У ніч проти середи, 29 жовтня, безпілотники атакували НПЗ у селищі Новоспасське Ульяновської області Росії. На місці прильоту сталася видовищна пожежа. Також повідомляється про атаку на хімзавод у Будьоновську, що у Ставропольському краю. Кадри пожеж публікує низка Telegram-каналів.
Так, у Новоспасському, де розташований нафтопереробний завод НС-Ойл, місцеві жителі чули щонайменше 5-8 вибухів. Зазначимо, що селище знаходиться за 700км від українського кордону.
За даними каналу Supernova+, удар прийшовся по установці АВТ-200.
Окрім того, повідомляється про пожежу в районі хімічного заводу Ставролен у Будьоновську, що у Ставропольському краю Росії.
Тим часом Росавіація попереджає про тимчасове припинення роботи аеропортів Краснодара, Ульяновська та Казані.
Категорія: Новини світу
-
У РФ палає НПЗ і хімзавод – соцмережі
-
Сенат США вкотре не зміг відновити роботу уряду, шатдаун триває
У Сенаті США вже тринадцятий раз провалилася спроба відновити роботу федерального уряду. Демократи вкотре проголосували за блокування прийнятого Палатою представників законопроєкту про фінансування уряду. Про це у вівторок, 28 жовтня, повідомило The Hill.
Зазначається, що це сталося, попри звернення цього тижня найбільшої в країні профспілки федеральних працівників щодо припинення 28-денного призупинення роботи уряду.
Прийнятий Палатою представників законопроєкт про фінансування уряду до 21 листопада був відхилений з результатом 54 голоси “за”, 45 – проти. Для схвалення потрібно було 60 голосів.
За просування законопроєкту проголосували лише три демократи: сенатори Джон Феттерман (Пенсільванія), Кетрін Кортез Масто (Невада) та Ангус Кінг (Мейн), незалежний член фракції, який працює з демократами.
Перед голосуванням лідер демократів у Сенаті Чак Шумер заявив, що Республіканська партія має погодитися на продовження пільг на медичне страхування, тому що це принципове питання.
Водночас лідер республіканської більшості Джон Тун заявив, що вони погодяться говорити про це питання, коли демократи дадуть голоси за розблокування роботи уряду.
Тим часом один із сенаторів-республіканців пропонує план, який дозволить виплачувати зарплати працівникам, що перебувають у вимушеній відпустці, та тим, хто виконує критично важливі функції. Деякі демократи вже заявили, що готові підтримати цю ініціативу.
Як відомо, в США з 1 жовтня 2025 року триває призупинення роботи уряду – “шатдаун”. Причина – Конгрес США не затвердив відповідне фінансування для федеральних агентств.
Тиждень тому нинішній шатдаун став другим за своєю тривалістю. Рекорд – 35 днів – стався за часів першої каденції Дональда Трампа у 2018-2019 роках. -
У Москві знову скаржаться на атаку дронів
Столицю країни-агресорки Москву ввечері у вівторок, 28 жовтня, атакували дрони. У Міноборони РФ заявили про нібито збиття трьох БпЛА на підступах до столиці.
Про це також заявив мер Москви Сергій Собянін. За його словами, на місці падіння уламків працюють екстрені служби.
У Росавіації попереджали про тимчасове призупинення роботи аеропортів Домодєдово та Жуковський. Пізніше повідомлялося про відновлення роботи аеропорту Домодєдово.
Як повідомлялося, увечері 26 жовтня Москву атакували невідомі безпілотники. Російська влада традиційно заявляла, що всі дрони нібито були збиті, але жителі міста повідомляли про численні вибухи в різних частинах столиці. -
Трамп готує нові санкції проти Росії – посол США
Президент США Дональд Трамп запровадить нові санкції проти РФ, які змусять російського правителя Володимира Путіна піти на переговори для завершення війни проти Україні. Про це заявив посол США в НАТО Метью Вітакер, пише Bloomberg у вівторок, 28 жовтня.
“Ми запровадили ці санкції. Ми плануємо їх дотримуватися”, – наголосив він.
Міністерство фінансів США минулого тижня запровадило санкції проти російських нафтових компаній – Роснефть та Лукойл. Це був перший великий пакет фінансових санкцій проти Росії з моменту вступу Трампа на посаду.
“Це, можливо, стане тим, що спонукає Путіна сісти за стіл переговорів і припинити цю війну, і принаймні укласти припинення вогню, щоб ми могли домовитися про остаточне вирішення”, – заявив посол США. Вітакер підкреслив, що у президента Трампа “всі карти в руках”, це лише одна з них. “Є ще багато інших”, – наголосив дипломат. Бессент оцінив санкційні наслідки для Росії
-
США атакували кораблі з наркотиками в Тихому океані: 14 загиблих
Військові США завдали трьох ударів по чотирьох суднах у Тихому океані, що перевозили наркотики, загинули 14 осіб. Про це повідомив очільник Пентагону Піт Гегсет у соцмережі Х у вівторок, 28 жовтня.
“Вчора, за вказівкою президента Трампа, Міністерство оборони здійснило три смертоносні кінетичні удари по чотирьох суднах, що експлуатуються визнаними терористичними організаціями, які займаються незаконним обігом наркотиків у східній частині Тихого океану”, – написав він.
За словами міністра, атаковані судна рухалися відомими маршрутами наркотрафіку та перевозили наркотики.
Гегсет зазначив, що під час першого, другого і третього ударів на борту суден перебували вісім, чотири та три наркотерористи відповідно.
“Загалом під час трьох ударів було вбито 14 наркотерористів, один вижив. Усі удари були завдані у міжнародних водах, американські війська не постраждали”, – додав глава Пентагону.
Yesterday, at the direction of President Trump, the Department of War carried out three lethal kinetic strikes on four vessels operated by Designated Terrorist Organizations (DTO) trafficking narcotics in the Eastern Pacific. The four vessels were known by our intelligence… pic.twitter.com/UhoFlZ3jPG — Secretary of War Pete Hegseth (@SecWar) October 28, 2025
Гегсет заявив, що ці наркотерористи вбили більше американців, ніж Аль-Каїда, і до них буде застосовано такі ж заходи. “Ми будемо їх відстежувати, ми будемо збирати інформацію про них, а потім будемо полювати на них і вбивати”, – наголосив міністр.
Нагадаємо, вночі 24 жовтня американські військові завдали кінетичного удару по судну в міжнародних водах Карибського моря, яке використовувала терористична організація Трен де Арагуа. У Бразилії спалахнула війна між владою та наркокартелями: десятки загиблих -
ЦБ прогнозує найгірше з 1990-х років падіння економіки РФ
Російська економіка вперше з середини 1990-х років може скоротитися два роки поспіль, інфляція розженеться до 10-річного рекорду, громадянам доведеться різко скоротити споживання, а бізнесу – інвестиції.Таким є “ризиковий сценарій” Центрального банку РФ щодо розвитку економіки, який включає падіння цін на нафту до $30-35 та посилення західних санкцій.
Центробанк опублікував “Основні напрями єдиної державної грошово-кредитної політики на 2026 рік і період 2027 і 2028 років”. За прогнозами, російський ВВП знижується на 2,5-3,5% наступного року і ще 2-3% через рік. При цьому на піку – у четвертому кварталі 2026 року – темпи спаду досягають 6-7%.
Економіка в такому сценарії втрачає $108 млрд експортних доходів у 2026 році та ще $51 млрд у 2027-му. У результаті їхній загальний обсяг опускається до $255 млрд – найнижчого рівня з 2005 року. Для порівняння: минулого року на експорті Росія заробила $434 млрд, а цього року отримає $414 млрд (за прогнозом ЦП).
Як зазначає ЦБ, “ризиковий” сценарій передбачає посилення зовнішньоторговельних протиріч, наростання процесів деглобалізації, суттєвіше, ніж у базовому сценарії, підвищення імпортних мит у світі та різке зниження темпів зростання найбільших економік.
Інфляція у цьому сценарії прискорюється до 10,5-12,5% (найвищого рівня з 2005 року), а Центробанк змушений знову підвищувати ключову ставку – до 17,5-19,5% у 2026 році та 18-20% у 2027-му.
Обсяги приватного споживання домогосподарств скорочуються на 0,5-1,5% в перший рік кризи, та на 6-7% в другий. Бізнес радикально скорочує інвестиції – на 11-13% у 2026 році та ще 5-7% у 2027-му.
На додаток до погіршення умов торгівлі посилення санкційного тиску призведе до розширення дисконту на російські товари, а також до скорочення експорту та видобутку нафти. При цьому на тлі значного падіння сировинних цін на нафту це призведе до інтенсивного використання ліквідної частини ФНБ, що створює ризики швидкого вичерпання коштів фонду за підсумками 2026 року.
Уряд у цих умовах буде змушений запустити секвестр бюджету, скорочуючи витрати “у відносному вираженні”. -
Росіяни вп’яте з початку війни збили власний гелікоптер
Російські сили протиповітряної оборони помилково збили власний бойовий гелікоптер Ка-52 під час відбиття атаки українських безпілотників на територію РФ. Про це пише The Moscow Times із посиланням на кілька Z-каналів у вівторок, 28 жовтня. Зазначається, що інцидент стався, ймовірно, через помилку винищувача, який прийняв гелікоптер за український безпілотник. “Збито Ка-52(52М), на жаль, не без втрат в особовому складі. Збитий своїми начебто – винищувач відпрацював. Відомо, що переплутали з БпЛА, мабуть, він поряд був, потрапили просто не у того. З інцидентом та його причинами розбираються”, – йдеться у повідомленні одного з Z-каналів. Це вже як мінімум п’ятий випадок, коли російська армія втрачає гелікоптер через “дружній вогонь”. У червні 2024 року над Анапою російська система ППО збила гелікоптер Ка-29. Тоді загинув увесь екіпаж – чотири особи.
За підрахунками The Insider, всього за час війни від “дружнього вогню” Росія втратила як мінімум 17 літальних апаратів, включаючи 12 літаків та п’ять вертольотів. Серед них – чотири Су-35, три Су-34, два А-50, по одному Су-27, Су-30 та Іл-22, а також два Ка-52, Ка-29, Мі-24 та Мі-8.
-
У ФРН призупинили використання 200 військових об’єктів у цивільних цілях
Міністерство оборони Німеччини призупинило використання численних об’єктів у цивільних цілях. Причиною цього є підвищений попит на ділянки через заплановане розширення Бундесверу, повідомляє Spiegel.
Зупинка переобладнання спочатку торкнулась 187 колишніх військових об’єктів, що належать Федеральному агентству нерухомості. Вони, як правило, придатні для використання Бундесвером. Крім того, є ще 13 об’єктів, які Бундесвер досі експлуатує. До них належать частини аеропорту Тегель у Берліні та колишня авіабаза у Фюрстенфельдбруку в Баварії.
Зазначається, що пов’язані об’єкти стануть частиною “стратегічного резерву майна Бундесверу”. Це означає, що вони можуть бути використані Бундесвером у стислі терміни, якщо виникне така необхідність.Таке рішення МО може зірвати існуючі плани муніципалітетів щодо використання цих територій.
“Ми добре усвідомлюємо важливість цього рішення та знаємо, що в багатьох випадках уже існують плани щодо використання зазначених територій у цивільних цілях. Де це можливо, ми намагатимемося враховувати існуючі цивільні плани”, – заявив державний секретар Міністерства оборони Нільс Гільмер.
Як повідомляється, у багатьох місцях колишні казарми та аеродроми вже давно використовуються для цивільних цілей. Зокрема, ангар у казармах Рочдейл у Білефельді, наприклад, нещодавно використовувався спортивним клубом, місто також планувало побудувати там 650 квартир. Тепер федеральний уряд призупинив процес продажу майна муніципалітету.
Як відомо, переобладнання об’єктів Бундесверу для цивільних цілей розпочалося на початку 1990-х років після закінчення “холодної війни” та продовжилося після призупинення призову у 2010-х роках. -
Репараційний кредит для України: Нідерланди обнадіяли заявою
Європейський Союз може надати Україні “різдвяний подарунок”, якщо погодитися на репараційний кредит за рахунок заморожених російських активів. Про це заявив міністр закордонних справ Нідерландів Девід ван Віл під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським у Києві, передає РБК-Україна у вівторок, 28 жовтня.
За його словами, Нідерланди підтримують ідею використовувати заморожені активи Росії для надання Україні кредиту. Ці гроші необхідні для полегшення навантаження на український бюджет. Зараз ЄС необхідно розглянути юридичні та фінансові питання.
Ван Віл звернув увагу, що Бельгія, на рахунках якої перебуває найбільша частина заморожених активів РФ, хоче отримати гарантії, що Захід діятиме колективно. Для цього необхідно заручитися підтримкою не тільки Європи, а й G7.
“Але, враховуючи все, що ще потрібно опрацювати, я сподіваюся, що ми зможемо досягти угоди з цього питання. Чи буде це до Різдва – я люблю різдвяні подарунки, тому сподіваюся, що так”, – додав глава МЗС Нідерландів.
-
У Москві заговорили про “гарантії” для ЄС і НАТО
Країна-агресор Росія начебто немає намірів нападати на якусь країну зі складу НАТО і Євросоюзу. Про це сказав очільник МЗС РФ Сергій Лавров, виступаючи в Мінську на Міжнародній конференції з євразійської безпеки, повідомило російське відомство у вівторок, 28 жовтня/
“Ми готові закріпити цю позицію в майбутніх гарантіях безпеки для цієї частини Євразії”, – заявив він.
Лавров дорікнув, що лідери Євросоюзу нібито уникають обговорення подібних гарантій, стверджуючи, за його словами, що після війни в Україні безпека має бути забезпечена “не за участю Росії, а проти неї”.
Водночас російський міністр поклав на Захід відповідальність “за ескалацію”. Він звинуватив західні країни у підготовці “нової великої європейської війни”, заявивши, що вони “не приховують” відповідних приготувань. Як приклади він навів угоди про військове та ядерне співробітництво між Великою Британією, Францією та Німеччиною.
Лавров додав, що “перспективи осмисленого діалогу з більшістю еліт у Європі не проглядаються”, поклавши провину на їхній курс на ізоляцію тих, хто проводить “самостійну політику”. При цьому він не виключив, що “у перспективі належить подумати і про нову модель відносин у Європі у сфері безпеки”.
Також глава російського МЗС традиційно звинуватив НАТО в тому, що його розширення “не припиняється ні на хвилину”, незважаючи на начебто “дані ще за радянських часів обіцянки не рухатися на схід”.
Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Європа становить загрозу для Росії. Саме дії країн Євросоюзу “змушують нас робити те, що ми робимо зараз”, зазначив він.
Також речник Кремля вважає, що зараз “Європа тріщить по швах”.
Зеленський назвав сигнал щодо нападу Росії на Європу