Правий берег

Категорія: Новини світу

  • Стало відомо, чи буде присутнім Трамп на саміті НАТО

    Стало відомо, чи буде присутнім Трамп на саміті НАТО

    Президент США Дональд Трамп підтвердив свою участь у червневому саміті НАТО, який пройде в Гаазі. Про це повідомив прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схоф, передає Bloomberg у п’ятницю, 23 травня.

    Схоф провів телефонну розмову з американським лідером, під час якої Трамп запевнив, що прибуде на зустріч. “Його присутність буде дуже важливою”, – наголосив прем’єр Нідерландів, зазначивши, що організатори саміту, зокрема генеральний секретар НАТО Марк Рютте, з самого початку розраховували на участь президента США.

    Попри те, що мета візиту Трампа офіційно не озвучена, очікується, що він приєднається до ключових обговорень на саміті, який відбудеться 24-25 червня у Гаазі.

  • Суд заборонив адміністрації Трампа анулювати візи іноземних студентів

    Суд заборонив адміністрації Трампа анулювати візи іноземних студентів

    Федеральний суддя у Каліфорнії заборонив адміністрації Дональда Трампа анулювати правовий статус іноземних студентів у США без індивідуального розгляду справ. Про це повідомляє Bloomberg.

    Окружний суддя Джеффрі Вайт 22 травня ухвалив постанову, яка блокує спроби адміністрації автоматично позбавляти студентів легального статусу без дотримання встановлених федеральних процедур. Йдеться про студентів, зареєстрованих у системі Student and Exchange Visitor Information System (SEVIS).

    На початку року команда Трампа масово анулювала реєстрації іноземців у SEVIS, аргументуючи це боротьбою з тими, хто має кримінальне минуле. Крім того, уряд США повідомив Гарвардському університету про відкликання сертифікації Student and Exchange Visitor Program, що означає заборону на прийом іноземних студентів.

    Судове рішення стосується саме студентів, а не навчальних закладів. При цьому анулювання у базі SEVIS фактично позбавляє студентів легального статусу, що створює загрозу їхнього арешту, затримання чи депортації.

    Попри кілька судових розглядів, у квітні уряд США частково відновив статуси багатьох студентів. Проте суддя Вайт висловив занепокоєння спробами чиновників ухилятися від судового нагляду, змінюючи позиції у конкретних справах по всій країні.

    Противники дій адміністрації заявили, що масове анулювання статусів було незаконним, а деякі студенти взагалі не підпадали під жодні формальні критерії для позбавлення їх права перебування у США.

    У своєму рішенні Вайт зазначив, що позивачі мають великі шанси довести, що позбавлення статусу було довільним і необґрунтованим. Суд також заборонив адміністрації вживати будь-яких юридичних заходів проти студентів, таких як арешти чи обмеження, доки триває розгляд справи.

    Нагадаємо, адміністрація Трампа заборонила Гарвардському університету приймати іноземних студентів. Раніше уряд США припинив фінансування федеральних грантів для Гарвардського університету на суму 60 млн доларів через звинувачення в антисемітизмі.

  • Євродепутати закликають ЄС заморозити усе фінансування Угорщини

    Євродепутати закликають ЄС заморозити усе фінансування Угорщини

    Низка депутатів Європарламенту направила звернення до керівництва ЄС із закликом заморозити все фінансування для Угорщини через подальше обмеження свобод, підрив демократії та недотримання законодавства і цінностей ЄС, повідомляє LRT.
    Зазначається, що через уряд Угорщини під керівництвом Віктора Орбана постійно конфліктує з ЄС, через що вже було заморожено мільярди євро. Підставами стало поводження з прохачами притулку та підозри в корупції.
    У листі депутати зауважили, що Угорщина не лише не прагне покращень – спостерігається “подальша тривожна регресія”. Зокрема, автори згадали про нещодавній закон щодо заборони ЛГБТК-реформ у Будапешті та реформи, спрямовані на підрив незалежності судів.
    “Продовжувати фінансувати корумпований режим, який відкрито підриває європейські цінності, – неприйнятно. Тому ми закликаємо негайно припинити будь-яке фінансування Угорщини, використовуючи всі доступні правові інструменти”, – йдеться у зверненні парламентарів.
    Зазначається, що лист був ініційований фракцією Зелених. Проте підписи під ним поставили і представники інших фракцій Європарламенту, зокрема правоцентристської Європейської народної партії, центристської партії “Оновимо Європу”, а також – соціал-демократичної СДП. Загалом лист підписали 26 депутатів.

  • США розглядають виведення військ з Південної Кореї – ЗМІ

    США розглядають виведення військ з Південної Кореї – ЗМІ

    Білий дім розглядає можливість виведення кількох тисяч американських військовослужбовців із Південної Кореї та їхнє подальше розміщення в інших частинах Індо-Тихоокеанського регіону, зокрема на Гуамі. Про це у четвер, 22 травня, повідомило видання The Wall Street Journal з посиланням на джерела.
    Зазначається, що один із варіантів, який нині опрацьовується Пентагоном, передбачає виведення приблизно 4 500 військовослужбовців зі складу 28 500-го контингенту ЗС США в Кореї та передислокацію їх до інших пунктів Індо-Тихоокеанського регіону, зокрема на Гуам, повідомили чиновники та інші поінформовані особи.
    Це питання готується до розгляду президентом Дональдом Трампом у межах неформального перегляду політики щодо Північної Кореї. Водночас рішення ще не ухвалене й перебуває серед низки варіантів, які обговорюють високопосадовці.

  • Сенат США готовий голосувати за санкції проти РФ

    Сенат США готовий голосувати за санкції проти РФ

    У Сенаті США заявили, що налаштовані ухвалити закон просанкції щодо РФ, якщо господар Кремля Володимир Путін не зробить серйозної пропозиції щодо негайного припинення вогню”. Про це заявив лідер республіканської більшості в Сенаті США Джон Тун, пише у четвер, 22 травня, видання Axios.
    “Якщо Росія не бажає займатися серйозною дипломатією, Сенат співпрацюватиме з адміністрацією Трампа, щоб розглянути додаткові санкції, щоб змусити Путіна розпочати переговори”, – заявив Тун.
    Тим часом сенаторка від демократів Джин Шахін заявила, що законопроєкт про санкції можуть ухвалити вже наступного тижня.
    “Нам потрібно чітко дати Володимиру Путіну зрозуміти, що ми збираємося посилити тиск на Росію, щоб вона сіла за стіл переговорів для вирішення війни в Україні”, – наголосила Шахін.
    Крім того деякі сенатори-республіканці закликають до більш негайних дій проти Путіна. Зокрема, Тодд Янг вважає, що санкції необхідні, оскільки “Путін місяцями нас обдурює”.

  • У РФ дрони атакували хімзавод – соцмережі

    У РФ дрони атакували хімзавод – соцмережі

    Безпілотники у ніч проти п’ятниці, 23 травня, атакували завод Енергія у місті Єлець Липецької області РФ. Підприємство спеціалізується на виробництві хімічних джерел струму. Там спалахнула пожежа. Відео з влучаннями опублікувала низка Telegram-каналів.
    Так, канал Baza пше, що місцеві жителі чули понад десяток вибухів.
    Губернатор Липецької області Артамонов повідомив, що наліт дронів триває, у місті вимикають інтернет “для захисту від БПЛА”.
    Тим часом канал Exilenova+ публікує численні відео прильотів і їх наслідків.
    Зазначається, що основний напрям діяльності підприємства – розробка та виробництво автономних джерел живлення для побутової, загальнопромислової та спеціальної техніки: авіації, цивільного річкового та морського флотів, для радіотехніки, побутових електронних та електричних приладів.

  • У мін’юсті Німеччини розглянуть можливість заборони партії AfD

    У мін’юсті Німеччини розглянуть можливість заборони партії AfD

    Уряд Німеччини проведе консультації щодо можливості заборони партії Альтернатива для Німеччини” (AfD). Про це у четвер, 22 травня, заявила міністерка юстиції Німеччини Стефані Хубіг у коментарі Frankfurter Allgemeine Zeitung.
    За її словами, партію “варто сприймати як серйозну загрозу для демократії», а після того, як Федеральна служба захисту конституції класифікувала AfD як праворадикальну, це питання потребує політичного обговорення.
    “До цього обов’язково має входити й перевірка можливості заборони партії”, – підкреслила міністерка.
    Хубіг повідомила, що федеральний уряд проведе консультації з цього приводу та сформулює спільну позицію. Вона також закликала до активного обговорення цього питання в Бундестазі та Бундесраті, нагадавши, що ініціативу щодо заборони партії можуть подавати не лише уряд, а й обидві палати парламенту.
    “Заборона партії – це найгостріший інструмент, яким володіє демократія. Його не слід застосовувати поспішно. Але якщо після ретельної перевірки виявиться, що є всі підстави, буде важко пояснити, чому ми не скористалися цим засобом”, – зазначила вона. Альтернатива для Німеччини – німецька політична партія правої та ультраправої ідеології Німеччини, заснованої 2013 року. За підсумками виборів 23 лютого 2025 року є другою найбільшою партією Німеччини, посівши 151 місце в Бундестазі.
    Партію описують як німецьку націоналістичну, правопопулістську та євроскептичну. Частини АдН мають расистські, ісламофобські, антисемітські та ксенофобські тенденції, повʼязані з ультраправими рухами, як-от неонацизм та ідентаризм.
    Після початку Європейської революції в Україні восени 2013 й особливо після початку агресії Росії проти України навесні 2014, керівників партії помічали у відверто проросійських та антиукраїнських висловлюваннях.
    З початком великої війни в Україні члени партії робили різні заяви, що потенційно загрожують безпеці Україні, зокрема пропонували зняти санкції з Росії.

  • У мінюсті Німеччині розглянуть можливість заборони партії AfD

    У мінюсті Німеччині розглянуть можливість заборони партії AfD

    Уряд Німеччини проведе консультації щодо можливості заборони партії Альтернатива для Німеччини” (AfD). Про це у четвер, 22 травня, заявила міністерка юстиції Німеччини Стефані Хубіг у коментарі Frankfurter Allgemeine Zeitung.
    За її словами, партію “варто сприймати як серйозну загрозу для демократії», а після того, як Федеральна служба захисту конституції класифікувала AfD як праворадикальну, це питання потребує політичного обговорення.
    “До цього обов’язково має входити й перевірка можливості заборони партії”, – підкреслила міністерка.
    Хубіг повідомила, що федеральний уряд проведе консультації з цього приводу та сформулює спільну позицію. Вона також закликала до активного обговорення цього питання в Бундестазі та Бундесраті, нагадавши, що ініціативу щодо заборони партії можуть подавати не лише уряд, а й обидві палати парламенту.
    “Заборона партії – це найгостріший інструмент, яким володіє демократія. Його не слід застосовувати поспішно. Але якщо після ретельної перевірки виявиться, що є всі підстави, буде важко пояснити, чому ми не скористалися цим засобом”, – зазначила вона. Альтернатива для Німеччини – німецька політична партія правої та ультраправої ідеології Німеччини, заснованої 2013 року. За підсумками виборів 23 лютого 2025 року є другою найбільшою партією Німеччини, посівши 151 місце в Бундестазі.
    Партію описують як німецьку націоналістичну, правопопулістську та євроскептичну. Частини АдН мають расистські, ісламофобські, антисемітські та ксенофобські тенденції, повʼязані з ультраправими рухами, як-от неонацизм та ідентаризм.
    Після початку Європейської революції в Україні восени 2013 й особливо після початку агресії Росії проти України навесні 2014, керівників партії помічали у відверто проросійських та антиукраїнських висловлюваннях.
    З початком великої війни в Україні члени партії робили різні заяви, що потенційно загрожують безпеці Україні, зокрема пропонували зняти санкції з Росії.

  • На Курщині кажуть про приліт по скупченню техніки

    На Курщині кажуть про приліт по скупченню техніки

    У місті Льгов Курської області РФ увечері у четвер, 22 травня, прогриміли вибухи. Місцева влада заявляє про удар з Himars. У місцевих Telegram-каналах пишуть, що ціллю стало скупчення військової техніки.
    Зокрема канал Пепел пише, що ЗСУ вдарили ракетами по скупченню військової техніки і особового складу в районе АЗС Роснефть на виїзді зі Льгова.
    “По скупченню техніки та особового складу було завдано три удари з інтервалом 5-7 хвилин. Точна кількість загиблих і постраждалих російських військовослужбовців наразі невідома. Місце удару оточено військовими та оперативними службами”, – йдеться у повідомленні.
    РосЗМІ пишуть, що удар був з РСЗВ Himars. Місцевий губернатор Олександр Хінштейн заявляє про 16 постраждалих.

  • Туск звинуватив кандидата у президенти у держзраді

    Туск звинуватив кандидата у президенти у держзраді

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск звинуватив у державній зраді кандидата від Право і справедливість Кароля Навроцького через його слова про те, що Польща ніколи не підтримає вступ України до НАТО. Про це він у четвер, 22 травня заявив у ефірі TVN24.
    Таким чином Туск прокоментував розмову Навроцького з лідером Конфедерації Славоміром Ментценом, у якій кандидат від PiS підписав список з восьми політичних декларацій. Одна з них – відмова від підтримки вступу України до НАТО.
    “Це один з найбільших скандалів виборчої кампанії”, – заявив Туск.
    Він нагадав, що навіть попри політичну конфронтацію між ним та покійним президентом Лехом Качинським, в питанні підтримки України та її членства в НАТО існував повний консенсус.
    “Як ви пам’ятаєте, було небагато питань, щодо яких вдалося досягти повного консенсусу, повної солідарності між покійним президентом Лехом Качинським і мною, коли я був прем’єром. Це радше був конфлікт і політична конфронтація. Але в питанні України, її суверенітету, її прозахідного курсу і членства в НАТО – була повна згода”, – нагадав Туск.
    Він наголосив, що це питання є фундаментальним з точки зору безпеки Польщі.
    “Кандидат у президенти Польщі, який лише для того, щоб сподобатися в одній програмі пану Менцену, заявляє, що Польща ніколи не погодиться на вступ України до НАТО – для цього немає кращого терміна, ніж державна зрада”, – сказав Туск.
    Водночас Туск підкреслив, що Польща не відправлятиме своїх солдатів в Україну: “Ніхто цього від нас не вимагає. Це питання було вирішено швидко й однозначно – навіть президент Зеленський не мав жодних сумнівів”.
    За словами Туска, позиція Навроцького підірвала одну з найважливіших позитивних ініціатив попереднього керівництва країни й ставить під загрозу стратегічні інтереси Польщі.