Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган вважає, що український лідер Володимир Зеленський і російський правитель Володимир Путін не готові до двосторонньої зустрічі щодо завершення війни. Про це повідомляє Reuters у вівторок, 2 вересня.
Вказано, що Ердоган поспілкувався з журналістами на борту літака, повертаючись з Китаю, де він зустрівся з Путіним, а потім, за його словами, зателефонував Зеленському. Після цього він зявив, що лідери України “ще не готові” до проведення двосторонньої зустрічі.
Разом з тим він підкреслив, що переговори останніх місяців між російськими та українськими посадовцями у Стамбулі показали, що шлях до миру залишається відкритим.
Ердоган додав, що Туреччина виступає за “поступове підвищення рівня переговорів”, щоб перетворити надії на мир на конкретні результати.
“Будь-яка ініціатива зрештою повинна буде розглядатися на рівні лідерів, хоча умови ще не створені”, – цитує агентство Ердогана.
Категорія: Новини світу
-

Зеленський і Путін не готові до зустрічі – Ердоган
-

Більшість населення ЄС підтримує розширення – опитування
ГромадяниЄС підтримують подальше розширення ЄС, опитування громадської думки в країнах-кандидатах вказують на загальну підтримку вступу до ЄС. Про це свідчать результати нещодавно опублікованого спеціального опитування Eurobarometer.
Зазначається, що 56% громадян ЄС підтримують подальше розширення ЄС. Підтримка особливо висока серед молоді: близько двох третин респондентів віком від 15 до 39 років вважають, що (потенційні) кандидати повинні приєднатися до ЄС, щойно вони виконають необхідні умови.
Більшість (56%) також вважає, що їхня власна країна виграє від майбутнього розширення ЄС. Найбільш визнаними перевагами називають сильніший глобальний вплив, більший ринок для підприємств ЄС, більше можливостей працевлаштування та більша солідарність і безпека.
Разом з тим, респонденти висловлюють занепокоєння щодо міграції, корупції та злочинності, а також фінансових витрат на розширення. Вони підкреслюють важливість забезпечення того, щоб країни-кандидати дотримувалися верховенства права, боролися з корупцією та захищали основні права, що є важливими елементами надійного та заснованого на заслугах процесу вступу.
67% громадян зазначають, що вони недостатньо поінформовані про розширення. Єврокомісія у цьому зв’язку прагне підвищити обізнаність громадськості, надаючи чітку та доступну інформацію та взаємодіючи з громадянами по всьому ЄС.
Результати показують, що громадяни ЄС, і особливо молодь, підтримують розширення. Євробарометр надсилає ще один чіткий сигнал: люди хочуть надійного процесу, заснованого на цінностях, який керується реальними реформами. Разом з державами-членами ми будемо безпосередньо взаємодіяти з громадянами, вирішувати їхні проблеми та показувати, як розширення забезпечує мир, процвітання та більш об’єднану Європу, – зазначила єврокомісар з питань розширення Марта Кос.
Опитування показують загальну підтримку вступу до ЄС на Західних Балканах, за винятком Сербії. Підтримка вступу до ЄС є помітно високою в Албанії (91%) та Північній Македонії (69%), причому громадяни очікують таких переваг, як покращення якості життя та відкриті кордони. Натомість, Сербія демонструє найнижчу підтримку вступу до ЄС у регіоні – 33%. У Східному сусідстві країни-кандидати Грузія та Україна лідирують із відповідно 74% та 68% підтримки членства в ЄС. Загалом, ентузіазм щодо вступу до ЄС залишається сильним, водночас на нього впливають конкретні економічні та геополітичні проблеми кожної країни.
На Західних Балканах позитивний імідж ЄС найвищий в Албанії (82%), де громадяни цінують підтримку ЄС економічного розвитку та зусиль боротьби з корупцією. Тим часом імідж ЄС у Сербії (38%) спричинений низьким рівнем довіри. У країнах-кандидатах країн Східного сусідства імідж ЄС також неідеальний: Молдова (55%), Україна (49%) та Грузія (43%).
Загалом, імідж ЄС, як правило, більш позитивний на Західних Балканах, ніж у державах на схід від ЄС, за винятком Сербії, визнає Єврокомісія. Низький рівень обізнаності про Європейський Союз та політику розширення є спільною проблемою для всіх країн-кандидатів та потенційних кандидатів, при цьому значна частина громадян відчуває себе недостатньо поінформованою. Лише 48% у Молдові та 39% у Чорногорії вважають себе «добре» або «дуже добре» поінформованими, тоді як в Україні ці показники впали до 23%, та до 20% – у Сербії. Це вказує на необхідність активніших, більш адаптованих до місцевих умов комунікаційних зусиль ЄС.
У Туреччині 50,7% громадян повідомляють про позитивне ставлення до ЄС, проте лише 40,6% вважають себе добре поінформованими про ЄС та його політику. Підтримка членства в ЄС становить 49,9%. За словами респондентів, основними перешкодами для вступу Туреччини залишаються відсутність політичної волі, недоліки у верховенстві права та поширена корупція.
Опитування проводилося з лютого по березень 2025 року серед понад 26300 громадян у 27 державах-членах ЄС. Опитування сприйняття були проведені в Албанії, Боснії та Герцеговині, Косово, Грузії, Молдові, Чорногорії, Північній Македонії, Сербії та Україні. Вибірка з 1000 осіб була відібрана за допомогою двоетапного стратифікованого методу вибірки; а особисті інтерв’ю (метод CAPI) були проведені з травня по червень 2025 року. -

Єврокомісія відреагувала на зустріч Фіцо з Путіним в Пекіні
Європейська комісія не стала коментувати загалом зустріч прем’єра Словаччини Роберта Фіцо з Путіним в Китаї у вівторок, 2 вересня. Проте там заявили, що голова словацького уряду не представляв інтереси Європейського Союзу на цих перемовах. Про це під час брифінгу в Брюсселі заявила речниця Єврокомісії Анітта Хіппер, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Ні, на цій зустрічі нас не представляють”, – підкреслила чиновниця.
Водночас на прохання висловити позицію щодо цієї зустрічі речниця коротко відповіла, що не коментуватиме її. -

Рютте попередив про зростаючу загрозу з боку РФ
Генеральний секретар НАТО Марк Рутте заявив, що нині альянс працює над двома напрямами дипломатичних зусиль: підготовкою зустрічі президентів Путіна та Зеленського та узгодженням довгострокових гарантій безпеки для України. Про це повідомляє The Guardian у вівторок, 2 вересня.
Рутте виступив на спільній пресконференції у Люксембурзі з прем’єр-міністром Люком Фріденом та міністром оборони Юріко Беке. Він відзначив роль президента США Дональда Трампа у зрушенні процесу переговорів щодо України та організації двосторонніх і тристоронніх консультацій.
За словами генсека НАТО, стійкий мир вимагає сильної української армії та гарантій безпеки від союзників – США, Європи та інших партнерів. Він наголосив, що Росія повинна дотримуватися домовленостей і не загрожувати українській території після досягнення угоди.
Рутте також прокоментував інцидент з глушінням GPS росіянами літака з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у Болгарії, заявивши, що НАТО серйозно реагує на гібридні та кібератаки по всій Європі.
“Блокування комерційних літаків з потенційно катастрофічними наслідками, замах на вбивство великого промисловця в одній з країн-членів НАТО, атака на національну службу охорони здоров’я у Великій Британії. Це не милі, дрібні інциденти. Це величезні інциденти, які мають величезний вплив”.
Він попередив Європу про зростаючу загрозу з боку Росії та наголосив, що сучасні російські ракети скорочують час реагування для європейських країн до 5-10 хвилин, що ставить під загрозу всі країни східного флангу НАТО.
“Ми робимо це тому, що загроза з боку Росії зростає з кожним днем. Не будьмо наївними. Одного дня це може стосуватися і Люксембургу, і моєї країни, Нідерландів. Зараз ми всі в безпеці. Ми думаємо, що знаходимося далеко від Росії, але насправді ми дуже близько. А з урахуванням новітніх російських ракетних технологій, наприклад, різниця між Литвою на передовій і Люксембургом, Гаагою чи Мадридом становить 5-10 хвилин. Саме стільки часу потрібно цій ракеті, щоб досягти цих частин Європи. Тож ми всі перебуваємо під прямою загрозою з боку росіян, ми всі зараз на східному фланзі, незалежно від того, чи живете ви в Лондоні, чи в Таллінні… більше немає різниці”, – зазначив Рютте.
Раніше у НАТО попередили, що Росія має амбіції, які не обмежуються її агресією проти України і становлять реальну загрозу для союзників по Північноатлантичному альянсу.
Росія проти GPS. Атака на літак фон дер Ляйєн -

Путін пригрозив ударами по енергетиці України
Російський правитель Володимир Путін цинічно пригрозив Україні атаками по об’єктах енергетики і назвав їх “ударами у відповідь”. Про це він сказав на зустрічі з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо в Пекіні у вівторок, 2 вересня.
“Протягом довгого часу, ще пару років тому, не робили взагалі жодних дій, що стосуються цивільної інфраструктури, особливо в зимовий період, і дуже довго терпіли, коли українські війська завдавали постійних ударів по нашим енергетичним об’єктам. Після цього почали відповідати, і ми відповідаємо, звичайно, серйозно”, – заявив Путін.
При цьому глава Кремля ні словом не обмовився про те, що російська окупаційна армія посиленно атакує енергетичні об’єкти України ще з осені 2022 року, коли були зафіксовані перші блекаути.
Вже три роки енергетика нашої держави тримається завдяки воїнам підрозділів ППО і бригадам обленерго та інших енергетичних компаній. При цьому і ППО, і ремонтні бригади підтримують країни Заходу, які постачають ракетні зенітні комплекси та енергетичне обладнання.
У свою чергу Україна почала завдавати перших серйозних ударів по території Росії лише в 2024 році.
Раніше Путін закликав позбавити Україну енергоресурсів. Він запропонував закрити для нашої держави постачання газу по реверсу та електроенергії з Європи, щоб Київ перестав бити по енергетичній інфраструктурі, що веде на Захід.
Перед цим Путін на засіданні ради глав держав-членів Шанхайської організації співробітництва (ШОС) вчергове повторив свою брехню про те, що напад Росії на Україну нібито “був спровокований Заходом”. -

Землетрус в Афганістані: кількість загиблих сягла 1400 осіб
Число загиблих в результаті землетрусу в Афганістані сягло 1400 осіб. Про це повідомляє інформагенція Reuters.
Представник адміністрації Талібану Забіхулла Муджахід заявив: щонайменше 1411 людей загинули, 3124 зазнали поранень, понад 5400 будинків було зруйновано.
За його словами, кількість жертв може зрости в міру проведення рятувальних робіт.
Водночас, за даними афганської гуманітарної організації Афганський Червоний Півмісяць, в результаті катастрофи щонайменше 3251 особа дістала поранення, а понад 8000 будинків було зруйновано.
Як ми вже писали, 1 вересня в східних районах Афганістану стався землетрус магнітудою 6.0. Спочатку повідомлялось про щонайменше 250 загиблих людей.
Згодом стало відомо, що землетрус в Афганістані забрав життя 812 людей та поранив 2800 чоловік.
Землетрус в Афганістані: кількість жертв зросла до 900 -

Путін закликав позбавити Україну енергоресурсів
Під час зустрічі з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо у вівторок в Пекіні, російський диктатор Володимир Путін закликав країни Східної Європи припинити постачання газу та нафти в Україну, аби зупинити удари по російській енергетичній інфраструктурі. Про це інформують росЗМІ.
“Що стосується членства України в ЄС – ми ніколи проти цього не заперечували. Що стосується НАТО – це інше питання… Наша позиція тут відома, ми вважаємо для себе неприйнятним”, – додав він.
Щобільше, за його словами, Україна має сама вирішувати, як забезпечувати власну безпеку, втім, тут є варіанти, і в цьому питанні, мовляв, “є можливість знайти консенсус”. Глава Кремля також заявив, що обговорював з президентом США Дональдом Трампом на Алясці варіанти реалізації такої безпеки.
Фіцо заявив Путіну, що категорично проти членства України в НАТО, а також, що “серйозно” обговорить із Зеленським удари по нафтопроводу Дружба.
Своєю чергою, той відповів, що Москва “довго терпіла, коли українці били по російській енергоінфраструктурі, а потім почала серйозно відповідати”.
Він запропонував закрити для Україні постачання газу по реверсу та електроенергії з Європи, щоб Київ перестав бити по енергетичній інфраструктурі, що веде на Захід.
“Українська сторона намагається завдати шкоди нам, але завдає шкоди і нашим партнерам. Україна отримує значний обсяг енергоресурсів через своїх сусідів у Східній Європі. Закрийте їм постачання газу по реверсу, закрийте їм постачання електроенергії, і вони відразу зрозуміють, що є якісь межі їхньої поведінки в області порушення чужих інтересів”, – заявив Путін. -

Азербайджан звинуватив РФ у масштабній інформаційній атаці
З території Росії розгорнули масштабну антиазербайджанську інформаційну кампанію. Про це повідомляє Oxu.Az з посиланням на заяву Комісії з протидії зовнішньому втручанню та гібридним загрозам парламенту Азербайджану.
Зазначається, що кампанія почалася одразу після інтерв’ю президента Азербайджану Ільхама Алієва на телеканалі Al Arabiya у Саудівській Аравії 27 серпня. Відповіді президента на запитання про Зангезурський коридор були вирвані з контексту та представлені російській аудиторії у спотвореному вигляді.
Комісія наголосила, що пропаганду ведуть через телеканали, новинні сайти, соціальні мережі та радикально налаштованих осіб. Широко використовуються Facebook, Instagram, X, а також профілі й боти від імені громадян інших країн.
Окремо відзначено таргетовану рекламу в азербайджанському сегменті соцмереж із загрозливою інформацією проти суверенітету та територіальної цілісності Азербайджану.
У заяві додали, що кампанії не впливають на громадську думку в Азербайджані і спрямовані лише на розпалювання ворожнечі в російському суспільстві на основі фейкових даних. -

Путін зробив несподівану заяву щодо ЗАЕС
Країна-агрессор Росія нібито готова “до співпраці” зі США та Україною щодо тимчасово окупованої Запорізької АЕС. Про це сказав глава Кремля Володимир Путін на зустрічі з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо в Пекіні у вівторок, 2 вересня.
“До речі, ми можемо співпрацювати з американськими партнерами і на Запорізькій АЕС. Ми в принципі поки що побічно ці питання вже з ними обговорювали”, – заявив він.
Пізніше Путін додав: “Це, до речі, стосується і української сторони на Запорізькій АЕС”.
“І якщо складуться сприятливі обставини – ми обговорювали це з американськими колегами – ми можемо навіть утрьох на Запорізькій атомній станції попрацювати”, – заявив російським правитель.
Раніше у квітні газета The Wall Street Journal писала, що США пропонують надати нейтральний статус територіям навколо ЗАЕС і передати їх під американський контроль. На це відреагував президент Володимир Зеленський.
Перед цим міністр енергетики США Кріс Райт заявив, що американська сторона може взяти під управління українські АЕС.
Пізніше в Росії вперше зробили заяву про можливу присутність США на ЗАЕС у межах врегулювання війни в Україні. -

В ЄС відзвітували про рекордні витрати на оборону
Витрати країн Євросоюзу на оборону у 2024 році сягнули рекордних 343 млрд євро. Про це свідчить звіт Європейського оборонного агентства (EDA).
Згідно з документом, обсяг витрат зріс на 19% порівняно з 2023 роком, а їх частка від ВВП становила 1,9%, що лише на 0,1% менше за попередню ціль НАТО у 2%.
Згідно з прогнозами, у 2025 році оборонні витрати ЄС зростуть до 381 млрд євро, тоді як частка ВВП перевищить поріг у 2% – до 2,1%.
Раніше мінімальний орієнтир НАТО для країн-членів становив 2% ВВП, втім, у червні цього року Альянс ухвалив рішення підвищити цільовий показник до 5% ВВП до 2035 року.
Окрім загального зростання витрат, 2024 рік став рекордним за інвестиціями у наукові дослідження, розробки та закупівлі військової техніки. Вперше цей показник перевищив 100 млрд євро, досягнувши 106 млрд євро, що на 42% більше, ніж минулого року.