Президент США Дональд Трамп вважає, що його зустріч з російським правителем Володимиром Путіним має 25% шансів на провал. Про це повідомляє телеканала CNN з посиланням на заяву Трампа у четвер, 14 серпня.
Американський лідер назвав майбутній саміт із Путіним спробою підготувати грунт для другої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, щоб на ній досягнути угоди про припинення війни.
На запитання журналіста, чи є якийсь сценарій, за якого зустріч буде вважатися провальною, Трамп відповів: “Так, 25%”.
“Ця зустріч готує грунт для другої зустрічі. Друга зустріч буде дуже, дуже важливою, тому що саме на ній буде укладено угоду”, – прогнозує президент США.
Трамп припустив, що саме під час другої зустрічі будуть “поступки” щодо кордонів і територій. За його словами, завтрашня зустріч буде “схожа на шахову партію”.
“Ця зустріч готує грунт для другої зустрічі, але є 25% ймовірності, що ця зустріч не буде успішною”, – повторив він свої слова.
При цьому Трамп також висловив готовність ввести додаткові санкції проти Росії.
“Так, я б це зробив. Якщо питання не буде вирішено”, – сказав він, маючи на увазі війну в Україні.
Також Трамп заявив, що, на його думку, Путін прийде на Аляску з наміром “укласти угоду” про припинення війни в Україні.
“Я вірю, що зараз він переконаний, що укладе угоду. Він укладе угоду. Я думаю, що він це зробить. І ми це дізнаємося – я дізнаюся дуже швидко”, – сказав він.
Повертаючись до можливої тристоронньої зустрічі, Трамп заявив про можливі “три різні місця” для її проведення, включно із можливістю “залишитися на Алясці”.
“Якщо зустріч буде невдалою, я нікому не дзвонитиму – поїду додому. Але якщо зустріч буде вдалою, я зателефоную президенту Зеленському та європейським лідерам”, – резюмував він.
Як відомо, 15 серпня на Алясці, на військовій базі Елмендорф-Річардсон в місті Анкорідж, відбудеться зустріч Трампа з Путіним. Вони обговорять питання, пов’язані з російською війною проти України.
Також напередодні ЗМІ дізналися, чим саме Трамп стимулюватиме Путіна, щоб той припинив війну в Україні.
Категорія: Новини світу
-
Трамп оцінив шанси провалу зустрічі з Путіним
-
Президент Литви подав до Сейму кандидатуру прем’єра
Президент Литви Гітанас Найуседа підписав указ і подав до Сейму кандидатуру Інгриди Ругінене на посаду прем’єр-міністерки. Про це інформує LRT у четвер, 14 серпня.
Ругінене, котра нині виконує обов’язки міністерки соціального захисту і праці та представляє Соціал-демократичну партію, після зустрічі з президентом повідомила, що конкретних прізвищ майбутніх міністрів чи змін у складі уряду не обговорювали. За її словами, це була “робоча розмова без попередніх висновків чи оцінок”.
Вона може стати третьою жінкою на посаді прем’єр-міністерки в історії Литви. Її кандидатуру ще має затвердити парламент.
Перший віцеспікер Сейму Юозас Олекас повідомив, що в понеділок парламентська президія вирішить, коли скликати позачергову сесію для затвердження кандидатури.
Після схвалення парламентом новий прем’єр протягом 15 днів має представити узгоджений із президентом склад уряду та програму, яку також має затвердити Сейм. -
Путін зробив заяву перед самітом з Трампом
Адміністрація США “робить досить енергійні та щирі зусилля”, щоб припинити бойові дії в Україні та вийти на “прийнятні для всіх домовленості”. Про це у четвер, 14 серпня, сказав російський правитель Володимир Путін на нараді у Москві перед самітом з президентом США Дональдом Трампом на Алясці.
“Зібрав (нараду – ред.), щоб розповісти про те, на якому етапі ми знаходимося з сьогоднішньою американською адміністрацією, яка, як усім добре відомо, робить, на мій погляд, досить енергійні та щирі зусилля для того, щоб припинити бойові дії, припинити кризу”, – заявив він.
Путін вважає, що США також докладають зусиль, щоб “вийти на домовленості, які становлять інтерес для всіх залучених до цього конфлікту сторін, для того, щоб створити довгострокові умови миру і між нашими країнами, і в Європі, та й у світі в цілому – якщо ми до наступних етапів вийдемо на домовленості щодо контролю над стратегічними наступальними озброєннями”.
Раніше у четвер стало відомо, що урядовий літак Іл-96-300 спеціального льотного загону Росія, рейс RSD 381, вилетів з московського аеропорту Внуково о 7:50 та прямує до міста Анкоридж на Алясці. Наразі невідомо, хто саме перебуває на борту літака.
Також сьогодні у Кремлі повідомили час, коли почнеться саміт Трампа і Путіна на Алясці. -
У ЄС не планують послаблення санкцій проти РФ
Європейський Союз не планує скасовувати чи ослаблювати запроваджені санкції проти Росії. Натомість готує новий, 19-й санкційний пакет, який може бути ухвалений вже у вересні 2025 року. Про це заявила заступниця головної речниці Європейської комісії Аріанна Подеста, передає Європейська правда.
“Європа зберігатиме тиск на Росію… Ми вже ухвалили 18 пакетів санкцій і працюємо над 19-м”, – зазначила вона.
За її словами, ЄС зможе ухвалити 19-й пакет санкцій проти Росії вже наступного місяця – тобто, у вересні.
“Ми знаємо, що санкції працюють, і ми зберігатимемо тиск на Росію. Усе інше – це чисті спекуляції. Реальність: Європа продовжує зберігати повний тиск на Росію”, – наголосила Аріанна Подеста.
Як пише Європейська правда, два європейські посадовці та дипломати чотирьох держав, що працюють в Брюсселі і обізнані з процесами навколо запровадження та виконання санкцій ЄС проти Росії, також заявили, що обговорення ослаблення чи скасування санкцій наразі не ведеться навіть на технічному рівні.
“Це питання зараз не на порядку денному. Навпаки, триває робота щодо посилення санкційного тиску на Росію, її економіку, щоб зменшити її спроможність вести війну проти України. Обговорюється новий, 19-й пакет санкцій”, – підтвердив один зі співрозмовників. -
Масована атака дронів: у центр Бєлгорода ввели військових
У російському Бєлгороді знову лунають вибухи. Місцеві жителі заявляють про масовану атаку безпілотників. Про це повідомляють Telegram-канали в четвер, 14 серпня.
Так, у центрі міста чути стрілянину – військові намагаються збити дрони з автоматів. За інформацією місцевих ЗМІ, у небі ружляють десятки дронів, із різних районів Бєлгорода долинають автоматні черги та глухі вибухи. Зазначається, що один із безпілотників упав у районі Центрального ринку, ще один атакував багатоповерховий будинок у мікрорайоні Крейда. Даних про руйнування та жертви немає. За даними Telegram-каналів, з ранку в небі над Бєлгородом було збито не менше 30 безпілотників. Удари ведуться дронами типу Дартс та FPV-дронами.
Губернатор Білгородської області В’ячеслав Гладков заявив, що жителі регіону переживають події, “яких ще не було у сучасній історії”. Він закликав містян проводити максимально мало часу на вулиці. Через загрозу атак державні установи переведені на дистанційний режим роботи, торгові центри закриті, вуличні заходи скасовані до неділі.
Нагадаємо, вранці 14 серпня безпілотник атакував будинок уряду Білгородської області. Невдовзі стався ще один удар: дрон атакував легковий автомобіль. Постраждали троє людей.
Повідомлялося також про вибух у центрі Ростова-на-Дону, постраждали будинки. -
У Польщі упередили атаку на водну інфраструктуру
Польській владі вдалося запобігти катастрофі через заплановану атаку на водну інфраструктуру країни. Про це віцепрем’єр Кшиштоф Гавковський повідомив в етері Onet Rano.
Гавковський розповів, що напад планувався на середу та мав торкнутися водної та каналізаційної системи “одного з великих міст”.
“В останній момент вдалося домогтися того, що наші служби дізналися про напад і все вдалося зупинити”, – зазначив він.
Віцепрем’єр не став називати місто, аби “не викликати емоції у людей”.
За словами Гавковського, атака могла призвести до того, що “в одному з великих міст не було б води”.
“Вдалося запобігти цій атаці”, – резюмував він.
Раніше польські прокурори пред’явили звинувачення групі з шести осіб у вчиненні злочинів, зокрема диверсій, замовлених іноземними розвідувальними службами, поінформувала речниця відомства.
Диверсії РФ в Європі. Використовували українців -
Росія готується до випробувань ядерної ракети – ЗМІ
Росія готується найближчим часом випробувати нову міжконтинентальну крилату ракету Буревісник із ядерною силовою установкою. Про це пише Reuters із посиланням на джерело у сфері безпеки однієї із західних країн.
Крім того, такого висновку незалежно один від одного дійшли два американські дослідники – Джеффрі Льюїс з Каліфорнійського інституту міжнародних досліджень Міддлбері і Декер Евелет з дослідницької організації CNA.
Зазначається, що випробування має пройти на архіпелазі Нова Земля у Баренцевому морі.
Дослідники почали вивчати його супутникові знімки після того, як Росія випустила повідомлення, в якому закликала моряків та пілотів цивільної авіації не заходити до цього району у серпні. Зроблені в липні знімки полігону демонструють, що на його території з’явилася велика кількість контейнерів та обладнання, а також два літаки та не менше п’яти кораблів, пов’язаних із попередніми випробуваннями Буревісника. Також на полігон із кінця липня прибуває додатковий персонал. “Підготовка йде повним ходом”, – зазначив Льюїс, припустивши, що випробування може відбутися вже цього тижня.Дослідники наголосили, що нове випробування Буревісника було заплановано задовго до оголошення про зустріч лідерів США та РФ Дональда Трампа та Володимира Путіна, яка має відбутися 15 серпня на Алясці. При цьому вони вважають, що Путін, знаючи про спостереження американських розвідувальних супутників, міг призупинити підготовку до запуску ракети, щоб продемонструвати готовність завершити війну в Україні та відновити переговори про контроль над озброєннями зі США. У той же час, за їхніми словами, розробка нової міжконтинентальної ракети набувала більшого значення для РФ після того, як Трамп заявив про намір створити американську протиракетну систему Золотий купол.
За даними аналітичного центру Nuclear Threat Initiative, з 2017 по 2019 роки Росія провела не менше 13 випробувань Буревісника, але лише два з них виявилися “частково успішними”. У жовтні 2023 року Путін заявляв, що в Росії провели “останнє успішне випробування” ракети. Як відомо, росіяни переміщують ядерні системи до Білорусі, а США просувають свої ядерні підводні човни ближче до берегів Росії. розбирався, до чого все це призведе.
-
Кремль назвав час зустрічі Путіна з Трампом
У Кремлі назвали час зустрічі президента США Дональда Трампа з російським правителем Володимиром Путіним на Алясці, а також оголосили склад своєї делегації у перемовинах. Подробиці розповів помічник Путіна Юрій Ушаков у четвер, 14 серпня.
Він нагадав, що зустріч відбудеться в місті Анкоридж, а конкретно буде задіяно одне з приміщень об’єднаної військової бази Ельмендорф-Річардсон
“Передбачається, що все розпочнеться завтра, 15 серпня, приблизно об 11:30 за місцевим часом (22:30 у четвер за київським часом – ред.) з бесіди Володимира Володимировича Путіна та Дональда Трампа”, – заявив Ушаков.
За його словами, ця бесіда відбудеться у форматі віч-на-віч, але за участю перекладачів. А потім відбудуться переговори у складі делегацій. Вони продовжаться за робочим сніданком.
“Що стосується порядку денного саміту, то всім очевидно, що центральною темою буде врегулювання “української кризи”, зокрема з урахуванням обговорення, яке було проведено в Кремлі 6 серпня за участю спеціального посланника президента США Стіва Віткоффа”, – зазначив Ушаков.
Після завершення переговорів Трамп і Путін проведуть спільну пресконференцію.
Також оголошено склад делегації РФ: глава МЗС Сергій Лавров, помічник президента Юрій Ушаков, міністр оборони Андрій Бєлоусов, міністр фінансів Антон Сілуанов і спецпредставник президента з інвестиційно-економічного співробітництва із зарубіжними країнами Кирило Дмитрієв.
За словами Ушакова, відомий також і склад американської делегації, але він не став його озвучувати.
Він розповів, що, “крім президентів, у переговорах братимуть участь по п’ять членів делегацій”, але при цьому “десь поруч перебуватимуть і групи експертів”.
Раніше у четвер стало відомо, що урядовий літак Іл-96-300 спеціального льотного загону Росія, рейс RSD 381, вилетів з московського аеропорту Внуково о 7:50 та прямує до міста Анкоридж на американській Алясці. Наразі невідомо, хто саме перебуває на борту літака, і чи летить на ньому російський правитель Володимир Путін.
А напередодні ЗМІ дізналися, чим саме Трамп стимулюватиме Путіна, щоб той припинив війну в Україні. -
Швейцарія приєдналася до 18-го пакету санкцій ЄС проти Росії
Швейцарія запровадила додаткові обмеження проти Росії, приєднавшись до 18-го пакету санкцій ЄС. Чи робила вона це раніше та якою є її політика щодо війни Росії проти України? Додаткові обмеження для РФ Федеральний департамент економіки, освіти та досліджень (EAER) Швейцарії розширив обмежувальні заходи щодо Росії, доєднавшись до 18-го пакету санкцій ЄС. Про це йдеться на сайті швейцарського уряду. “У відповідь на тривалу війну Росії проти України ЄС вжив додаткових заходів проти Росії в межах свого 18-го пакету санкцій. Діючи в межах своїх повноважень EAERсхвалив додаткові списки швейцарських санкцій”, – ідеться в повідомленні. Одним із рішень стало зниження граничної ціни на російську сиру нафту до 47,60 дол за барель, що відповідає заходам ЄС та поточним цінам на світовому ринку. Зміна набере чинності 3 вересня.
Під санкції потрапили ще 14 фізичних осіб та 41 юридична особа. Для них передбачено заморожування активів, заборонено в’їзд та транзит через територію Швейцарії, їм не можна надавати економічні ресурси.
Також санкції ввели проти російських та міжнародних компаній, які керують суднами “тіньового флоту”, торговців російською сирою нафтою та постачальників російського військово-промислового комплексу.
Зокрема, під повну заборону на купівлю, продаж і надання послуг потрапили ще 105 суден з третіх країн. Це переважно танкери російського “тіньового флоту”, який обходить обмеження цін на російську сиру нафту та нафтопродукти, або перевозять військові товари для Росії. “У торгівельному секторі 26 нових суб’єктів господарювання, зокрема деякі з третіх країн, потрапили під суворіші обмеження експортного контролю, зокрема за обхід експортних обмежень на безпілотні літальні апарати (БпЛА)”,– ідеться в заяві EAER. Крім цього, обмеження поширено на вісім білоруських підприємств оборонної промисловості та на сім фізичних і три юридичні особи з Молдови. Нові заходи почали діяти 12 серпня. Швейцарія погоджувала багато санкцій ЄС Приєднання з боку Швейцарії до 18-го пакету ЄС проти РФ не перший акт солідарності з боку країни з політикою ЄС щодо війни РФ проти України.
Швейцарія підтримувала та погоджувала багато санкцій ЄС проти Росії. Зокрема, 28 лютого 2022 р. Федеральна рада Швейцарії прийняла перші пакети санкцій, застосовані ЄС 25 лютого. Санкції включали заморожування активів, зокрема президента РФ Володимира Путіна, прем’єр-міністра Михайла Мішустіна та глави МЗС Сергія Лаврова, обмеження на торгівлю та переривання бізнес-відносин.
Таке рішення стало різким відходом від традиційного нейтралітету країни. Деякі швейцарські експерти казали, що це стало “порушенням банківського нейтралітету”, але виправданням стала відповідь на “серйозне порушення міжнародного права”.
12 лютого 2025 р. Швейцарія запровадила додаткові заходи, що відповідають 15-му пакету санкцій ЄС, включаючи зміни у законодавстві, продовження термінів виходу та уточнення поведінки судів щодо російських компаній.
4 березня 2025 р. Федеральний департамент економічних справ розширив список санкцій: заморожування активів ще 48 фізосіб і 35 компаній, заборони на транзит, відключення від фінансування і посилення експортного контролю.
У жовтні 2024 р. Швейцарія відмовилася виконувати 14-й пакет санкцій ЄС щодо зобов’язань щодо дочірніх компаній. Пояснення було таким: національне законодавство вже дозволяє боротися з обходом санкцій, і такі справи активно розглядаються.
Проте вона погодилася з більшістю інших заходів цього пакету, включаючи обмеження на фінансові системи, ЗПГ та санкції щодо “тіньового флоту” РФ.
Це рішення викликало критику з боку Соціал-демократичної партії: її лідер Крістіан Леврат назвав відмову від частини заходів “величезним кроком назад”.
Тож, Швейцарія регулярно синхронізує свою політику санкцій з ЄС – починаючи з лютого 2022 р. аж до весни 2025 р. “Швейцарія підтримала санкції ЄС проти Росії – впроваджувала їх на постатейній основі: активно приймала більшість пакетів (2022–2025 рр.), з невеликими винятками (наприклад, позиція щодо 14-го пакету). Вона послідовно розширює санкційний режим, синхронно з ЄС попри традиційний нейтралітет країни”, – каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру. Швейцарія приєдналася до санкцій ЄCпроти Росії, включаючи заморожування активів, обмеження на фінансові операції та заборону на в’їзд для осіб, пов’язаних з режимом.
Станом на кінець березня 2025 р. заморожені активи Росії у Швейцарії досягли 7.4 млрд швейцарських франків, що на 1.6 млрд більше, ніж роком раніше. Серед активів – нерухомість, автомобілі, літаки, витвори мистецтва. Ставлення Швейцарії до війни в Україні Щодо інших аспектів політики Швейцарії щодо війни РФ проти України, то ця країна активно підтримує Україну в гуманітарній сфері. У січні 2024 р. уряд Швейцарії ухвалив нову зовнішньополітичну стратегію на 2024–2027 рр., в якій Україна вперше була визначена пріоритетною країною. У квітні 2024 р. Швейцарія вирішила виділити 5 млрд швейцарських франків на відновлення України до 2036 р.
Водночас військової допомоги від Швейцарії Україна не отримує. “Швейцарія дотримується принципу нейтралітету, що обмежує її участь у військовій допомозі”, – каже Охрименко. Вона заборонила реекспорт зброї, виготовленої на її території, до України. Наприклад, Швейцарія відхилила запити Данії та Німеччини на передачу бронетехніки та боєприпасів до України.
Попри приєднання до санкцій, ЄС часто критикує Швейцарію за недостатню послідовність у їхньому застосуванні. Зокрема, вона не повністю імплементувала деякі пакети санкцій ЄС, що викликало розчарування серед західних партнерів.
Своєю чергою, Росія офіційно заявила, що більше не вважає Швейцарію нейтральною країною через її участь у західних санкціях. У відповідь Швейцарія підкреслила, що її політика нейтралітету залишається незмінною, і вона продовжує пропонувати свої послуги для мирного врегулювання конфлікту. Переосмислення нейтралітету Російське вторгнення в Україну стало серйозним тестом для нейтралітету. Експерти та урядові аналітики пропонують переглянути класичне розуміння нейтралітету, адаптуючи його до сучасних загроз. Йдеться про: участь у спільних військових навчаннях НАТО без формального вступу до блоку, сприяння міжнародним миротворчим ініціативам активніше, ніж раніше, вибіркову військову співпрацю з союзниками у випадку агресії, яка загрожує міжнародному порядку. Мета таких дій: зберегти незалежність і безпеку, одночасно бути більш активним у міжнародній політиці та відповідати на нові загрози.
Швейцарія демонструє, що нейтралітет – не абсолютне утримання від політичної позиції, а гнучка політика, яка дозволяє реагувати на агресію та підтримувати міжнародне право.
Також країна активно пропонує мирні переговори та посередництво, що відповідає традиційній ролі нейтрального посередника.
Загалом, війна в Україні сприяла переосмисленню швейцарської політики нейтралітету.
Вікторія Хаджирадєва -
В’єтнам вперше закупить у Південної Кореї гаубиці K9
Південнокорейська оборонна компанія Hanwha Aerospace Co. підписала угоду на експорт самохідних гаубиць власного виробництва K9 до В’єтнаму, що стало першим продвжем зброї Південної Кореї цій країні. Про це інформує Yonhap у четвер, 14 серпня.
За даними обізнаних джерел, у межах міжурядового контракту вартістю $250 млн, укладеного минулого місяця, Hanwha Aerospace поставить В’єтнаму 20 гаубиць K9.
Це також перший експорт K9 до країни Південно-Східної Азії, що розширює присутність цієї артилерійської системи за межі ринків, які вже охоплюють Польщу, Фінляндію, Естонію, Єгипет, Індію та Австралію.
До цього часу Південна Корея не продавала зброї В’єтнаму, обмежуючись лише передачею списаних патрульних кораблів.
Угода відбулася на тлі намірів Південної Кореї та В’єтнаму поглибити співпрацю в економічній та інших галузях після нещодавнього державного візиту президента В’єтнаму То Лама до Сеула для переговорів із президентом Лі Чже Мьоном.