Союзники нашої країни знизили рівень своїх делегатів під час сьогоднішнього 28-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн.
Окрім цього вперше з моменту створення групи три роки тому американський міністр оборони не взяв участь в зустрічі. Замість очільника Пентагону Піта Гегсета був посол США при НАТО, який заявив, що Вашингтон поки не вирішив, чи надаватимуть Україні зброю в майбутньому. Чому не було глави Пентагону Піт Гегсет, який повернувся з конференції з національної безпеки в Сінгапурі в неділю, прибуде до Брюсселя лише в середу ввечері, після завершення зустрічі. Він також не зміг долучитися до групи онлайн.
Як пише Associated Press, це останній із серії кроків, які Сполучені Штати зробили, щоб дистанціюватися від зусиль щодо підтримки України у війні.
Зазначимо, що попередник Гегсета, Ллойд Остін, створив групу Рамштейн після вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Відтоді понад 50 країн-учасниць надали Україні військову допомогу на суму майже 126 мільярдів доларів, з яких понад 66,5 мільярда доларів надійшло від Сполучених Штатів.
За часів Остіна США очолювали групу, і він разом із головою Об’єднаного комітету начальників штабів Штатів брали участь у щомісячних зустрічах, як особисто, так і дистанційно. Гегсет порушив цю практику, відмовившись від керівної ролі, не надаючи нової військової допомоги, а тепер взагалі ігноруючи зустріч. Позиція НАТО Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вступився за Гегсета і заявив, що Штати все ж таки “віддані спільним зусиллям щодо України”
“Немає жодних підстав сумніватися в цьому, і незалежно від того, чи хтось брав участь у кожній зустрічі, чи ні, не забуваймо, що ці зустрічі здебільшого відбуваються в Європі, тому американські посадовці не завжди матимуть можливість брати участь у кожній зустрічі”, – сказав Рютте, коментуючи відсутність Піта Гегсета на зустрічі, передає Радіо Свобода. Зміна процесу допомоги В результаті, головування у зустрічі перейняли на себе Велика Британія та Німеччина. Загалом країни вирішили краще структурувати процес допомоги Україні і розробили новий підхід.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус зазначив, що раніше Штати поінформували союзників, “що не продовжуватимуть цей формат під своїм головуванням”.
“Ми маємо це прийняти. Велика Британія та Німеччина взяли на себе ініціативу і перейняли керівництво. Сьогодні ми представимо новий підхід, про який повідомимо на пресконференції. Ми хочемо трохи інакше, краще структурувати цей процес”, – передає слова Пісторіуса Укрінформ.
Водночас він зазначив, що партнери України по Контактній групі залишаються в діалозі з американською стороною. Поки без американської зброї Паралельно з позитивними сигналами від європейців представник Вашингтону на зустрічі – посол США при НАТО Метью Вітакер заявив, що Штати поки не вирішили, чи надаватимуть Україні зброю в майбутньому, бо їхній лідер Дональд Трамп зацікавлений у завершенні війни Росії проти України.
“Тому жодних рішень щодо майбутньої допомоги ще не схвалено”, – сказав він.
Вітакер також додав, що Білий дім очікує від Європи лідерства у наданні Україні ресурсів і політичної підтримки, необхідних для досягнення сталого миру. Наразі Україна отримує військову допомогу, погоджену ще за попередньої адміністрації США. Також триває обмін розвідданими та підтримується робота систем Starlink, додав він. Допомога від європейців Водночас очільника Міноборони Німеччини Пісторіус заявив, що Берлін готовий купити Patriot у партнерів та передати їх Україні. Загалом Німеччина передасть чверть своїх систем Patriot і тому не в змозі дати більше.
Пісторіус також зазначив, що його країна затвердила новий пакет на пять млрд євро, який включає: фінансування далекобійного озброєння, що вироблятиметься в Україні, постачання систем ППО, боєприпасів та іншого озброєння.
Ще допомога, про яку оголосили на Рамштайні:
Категорія: Новини світу
-
Без допомоги США. Ключові рішення Рамштайну
- Велика Британія передасть рекордні 350 млн фунтів на дрони, що дозволить закупити 100 тисяч безпілотників до 2025 року.
- Нідерланди надають 400 млн євро допомоги, зокрема: протимінний корабель, патрульні катери та морські дрони.
- Бельгія запускає довгострокову підтримку: щорічна допомога по 1 млрд євро до 2029 року, передача протимінного корабля.
- Норвегія виділяє: 700 млн доларів на безпілотники, 50 млн доларів — у фонд NSATU Trust Fund.
- Канада спрямовує 45 млн доларів на дрони, системи РЕБ, IT-рішення, а також броньовану техніку Coyote та Bison.
- Швеція надає 440 млн євро на закупівлю снарядів, дронів і іншого озброєння.
-
Рамштайн-28: допомога Україні сягне рекордних показників
На 28-му засіданні у форматі Рамштайн партнери оголосили про рекордну військову допомогу Україні. Країни анонсували нові пакети допомоги на мільярди доларів – із фокусом на дрони, ППО, артилерію та виробництво зброї в Україні. Про це поінформував глава Міноборони Рустем Умєров у середу, 4 червня.
“Маємо значні результати – у 2025 році безпекова допомога перевищить показники всіх попередніх років повномасштабної війни”, – зазначив Умєров.
За результатами зустрічі партнери оголосили про нові пакети допомоги та важливі кроки підтримки.
Велика Британія оголосила рекордну допомогу на постачання дронів – 350 млн фунтів, що дозволить передати Україні 100 000 дронів у 2025 році. Загалом, у 2025 році британська військова підтримка становить 4,5 млрд фунтів, з яких 247 млн фунтів буде спрямовано на підготовку Збройних Сил України.
Німеччина схвалила новий пакет військової допомоги на 5 млрд євро. Бундестаг уже затвердив це рішення. До пакета входить:
· фінансування далекобійного озброєння, яке буде вироблятися в Україні
· передача систем ППО, зброї та боєприпасів
Нідерланди надають пакет допомоги вартістю 400 млн євро. До нього входять протимінний корабель, катери та морські дрони
Бельгія оголосила довгострокову ініціативу:
· щорічна допомога Україні в розмірі 1 млрд євро до 2029 року,
· передача протимінного корабля.
Норвегія виділяє:
· 700 млн доларів на дрони, з фокусом на підтримку українського оборонно-промислового комплексу,
· 50 млн доларів – до фонду NSATU Trust Fund.
Канада: 45 млн доларів на дрони, засоби РЕБ, IT-рішення, а також броньовані машини Coyote та Bison.
Швеція: 440 млн євро – на міжнародні програми із закупівлі артилерійських боєприпасів, дронів та іншого озброєння для України.
Міністр подякував усім країнам, які продовжують підтримувати Україну. Окремо висловив вдячність міністру Гілі та міністру Пісторіусу, за організацію цієї зустрічі.
“Мир в Україні має бути справедливим, тривалим і захищеним міжнародною єдністю. Разом ми працюємо над досягненням цього”, – додоав він.
Контактна група з питань оборони України – ініціатива, яка була створена для того, щоб оцінювати оборонні потреби України й надавати допомогу.
Перша зустріч Контактної групи відбулася 26 квітня 2022 року на авіабазі ВПС США Рамштайн у Німеччині. До Контактної групи входять приблизно 50 країн, які надають військову допомогу Україні. -
Путін відповість на удари СБУ по авіації – Трамп
Президент США Дональд Трамп провів розмову з російським диктатором Володимиром Путіним. Політики обговорили удари СБУ по стратегічній авіації РФ. Про це американський лідер повідомив у Truth Social в середу, 4 червня.
“Я щойно закінчив телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. Розмова тривала приблизно годину і 15 хвилин. Ми обговорили напад України на російські літаки, а також різні інші напади, які чинять обома сторонами”, – написав він. За словами Трампа, розмова була “гарною”, але вона не призведе до негайного світу.
“Путін дуже рішуче заявив, що він буде змушений відповісти на недавній напад на аеродроми”, – заявив президент США.Тим часом американське посольство в Україні опублікувало попередження про зростання ризику масованого російського обстрілу. Дипломатичне представництво США зазначає, що протягом останніх тижнів Росія посилила інтенсивність ракетних і безпілотних атак проти України, і наразі існує постійний ризик значних повітряних атак.
“Посольство США в Києві закликає громадян США дотримуватися належної обережності. Як завжди, ми рекомендуємо бути готовими негайно сховатися в укриття у разі оголошення повітряної тривоги”, – йдеться в повідомленні.
Нагадаємо, 1 червня СБУ провела масштабну спецоперацію Павутина проти російської стратегічної авіації на чотирьох аеродромах. Генштаб ЗСУ підтвердив знищення 41 російських літаків. Нова епоха: що Захід і РФ дізналися про себе після операції Павутина
-
Путін знайшов причину не зустрічатися з Зеленським
Російський диктатор Володимир Путін не збирається зустрічатися з президентом України Володимиром Зеленським. Про це він сказав під час наради з урядом РФ у середу, 4 червня.
Лише сьогодні Путін уперше прокоментував підриви залізничних мостів в Брянській і Курській областях на минулих вихідних. Він звинуватив Україну у причетності до цих вибухів і назвав їх “терактами”.
У своїй промові глава Кремля вчергове назвав українську владу “нелегітимною” і такою, що нібито “перероджується в терористичну організацію”.
“Київська верхівка перейшла до організації терористичних актів. І водночас просять про зустріч на вищому рівні. Але як же проводити в цих умовах подібні зустрічі? Про що говорити? Хто взагалі веде переговори з тими, хто робить ставку на тероризм, з терористами? І за що їх заохочувати, надаючи перепочинок у бойових діях?”, – заявив Путін.
Він вважає, що “Україні мир не потрібен”, а українські керівники нібито “не мають елементарної політичної культури”, а також “дозволяють собі прямі образи на адресу тих, із ким намагаються домовлятися”.
При цьому Володимир Путін ні словом не згадав про операцію Павутина, під час якої було знищено десятки літаків стратегічної авіації РФ. -
Нідерланди спорядять пакет морської підтримки України на €400 млн
Нідерланди оголосили про новий пакет військової допомоги Україні в межах Контактної групи з оборони у форматі Рамштайн.Загальна вартість підтримки становить 400 мільйонів євро, і він орієнтований на зміцнення морської безпеки України. Про це повідомляє ЄП у середу, 4 червня.
Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс уточнив, що до пакету увійдуть понад 100 одиниць морської техніки, зокрема патрульні й транспортні катери, кораблі спеціальних операцій та морські БпЛА.
“На сьогоднішню Контактну групу я оголошую про новий пакет підтримки (України) у розмірі 400 мільйонів євро у сфері морської безпеки. Він включатиме понад 100 кораблів, патрульних катерів, транспортних катерів, перехоплювачів, кораблів спеціальних операцій. Тобто широкий спектр з понад 100 суден”, – зазначив Брекельманс.
Крім суден, пакет міститиме понад 50 морських безпілотників, системи озброєння, датчики, запасні частини та навчання для українських спеціалістів.
“Це повний пакет для посилення морської безпеки України. Це дуже важливо, тому що ми бачимо, що російські загрози, як у Чорному морі, так і навколо Херсона, зростають. Для України дуже важливо захистити себе від цього”, – акцентував міністр.
Він додав, що мета допомоги – підтримати свободу судноплавства та зберегти торговельні морські маршрути України. -
Хлопчик зі США став наймолодшим у світі мотиваційним спікером
11-річного Калеба Стюарда зі США офіційно визнали наймолодшим мотиваційним спікером у світі. Про це повідомила Книга рекордів Гіннеса.
Свій рекорд він встановив у віці трьох років і 307 днів, коли вперше виступив перед аудиторією з промовою про важливість віри у себе.
“Я пишався собою. Було приємно бачити, як я вплинув на інших і надихнув усіх”, – згадує Калеб.
Відтоді хлопчик продовжує виступати у школах, церквах та громадах, розповідаючи про значення освіти, читання та наполегливості. Одна з його найвідоміших промов – виступ у середній школі під час заходу для вчителів. Тоді Калеб стояв на столі та емоційно ділився з педагогами думками про силу читання і мрій. Відео стало вірусним у соцмережах.
Основні теми його промов – це заохочення до читання, розвиток упевненості в собі та робота над досягненням цілей.
“Знайдіть те, що у вас добре виходить, і наполегливо працюйте над цим” – радить він своїм одноліткам.
Калеб сам пише свої промови: обирає тему, структурує думки та запам’ятовує текст. Він також ділиться порадами для публічних виступів: “Будьте впевненими, спокійними, а якщо помилитеся, то продовжуйте працювати далі. Говоріть голосно та чітко”.
Читати Калеб навчився у два роки, і відтоді не випускає книжок із рук. У сім він дізнався про проблему недостатньої грамотності серед дітей і вирішив діяти – організував мінібібліотеку, через яку передає книги зі своєї колекції одноліткам у громаді.
Натхненням для Калеба стали його рідні: дядько – єпископ і спікер, та бабуся, яка допомагає йому в навчанні.
Мрії юного американця масштабні – він хоче стати вчителем, тренером із читання та відкрити власну школу, щоб допомагати дітям реалізовувати свій потенціал. -
Молдова заявила про плани РФ перекинути до Придністров’я 10 тис. солдатів
Росія має намір розмістити 10 тисяч військовослужбовців у невизнаному Придністров’ї, що межує з Одеською областю України, заявив прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан, посилаючись на дані розвідки, повідомляє Financial Times.
За його словами, для цього Кремль планує встановити лояльний уряд у Кишиневі, втрутившись у парламентські вибори, котрі відбудуться у вересні.
“Це спроба підірвати молдовську демократію. Росіяни хочуть посилити свою військову присутність у Придністровському регіоні”, – наголосив Речан. Він додав, що втручання Москви включає онлайн-пропаганду та незаконні грошові перекази партіям і виборцям.
За його даними, у 2024 році Росія витратила на кампанії впливу суму, еквівалентну 1% ВВП Молдови. Це, зокрема, вплинуло на результати референдуму щодо вступу до ЄС, який відбувся з перевагою всього у 0,7%.
“Можна уявити, який тиск справлять 10 тисяч російських солдатів на південний захід України і Румунію – країну-члена НАТО”, – додав Речан.
Наразі у Придністров’ї перебуває невеликий контингент російських військових. Зокрема у 2023 році там було розміщено 450 російських солдатів, тоді як загальний потенціал для розміщення військ оцінюється у 3,1 тисяч. Також діє Оперативна група російських військ чисельністю близько тисячі осіб, яка охороняє склади з 20 тисячами тонн боєприпасів ще радянського зразка.
Молдова неодноразово вимагала від Кремля вивести військових з регіону, розцінюючи їх як окупаційні сили та загрозу нацбезпеці. Схожу резолюцію ухвалили й в ООН, однак Росія її проігнорувала.
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) наголошують, що Росія вже тривалий час намагається дестабілізувати Молдову та зробити Придністров’я підконтрольним проксі-утворенням для гібридних операцій проти Молдови, України й НАТО. Кінцева мета Кремля – перетворення Молдови на сателіт Росії. -
Іран відкинув ядерну пропозицію США
Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї заявив 4 червня, що відмова від збагачення урану повністю суперечить інтересам країни, тим самим відкинувши ключову вимогу США у переговорах щодо врегулювання тривалої ядерної суперечки. Про це повідомляє Reuters у середу, 4 червня.
Зі слів Хаменеї, збагачення урану є “серцевиною” ядерної програми Ірану, і саме тому, за його словами, “вороги” намагаються її зупинити.
“Пропозиція, яку представили американці, на 100% суперечить нашим інтересам”, – наголосив він під час телезвернення.
Пропозицію США передали Ірану 1 червня за посередництва Оману, який виступає як нейтральний посередник між іранським МЗС та спецпредставником президента США Дональда Трампа.
У центрі суперечки залишається відмова Ірану припинити збагачення урану на власній території та небажання вивозити накопичений запас високо збагаченого урану за кордон.
Попри різке неприйняття пропозиції, Хаменеї не оголосив про припинення переговорів, але розкритикував підхід США як такий, що “принижує національну гідність” та суперечить принципу “Ми можемо”.
Іран наполягає, що ядерна програма має виключно мирний характер, хоча Захід підозрює Тегеран у прагненні створити ядерну зброю.
Зі свого боку президент США Дональд Трамп відновив кампанію “максимального тиску” на Тегеран, знову посиливши санкції та пригрозивши військовим ударом у разі провалу переговорів. У свою першу каденцію Трамп вийшов із ядерної угоди 2015 року, що призвело до масштабного розширення Іраном своєї ядерної програми. -
У США оцінили сукупні втрати армій України і Росії
Україна і Росія сукупно втратили орієнтовно 1,4 млн військових вбитими і пораненими з початку повномасштабної війни. Про це напередодні повідомив мериканський Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).
“Кількість загиблих та втрат серед Росії була надзвичайною. Росія, ймовірно, досягне позначки в 1 млн втрат влітку 2025 року – приголомшлива та жахлива віха. Загалом в Україні загинуло 250 тис. російських солдатів, а загальна кількість російських жертв перевищила 950 тис., що свідчить про відверту неповагу Путіна до своїх солдатів”, – йдеться у звіті.
При цьому втрати України у війні оцінюються у 60-100 тис. загиблими і не менш як 300 тис. пораненими.
“Рівень смертності в Україні також високий і становить від 60 000 до 100 000 загиблих українських солдатів, загалом 400 000 жертв (включаючи як убитих, так і поранених)”, – стврджують автори звіту.
У CSIS зазначають, що середньодобова кількість втрат РФ зростає з 2022 року, при цьому “багато солдатів, убитих та поранених в Україні, походять з Крайньої Півночі, Далекого Сходу Росії та з в’язниць, а не є дітьми московської та санкт-петербурзької еліти”.
Крім того, повідомляється, що Росія зазнала приблизно вп’ятеро більше людських втрат в Україні, ніж у всіх російських та радянських війнах разом узятих між закінченням Другої світової війни та початком повномасштабного вторгнення в Україну. Кількість російських жертв в Україні трохи більше ніж за три роки у 15 разів більша, ніж під час десятирічної війни Радянського Союзу в Афганістані та в 10 разів більша, ніж під час 13-річної війни РФ у Чечні.
Крім того, повідомляється, що РФ втратила в рази більше техніки, ніж українська сторона.
“З січня 2024 року Росія втратила приблизно 1149 броньованих бойових машин, 3098 бойових машин піхоти, 300 самохідних артилерійських установок та 1865 танків. Ще більш примітним є те, що втрати російської техніки були значно вищими, ніж втрати України, коливаючись від 5:1 до 2:1 на користь України”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що на початку повномасштабного вторгнення співвідношення втрат техніки було менше 4:1 на користь України, восени 2022 року воно знизилося до 2:1, коли Україна перейшла в наступ у Харківській та Херсонській областях. Менший пік був на початку 2023 року, коли РФ посилила наступ на Бахмут, а потім знову впав влітку року під час контрнаступів України. Наприкінці 2023-го та на початку 2024 року співвідношення зросло до 5:1, коли РФ захопила Авдіївку. З середини 2024 року співвідношення загалом знижувалося, і в травні 2025 року воно становило приблизно 2:1.
При цьому вказується, що російські війська просувалися в середньому лише на 50 м на день, що в рази, а то і на порядки менше, ніж у попередніх війнах, з січня 2024 року РФ захопила лише приблизно 5 тис. кв. км території в Україні, які CSIS оцінює як “скромні”.
Водночас “повільний та обмежений” наступ РФ з січня 2024 року в матеріалі порівнюється з контрнаступом України влітку та восени 2023 року, якій вівся зі швидкістю лише 90 м на день проти сильно укріплених російських позицій. -
Рютте підтвердив запрошення України на саміт НАТО
Українська делегація буде присутня на саміті НАТО в Гаазі. Про це сказав генеральний секретар Альянсу Марк Рютте напередодні спільного засідання міністрів оборони Альянсу у Брюсселі, повідомиа Європейська правда у середу, 4 червня.
“Ми запросимо Україну на саміт, і ближчим часом представимо програму”, – заявив він.
Рютте додав, що йдеться не лише про участь України, а й про її присутність у порядку денному.
“Звичайно, Україна буде обговорюватися на саміті”, – запевнив генсек НАТО.
Видання зазначає, що ця заява стала першим офіційним підтвердженням з боку НАТО щодо запрошення президента України на зустріч лідерів. Досі про це повідомляли лише неофіційно.
“На зустріч лідерів Альянсу держави-партнери запрошують лише на рівні лідерів, тобто йдеться про запрошення Зеленського. Утім, генсек відмовився коментувати формат участі України, наголосивши, що це буде розкрито в офіційній програмі”, – пишуть журналісти.
Раніше міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс заявив, що уряд шукає можливість залучити Зеленського до участі в саміті НАТО 24-25 червня в Гаазі.
За його словами, це навряд чи буде пленарна зустріч з усіма 32 союзниками Альянсу. На попередньому саміті у Вашингтоні в липні 2024 року Зеленський був присутній на засіданні з усіма лідерами НАТО.
У свою чергу Зеленський підтвердив запрошення України на саміт НАТО.