За результатами опитування, проведеного Левада-центром, виявлено, що близько 40% росіян вважають, що російські військові, які повертаються з фронту, мають душевні травми. Цей факт спричинює занепокоєння серед громадян, які очікують збільшення злочинності та конфліктів внаслідок їхнього повернення. В опитуванні також було виявлено, що значна частина росіян вважає, що війна “скалічила душі” тих, хто брав у ній участь, і російські військові стали “жорстокими та схильними до насильства”. Більшість негативних оцінок військовим дали молоді та середнього віку люди. Також в опитуванні було виявлено, що частина росіян очікує зростання злочинності внаслідок повернення російських солдатів. Незважаючи на це, є частина громадян, які вважають, що від повернення військових можна очікувати покращення правопорядку та суспільної згоди. Також зазначено, що навіть серед прихильників війни та глядачів пропагандистських ТБ-каналів є ті, хто вбачає загрозу від тих, хто повертається з фронту.
Категорія: Новини світу
-
Британія вдарила санкціями по російській нафті
Велика Британія розширила список санкцій проти Росії, зокрема у сфері енергетики. Нові обмеження стосуються 90 осіб і компаній, серед яких нафтові гіганти Роснєфть і Лукойл, а також 44 танкери російського “тіньового флоту”. Крім того, введено санкції проти семи танкерів для перевезення СПГ та китайського терміналу СПГ в Бейхай. Велика Британія також заборонила імпорт нафтопродуктів, перероблених з російської сирої нафти, щоб ускладнити фінансування Кремля.
-
В ООН заявили про рекордне зростання рівня CO2 в атмосфері
За даними Всесвітньої метеорологічної організації ООН, у 2024 році спостерігалося найбільше зростання вмісту вуглекислого газу в атмосфері з часів початку вимірювань у 1957 році. Наразі темпи зростання викидів CO2 потроїлися, збільшившись до 2,4 ppm на рік за останнє десятиліття. Це призводить до змін клімату та більш екстремальних погодних умов. Крім того, концентрація метану та закису азоту також досягла рекордних рівнів. Зростання вмісту цих парникових газів в атмосфері має серйозні наслідки для клімату, економічної безпеки та добробуту громад.
-
Між Афганістаном та Пакистаном спалахнули нові бої
У середу, 15 жовтня, на кордоні між Пакистаном і Афганістаном виникли нові бої, які призвели до загибелі більше десятка цивільних осіб та військовослужбовців. Це стали найжорстокіші столкновення між країнами з моменту захоплення талібами влади в Кабулі у 2021 році. Талібани повідомили про загибель понад 10 цивільних осіб та поранення 100 людей під час атак пакистанських сил у районі Спін Болдак. Пакистан відповів, що четверо його громадян отримали поранення в результаті нападу талібів у районі Чаман. Бойовики та військові також взяли участь у сутичках в іншому місці, що призвело до загибелі шести пакистанських військовослужбовців та поранення ще шести. Також повідомляється про ліквідацію дев’ятеро бойовиків. У той же тиждень стались збройні сутички між військами обох країн на кордоні. Пакистан обіцяв дати гідну відповідь на напади своєї провінції. Таліби повідомили про ліквідацію 58 пакистанських солдатів.
-
Понад половина держав НАТО доєднається до ініціативі PURL – Рютте
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте оголосив, що понад половина країн-членів НАТО долучаться до ініціативи PURL, яка передбачає закупівлю американської зброї для передачі Україні. Ця ініціатива дозволить українським силам отримати необхідне озброєння для захисту своїх громадян та території. Рютте зазначив, що шість країн-членів НАТО вже підтримали цю програму фінансово, а зараз до неї долучилися більшість інших країн. Президент України Володимир Зеленський раніше повідомив, що перші поставки в рамках програми PURL включатимуть ракети для систем протиповітряної оборони Patriot і Himars. Пентагон очікує нові внески від союзників для підтримки цієї ініціативи.
-
Стало відомо число казахстанців, померлих на війні в Україні на боці РФ
Кремль продовжує вербувати громадян Казахстану для участі у війні проти України. Найманими бійцями вже стали 270 казахстанців, які загинули або зникли. Про це свідчать дані проєкту Хочу жить, які були опубліковані в Telegram. Список загиблих може бути неповним, оскільки реальна кількість може бути набагато вищою. Російські вербувальники активно шукають казахстанців як на території Казахстану, так і серед тих, хто проживає в Росії. Вони використовують різні способи, включаючи пряму інтернет-рекламу та фіктивні агентства з працевлаштування. Представники проєкту наголосили, що владі Казахстану потрібно прикласти більше зусиль для протидії російським вербувальним мережам, інакше Росія продовжить відправляти казахстанців на війну. У війні проти України російські найманці залучені щонайменше з 48 країн, а Росія віддає перевагу вербуванню людей у сусідніх державах, де мовний бар’єр нижчий.
-
Стало відомо число казахстанців, ліквідованих у війні на боці РФ
За даними проєкту Хочу жить, Кремль продовжує вербувати громадян Казахстану для участі у війні проти України. Згідно з опублікованими даними, відомо про 270 загиблих або зниклих казахстанців, яких найняли до російської армії для бойових дій. Серед них є наймолодший загиблий 19-річний Богомолов Андрій та найстарший 64-річний Ялфімов Олександр. Російські вербувальники використовують різні методи, включаючи інтернет-рекламу та фіктивні агентства працевлаштування, щоб залучити громадян Казахстану. Проєкт закликав владу Казахстану прикласти більше зусиль для протидії цим вербувальним мережам, щоб запобігти подальшій втраті життів серед своїх громадян.
-
Литва витратить рекордну частку ВВП на оборону у 2026 році
Литва планує витратити рекордну суму – 5,38% свого ВВП – на оборонні потреби наступного року. Прем’єрка Інга Ругінене заявила, що це необхідно для посилення безпеки у зв’язку з геополітичною ситуацією. У бюджеті на 2026 рік передбачено виділення 4,79 млрд євро на оборону, що також є рекордною сумою для країни. Головний акцент буде зроблено на розбудову полігонів та іншої інфраструктури. Литва стала однією з лідерів серед країн-членів НАТО за витратами на оборону, перевищивши поріг 5%, який колись закликав досягти президент США Дональд Трамп.
-
Литва витратить рекордні 5,38% ВВП на оборону у 2026 році
Литва планує витратити рекордну суму на оборонні потреби у 2026 році – 5,38% свого ВВП, що є найвищим показником у країні. Прем’єрка Інга Ругінене заявила, що цей рішення пов’язане з посиленням безпеки в умовах складної геополітичної ситуації. У бюджеті на наступний рік передбачено виділити 4,79 млрд євро на оборону, що також є рекордною сумою. Литва планує витратити ці кошти на розбудову полігонів та іншу інфраструктуру. Країна стала однією з лідерів у НАТО за витратами на оборону, перевищуючи рекомендації президента США Дональда Трампа щодо виділення не менше 5% на ці потреби.
-
Стала відома причина смерті мера Дніпрорудного в полоні РФ
Мер Дніпрорудного Євген Матвєєв загинув в російському полоні через отримані травми. Його тіло повернули в Україну у рамках репатріації. Матвєєв був викрадений окупантами на блокпосту у березні 2022 року, але його доля була невідомою до кінця 2024 року. Відомо, що мер був вбитий через тупу травму тулуба з переломами ребер та ушкодженням легень. Слідство триває, але поки не повідомлено про підозру особам.