Італія, Болгарія та Мальта приєдналися до Бельгії, яказапропонувала шукати альтернативні схемі кредитування України замість репатріаційного кредиту за рахунок заморожених активів РФ. Про це у п’ятницю, 12 грудня повідомило Politico.
Зазначається, що ці чотири країни ЄС у спільній заяві закликали Єврокомісію та Раду ЄС відмовитись від використання заморожених російських активів для підтримки України.
Вони наполягають продовжувати вивчати альтернативні механізми, які відповідали б законодавству ЄС та міжнародному праву, мали б передбачувані параметри і мінімізували ризики. Йдеться про так званий “План Б” – випуск спільного боргу ЄС для фінансування України в наступні роки.
Разом з тим, ця ідея стикається з низкою проблем: вона може збільшити державні борги Італії та Франції і потребує одностайності серед усіх членів ЄС, що дозволяє країнам, зокрема, дружній до Кремля Угорщині, заблокувати рішення.
Видання пише, що публічна критика Бельгії, Італії, Мальти та Болгарії зменшує шанси Єврокомісії домовитися про політичну угоду на наступному саміті.
Водночас, навіть якщо до Бельгії, Болгарії, Мальти та Італії приєднаються угорська та словацька сторони, вони все одно складають меншість. Проте публічна критика цих країн зменшує шанси Єврокомісії на досягнення політичної угоди на саміті наступного тижня.
Видання нагадує, що в Італії урядова коаліція розділена через допомогу Україні: прем’єрка Джорджія Мелоні підтримує санкції проти Росії, тоді як її заступник Маттео Сальвіні займає проросійську позицію і підтримує плани США щодо завершення війни в Україні.
Як повідомлялося, 12 грудня посли Європейського Союзу погодили механізм безстрокового замороження €210 млрд російських активів у Європі, який має не допустити їхнього повернення Росії поза санкційним режимом.
Категорія: Новини світу
-
Чотири країни ЄС виступили проти репараційного кредиту Києву
-
Посолка ЄС прокоментувала рішення щодо активів РФ
Росія не отримає доступу до своїх заморожених активів у Європі навіть через “задні двері”. Про це завила посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова на своїй Facebook-сторінці у п’ятницю, 12 грудня.
Вона зазначила, що сьогодні (у п’ятницю – ред.) з Брюсселя надійшла “одна з найкращих новин” за останні дні.
“Сьогодні Рада, тобто держави-члени, ухвалила чітке рішення: Росія не отримає доступу до заморожених активів свого Центрального банку, що зберігаються на території Європейського Союзу. Ні безпосередньо, ні через “задні двері”, – заявила посолка.
Вона пояснила, що Європейський Союз заблокував будь-який переказ цих коштів назад до Росії.
“Причина проста і справедлива: якщо Москва відновить доступ до цих грошей, вони будуть безпосередньо використані для фінансування російської агресії проти України. Для Росії це погана новина. Менше грошей на війну, менше можливостей обійти санкції і менше можливостей чинити тиск на Європу за допомогою гібридних атак і економічного примусу”, – підкреслила глава посольства США.
Матернова додала, що ці заходи є тимчасовими, але вони залишатимуться в силі, доки Росія продовжуватиме свою агресивну війну і загрожуватиме безпеці Європи.
Вона також висловила сподівання, що наступного тижня ми, можливо, побачимо подальші рішення щодо заморожених активів.
Як повідомлялося, посли Європейського Союзу погодили механізм безстрокового замороження €210 млрд російських активів у Європі, який має не допустити їхнього повернення Росії поза санкційним режимом. -
Трамп хоче поділити сфери впливу з Китаєм і РФ – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп змінює стратегію по відношенню до Китаю. Новий підхід передбачає заміну традиційної американської політики стримування на розподіл сфер впливу. Про це у п’ятницю, 12 грудня, пише Axios.
Видання зауважує, що останнім часом Трамп “звучить як найбільший китайський голуб у Вашингтоні”.
Зазначається, що зміну курсу видно на прикладі низки рішень Трампа – зокрема, його відмови запровадити санкції проти Китаю після торішніх масштабних кібератак та скасування заборони на експорт високопродуктивних чіпів Nvidia H200 до КНР. Це означає різкий розворот у його зовнішній політиці, адже під час першої каденції Трамп сам прагнув обмежити доступ Пекіна до американських технологій.
Подібний зсув від конфронтації до пошуку компромісів, за даними Axios, простежується і в підході Трампа до Росії. Зазначається, що глава Білого дому демонструє готовність прийняти військові здобутки, яких Москва досягла в Україні. Так, адміністрація Трампа схиляє Київ до передачі Росії всієї території Донбасу, подаючи це як шлях до “нової ери стратегічної стабільності” у відносинах між США та РФ.
Трамп також виступає за повернення Росії до складу G7 – формату, з якого Москву виключили після окупації Криму у 2014 році. Також зазначається, що оприлюднена Білим домом Стратегія національної безпеки США нині виглядає більш прихильною до РФ, ніж до європейських союзників.
У запропонованій Трампом моделі взаємодії великих держав стабільність постає як наслідок домовленостей щодо розподілу сфер впливу. Для Сполучених Штатів це передбачає посилення контролю над Західною півкулею, протидію Венесуелі, союзниці Китаю та Росії, а також чіткі застереження Пекіну й Москві від втручання у внутрішні справи США. -
Ані ночі без пожежі: у РФ дрони атакували НПЗ
У ніч проти суботи, 13 грудня, у Росії безпілотники атакували Саратовський нафтопереробний завод. Про це повідомляє низка Telegram-каналів.
Керівник ЦПД РНБО Андрій Коваленко підтвердив атаку.
“Підгорає Саратовський НПЗ в рашці”, – прокоментував він числені кадри пожежі.
Тим часом на відео, якими охоче ділиться населення Саратова, видно пожежу, заграву у небі. Також чутно вибухи та сирени тривоги. Саратовський нафтопереробний завод – одне з найстаріших нафтопереробних підприємств росії. Станом на 2023 рік обсяг переробки нафти становив 4,8 млн тон. -
Парламент Болгарії підтримав відставку уряду
Парламент Болгарії у п’ятницю, 12 грудня, прийняв відставку уряду прем’єр-міністра країни Росена Желязкова. Таке рішення було ухвалене на тлі антиурядових протестів в країні, повідомляє видання SeeNews.
Усі 227 членів парламенту, присутніх під час голосування підтримали рішення про відставку. Три партії урядової коаліції контролювали 102 з 240 місць у парламенті.
Як повідомляло Reuters, ввечері у середу, 10 грудня, тисячі людей вийшли на мітинг у столиці Болгарії та десятках інших міст країни. Демонстрації розпочалися як невдоволення бюджетом на 2026 рік, зокрема проти запланованого підвищення податків для фінансування збільшення витрат. Крім того, громадяни Болгарії проти запланованого переходу на євро.
Близько половини болгар виступають проти введення євро, побоюючись, що це зазіхне на національний суверенітет, а роздрібні торговці скористаються переходом з національного лева на євро для підвищення цін.
Згодом протести переросли в масове обурення урядом. Протестувальники вимагали повної відставки уряду та перезапуску політичної системи. Протестувальники виступили проти уряду меншості та, як вони стверджували, його неспроможності боротися з корупцією.
11 грудня уряд Болгарії пішов у відставку на тлі масових антиурядових протестів. Прем’єр Росен Желязков прокоментував це рішення тим, що уряд не зумів пояснити своїм опонентам користь запропонованого ним проєкту бюджету.
Сербія та Болгарія готуються націоналізувати російські НПЗ -
Постачання нафти через турецькі протоки уповільнилося до 12 днів
Час проходження нафтових танкерів через турецькі протоки зріс до 12 днів в обидва боки проти п’яти-семи днів на минулому тижні через штормові умови та військові ризики. Про це повідомляє Reuters.
Протоки Босфор і Дарданелли, що з’єднують Чорне та Середземне моря, є ключовим маршрутом для експорту нафти з Росії, Казахстану та Азербайджану.
Трейдери зазначають, що затримки у проходженні проток погіршать проблеми постачальників нафти CPC Blend, котрі вже постали перед перебоями у завантаженні на терміналі Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК) біля Новоросійська.
Вони також додали, що деякі нафтопереробні підприємства можуть переключитися на постачання сировини з Африки та Близького Сходу через погіршення умов відвантаження нафти з Чорного моря.
-
Дрісколла відсторонили від переговорів щодо України – ЗМІ
Міністр армії США Ден Дрісколл тимчасово відсторонений від участі у мирних переговорах щодо України через суперечності всередині адміністрації Трампа, що викликає занепокоєння українських та європейських партнерів. Про це пише The Telegraph з посиланнями на обізнані джерела.
За даними джерел, міністр оборони США Піт Гегсет заявив про надмірну активність Дрісколла під час підготовки та проведення переговорів.
“Дрісколл був “відсторонений” все більш параноїдальним військовим міністром. Як стало відомо, пан Дрісколл, колишній солдат, був виключений з переговорів паном Хегсетом після того, як його побачили, що він перевищив свої повноваження”, – зазначає видання.Дрісколл, який вважався перспективним керівником Пентагону та близьким союзником віцепрезидента Джей Ді Венса, брав участь у презентації 28-пунктового плану США для України, котрий передбачав певні територіальні поступки. Однак переговори з президентом Володимиром Зеленським не призвели до прориву.
Європейські посли, котрі брали участь у переговорах, описали Дрісколла як посадовця, котрий не виявляв особливого інтересу до компромісів, щоб допомогти українській стороні. Не дивно, що стиль ведення переговорів пана Дрісколла привернув увагу президента, оскільки пан Трамп пишається своєю репутацією жорсткого переговорника.Його відсутність на наступних зустрічах у Києві та Парижі сприймається українськими та європейськими дипломатами як елемент боротьби за контроль над мирними перемовинами.
Водночас представники Білого дому запевняють, що Дрісколл не виключений з переговорного процесу і продовжує надавати інформацію для підготовки угод.
Нині переговори очолюють бізнесова група та радники Трампа, а також інша команда, яка координує дії адміністрації у галузі національної безпеки, включаючи сенатора Марко Рубіо.
Одне джерело, обізнане з перебігом обговорень, назвало “кумедним” той факт, що тон переговорів часто змінюється залежно від того, яка з груп перебуває за кермом. -
Ердоган запропонував Путіну режим тиші для енергооб’єктів та портів
Під час зустрічі в Туркменістані з главою РФ Володимиром Путіним, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган запропонував запровадити режим припинення вогню по енергетичних об’єктах і портах. Про це поінформувала прессжба турецького президента.
Зокрема він наголосив, що зусилля, спрямовані на завершення українсько-російської війни справедливим і сталим миром, є вкрай цінними. Також, за його словами, можна досягти прогресу в напрямах, “які матимуть практичну користь для обох сторін”.
Турецький лідер додав, що “передусім доцільним могло б стати запровадження обмеженого режиму припинення вогню по енергетичним об’єктам і портам”.
За його словами, Туреччина уважно стежить за переговорними процесами, спрямованими на припинення війни.
Окремо на зустрічі обговорювалися двосторонні відносини між Туреччиною та Росією, останні події в Палестині та Сирії, а також мирний процес на Південному Кавказі. Було розглянуте питання щодо заморожування російських коштів ЄС. -
Путін осоромився під час виступу в Туркменістані
Російський диктатор Володимир Путін під час візиту до Туркменістану не зміг правильно вимовити прізвище президента країни Сердара Бердимухамедова та його батька Гурбангули Бердимухамедова. Відповідне відео публікують в соціальних мережах в п’ятницю, 12 грудня. Під час міжнародного форуму Мир і довіра: єдність цілей на користь стійкого майбутнього правитель Росії намагався вимовити прізвище президента Туркменістану, коментуючи ухвалення ООН резолюції про “постійний нейтралітет Туркменістану”.
“Хотів би від щирого серця привітати із цією видатною подією… Привітати всіх наших туркменістанських друзів і, звісно, насамперед президента Сердара Гурбангулийовича Бердиму… муховедова. Національного лідера туркменського народу Гурбангули… мелігуловича Бердимуховедова”, – сказав Путін.
Пресслужба очільника Кремля у стенограмі виступу вказала прізвища правильно: “Президента Сердара Гурбангулийовича Бердимухамедова, національного лідера туркменського народу Гурбангули Мялікгулийовича Бердимухамедова”.
Путін неодноразово помилявся в іменах лідерів країн під час особистих зустрічей із ними. Зокрема, неодноразово перекручував ім’я та прізвище президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва.
РАЗБЛОКИРОВАН НОВЫЙ ПЕРСОНАЖ президент Туркменистана — Берды-МУХОЕДОВ pic.twitter.com/YuAu4YVqmq — Здесь Шепелин (@ilya_shepelin) December 12, 2025
-
Литва розгортає виробництво новітньої версії Leopard
Міністерство оборони Литви спільно з KNDS Deutschland, Rheinmetall Landsysteme та держгрупою EPSO-G підписали Меморандум про промислову співпрацю щодо розгортання у країні виробництва танків Leopard 2 A8. Проєкт реалізовуватимуть у пришвидшеному режимі. Про це повідомляє пресслужба оборонного відомства.
Сторони готуються до узгодження деталей у 2026 році.
Меморандум передбачає часткове збирання Leopard 2 A8 у Литві для скорочення термінів постачань та розвитку можливостей місцевої оборонної промисловості.
Центр технічного обслуговування (LDS) Литви має розпочати будівництво заводу для новітньої версії Leopard 2 A8. Литва зобов’язується зробити свій внесок у розвиток виробничої бази Центру та підписала додаткову угоду про безперервне технічне обслуговування і ремонт танків та іншої техніки збройних сил країни. Також очікується, що LSD зможе забезпечити послуги німецькій бригаді, дислокованій у Литві, у майбутньому і вийти на ширший парк бронетехніки з інших країн.Міністр оборони Робертас Каунас назвав домовленості важливим етапом зміцнення обороноздатності країни: вперше в історії частину сучасного обладнання стандарту НАТО збиратимуть у Литві, водночас створена інфраструктура забезпечить його довгострокове обслуговування.
Перший танк, зібраний у Литві, планують випустити на початку 2028 року, решту – до кінця 2030-го. Розвиток інфраструктури відбуватиметься у Вільній економічній зоні Каунаса. Інвестиції LDS у проєкт становитимуть близько €50 млн, буде створено приблизно 100 робочих місць.
У травні 2024 року Литва приєдналася до ініційованої Німеччиною угоди LEOPARD 2 CPA, висловивши намір придбати Leopard 2 A8, навчальні танки, машини підтримки та тренажери. Основний контракт на закупівлю підписали у грудні 2024 року. Оновлена угода, яка включає промислову кооперацію, передбачає завершення постачань до 2030 року.
Раніше Міністерство національної оборони Литви підписало контракт на 252 млн євро з лідером французької оборонної промисловості KNDS France на придбання колісних гаубиць Caesar Mk II.
Литва виділить кошти на закупівлю систем Patriot для України