Правий берег

Категорія: Новини світу

  • Росія завербувала сотні індійців на війну в Україні: десятки вже загинули

    Росія завербувала сотні індійців на війну в Україні: десятки вже загинули

    Росія з 2022 року завербувала 202 громадян Індії на війну проти України. Про це заявило Міністерство закордонних справ країни.

    За отриманою інформацією, завдяки “узгодженим зусиллям уряду” 119 громадян вдалося повернути, домігшись їх дострокового звільнення з російської армії. 26 із них загинули, а семеро наразі вважаються зниклими безвісти.

    Влада Делі проводить переговори з російською стороною щодо повернення ще близько 50 індійських громадян.

    Також вдалося повернути останки 10 загиблих на війні Росії проти України громадян Індії, було проведено кремацію двох загиблих. Влада Індії передала Росії зразки ДНК членів сімей 18 індійців, яких вважали загиблими або зниклими безвісти, щоб встановити їхні особи

    Москва стверджує, що в армію вербують нібито тільки іноземних добровольців. Тим часом Індія, поряд із Непалом та Шрі-Ланкою, закликала своїх громадян не довіряти фальшивим обіцянкам після того, як стало відомо про сотні жителів цих країн, залучених до бойових дій на боці Росії.

    Родичі зниклих повідомляють, що російські вербувальники заманювали молодих людей обіцянками легальної роботи з високою оплатою та проживанням. У результаті, їх змушували підписувати контракти російською мовою, зміст яких був незрозумілим, а потім відправляли прямо на фронт.

    Нагадаємо, штурмовики 425-го окремого штурмового полку Скеля взяли в полон двох громадян Колумбії в місті Покровськ Донецької області.

    На боці РФ воюють понад 18 тисяч іноземців – Коордштаб

  • В ЄС домовилися виділити Україні €90 млрд – Кошта

    В ЄС домовилися виділити Україні €90 млрд – Кошта

    Європейський Союз ухвалив рішення надати Україні фінансову допомогу в розмірі 90 мільярдів євро на період 2026-2027 років. Про це у п’ятницю, 19 грудня, президент Європейської ради Антоніу Кошта повідомив у себе в соцмережі Х.

    Він зазначив, що країни-учасниці саміту досягли згоди й виконали взяті на себе зобов’язання.

    “Ми домовилися. Рішення про надання Україні підтримки в розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки ухвалено. Ми взяли на себе зобов’язання і виконали їх”, – написав він.

    Пізніше президент Європейської ради Антоніу Кошта по завершенню саміту пояснив, що Україна отримає позику, підкріплену бюджетом ЄС, в розмірі 90 млрд євро на 2026-2027 роки, яку вона погасить тільки після сплати Росією репарацій.

    “У жовтні ми вирішили, що Європейський Союз покриє нагальні фінансові потреби України на 2026 та 2027 роки. Минулого тижня ми вирішили, що Росія не поверне свої активи, доки Москва не припинить свою агресію. Сьогодні ми схвалили рішення про надання Україні 90 млрд євро на наступні два роки. У терміновому порядку ми надамо позику, підкріплену бюджетом Європейського Союзу. Це задовольнить нагальні фінансові потреби України, і Україна погасить цю позику лише після того, як Росія сплатить репарації. Союз залишає за собою право використовувати заблоковані активи для погашення цієї позики”.

    За його словами, лідери надали Комісії мандат продовжити роботу над репараційним кредитом на основі іммобілізованих російських активів. “Крім того, ми погодилися продовжити наші санкції проти Росії. Наша мета – не продовжувати війну. Фактично, сьогоднішні рішення є вирішальним внеском у досягнення справедливого та міцного миру в Україні. Тому що єдиний спосіб залучити Росію до столу переговорів – це зміцнити Україну. Сьогоднішні рішення забезпечать Україну необхідними засобами для самозахисту та підтримки українського народу”, – наголосив президент Європейської ради.

    Нагадаємо, що підтримка України була ключовою темою обговорень на саміті ЄС. Йдеться про репараційний кредит за рахунок заморожених активів РФ. Однак раніше в ЗМІ була інформація, що в ЕС не змогли домовитися щодо активів РФ.

    Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що в питанні надання Україні фінансової підтримки з боку заморожених російських активів серед країн ЄС відбувся “переломний момент”.

  • Соратник Путіна виступив проти війни в Україні – ЗМІ

    Соратник Путіна виступив проти війни в Україні – ЗМІ

    Колишній заступник глави адміністрації президента РФ Дмитро Козак відкрито висловив незгоду з війною в Україні, відмовившись виконувати прямі накази на початку повномасштабного вторгнення в Україну. Він запропонував альтернативний курс дій, включаючи припинення воєнних дій та внутрішні реформи в країні. Про це у четвер, 18 грудня, повідомило видання The New York Times.

    У публікації зазначається, що на другий день після початку вторгнення Дмитро Козак публічно заявив про свою незгоду з цілями військових дій. Розмова з Путіним, що проходила з увімкненим гучномовцем, зробила інших високопосадовців свідками цієї демонстрації непокори. Козак був готовий піти на ризик, навіть зважаючи на можливі арешт або розстріл.

    ЗМІ повідомляє, що в перші дні конфлікту він намагався домогтися припинення вогню через дипломатичні переговори, залучаючи представників України та США. У січні 2022 року Козак також брав участь у багатоетапній зустрічі в Парижі, спрямованій на вирішення конфлікту мирним шляхом. Він попереджав про наслідки вторгнення, такі як розширення НАТО шляхом вступу Швеції та Фінляндії, санкції та погіршення геополітичної позиції Росії.

    Після конфлікту Козак запропонував значні внутрішні зміни – завершити військові дії і здійснити ліберальні реформи, серед яких незалежність судової системи. Ці ідеї стали джерелом протиріч між ним та державним апаратом, однак чиновник продовжує залишатися на посаді в адміністрації президента.

    Як резюмує видання, незважаючи на політичну напругу, Козак лишається в Москві, спираючись на давній кар’єрний досвід співпраці з Путіним як гарантію своєї безпеки.

    Нагадаємо, Росія готує контакти зі США для уточнення змін у мирному плані Дональда Трампа після узгоджень його деталей з Україною. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков наголосив, що американська сторона раніше проводила відповідні консультації під керівництвом спецпредставника Трампа Стіва Віткоффа.

    Противник війни з Україною. Козак залишає Кремль

  • У Росії численні вибухи: Орел і Ростов без світла

    У Росії численні вибухи: Орел і Ростов без світла

    Вночі проти п’ятниці, 19 грудня, в кількох регіонах Росії пролунали вибухи. Інциденти зафіксовані в Воронежі, Таганрозі, Орлі, Ростові та Ставропольському краї. Про це повідомляє Telegram-канал Exilenova+, місцеві пабліки і російські ЗМІ.

    Як зазначають російські медіа, раніше ракетну небезпеку було оголошено у Курській, Орловській, Липецькій та Тульській областях.

    Також в аеропортах Калуги, Пензи, Саратова і Тамбова діяли тимчасові обмеження на прийом та випуск рейсів.

    Ймовірно, Орел став ціллю ракетного удару, тоді як інші міста постраждали від атак безпілотників, припускає OSINT Exilenova+.

    Ймовірне ураження ТЕЦ призвело до збоїв у роботі електромереж, а місцеві жителі повідомляють про відсутність водо- та теплопостачання.

    Ростов та Таганрог під атакою БПЛА. Частина Ростова також втратила світло, повідомляють соцмережі.

    Українські OSINT-канали опублікували відео моменту “прильоту” по Ростову, пишуть про ймовірність ракетного удару по місту.

    Нагадаємо, на нафтобазі в місті Лівни Орловської області РФ в результаті атаки безпілотників спалахнула пожежа. Також безпілотники атакували 8 регіонів Росії і тимчасово окупований Крим. Про це 2 грудня повідомив губернатор регіону Андрій Кличков та Міноборони РФ.

    Також у ніч проти 18 грудня безпілотники атакували вночі російські міста Ростов, Батайськ і Таганрог. У Ростові внаслідок атаки дронів уражено нафтовий танкер.

  • Трамп підписав оборонний бюджет з $800 млн Україні

    Трамп підписав оборонний бюджет з $800 млн Україні

    Президент США Дональд Трамп підписав закон про оборонний бюджет на 2026 фінансовий рік, який передбачає рекордне фінансування у розмірі 901 мільярда доларів. Одним із ключових пунктів цього документу є виділення Україні 800 мільйонів доларів у рамках Ініціативи з безпекової допомоги. Ці кошти заплановано спрямувати на закупівлю американського озброєння для Збройних сил України, по 400 мільйонів доларів на кожен із наступних двох років. Про це стало відомо з сайту Білого дому у п’ятницю, 19 грудня.

    За його даними, законопроєкт S. 1071 “Закон про національну оборону на фінансовий 2026 рік” вже підписано та він офіційно набрав чинності. Документ регламентує фінансування програм Міністерства оборони, військового будівництва, а також програм національної безпеки, які координуються Міністерством енергетики та Державним департаментом.

    Він також охоплює заходи щодо покращення добробуту військовослужбовців та визначає нові повноваження для впровадження змін у сфері національної й міжнародної безпеки, торгівлі та судової системи.

    У тексті бюджету передбачено окремий розділ “Розширення та модифікація ініціативи з оборонної допомоги Україні”, згідно з яким Україна отримає ще 400 мільйонів доларів на 2026 рік та таку ж суму на 2027 рік.

    Нагадаємо, сенат США 17 грудня схвалив масштабний законопроєкт про оборонну політику 2026 року в 901 мільярд доларів, котрий серед іншого, передбачає допомогу Україні у 400 мільйонів доларів.

    США схвалили наймасштабнішу в історії військову допомогу Тайваню

  • Китай будує найпотужнішу у світі гірську ГЕС

    Китай будує найпотужнішу у світі гірську ГЕС

    У Тибеті стартував масштабний інфраструктурний проєкт вартістю 168 мільярдів доларів. Нова гідросистема, розташована на річці Ярлунг Цангпо (нижче за течією річка відома як Брахмапутра), планується виробляти до 300 мільярдів кВт-год на рік. Про це повідомляє CNN.

    Запланована потужність електростанції втроє перевищить можливості нинішнього світового лідера в цій сфері – греблі Три ущелини. Офіційно проєкт стартував у липні під кодовою назвою YX і вже названий Сі Цзіньпіном одним із стратегічних пріоритетів у забезпеченні енергетичної безпеки.

    Як зазначає видання, проєкт передбачає створення складної системи тунелів, які проходитимуть крізь гори, використовуючи різницю висот у 2000 метрів.

    Науковець Браян Ейлер зі Стімсон-центру назвав цей комплекс “найдосконалішою та найінноваційнішою системою гребель на планеті”. Однак він також звернув увагу на те, що це дуже ризикований проєкт, який може загрожувати унікальній екосистемі Гімалаїв і спричинити масове переселення корінного тибетського населення.

    Повідомляється, що розробка об’єкта супроводжується невизначеністю, оскільки Пекін не розкриває всіх деталей будівництва. Це викликає занепокоєння в Індії та Бангладеш. В індійських медіа ГЕС вже охрестили “водяною бомбою”, оскільки контроль над верхів’ям річки дає Китаю важелі впливу на водну безпеку всього регіону.

    Експерти вказують на стратегічне розташування споруди поблизу спірних територій між Китаєм та Індією, що робить її одночасно енергетичним і військово-політичним об’єктом.

    Китайське МЗС заявляє, що проєкт базується на багаторічних дослідженнях, і було враховано інженерну безпеку та екологічний захист. Проте супутникові знімки вже підтвердили активне будівництво доріг, мостів і складів вибухових речовин у раніше недоступному високогірному регіоні.

    Раніше повідомлялося, що уряд країни схвалив будівництво греблі на річці Ярлунг Цангпо, найдовшій у регіоні, відомому як автономний район Сіцзан.

    Китай уповільнив обертання Землі – NASA

  • США скасували обмеження щодо низки “підсанкційних” компаній

    США скасували обмеження щодо низки “підсанкційних” компаній

    Міністерство фінансів США у четвер, 18 грудня, зняло обмеження з кількох компаній, які здійснювали постачання до Росії обладнання, що перебувало під санкціями, й використовувалося, зокрема, у російському військово-промисловому комплексі. Про це йдеться на сайті Мінфіну США.

    Згідно з публікацією, зі санкційного списку виключено кіпрську компанію Veles International Limited та її власника Дмитра Бугаєнка. Ця компанія є дочірньою організацією московської інвестиційної фірми. Водночас під санкціями залишаються юридичні особи цієї інституції, зареєстровані в Росії. Veles International Limited була внесена до списку обмежень у 2023 році через діяльність у фінансовому секторі російської економіки. Мінфін США тоді зазначав, що це “московська інвестиційна та керівна компанія, яка працює із заможними російськими приватними особами”.

    Окрім цього, з-під обмежень виключили фінську компанію Hi-Tech Koneisto, яка постачала до російських підсанкційних компаній продукцію оптоелектроніки й лабораторне обладнання. Також зняли санкції з її топменеджерки, громадянки Фінляндії Євгенії Дремової.

    Додатково Сполучені Штати скасували заходи, запроваджені проти дубайської 365 Days Freight Services FZCO і турецької Etasis. Обидві компанії експортували до Росії обладнання для використання у військово-промисловому секторі.

    Ще однією фірмою, яку вилучили зі списку санкцій, стала турецька CPS Proses Kontrol Urunleri Sanayi Ve Ticaret Anonim Sirketi. Вона займалася постачанням німецьких і американських верстатів для російського оборонного підрядника, що лишається під санкціями США.

    Однак офіційної інформації про причини такого рішення щодо фізичних і юридичних осіб у повідомленнях Мінфіну США не наведено.

    Раніше повідомлялося, що адміністрація президента США Дональда Трампа готує новий пакет санкцій проти енергетичного сектору Росії. Вашингтон запровадить санкції, якщо Москва відхилить мирну угоду з Києвом, стверджують джерела Bloomberg. Проте інформаційне агентство Reuters, посилаючись на коментар представника Білого дому, повідомило, що президент США Дональд Трамп не ухвалював рішення про запровадження нових санкцій проти Росії.

  • В ЄС відклали розгляд репараційного кредиту Україні

    В ЄС відклали розгляд репараційного кредиту Україні

    18 грудня лідери Європейського Союзу не змогли досягти консенсусу щодо використання заморожених російських активів для фінансової підтримки України. Переговори з приводу надання кредиту Україні на саміті в Брюсселі продовжаться наступного дня.

    Як повідомляє Politico, найбільш складним пунктом у тексті є вимога до країн ЄС надати Бельгії “повну та необмежену солідарність і розподіл ризиків” після створення фінансового механізму. Такий крок має послабити занепокоєність Брюсселя щодо можливих юридичних та фінансових наслідків у разі спроб Росії повернути заморожені активи. Проте формулювання цих гарантій досі в процесі обговорень.

    Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер неодноразово наполягав на чітких та необмежених фінансових запевненнях. Однак чимало інших країн ЄС вважають цей підхід надто ризикованим, порівнюючи його з “бланшовим чеком”.

    Паралельно з обговореннями щодо російських активів лідери також розмірковують над варіантом випуску спільного боргу ЄС для допомоги Україні, який називають “планом Б”. У новій версії проєкту висновків Ради поки що лише згадано можливість використання заморожених російських активів, але ідея спільного фінансування також залишається предметом перемовин.

    Утім, для впровадження цього варіанта потрібна одноголосна підтримка всіх членів ЄС. Це становить ризик через можливе вето з боку прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана чи голови уряду Словаччини Роберта Фіцо, які виступають проти фінансування України. Водночас у Брюсселі розглядають опцію обходу опору цих двох країн, повністю виключивши їх зі схеми.

    Щоб заспокоїти побоювання Бельгії щодо ймовірної реакції Росії, обговорюється збільшення початкового резерву коштів для кредиту Україні. Раніше Єврокомісія пропонувала виплати лише після створення буфера у 50% від стартового капіталу, але в оновленому документі цей поріг піднято до 75%.

    Дипломатичні джерела повідомляють, що вимоги Бельгії щодо необмежених фінансових гарантій проти пакету допомоги Україні у розмірі 210 мільярдів євро викликають невелику симпатію. А один з них назвав цю ідею “вбивцею угоди”. В останній версії документу Європейської Ради вказано положення про “повну [і необмежену] солідарність та розподіл ризиків”, однак зазначається, що ця формулювання навряд чи залишиться без змін.

    В рамках публікації зазначено, що небагато країн погодяться використовувати свої національні бюджети як “бездонну криницю” коштів для виконання бельгійських вимог.

    Нагадаємо, Європейський Союз стоїть на порозі важливого рішення щодо того, чи використовувати заморожені російські активи для фінансування підтримки України. Цей безпрецедентний план, який спричинив зіткнення між багатьма державами-членами ЄС, що його підтримують, та Бельгією, де міститься левова частка активів. Європейські лідери мають ухвалити рішення щодо цього заходу на вирішальному саміті, запланованому на 18-19 грудня.

    Зеленський обговорив з прем’єром Бельгії заморожені активи РФ

  • Відомо, кого Путін відправить на мирні переговори в Маямі

    Відомо, кого Путін відправить на мирні переговори в Маямі

    Цими вихідними до Маямі прибуде спеціальний представник Кремля та голова Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв. Там заплановані переговори з американськими представниками щодо мирного плану США стосовно України. Про це в четвер, 18 грудня, повідомляє Associated Press.

    Як зазначає видання, Дмітрієв зустрінеться зі спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом та зятем Дональда Трампа – Джаредом Кушнером. Ця зустріч продовжить дипломатичні контакти Вашингтона з українськими та європейськими посадовцями, які нещодавно відбулися в Берліні.

    За інформацією, перед переговорами у Маямі Віткофф і Кушнер провели консультації з українською і європейською сторонами. У Берліні обговорювалися ключові питання безпеки для України, можливі територіальні компроміси, а також інші аспекти плану США щодо припинення військових дій.

    У Кремлі підтвердили підготовку до переговорів. Прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков зазначив, що Москва очікує отримати деталі про результати берлінських обговорень, але формат майбутніх зустрічей у Маямі залишається невизначеним.

    Крім того, Зеленський заявив, що українські посадовці планують найближчим часом провести важливі переговори у США. Він також підкреслив ключову роль Вашингтона у стримуванні політики Кремля, наголосивши на необхідності посилення тиску на Москву.

    Нагадаємо, сьогодні США та Європа розробили план гарантій безпеки для України, який включає заходи, щоб стримати Росію від повторної агресії.

  • Трамп закликав Україну до компромісу

    Трамп закликав Україну до компромісу

    Президент США Дональд Трамп закликав Україну діяти швидше у переговорах із Росією, наголосивши на необхідності компромісу. Про це інформує Welt у четвер, 18 грудня.

    Відповідаючи на запитання про переговори, заплановані на ці вихідні в Маямі, глава Білого дому заявив, що переговори близькі до досягнення рішення, проте, висловив сподівання, що “Україна діятиме швидко”.

    “Знаєте, щоразу, коли вони (українці – ред.) затягують, Росія змінює свою позицію”, – додав він.

    Окрім американо-російських переговорів, у Маямі заплановані зустрічі між представниками США та України. Українська делегація вже вирушила до США, повідомив президент Володимир Зеленський.

    Американські ЗМІ зазначають, що в Маямі запланована зустріч представників РФ і уряду США. За даними видань Politico та Axios, які посилаються на поінформовані джерела та представника Білого дому, переговори будуть присвячені мирному плану, який нещодавно доопрацювали у Берліні Україна спільно з європейськими союзниками та США. Зустріч представників США, Росії та України наразі не планується.

    Нагадаємо, Москва готується до контактів із Вашингтоном, щоб зрозуміти, наскільки змінився американський план щодо України після переговорів за участю європейців та української влади.
    США і Європа розробили план гарантій безпеки – ЗМІ