У результаті дронових атак до кінця року може статися так, що Росія стане країною, яка імпортує паливо. Це станеться через поглиблення паливної кризи в країні. Уряд РФ намагається стабілізувати ситуацію, але дефіцит бензину і підвищення цін на паливо стають все більш помітними. Російські НПЗ виявляються відсталими за технологією, що призводить до зменшення виробництва палива. Українські дронові атаки на НПЗ РФ спричиняють серйозні проблеми для російської економіки, зокрема доходи від експорту нафти значно зменшуються. Це може призвести до подальшого поглиблення паливної кризи в Росії. Удари по НПЗ також впливають на логістику та забезпечення російської армії, що може ускладнити бойові дії та ведення війни в Україні.
Категорія: Новини політики
-
Росія пропонує локальне припинення вогню для ремонтних робіт на ЗАЕС
Ремонтні роботи для відновлення зовнішнього електропостачання на Запорізькій АЕС, яка працює на дизель-генераторах під час аварії, можуть розпочатися до кінця цього тижня. Постпред Росії при міжнародних організаціях у Відні Михайло Ульянов заявив, що необхідно відновити дві пошкоджені лінії електропередачі – Дніпровську та Феросплавну-1. Щоб це зробити, потрібно домовитися про припинення вогню в місцях ремонту. МАГАТЕ виступає посередником між Росією та Україною у цьому питанні. Запорізька АЕС – найбільша атомна станція в Європі, яку захопила Росія у 2022 році. Відключення зовнішнього електропостачання на станції сталося 23 вересня через обстріли РФ, але Росія намагається перекласти відповідальність на Україну.
-
Росія змінила тактику використання бронетехніки на фронті – ISW
За останні тижні російська армія змінила тактику використання бронетехніки в Україні. Аналітики Інституту вивчення війни вбачають це у зміні погодних умов та спробі досягти більших успіхів на східному напрямку. Російські війська здійснили три механізовані штурми в пріоритетних районах Донецької області, що є нововведенням в їхній стратегії. Вони також стали використовувати бронетехніку під час дощової та туманної погоди з метою ускладнити дії українських безпілотників.
-
В ООН відреагували на обстріл Росією гумконвою на Херсонщині
Гуманітарний координатор ООН в Україні Матіас Шмале осудив обстріли російськими військами транспортних засобів ООН в Херсонській області. Група гуманітарних співробітників, включаючи представників ВОЗ та УКГС ООН, доставляла допомогу до постраждалої від війни громади, коли потрапила під обстріли. Дві вантажівки з маркуванням Всесвітньої продовольчої програми отримали удари від дронів з функцією огляду від першої особи. На щастя, гуманітарні працівники не постраждали, але вантажівки пошкодилися. Шмале підкреслив, що такі удари є неприпустимими, оскільки гуманітарних працівників повинні захищати міжнародні закони. ООН закликала припинити обстріли і забезпечити безпечну доставку гуманітарної допомоги мирним жителям.
-
Затримано агента РФ, який скоригував удар по Харкову
У Харкові затримали російського агента, який керував атакою з використанням дронів, яка сталася 5 червня. Ця атака призвела до пошкодження будинків, ліцею, магазину та автомобілів, а також поранила 18 людей, включаючи дітей. Виявилося, що злочинець, 48-річний працівник місцевої СТО, став агентом через Телеграм-канал, де шукав заробітки. Він відслідковував об’єкти, де можуть бути українські військові, та передавав цю інформацію російським злочинцям. Агента затримали, коли він вдома вносив нові координати “цілей”. Тепер йому загрожує довічне ув’язнення за державну зраду в умовах воєнного стану.
-
Ініціатива голови фінкомітету Ради може позбавити пенсій українців – нардеп
Народний депутат України Олексій Гончаренко звинуватив голову фінансового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева у тому, що його ініціатива може призвести до того, що українці можуть бути позбавлені пенсій. Гетманцев запропонував створити реєстр дропів, в який потраплять ті, хто передав свою банківську картку іншим особам. Гончаренко вважає, що такі заходи не допоможуть підвищити довіру громадян до держави. Гетманцев же стверджує, що це необхідний крок для боротьби з фінансовими злочинами. За його словами, особа, яка потрапить до реєстру дропів, буде обмежена у фінансових операціях. Гетманцев обіцяє зареєструвати відповідний законопроект найближчими днями.
-
Лекорню пояснив своє несподіване повернення на посаду
Новопризначений прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню, який нещодавно подав у відставку, а згодом повернувся на посаду очільника уряду, розповів про мотиви свого несподіваного рішення. Про це у суботу, 11 жовтня, повідомляє РБК-Україна з посиланням на DPA.
Лекорню обійняв посаду прем’єра лише чотири тижні тому, проте 6 жовтня подав у відставку через напружену ситуацію в новому уряді. Цей крок спровокував серйозну політичну кризу в країні. Утім, вже 10 жовтня стало відомо, що він повертається до виконання своїх обов’язків.
Пояснюючи своє рішення, глава уряду зазначив, що його головною метою є подолання непростої ситуації, яка впливає на країну.
“Моїм єдиним пріоритетом є допомога у виході з цього важкого становища,” – зазначив Лекорню.
Прем’єр-міністр наголосив, що першочергово планує представити державний бюджет на наступний рік, аби уникнути додаткових ускладнень. Лише після цього він зосередиться на вирішенні внутрішніх проблем уряду.
Себастьєн Лекорню також уточнив, що має сформувати новий склад кабінету міністрів до 13 жовтня та не виключив можливості співпраці з лівими політичними силами.
“І тоді або політичні сили допоможуть мені в цьому, і ми будемо працювати разом, або ні”, – підсумував він.
Раніше, 6 жовтня, Себастьян Лекорню подав заяву про відставку. У відповідь на це президент попросив його організувати останній раунд переговорів з політичними силами.
Втім, уже 10 жовтня Франція знову пережила значні кадрові зміни в керівництві. Президент Макрон прийняв рішення повернути Лекорню на пост глави уряду, хоча той раніше висловлював бажання залишити виконавчу владу. Лекорню погодився залишитися на посаді прем’єра.
-
Удари РФ по інфраструктурі: посли G7 зібралися на термінову зустріч
Посли G7 10 жовтня провели термінову зустріч з міністеркою енергетики Світланою Гринчук та представниками енергосектора, щоб обговорити допомогу через російські атаки на енергетичну та цивільну інфраструктуру. Про це йдеться у повідомленні групи послів країн G7 в Україні.
У зустрічі також взяли участь представники НАК Нафтогаз України, Укренерго, Енергоатому.
Учасники обговорили російські атаки на енергетичну та цивільну інфраструктуру та підтримку України у протидії подальшим ударам і вирішенні найнагальніших потреб. -
ЄС погодив план відмови від російських енергоносіїв до 2028 року
Посли країн ЄС погодили продовження реалізації плану блоку, який передбачає повну відмову від імпорту російської нафти та газу до 2028 р. Коли має бути ухвалено закон та чи є в середині блоку країни, що прагнуть цього уникнути. Суть плану Посли країн ЄС погодили план повної відмови блоку від російського палива до 2028 р. Це стало першим політичним кроком до ухвалення відповідного закону, який уряди країн-членів розглядатимуть 20 жовтня.
Окремо ЄС також веде переговори щодо нового пакету санкцій, який може передбачати заборону імпорту російського зрідженого природного газу (ЗПГ) уже з 2027 р. – на рік раніше від основного графіка. “Надходження від викопного палива підтримують військову економіку Росії. Ми хочемо скоротити ці доходи. Отже, ми забороняємо імпорт російського ЗПГ на європейські ринки. Настав час перекрити кран.”,- сказала Урсула фон дер Ляєн, президентка Єврокомісії. -
Сміттєвий колапс: Росія потопає у відходах і планує їх вивозити в Україну
Обіцянки на папері Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що в Росії щонайменше тридцятьом регіонам бракує полігонів для утилізації твердих побутових відходів, тож там вирішили ще на три роки продовжити термін експлуатації звалищ – до 2029 року. Раніше цей термін уже продовжували з 2023 до 2026 року.
Найбільший дефіцит потужностей спостерігається у віддалених регіонах, зокрема в Амурській області, Якутії, Камчатському та Красноярському краях. У багатьох із них абсолютно немає куди дівати відходи, а в суворих кліматичних умовах будівництво нових полігонів надзвичайно дороге і довготривале.
У розвідці також повідомили, що закриття старих сміттєзвалищ у 2026 році може спричинити “сміттєвий колапс”, однак для будівництва нових немає коштів через “соціально-економічну ситуацію” в країні. Залишкова місткість полігонів, збудованих у 2022-2025 роках, буде вичерпана вже до 2030 року.
Наприкінці 2023-го звалища в РФ займали площу в понад чотири мільйони гектарів – територію, яку можна порівняти з площею таких країн, як Нідерланди чи Швейцарія.
Ще в 2018 році Путін обіцяв до 2024 року побудувати в Росії щонайменше 200 сміттєпереробних заводів, проте, як і більшість його “національних проєктів”, ця обіцянка залишилася лише на папері. Незважаючи на гучні заяви про екологічну реформу, країна-агресор й досі потопає у власних відходах. Що символічно стало ще одним доказом розкладання імперії. Вітрина “русского мира” Тим часом Центр протидії дезінформації заявив, що на тимчасово окупованих територіях Донецької області погіршилася ситуація з вивезенням побутових відходів. Двори, парки, зони відпочинку перетворилися на стихійні сміттєзвалища, що призводить до різкого збільшення популяції щурів і загрози поширення інфекційних захворювань. “Люди скаржаться, що комунальні служби працюють неефективно, сміття не вивозять місяцями, а окупаційна влада штрафує місцевих мешканців за нібито неправильне його викидання. Ситуація з водопостачанням та каналізацією також критична, опалювальний сезон на Донеччині теж під загрозою. Економічний занепад, зруйнована інфраструктура, комунальний колапс, екологічна криза, повна байдужість до населення стали вітриною “русского мира” на тимчасово окупованих територіях”, – зауважили експерти центру. Пропагандистський наратив про нібито нечуване “відновлення” та “процвітання” під окупаційною владою має на меті виправдати агресію проти України, яка буцімто вчиняла геноцид щодо жителів Донеччини. Але насправді лише РФ, яка розпочала агресивну війну, повністю відповідальна за гуманітарну катастрофу, яка спіткала колись успішний промисловий регіон. Тепер він дуже нагадує деякі “исконно русские земли”.
Активісти руху “Жовта Стрічка” уточнили, що за неправильне викидання відходів базові штрафи становлять від 2 до 5 тисяч рублів (у гривнях це від 1 008,47 до 2 524,23), у випадку повторного порушення цей штраф збільшується. А якщо утвориться стихійне звалище, окупаційна влада обіцяє на тих, кого підозрюватимуть у цьому, заводити кримінальну справу. “Тобто замість того, щоб забезпечити регулярне вивезення відходів, окупаційна адміністрація перекладає відповідальність на місцевих жителів. І це на тлі того, що всі чудово знають: у багатьох містах і селах сміття не забирають місяцями, контейнери стоять переповнені, багато щурів, є постійна загроза розповсюдження інфекцій.А що робити мешканцям сіл? Купувати сміттєвози і вивозити сміття власноруч?”,- риторично запитують учасники руху, додаючи, що таким чином окупанти вкотре демонструють власну неспроможність забезпечити базові потреби людей на захоплених ними населених пунктів України. Окуповані території перетворюють на звалища Щоб розчистити захаращену сміттям Росію, окупанти планують вивозити відходи на тимчасово захоплені території України.
Як повідомили в Центрі національного спротиву, російський уряд понад два роки тому опублікував постанову про субсидування закупівель та постачання спеціалізованої техніки й обладнання для сміттєвих звалищ на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей на 1,3 млрд рублів. Це свідчить про те, що загарбники хочуть перетворити захоплені українські землі на сміттєзвалища для російських відходів. “Заявлені 1,3 мільярда рублів нібито мають витратити на сміттєві контейнери та спецтехніку. Проте фактично будуть використовувати техніку та обладнання, викрадені з українських комунальних підприємств на тимчасово окупованих територіях. А кошти будуть відмиті через підставні компанії, підконтрольні особисто главі уряду РФ Мішустіну”, – наголосили в “Спротиві”. У Центрі прав людини ZMINA нагадують, що сміттєва криза в Росії – це систематична екологічна проблема, що склалася у сфері поводження з твердими комунальними відходами ще наприкінці 2010-х років. У 2017 році через це в РФ навіть відбувались акції – так звані сміттєві протести.
Проте й досі значну частину російського сміття відправляють на звалища та полігони без будь-якого сортування, що призвело до того, що в Росії гниє понад 30 млрд тонн відходів, тому майже всі російські звалища невдовзі будуть переповнені.
Через це окупаційна влада використовує тимчасово окуповані території України як полігон для сміття з РФ. Донецький регіон уже перетворено на місце для скидання відходів з Ростовської області. Таким чином половину токсичного сміття туди завезено саме з Росії. І на тимчасово окупованій Донеччині просто неба “зберігається” 3,62 млн тонн шкідливих відходів, обсяги яких продовжують зростати.
До слова, екологи підрахували, що збитки довкіллю та екосистемам України, завдані від початку повномасштабного вторгнення армії країни-агресора вже сягнули понад 2 трлн грн. Ці оцінки охоплюють забруднення ґрунту та води, викиди в атмосферу, знищені та заміновані ліси й поля тощо. Однак експерти наголошують, що це лише попередні підрахунки.
Галина Гірак