Правий берег

Категорія: Новини світу

  • Пора рухатися далі: Трамп закликав облишити справу Епштейна

    Пора рухатися далі: Трамп закликав облишити справу Епштейна

    Президент США Дональд Трамп закликав громадськість переключити увагу на інші питання, відмовившись коментувати справу фінансиста Джеффрі Епштейна, якого звинувачували в сексуальних злочинах. На пресконференції в Білому домі він зазначив, що країні “пора рухатися далі”. Про це в середу, 4 лютого, повідомляє CNN.

    Трамп дав зрозуміти, що не буде відповідати на запитання про скарги жертв у цій справі, підкресливши, що розслідування не містить інформації, яка могла б його скомпрометувати. За його словами, будь-яка значуща інформація, пов’язана з цими документами, вже б потрапила до заголовків новин.

    Президент також уникнув обговорення згадок у документах інших відомих осіб, включаючи підприємця Ілона Маска та міністра торгівлі Говарда Лутніка. Він висловив переконання, що якби в матеріалах було щось серйозне, це незабаром набрало б широкого розголосу.

    Раніше Трамп заявив, що Міністерство юстиції має зосередитися на інших проблемах після оприлюднення частини документів у справі Епштейна. Він також заперечив, що коли-небудь відвідував приватний острів фінансиста.

    Тим часом у Конгресі США триває увага до цієї теми. Колишній президент Білл Клінтон та ексдержсекретарка Гілларі Клінтон уже висловили готовність дати свідчення в межах розслідування Палати представників.

    Зазначимо, острів Епштейна набув сумнозвісної слави як центр міжнародної мережі сексуальної експлуатації та торгівлі людьми. Слідство встановило, що фінансист доправляв туди неповнолітніх дівчат для сексуального насильства, залучаючи до цього своїх гостей – серед них згадують впливових політиків, бізнесменів, королівських осіб і знаменитостей. Трампа асоціюють з Епштейном через їхню давню дружбу.

    Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що ніколи не відвідував острів сексуального злочинця Джеффрі Епштейна.

    У матеріалах Епштейна оприлюднили звинувачення Трампа у згвалтуванні

  • Стармер із Трампом обговорили “підлі атаки РФ” на енергетику України

    Стармер із Трампом обговорили “підлі атаки РФ” на енергетику України

    Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер під час телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом у вівторок, 3 лютого, обговорили напади Росії на енергетичну інфраструктуру України. Як зазначено в заяві Офісу британського прем’єра, атаки відбулися на тлі сильних морозів, температура яких опускалася до -20 градусів.

    У повідомленні вказано, що лідери країн обговорили ситуацію в Україні, зокрема жорстокі напади Росії на енергетику, що відбулися вночі.

    “Прем’єр-міністр додав, що жорстокі напади Путіна на критичну національну інфраструктуру, зокрема енергетичні системи, були особливо підлими, оскільки температура опустилася нижче -20°C”, – йдеться в заяві.

    Нагадаємо, президент США Дональд Трамп зазначав свою підтримку ідеї “енергетичного перемир’я”, яку він запропонував президенту РФ Володимиру Путіну. Це перемир’я діяло протягом одного тижня через сильні морози в Україні. За словами Трампа, після закінчення домовленого терміну обстріли було поновлено. Він додав, що навіть такий короткий період без атак є позитивним зрушенням, а Путін дотримав свого слова.

    Раніше повідомлялося, що Генеральний секретар НАТО Марк Рютте відвідав одну з київських ТЕЦ, яку цієї ночі атакувала Росія. За його словами, цьому злочину рашистів має бути надана належна оцінка. Увага Альянсу до безпеки України не зменшується попри світові виклики, запевнив Марк Рютте.

  • Стармер із Трампом обговорили “підлі” атаки РФ на енергетику України

    Стармер із Трампом обговорили “підлі” атаки РФ на енергетику України

    Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер під час телефонної розмови з президентом США Дональдом Трампом у вівторок, 3 лютого, обговорили напади Росії на енергетичну інфраструктуру України. Як зазначено в заяві Офісу британського прем’єра, атаки відбулися на тлі сильних морозів, температура яких опускалася до -20 градусів.

    У повідомленні вказано, що лідери країн обговорили ситуацію в Україні, зокрема жорстокі напади Росії на енергетику, що відбулися вночі.

    “Прем’єр-міністр додав, що жорстокі напади Путіна на критичну національну інфраструктуру, зокрема енергетичні системи, були особливо підлими, оскільки температура опустилася нижче -20°C”, – йдеться в заяві.

    Нагадаємо, президент США Дональд Трамп зазначав свою підтримку ідеї “енергетичного перемир’я”, яку він запропонував президенту РФ Володимиру Путіну. Це перемир’я діяло протягом одного тижня через сильні морози в Україні. За словами Трампа, після закінчення домовленого терміну обстріли було поновлено. Він додав, що навіть такий короткий період без атак є позитивним зрушенням, а Путін дотримав свого слова.

    Раніше повідомлялося, що Генеральний секретар НАТО Марк Рютте відвідав одну з київських ТЕЦ, яку цієї ночі атакувала Росія. За його словами, цьому злочину рашистів має бути надана належна оцінка. Увага Альянсу до безпеки України не зменшується попри світові виклики, запевнив Марк Рютте.

  • Шатдаун у США припинено: Трамп підписав документ

    Шатдаун у США припинено: Трамп підписав документ

    У Сполучених Штатах Америки Палата представників затвердила законопроєкт, який дозволив відновити нормальне функціонування федерального уряду після короткочасного шатдауну. Цю інформацію у вівторок, 3 лютого, опублікувало видання CNN.

    За рішення проголосували 217 конгресменів, тоді як проти висловилися 214. Документ ухвалено з мінімальною перевагою голосів. Президент США Дональд Трамп вже поставив свій підпис, що автоматично припинило шатдаун.

    Згідно з документом, у рамках закону більшість державних інституцій отримають фінансове забезпечення до завершення поточного фінансового року, тобто до кінця вересня.

    Однак Міністерство внутрішньої безпеки (DHS) стало винятком. Його фінансування обмежене коротким періодом.

    Однією з причин такого рішення стали політичні суперечки між конгресменами, зокрема представниками Демократичної партії, які наполягають на перегляді фінансової політики Міністерства. Це пов’язано з нещодавніми подіями у Міннеаполісі, де загинули двоє людей, що викликало широкий суспільний резонанс.

    Демократи заявили про потребу враховувати настрої суспільства та вимоги виборців.

    “Ми не можемо ігнорувати суспільний резонанс і вимоги виборців”, – зазначають американські законодавці.

    Новою датою, до якої Конгрес має ухвалити рішення щодо DHS, визначено 13 лютого.

    Раніше повідомлялося, що у США настав частковий шатдаун: через дії агентів Міграційної служби ICE у штаті Міннесота сенатори-демократи провалили голосування за пакет фінансування, необхідний для продовження роботи уряду.

    Демократи заблокували швидкий вихід США з шатдауну

  • Трамп прокоментував атаку РФ: Путін дотримав слова

    Трамп прокоментував атаку РФ: Путін дотримав слова

    Президент США Дональд Трамп висловився щодо атаки Росії на енергетику України в ніч на вівторок, 3 лютого, зазначивши, що російський правитель Володимир Путін дотримався своєї обіцянки стосовно припинення атак на період від неділі до неділі. Про це він заявив під час спілкування з журналістами.

    Американський лідер наголосив, що після тижневої перерви кремлівський диктатор завдав Україні потужного удару.

    “Перерва тривала з неділі до неділі. Вони відкрилися, і Путін зараз завдав їм сильного удару”, – сказав він.

    Trump on Ukraine:The pause was for Sunday to Sunday.It opened up and Putin hit them hard right now.Putin kept his word on that. One week is a lot, we will take anything. pic.twitter.com/VAYKRPBxd3— Clash Report (@clashreport) February 3, 2026

    Трамп заявив, що Путін дотримав свого слова.

    “Один тиждень – це багато, ми приймемо що завгодно”, – зазначив він.

    Раніше президент України Володимир Зеленський розповів, що росіяни знехтували проханням американської сторони і перервали енергетичне перемир’я з Україною.

    Білий дім розповів про реакцію Трампа на атаку РФ

  • ООН скоротила допомогу-2026 українським біженцям

    ООН скоротила допомогу-2026 українським біженцям

    Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН/ UNHCR) визначило фінансові потреби на допомогу українським біженцям у 2026 році, оцінюючи їх у 614 мільйонів доларів США. Це на 23,6% менше, ніж було заплановано для 2025 року (803,6 млн доларів). Про зазначено на офіційному вебсайті організації.

    УВКБ ООН відзначає, що в 2025 році загострення бойових дій, спричинене зростанням кількості повітряних атак і ударів по ключовій інфраструктурі, призвело до численних жертв серед цивільного населення та нових хвиль переміщення. Ці явища, ймовірно, продовжать впливати на потреби як всередині країни, так і за її межами у 2026 році. Навіть через чотири роки після початку повномасштабної агресії РФ проблема залишається вкрай гострою.

    При цьому рівень фінансування програм допомоги значно знизився. У 2025 році план був профінансований лише на 43,7% (351,1 млн доларів) порівняно з 64% (635,7 млн доларів) у 2024 році. А це значно менше за показники 2023 року (84%, або 924 млн доларів) та першого року війни у 2022-му (91,7%, або 1,1 млрд доларів).

    За звітом Місії ООН з моніторингу прав людини за грудень 2025 року, минулий рік став найбільш смертоносним для цивільного населення в Україні із часів початку військової агресії у 2022 році. Загинуло 2514 людей, а ще 12 142 отримали поранення внаслідок воєнного насильства – це на 31% більше, ніж у 2024 році. До кінця 2025-го кількість біженців з України досягла 5,86 мільйона осіб, з яких близько 5,3 мільйона перебуває в Європі. Водночас 3,7 мільйона осіб залишаються внутрішньо переміщеними у межах України, причому 73% з них мають цей статус понад два роки.

    Згідно з Планом гуманітарних потреб та реагування на 2026 рік, понад 10,8 мільйона людей потребуватиме гуманітарної допомоги та захисту в Україні. Багато з них зазнавали неодноразових переміщень, а їхня вразливість посилюється через продовження конфлікту.

    До вересня 2025 року понад 1,4 мільйона українських біженців повернулися додому і перебували там щонайменше три місяці. З них більше ніж 300 тисяч осіб повернулись до населених пунктів, які не є їхнім місцем постійного проживання.

    “Зміни на лінії фронту продовжують спричиняти нові переміщення: з червня по грудень 2025 року за підтримки уряду або гуманітарних організацій з прифронтових районів було евакуйовано понад 150 тис. осіб, а ще більше людей втекли самостійно”, – зазначається у матеріалі.

    За підрахунками, близько 2,5 мільйона внутрішньо переміщених сімей в Україні досі не мають доступу до належного житлового забезпечення. Крім того, масштабні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру протягом зими 2025-2026 років залишили мільйони людей без тепла, води і електроенергії у складних умовах мінусової температури.

    У країнах, що приймають біженців, чимало з них і досі стикаються з перепонами у доступі до житла, гідної зайнятості, охорони здоров’я, освіти та соціального захисту. З кожним днем їхня вразливість лише поглиблюється через тривалу повномасштабну війну, зазначає Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).

    Згідно з представленим документом, план на 2026 рік має на меті підтримати 2,1 мільйона людей в Україні та ще 482 тисячі українських біженців за її межами. Для реалізації цієї ініціативи передбачено фінансування в обсязі 470 мільйонів доларів для внутрішніх потреб України та 144 мільйони доларів для допомоги за кордоном. Зокрема, у Молдові необхідні 64 мільйони доларів, у Румунії – 21,8 мільйона, а в Польщі – 18,4 мільйона.

    Організація додатково пояснила, що з 2,1 мільйона осіб всередині країни майже мільйон потребує захисних послуг, для 652 тисяч передбачається грошова допомога, 325 тисячам буде надано матеріали для ремонту житла або підтримку з розміщенням, а ще 178 тисячам – предмети першої необхідності.

    Як повідомляється, у 2024 році план допомоги УВКБ ООН для України був профінансований на рівні 44% (243 мільйони доларів) у порівнянні з 57% (338,5 мільйона доларів) роком раніше. Це змусило скоротити обсяги надання допомоги: станом на листопад 2025 року послуги отримали 1,14 мільйона осіб проти 1,6 мільйона за той самий період попереднього року.

    Під час зимової кампанії 2025–2026 років грошову підтримку отримали 176 тисяч людей. Це на 32% менше порівняно із зимовим періодом 2024–2025 років, коли допомогу надали 258,3 тисячі осіб.

    Також зазначається, що УВКБ ООН співпрацює з 12 партнерами в Україні, серед яких 11 – місцеві організації. За її межами агентство співпрацює з 39 партнерами в 11 країнах, з яких 33 також є місцевими.

    Рарніше Єврокомісія оголосила про виділення 153 мільйонів євро екстреної допомоги Україні та Молдові, яка приймає українських біженців.

    Пенсії ВПО розблоковано: ПФУ відновить виплати

  • В Лівії застрелили сина Муаммара Каддафі

    В Лівії застрелили сина Муаммара Каддафі

    Саїфа аль-Іслама Каддафі, сина колишнього правителя Лівії Муаммара Каддафі, було застрелено в саду власного будинку. Про це повідомляють такі інформагентства як Reuters, Al Arabiya, а також лівійські ЗМІ, посилаючись на джерело, близьке до родини Каддафі.
    Політичний радник померлого Абдулла Осман підтвердив смерть свого 53-річного шефа, але не розкрив подробиць, а також не назвав причину.
    Нападників було четверо, всі вони втекти з місця події. Перед замахом усі камери відеоспостереження у будинку Каддафі вивели з ладу.
    Саїф аль-Іслам не обіймав офіційної державної посади, але керував зовнішньополітичними переговорами та внутрішніми питаннями до падіння режиму Каддафі у 2011 році.
    Після падіння режиму того ж року його затримали і засудили до страти за звинуваченнями у злочинах проти мирних жителів. Проте у 2017 році стало відомо, що Сейфа аль-Іслама Каддафі звільнено.
    2021 року він оголосив, що планує балотуватися в президенти Лівії на загальних виборах. Вони мали пройти того ж року, але так і не відбулися.

  • Частина Бєлгорода сидить без світла після серії вибухів

    Частина Бєлгорода сидить без світла після серії вибухів

    Проблеми з електро- та водопостачанням почалися в російському Бєлгороді (Білгороді) після серії вибухів у місті.
    Про це повідомив губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков в Telegram і місцеві Telegram-канали.
    Близько 19:00 у Бєлгороді та частині Бєлгородської області оголосили ракетну небезпеку. Буквально через кілька хвилин у мережі почали з’являтися повідомлення про те, що в частині Бєлгорода зникло світло, схожа проблема спостерігалася і в деяких районах області. Росіяни скаржились і на проблеми зі зв’язком.
    Потім у Бєлоблводоканалі написали про те, що всі водозабори в Бєлгороді були знеструмлені.
    Губернатор Бєлгородської області розповів, що українські воїни нібито завдали масованого ракетного удару по Бєлгороду і Бєлгородському округу.
    “Є серйозні пошкодження на інфраструктурному об’єкті”, – уточнив він і долав, що “є пошкодження енергосистеми”.
    Офіційні представники України поки що не коментували російські заяви.
    Нагалаємо, раніше українські ракети вже атакували ТЕЦ Мічуринська в російському Бєгороді.
    У Бєлгороді скаржаться на “наймасованіший” обстріл

  • У НАТО підтвердили рівні безпеки для України

    У НАТО підтвердили рівні безпеки для України

    Гарантії безпеки для України після війни можуть мати “три рівні” і повинні працювати так, щоб для Росії нова атака була “дуже поганим рішення”. Про це сказав генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час пільного брифінгу з президентом України Володимиром Зеленським у Києві у вівторок, 3 лютого.
    Він відмовився коментувати по суті публікацію газети Financial Times про узгоджений багаторівневий план реагування у випадку порушення Росією потенційної угоди про припинення вогню в Україні. Але визнав, що читав цю статтю.
    Разом з тим Рютте підтвердив, що у домовленостях дійсно “йдеться про гарантії безпеки, що мають три рівні”.
    За його словами, перший рівень гарантій – це “посилена українська армія”, яку фінануватимуть західні країни.
    “Вона, очевидно, буде першою лінією захисту, якщо росіяни вирішать знову атакувати Україну. І ми всі відчуваємо зобов’язання зробити так, щоб українське військо було готове до самозахисту”, – сказав очільник Альянсу.
    Другий рівень, як підтвердив Рютте – це “коаліція охочих”, “яку зібрали разом французи і британці”. Тут він утримався від конкретизації того, як вона діятиме у разі нападу, але контатував, що потрібно “гарантувати інші кроки”.
    “І третій рівень – Сполучені Штати, які влітку сказали, що хочуть долучитися”, – сказав генсек НАТО і додав, що всі три рівні повинні разом забезпечити такий обсяг стримування, щоб дати впевненість, “що нового нападу Росії не буде більше ніколи”.
    “Я не буду коментувати інформацію Financial Times, окрім підтвердження того, що саме це було метою – зробити так, щоби безпекові гарантії були настільки сильними, що для Росії нова атака буде дуже поганим рішенням”, – резюмував він.
    Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що документ про гарантії безпеки від США на 100% готовий до підписання. Угоду мають ратифікувати Конгрес США та Верховна Рада України.
    США ставлять свої гарантії безпеки для України на перше місце – Politico

  • Рютте гарантував $15 млрд на зброю для України

    Рютте гарантував $15 млрд на зброю для України

    Західні союзники зможуть знайти $15 млрд, яких потребує Україна на зброю в межах програми PURL в 2026 році. Про це казав генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час пільного брифінгу з президентом України Володимиром Зеленським у Києві у вівторок, 3 лютого.
    “Так, я абсолютно впевнений, що гроші будуть. Тому що ми всі знаємо, що це головне питання”, – заявив він.
    Рютте нагадав, що дві третини союзників беруть участь у програмі PURL, але розподіл фінансування залишається серйозним питанням.
    “Наразі деякі союзники роблять дуже багато, багато союзників роблять щось, декілька не роблять нічого, але більшість зараз залучені до широкої програми, проте нам потрібен кращий розподіл навантаження в рамках НАТО. Саме над цим ми працюємо”, – заявив він.