Європейський союз розглядає можливість введення обмежень на імпорт нафти через нафтопровід Дружба, який є основним джерелом постачання для Угорщини та Словаччини. Це рішення може суттєво вплинути на обсяги постачання або навіть призвести до їх повної зупинки. Європейські країни розглядають ці заходи як частину стратегії зменшення залежності від російських енергоресурсів, що відповідає вимозі президента США Дональда Трампа. Угорщина та Словаччина залишаються останніми країнами ЄС, які імпортують нафту через цей нафтопровід.
Категорія: Новини бізнесу
-
В Укаїні зріс показник реального ВВП
У другому кварталі 2025 року в Україні зафіксовано зростання реального валового внутрішнього продукту на 0,2% порівняно з попереднім кварталом. Цю інформацію оприлюднила Державна служба статистики. У порівнянні з аналогічним періодом у 2024 році спостерігається збільшення на 0,8%.
-
ЄС планує виділити Угорщині €550 млн заради санкцій проти Росії
Єврокомісія планує розморозити близько 550 млн євро для Угорщини з фондів ЄС, незважаючи на опір прем’єр-міністра Віктора Орбана стосовно санкцій проти Росії. Це рішення прийнято після тривалих переговорів між Брюсселем і Будапештом. Угорщина і Словаччина є одними з небагатьох країн ЄС, які продовжують імпортувати російську нафту. Орбан блокував антиросійські санкції, пояснюючи це залежністю від дешевих енергоресурсів. Загалом у 2022 році Угорщині було заморожено близько 22 млрд євро через проблеми з правовою системою та незалежністю судів, але частину цих коштів поступово розморожують в обмін на політичні поступки. Нові санкції проти Росії, запропоновані Єврокомісією, орієнтовані на обмеження у сфері енергетики, фінансових лазівок та експорту товарів і технологій. Американський сенатор Ліндсі Грем попередив, що Угорщина і Словаччина можуть зазнати наслідків, якщо не припинять купувати російську нафту.
-
На Запоріжжі окупанти зібрали рекордно низький урожай
У цьому році на тимчасово окупованих територіях Запорізької області виявилася надзвичайно низька врожайність зернових культур, яка є найнижчою з 2003 року. Середня врожайність соняшника, яка раніше становила 15-17 центнерів на гектар, зараз скоротилася до 1-5 центнерів на гектар. Однією з причин такої ситуації є тиск окупантів, які змушують фермерів продавати свою продукцію за низькими цінами. Крім того, окупаційна влада надає субсидії лише тим фермерам, які готові співпрацювати з ними, що також впливає на врожайність. Недоступність сучасних агротехнологій через окупацію також має велике значення. Україна, станом на 19 вересня, обмолочила вже понад 62% усіх площ під зерновими культурами і зібрала 29,77 млн тонн збіжжя.
-
В Україні зібрали понад 3,3 млн тонн ріпаку
Українська кампанія зі збору ріпаку завершилася з вражаючим результатом – було зібрано понад 3,3 млн тонн ріпаку з площі 1,27 млн гектарів. Також триває збір соняшнику, вже обмолочено 1,37 млн гектарів та зібрано 2,41 млн тонн. Збір сої склав 945 тис. тонн з площі 484 тис. гектарів, а цукрових буряків викопано 632 тис. тонн на площі 12,7 тис. гектарів. Крім того, почався збір кукурудзи, фермери вже обмолотили 90 тис. гектарів та зібрали 389 тис. тонн зерна. Всього в Україні станом на 19 вересня обмолочено майже 7,1 млн гектарів, що становить понад 62% усіх площ під зерновими культурами, та намолочено 29,77 млн тонн збіжжя. Найбільші обсяги збору зерна показують південні області, зокрема Одеська, Вінницька, Кіровоградська та Хмельницька.
-
Росія та В’єтнам створили таємну схему для постачання зброї – ЗМІ
Росія та В’єтнам розробили спосіб обходу заходів санкцій за постачання зброї, щоб уникнути уваги західних країн. За допомогою спільних нафтових підприємств, платежі за російську зброю здійснюються всередині обох країн, оминуючи міжнародну платіжну систему SWIFT. Це дозволяє Росії отримувати гроші за поставки зброї від В’єтнаму без привертання уваги санкційних органів. Експерти вважають, що цей механізм спрямований на мінімізацію ризику введення нових санкцій.
-
Месенджери змінили класичні канали взаємодії бізнесу з клієнтами – експерт
Останнім часом месенджери стали основним засобом спілкування між брендами та споживачами. Директор компанії Casino.ua Олександр Бабенко розповів, що користувачі все більше витрачають час у чатах, де взаємодіють із бізнесом швидко та легко. Популярні месенджери, такі як Telegram, WhatsApp і Viber, стають платформами для продажу продуктів та формування спільнот. Бренди використовують чат-ботів та ексклюзивний контент, щоб показати турботу про клієнтів і підтримувати їх. За даними консалтингової компанії, більшість клієнтів хочуть отримувати допомогу у реальному часі, що свідчить про перехід до більш персоналізованих та швидких відносин між компаніями та клієнтами. У майбутньому месенджери можуть замінити електронну пошту та соціальні мережі у багатьох сегментах.
-
В Росії заговорили про підвищення ПДВ
Російський уряд розглядає можливість підвищення податку на додану вартість (ПДВ) з 20% до 22% для розв’язання проблеми дефіциту федерального бюджету. Цю інформацію повідомляє інформагентство Reuters, посилаючись на джерела. Планується, що проєкт бюджету буде представлений парламенту 29 вересня і його вже узгоджено з президентом Путіним. Кремль розглядає підвищення ПДВ як один із способів скорочення дефіциту бюджету на 2026 рік. Зазначається, що це рішення прийнято через потребу фінансування війни Росії проти України та “невдоволення” диктатора Путіна сповільненням економіки.
-
Видатки Пенсійного фонду вперше перевищать трильйон грн
Уряд затвердив бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік, де вперше видатки перевищують трильйон гривень. Доходи бюджету складають 1,025 трлн грн, зокрема 858,8 млрд грн – доходи на державне пенсійне страхування, 42,9 млрд грн – на соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, та 117,3 млрд грн – кошти з держбюджету для соціальних виплат. Видатки бюджету складають 1,02 трлн грн і включають індексацію пенсій та страхових виплат, доплати, перерахунки та соціальні виплати. Також передбачено видатки на виплату пенсій, призначених за судовими рішеннями.
-
Уряд планує знову збільшити видатки на оборону
Міністр фінансів Сергій Марченко повідомив, що у поточному році може відбутися ще одне збільшення видатків на оборону в державному бюджеті. Він зазначив, що це рішення пов’язане зі “ситуацією на полі бою” і можливо знадобиться звертатися з додатковими потребами до сектору безпеки і оборони. Міністр впевнений, що є ресурси для цього та проводяться консультації з відповідними установами. За іншими джерелами, можливе збільшення видатків на оборону може становити 300 млрд гривень. Нагадаю, що у державному бюджеті на 2025 рік видатки на оборону вже затверджені на рівні 2,22 трлн гривень з 3,94 трлн гривень загалом. У липні було ухвалено збільшення видатків на безпеку та оборону на 412 млрд гривень.