Категорія: Новини світу

  • Росіяни завалили суди позовами про зниклих безвісти на війні – ЗМІ

    Росіяни завалили суди позовами про зниклих безвісти на війні – ЗМІ

    Число поданих до російських судів позовів про визнання військовослужбовців зниклими безвісти або померлими за перші п’ять місяців 2025 року перевищило аналогічний показник за минулий рік. Про це пише Медіазона в четвер, 5 червня.

    Зазначається, що початку цього року з боку командування російських військових підрозділів та родичів солдатів було подано 26 386 таких заяв – проти 22 584 позовів у 2024 році. Командири частин масово звертаються до суду з проханням визнати своїх бійців зниклими та загиблими, щоби звільнити місця у списках особового складу. Це почалося влітку 2024 року, а 2025-го процес різко прискорився (у травні, судячи з документів, щотижня подавали понад 1,5 тисячі таких позовів).

    Суди найчастіше засекречують дані щодо цих справ. Імена заявників або третіх осіб на сайтах установ замінюють на позначку Інформація прихована. Подібних заяв із початку 2024 року зафіксовано вже 18,9 тисяч.

    З цієї причини складно оцінити точну кількість позовів саме від військових. За підрахунками ЗМІ, за 2024-2025 роки Міноборони Росії вже попросило визнати зниклими через суд від 30 до 40 тисяч військових.

    Зазначається, що цього року “лідерами” серед військових частин за кількістю поданих до суду заяв про визнання солдатів зниклими чи загиблими стали бригади, сформовані на базі підрозділів із “ДНР”. На першому місці – 1-а Слов’янська бригада (596 позовів). 2024-го найбільше звернень до судів було від 254-ї та 488-ї мотострілецьких полків.

    Український проект Хочу найти оцінював кількість зниклих безвісти російських військових у 84 тисячі осіб. Стільки заявок на розшук від їхніх родичів проект отримав із початку 2024 року.

  • “Така невдячність”: Маск заявив, що без нього Трамп програв би вибори

    “Така невдячність”: Маск заявив, що без нього Трамп програв би вибори

    Американський мільярдер Ілон Маск заявив, що без його підтримки Дональд Трамп програв би вибори президента США. Про це підприємець написав у соцмережі Х в четвер, 5 червня.

    “Без мене Трамп би програв вибори, демократи контролювали б Палату представників, а республіканці мали б 51-49 місць у Сенаті”, – написав він. “Така невдячність”, – додав пізніше Маск.
    Трамп висловив розчарування в Маску. Президент заявив, що “дуже розчарований” Маском, адже він не схвалив законопроєкт президента про податки та витрати, назвавши його “огидною мерзотою”.

    “У нас із Ілоном були чудові стосунки. Я не знаю, чи будуть вони в нас ще”, – заявив президент США під час розмови з журналістами в Овальному кабінеті.

    За словами президента, Маск детально знав усі аспекти законопроєкту та не мав до нього претензій до моменту своєї відставки з Департаменту ефективності уряду.

    У відповідь Маск звинуватив Трампа у брехні. “Цей законопроєкт мені жодного разу не показували, і його ухвалили пізно вночі так швидко, що майже ніхто в Конгресі не встиг його прочитати”, – написав бізнесмен в Х.

  • Олігархи Путіна програли битву за санкції

    Олігархи Путіна програли битву за санкції

    Європейський союз здобув важливу юридичну перемогу над російськими мільярдерами. Суд ЄС у Люксембурзі 5 червня визнав законним замороження активів п’яти відомих російських бізнесменів і заборону на видачу їм віз. Ба більше – суд постановив, що Брюссель не зобов’язаний доводити їхній особистий зв’язок із режимом Володимира Путіна. Про це повідомляє Радіо Свобода у четвер, 5 червня.
    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року ЄС запровадив санкції проти низки російських бізнесменів, за підтримку режиму, що підриває суверенітет і територіальну цілісність України.
    Серед тих, хто оскаржив санкції, – власник Уралхіму Дмитро Мазепін, власник ТМК і групи Сінара Дмитро Пумпянський, голова ММК Віктор Рашников, співзасновник Альфа-Груп Герман Хан і колишній гендиректор Яндекса Тигран Худавердян.
    У 2023 році їхні позови відхилили, після чого росіяни подали апеляцію. До остаточного рішення суд залучив свого правового радника, котрий підготував експертний висновок. Хоча цей документ не є обов’язковим до виконання, у більшості випадків Суд ЄС дотримується його рекомендацій.
    У висновку радника акцентується, що існує “раціональний зв’язок” між санкціями проти бізнесменів і метою ЄС – послабити економіку РФ, зменшивши її ресурси на ведення війни. Зокрема, зазначено, що немає потреби доводити персональний вплив кожного фігуранта санкцій на дії російської влади.
    Цей момент має принципове значення, адже саме на відсутність прямого впливу на політику Кремля посилалися мільярдери у своїх позовах.
    Остаточне рішення Суд ЄС очікується в липні або після літніх канікул у серпні. Якщо його ухвалять згідно з висновком радника, це стане прецедентом для близько 80 російських і білоруських бізнесменів, котрі також оскаржили санкції. Брюсселю буде достатньо встановити загальні зв’язки з режимами Путіна або Лукашенка для правомірного запровадження обмежень.

  • Трамп зробив заяву про подальшу підтримку України

    Трамп зробив заяву про подальшу підтримку України

    Президент США Дональд Трамп запевнив у підтримці України, але наголосив, що його головною метою є припинення війни. Про це американський лідер заявив під час зустрічі з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем в четвер, 5 червня, передає The Guardaian.

    Журналісти запитали у Трампа, чи буде він продовжувати підтримку України.

    “Так, я з Україною. Ми щойно підписали велику угоду з Україною… Ви знаєте, за що я виступаю, за припинення вбивств, насправді, ось за що я виступаю”, – відповів американський лідер.
    Трамп додав, що війна Росії проти України ніколи не повинна була початися.

    Також президент США знову заявив, що Штати нібито витратили 350 млрд доларів, а Європа – понад 100 млрд доларів на допомогу Україні, але “справа навіть не в грошах”.

    “Це трохи грошей, але не гроші. Головне, головне – це смерть”, – сказав Трамп, додавши, що сподівається зупинити кровопролиття.

  • НАТО готує рекордні оборонні інвестиції

    НАТО готує рекордні оборонні інвестиції

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що напередодні саміту в Гаазі країни Альянсу погодили нові цілі стосовно оборонних витрат. Мова про виділення 3,5% ВВП на основні оборонні потреби та ще 1,5% – на інвестиції, пов’язані з безпекою та оборонною інфраструктурою. Про це він повідомив у Брюсселі після зустрічі міністрів оборони країн НАТО у четвер, 5 червня.
    “Ми домовилися про амбітний новий набір цілей стосовно можливостей. Ці цілі точно описують, в які можливості союзники мають інвестувати протягом років: протиповітряна оборона, винищувачі, танки, дрони, особовий склад, логістика та багато іншого. Усе це необхідно, аби наші сили стримування та оборони були сильними, а також для безпеки нашого мільярда людей. Досягнення згоди щодо того, що нам потрібно, було життєво важливим першим кроком”, – повідомив генсек.
    Окрім того, на саміті в Гаазі Рютте запропонує план, що передбачає 5% ВВП на загальні оборонні інвестиції.
    “3,5% ВВП на основні оборонні витрати, а також 1,5% ВВП на рік на інвестиції, пов’язані з обороною та безпекою, такі як інфраструктура та промисловість”, – уточнив він.
    Окремо на зустрічі міністри обговорили підтримку України.
    Рютте нагадав, що цього року союзники по НАТО вже пообіцяли понад 20 млрд євро додаткової допомоги у сфері безпеки для Києва.
    “Я також вітаю додаткові зусилля підтримки, про які союзники по НАТО пообіцяли на вчорашньому засіданні Контактної групи з питань оборони України”, – додав він.
    Разом з тим, Генсек наголосив, що для досягнення нових цілей союзникам потрібно значно більше інвестувати. Тож у Гаазі країни мають узгодити новий план інвестицій в оборону, який забезпечить достатньо ресурсів для стримування та захисту.
    Під час зустрічі також відбулося засідання Групи ядерного планування НАТО.
    “Ядерне стримування залишається наріжним каменем безпеки Альянсу. НАТО залишатиметься ядерним альянсом доти, доки існує ядерна зброя. І ми забезпечимо, щоб ядерний потенціал НАТО залишався надійним та ефективним, щоб зберегти мир, запобігти примусу та стримати агресію. Стримувальна сила НАТО сьогодні сильна. І завдяки рішенням, які ми прийняли на цьому міністерському засіданні, ми гарантуємо, що воно залишиться сильним і завтра. Тож я з нетерпінням чекаю на успішний саміт у Гаазі пізніше цього місяця”, – резюмував Рютте.

  • У Чехії через відключення електрики загинули 800 свиней

    У Чехії через відключення електрики загинули 800 свиней

    У Чехії внаслідок знеструмлення ферми під час грози загинули 800 свиней, які перебували у закритому хліві без вентиляції. Про це повідомляє IDNES у четвер, 5 червня.

    Випадок стався у селі Залужани неподалік міста Пршибрам на заході країни під час нічної грози. У державній ветеринарній службі розповіли, що через грозу зупинилася робота вентиляційної системи, свині перегрілися і задихнулися. Гроза також вивела з ладу наявне резервне живлення.

    Загиблих тварин завантажують у транспорт для подальшої утилізації на спеціальному підприємстві.

    Подібний випадок стався у Чехії в 2014 році, тоді загинули 1300 тварин.

  • США випробували новітню бомбу для знищення кораблів

    США випробували новітню бомбу для знищення кораблів

    США провели випробування вискоточної авіабомби Quicksink, призначеної для знищення великих надводних кораблів противника. Про це напередодні повідомила Дослідницька лабораторія ВПС США.
    Вказано, що стратегічний стелс-бомбардувальник B-2 Spirit скинув бомбу Quicksink вагою у 500 фунтів (понад 220 кг – ред.) під час випробувань на полігоні Gulf біля авіабази Еглін у Флориді. А в минулому році у Тихому океані було випробувано цю ж бомбу, але вагою 2000 фунтів (понад 900 кг – ред.).
    “Quicksink – це недорогий метод нейтралізації надводних суден за допомогою модифікованого боєприпасу, що доставляється з повітря”, – йдеться у повідомленні.
    Журнал Newsweek пише, що випробування Quicksink є актуальні на тлі зростання потенційної морської загрози з боку Китаю.
    “США озброюють своїх союзників і партнерів у Тихому океані – Австралію, Японію та Тайвань – різноманітною протикорабельною зброєю та розгортають “Морський ударний Томагавк”, варіант крилатої ракети Томагавк, що топить кораблі”, – зазначає видання.

  • У Тихому океані горить судно з 3000 автомобілями на борту

    У Тихому океані горить судно з 3000 автомобілями на борту

    У Тихому океані вже кілька днів дрейфує палаюче судно Morning Midas із близько 3000 автомобілів. Про це повідомляє Bloomberg у четвер, 5 червня.

    Судно Morning Midas перевозило до Мексики близько 3000 автомобілів від різних китайських виробників, включаючи Chery Automobile Co. і Great Wall Motor Co. Уперше з палуби судна був помічений дим ще 3 червня. Екіпаж розпочав гасіння пожежі, але загасити вогонь не вдалося.

    Берегова охорона США повідомила, що пожежа на борту судна сталася приблизно в 500 км на південь від острова Адак на Алясці. Рятувальники евакуювали всіх 22 членів екіпажу на сусіднє торговельне судно.
    За інформацією Car Expert, судно Morning Midas вийшло з порту 26 травня. На його борту 3048 автомобілів, зокрема 70 електромобілів та 681 гібридна автівка.

  • Дерзка атака з наслідками. Трамп про Путіна

    Дерзка атака з наслідками. Трамп про Путіна

    Президент США Дональд Трамп вважав атаку України на російські авіабази потужною і крутою,повідомляє Axios з посиланням на джерела, які обговорювали це з американським президентом.
    Не стало несподіванкою
    “Досить потужно”, — цитує Трампа один із його наближених. “Він вважав це зухвалим”, — заявив другий співрозмовник Axios.
    За словами джерел, тепер Трамп стурбований, що атака українських безпілотників підштовхне президента РФ Володимира Путіна до відповідних заходів і зірве його дипломатичну ініціативу, яка призвела до перших за три роки російсько-українських переговорів.
    “Атака безпілотників не стала для нього неочікуваною, бо це те, що відбувається, коли війна триває, але він стурбований тим, що це затягне бойові дії. Він хоче, щоб бойові дії припинилися, тому розчаровується, коли відбуваються подібні атаки”, — сказав один із співрозмовників видання.
    Роздратований і Путіним, і Зеленським
    New York Times пише, що Трамп роздратований як Володимиром Путіним, так і президентом України Володимиром Зеленським, але до останнього він вже давно відчуває особливу неприязнь. У матеріалі повідомляється, що Трамп говорив про намір припинити постачання зброї в Україну і неодноразово заявляв перед своїми помічниками, що Зеленський — “поганий хлопець|, який нібито підштовхує світ до ядерної війни. Однак він також стверджував, що розуміє Україну, яка протистоїть ворогу, явно налаштованому на продовження бомбардувань.
    І все ж таки Трамп схильний бути більш шанобливим до Путіна, хоча іноді і виражав своє розчарування. У публікації нагадується, що до повернення в Білий дім Трамп обіцяв швидко зупинити війну Росії проти України, стверджуючи, що у нього хороші стосунки з російським диктатором. Трамп розглядав можливість введення нових санкцій проти Москви, але поки цього не зробив, підкреслює NYT.
    Автори статті також зазначають, що назвавши Путіна «абсолютно божевільним» у минулому місяці, Трамп змінив риторику і сказав, що хоче дати йому два тижні, щоб він показав ознаки прогресу. А в середу президент США хотів, щоб Путін допоміг йому з Іраном.
    «Я заявив Путіну, що у Ірану не може бути ядерної зброї, і вважаю, що в цьому питанні ми дійшли до згоди», — написав Трамп у своїй соціальній мережі після телефонної розмови з російським диктатором 4 червня.
    Президент США також заявив, що Путін запропонував взяти участь у переговорах з Іраном і, можливо, зможе допомогти у швидшому завершенні цього питання.
    Росія брала участь у переговорах щодо ядерної угоди з Іраном 2025 року, з якого Трамп пізніше вийшов, але, підкреслює NYT, зараз ситуація кардинально змінилася, оскільки Іран постачає озброєння, які РФ використовує у війні проти України.
    Значення операції
    Минуло три дні з моменту операції Паутина, а світ досі намагається усвідомити всю її значущість. Про її безпрецедентний успіх говорять і супутникові знімки, на яких видно обриси розбитих літаків біля злітно-посадкових смуг на авіабазах Оленья, Іваново, Дягілєво і Біла.
    З усіх об’єктів, які зазнали нападу в ході операції Паутина, літаки далекого радіолокаційного виявлення і управління А-50 з його радаром, здатним виявляти цілі і загрози на відстані понад 600 км, є, мабуть, найважливішими.
    До повномасштабного вторгнення у 2022 році вважалося, що Росія експлуатує близько дев’яти А-50. За час бойових дій три з них були збиті або пошкоджені на землі атакою дронів.
    Кадри, які показала СБУ, явно вказують на те, що українські безпілотники потрапили в куполи радарів двох А-50, розміщених на авіабазі Іваново-Північний на північний схід від Москви. Російський флот цих найважливіших літаків тепер може скоротитися до чотирьох.
    “Наразі відновлення виробництва А-50 надзвичайно малоймовірне через труднощі з імпортозаміщенням і знищенням виробничих потужностей, — вважає український військовий аналітик Сергій Кузан. — Таким чином, кожна втрата цього типу літака є стратегічною проблемою для Росії, яку вона не зможе швидко компенсувати”.
    “З військової точки зору, це поворотний момент у війні, — розповів український експерт з авіації Анатолій Храпчинський. — Ми завдали сильного удару по іміджу Росії та можливостях Російської Федерації”.
    Минуло трохи більше трьох місяців від дня, коли Дональд Трамп обрушився на Володимира Зеленського, заявивши, що у нього немає карт. І ось Україна зробила рішучий відповідний удар.
    “Україна показала всьому світу, що Росія насправді слабка і не може захистити себе зсередини”, — каже Храпчинський.

  • Зухвала атака з наслідками. Трамп про Павутину

    Зухвала атака з наслідками. Трамп про Павутину

    Президент США Дональд Трамп вважає атаку України на російські авіабази потужною і крутою, повідомляє Axios з посиланням на джерела, які обговорювали це з американським президентом.
    Не стало несподіванкою
    “Досить потужно”, — цитує Трампа один із його наближених. “Він вважав це зухвалим”, — заявив другий співрозмовник Axios.
    За словами джерел, тепер Трамп стурбований, що атака українських безпілотників підштовхне президента РФ Володимира Путіна до відповідних заходів і зірве його дипломатичну ініціативу, яка призвела до перших за три роки російсько-українських переговорів.
    “Атака безпілотників не стала для нього неочікуваною, бо це те, що відбувається, коли війна триває, але він стурбований тим, що це затягне бойові дії. Він хоче, щоб бойові дії припинилися, тому розчаровується, коли відбуваються подібні атаки”, — сказав один із співрозмовників видання.
    Роздратований і Путіним, і Зеленським
    New York Times пише, що Трамп роздратований як Володимиром Путіним, так і президентом України Володимиром Зеленським, але до останнього він вже давно відчуває особливу неприязнь. У матеріалі повідомляється, що Трамп говорив про намір припинити постачання зброї в Україну і неодноразово заявляв перед своїми помічниками, що Зеленський — “поганий хлопець|, який нібито підштовхує світ до ядерної війни. Однак він також стверджував, що розуміє Україну, яка протистоїть ворогу, явно налаштованому на продовження бомбардувань.
    І все ж таки Трамп схильний бути більш шанобливим до Путіна, хоча іноді і виражав своє розчарування. У публікації нагадується, що до повернення в Білий дім Трамп обіцяв швидко зупинити війну Росії проти України, стверджуючи, що у нього хороші стосунки з російським диктатором. Трамп розглядав можливість введення нових санкцій проти Москви, але поки цього не зробив, підкреслює NYT.
    Автори статті також зазначають, що назвавши Путіна «абсолютно божевільним» у минулому місяці, Трамп змінив риторику і сказав, що хоче дати йому два тижні, щоб він показав ознаки прогресу. А в середу президент США хотів, щоб Путін допоміг йому з Іраном.
    «Я заявив Путіну, що у Ірану не може бути ядерної зброї, і вважаю, що в цьому питанні ми дійшли до згоди», — написав Трамп у своїй соціальній мережі після телефонної розмови з російським диктатором 4 червня.
    Президент США також заявив, що Путін запропонував взяти участь у переговорах з Іраном і, можливо, зможе допомогти у швидшому завершенні цього питання.
    Росія брала участь у переговорах щодо ядерної угоди з Іраном 2025 року, з якого Трамп пізніше вийшов, але, підкреслює NYT, зараз ситуація кардинально змінилася, оскільки Іран постачає озброєння, які РФ використовує у війні проти України.
    Значення операції
    Минуло три дні з моменту операції Паутина, а світ досі намагається усвідомити всю її значущість. Про її безпрецедентний успіх говорять і супутникові знімки, на яких видно обриси розбитих літаків біля злітно-посадкових смуг на авіабазах Оленья, Іваново, Дягілєво і Біла.
    З усіх об’єктів, які зазнали нападу в ході операції Паутина, літаки далекого радіолокаційного виявлення і управління А-50 з його радаром, здатним виявляти цілі і загрози на відстані понад 600 км, є, мабуть, найважливішими.
    До повномасштабного вторгнення у 2022 році вважалося, що Росія експлуатує близько дев’яти А-50. За час бойових дій три з них були збиті або пошкоджені на землі атакою дронів.
    Кадри, які показала СБУ, явно вказують на те, що українські безпілотники потрапили в куполи радарів двох А-50, розміщених на авіабазі Іваново-Північний на північний схід від Москви. Російський флот цих найважливіших літаків тепер може скоротитися до чотирьох.
    “Наразі відновлення виробництва А-50 надзвичайно малоймовірне через труднощі з імпортозаміщенням і знищенням виробничих потужностей, — вважає український військовий аналітик Сергій Кузан. — Таким чином, кожна втрата цього типу літака є стратегічною проблемою для Росії, яку вона не зможе швидко компенсувати”.
    “З військової точки зору, це поворотний момент у війні, — розповів український експерт з авіації Анатолій Храпчинський. — Ми завдали сильного удару по іміджу Росії та можливостях Російської Федерації”.
    Минуло трохи більше трьох місяців від дня, коли Дональд Трамп обрушився на Володимира Зеленського, заявивши, що у нього немає карт. І ось Україна зробила рішучий відповідний удар.
    “Україна показала всьому світу, що Росія насправді слабка і не може захистити себе зсередини”, — каже Храпчинський.