Категорія: Новини світу

  • Настоятеля Шаолінського монастиря підозрюють у розкраданні коштів

    Настоятеля Шаолінського монастиря підозрюють у розкраданні коштів

    Головний монах Шаолінського монастиря в Китаї, де зародилося бойове мистецтво кунг-фу, опинився під слідством через підозру в незаконному привласненні коштів. Про це повідомляє британське видання The Guardian.
    На додачу до порушення світських законів, його звинувачують і в порушенні релігійних заповідей – Ші Юнсінь, попри заборону нібито мав сексуальні стосунки з кількома жінками та міг стати батьком щонайменше однієї дитини,
    Ші Юнсінь, в миру Лю Іньчен, став до лав монастирських ченців у 1981 році, а очолив монастир в Шаоліні в 1991 році.
    Настоятель став відомий як “монах-генеральний директор” і його критикували за розвиток комерційних проєктів і просування шоу та товарів, пов’язаних із кунг-фу.
    Будійський монах раніше вже стикався зі звинуваченнями в батьківстві та розкраданні коштів. Проте в 2016 році розслідування зняло з Ши Юнсіня всі підозри.
    Тепер настоятеля монастиря знову звинувачують у скоєнні кримінальних злочинів і порушенні буддійських порядків через можливі стосунки з жінками.
    Китайська буддійська асоціація вже позбавила Ши свідоцтва про висвячення. Його звинуватили у “серйозному підриві репутації буддійської громади та іміджу ченців”.
    Місцева влада заперечила інформацію про те, що ченця нібито затримали при спробі втекти до США з кількома жінками та близько 20 дітьми.
    Настоятель храму й досі публічно не відповів на ці заяви.
    Як ми вже писали, в березні цього року у Китаї стратили чотирьох канадців за злочини, пов’язані з наркотиками.
    У Китаї топ-чиновника засудили до смертної кари за хабарі

  • Європа хоче відмовитись від кривавого газу раніше: чи можливо це

    Європа хоче відмовитись від кривавого газу раніше: чи можливо це

    До реальних дій далеко З 2022 року Європа зробила величезний крок до зменшення залежності від російського газу, переорієнтувавши поставки та скоротивши споживання. До початку повномасштабного вторгнення країни ЄС були значно залежні від російських енергоносіїв, зокрема газу, який становив близько 45% її імпорту. Наразі ця залежність суттєво зменшилася, але не зникла повністю.За підрахунками Євростату, 2024 року частка російського газу сягнула 19% в загальному обсязі імпорту газу в ЄС.
    У 2024 році ЄС все ще імпортував з Росії 52 млрд кубометрів російського газу (32 млрд кубометрів трубопроводами і 20 млрд кубометрів скрапленого природного газу (СПГ), або близько 19% від загального обсягу імпорту газу в ЄС), а також 13 млн тонн сирої нафти і понад 2800 тонн урану в збагаченому або паливному вигляді.
    Десять держав-членів імпортували російський газ у 2024 році, три держави-члени все ще імпортували російську нафту, а сім держав-членів імпортували збагачений уран або уранові послуги з Росії.
    Втім з 1 січня 2025 року росіянам стало важче продавати Європі “блактине паливо”. Тоді Україна офіційно припинила транзит газу з РФ до ЄС. Це рішення стало знаковим кроком, який завершив майже шістдесятилітню епоху газового транзиту через українську ГТС. Більшість європейських країн, які раніше залежали від цього маршруту, вже знайшли альтернативні способи забезпечення себе паливом.
    Однак Росія все ще зберігає можливість постачати великі обсяги газу до Європи, користуючись іншими маршрутами та нерішучістю окремих країн-членів ЄС. Ба більше, попри загальне скорочення, імпорт російського СПГ до ЄС зростав протягом 2023-2024 років, а у січні 2025 року досяг рекордних обсягів.
    Тобто, одразу ж після припинення транзиту територією України, у перші тижні 2025 року, 27 країн Європейського Союзу імпортували 837 300 метричних тонн СПГ з Росії. Це рекордний показник у порівнянні з 760 100 тоннами, імпортованими за аналогічний період 2024 року. А Угорщина та Австрія, досі зберігають значну залежність від російських поставок. Особлива увага на СПГ Європейський Союз має намір заборонити імпорт російського трубопровідного газу з 1 січня 2028 року. Проте серед євродипломатів лунають заклики до прискорення цього процесу. Агенція Reuters повідомляє, що провідні законодавці Європарламенту, відповідальні за це питання, запропонували перенести термін заборони на рік раніше – на 1 січня 2027 року.
    Незважаючи на ініціативу Європарламенту, дипломати країн-членів ЄС висловлюють сумніви щодо можливості перенесення заборони на рік раніше. Ймовірно, уряди не погодяться на таке прискорення.
    Варто зазначити, що для остаточного ухвалення цих заходів необхідне схвалення Європарламенту та кваліфікована більшість голосів країн ЄС. Це означає, що Угорщина та Словаччина, які досі імпортують російський трубопровідний газ і виступають проти таких планів, не зможуть заблокувати рішення.
    Важливо пам’ятати, що чинні санкції щодо російського газу стосуються лише трубопровідного газу та передбачають винятки для Угорщини, Словаччини та Греції. На відміну від трубопровідного газу, Євросоюз досі не запроваджував жодних обмежувальних заходів щодо скрапленого природного газу (СПГ) з Росії, про що зауважує DW.
    СПГ з Росії продовжують активно закуповувати такі країни, як Іспанія, Франція, Нідерланди та Бельгія. Водночас, Австрія, Польща та країни Балтії вже добровільно відмовилися від “кривавого” палива. Загалом, наразі десять країн ЄС все ще користуються російським газом.
    Як зауважує Світлана Романко, виконавча директорка Razom We Stand, європейські політики добре розуміють, що відмова від російського СПГ – це не просто економічне рішення, а політична пастка. У блозі для NVекспертка пояснює: 2024 року ціни на газ у Європі залишалися на рівні 37−42 євро за мегават-годину, що все ще значно перевищує довоєнні показники. Для домогосподарств це означає, що витрати на енергію залишаються високими, а промисловість стикається з конкурентним тиском з боку США та Китаю, де енергоносії дешевші. “Європейські уряди опинилися в політичному капкані: якщо вони підтримають повне ембарго на російський СПГ, не маючи надійної стратегії його заміщення, це може призвести до подорожчання газу і зростання тарифів. Як наслідок, громадяни відреагують невдоволенням, що може змінити розстановку сил на майбутніх виборах”,– каже експертка. Вибори у Франції, Німеччині та Іспанії у 2025−2026 роках стануть лакмусовим папірцем: якщо в цих країнах переможуть популістські сили, санкційна політика щодо Росії може бути переглянута, додає Романко. Однак рішення по газу має бути прийняте найближчим часом, переконана аналітикиня. Бо відкладаючи його, ЄС лише дає шанс Кремлю зберегти свої позиції на європейському ринку. Чи зміниться ситуація до 2028 року Згідно з планом Євросоюзу, до 2028 року пропонується заборонити імпорт російського природного газу безпосередньо з РФ або з інших країн, а також надання послуг російським клієнтам або компаніям, пов’язаним із Росією, на СПГ-терміналах Євросоюзу. Замінити частку російського газу на ринку покликаний СПГ з Катару, США та країн Північної Африки. Крім цього, Єврокомісія робить ставку на подальше зниження газоспоживання.
    Імпорт російського газу забороняється з 1 січня 2026 року за новими контрактами (укладеними після 17 червня 2025 року), з 17 червня 2026 року – за короткостроковими контрактами, з 1 січня 2028 року – за довгостроковими контрактами. Це пов’язано з тим, що імпортерам, які уклали довгострокові контракти, може знадобитися більше часу для пошуку альтернативних поставок, оскільки йдеться про набагато більші обсяги, пояснили в Єврокомісії.
    Аналогічний перехідний період для пошуку нових постачальників має застосовуватися і до контрактів на поставку трубопровідного газу з РФ для країн, які не мають виходу до моря, постраждали від зміни маршрутів поставок російського газу та пов’язані довгостроковими контрактами.
    Таким чином, якщо пропозицію буде затверджено, то з 1 січня 2028 року в ЄС не має надійти жодного кубометра газу з Росії. Втім не варто забувати: навіть якщо все пройде ідеально, як мінімум 2,5 роки Росія отримуватиме від ЄС мільярди, кажуть експерти.
    Як справедливо зазначає політичний та економічний експерт Тарас Загородній в інтерв’ю Главреду, Європі слід повністю відмовитися від закупівель нафти і газу у країни-агресора Росії вже зараз. Європейцям треба самим вдаватися до рішучих кроків і запроваджувати санкції щодо Москви, а не вимагати таких рішень лише від президента США Дональда Трампа.
    Експерт зазначив, що російські газ і нафту купують не тільки Індія, Китай і Бразилія, а й Європа. І якщо економічні партнери Москви не хочуть припиняти закупівлі, свій крок потрібно зробити європейцям.
    Також експерт додав, що Україна здатна припинити закупівлю європейцями російських енергоносіїв. Для цього потрібно підривати танкери, бити по терміналах у Мурманську, які качають скраплений газ, зокрема, і до Європи, підкреслив Тарас Загородній.
    Іншими словами, Україна очікує рішучих кроків від Європи не через 3 роки, підтвердив і уповноважений Президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк у ефірі телемарафону. Це варто зробити вже у 19 санкційному пакеті. Власюк зазначив, що зріджений природний газ – одна зі сфер, де Росія продовжує отримувати мільярди від Європейського Союзу. “Ми вважаємо, що цей товар вже давно має бути заміщений іншими країнами. Нам не подобається, що триває “накачування” Росії грошима за їхні ресурси”,- заявив Власюк. Причому, як зазначив комунікаційний менеджер Razom We Stand Максим Гардус в телеефірі, питання доступності газу для європейців після відмови від російського палива взагалі не стоїть, адже газ з РФ Європа замінить скрапленим газом, який постачатимуть США, Нігерія, Марокко, Катар тощо. Крім того, розвиватиметься трубопровідне постачання природного газу, наприклад, з Норвегії, а також з азійських країн.
    Валерія Шипуля

  • Аерофлот РФ визнав катастрофу з рейсами через хакерів

    Аерофлот РФ визнав катастрофу з рейсами через хакерів

    Російська компанія Аерофлот випустила офіційне повідомлення в якому визнала катастрофу з авіарейсами в РФ.
    Нині відомо, що в компанії:
    повністю “вбито” цифрову інфраструктуру – не працює сайт, бронювання, онлайн та офлайн-каси;

  • паралізовано всі сервіси, навіть в аеропортах;
  • співробітники не можуть зробити взагалі нічого;
  • нема можливості заправити літаки – все, що пов’язано з подачею, розрахунком та обліком палива не працює;
  • літаки не літають;
  • затримки та скасування вже майже досягли сотні;
  • тисячі пасажирів не можуть полетіти – хтось не може повернутися додому, хтось застряг перед відпусткою чи важливим відрядженням
  • великі черги біля кас – пасажири намагаються повернути квитки або хоча б забрати компенсацію.
  • Загалом сьогодні вдалося випустити лиш кілька рейсів, та й ті були розраховані заздалегідь.
    Люди застрягли прямо в літаках – їх не випускають у місто та не повертають багаж. Температура в салонах збільшується.
    У Кремлі визнали масштаб лиха; порушено кримінальну справу.

  • У ДР Конго бойовики напали на католицьку церкву і вбили 38 парафіян

    У ДР Конго бойовики напали на католицьку церкву і вбили 38 парафіян

    На сході Демократичної Республіки Конго, у селищі Команда бойовики напали на католицьку церкву, загинуло не менше 38 осіб. Про це повідомляє BILD.
    Як пишуть ЗМІ, кількість жертв може перевищувати 40. Нападники використали вогнепальну зброю та мачете.
    За нападом, ймовірно, слідує ісламістське угруповання Allied Democratic Forces, пов’язане з терористичною організацією Ісламська держава.
    Як пише Reuters, за словами правозахисника Крістофа Муньяндера “терористи цілеспрямовано вбивали християн”.
    “Тіла жертв все ще перебувають на місці трагедії. Добровольці готуються поховати їх у братській могилі, яку ми викопуємо на території католицької церкви”, – розповів місцевий чиновник агентству Associated Press.
    За даними місцевої радіостанції Radio Okapi, бойовики також підпалили будинки, магазини та вантажівку неподалік церкви. У цих місцях пізніше було виявлено нові жертви.
    Люди побоюються нових атак і просять допомоги в армії.

  • Молдову наступного року буде включено в зону роумінгу ЄС

    Молдову наступного року буде включено в зону роумінгу ЄС

    Рада ЄС 25 липня оголосила про ухвалення рішення про включення Молдови в так звану зону “домашнього роумінгу” з 1 січня 2026 року, передає Інтерфакс-Україна.
    Зазначається, що громадяни Молдови та України в ЄС, а також громадяни ЄС у Молдові та Україні зможуть здійснювати дзвінки, надсилати текстові повідомлення і користуватися мобільним інтернетом без додаткової плати, як і в своїх країнах.
    Угода гарантує споживачам таку саму якість і швидкість мобільного зв’язку, як і вдома, а також безоплатне звернення до служб екстреної допомоги.
    За оцінкою ради, рішення щодо Молдови “сприятиме поступовій економічній інтеграції країни у внутрішній ринок ЄС, що є однією з цілей угоди про асоціацію 2016 року”.

  • Ремонт боїнга Трампа профінансували коштом ядерної програми – ЗМІ

    Ремонт боїнга Трампа профінансували коштом ядерної програми – ЗМІ

    Адміністрація Дональда Трампа переказала $934 млн з програми модернізації ядерних ракет США на переобладнання Boeing 747-8, подарованого Катаром, який планують використовувати як альтернативу Air Force One. Про це повідомив The New York Times напередодні, 27 липня.
    Офіційна вартість робіт засекречена, однак експерти підозрюють, що частину цих коштів направили саме на оздоблення президентського авіалайнера з позолотою, спеціальним захистом і новими системами зв’язку.
    Попри заяви про те, що літак був “подарунком”, витрати на переоснащення, посилення безпеки, демонтаж можливих шпигунських пристроїв і розкішний інтер’єр лягли на платників податків.
    Модернізацію проводять у Техасі, а після завершення президент планує передати лайнер до фонду президентської бібліотеки.
    Фінансування проекту здійснили через одну з найбільш витратних програм Пентагону – заміну застарілих ядерних ракет Minuteman III. Початкова вартість цієї програми зросла з $77,7 млрд до $140 млрд. Проте замість вкладень у ядерну безпеку, частину коштів використали на проєкт, пов’язаний із персональним літаком Трампа.
    Члени Конгресу та аналітики занепокоєні можливими конфліктами інтересів, а також ризиком, що через політичний тиск безпека літака буде недостатньою. У ВПС США підтвердили, що частину коштів з програми модернізації ракет використали на цей проект, однак деталі засекречені.
    Сенаторка-демократка Джин Шагін назвала такий підхід “тривожним” і звинуватила адміністрацію у фінансуванні “марнославного проєкту2 коштом оборонного бюджету.
    Раніше Трамп розповів, що літак Boeing-747-8, який Катар подарував американському президенту, буде передано ВПС США.
    Трамп назвав “надто великим” подарований Катаром літак

  • Таїланд і Камбоджа домовилися про перемир’я

    Таїланд і Камбоджа домовилися про перемир’я

    Лідери Таїланду та Камбоджі домовилися про припинення бойових дій. Про це повідомляє Bloomberg у понеділок, 28 липня.
    Вказано, що виконувач обов’язків прем’єра Таїланду Пхумтам Вечаячай і прем’єр-міністр Камбоджі Хун Манет провели переговори в понеділок у Малайзії, організовані главою уряду цієї країни Анваром Ібрагімом. Він сприяв діалогу як голова Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), а США та Китай направили своїх представників.
    “Негайне та безумовне” припинення вогню набуде чинності сьогодні з опівночі за місцевим часом, а регіональні військові командири зустрінуться о 7 ранку, заявив Анвар після переговорів.
    “І Камбоджа, і Таїланд досягли спільного розуміння. Це життєво важливий перший крок до деескалації та відновлення миру та безпеки”, – додав він.
    У спільній заяві, опублікованій після переговорів, три країни заявили, що їхнім міністрам закордонних справ та міністрам оборони “доручено розробити детальний механізм впровадження, перевірки та звітності про припинення вогню. Цей механізм слугуватиме основою для сталого миру та підзвітності”.
    Агентство зазначає, що ці переговори стали першим офіційним діалогом Таїланду і Камбоджі з моменту нових зіткнень, що спалахнули 24 липня. Загинуло щонайменше 36 людей, а понад 150 тис. цивільних були евакуйовані по обидва боки 800-кілометрового кордону.
    Напруженість різко загострилася у вихідні, коли з’явилися повідомлення про сильний артилерійський обстріл та авіаудари, а також про те, що обидві сторони звинувачували одна одну в атаках на цивільні об’єкти.

  • Сирія вперше після повалення режиму Асада проведе парламентські вибори

    Сирія вперше після повалення режиму Асада проведе парламентські вибори

    У Сирії у вересні відбудуться вибори до парламенту – перші після повалення режиму Башара Асада. Про це повідомляє Associated Press у понеділок, 28 липня.

    Вибори проходитимуть у період з 15 по 20 вересня. У кожній провінції Сирії буде створено виборчу колегію для голосування. Третина депутатів у 210-місному парламенті буде призначена тимчасовим президентом Сирії Ахмедом аль-Шараа, решту оберуть за результатами голосування виборців.

    Тимчасова конституція, підписана аль-Шараа у березні, передбачає створення Народного комітету, який виконуватиме функції тимчасового парламенту до прийняття постійної конституції та проведення загальних виборів.
    Як відомо, 8 грудня 2024 року повстанці захопили столицю Сирії і оголосили про падіння режиму Башара Асада та його втечу із Дамаска. Сирійські повстанці сформували перехідний уряд – його очолив Мухаммед Башир, який керував Урядом порятунку – структурою, створеною 2017 року на територіях, що були під контролем сирійської опозиції, насамперед у провінції Ідліб.
    Очільник повстанського угруповання Хаят Тахрір аш-Шам ААхмед аль-Шараа став новим президентом Сирії у січні 2025 року. На початку липня президент Сирії представив новий державний герб країни.

  • Кремль висунув умову для зустрічі Путіна і Трампа

    Кремль висунув умову для зустрічі Путіна і Трампа

    Зустріч лідерів Росії та США може відбутися лише після її підготовки на експертному рівні. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков на брифінгу у понеділок, 28 липня.
    “Ми вважаємо, що спочатку потрібно провести роботу на експертному рівні, тому що залишати ось цю роботу, складну, чорнову роботу президентам абсолютно нелогічно. Спочатку потрібно підготуватися, зверстати параметри врегулювання, а потім їх фіксувати на вищому рівні, але ніяк не навпаки”, – заявив він, сказав він, коментуючи заяву турецького президента Реджепа Таїпа Ердогана про готовність організувати зустріч Володимира Путіна і Дональда Трампа в Стамбулі.
    “Підготовки предметної до зустрічі не ведеться, тому що немає жодних узгоджених контактів”, – сказав він.
    Пєскова також попросили прокоментувати слова глави МЗС Туреччини Хакана Фідана, що Москва та Київ досягли принципової домовленості про те, що можлива майбутня зустріч лідерів України і Росії може відбутися у його країні.
    “Туреччина, безумовно, подобається всім переговорним сторонам, і, звичайно, тут я говорю за наш бік, ми вдячні Анкарі та керівництву Туреччини за зусилля у допомозі пошуків шляхів врегулювання, за ті умови, які забезпечує турецьке керівництво для проведення переговорів, і, звичайно, цей наш настрій зберігається на перспективу”, – відповів представник Кремля.
    Він нагадав, що Путін готується до візиту в Китай.
    “Якщо так вийде, що президент США ухвалить рішення також відвідати Китай у ці ж дати, то, звичайно, таку зустріч не можна теоретично виключати, якщо глави держав опиняться в одному місті”, – сказав Пєсков і повторив, що “поки ніяких конкретних напрацювань, ані дій з підготовки не ведеться”.
    Так він прокоментував заяву Трампа про те, що він отримав запрошення до Китаю та не виключив зустріч там із Путіним.

  • Економіка Білорусі перебуваєу стагнації через інтеграцію з РФ – розвідка

    Економіка Білорусі перебуваєу стагнації через інтеграцію з РФ – розвідка

    Нині білоруська економіка перебуває у стагнацію через інтеграцію з РФ. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у понеділок, 28 липня.
    Так, у першому півріччі 2025 року ВВП РБ зріс лише на 2,1 %, що на 2,9 п. п. нижче, ніж роком раніше. Інфляція досягла 7,3 %.
    “Спад пояснюється шоковою ситуацією в сільському господарстві (мінус 8,1 % у річному вимірі) та скороченням попиту на білоруські товари в РФ – ключовому торговельному партнері, на який припадає 60 % товарообігу”, – зазначили у повідомленні.
    Постачання споживчих товарів, обладнання та пиломатеріалів у РФ знизилися більш ніж на 70 %.
    Зауважується, що зовнішньоторговельний дефіцит у січні-квітні зріс до $856 млн: експорт зменшився на 0,3 %, імпорт зріс на 4,7 %. Промвиробництво додало лише 0,3 %, підтримане внутрішнім попитом.
    У розвідці пояснили, що стагнація російської економіки (мінус 4 % у річному вимірі в І кварталі) обмежує фінансові можливості Мінська. Водночас погіршення платіжного балансу підживлює ризики швидкої девальвації білоруського рубля, що вдарить по купівельній спроможності та соціальній стабільності.
    Своєю чергою, санкції Заходу обмежують канали диверсифікації, підсилюючи структурну прив’язку до російських ринків, логістики та фінансування.
    За даними СЗРУ, мінімальні темпи зростання збережуться до кінця 2025 року за інерцією після 2024-го.
    “У 2026-2027 рр. відбудеться загострення кризи – за падіння доходів населення і подальшого затягування білоруської економіки в російську стагфляційну орбіту”, – спрогнозувала розвідка.
    Раніше повідомляли, що Путін має намір посилити економічний контроль над Білоруссю.
    Лукашенко допрацювався до картопляної кризи у Білорусі – ЗМІ