На засіданні Керівного комітету Українського інвестиційного плану (Ukraine Investment Framework, UIF) погоджено виділення додаткового фінансування під гарантії ЄС для спільного проєкту МОЗ України та Світового банку Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя (HEAL Ukraine). Про це 29 жовтня повідомляє Міністерство охорони здоровʼя.
Орієнтовно 50 млн євро планується спрямувати на реконструкцію лікарень, що зазнали значних ушкоджень внаслідок воєнних дій або працюють із підвищеним навантаженням. Йдеться насамперед про лікарні, які обслуговують в тому числі внутрішньо переміщених осіб.
Очікується, що додаткове фінансування дозволить покрити підготовчі та будівельні етапи реалізації проєктів. Зокрема, йдеться про проведення техніко-економічних досліджень, екологічно-соціальних оцінок, розробку проєктної та тендерної документації, здійснення будівельно-монтажних робіт, технічного нагляду, а також закупівлю сучасного медичного та лабораторного обладнання.
Відбір конкретних закладів для реалізації заходів відбуватиметься після остаточного підтвердження наявності фінансування.
Також окремо під час засідання обговорили формат залучення коштів Чеської Республіки через NRB (в межах програми Renovation and Modernization of Hospitals).
Ці кошти будуть спрямовані на оновлення матеріально-технічної бази лікарень, включаючи постачання обладнання, а також проведення ремонтних робіт в разі потреби.
За даними МОЗ, станом на 1 жовтня 2025 року, підтверджено пошкодження або повне руйнування 2 489 об’єктів у складі 804 закладів охорони здоров’я. Із них 2 162 зазнали часткових пошкоджень, ще 327 зруйновані повністю. Найбільших втрат зазнали Донецька, Харківська, Луганська, Чернігівська та Миколаївська області.
Категорія: Новини світу
-
ЄС погодив додаткові 50 млн євро на реконструкцію лікарень в Україні
-
Спецпосланець РФ сказав, коли закінчиться війна
Спецпосланець РФ Кирило Дмитрієв заявив, що війна в Україні може припинитися протягом наступного року. Про це він сказав на інвестиційній конференції у столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді після повернення зі Сполучених Штатів, де мав зустрічі з представниками адміністрації Дональда Трампа. По це 29 жовтня повідомляє Reuters.
За його словами, під час перебування у США сторони обговорювали можливість “дипломатичного вирішення” конфлікту між Росією та Україною.
Як відомо, Дмитрієв, який очолює російський фонд прямих інвестицій, також просував ідею стратегічної співпраці між США, Саудівською Аравією та Росією як провідними державами у сфері природних ресурсів. Він наголосив, що таке партнерство, на його думку, може “зробити світ безпечнішим”.
Він зазначив, що “зараз люди зосереджені на регіональному конфлікті, який існує навколо Росії”, і заявив, що не хоче, аби він “переріс у більший конфлікт”. -
Вибух на військовому заводі у Росії: загинули 23 людини
Під час вибуху на військовому заводі в Копійську Челябінської області РФ загинули 23 людини. Про це повідомляє Telegram-канал Astra з посиланням на місцеву владу в середу, 29 жовтня.
Уряд Челябінської області заявив, що розбір завалів на заводі Пластмас завершено. Виявлено тіла 16 осіб, ще сім тіл не впізнано. Таким чином кількість жертв вибуху зросла до 23.
Сьогодні у Копейську розпочалися перші прощання із загиблими.
Раніше губернатор Челябінської області Олексій Текслер заявив, що загиблі на заводі Пластмас “виконували завдання для СВО (так у Росії називають повномасштабну війну проти України – ред.)”, а гендиректор підприємства оголосив родичам жертв, що найголовніше завдання – “виконати держоборонзамовлення”.
Слідчий комітет РФ порушив кримінальну справу про порушення техніки безпеки, що спричинило смерть двох і більше осіб. Влада стверджує, що причина вибуху не в атаці безпілотників.
Завод Пластмас належить холдингу Технодинаміка держкорпорації Ростех. Підприємство виробляє боєприпаси та вибухові речовини.
-
Литва закрила кордон з Білоруссю на місяць
Уряд Литви у середу ухвалив рішення на місяць закрити прикордонні пункти Медінінкай і Шальчинінкай на кордоні з Білоруссю. Про це інформує LRT.
Пункт у Медінінкаї частково працюватиме з певними винятками.
Обмеження діятимуть від сьогодні до 30 листопада, 24:00, з можливістю продовження.
“Через нього зможуть проїжджати дипломати, транзитні пасажири Калінінграда, громадяни, які повертаються до Литви, громадяни Європейського Союзу, країн НАТО та члени їхніх сімей. Особи з дозволами на проживання в Литві. Також залишається відкритою можливість видачі гуманітарних перепусток, що вирішить Державна прикордонна служба”, – під час засідання уряду сказав міністр внутрішніх справ Владиславас Кондратовічус.
Уряд ухвалив окремий виняток, який дозволяє громадянам Андорри, Монако, Сан-Марино, Святого Престолу та України, а також членам їхніх сімей, перетинати прикордонний перехід Медінінкай.
Це також стосується технічного персоналу дипломатичних місій цих країн у Білорусі, які є громадянами Білорусі.
Причиною обмежень стали контрабандні повітряні кульки, що регулярно надходять із Білорусі та створюють загрозу безпеці повітряного простору Литви. Влада вважає це елементом гібридного тиску.До цього ці два пункти були єдиними, через які можна було потрапити до Білорусі або з Білорусі до Литви.
Залишається прикордонна застава Кена, де курсують потяги до Калінінграда. Водночас вийти з транзитного потяга в Литві заборонено, тож можливості потрапити з Литви до Білорусі або навпаки немає.
Для тих, хто планує їхати з Білорусі до Литви або навпаки, доведеться їхати через прикордонні пункти в Латвії чи Польщі.
Раніше ЗМІ вже писали, що Литва посилить контроль над повітряним простором та активізує протиповітряну оборону. -
Глава Міноборони Бельгії пригрозив “зрівняти Москву з землею”
Міністр оборони Бельгії Тео Франкен заявив, що у випадку ракетної атаки Росії на Брюссель, Москву “зрівняють із землею”. Про це повідомило видання De Morgen, посилаючись на заяву урядовця.
На запитання інтерв’юера, чи не боїться він, що одного дня російський диктатор Володимир Путін може запустити неядерну ракету по Брюсселю, Франкен відповів: “Ні, тому що тоді він завдасть удару по серцю НАТО, і ми зрівняємо Москву із землею.”
Водночас очільник оборонного відомства зауважив, що не вважає реалістичною загрозу прямого нападу на Брюссель, оскільки це, на його думку, “очевидна річ, яку Путін не здійснить”.
Водночас він більш стурбований не прямими ракетними ударами, а гібридними діями Росії. Урядовець навів приклад країн Балтії, де, за його словами, “зелені чоловічки” можуть спробувати спровокувати російськомовну меншину проти місцевих урядів.
У російському посольстві назвали заяву Франкена “провокаційною та безвідповідальною” і додали, що такі слова “навряд чи заслуговують на увагу, з огляду на їхній цілковито абсурдний і відірваний від реальності характер”.
У посольстві стверджують, що Франкен “відправив би сотні тисяч європейських солдатів, щоб поставити Росію на коліна”, а також “мріє про економічне задушення нашої країни”.
Посольство назвало позицію міністра “втіленням мілітаристської манії”, яка, на їхню думку, “охоплює партію війни в Європі”.
Після шквалу реакцій міністр оборони Бельгії пояснив, що його слова вирвали з контексту.
“Заголовок, вирваний з контексту, який має купу кліків. Це приносить гроші. І навіть для лівих добродійників у такій газеті, як De Morgen, все зводиться до грошей. Результат: успішна стаття з купою кліків. І масові реакції, роздратування та сильні емоції з боку військових неписьменників”, – написав він.
Як ми вже писали, невідомі безпілотники кружляли над однією з військових баз Бельгії – інцидент повторювався двічі. Поліція та військова розвідка розпочали розслідування.
Невідомі БпЛА фіксують над об’єктами оборонного гіганта Thales -
У Польщі розпочали зведення заводу великокаліберних снарядів
У Польщі розпочалося будівництво заводу з виробництва снарядів натівського калібру 155 мм у місті Краснік, за 100 км від кордону з Україною. Про це повідомляє Польське радіо.
“Підприємством Mesko (військовий завод, що входить до складу польського державного оборонного концерну PGZ) у Красніку закладено перший камінь у будівництво нового заводу з виробництва артилерійських боєприпасів калібру 155 мм”, – зазначили у Міноборони країни.
Перший зі збудованих цехів спеціалізуватиметься на виробництві корпусів для снарядів.
“Mesko – єдине польське підприємство у галузі військової промисловості, котре виробляє корпуси для артилерійських боєприпасів калібру 155 мм”, – додали у відомстві.
Польська армія використовує артилерійські снаряди 155 мм для озброєння самохідних гаубиць Krab та корейських K9 Thunder.
У середині 2025 року PGZ отримав 2,4 млрд злотих (понад $660 млн) з Фонду капітальних інвестицій. 887 млн злотих (приблизно $245 млн) із цієї суми були виділені заводу Mesko для розширення інфраструктури та виробничих ліній.
Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив про намір налагодити співпрацю з Україною в розробці систем для збиття ворожих дронів. Він наголосив, що українські системи є найкращими для цього.
Польща масово вироблятиме ракети Barracuda-500 -
У Польщі затримала чоловіків, які зірвали прапор з консульства України
Поліція у Перемишлі затримали двох місцевих жителів віком 21 і 23 роки, котрі в неділю, 26 жовтня, зірвали український прапор з будинку почесного консульства України у Перемишлі.
Про це повідомила речниця поліції у Перемишлі Кароліна Ковалік у коментарі Укрінформу.
“У зв’язку з цією справою поліціянти встановили й затримали двох чоловіків – жителів Перемишля віком 21 й 23-роки. Матеріали у справі передано до Районної прокуратури в Перемишлі”, – зазначила Ковалік. -
У НАТО підтвердили виведення військ США з Європи
НАТО та американська сторона перебувають у тісному контакті щодо позицій військ, повідомив у середу представник Альянсу після того, як Міністерство оборони Румунії заявило, що союзників повідомили про плани США скоротити кількість військ на східному фланзі Європи, пише Reuters.
“Коригування чисельності військ США не є чимось незвичним”, – зазначив представник НАТО, додавши: “Навіть із цим коригуванням, чисельність американських військ у Європі залишається більшою, ніж вона була протягом багатьох років”.
В Альянсі наголосили, що НАТО та американські органи влади перебувають у тісному контакті щодо загальної позиції – щоб забезпечити збереження потужного потенціалу НАТО для стримування та оборони.
За словами представника, коригування кількості американських сил не є чимось незвичайним.
Сьогодні Міністерство оборони Румунії підтвердило інформацію, що раніше з’явилась у ЗМІ, про скорочення чисельності американських військ, розгорнутих у Європі. -
Венс пояснив причину зміни свого ставлення до війни в Україні
Віцепрезидент США Джей Ді Венсзаявив, що відносини між Україною та США стали “набагато продуктивнішими” після суперечки президентів Володимира Зеленського і Дональда Трампа в Овальному кабінеті в лютому цього року. Про це заявив в інтервʼю TheNewYorkPost.
“Ми намагаємося мати продуктивні стосунки як з українцями, так і з росіянами, тому що хочемо покласти край цьому конфлікту. І я думаю, що президент має дуже добрі робочі стосунки – і я також – з усіма залученими сторонами”, – зазначив Венс.
Він додав, що його конфронтація із президентом Володимиром Зеленським 28 лютого стала “ймовірно, найвідомішим, що я коли-небудь робив”.
За словами Венса, тоді він був розчарований і сприйняв поведінку Зеленського як грубість, однак зробив з цього власні висновки.
Віцепрезидент США заявив, що Вашингтон нині прагне будувати продуктивні стосунки і з українською, і з російською сторонами.
“Якби ви запитали мене шість місяців тому, я б сказав, що вони ніколи не припинять битися. Але якщо запитати зараз – ми досягаємо неймовірного прогресу на шляху до миру”, – сказав він. -
Нашестя чоловіків-біженців з України розкритикували у Берліні та Варшаві
Політики в Німеччині та Польщі – країнах із найбільшими українськими громадами в ЄС – висловили занепокоєння через різке збільшення кількості молодих українських чоловіків, які прибувають після послаблення правил виїзду з України. Про це повідомляє Politico.
Хоча загальна суспільна підтримка українців у цих країнах залишається високою, їхня зростаюча присутність стала приводом для критики з боку ультраправих партій. Дискусія загострюється на тлі четвертої зими повномасштабного вторгнення Росії, коли мільйони людей ризикують залишитися без опалення, води та електроенергії через обстріли Кремля.
Зокрема у Німеччині члени правлячої консервативної партії канцлера Фрідріха Мерца попереджають, що підтримка України може зменшитися, якщо молоді емігранти сприйматимуться як ті, що ухиляються від служби у ЗСУ.
“Нам не цікаво, щоб молоді українські чоловіки проводили час у Німеччині замість захисту своєї країни”, – заявив Юрген Гардт, старший депутат із зовнішньої політики від консерваторів Мерца.
Своєю чергою, у Польщі ультраправі з партії “Конфедерація” заявили, що “Польща не може продовжувати бути притулком для тисяч чоловіків, які мали б захищати власну країну, натомість обтяжуючи польських платників податків”.
Українське законодавство дозволило чоловікам віком від 18 до 22 років виїжджати та повертатися без ризику переслідування. Це мало на меті полегшити проблеми мобілізації та запобігти ранньому виїзду неповнолітніх.
Згідно з даними прикордонної служби Польщі, кількість українських чоловіків віком 18-22 років зросла з 45 300 на початку 2025 року до 98 500 у вересні-жовтні. У Німеччині потік молодих чоловіків підвищився з 19 на тиждень у серпні до 1 400-1 800 на тиждень у жовтні.
У двох країнах крім цього тривають дискусії про соціальні виплати. В Німеччині близько 490 000 українців працездатного віку отримують довгострокові допомоги по безробіттю. Низка політиків пропонує обмежити право на такі виплати, особливо для молодих чоловіків призовного віку.
Представники соціал-демократів наголошують, що Німеччина не повинна вирішувати, кого Україна відправляє на війну. Водночас деякі політики виступають за обмеження тимчасового захисту українців на рівні ЄС, якщо Київ не зменшить потік прибулих.
Раніше прем’єр-міністр Баварії та лідер Християнсько-соціального союзу Маркус Зьодер виступив за обмеження в’їзду до Німеччини молодих українських чоловіків, вважаючи, що вони мають залишатися в Україні для її захисту.