Президент США Дональд Трамп вимагає від ХАМАСу прийняти мирний план до певного терміну, після чого загрожує бойовикам “пеклом”. Трамп зазначив, що через дії бойовиків загинули невинні люди в Ізраїлі, і вже було ліквідовано понад 25 000 терористів. Він закликав палестинців покинути район активних бойових дій та обіцяв допомогу для тих, хто переїде у безпечніші місця. Трамп наголосив, що угода має бути досягнута до певного терміну, інакше на ХАМАС чекає “небачене раніше пекло”.
Категорія: Новини світу
-
Нова ціль в Росії: куди б’є Україна
Українські безпілотники здійснюють атаки на російські хімічні заводи, зокрема, на Хімічний завод Азот у Пермському краї Росії. Цей завод є одним з найбільших виробників азотних добрив у Росії. Також було атаковано російський НПЗ Орськнафтооргсинтез. СБУ повідомила, що ці атаки призвели до серйозних збитків російській економіці. Після атаки на заводі оголосили евакуацію, а місцева влада закликала містян не панікувати. Однак росіяни почали штурмувати АЗС, оскільки бензин на деяких заправках закінчився.
-
Потужна повінь накрила Болгарію: триває евакуація
У курортному селищі Еленіте в Болгарії сталася повінь, в результаті якої загинув один чоловік, а кількох людей довелося евакуювати. Рятувальні роботи проводяться у складних умовах, і влада ввела частковий надзвичайний стан. За інформацією національного радіо Болгарії, шість жінок вже було евакуйовано з місця події, а пошуково-рятувальні роботи тривають. Близько десяти пожежних бригад, водолазі та амфібійне судно працюють на місці. Місцева влада також розслідує інформацію про автомобіль з двома дорослими, який потрапив у море. Для надання допомоги в ліквідації наслідків повені влада Бургаса звернулася до військово-морської бази Атія. У зв’язку з масштабною повінню у Бургаській області, районах Рибальського села, села Мар’їнка та Чернітського району введено частковий надзвичайний стан.
-
Не зміг відповісти, чий Крим – глава Мінкульту Литви подав у відставку
Міністр культури Литви Ігнотас Адомавічюс вирішив піти у відставку після заклику прем’єр-міністерки Інги Ругінене через зовнішній тиск, який він вважає загрозою для своєї родини. Він не зміг відповісти однозначно на запитання про Україну та Крим у інтерв’ю, і це стало причиною його відставки. Адомавічюс зазначив, що рішення він прийняв заради безпеки своєї сім’ї та співтовариства. Соціал-демократична партія Литви проведе засідання, щоб обговорити питання про наступника на посаді міністра культури. Кандидатура Адомавічюса викликала невдоволення серед культурної спільноти через його відсутність фахового досвіду в цій галузі.
-
ЄС залишив Медведчука під “гібридними” санкціями
Європейський союз вирішив продовжити індивідуальні санкції проти Росії через гібридні загрози до 2026 року. Ці санкції були продовжені через маніпуляції та втручання Росії в іноземну інформацію проти країн ЄС та їх партнерів. Всього до 47 осіб були застосовані обмежувальні заходи, включаючи українського політика і бізнесмена Віктора Медведчука. Це означає замороження активів та обмеження фінансових операцій для осіб, внесених до списку санкцій.
-
Жінку вперше призначили архієпископом Кентерберійським
У Великій Британії призначили Сару Маллаллі новим Кентерберійським архієпископом, що є першим призначенням жінки на цю посаду за всю історію Церкви Англії, що триває 1400 років. Архієпископ Кентерберійський є другим за ієрархією після короля керівником Церкви Англії та відповідає за церкву на півдні країни. Призначення відбулося після скандалу із неналежним розслідуванням випадків сексуального насильства попереднього архієпископа. Це також перше призначення архієпископа після того, як у 2014 році жінкам дозволили ставати єпископами. Прем’єр-міністр Великої Британії вітає цей історичний крок і підкреслює важливість ролі архієпископа для суспільства. Сара Маллаллі раніше працювала медсестрою та обіймала важливі посади у цій сфері, а також єпископом у Лондоні.
-
Великий герцог Люксембургу зрікся престолу
У п’ятницю великий герцог Люксембургу Анрі зрікся престолу на користь свого сина Гійома. Новий великий герцог, 43-річний Гійом, був коронований під час церемонії, де присягнув на вірність конституції Люксембургу перед парламентом герцогства. Після цього він з дружиною та двома синами привітав громадськість з палацу, а на церемонії були присутні представники королівських сімей Нідерландів та Бельгії. Новий великий герцог також планує влаштувати гала-вечір для гостей, серед яких будуть президенти Франції та Німеччини. Гійом став сьомим великим герцогом Люксембургу з моменту заснування монархії у 1890 році. Анрі, який правив протягом 25 років, виконував переважно символічні обов’язки і зрікся престолу під час церемонії. Both Anrі and Guillaume отримали освіту у Франції, Швейцарії та Великій Британії, а Гійом працював у кількох європейських компаніях.
-
Франція відпустила затриманий “тіньовий” танкер разом з капітаном
Танкер Boracay, який також відомий як Pushpa або Kiwala, плаваючи під фальшивим прапором Беніну, пішов у напрямку Суецького каналу і з’явився неподалік західного узбережжя Франції вранці п’ятниці. За даними французького телеканалу France24, цю інформацію підтверджують дані MarineTraffic та Vesselfinder щодо маршруту судна. Це сталося після того, як влада Франції висловила подяку своїм військовим за затримання танкера, який був під санкціями ЄС та підозрювався в запуску дронів на територію Данії.
-
У Бельгії над військовою базою помітили 15 дронів – ЗМІ
Уночі на 3 жовтня над військовою базою Ельзенборн у Бельгії поруч із кордоном з Німеччиною помітили 15 безпілотників. Цю інформацію поширило видання Politico. Міністерство оборони Бельгії повідомило, що наразі невідомо, звідки з’явилися ці безпілотники та хто ними керував, але за даними, вони відлетіли до Німеччини після того, як пролетіли над базою. Цей інцидент у Бельгії стався в контексті загострення проблем з безпілотниками в повітряному просторі Європи.
-
В ЄС не домовилися про “стіну дронів” – ЗМІ
Країни Європейського Союзу не погодилися з ідеєю будівництва “стіни дронів”, яка мала б захищати їх від безпілотників, що запускає Росія. Для країн на сході НАТО створення антидронової системи вважається важливою відповіддю на загрозу, пов’язану з надходженням російських дронів на їхню територію. Проте для країн на заході цей план виглядає нереалістичним та дорогим, а також викликає питання про військові плани ЄС та НАТО. Лідери обговорювали це питання на саміті в Копенгагені, де президент Франції Макрон наголосив, що захист від дронів є пріоритетом, але ідеальної стіни для Європи не існує. Різні країни висловлювали свої застереження стосовно цього плану, зазначаючи, що він може не вирішити всіх проблем оборони. Єврокомісар Кубілюс заявив, що на створення системи виявлення дронів знадобиться близько року, а на повноцінну мережу для відслідковування та знищення цілей – значно більше часу. Різні країни ЄС мають різні підходи до цього питання, що викликає дискусії та розбіжності у поглядах.