а євро – 312 млн у доларовому еквіваленті. -
Курс долара стабілізувався, євро – знизився
Курс гривні не змінився щодо долара в обмінних пунктах, але зміцнився відносно євро. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у понеділок, 18 серпня.
Так, середній курс продажу долара залишився на рівні 41,60 гривень, курс євро впав на 15 копійок до 48,40 гривень.
Сьогодні в обмінниках купують долар у середньому по 41,10 гривень, а євро – по 47,40 гривень.
На міжбанку американська валюта поки без змін і перебуває на рівні 41,21-41,24 грн/долар купівля-продаж.
У п’ятницю Нацбанк знизив курс долара до гривні на понеділок до рівня 41,3401 гривень за 1 долар (-0,1099 грн). Офіційний курс євро становить 48,3059 гривень за 1 євро (-0,1346 грн).
Також стало відомо, що за період 11-15 серпня Нацбанк продав на міжбанку 607,8 млн доларів, що на 230 млн доларів більше, ніж позаминулого тижня. При цьому регулятор купив лише 60 тис. доларів.
Раніше стало відомо, що євро став основною валютною для нових заощаджень українців. За даними НБУ, чиста купівля доларів становила в липні 17 млн доларів, а євро – 312 млн у доларовому еквіваленті. -
У Криму почали продавати бензин за талонами
У тимчасово окупованому Криму через дефіцит бензину автозаправки обмежили продаж АІ-95. Про це повідомляє The Moscow Times у неділю, 17 серпня.
За даними місцевих жителів, цей вид пального зник з більшості АЗС, водночас на тих, де він ще є, продажі здійснюються переважно за талонами від компаній.
Ціна на АІ-95 також різко зросла: на деяких заправках вона досягла 69,95 рубля за літр. За даними моніторингових ресурсів, зростання вартості на окупованому півострові прискорилося з 7 серпня.
Зауважується, що у Краснодарському краї РФ середня ціна становить 65 рублів, тоді як по всій Росії – 63 рублі за літр.
Зростання вартості бензину в Росії пов’язують із дефіцитом пального запасів через регулярні атаки дронів Сил оборони на російські нафтопереробні заводи. -
Китай збільшує податковий тиск на прибутки інвесторів
Китайська влада активізувала заклики до інвесторів декларувати прибутки від закордонних операцій, посилюючи тиск на заможних громадян у спробі збільшити бюджетні надходження на тлі економічних труднощів. Про це пише Financial Times у неділю, 17 серпня.
Податкові органи в Шанхаї, Чжецзяні та Шаньдуні цього року публікували повідомлення на сайтах із вимогою звітувати про доходи, а також телефонували та надсилали особисті повідомлення інвесторам. Цього місяця кампанію підтримали державні медіа.
Поки прибутки з внутрішніх рахунків звільнені від податків до 2027 року, уряд прагне зосередитися на доходах із закордонних інвестицій, що стали привабливішими на тлі слабкої динаміки китайських ринків.
Інвестори, які проводять у материковому Китаї понад 183 дні на рік, зобов’язані сплачувати 20% податку з глобального доходу. Раніше влада не мала достатніх ресурсів для контролю, втім, нині тиск на фінанси зріс через падіння продажів землі та уповільнення економіки.
У 2018 році Китай приєднався до міжнародної системи автоматичного обміну фінансовою інформацією CRS, що значно полегшило моніторинг рахунків за кордоном. Це дозволило відстежувати інвесторів, які активно торгують іноземними акціями через онлайн-платформи, зокрема Futu Securities і Tiger Brokers.
У червні податкове управління Шанхаю зажадало від інвестора Роджера Хуана сплатити 20% прибутку, отриманого від торгівлі акціями в Гонконзі за минулі три роки. Він скаржиться, що штрафи за прострочення нараховуються щодня, попри відсутність попереднього повідомлення.
Зауважується, що посилення контролю змушує частину інвесторів переводити активи на американські платформи, які не входять до системи CRS.
Своєю чергою, юристи попереджають, що за умов слабкого внутрішнього ринку та зростання на біржах США й Гонконгу відтік капіталу залишатиметься серйозним викликом.
Раніше Китай оголосив про розширення політики нульових тарифів на імпорт товарів з усіх найменш розвинених країн світу, які мають дипломатичні відносини з Пекіном.
Китай вчинив синхронно із введенням мита щодо США -
Нафта дешевшає після саміту на Алясці
Нафтові ринки готуються до стриманої реакції цін після відкриття на тлі зустрічі президента США Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром путіним на Алясці. Про це інформує Reuters у неділю, 17 серпня.
Трамп заявив, що метою є повноцінна мирна угода для України, а не лише припинення вогню.
Він також повідомив, що після розмов із Путіним утримається від запровадження мит проти країн, зокрема Китай, котрі купують російську нафту. Раніше глава білого дому погрожував обмеженнями проти Москви та вторинними санкціями щодо країн, зокрема Китаю та Індії, що імпортують російську нафту, якщо не буде зроблено кроків до завершення війни.
“Це означатиме, що російська нафта продовжуватиме надходити без перешкод, що має негативно вплинути на ціни на нафту.Варто зазначити, що, на нашу думку, вплив цього буде мінімальним, і ціни, ймовірно, зазнають лише невеликого падіння в найближчому майбутньому в результаті цієї новини”, – зазначив аналітик ICIS Аджай Пармар.
Ринок також очікує на результати зустрічі у Вашингтоні між Трампом та президентом України Володимиром Зеленським. За словами джерела Reuters, на переговори запрошені й європейські лідери.
“Учасники ринку стежитимуть за коментарями європейських лідерів, але поки що ризики перебоїв у постачанні з Росії залишатимуться обмеженими”, – сказав аналітик UBS Джованні Стауново.
У п’ятницю Brent закрився на рівні $65,85 за барель, тоді як американський WTI – $62,80, що майже на $1 нижче показників напередодні переговорів на Алясці.
Після запровадження західних санкцій, включно із забороною морських перевезень та ціновими обмеженнями на російську нафту, Росія переорієнтувала постачання до Китаю та Індії.
Як відомо, головною темою переговорів Трампа і Путіна на Алясці стала російська війна проти України. За підсумками саміту президент США заявив, що поки немає угоди щодо припинення вогню, але начебто “є дуже хороші шанси дійти згоди”.
Вже сьогодні вранці Трамп провів переговори з президентом України Володимиром Зеленським і європейськими лідерами. За їх підсумками Зеленський анонсував візит у Вашингтон 18 серпня.
Газ в Європі здешевшав до мінімуму перед самітом на Алясці -
Адміністрація Трампа розглядає купівлю частки Intel – Bloomberg
Адміністрація Дональда Трампа веде переговори з Intel щодо можливого придбання частки в компанії урядом США, повідомляє Bloomberg, ссилаючись на джерела, обізнані з планом. Такий крок може допомогти реалізувати плани створення в Огайо найбільшого у світі центру з виробництва мікрочипів, який неодноразово відкладали через фінансові труднощі Intel.
Обговорення відбуваються після зустрічі президента з генеральним директором Intel Ліп-Бу Таном. Раніше Трамп публічно закликав до його відставки через підозри у конфлікті інтересів, пов’язаних із минулими контактами з Китаєм. Всього чотирма днями пізніше Трамп кардинально переглянув свою позицію та визнав успіх голови Intel після особистої зустрічі.
Intel, колись лідер галузі, останніми роками втрачає позиції та ринкову частку. Затримки в будівництві заводу в Огайо тривають, а сам проект перенесли на 2030-ті роки. Новий керівник компанії зосередився на відновленні фінансової стабільності, але перспективи залучення державних інвестицій можуть суттєво змінити ситуацію.
На тлі новини акції Intel у четвер зросли майже на 9%, завершивши торги з підвищенням на 7,4% і продовживши ріст після закриття ринку. У Білому домі заявили, що до офіційного оголошення будь-які припущення слід вважати спекуляціями. -
Гривня завершила тиждень зміцненням
Національний банк України зміцнив курс гривні відносно долара і євро на початок наступного тижня. Про це свідчать дані на сайті регулятора в п’яницю, 15 серпня.
Так, офіційний курс долара у понеділок встановлено на рівні 41,3401 гривень (-0,1099). А євро впав більш суттєво і 18 серпня буде коштувати 48,3059 гривень (-0,1346 грн).
На міжбанку американська валюта втратила у ціні відразу 20 копійок і знизилась до 41,22-41,25 грн/долар купівля-продаж.
Тим часом у обмінниках середній курс продажу долара зменшився на 6 копійок до 41,60 гривень, а курс євро впав на 19 копійок – до 48,64 гривень. -
Санкції США загнали у збитки російського танкерного гіганта
Російська державна судноплавна компанія Совкомфлот за результатами першого півріччя 2025 року зафіксувала $435 млн чистого збитку проти $324 млн прибутку роком раніше. Про це повідомляє The Moscow Times.
За шість місяців компанія втратила половину прибутку від експлуатації суден (зниження до $306 млн) і 39% виручки (до $618 млн). Показник EBITDA впав на 55% – до $263 млн.
Результати Совкомфлоту суттєво погіршилися, і головною причиною стало посилення санкційного тиску з боку США та ЄС, зазначає аналітик Freedom Finance Global. Нові пакети обмежень та внесення танкерів компанії до “чорних списків” призвели до простою частини суден, зниження фрахтових ставок і операційних труднощів.
У січні 2025 року США відкликали у компанії ліцензію на управління флотом і запровадили блокуючі санкції проти десятків суден, що призвело до знецінення активів на 29,8 млрд рублів. ЄС додатково заборонив заходи суден російської компанії в європейські порти.
Станом на 1 червня під санкціями США, ЄС та Великої Британії перебували 426 танкерів “тіньового флоту” Росії. Частина цих суден простоює, але їхні перевезення частково замінили грецькі компанії.
Аналітики вважають, що зниження цінового обмеження на російську нафту з $60 до $47 за барель може суттєво вдарити по російських нафтовиках і бюджету, адже перевізники можуть відмовитися від роботи з РФ, тоді як замінити їх достатньою кількістю суден буде складно.
Зауважимо, Совкомфлот зафіксувала чистий збиток у розмірі $393 млн у першому кварталі 2025 року.