Пенсійний вік у Данії у 2040 році збільшиться до 70 років. Парламент у 2 травня ухвалив відповідний план. Про це повідомляє The Local.
Зазначається, що люди, які народилися після 31 грудня 1970 року, повинні будуть працювати на рік довше, ніж ті, хто народився до цієї дати, перш ніж отримати право на державну пенсію.
Наразі вік виходу на державну пенсію в Данії становить 67 років. У 2030 році він зросте до 68 років, а у 2035 році – до 69 років.
Голосування підтвердило, що він зросте у 2040 році до 70 років – коли люди, народжені після 1970 року, повинні будуть вийти на пенсію.
Як відомо, поступове підвищення є результатом довготривалої угоди про соціальне забезпечення від 2006 року, яка прив’язала пенсійний вік до зростання тривалості життя. Угода передбачала підвищення пенсійного віку на один рік кожні п’ять років.
Торік прем’єрка Данії Метте Фредеріксен заявила, що її Соціал-демократична партія хоче переглянути автоматичний механізм, який залежить від схвалення парламенту, як тільки пенсійний вік досягне 70 років. Фредеріксен не виключила подальшого підвищення пенсійного віку після 70 років у майбутньому, але зазначила, що темпи підвищення повинні відрізнятися від нинішньої системи.
Урядова комісія запропонувала у 2022 році модель, яка зменшує зв’язок між очікуваною тривалістю життя та пенсійним віком, щоб збільшення тривалості життя не призводило автоматично до еквівалентного збільшення права на пенсію.
Категорія: Новини світу
-
У Данія пенсійний вік підвищили до 70 років
-
Під штаб-квартирою ЦРУ сталася стрілянина – ЗМІ
Охоронці стріляли в людину поруч зі штаб-квартирою ЦРУ у Вірджинії, США. Інцидент стався в четверг вранці, 22 травня. ЦРУ назвало подію “інцидентом безпеки”. Про це повідомив NBC News, посилаючись на людину, знайому з ситуацією.
За даними ЗМІ, стрілянина не призвела до летального результату. Джерело у федеральних правоохоронних органах повідомило, що підозрюваною є жінка, та жодних подробиць не розголошується.
Головні ворота нині закриті, і співробітникам рекомендували шукати альтернативні шляхи виїзду з території штаб-квартири.
Представник ЦРУ офіційно підтвердив агентству новин Reuters факт “інциденту, пов’язаного з порушенням безпеки”, та про стрілянину нічого не говорив.
У відомстві зазначили, що одну людину затримали, але не навели інших подробиць.
Як ми вже писали, вночі 16 травня в Києві зі стріляниною зупиняли автомобіль втікача, що наїхав на патрульного. Додамо, що в березні в Києві правоохоронці зі стріляниною наздоганяли водія Mercedes. -
Обмін полоненими: в РФ підтвердили передачу списку
У Росії готується до обміну полоненими з Україною у форматі “1000 на 1000” і вже передали список імен. Про це сказав Кремля Дмитро Пєсков, повідомив Інтерфакс в четвер, 22 травня.
“Ми дійсно передали наш список. Зустрічний список із Києва поки не отримали. Чекаємо”, – заявив він.
Трохи раніше Пєсков сказав, що обмін полоненими у форматі “1000 на 1000” потребує часу, але всі максимально зацікавлені, щоб зробити це якомога швидше.
“Це питання (щодо обміну – ред.) досить трудомістке, там, природно, ведеться робота з обміну конкретними іменами. Оскільки мова йде про тисячу на тисячу, звичайно, це вимагає якогось часу”, – сказав він.
Пєсков запевнив, що робота над цим питанням триває досить оперативно, оскільки “зацікавлені в тому, щоб зробити це в максимально швидкому режимі”. -
Індія відмовилася відновити водопостачання Пакистану
Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді заявив, що Пакистан більше не отримуватиме воду з річок, над якими Індія має суверенні права. Це рішення стало черговим кроком у відповідь на теракт у Кашмірі 22 квітня. Про це повідомляє Reuters у четвер, 22 травня.
Після нападу Нью-Делі звинуватив Ісламабад у підтримці терористів і призупинив дію Договору про води Інду – ключової угоди 1960 року, яка забезпечує до 80% зрошення пакистанських сільгоспугідь.
Пакистан заперечує звинувачення та заявляє, що наразі зупинка не має “негайного впливу” на ситуацію.
“Пакистан заплатить високу ціну за кожен теракт – заплатить армія, заплатить економіка”, – наголосив Моді на мітингу у прикордонному з Пакистаном штаті Раджастхан.
Індійський міністр закордонних справ Субраман’ям Джайшанкар також заявив, що військова операція триває, і в разі нових нападів Індія вдарить “по терористах, де б вони не були – навіть у Пакистані”.
Збройне протистояння між двома ядерними державами було найгострішим за минулі майже 30 років, однак 10 травня сторони домовились про припинення вогню, яке наразі здебільшого дотримується. -
Туск не підтвердив слова Трампа щодо Путіна
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск не підтвердив інформацію, що президент США Дональд Трамп у розмові з європейськими лідерами заявив, що російський диктатор Володимир Путін не хоче закінчувати війну проти України, бо начебто “перемагає”. Про це повідомляє Onet в четвер, 22 травня.
“Я не підтверджую таке повідомлення. Але я підтверджую, що ситуація складна, тому що з російського боку немає навіть сліду доброї волі якнайшвидше припинити вогонь і розпочати чесні мирні переговори. І президент Трамп, і наша, європейська “четвірка”, сформулювали дуже чітку умову: припинення вогню без жодних умов, тобто до початку переговорів, щоб люди перестали гинути”, – сказав Туск.
За його словами, росіяни взяли на озброєння свою класичну тактику: затягувати й пересмикувати “різні ниточки”, щоб уникнути зобов’язань щодо припинення вогню і приєднання до мирних переговорів всерйоз.
“Ситуація складна, не скажу, що критична, але вона складна від самого початку”, – додав Туск. Раніше ЗМІ повідомляли, що Трамп вперше визнав, що Путін не хоче закінчувати війну в Україні, оскільки вважає, що перемагає. Про це він нібито сказав під час телефонної розмови з європейськими лідерами, серед яких не було Дональда Туска. -
До Кремля зігнали військову техніку після нальоту дронів – ЗМІ
Посилені пости з військовою технікою, обладнаною системами радіоелектронної боротьби виставили перед московським Кремлем. Причиною цього стали масовані атаки українських безпілотників. Про це повідомляє Telegram-канал ВЧК-ОГПУ.
Машини з РЕБ розмістили на Великому кам’яному мосту. Мобільний інтернет у цьому районі відключили.
Напередодні такі самі машини помітили на Великому Москворецькому мосту, розповіли очевидці Новой газете Европа.
Російські ЗМІ заявили, що ЗСУ відновили атаки на Москву в ніч на 21 травня – після відмови російського диктатора Володимира Путіна від припинення вогню.
За останню добу над столичним регіоном РФ було збито 61 безпілотник, стверджує мер міста Сергій Собянін.
Загалом над територією Росії було зафіксовано понад 300, заявило Міноборони. -
Британія передумала віддавати Маврикію архіпелаг Чагос з авіабазою
Верховний суд Великої Британії за кілька годин до підписання угоди заблокував передачу Маврикію архіпелагу Чагос в Індійському океані. Про це повідомляють Sky News та BBC.
Зазначається, що угоду про передачу архіпелагу повинні були підписати у четвер, 22 травня. Постанова британського суду з’явилася близько о 2:25.
Позов до суду проти Міністерства закордонних справ Британії з оскарженням угоди подали дві жінки з племені Чагос Бернадетт Дюгасс та Бертріс Помпе, які живуть у Британії. Вони вважають, що британський уряд діє, нехтуючи правами народу Чагосу.
Як відомо, премʼєр-міністр Кір Стармер планував повернути острови Маврикію, зберігаючи при цьому контроль над американо-британською військовою базою Дієго-Гарсія. Угоду вважають суперечливою, бо Британія також мала б заплатити мільярди фунтів стерлінгів Маврикію. Важливим фактором залишається і те, що Маврикій залежить від імпорту з Китаю.
Колишній міністр оборони від Консервативної партії Грант Шаппс назвав план чинного британського уряду “божевільним” через можливість шпигування Китаю за авіабазою. Такої ж думки дотримується колишній міністр юстиції Роберт Дженрік.
“Британську суверенну територію віддають союзнику Китаю, а мільярди фунтів з кишені британських платників податків витрачають на це “задоволення””, – заявив він.
Як відомо, Велика Британія контролює регіон з 1814 року. Архіпелаг Чагос був відокремлений від Маврикію в 1965 році, коли Маврикій ще був британською колонією. Британія придбала острови за 3 млн фунтів стерлінгів, але Маврикій стверджує, що його незаконно змусили віддати архіпелаг, щоб отримати незалежність від Британії. Наприкінці 1960-х років Британія запросила США побудувати військову базу на острові Дієго-Гарсія, через що виселили тисячі людей. Імміграційний наказ, виданий у 1971 році, заборонив остров’янам повернутися. Жителів племені Чагос переселили на Маврикії та Сейшельські острови, деякі живуть у Британії. У 2019 році Міжнародний суд ООН встановив, що відокремлення архіпелагу Чагос від Маврикію порушувало міжнародне право. Того ж року Генасамблея ООН закликала Британію повернути острови Маврикію. -
У Данії знайшли сторонні компоненти в енергетичному обладнанні
В імпортованому обладнанні для енергетичної мережі Данії виявили електронні компоненти невідомого призначення, заявила галузева організація Green Power Denmark, додавши, що нині триває розслідування. Про це повідомляє Reuters у четвер, 22 травня.
“Мова про друковані плати, які мали входити до складу компонентів для енергозабезпечення”, – повідомив технічний директор Green Power Denmark Йорген Крістенсен в коментарі Reuters.
За його словами, компоненти виявили нещодавно під час планової перевірки друкованих плат, які мали бути встановлені в обладнання для енергопостачання.
Друковані плати могли бути розроблені для різних цілей, що може пояснити наявність додаткових компонентів. Водночас він наголосив, що подібні компоненти не мають бути в енергетичному обладнанні, незалежно від намірів постачальника.
Деталі, зокрема країна походження обладнання, не розголошуються. Також не уточнюється, чи були ці компоненти пов’язані з сонячною енергетикою.
Це повідомлення з’явилося на тлі посиленого міжнародного інтересу до безпеки критичної інфраструктури. Минулого тижня Reuters інформувало, що в США знайшли підозрілі комунікаційні модулі в китайських інверторах і акумуляторах, які могли обходити фаєрволи та загрожувати енергосистемам. -
У Румунії затвердили результати президентських виборів
Конституційний суд Румунії офіційно затвердив результат другого туру президентських виборів, у якому переміг ліберальний мер Бухареста Нікушор Дан. Про це повідомляє Digi24 у четвер, 22 травня.
На урочистому засіданні суд затвердив перемогу Нікушора Дана у другому турі президентських виборів.
Перед цим Конституційний суд не задовольнив клопотання ультраправого кандидата Джордже Сіміона щодо скасування результату виборів.
Після офіційного затвердження результатів у наступні 24 години депутатів обох палат парламенту Румунії мають скликати на спільну сесію, під час якої відбудеться складання присяги новим президентом. Нікушор Дан оголосив, що складатиме присягу 26 травня.
Нагадаємо, мер Бухареста Нікушор Дан за підсумками другого туру президентських виборів 18 травня переміг кандидата ультраправих Джордже Сіміона.
-
В РФ виявили труп всередині монумента Батьківщина-мати
Труп чоловіка виявили всередині монумента Батьківщина-мати кличе! на Мамаєвому кургані в російському місті Волгоград. Про це повідомляє Telegram-канал Mash.
Поки що невідомо, як чоловік взагалі потрапив у голову скульптури, адже монумент закритий для відвідування.