Категорія: Новини світу

  • США планують повернутися до підземних ядерних випробувань

    США планують повернутися до підземних ядерних випробувань

    Конгрес США закінчує розгляд закону про військовий бюджет, який передбачає рекордні асигнування майже на $900 млрд. Документ передбачає видачу дозволу Пентагону на відновлення підземних ядерних випробувань. Про це повідомляє The Washington Times.

    У розділі, який стосується Міністерства енергетики та ядерної безпеки, зазначено, що заборона на підземні випробування діятиме лише доти, доки після 1996 року жодна інша країна їх не проводитиме. Оскільки Північна Корея здійснила шість таких випробувань у 2006-2017 роках, документ фактично відкриває можливість для США повернутися до підземних тестів.

    Президент США Дональд Трамп наприкінці жовтня та на початку листопада заявляв про намір відновити ядерні випробування і доручив Міністерству оборони розпочати підготовку. Водночас не уточнювалося, чи мовиться про повноцінні ядерні вибухи, випробування носіїв чи субкритичні тести. Він також попереджав, що Китай може наблизитися до США за кількістю ядерних боєголовок протягом п’яти років, хоча оцінки Стокгольмського інституту дослідження проблем миру свідчать про збільшення китайського арсеналу з приблизно 600 до близько 1000 боєголовок до 2030 року.

    За даними Федерації американських учених, у США нині є 5117 ядерних боєголовок (з них 3700 зняті з озброєння і перебувають на зберіганні), у Росії – 5459, у Північної Кореї – близько 50.

    Водночас новий глава Стратегічного командування США віцеадмірал Річард Коррелл на слуханнях у Сенаті зазначив, що ні Росія, ні Китай не проводили випробувань із повноцінними вибухами. США не здійснювали таких тестів із 1992 року.

    Нагадаємо, глава США доручив Пентагону негайно розпочати підготовку до ядерних випробувань. Як зазначало Reuters, останнє таке випробування Вашингтон проводив у 1992 році. Гегсет заявив, що відновлення випробувань – це “дуже відповідальний спосіб” стратгеії стримування, уточнивши, що Пентагон працюватиме спільно з Міністерством енергетики.
    США модернізують ядерну тріаду

  • Кошта запевнив у гарантіях фіндопомоги Україні

    Кошта запевнив у гарантіях фіндопомоги Україні

    Президент Ради ЄС Антоніу Кошта заявив, що Євросоюз виконає взяті в жовтні зобов’язання та забезпечить фінансування нагальних потреб України у 2026–2027 роках, включно з військовою та оборонною підтримкою. Про це він зазначив на платформі X у п’ятницю, 12 грудня.
    “Готуюся до майбутнього засідання Європейської ради (EUCO) під час телефонних розмов з лідерами. Спільно ми вже постаємо перед важливими зустрічами раніше – і поставатимемо перед ними й надалі. І ми знову готові запропонувати рішення”, – наголосив Кошта.
    Він запевнив, що під час підготовчих телефонних розмов з членами Європейської ради “чітко прозвучало одне повідомлення: у жовтні ми зобов’язалися задовольнити фінансові потреби України на наступні два роки. Тепер нам потрібно втілити це зобов’язання в життя”.
    Як свідчила інформація у листі-запрошенні лідерам держав-членів ЄС від президента Євроради Кошти, питання стосовно фінансування України буде серед найвищих пріоритетів засідання Європейської ради, яке відбудеться у Брюсселі 18-19 грудня.
    “Ми проведемо важливі дискусії, зосередившись пріоритетно на двох питаннях: Україна і безпека на нашому континенті; а також багаторічна фінансова структура Європейського Союзу на 2028-2034 роки”, – заявив Кошта.
    Він назвав своїм пріоритетом – виконання важливих рішень, які необхідно прийняти, зокрема щодо фінансування України.

  • Трамп схвалив удари по тіньовому флоту Росії – ЗМІ

    Трамп схвалив удари по тіньовому флоту Росії – ЗМІ

    США за адміністрації Дональда Трампа фактично дали Україні зелене світло на удари по так званому “тіньовому флоту” Росії. Про це повідомило видання The Atlantic з посиланням на американських та українських чиновників.
    Стверджується, що якщо за часів Джо Байдена американська сторона побоювалась ескалації і виступала проти атак на російську нафтову логістику в міжнародних водах, то після приходу до влади республіканської адміністрації політика змінилася: Трамп не заперечував проти ударів і в ряді випадків схвалював надання Україні розвідданих для ураження об’єктів російської енергетики.
    Журналісти нагадують, що на тлі тиску США на Київ з метою прискорення мирних переговорів Україна за останні тижні підірвала п’ять танкерів “тіньового флоту”, які перевозили російську нафту. В Кремлі назвали те, що відбувається “піратством”, і пригрозили дзеркальними ударами по суднах, які вивозять українські товари. Протистояння вже призвело до стрибка цін страхування судів.
    За даними видання, незважаючи на публічну риторику про бажання “мирного врегулювання”, Трамп підтримав зусилля України щодо заподіяння збитків російській нафтовій галузі. У жовтні його адміністрація запровадила санкції проти Роснєфті та Лукойлу, що паралізувало частину російського експорту та призвело до зниження цін на російську нафту.
    При цьому США визнають ризики для глобального ринку, але вважають удари важливим інструментом тиску на Путіна. Як зазначає видання, Вашингтон розраховує, що ослаблення нафтової логістики Росії змусить Кремль активніше шукати шляхи для мирних переговорів.

  • Японія подала заявку на участь в європейському механізмі SAFE

    Японія подала заявку на участь в європейському механізмі SAFE

    Японія подала офіційну заявку на участь у європейському механізмі оборонного кредитування SAFE. Про це повідомив речник Європейської комісії Тома Реньє, передає Укрінформ.

    Раніше це зробили Туреччина та Південна Корея.

    Речник уточнив, що Японія, як і Туреччина та Південна Корея, висловила зацікавленість у початку двосторонніх переговорів щодо повноцінної асоціації з SAFE. Після укладення двосторонньої угоди з Канадою наступним кроком ЄС буде розгляд заявок Південної Кореї та Туреччини.

    Щодо шансів Японії на приєднання Реньє зауважив, що робити прогнози зарано, оскільки наразі Європейська комісія оцінює 19 національних планів країн-членів.
    “Однак дуже важливо пам’ятати, що в будь-якому разі треті країни, включаючи Японію, можуть брати участь”, – додав він.
    Заявки на кредити за програмою SAFE, початковий бюджет якої становив 150 мільярдів євро, вже перевищують цей бюджет приблизно на 25% – мова про майже 40 мільярдів євро.
    Додамо, Європейська комісія розподілила 150 млрд євро у межах нової програми безпекової допомоги SAFE (Security Action for Europe) серед 19 країн-членів Євросоюзу. Найбільші суми отримають Польща, Румунія, а також Францій й Угорщина. Нагадаємо, у травні в ЄС ухвалили регламент створення інструменту Безпека і оборона для Європи (SAFE), який дозволяє Євросоюзу і надалі підтримувати Україну, залучивши її оборонну промисловість.

  • Росіяни впустили авіабомбу поруч з дитсадком у Бєлгороді – соцмережі

    Росіяни впустили авіабомбу поруч з дитсадком у Бєлгороді – соцмережі

    У російському Бєлгороді військові упустили боєприпас біля одного з дитячих садків. Про це повідомляють Telegram-канали в п’ятницю, 12 грудня.

    Губернатор регіону В’ячеслав Гладков зазначив, що сталося “падіння боєприпасу”, тому вибухотехніки Міністерства оборони РФ ухвалили рішення щодо його утилізації.
    “Всі люди, що знаходилися в будівлі, переміщені в безпечне місце. Наразі служби оперативно вивозять жителів, які проживають у радіусі 300 метрів”, – заявив він.

    Тим часом Telegram-канали пишуть, що російська авіабомба впала поряд із дитячим садком №55 у районі Крейду, на що вказує характерна вирва.

    Варто зазначаити, що подібні інциденти в Росії відбуваються вперше. Зокрема, 6 грудня російський літак упустив авіаційну бомбу на підстанцію Бєлгорода, внаслідок чого близько 15 тисяч абонентів залишилися без світла.

    Раніше повідомлялося, що з початку 2025 року російські бомбардувальники скинули щонайменше 131 авіабомбу на регіони РФ та окуповані території України з початку 2025 року.

  • У Таїланді розпустили парламент на тлі сутичок з Камбоджею

    У Таїланді розпустили парламент на тлі сутичок з Камбоджею

    Прем’єр-міністр Таїланду Анутін Чарнвіракун оголосив про розпуск парламенту через загострення ситуації у країні та конфлікт з Камбоджею. Загальні вибори повинні відбутися протягом 45-60 днів. Прем’єр пояснив, що літальні інциденти на кордоні стали серйозним викликом для його уряду. Рішення про розпуск парламенту прийнято після того, як прем’єр втратив підтримку найбільшої парламентської сили. Конфлікт між Таїландом і Камбоджею триває вже понад століття, і останні сутички спалахнули впродовж останніх днів.

  • Спроба стерти пам’ять про Чорнобиль: США голосують в ООН разом з РФ

    Спроба стерти пам’ять про Чорнобиль: США голосують в ООН разом з РФ

    Генасамблея ООН проголосувала за резолюцію, яку підготувала Україна щодо мінімізації наслідків Чорнобильської аварії. Документ підтримали представники 97 країн, але США виявилися серед держав, що проголосували проти. Резолюція наголошує на актуальності наслідків аварії після 40 років та необхідності міжнародної підтримки. Також в ній згадується напад на новий безпечний конфайнмент ЧАЕС у лютому 2025 року. Українська делегація заблокувала резолюцію, яку підтримувала Росія, та відмовилася використовувати радянську транслітерацію міста Чорнобиль. Також розкритикувала пропозиції Білорусі і наголосила на важливості відходу від радянського написання Чорнобиль. Під час голосування у Генасамблеї також згадали про вторгнення російських військ на територію ЧАЕС у 2022 році. Це рішення ООН важливе для забезпечення безпеки ЧАЕС як для України, так і для світу.

  • Британія створила нову Службу військової розвідки

    Британія створила нову Службу військової розвідки

    Велика Британія створила нову об’єднану структуру Military Intelligence Services (MIS), щоб прискорити роботу військової розвідки та ефективніше реагувати на зростання загроз. Про це повідомило Міністерство оборони країни.

    Реформа, рекомендована у Strategic Defence Review, об’єднує всі розвідувальні підрозділи оборонного сектору під одним керівництвом – включно з підрозділами Королівських ВМС, сухопутних військ і Королівських ВПС. Це має прискорити збір, аналіз і передачу даних у Збройних силах.

    Створення MIS відбувається на тлі посилення загроз проти Британії – від кібератак і дезінформації до перешкоджання супутниковим системам та ризиків для морських шляхів, що впливають на енергетичну безпеку, інфраструктуру та економічну стабільність.

    Одночасно запрацював новий підрозділ контррозвідки оборони (DCIU), оскільки за минулий рік зафіксовано понад 50% зростання ворожої розвідувальної активності проти Міністерства оборони.

    Міністр оборони Джон Гілі заявив, що Британія робить військову розвідку “розумнішою” завдяки чіткішій структурі, сучасним технологіям та швидшим потокам даних. За його словами, це посилить захист, дозволить краще передбачати дії противників і реалізовувати безпеку інфраструктури.

    Роботу MIS доповнюватиме Defence Intelligence Academy, яка навчає фахівців у галузях кіберрозвідки, космічної та геопросторової аналітики.

    Командувач Cyber and Specialist Operations Command генерал сер Джим Гокенхалл наголосив, що створення MIS і DCIU стане важливим кроком для зміцнення здатності країни передбачати загрози, швидко реагувати та захищати громадян і військових.

    Створення DCIU також має посилити протидію діяльності іноземних спецслужб, котра виходить далеко за межі традиційного шпигунства й спрямована на персонал оборонної галузі, технологічні програми, ланцюги постачання та оборонну індустрію.

    Новий підрозділ захищатиме найчутливіші оборонні можливості Великої Британії – включно з ядерним стримуванням, високотехнологічними промисловими проєктами та критичною інфраструктурою – а також посилить співпрацю з британськими спецслужбами й союзниками НАТО.

    Раніше стало відомо, що Збройні сили Великої Британії скорочуються: за рік армію залишили більше військових, ніж приєдналися новобранців, попри зростання кількості заявок на службу.
    Німеччина запроваджує призов “за потребою”

  • В Росії суд оголосив вироки суддям МКС за ордер на арешт Путіна

    В Росії суд оголосив вироки суддям МКС за ордер на арешт Путіна

    Московський міський суд віддав рішення по справі проти прокурора Міжнародного кримінального суду Каріма Хана та кількох суддів МКС. Їх засудили до від 3,5 до 15 років ув’язнення. Російська генпрокуратура повідомила, що Хану призначено 15 років в’язниці, з першими 9 роками у важких умовах. Засуджені також включають Томоко Акане, Росаріо Сальваторе Айтала, Серхіо Херардо Угальде Годінес, Хайкель Бен Махфуд, а також керівництво МКС. Звинувачення стосувались того, що представники МКС незаконно винесли рішення про арешт Путіна та Марії Львової-Бєлової. Російська сторона вважає це незаконним та вказує на “міжнародний захист” Путіна. Суд визнав представників МКС винними за кілька статей, але виконання вироку неможливе через відмову Інтерполу в розшуку фігурантів. Все це сталося в контексті напружених відносин між Росією та МКС у зв’язку з українським конфліктом.

  • В російському Орську пожежа на оборонному заводі

    В російському Орську пожежа на оборонному заводі

    У місті Орськ, що в Оренбурзькій області Росії, сталася пожежа на Механічному заводі. ЗМІ повідомили про це 12 грудня. Пожежа сталася на території заводу, що входить до холдингу Технодинаміка, що належить державній корпорації Ростєх. Цей завод випускає артилерійські гільзи та комплектуючі для реактивних систем залпового вогню. На місці працюють пожежники для гасіння пожежі, але про причини виникнення не уточнено. На щастя, постраждалих немає, і виробництво не постраждало від пожежі.