Міський голова Дніпрорудного, Євген Матвєєв, загинув у російському полоні через травми та ушкодження. За інформацією від Офісу генерального прокурора, він помер від тяжких травм тулуба, множинних переломів ребер та ушкодження легень. Матвєєва викрали окупанти на блокпосту у березні 2022 року, і його доля була невідомою до кінця 2024 року, коли тіло повернули в Україну. Раніше вважалося, що він помер у лютому 2024 року.
Категорія: Новини світу
-
Німеччина скерує €10 млрд на дрони
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус на міжнародному засіданні міністрів оборони НАТО у Брюсселі оголосив про плани витратити 10 мільярдів євро на розробку безпілотників. Він також підкреслив, що Німеччина рішуче відреагує, якщо Росія порушить її кордони. Крім того, Німеччина пропонує очолити систему протиповітряної оборони ЄС та розмістити винищувачі у Польщі для патрулювання. Ці кроки призначені для захисту ЄС від можливих загроз з боку Росії, включаючи випробування дронів на кордонах Німеччини.
-
У Фінляндії підготували бомбосховища для всіх жителів
У Фінляндії готуються до можливої війни та масштабно підготували бомбосховища для своїх громадян. У країні є понад 50 тисяч укриттів, в яких можуть розміститися майже всі 5,5 мільйонів жителів Фінляндії одночасно. Це значно більше, ніж у Німеччині, де є укриття лише для 480 тисяч осіб. У бункерах забезпечена безпека під час ядерного удару, а деякі з них мають різноманітні зручності, такі як фітнес-центр, дитячий майданчик і хокейна арена. Жителям рекомендується мати запас їжі та необхідних речей на випадок НП. Фінляндські депутати також проходять навчання з роботи у бомбосховищах, щоб бути готовими до можливих загроз.
-
В Німеччині росте кількість працевлаштованих українських біженців
Кількість українських біженців, які знайшли роботу в Німеччині, зросла майже втричі за останні два роки. Згідно з даними Інституту досліджень зайнятості (IAB) в Нюрнберзі, у четвертому кварталі 2024 року близько 242 тисяч українців були працевлаштовані, з них 165 тисяч працювали на роботах, за які сплачуються внески на соціальне страхування. Це означає, що частка українців в робочій силі зросла до 0,6 відсотка, що втричі більше, ніж у 2022 році. Більшість українців зайняті в малих і середніх підприємствах, зокрема у компаніях з кількістю працівників від десяти до 249 осіб.
-
Шведські ВМС відстежують російську субмарину в Балтійському морі
Збройні сили Швеції відстежують російський підводний човен, який увійшов до Балтійського моря через данську протоку Великий Бельт. Винищувачі та військові кораблі Швеції зустріли підводний човен у протоці Каттегат і зараз супроводжують його. Ця операція проводиться у тісній співпраці з союзниками.
-
Виїзд 18-22-річних: у Німеччині вдесятеро побільшало українців
У Німеччині значно збільшилася кількість українців, які шукають захист, після того як уряд України скасував заборону на виїзд для чоловіків віком від 18 до 22 років. За останні тижні кількість українців, які звертаються за захистом у Німеччині, значно зросла. Це призвело до різкого збільшення кількості заяв від цієї категорії українців, від приблизно 100 на тиждень до близько 1000 на тиждень. Наразі важко сказати, чи буде це зростання тимчасовим явищем. Загалом, кількість громадян України, які прибувають до Німеччини, також стабільно зростає. Українці, які шукають захист у Німеччині, мають інший правовий статус, ніж біженці, і отримують дозвіл на проживання та право на роботу та соціальні виплати згідно з відповідним законодавством.
-
Москва відмовилася виконати рішення ЄСПЛ щодо виплат Грузії
Росія відмовляється виконувати рішення Європейського суду з прав людини про виплату компенсації Грузії у зв’язку з війною 2008 року. Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що Росія не буде виконувати це рішення, яке зобов’язує країну виплатити 253 млн євро. Європейський суд прийняв рішення на користь Грузії, визнаючи порушення прав людини під час війни, включаючи надмірне застосування сили та незаконні обмеження. Росія визнала певні грузинські регіони “незалежними” після війни 2008 року та вийшла з Ради Європи у 2022 році. Таким чином, вони не планують виконувати рішення ЄСПЛ, винесені після їх виходу з Ради Європи.
-
У ВООЗ попередили про небезпеку після смерті дітей через сиропи від кашлю
У Індії внаслідок вживання сиропів від кашлю дев’ятнадцять дітей померло. Всесвітня організація охорони здоров’я встановила, що причиною смертей став токсичний складник у лікарських засобах. Це призвело до локальних епідемій захворювань та дитячих смертей у вересні 2025 року. Усі померлі пацієнти вживали сиропи від кашлю від трьох різних виробників. Виявлено, що у всіх препаратах була токсична речовина, яка перевищувала безпечні норми. Таке забруднення медичних засобів може призвести до серйозних наслідків для здоров’я, зокрема смерті. Місцеві влади вжили заходів для припинення виробництва та вилучення забруднених препаратів з обігу.
-
Новий лідер Сирії вперше прибув до Москви
Президент Сирії Ахмед аш-Шараа вперше відвідав Москву, де планує провести переговори з російським президентом Володимиром Путіним. Головна тема обговорення – двосторонні відносини між країнами та ситуація в регіоні. За інформацією Reuters, Аш-Шараа може вимагати від Росії видати екс-президента Сирії Башара Асада для суду за злочини проти людяності. Також планується обговорити питання про російську військово-морську базу в Тартусі та авіабазу у Хмеймімі. Речник Кремля назвав цей день “важливим” для відносин між Росією та Сирією, підтвердивши, що питання військових баз буде на порядку денному переговорів.
-
Казахстан блокує фури до Росії, шукаючи підсанкційні товари
На кордоні між Казахстаном і Росією виникли проблеми з пропуском вантажівок, які прибувають з Китаю. Митники затримали близько 2,5 тисячі транспортних засобів через посилені перевірки на виявлення підсанкційних товарів, таких як електроніка, дрони, одяг та продукція західних брендів. Ця ситуація триває вже кілька тижнів і вимагає додаткового огляду всіх вантажів, що прибувають з Китаю в напрямку Росії та Білорусі. Логістичні компанії вже підвищили тарифи і шукають альтернативні маршрути через інші кордони. Експерти вважають, що це не тимчасова проблема, а нова реальність, пов’язана з посиленням контролю та дотриманням санкцій західних країн.