Євросоюз опублікував список фізичних та юридичних осіб, які потрапили до 18 пакета санкцій проти Росії. Він був оприлюднений в Офіційному журналі в суботу, 19 липня.
До списку увійшли 22 російські та два китайські банки, чотири компанії, пов’язані з Російським фондом прямих інвестицій (РФПІ), 26 нових суб’єктів, пов’язаних з російським ВПК і вісім компаній ВПК Білорусі.
Так, під санкції потрапили такі російські банки: Т-банк, банк Санкт-Петербург, банк Центрокрєдіт, Яндекс банк, Сургутнєфтєгазбанк, Меткомбанк, Сєвєргазбанк, Гєнбанк, Бистробанк, Енерготрансбанк, Татсоцбанк, банк Зеніт, Трансстройбанк, банк Фінам, Озон банк, Експобанк, Локко Банк, банк Дом.РФ, МСП Банк, Ланта Банк, Банк 131, банк РостФінанс.
Вперше під європейські санкції потрапили два банки Китаю за надання криптовалютних послуг: Heihe Rural Commercial Bank і Heilongjiang Suifenhe Rural Commercial Bank.
До санкційного списку включили вісім компаній військово-промислового комплексу Білорусі: Бєлвнєшпромсєрвіс, ОКБ ТСП, КБ Безпілотниє Вертольоти, завод Лєгмаш, науково-технічний центр ЛЕМТ БєлОМО, ТОВ Лазєрниє прібори і тєхнології, Вістан, Рухсервомотор.
Також до санкційного списку внесли 14 осіб та 41 організацію, відповідальних за дії, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Загальна кількість фізичних і юридичних осіб, включених до санкційного переліку, перевищила 2500.
Як відомо, 18 липня Євросоюз затвердив 18 пакет санкцій проти Росії. Одним з головних його пунктів стало суттєве зниження стелі цін на російську нафту. Також у пакет увійшли санкції проти 105 суден “тіньового флоту” РФ.
У той же день Велика Британія приєдналась до рішення ЄС знизити стелю цін на російську нафту.
Категорія: Новини світу
-
Євросоюз опублікував санкційний список з 18 пакета
-
У Кремлі відповіли, чи планує Путін зустріч із Трампом і Сі
У Москві начебто нічого не знають про підготовку зустрічі російського диктатора Володимира Путіна з президентом США Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Відповідну заяву зробив речник Кремля Дмитро Пєсков, повідомив ТАРС у суботу, 19 липня.
“Ми нічого не знаємо про можливість такої зустрічі”, – коротко сказав він.
Таким чином Пєсков прокоментував інформацію The Times про те, що Путін, Сі і Трамп можуть зустрітися у вересні на військовому параді в Китаї з приводу закінчення Другої світової війни.
У виданні нагадали, що раніше президент США і глава КНР обмінялися взаємними запрошеннями на візити, але не визначили конкретні дати. Участь у цьому заході вже підтвердив Путін, котрий раніше прийняв запрошення китайської сторони. -
“Вагнерівці” розстріляли 11 людей на шахті в Африці – ЗМІ
У Центральноафриканській Республіці внаслідок стрілянини на шахті, контрольованій російськими найманцями з ПВК Вагнер, загинуло щонайменше 11 людей. Про це повідомляє Associated Press в суботу, 19 липня.
“Жертви були вбиті в середу ввечері на золотодобувній шахті в Ндассімі, приблизно за 450 кілометрів на схід від столиці країни Бангі…. Мешканцям сусідніх сіл заборонено доступ до шахти, що контролюється групою Вагнера”, – йдеться у повідомленні.
Свідки розповіли, що жертви шукали залишки золота і гравій в шахті, коли їх розстріляли.
Двоє гуманітарних працівників, які говорили на умовах анонімності через страх стати мішенню, підтвердили, що жертвами були молоді люди з навколишніх сіл і більшість з них були застрелені.
Влада ЦАР поки що не надала жодних подробиць, а місцеві чиновники не відповіли на запити агентства.
Раніше журналісти-розслідувачі виявили в Малі мережу нелегальних в’язниць ПВК Вагнер. Колишні ув’язнені розповіли про тортури під російську музику.
Також бійців ПВК Вагнер звинувачували у канібалізмі в країнах Африки –Малі та Буркіна-Фасо.
Служба зовнішньої розвідки України заявила, що Росія, попри активне перекидання важкого озброєння та зусилля для зміцнення військової присутності через так званий Африканський корпус, втрачає вплив в африканському регіоні Сахель. -
Половина населення Тувалу вирішила мігрувати в Австралію
Жителі острівної держави Тувалу в Тихому океані масово планують переїхати до Австралії через ризик затоплення. Про це напередодні повідомив телеканал NHK.
Вказано, що кількість охочих отримати автралійську візу вже перевищила 5 тисяч осіб, а це майже половина від усього населення Тувалу, яке становить близько 11 тисяч осіб. Тому уряд Австралії достроково завершив прийом звернень на 2026 рік.
Можливість еміграції з’явилася після підписання у 2023 році міжурядової угоди між Австралією і Тувалу про співпрацю в сфері безпеки та міграції. Даний документ передбачає квоту на 280 осіб щороку, яких обиратимуть випадковим чином у рамках лотереї серед охочих переїхати.
Ті, хто буде обраний у лотереї, отримають право на проживання в Австралії зі статусом, що дає змогу легально працювати, навчатися та користуватися системою охорони здоров’я. Остаточний список нових мешканців Австралії сформують до січня 2026 року.
Більшість території Тувалу – це п’ять атолів і чотири острови, що підносяться менш ніж на два метри над рівнем океану. ООН прогнозує, що до 2100 року 95% території Тувалу, включаючи столицю Фунафуті, можуть бути затоплені. -
Австралія передала Україні танки Abrams
Австралія передала Україні більшу частину своїх танків Abrams у межах пакету військової допомоги на 245 млн австралійських доларів ($160 млн). Про це сказав міністр оборони країни Річард Марлес, повідомляє Reuters у суботу, 19 липня.
За його словами, Україна вже отримала більшість із 49 танків, які обіцяла Австралія, а решта буде доставлена “в найближчі місяці”.
“Танки M1A1 Abrams зроблять значний внесок у боротьбу України проти незаконного та аморального вторгнення Росії”, – заявив Марлес.
Агентство додає, що танки стали частиною загальної допомоги в розмірі 1,5 млрд австралійських доларів ($980 млн), який Канберра надала Києву з початку повномасштабного вторгнення РФ. -
ЗМІ дізналися про зміни у поставці Patriot Україні
Президент США Дональд Трамп відмовився від початкового плану, оголошеного у понеділок, згідно з яким США передавали б Україні системи Patriot з власного запасу, а Німеччина покривала би ці витрати. Останні кілька днів тривають конфіденційні переговори щодо вирішення проблеми. Про це у п’ятницю, 18 липня, повідомило видання Bild.
Зазначається, що Трамп змінив думку і став наполягав на тому, що американські військові не можуть передати жодної зі своїх систем ППО. Європі доведеться постачати системи ППО з власних запасів. Проблема полягає у тому, що у Європи не вистачає засобів протиповітряної оборони.
Однак, за інформацією Bild рішення все ж знайшлося: Швейцарія посунеться вниз у черзі на системи Patriot, і перша установка піде не в Берн, а в Україну – коштом Німеччини. Втім, цю установку американська оборонна компанія Raytheon поки ще доробляє, і вона буде готова не раніше ніж за 6-8 місяців.
Щоб пришвидшити допомогу Києву, за даними видання, розглядається і такий варіант, щоб Німеччина передала в Україну свій комплекс Patriot, а замість нього замовила новий у Raytheon.
Про цей варіант також повідомляє Wall Street Journal із посиланням на американських чиновників. Зазначається, що адміністрація Трампа перемістила Німеччину перед Швейцарією в черзі на отримання наступних систем Patriot. Це потенційно дасть змогу Берліну відправити дві наявні системи Patriot в Україну.
Видання наголошує, що це перший відомий випадок, коли адміністрація Трампа сприяє прискоренню постачань зброї в Україну.
Раніше влада Швейцарії повідомила про те, що США попередили її про затримку у постачанні систем Patriot, через необхідність надати ці комплекси Україні.
Раніше Трамп оголосив, що перші системи Patriot уже почали відвантажувати європейським союзникам, які повністю покриють витрати американської сторони на це озброєння.
Тим часом у Німеччині спростували заяву Трампа про поставку систем Patriot Україні. Але в НАТО наголошують, що “дуже тісно співпрацюють з німцями” щодо передачі Patriot Україні. -
У Китаї відреагували на санкції ЄС проти РФ
Китай налаштований відстоювати інтереси своїх компаній, які співпрацюють з Росією. Про це у п’ятницю, 18 липня, заявив речник міністерства закордонних справ Китаю Лінь Цзянь, коментуючи запровадження санкцій ЄС проти деяких банків в рамках 18 пакета санкцій проти Росії, передає Суспільне.
Лінь Цзянь заявив, що європейські санкції нібито не мають юридичного підґрунтя в міжнародному праві та не санкціоновані Радою Безпеки ООН.
Чиновник також заявив, що Китай не постачає летальну зброю сторонам конфлікту в Україні та суворо контролює експорт товарів подвійного призначення.
“Що стосується кризи в Україні (так Китай називає війну РФ проти України – ред.), то Китай налаштований на сприяння мирним переговорам. Звичайні обміни та співпраця між китайськими та російськими компаніями не повинні бути порушені. Ми закликаємо ЄС припинити завдавати шкоди законним інтересам китайських компаній за відсутності будь-яких доказів, що підтверджують його заяви”, – заявив Лінь Цзянь.
У МЗС додали, що Китай готовий вжити всіх необхідних заходів для захисту законних прав та інтересів своїх компаній. -
Трамп подав до суду на WSJ, яке написало про його лист Епштейну
Президент США Дональд Трамп подав до суду на медіамагната Руперта Мердока та двох журналістів газети Wall Street Journalчерез публікацію про йог зв’язки з сексуальним злочинцем Джеффрі Епштейном. Про це у п’ятницю, 18 липня, повідомило The Guardian.
Трамп звинувачує видавця і журналістів у наклепі і образі. Це сталося після того, як видання повідомило про привітання з 50-річчям, яке Трамп нібито надіслав Епштейну у 2003 році, яке містило малюнок сексуального підтексту та згадку про таємниці.
Позов проти видання підтвердив і сам Трамп у своїй соцмережі Truth Social.
“Ми щойно подали потужний позов проти всіх, хто брав участь у публікації хибної, зловмисної, наклепницької, ФЕЙКОВОЇ НОВИННОЇ “статті” у нікчемному “журналі” під назвою The Wall Street Journal. (…) Цей позов поданий не тільки від імені вашого улюбленого президента, МЕНЕ, але й для того, щоб продовжувати відстоювати інтереси ВСІХ американців, які більше не терпітимуть образливих дій фейкових новин ЗМІ”, – написав Трамп, пригрозивши своїм опонентам багатогодинними допитами по цій справі. -
Трамп вимагає в суді $10 млрд від WSJ, яка написала про його лист Епштейну
Президент США Дональд Трамп подав до суду на медіамагната Руперта Мердока та двох журналістів газети Wall Street Journal через публікацію про йог зв’язки з сексуальним злочинцем Джеффрі Епштейном. Про це у п’ятницю, 18 липня, повідомило The Guardian.
“У позові вимагають відшкодування збитків у розмірі щонайменше 10 млрд доларів”, – йдеться у публікації.
Трамп звинувачує видавця і журналістів у наклепі і образі. Це сталося після того, як видання повідомило про привітання з 50-річчям, яке Трамп нібито надіслав Епштейну у 2003 році, яке містило малюнок сексуального підтексту та згадку про таємниці.
Позов проти видання підтвердив і сам Трамп у своїй соцмережі Truth Social.
“Ми щойно подали потужний позов проти всіх, хто брав участь у публікації хибної, зловмисної, наклепницької, ФЕЙКОВОЇ НОВИННОЇ “статті” у нікчемному “журналі” під назвою The Wall Street Journal. (…) Цей позов поданий не тільки від імені вашого улюбленого президента, МЕНЕ, але й для того, щоб продовжувати відстоювати інтереси ВСІХ американців, які більше не терпітимуть образливих дій фейкових новин ЗМІ”, – написав Трамп, пригрозивши своїм опонентам багатогодинними допитами по цій справі. -
Лукашенко наказав штрафувати магазини за відсутність картоплі
У Білорусі запроваджують штрафи за відсутність картоплі у магазинах. Відповідний закон вже підписав місцевий правитель Олександр Лукашенко. Про це у п’ятницю, 18 липня, повідомляє моніторингова платформа EastFruit.
“Пожартували з картоплею торік – від населення відразу отримали по вухах”, – сказав Лукашенко на селекторній нараді щодо збиральної кампанії.
Таким чином він прокоментував скарги білорусів у соціальних мережах навесні 2025 року на перебої з картоплею.
“На Національному інтернет-порталі опубліковано закон, що вводить покарання за відсутність картоплі. 12 липня 2025 року його підписав Олександр Лукашенко. Магазини, де не виявиться картоплі, штрафуватимуть”, – зазначили на моніторинговій платформі.
Закон, підписаний Лукашенком, передбачає штрафи в розмірі від 5 до 200 базових величин (цього року це до 4 465 грн, – ред.).
Також повідомляється, що раніше Лукашенко підписав “анидефіцитний” указ, який дозволяв торговельним мережам брати пільгові кредити під 3% річних. Це дасть змогу заплатити за ще невирощені картоплю, капусту, моркву, буряк, цибулю та яблука.
Відповідний документ зобов’язував постачальників і магазини забезпечити наявність цих овочів у міжсезоння.
На думку Лукашенка, картопля в Білорусі зникала через те, що власники торгових мереж навмисно приховували її, щоб показати неефективність управління Лукашенком, але “силовики з наручниками зуміли подолати кризу”.