На початку грудня ціни на криптовалюту Bitcoin та Ethereum впали на 6% і більше ніж на 7% відповідно. Інші токени також показали падіння, наприклад, Solana втратила 7,8%. Крипторинок перебуває у нестабільному стані після ліквідації позицій на $19 мільярдів у жовтні. Bitcoin зазнав втрати вартості у листопаді, але після зниження тиску на продажі відновився до рівня понад $90,000. Проте після нового розпродажу трейдери очікують подальших падінь цін. Інвестори розглядають можливість продажу Bitcoin, якщо співвідношення вартості підприємства до біткоїн-холдінгів стане від’ємним.
Категорія: Новини бізнесу
-
НБУ продав рекордний обсяг доларів за 10 місяців
Національний банк України різко збільшив обсяги продажу валюти. Про це свідчать дані на сайті регулятора у неділю, 30 листопада.
Так, цього тижня за п’ять робочих днів НБУ продав понад 963 млн доларів на міжбанківському валютному ринку, що на третину більше показника минулого тижня (647 млн доларів). Це максимальний обсяг за майже 10 місяців – з середини лютого.
При цьому регулятор купив рекордну кількість валюти з початку жовтня. Мова йде про відносно незначну суму у 1 млн доларів.
Загалом з початку 2025 року Нацбанк продав на міжбанку майже 31,5 млрд доларів, а придбав – лише 41 млн доларів. -
В ОПЕК+ підтвердили паузу в нарощуванні видобутку нафти
Представники восьми країн альянсу ОПЕК+ під час зустрічі в неділю підтвердили паузу в нарощуванні цільових показників нафтовидобутку в першому кварталі 2026 року. Про це повідомила пресслужба ОПЕК 30 листопада.
Так, Саудівська Аравія, Росія, Ірак, ОАЕ, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман підтвердили прихильність до підтримки стабільності ринку на тлі стійких перспектив світової економіки та сприятливих фундаментальних показників, що відображається у низьких запасах нафти.
Наступна зустріч міністрів ОПЕК+, як і засідання моніторингового комітету альянсу, відбудуться 7 червня 2026 року, а представники восьми країн ОПЕК+ зберуться 4 січня.
У повідомленні йдеться, що країни продовжать уважно стежити за ринковою кон’юнктурою та оцінювати її. Вони наголосили на важливості обережного підходу та збереження гнучкості для продовження припинення або скасування додаткових добровільних коригувань видобутку, включаючи раніше здійснені добровільні коригування в обсязі 2,2 млн барелів на добу.
Вісім країн-учасниць підтвердили, що другий обсяг скорочення видобутку в 1,65 мільйона барелів на добу може бути частково або повністю, але поступово повернутися на ринок залежно від ринкових умов.
Як відомо, група ОПЕК+ скорочувала постачання нафти протягом кількох років. Скорочення досягли піку у березні, склавши загалом 5,85 млн барелів на добу, що становить майже 6% від світового видобутку.
Але в квітні поточного року вісім учасників ОПЕК+ почали нарощувати видобуток, щоб повернути свої частки на ринку. В результаті обсяги зросли на 2,9 млн з квітня по грудень і на своїй передостанній зустрічі домовилися про припинення зростання видобутку у першому кварталі 2026 року. -
Airbus відкликає тисячі літаків A320
Європейська корпорація Airbus оголосила про рішення відкликати близько шести тисяч літаків сімейства A320 через виявлені проблеми в системі управління польотом ELAC. Їх планують ремонтувати. Про це повідомляє Reuters.
Зазначається, що ремонт літаків включає повернення до попередньої версії програмного забезпечення. Процедура займає близько двох годин, однак для окремих літаків буде потрібна додаткова заміна обладнання, через що вони залишатимуться на землі довше.
“Через відкликання вже постраждали авіакомпанії США, Європи, Південної Америки та Індії. Наприклад, Avianca повідомила, що понад 70% її флоту буде тимчасово виведено, що становить 5% щоденного обсягу перевезень”, – йдеться у публікації.
Оголошення відбулося після події 30 жовтня на рейсі JetBlue з Канкуна в Ньюарк. Під час польоту відбулося різке зниження висоти, внаслідок чого кілька пасажирів дістали травми. Екіпаж виконав аварійну посадку в Тампі. Airbus повідомила, що “нещодавній інцидент із літаком сімейства A320 показав, що сонячні спалахи можуть пошкодити дані, критично важливі для роботи органів управління польотом”.
Як зазначили у Airbus, несправність пов’язана з системою ELAC, що забезпечує передачу команд від штурвала до рульових поверхонь літака. Порушення роботи цього вузла може впливати на безпеку і стійкість польоту, що і стало причиною масштабного рішення про відкликання. -
Срібло оновило рекорд після жовтневого піку
Ціни на срібло стрибнули до нового максимуму, перевищивши пікові значення, зафіксовані у жовтні. Про це повідомляє Bloomberg у п’ятницю, 28 листопада.
Спотова вартість зросла до $54,76 за унцію – приріст становив до 2,6%. Метал підтримувався зростаючими очікуваннями на зниження процентної ставки Федерального резерву США у грудні, припливом коштів у біржові інвестиційні фонди, забезпечені злитками, та постійно обмеженою пропозицією.
Срібло досягло нового максимуму менш ніж через місяць після серйозного дефіциту в Лондоні, який у жовтні підштовхнув зростання ціни. Попри прибуття майже 54 млн тройських унцій і певне пом’якшення ситуації, ринок залишається відчутно напруженим.
Зміщення потоків срібла до Лондона створило тиск на інші центри торгівлі, зокрема в Китаї. Запаси на складах, пов’язаних з Шанхайською ф’ючерсною біржею, нещодавно досягли найнижчого рівня з 2015 року, тоді як обсяги Шанхайської золотої біржі повернулися до найнижчого рівня за більш ніж дев’ять років.
Трейдери також стежать за можливим запровадженням тарифів на імпорт срібла після того, як у листопаді метал внесли до списку критично важливих мінералів Геологічною службою США.
Станом на ранок у Нью-Йорку спотове срібло дорожчало на 3,2% – до $55,11 за унцію. Золото додало 1,1%, піднявшись до $4201,43 за унцію.
-
Україна завершує жнива: результати за 2025 рік та прогнози на 2026-й
Українські аграрії станом на 28 листопада вже зыбрали 52 580,7 тис. тонн зернових культур на площі 10 420,1 тис. га. Обмолочено 89% засіяних площ. Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства. Зокрема, зібрано:
- Пшениці – 22 960,2 тис. тонн на площі 5 051,6 тис. га.
- Ячменю – 5 419,1 тис. тонн на площі 1 360,9 тис. га.
- Гороху – 672,5 тис. тонн на площі 275,1 тис. га.
- Кукурудзи – 22 486,2 тис. тонн на площі 3 309.7 тис. га, що становить 75% засіяних площ.
Інших зернових і зернобобових зібрано 898,1 тис. тонн на площі 327,8 тис. га.
Зауважується, що серед лідерів збору:- Хмельницька область – 4 889,1 тис. тонн з площі 574,7 тис. га
- Чернігівська область – 4 763,8 тис. тонн з площі 659,0 тис. га
- Вінницька область – 4 636,8 тис. тонн з площі 730,8 тис. га.
- Одеська область – 4 067,7 тис. тонн з площі 1 202,4 тис. га.
- Полтавська область – 3 890,7 тис. тонн з площі 552,60 тис. га.
Олійних культур на 28 листопада зібрано 17 079,3 тис. тонн. Зокрема:
Соняшнику – 9 019,3 тис. тонн на площі 4 800,3 тис. га.
Сої – 4 743,2 тис. тонн на площі 2 000,4 тис. га.
Ріпаку – 3 316,7 тис. тонн на площі 1 260,2 тис. га.
Загалом, соняшнику зібрали з 93% засіяних площ, сої – 97%, збір ріпаку завершений.
Тоді як цукрових буряків накопали вже 10 274,1 тис. тонн на площі 192,2 тис. га, що становить 97% засіяних площ.
“Очікується до 60 млн тонн зернових, до 20 млн тонн олійних культур. Зібраного врожаю повністю достатньо для забезпечення українців продовольством та формування стабільної кормової бази для тваринницької галузі. Приблизно дві третини продукції буде експортовано, тож Україна залишається важливим гарантом світової продовольчої безпеки та надійним партнером для світу. Значну частину продукції перероблять всередині країни, створюючи додану вартість та підсилюючи український експорт”, – зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
Також аграрії фактично завершили посів озимих культур, засіявши 6 429,9 тис. га. Зокрема, пшениці – 4 692,8 тис. га, ячменю – 586,1 тис. га, жита – 66,3 тис. га, ріпаку – 1 084,7 тис. га. У порівнянні з минулим сезоном структура посівних площ залишається загалом стабільною.
Зауважується, що основний акцент зберігається на озимій пшениці, яка традиційно формує продовольчу основу країни. Це означає, що аграрії вже заклали основу врожаю 2026 року. -
Нацбанк підвищив курс долара
Національний банк України підвищив офіційний курс долара на 1 грудня, він подорожчав на 7 копійок. Про це повідомляється на сайті НБУ.
Офіційний курс долара на 1 грудня 2025 року становить 42,2660 гривні.
На 28 листопада НБУ встановив вартість американської валюти на рівні 42,1928 гривні.
Як відомо, з початку року долар подорожчав на 24 копійки: 1 січня його курс був 42,02 гривні. За місяць зростання курсу валюти США становило 29 копійок. 1 листопада Національний банк оцінював долар у 41,97 гривні.
Офіційний курс євро на 1 грудня встановлено на рівні 48,8933 гривні. Європейська валюта також зміцнилася. Порівняно з 28 листопада її вартість зросла на 2 копійки. -
В Україні зросла середня зарплата для розрахунку пенсії
Показник середньої заробітної плати, який використовується для розрахунку пенсій зростає в Україні другий місяць поспіль. За жовтень він склав 21 578 грн 46 копійок. Про це свідчать дані ПФУ.
Відповідний показник було затверджено 25 листопада 2025 року. У вересні середня зарплата для розрахунку пенсії становила 21 190 гривень – підвищення склало 388 гривень.
Найвищий рівень фіксували в червні – 22 336 гривень.
Показники по місяцях у поточному році:- у вересні – 21 190 гривень 31 копійка;
- у серпні – 19 813 гривень 71 копійка;
- у липні – 20 455 гривень 65 копійок;
- у червні – 22 336 гривень 81 копійка;
- у травні – 20 355 гривень 40 копійок;
- у квітні – 19 856 гривень 19 копійок;
- у березні – 19 430 гривень 52 копійки;
- у лютому – 18 589 гривень 38 копійок;
- у січні – 18 660 гривень 32 копійки.
Станом на 27 листопада Пенсійний фонд України профінансував соціальні виплати на десятки мільярдів гривень.
На пенсійні виплати в цьому місяці вже передав загалом 68 млрд гривень:- 9 млрд гривень – через АТ Укрпошта;
- 59 млрд гривень – через уповноважені банки.
На інші соціальні напрями виділено:
- 2,6 млрд гривень – на житлові субсидії та пільги;
- 3 млрд гривень – на страхові виплати, з них 1,8 млрд гривень – на оплату лікарняних;
- 8,4 млрд гривень – на державні допомоги та інші соціальні виплати.
У листопаді органи Пенсійного фонду надали понад 1,35 млн гривень послуг громадянам, які звернулися за допомогою.
Як повідомлялося в серпні, в Україні середня зарплата у липні знизилась до 20 455,65 гривні. Це на 1 981,41 гривні менше, ніж у червні (22 336,81 гривні).
Уряд збільшив виплати родинам Героїв Небесної Сотні -
Метінвест очолив рейтинг ключових компаній країни за версією ЗМІ
Група Метінвест Ріната Ахметова посіла перше місце у рейтингу 202 найбільших приватних компаній України за версією видання Forbes Ukraine. Про це повідомила пресслужба групи у п’ятницю, 28 листопада.
Видання Forbes Ukraine складає рейтинг щороку, і група Метінвест очолила його вп’яте поспіль.
“У 2024 році “вартість квитка” для потрапляння до рейтингу зросла до 5,5 млрд грн виторгу. До першої п’ятірки увійшли Метінвест, ДТЕК, АТБ, Kernel і Fozzy Group. Виторг Метінвесту у 2024 році становив 323,2 млрд грн – це найбільший показник серед приватного сектору”, – говориться в повідомленні групи.
В пресслужбі зауважили, що Метінвест лишається найбільшим попри серйозні втрати активів: у 2022 році було втрачено комбінати Азовсталь та ММК ім. Ілліча в Маріуполі, у січні 2025 року через близькість фронту було призупинено роботу шахтоуправління Покровське та Свято-Варваринської фабрики.
“Це призвело до втрати 3,1 млн т коксівного вугільного концентрату – критичного ресурсу для української металургії. А відтак – мінус 40% потенційного виробництва сталі та 66% коксового вугілля для галузі. Втім, своїх працівників Метінвесту вдалося зберегти: на цих підприємствах працювали близько 6000 людей, їх перенавчають і переводять на інші активи: Запоріжсталь, Каметсталь і ГЗК Кривого Рогу”, – вказують автори повідомлення та додають, що попри втрати компанія оголосила про відновлення інвестицій в українські активи, які у 2025 році складуть близько $300 млн. -
В ЄС закликали G7 прискорити виділення Україні кредиту в $50 млрд
Єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс закликав G7 прискорити виплати за кредитом Україні у розмірі 50 млрд доларів. Заклик пролунав на тлі новин про те, що Бельгія продовжує блокувати схему фінансування з використанням заморожених активів Росії. Про це повідомило європейське видання Euractiv.
За його словами, країни мають прискорити виплати Україні з кредиту G7, узгодженого в червні минулого року, щоб на початку наступного року закрити фінансову діру.
“Ми ведемо переговори з іншими міжнародними донорами, щоб з’ясувати, чи можна перенести їх підтримку на початок року”, – сказав єврокомісар.
За його словами, до числа донорів входять Велика Британія, Канада, Японія і США.
Домбровскіс вважає, що цього може бути досить для покриття фінансових потреб України в першому кварталі наступного року, хоча це “ще належить з’ясувати”.
ЄС вже виплатив свою частку кредиту G7, яка становить 18,1 млрд євро, зазначає ЗМІ. Проте приблизно 14 млрд євро з цього пакета ще не виплачені США, Канадою, Японією і Британією.
В першому кварталі 2026 року Україна зіткнеться з дефіцитом бюджету в розмірі 12 млрд доларів.