Україна своїми недавніми атаками дала привід Росії “піти і розбомбити їх до біса”. Про це заявив президент США Дональд Трамп, повідомляє інформагентство Clash Report в X.
“Ну, вони дали Путіну привід учора ввечері піти та розбомбити їх до біса, ось що мені в цьому не сподобалося. Коли я це (атаку СБУ на аеродроми РФ – ред.) побачив, я сказав: ну все, тепер буде удар”, – стверджує хазяїн Білого дому.
Проте Трамп висловив надію, що війна в Україні не переросте в ядерний конфлікт після недавніх атак СБУ на військові аеродроми РФ. За його словами, ці атаки йому “не сподобалися”.
Водночас американський президент надіється, що Росія не зупинить переговори з Україною.
Крім того, він прокоментував сенатський законопроєкт про санкції проти Росії. Глава Білого дому назвав його “дуже сильним”, та рішення про нові обмеження він планує ухвалювати особисто.
Раніше російський диктатор Володимир Путін заявив американському лідеру, що Росія “відповість” Україні за удари по авіації.
Категорія: Новини політики
-
Україна “дала привід” Путіну розбомбити її – Трамп
-
РФ розпалює напругу через заморожені конфлікти в Грузії, Придністров’ї, Кавказі – ГУР
Росія розпалює регіональну напругу через заморожені конфлікти в Грузії, Придністров’ї та на Південному Кавказі. Кремль використовує гібридні методи впливу: кібератаки, дезінформацію та підрив демократичних інститутів. На цьому наголосив ексзаступник начальника ГУР МО України генерал-майор Ілля Павленко під час круглого столу Балто-Чорноморсько-Каспійський регіон: фактори безпеки та стабільності, – передає ГУР.
“Головне управління розвідки вживає активні заходи для послаблення російського впливу в Чорному морі. Звільнення острова Зміїний і так званих “вишок Бойка” – пазли цілісного процесу реалізації Чорноморської доктрини, яка відстоює утвердження безпечного середовища всього Чорноморського регіону”, – зазначив Павленко.
За його словами, українські операції поступово витіснили чорноморський флот РФ із західної частини моря, що дозволило створити безпечний зерновий коридор і забезпечити експорт попри дії агресора.
“Значну роль у цьому зіграв безпілотний флот ГУР – технологія, яка дозволила вперше у світі реалізувати концепцію застосування рою морських дронів у бойових умовах. Мета залишається незмінною – повна демілітаризація чорноморського басейну від російської присутності та формування стабільної безпекової архітектури в регіоні”, – наголосив ексзаступник начальника ГУР МО України. -
В Росії спалахнув конфлікт між Кремлем та Центробанком
У Росії вибухнув внутрішній конфлікт між урядом і Центральним банком. Конфлікт виник через рекордну облікову ставку у 21%, яка стримує економіку і блокує інвестиції в цивільний сектор. Чим все може закінчитись? В чому суть конфлікту? У Росії загострився конфлікт між урядом і ЦБ РФ. Причиною стала рекорднаобліковаставкау 21%, яка стримує економіку і блокує інвестиції в цивільний сектор. Кремль, на тлі падіння доходів і зростання дефіциту бюджету, тисне на голову Центробанку Ельвіру Набіулліну з вимогою знизити ставку вже в червні, щоб “влити гроші” в економіку та уникнути рецесії. Про це пише Bloomberg.
Причина конфлікту полягає у тому, що Кремлю не вистачає коштів, як на виконання бюджету, так і зокрема на ведення війни з Україною.
Уряд РФ намагається пожвавити економіку на тлі дефіциту бюджету, що зростає та падіння доходів від нафти й газу. А головною перепоною для цього вважає жорстку монетарну політику Набіулліної, яка з жовтня 2024 р. утримує ключову ставку на рівні 21%. Позиція урядовців “Я вважаю, що у центрального банку є значний простір для маневру в питаннях грошово-кредитної політики”, – заявив міністр фінансів РФ Антон Силуанов. Своєю чергою міністр економіки РФ Максим Решетніков попереджає про ризики для економіки РФ в разі, якщо Набіулліна не знизить ставку. “Якщо центральний банк не вживе заходів, є ризики, що економіка занадто сильно охолоне”,- сказав він. Перший віцепрем’єр Денис Мантуров, який відповідає за промисловість, підтримав ці побоювання.
Аналітики Bloomberg вважають, що нинішні умови дозволяють знизити ставку на 2-3 п.п. – до 18-19% уже в червні. Це і є той “простір для маневрів”, про який каже Силуанов.
Кремлю конче потрібні кошти просто зараз. Падіння енергодоходів, збільшений утричі бюджетний дефіцит, скорочення експорту – все це вимагає термінового “вливання грошей” в економіку.
Ставка у 21% – це задушення усієї цивільної економіки, яка не працює на оборонну промисловість. Компанії масово відмовляються від інвестицій, проєкти заморожуються, фінансування відбувається лише зі старих резервів. Наприклад, гігант “Сєвєрсталь” повідомив про 33 млрд руб. відтоку коштів і повне замороження інвестпрограми. Інші компанії скасовують дивіденди за 2024 р.
Високі витрати за позиками тиснуть на різні галузі економіки, особливо ті, які не пов’язані з військовими, і багато компаній готові зупинити інвестиції. Загальне зростання в російській економіці здебільшого підтримується державними витратами на війну. Інші галузі стагнують. За даними Центру макроекономічного аналізу РФ, виробництво цивільних товарів падає на 0,8% щомісяця, а в першому кварталі ВВП знизився на 1,2% у квартальному обчисленні. Найбільші російські експортери скоротили запланований обсяг постачань залізницею на 2025 р. Обсяги вантажоперевезень, які 2024 р. досягли 15-річного мінімуму, слугують корисним індикатором стану виробничого сектору експортно-орієнтованої економіки Росії. Позиція Національного банку РФ Своєю чергою Набіулліна має своє бачення ситуації. Вона все ще наполягає на своєму та закликає до терпіння. “Жорстка політика вже працює”,- каже Набіулліна. За даними звіту ЦБ РФ, опублікованого наприкінці травня, з урахуванням сезонних коливань річна інфляція у квітні становила 6,2% порівняно з 10,7% у січні. Проте зниження може виявитися нестабільним.
Набіулліна утримує відсоткові ставки на рівні 21% з жовтня аби остудити інфляцію, яка перевищила 10% наприкінці минулого року і є більш ніж удвічі вищою за цільовий рівень у 4%.
Парадокс ситуації у тому, що Набіулліна раніше була героєм кремлівського режиму, Саме вона стабілізувала економіку після вторгнення РФ в Україну, це вона вводила валютні обмеження і контролювала відтік капіталу. Тепер же її стратегія стала тягарем для Кремля.
Яка б позиція не виграла, обидва сценарії не обіцяють економіці РФ нічого доброго. “Зараз завдання центрального банку полягає у виборі між двома ризиками”, – сказала Ольга Біленька, економіст московського “Фінама”. За її словами, збереження ставки без змін загрожує скотити економіку в рецесію, а її зниження може призвести до виходу інфляції з-під контролю. РФ накриває хвиля банкрутств Водночас Кремль вже почав тиск на ЦБ з метою стримати хвилю банкрутств.
ЦБ РФ наприкінці минулого місяця рекомендував кредиторам пропонувати реструктуризацію кредитів, щоб підтримати корпоративних позичальників, які постали перед тимчасовими труднощами. Щоб полегшити це, ЦБ пом’якшив резервні вимоги за реструктурованими кредитами. “Нещодавні зміни в політиці Центрального банку РФ, спрямовані на пом’якшення вимог до резервування за реструктурованими кредитами, є яскравим свідченням кризи платоспроможності серед російських компаній”, – каже російський економіст В’ячеслав Ширяєв. ЦБ пом’якшив вимоги до резервування з позик, реструктурованих у другій половині 2024 р. (тобто заднім числом) та у 2025 р. Це рішення несе серйозні ризики для банківської системи.
По суті, ЦБ на догоду Кремлю, який вимагає запобігти масовим банкрутствам, підштовхує банки до реструктуризації боргів замість судових позовів з неплатниками. “У разі звернення позичальника із заявою про реструктуризацію позички рекомендуємо задовольняти таку заяву”,- йдеться у директивному листі заступника голови ЦБ Ольги Полякової. Це йде всупереч звичайній обережній політики регулятора та демонструє безпрецедентний тиск Кремля.
Це доказ того, що поточна економічна ситуація, викликана війною в Україні та санкціями з боку заходу, унеможливлює виконання боргових зобов’язань як великими корпораціями, так і малим та середнім бізнесом (МСП).
Статистика невблаганна та підтверджує глибину кризи. У першому кварталі банки отримали 68,6 тис. запитів на реструктуризацію кредитів – це на 23% більше, ніж у четвертому кварталі 2024 р. та майже вдвічі вище за показники першої половини минулого року (35–36 тисяч заяв на квартал). З липня 2024 р. до березня 2025 р. банки реструктурували 56,6 тис. кредитів МСП на загальну суму 601 млрд руб. Для порівняння, за перші шість місяців минулого року було реструктуровано лише 15,1 тис. кредитів на 258 млрд руб. Зростання запитів та обсягів реструктуризації свідчить про стрімке погіршення фінансового стану малого та середнього підприємництва.
У великих компаній ситуація ще драматичніша: за останні дев’ять місяців було реструктуровано щонайменше 2,2 трлн руб. кредитів. Це говорить про те, що навіть найбільші гравці російської економіки стикаються із серйозними труднощами. Доказом цього є заява Решетнікова, який назвав боргове навантаження такого гіганта, як РЗ, “небезпечним”. У відповідь ЦБ був змушений обмежити банкам кредитування найбільших компаній, якщо їх боргове навантаження занадто висока. Таким чином, політика “затикання дірок” шляхом реструктуризації та пом’якшення вимог лише відтягує неминуче масове банкрутство, створюючи ілюзію стабільності та перекладаючи ризики із позичальників на банківську систему.
Вікторія Хаджирадєва -
Росія вдарила ракетою по Харкову
Російські війська сьогодні вночі, 5 червня, атакували ракетою Харків. Про це повідомив харківський міський голова Ігор Терехов у Telegram.
“Попередньо – ворог ударив ракетою по Харкову, під ударом опинився Слобідський район. Деталі уточнюються”, – розповів урядовець.
Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов додав, що наслідки ворожої атаки встановлюються. Інформації про потерпілих поки що не надходило.
Місцеві телеграм-канали повідомляють про пожежі в місті.
Як ми вже писали, війська РФ в ніч на 4 червня здійснили комбіновану атаку по Харкову та передмістю. Внаслідок обстрілу були пожежі та зафіксовано зруйновані будівлі, є поранений.
У парку Харкова знешкодили “шахед”, який впав і не вибухнув -
ЗМІ: США не прикриватимуть миротворців в Україні
США відмовляються надати засоби протиповітряної оборони для підтримки “сил стримування”, які Велика Британія і Франція планують розмістити в Україні після війни. Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на джерела, знайомі із ситуацією.
Європейські союзники під час обговорень з американськими колегами дійшли висновку, що президент Дональд Трамп не надасть гарантій для підтримки очолюваної Європою “коаліції охочих”.
“Європейські чиновники заявляли, що для стримування Росії необхідні гарантії США поряд із сильними українськими військами, підтримуваними союзниками у вигляді навчання і військ”, – ідеться в статті.
Великобританія і Франція, як і раніше, мають надію, що США продовжуватимуть надавати розвіддані, а також здійснювати спостереження за кордоном між Україною і Росією. Також дехто надіється, що Трамп втрутиться, якщо британські та французькі війська стануть мішенню для Росії в Україні, хоч і не вірять в письмову гарантію.
Союзні сили, які допомагатимуть забезпечувати безпеку повітряного простору, узбережжя і суходолу України, розмістивши європейські війська далеко від кордону у важливих портах і на об’єктах інфраструктури, а також продовжуючи постачати військове обладнання, залежать від мирного врегулювання, яке, на думку європейських чиновників, стає дедалі менш імовірним.
За інформацією журналістів, Велика Британія і Франція завершили розробку плану розміщення і дій цих сил, але призупинили його реалізацію до відновлення переговорів про припинення вогню.
Раніше Велика Британія тимчасово скоротила кількість стратегічних підводних човнів до трьох. Один із чотирьох носіїв міжконтинентальних ракет Trident II D5 – субмарина HMS Victorious – вирушила на глибоку модернізацію.
Великобританія витрачатиме 3% свого ВВП на оборону до 2034 року -
Нібито “рятують”: що відбувається з українськими дітьми в Росії
“Шоу для бабусь” Українська делегація під час зустрічі в Туреччині передала Росії імена сотень викрадених українських дітей, яких РФ має повернути до України. Проте очільник російської делегації Мединський пізніше сказав, що український список містив лише 331 ім’я, навмисне применшував значення цього списку, вказуючи на те, що там не “тисячі” чи “мільйони” дітей, а лише десятки.
Він також “пояснив”, що Росія повертає українських дітей тоді, коли може знайти їхніх батьків чи інших законних представників, і що РФ не викрадає українських дітей, а “рятує” їх.
Окрім того, глава російської делегації назвав заклик Києва повернути сотні вивезених до Росії дітей “шоу для європейських бабусь”. Про це повідомив журналіст The Economist Олівер Керролл. “Не влаштовуйте бездітних шоу для співчутливих європейських бабусь”, – заявив Мединський. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) дійшли висновку, що заява Мединського применшує справжній масштаб ганебних дій Росії, правових механізмів її та різних схем, які задіяні для того, щоб приховати та виправдати примусову депортацію, примусову асиміляцію та мілітаризацію українських дітей.
Україна підтвердила депортацію Росією щонайменше 19 456 українських дітей, і лише 1345 із них станом на 2 червня 2025 року повернули додому.
А ось Лабораторія гуманітарних досліджень Єльського університету оцінила кількість депортованих дітей станом на 19 березня 2025року – в приблизно в35 тисяч. -
Підступні плани: що може відбутися на військових навчаннях Білорусі та РФ
Видимість дружелюбності У середу, 28 травня, на засіданні Ради глав Міноборони ОДКБ у Бішкеку міністр оборони Білорусі Віктор Хренін заявив, що маневри білорусько-російських навчань “Захід-2025”, заплановані на вересень, будуть зменшені у масштабі та “відсунуті” від кордонів НАТО і перенесені вглиб РБ. Це, за його словами, свідчить про готовність Мінська до діалогу та зниження напруженості в регіоні. “Ми ухвалили рішення про зниження параметрів навчання “Захід-2025″ та перенесення його основних маневрів углиб території Республіки Білорусь від західних кордонів”, – зазначив він. Хренін також запевнив, що заплановані навчання “не націлені проти будь-кого”, тому очікується “конструктивна реакція у відповідь” від “недружніх” країн. Утім, точне місце перенесення маневрів він не вказав, і не повідомив, наскільки близькими вони будуть до кордону з Україною.
Окрім того, помічник Хреніна з питань міжнародного військового співробітництва Валерій Ревенко повідомив, що кількість учасників навчань “Захід-2025” скоротять майже вдвічі.
Видання “Дзеркало” вказало, що в цих навчаннях може бути задіяно до 100 тис. військових. Такі навчання, за даними Міноборони РБ, проводять планово раз на 3-4 роки.
Тим часом влада Польщі заявляла, що у відповідь на навчання “Захід-2025” готуються спільно з НАТО найбільші за останні роки дивізійні маневри.
А аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті вважають, що РФ та Білорусь скоротили масштаб спільних військових навчань та перенесли основний маневр подалі від західних кордонів РБ, ймовірно, для того, щоб створити видимість співпраці та відволікти увагу від обмеженого військового потенціалу Росії за межами фронту в Україні.
В ISW також наголошують, що Білорусь не могла б ухвалити таке рішення без підказки Росії.
Аналітики нагадують, що білоруські чиновники раніше стверджували, що в навчаннях “Захід-2025” візьмуть участь щонайменше 13 тис. військовослужбовців. І припускають, що Росії та Білорусі, можливо, довелося скоротити спільні навчання, оскільки більшість сил воюють в Україні.
Фахівці ISW звернули увагу й на те, що вони спостерігали за підрозділами 1-ї гвардійської танкової армії Росії (Московський військовий округ), 20-ї загальновійськової армії та 6-ї ВДА (Ленінградський військовий округ), а також приблизно 4 тис. військовослужбовців Повітряно-десантних сил, зокрема з 7-ї, 76-ї, 98-ї та 106-ї дивізій, які брали участь у спільних навчаннях “Захід-2021”. Вони зазначають, що значна частина цих формувань зараз воюють проти України.
Аналітики нагадали, що свого часу російські чиновники несподівано скасували навчання “Захід-2023”, дуже ймовірно, через потреби Росії в озброєнні та людських ресурсах для війни в Україні. Кожне навчання має мету Про навчання на території Білорусі згадував і президент України Володимир Зеленський. “Цього літа Росія там щось готує під виглядом військових навчань”, – зазначив він під час неформальної зустрічі міністрів закордонних справ низки країн ЄС 29 квітня у Варшаві. Про те, чи можуть бути ці навчання одним з елементів підготовки наступу на Україну з території Білорусі, висловився головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський в інтерв’ю LB.ua. Він зазначив, що всі навчання мають якусь мету. “І одна з таких цілей – це приховане створення угруповань наступальних військ. Тобто видимість навчань – це найбільш прийнятний спосіб перебазувати, перекинути війська, сконцентрувати на якомусь напрямку і створити угруповання військ”, – сказав головнокомандувач. Сирський нагадав, що саме так усе й починалося в 2022-му. Спочатку було створено військове угруповання, яке проводило навчання. Київ тоді сподівався, що навчання закінчаться, і російські військові повернуться в Росію. Але цього не сталося – навчання нібито було продовжено. І тепер, за словами головнокомандувача, цей фактор необхідно враховувати. Загрозливий напрямок Про те, що у вересні може зрости небезпека на кордоні з Білоруссю через її спільні військові навчання з Росією, зазначили в Державній прикордонній службі України (ДПСУ). “Загроза почне зростати, коли почнеться активна фаза спільних навчань, які анонсували Білорусь і Росія, яка припадає на вересень. Маємо бути готові до розвитку будь-яких ситуацій”, – сказав речник ДПСУ Андрій Демченко в ефірі телемарафону “Єдині новини”. Але стосовно нинішньої ситуації на кордоні з Білоруссю він зауважив, що вона відрізняється від ситуації на кордоні з Росією, і небезпечних для України дій, зокрема створення ударних груп, станом на 29 травня на цьому напрямку не фіксувалося. Втім цей напрямок лишається загрозливим.
Демченко також звернув увагу на те, що ворог має велику кількість своїх сил і засобів, і по особовому складу, і по техніці, в межах Курської області. Накопичення почалося ще з того моменту, коли Росія намагалася витіснити сили оборони України, які вели свою операцію на Курщині.
Росіяни продовжують тримати свій особовий склад на цій ділянці фронту. “Бачимо періодично певну зміну кількості ворожих військовослужбовців і техніки на цьому відтинку, але у ворога там достатньо сил для спроб атаки по території України”,- сказав речник ДПСУ. -
Проблеми в економіці РФ накопичуються. Чи скоро колапс
Банківська, нафтова, вугільна, аграрна, металургійна галузі РФ зазнають падіння, а деякі регіони на межі колапсу. Скільки ще може протриматись економіка країни-агресора та як це впливає на спроможність РФ вести війну в Україні? Виробнича потужність РФ падає У виробничих галузей РФ великі проблеми. Причиною падіння потужностей є посилення санкцій проти металургійних, лісових і нафтових компаній з боку заходу. Всі нафтові компанії пішли в мінус на 414 млрд руб. Зокрема посраждали такі гіганти, як “Газпромнафта”, “Сургутнафтогаз” і “Татнафта”.
За інформацією Всесвітньої асоціації виробників сталі, виробництво, експорт і внутрішній попит впали минулого року і продовжують падати цього року. Знизили обсяги “Северсталь”, “ММК”, “ТМК”, НЛМК і Євраз.
Скоротився й експорту деревини, добрив, металів і нафтопродуктів до Китаю. Товарообіг між Росією і Китаєм знизився на 7,5% з початку року.
Алюмінієвий гігант “Русал” теж скорочує виробництво.
За даними звіту московської консалтингової компанії “Яков і партнери”, експортні доходи російської чорної металургії, що становить майже 5% ВВП країни, різко впали через втрату доступу до високоприбуткових ринків через західні санкції.
Вугільна промисловість теж розвалюється під вагою санкцій, падіння цін та зниження попиту. Згідно з оглядом Neft Research, вже до 2030 р. морський експорт російського вугілля впаде до 150 млн тонн – мінус 10% до рівня 2024 р.
Зниження, яке почалося після європейського ембарго та падіння цін, триває: у 2024 р. загальний експорт уже впав на 9%, морський – на 7,5%. Це не тимчасовий збій – це системна деградація.
Лютневе розширення американських санкцій поставило хрест на можливостях експорту: у списку найбільші вугільні компанії СУЕК та “Мечел”. Видобувати вугілля на збиток – це не стратегія, це крах.
Без експортного виторгу, з логістикою, що вмирає, і в умовах ізоляції, Росія ризикує залишитися з мільйонами тонн незатребуваного вугілля і десятками депресивних регіонів. Через санкції ЄС постраждають аграрна та агрохімічна галузі РФ ЄС блокує ключовий ринок для російського експорту. Європарламент наприкінці травня проголосував за введення різко підвищених мит на добрива та аграрну продукцію з Росії та Білорусі, які набудуть чинності вже з 1 липня 2025 р. Нові тарифи означають повне припинення торгівлі в цих секторах із ЄС – одним із найбільших та найприбутковіших ринків для російських виробників. Мита на азотні добрива поступово зростуть до 430 євро за тонну в 2028 р. Для аграрної продукції (м’ясо, молочка, фрукти, овочі) запроваджується додаткове мито у розмірі 50%.
Наслідки для аграрної галузі Росії будуть катастрофічними. Азотні добрива – один із небагатьох російських товарів, експорт яких до ЄС не лише зберігся після початку повномасштабного вторгнення в Україну, а й зріс. Минулого року Росія продала в ЄС добрив на 1,8 млрд дол., у тому числі азотних на 777 млн дол., контролюючи понад 26% європейського ринку. Тепер цей ринок для Кремля закривається.
За словами представників Європарламенту, це не просто економічний захід, а стратегічне рішення. “Не може бути нормальної торгівлі з агресором”, – заявила депутат Європарламенту Інесе Вайдері. Банківська галузь РФ на межі кризи Банківська галузь РФ теж переживає серйозні труднощі через міжнародні санкції, накладені після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 р. “Банківський сектор виглядає так, ніби він на межі повномасштабної кризи прямо зараз”, – зазначає аналітик з компанії Capital Economics Ліам Піч. Декілька ключових російських банків, включаючи Сбербанк, ВТБ та інші, були відключені від міжнародної системи SWIFT.
Це суттєво ускладнило транзакції з-за кордону, особливо з країнами ЄС, США, Канадою, Японією тощо.
Активи російських банків у західних країнах були заморожені. Це обмежило доступ до капіталів і можливість рефінансування.
Західні банки та інвестори масово виходили з російського ринку. Зокрема згорнута діяльність Visa, Mastercard та деяких іноземних банківських брендів (Raiffeisen, Citibank тощо).
Також РФ втратила доступу до західного банківського програмного забезпечення та рішень у сфері кібербезпеки, що призвело до уповільнення модернізації банківської інфраструктури.
Санкції стали причиною високої волатильності рубля, а інфляційний тиск ускладнив роботу банків у внутрішньому кредитуванні.
Населення почало масово знімати депозити на початку війни, що викликало стрес для ліквідності.
Санкції значно вдарили по банківському сектору РФ. Хоча РФ намагається адаптуватися та переорієнтувати фінансові потоки, відновлення до рівня довоєнної інтеграції в світову економіку наразі виглядає малоймовірним. “Росія може вичерпати свої ліквідні фінансові резерви до осені 2025 р., що потенційно призведе до фіскальної кризи”, – заявив шведський економіст Андерс Ослунд. Залізна дорога та судноплавство стикаються з проблемами Залізниці Росії накриває катастрофічний рівень падіння. АТ “Російські залізниці” готує скорочення витрат на 2025 р. – під ніж підуть закупівлі рейок, вагонів, локомотивів і ремонт шляхів. Як повідомляє Reuters з посиланням на внутрішні документи компанії, інвестпрограма РЗД вже урізана більш ніж на третину.
За останні роки вантажоперевезення впало до 15-річного мінімуму, а за перші чотири місяці поточного року знизилося ще на 6,8%. Річний виторг недоотримає 87 млрд руб., а обсяги перевезень у 2025 р. скоротяться на 36,7 млн тонн.
У країні з таким географічним масштабом, де логістика є основою функціонування промисловості, розвал РЗД- це вирок усій економіці. Зниження перевезень означає падіння попиту на сировину, продукцію, комплектувальні. А це, своєю чергою, призводить до того, що підприємства простоюють, склади заповнюються, ланцюжки рвуться.
Своєю чергою російське судноплавство теж зазнає проблем. Так, “Совкомфлот” показав колосальні збитки на тлі санкцій. Найбільший перевізник РФ пішов у мінус на сотні мільйонів доларів через санкції. У першому кварталі 2025 р. зафіксовано збиток у розмірі 393 млн дол. Це різкий контраст із прибутком у 216 млн дол., отриманим за аналогічний період роком раніше. Виторг також скоротився майже вдвічі. Регіони Росії накриває економічна катастрофа Економічна криза охоплює не лише галузі економіки РФ, але й російські регіони. Дані щодо збитків бізнесу в регіонах демонструють тенденцію до перелому в економіці. Катастрофа з кожним днем стає дедалі очевиднішою.
У ряді російських регіонів звітували про те, що повністю пішли у збитки за сукупним показником компаній та підприємств. В Орловській області в січні – лютому 2025 р. близько 100 підприємств зазнали збитків на загальну суму майже 2,5 млрд руб.
Фінансовий результат організацій Нижегородської області продемонстрував сукупний збиток понад 8 млрд руб. У Мурманській області фінансовий результат діяльності організацій становив 32,7 млрд руб. збитку. Кожна друга компанія регіону є збитковою. У Бурятії фінансовий результат теж виявився негативним і склав 1,42 млрд руб. “Аналізуючи дані щодо регіонів, можна зробити висновок про подальше різке скорочення збору податку на прибуток, який не врятує навіть підвищена до 25% ставка. Це спровокує формування величезних дірок у всіх регіональних бюджетах. Попереду банкрутства підприємств, криза банківської системи, масові звільнення”,- пише російський економіст В’ячеслав Ширяєв. Економіка Росії вже зазнала і надалі зазнаватиме труднощів. На цьому тлі деякі аналітики пророкуватимуть неминучий економічний колапс. Водночас не менш вірогідно, що економіка Росії буде й надалі якось триматися на плаву у найближчі роки. “Російська військова промисловість залишається грізною машиною”, – вважає експерт Маттьє Булег. Вікторія Хаджирадєва -
США готові обговорювати вимоги РФ щодо гарантій нерозширення НАТО – Келлог
У Сполучених Штатах визнали, що вимоги Росії щодо нерозширення НАТО на схід мають підґрунтя, і готові обговорити це питання як частину урегулювання конфлікту в Україні. Спецпосланець президента США з питань України Кіт Келлог заявив у інтервʼю ABC News, що президент Трамп готовий обіцяти Путіну не розширювати НАТО на схід, якщо це сприятиме завершенню війни. Келлог також наголосив, що вступ України до НАТО не є пріоритетом і що таку позицію поділяють кілька країн-членів Альянсу.
-
Україна в ООН закликала посилити тиск на Путіна
Заступниця постпреда України при ООН Христина Гайовишин закликала країни збільшити тиск на Росію, щоб змусити її діяти мирно. Вона наголосила, що Росія прагне підкорити Україну воєнним шляхом і має імперські амбіції. Гайовишин також зазначила, що Росія використовує авторитарні режими, такі як КНДР та Іран, для досягнення своїх цілей. Вона висловила обурення співпрацею Росії з Китаєм у постачанні військового обладнання. Україна підтримує пропозицію США про перемир’я, але Росія відмовляється його прийняти. Гайовишин закликала міжнародну спільноту підсилити тиск на Росію, щоб змусити її припинити війну та розпочати мирний процес.