Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Сполучені Штати Америки майже вичерпали можливості для нових санкцій проти Росії. Тепер Вашингтон працює над їх дотриманням. Про це він сказав після зустрічі міністрів закордонних справ G7 у Канаді, передає РБК-Україна.
“З нашої сторони особо вже не на що накладати санкції. Ми запровадили обмеження на їх найбільші нафтові компанії – саме цього всі очікували. Чесно кажучи, я не знаю, що ще можна зробити. В цьому плані у нас майже вичерпані можливості для нових санкцій”, – зазначив Рубіо.
За його словами, певний потенціал для подальших дій зберігається у європейських партнерів США. Саме вони можуть посилити тиск на так званий “тіньовий флот”, який Росія використовує для обходу нафтових обмежень.
Рубіо заявив, що Кремль “чітко показав, чого прагне – захопити решту Донеччини”, що, за його словами, є неприйнятним для України.
Він також наголосив, що ракетні удари РФ спрямовані на руйнування енергомережі та деморалізацію населення.
Рубіо підтвердив, що США ведуть постійні переговори з Києвом про підтримку енергосистеми, зокрема щодо постачання обладнання та оборонних засобів для її захисту.
Категорія: Новини світу
-
Рубіо про нові санкції проти РФ: США майже вичерпали можливості
-
Трамп і дівчата. Новий виток справи Епштейна
Конгресмени від Демократичної партії США, які входять до комітету з нагляду палати представників конгресу США, опублікували нові електронні листи американського фінансиста Джеффрі Епштейна, якого звинувачували в торгівлі людьми з метою їх сексуалізованої експлуатації. “Демократи з комітету з нагляду отримали нові електронні листи від спадкового фонду Джеффрі Епштейна, які викликають серйозні питання про Дональда Трампа та його обізнаність про жахливі злочини Епштейна”, — йдеться в заяві демократів, опублікованій у соцмережі Ікс 12 листопада.
Листи про Трампа
В одному листі від 2 квітня 2011 року Епштейн написав своїй помічниці Гіслейн Максвелл: “Хочу, щоб ви зрозуміли, що цей пес, який не залаяв — це Трамп… Жертва злочину провела з ним кілька годин у мене вдома, але він жодного разу не був згаданий. Начальник поліції і т. д. Я на 75% впевнений”.
В іншому листі від 31 січня 2019 року, адресованому журналісту Майклу Вулффу, Епштейн заявив, що Трамп попросив фінансиста відмовитися від членства в клубі Мар-а-Лаго. “Трамп сказав, що попросив мене відписатися [з клубу Мар-а-Лаго]. Ніколи [я не був] членом. Звичайно, він [Трамп] знав про дівчат, оскільки попросив Гіслейн припинити це”, — йдеться в опублікованому листі (неясно, що саме просив припинити Трамп).
В двох згаданих листах ім’я жертви не розкривається. Республіканці з комітету з нагляду заявили, що в листах згадується Вірджинія Джуффре — найвідоміша жертва Епштейна, яка покінчила з собою в квітні 2025 року. Джуффре говорила, що не бачила, щоб Трамп брав участь у насильстві над неповнолітніми в будинку Епштейна.
Реакція Трампа
Прес-секретар Білого дому Керолайн Лівітт у своїй заяві процитувала минулі висловлювання Джуффре про Трампа і засудила “вибірково опубліковані електронні листи”, призначені для “очорнення” президента США.
“Факт залишається фактом: президент Трамп вигнав Джеффрі Епштейна зі свого клубу кілька десятиліть тому за те, що той поводився непристойно по відношенню до своїх співробітниць, зокрема до Джуффре. Ці історії — не що інше, як недобросовісні спроби відвернути увагу від історичних досягнень президента Трампа, і будь-який американець, який має здоровий глузд, бачить, що це обман і явне відволікання уваги від відновлення роботи уряду”, — заявила представниця Білого дому.
Вона ухилилася від прямої відповіді на питання, чи проводив Трамп коли-небудь “години” в будинку Епштейна з жертвою, як згадувалося в одному з опублікованих листів.
Дональд Трамп, коментуючи заяву конгресменів-демократів, поклав на Демократичну партію відповідальність за зупинку роботи уряду на понад 40 днів. “Демократи намагаються знову підняти тему містифікації з Джеффрі Епштейном, бо вони готові на все, щоб відвернути увагу від своїх провалів у зв’язку із закриттям уряду та багатьма іншими питаннями”, — написав Трамп у соцмережах.
Давній скандал
Джеффрі Епштейна звинувачували в торгівлі людьми з метою їх сексуалізованої експлуатації. За версією слідства, бізнесмен отримував сексуальні послуги від неповнолітніх дівчат і позичав їх впливовим людям. Епштейна затримали 7 липня 2019 року. Через місяць, 10 серпня, він покінчив із собою в тюрмі в Нью-Йорку.
Дональд Трамп був знайомий з Джеффрі Епштейном, а після його смерті неодноразово висловлював теорію про те, що фінансист вів список клієнтів, яким “позичав” неповнолітніх для сексу. На його думку, у цьому списку могли бути демократи. Трамп обіцяв опублікувати список після того, як стане президентом, однак у липні влада США заявила, що такого списку немає. -
У РФ заявили про атаку дронів на Орел
У російському місті Орел пролунали вибухи. Про це 13 листопада повідомляють російські ЗМІ.
Зазначається, що близько 4:30 в Орлі та Орловській області була оголошена ракетна небезпека. Місцевих мешканців просили пройти в укриття.
За кілька хвилин було оголошено про відбій повітряної тривоги, однак люди стали повідомляти про “гучні звуки”, а згодом – про сильні вибухи.
Жителі Орла в соцмережах писали про невідомі безпілотники, які начебто бачили в небі.
У місті оголосили одночасно ракетну і дронову небезпеку. У місцевих пабліках писали про роботу ППО, яке знищило декілька цілей, частина уламків упала в житловому районі.
Як відомо, в Орлі знаходиться декілька нафтобаз. Також там розташована військова база, з якої війська РФ запускають по Україні дрони типу “шахед”. Ця база має 8 пускових майданчиків на землі та ділянку дороги довжиною 2,8 км, де дрони можуть запускатися з транспортних засобів. -
Канада зменшує квоту на візи для іноземців
Канада готується суттєво обмежити кількість тимчасових резидентів, які зможуть в’їхати до країни вже наступного року. Про це йдеться у новому міграційному плані уряду, передає РБК-Україна.
Згідно з новим федеральним бюджетом, у 2026 році Канада планує прийняти 385 тисяч тимчасових мешканців – це на 43% менше, ніж було заплановано на 2025 рік. Протягом наступних двох років квота ще зменшиться – до 370 тисяч осіб. Торік імміграційний план передбачав понад 516 тисяч нових тимчасових жителів.
За словами міністра фінансів Франсуа-Філіп Шампаня, уряд Канади прагне повернути імміграцію до “більш сталого рівня”.
“Канадці розуміють, що ми досягли меж своїх можливостей. Ми не закриваємо двері, але переходимо до більш збалансованого підходу”, – зазначив він.
У документі зазначено, що кількість тимчасових іноземних працівників у 2025 році вже зменшилася вдвічі порівняно з попереднім роком, а кількість студентів-іноземців – на 60%. Також скоротилася кількість прохачів притулку – приблизно на третину.
Попри це, Канада планує й надалі надавати постійний вид на проживання 380 тисячам людей щороку – на рівні минулорічних показників.
Новий підхід спрямований на те, щоб імміграція більше відповідала економічним потребам країни. Так, уряд прагне, щоб частка економічних мігрантів серед усіх новоприбулих зросла з 59% до 64% протягом трьох років.
Також передбачено одноразовий захід для прискореного надання статусу постійного проживання 33 тисячам власників робочих віз та запуск нової програми для власників американських віз H-1B, зокрема у сфері технологій.
Крім того, уряд інвестує 1,7 мільярда доларів протягом 13 років у залучення висококваліфікованих дослідників до університетів Канади.
Як відомо, за останні п’ять років у Канаді помітно зросла кількість громадян, які вважають, що країна приймає надто багато іммігрантів – нині таких понад 56%.
Водночас правозахисні організації розкритикували нову політику.
“Це спроба зробити мігрантів цапами-відбувайлами за проблеми, які створив сам уряд – від браку житла до перевантаженої медицини”, – заявив Саїд Хуссан із Migrant Rights Network.
Однак уряд наполягає, що скорочення імміграції – це зараз дуже необхідний захід, спрямований на стабілізацію ринку праці та зниження навантаження на соціальні системи країни. -
Фінальний підпис Трампа: США вийшли з шатдауну
Президент США Дональд Трамп поставив фінальний підпис під законом про державне фінансування, що офіційно закриває цей історичний період, тривалістю 43 дні. Про це у четвер, 13 листопада, повідомляє АР.
За повідомленям агентства, процес був завершений після того, як законопроєкт отримав схвалення в Палаті представників – 222 голоси “за” проти 209 “проти” – після активних дебатів.
Церемонія підписання відбулася всього через кілька годин після голосування, і тепер документ уже набув чинності.
У своїй промові перед підписанням Трамп сказав: “Для мене честь зараз підписати цей неймовірний законопроєкт”.
Він сказав, що уряд більше ніколи не повинен закриватися, додавши: “Це не спосіб керувати країною”.
Підпис господаря Білого дому документу викликав оплески присутніх, проте запитання журналістів щодо інших тем, зокрема скандалу навколо Епштейна, залишилися без відповіді, оскільки пресу попросили залишити Овальний кабінет.
Нагадаємо, часткове призупинення роботи федерального уряду почалося 1 жовтня через брак домовленостей щодо фінансування. Проблема виникла на тлі розбіжностей між Республіканською партією та Демократами у Конгресі, які не змогли узгодити витрати, включаючи питання охорони здоров’я. Обидві сторони продовжують звинувачувати одна одну в затягуванні шатдауну та використанні цієї ситуації в політичних цілях.
Зазначимо, що з 1977 року уряд США припиняв роботу понад 20 разів через подібні конфлікти. Найдовший шатдаун до цього тривав 35 днів – від 22 грудня 2018 року до 25 січня 2019 року під час першого президентського терміну Дональда Трампа.
Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що шатдаун не завдає шкоди економіці Сполучених Штатів.
Найтриваліший в історії. Шатдаун у США
-
Чорногорія приєднається до місії НАТО з підтримки України
Парламент Чорногорії 12 листопада ухвалив рішення про участь Збройних сил країни в місії НАТО з безпекової підтримки та підготовки українських військових (NSATU). Про це повідомляє Radio Slobodna Evropa.
Рішення підтримали 44 депутати, п’ятеро проголосували проти, ще двоє утрималися.
Це рішення ґрунтується на пропозиції Ради з оборони та безпеки, яка була затверджена ще 7 лютого. Президент Яков Мілатович, прем’єр-міністр Мілойко Спаїч та голова парламенту Андрія Мандич домовилися, що участь чорногорських військових у NSATU буде обмежена територією країн НАТО. Місія передбачає координацію НАТО у підготовці українських сил безпеки та інші форми допомоги.
Міністр оборони Драган Крапович підкреслив, що Чорногорія продовжує дотримуватись курсу на підтримку України відповідно до рішень саміту НАТО у Вашингтоні. Він наголосив, що чорногорські військовослужбовці не перебуватимуть в Україні: “Я хочу, щоб це було абсолютно ясно. Я ніколи не підтримаю такого. Усі заходи цієї місії проводяться на території ЄС – у Польщі та Німеччині”.
Водночас Демократична народна партія (DNP), яка є частиною правлячої коаліції, виступила проти цього кроку. Її представник Владислав Бойович застеріг, що це рішення може ускладнити відносини з Росією, і зазначив, що країна повинна уникати втручання у чужі конфлікти.
Це вже другий випадок після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, коли Чорногорія вирішує приєднатися до місії підтримки України. Раніше парламент із дев’ятимісячною затримкою схвалив участь у місії ЄС EUMAM з військової допомоги Україні. Тоді документ довго блокував голова парламенту Андрія Мандич, відомий своїми проросійськими поглядами та критикою НАТО.
Тим часом залишається невизначеною доля довгострокової угоди про десятирічну безпекову співпрацю між Чорногорією та Україною. Ця угода передбачає взаємну підтримку у випадку нападу, інвестиції в оборонну промисловість та участь у відбудові України. Її мають підписати прем’єр Спаїч і президент України Володимир Зеленський, однак документ ще не винесено на розгляд парламенту.
На цей момент близько 30 країн, переважно членів НАТО, вже уклали подібні угоди з Україною.
Дев’ять країн підготують бригаду ЗСУ за стандартами НАТО
-
Зустріч Трампа з Путіним: Рубіо назвав єдину умову
Вірогідність зустрічі лідерів США та Росії залежить виключно від впевненості в тому, що такі переговори принесуть конкретний результат для припинення війни в Україні.
Про це сказав журналістам державний секретар США Марко Рубіо за результатами міністерського засідання G7 у Канаді, повідомляє Bloomberg у четвер, 13 листопада.
“Обидві сторони домовилися, що наступна зустріч наших президентів має дати конкретні результати. Ми мусимо бути певними, що маємо реальний шанс досягти чогось позитивного”, – заявив глава американської дипломатії.
Рубіо також додав, що у Вашингтоні прагнуть завершення війни. Однак США націлені на продуктивність таких зустрічей, а не на порожні домовленості.
“Ми не можемо просто далі зустрічатися заради зустрічей”, – підкреслив держсекретар США.
Раніше повідомлялося, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зробив заяву про можливість двосторонньої зустрічі президента США Дональда Трампа та російського лідера Володимира Путіна в столиці Угорщини. За його твердженням, зустріч російського та американського президентів не відбулась після того, як Трамп отримав певні “неофіційні доповіді”.
Нагадаємо, минулого тижня Трамп заявив про готовність обговорити можливу зустріч із Путіним у Будапешті. Він вказав на високу ймовірність таких переговорів, проте уточнив, що скасовував раніше заплановану зустріч через відсутність суттєвих перспектив для рішень.
-
У Великобританії засудили українця за сексуальне насильство
Суд у Великій Британії засудив українця Андрія Старовойтова до 12 місяців громадського увʼязнення (покаранння в британському законодавстві, що не передбачає тюремних строків – ред.) та компенсації за сексуальне насильство над жінкою. Британське МВС намагатиметься досягти рішення про депортацію українця. Про це повідомляє британський таблоїд Daily Mail, посилаючись на судовий реєстр Великої Британії.
Старовойтов 26 жовтня у черзі до вбиральні на станції метро підійшов до однієї з жінок ззаду та без її дозволу умисно доторкнувся її інтимних зон. Про це потерпіла розповіла в коментарі виданню.
“Я стала в жіночу чергу і помітила, що позаду мене стоїть чоловік. Я обернулася і сказала: “Вибачте, це жіноча черга”. Він дуже дивно посміхнувся мені, це була майже гримаса, яка мене налякала. Я відвернулася, і тоді він мене схопив, я дуже злякалася, але це було дивно, бо переді мною в черзі до туалету стояли жінки, а позаду мене – інші жінки. Я дуже злякалася і закричала: “Що, чорт забирай, ти робиш?”.Одна жінка побігла викликати поліцію. Друга попросила кремезного молодого чоловіка, який чекав когось, переконатися, що він не втече”, – розповіла про деталі інциденту потерпіла.
Інцидент зафіксували камери спостереження на станції метро.
Адвокат українця Тереза Хендрікс під час судового засідання сказала, що її підзахисний вчинив напад через те, що був напідпитку та “засмучений через загибель знайомого у війні Росії проти України”.
За її словами, сімʼя Андрія Старовойтова приїхала до Великої Британії за програмою воззʼєднання родин.
Андрію Старовойтову присудили 12-місячне громадське ув’язнення, і він тепер повинен виконати 15 днів реабілітаційних заходів і 80 годин неоплачуваної роботи.
Українець також має сплатити 325 фунтів стерлінгів судових витрат, 500 фунтів стерлінгів компенсації потерпілій та 114 фунтів стерлінгів додаткової компенсації.
Нападника внесли до списку злочинців, які скоїли сексуальне насилля. За даними ЗМІ, Андрій Старовойтов виїхав з України у Великобританію після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Він має трьох дітей з дружиною.
В Україні Старовойтов був співробітником поліції Тернополя.
Як ми вже писали, влада Польщі вирішила депортувати шістьох громадян України за скоєння різних злочинів. П’ять з них вже покинули територію країни.
З Польщі депортували українця, який нетверезим керував поїздом -
Британія виділить $17 млн на підтримку енергосектору України
Велика Британія оголосила про новий пакет підтримки у понад 17 млн доларів для ремонту енергетичного сектору України, котрий нині зазнає російських атак, а також про перерозподіл гуманітарної допомоги на користь тих, хто найбільше постраждав від втрати електроенергії, опалення та води напередодні зими. Про це повідомляє пресслужба уряду країни.
Зауважується, що підтримка допоможе відновити енергетичну інфраструктуру Україну та повернути освітлення та опалення у будинки, лікарні та школи навіть попри невпинні атаки РФ.
“Росія свідомо вибрала за ціль цивільну енергетичну інфраструктуру України. Зараз, коли ми вступаємо в холодну зиму, вона посилює жорстокі атаки на енергетичні та тепломережі у намаганнях Путіна придушити опір українського народу. Однак Україна продовжує демонструвати надзвичайну стійкість, зберігаючи світло попри все”, – мовиться у повідомленні.
Зимовий пакет у понад 17 млн доларів допоможе провести життєво важливі ремонтні роботи енергомереж та надати підтримку тим, хто найбільше постраждав від відсутності електроенергії, води та опалення, забезпечивши світло та тепло, коли настануть морози.
Окрім того, зважаючи на те, що Кремль намагається розширити експорт зрідженого природного газу для підтримки воєнної економіки, Британія оголосила про намір заборонити морські перевезення російського ЗПГ, спираючись на нещодавні санкції проти двох найбільших російських нафтових компаній – Роснафти та Лукойлу.
У британському уряді запевнили, що ці заходи значно скоротять експорт російського ЗПГ та перекриють безпосередній доступ до провідних морських послуг, які надає Велика Британія.
Заборону поетапно запроваджуватимуть протягом 2026 року у співпраці з європейськими партнерами.
Раніше стало відомо, що Канада виділить Україні 60 млн канадських доларів (понад 44 млн доларів США) на закупівлю й ремонт енергетичного обладнання.
Британія запровадила новий пакет санкції проти РФ -
Пентагон планував вивести війська з країн Балтії – конгресмен
Пентагон справді розглядає варіант скорочення військової присутності США в країнах Балтії. Такі дії з боку Вашингтона є поганим сигналом для європейських союзників, адже це саме те, чого сподіваються росіяни. Конгрес буде протидіяти цьому. Про це свідчить інтерв’ю конгресмена від Республіканської партії США Дона Бекона балтійському виданню Delfi.
Він підтвердив, що в Пентагоні місяць тому деякі чиновники почали говорити про те, що прагнуть скоротити військову присутність США в країнах Балтії та відповідне фінансування.
За його словами, це вкрай погана ідея та вкрай поганий сигнал – росіяни якраз цього й сподіваються.
“Якщо вона (РФ – ред.) збирається кинути виклик НАТО, то це буде в країнах Балтії, тому що, очевидно, країни Балтії знаходяться далі на периферії. Туди важче доставити війська. І я думаю, якщо росіяни захочуть кинути виклик рішучості НАТО, то вони зроблять це там”, – пояснив він.
Бекон зазначив, що з моменту, як він почув про плани Пентагона, Конгрес встиг відкинути ці плани, тому міністерство знизило активність в цьому напрямку. Тепер Пентагон мовчить, тому ступінь актуальності його планів незрозуміла.
Бекон розкритикував чиновників Пентагона, які заговорили про скорочення присутності США в країнах Балтії.
“Вони (конгресмени – ред.) мають менталітет 1930-х років, і їхні пропозиції не працюють. Тому моє завдання вказати на це і привернути до цього увагу. Я вважаю, що у Пентагоні погане керівництво, і надіюся, що згодом його замінять”, – сказав він.
Бекон також припустив, що деякі рішення в Пентагоні приймаються без схвалення з боку президента. Зокрема, оголошення Пентагона про нібито скорочення присутності в Румунії, схоже, саме з таких. Конгрес вже виступив проти та обіцяє запобігти таким крокам Пентагона.
“Путін любить чути такі речі, але я думаю, що це надсилає поганий сигнал НАТО і, зокрема, тим, хто перебуває на кордоні з Росією, наприклад, країнам Балтії. Це жахливий сигнал. Я також вважаю, що це поганий сигнал для України, якщо ми скоротимо нашу присутність у Румунії”, – резюмував він.