Категорія: Новини України

  • Обмін “1000 на 1000”: Зеленський провів нараду

    Обмін “1000 на 1000”: Зеленський провів нараду

    Президент Володимир Зеленський провів нараду з підготовки обміну тисячі полонених з Росією. Про це він повідомив у Телеграм у четвер, 22 травня.
    “Провів нараду з підготовки обміну. Домовленість про звільнення 1000 наших людей з російського полону стала чи не єдиним реальним результатом зустрічі в Туреччині. Працюємо, щоб цей результат був забезпечений”, – написав він.
    Зеленський повідомив, що були доповіді щодо контактів із росіянами. Контролює організацію процесу та виконання домовленості міністр оборони Рустем Умєров.
    Також залучені Головне управління розвідки Міноборони, СБУ, Служба зовнішьої розвідки, МВС, уповноважений Верховної Ради з прав людини й команда Офісу президента.
    “Зʼясовуємо деталі по кожній людині, яку подали у списках із російської сторони. Це одне з ключових завдань України – повернути всіх наших людей із російської неволі. Дякую кожному, хто допомагає”, – резюмував президент.
    Тим часом речник Кремля Дмитро Пєсков сьогодні заявив, що обмін полоненими у форматі “1000 на 1000” потребує часу, але всі максимально зацікавлені, щоб зробити це якомога швидше.
    “Це питання (щодо обміну – ред.) досить трудомістке, там, природно, ведеться робота з обміну конкретними іменами. Оскільки мова йде про тисячу на тисячу, звичайно, це вимагає якогось часу”, – сказав він.
    Пєсков запевнив, що робота над цим питанням триває досить оперативно, оскільки “зацікавлені в тому, щоб зробити це в максимально швидкому режимі”.

  • В Бюджеті України утворилася “дірка”. Як її будуть “латати”

    В Бюджеті України утворилася “дірка”. Як її будуть “латати”

    Через збільшення видатків на оборону та скорочення військової допомоги від партнерів Україні доведеться переглянути бюджет. Додаткову потребу оцінили у 400 млрд грн. Звідки братимуть кошти, аби закрити “дірку”? Звідки взялась нестача? Після аналізу фінансових звітів за чотири місяці та частину травня, виявилось, що видатки на армію суттєво перевищують заплановані. Про це повідомив перший заступник голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк.
    За його підрахунками, не вистачає 400 млрд грн. “Памʼятаєте я писав, що у бюджеті не вистачає на військові видатки мінімум 200 млрд? Так ось, я помилився. Цифра необхідних змін у бюджет-2025 буде щонайменше вдвічі більше: треба буде знайти від 400-500 млрд грн”,- пише нардеп. Причина збільшення дефіциту – зростання витрат на закупівлю зброї, у тому числі через затримки міжнародної допомоги.
    За словами депутата, уряд уже почав витрачати кошти, які були заплановані на кінець року, зокрема на зарплати військових у листопаді-грудні 2025 р. Ці гроші перенаправляють на закупівлі зброї, що створює “дірки” у бюджеті, які згодом доведеться терміново закривати.
    Железняк вважає, що зміни до бюджету можуть внести в липні або серпні, оскільки до кінця червня в Україні працюватиме місія МВФ. До ухвалення рішення радою директорів фонду щодо наступного траншу для України уряд не вноситиме зміни до бюджету, щоб не зірвати програму співпраці.
    За словами Железняка, додаткова потреба стосується не лише армії. Також назріла потреба у фінансуванні лікування онкохворих, ліків та інших соціальних статей.
    Водночас нардеп запевнив, що зарплати військовим та військові видатки будуть виплачувати повністю, попри нестачу в бюджеті.
    Своєю чергою Олексій Кущ, експерт аналітичної компанії “Об’єднана Україна” каже, що цього року військовий бюджет становить 2 трлн грн, з яких 1,2 трлн – це грошове утримання військовослужбовців, а 737 млрд грн іде на закупівлю озброєння і військової техніки, зокрема 47 млрд – на програму закупівлі дронів. “Ці 2 трлн грн має зібрати “економіка тилу”, але вже зараз очевидно, що цьогоріч дефіцит таких внутрішніх ресурсів становитиме мінімум 200 млрд грн”, – каже експерт. За його словами, що сильніше “економіка тилу” занурюватиметься у кризу, то більшим буде цей дефіцит. А за умови широкого дефіциту внутрішніх джерел фінансування і “економіка війни” може перейти у тренд скорочення. Де влада братиме кошти? Железняк не знає, за рахунок чого вдасться покрити дефіцит.
    Проблема в тому, що 200 млрд грн покривалися частиною через перевиконання митниці і податкової, частина просто через те, що хотіли більше запозичити грошей на внутрішньому ринку. “Коли мова йде про 400 млрд грн, то я не розумію, як вони можуть їх покрити, не входячи в історію про збільшення оподаткування чи щось подібне”, – каже Железняк. Водночас влада України все ще сподівається на допомогу західних союзників. Зокрема, від ЄС очікується отримання 12,5 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility, яка передбачає загальне фінансування у розмірі 50 млрд євро на період 2024–2027 рр. Ще одним джерелом надходження коштів є МВФ. Україна досягла угоди на рівні персоналу щодо сьомого перегляду програми розширеного фінансування, що відкриває доступ до фінансування обсягом близько 0,4 млрд дол. Також планується отримання 50 млрд дол., забезпечених доходами від заморожених російських активів.
    Крім того, уряд вжив заходів для збільшення внутрішніх доходів. Зокрема, підвищив податки. Так, збільшено військовий збір із зарплат з 1,5% до 5% та підвищено податки для фізичних осіб-підприємців. Що вже скоротив уряд? Намагаючись звести кінці з кінцями, уряд не лише збільшив податки, але й вдався до скорочення видатків. Зокрема, зменшено соціальні витрати з 14,5% до 12,6% ВВП, а мінімальна зарплата залишиться на рівні 8 тис. грн.
    Видатки Міністерства соціальної політики зменшено на 10,6% – з 470,3 млрд грн до 420,7 млрд грн. Фінансування Пенсійного фонду скорочено на 41,5 млрд грн. Програма “Соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини” зменшена з 89 млрд грн до 81 млрд грн.
    Економлять в тому числі на ветеранах. Загальні видатки Міністерства у справах ветеранів зменшено з 13,6 млрд грн до 5,8 млрд грн. Фінансування реабілітації ветеранів скорочено на 35%.
    Обмежено також виплати “чорнобильських пенсій”. Їх отримують лише ті, хто проживав у зоні відчуження в 1986–1993 рр.
    Своєю чергою фінансування освіти зменшено на 7,7 млрд грн. Оптимізація включає об’єднання вищих навчальних закладів та припинення нарахування зарплат вчителям на окупованих територіях.
    Також було значно скорочено фінансування дорожніх проєктів. Замість початково запланованих 43,2 млрд грн, на Дорожній фонд передбачено лише 12,3 млрд грн.
    Водночас чи вистачить такої економії, аби покрити “дірку” в бюджеті не відомо, як і те, які саме статті бюджету урізатимуть ще в разі потреби. “Спіраль смерті” Експерти кажуть, що в українській економіці спостерігаються небезпечна тенденція: різке гальмування динаміки ВВП на тлі наростаючої інфляції. Вони називають цю ситуацію “спіраллю смерті”. “Спіраллю смерті” економісти називають стагфляцію, тобто поєднання високої галопуючої інфляції та падіння ВВП, яке призводить до своєрідного цугцвангу рішень, коли результат кожного ходу – це “втрата фігури”, – каже Кущ. За його словами, з інфляцією потрібно боротися жорсткою монетарною політикою, стисненням грошової маси та високими відсотковими ставками. А з рецесією треба боротися м’якою монетарною політикою, розширенням грошової пропозиції та низькими кредитними ставками.
    Як бачимо, стагфляція блокує ці рішення: доведеться пожертвувати або боротьбою з інфляцією, або зростанням ВВП.
    На думку експерта, наша економіка підійшла до “спіралі смерті” доволі близько.
    З 2024 р. ВВП зріс на 2,9% після відновлення на 5% 2023-го і обвалу на 28% 2022-го. У четвертому кварталі 2024 р. зафіксовано навіть квартальне падіння на 0,1%. “Очевидно, відбувається різке уповільнення темпів зростання ВВП внаслідок поступового вичерпування ефекту низької статистичної бази порівняння у вигляді обвального, з погляду економічного розвитку, 2022 р.”, – каже експерт. Певним запобіжником остаточного переходу економіки у зону падіння виступає тимчасове припинення торговельної війни між Китаєм і США. Це позитивно вплине на рівень цін нашого сировинного експорту, передусім аграрного.
    Адже можлива Глобальна торговельна війна могла б ударити по Китаю, а він і досі – торговельний партнер номер один для України.
    На думку експерта, якщо не вжити екстрених заходів, до літа на нас може очікувати поступове охолодження економіки. А якщо Глобальна торговельна війна таки розгориться, то восени можлива й економічна криза.
    Водночас, на думку НБУ, ситуація виглядає досить позитивно, і таких загроз немає.
    НБУ відзначає пік інфляції у першому кварталі 2025 р., але не бачить загроз скорочення ВВП.
    Регулятор очікує зростання української економіки 2025 р. на 3% і поступового скорочення інфляції влітку, в тому числі за рахунок надходження на ринок нового врожаю та поступового вирішення фактора енергетичного дефіциту.
    Вікторія Хаджирадєва

  • У кількох областях України очікуються грози та шквали

    У кількох областях України очікуються грози та шквали

    У більшості західних, Вінницькій та Житомирській областях в п’ятницю, 23 травня очікуються грози та шквали. Про це повідомили в Укргідрометцентрі.
    Зазначаєтья, що місцями прогнозують град та шквали 15-20 м/с (І рівень небезпечності, жовтий).

  • Україна готує саміт з країнами Південно-Східної Європи

    Україна готує саміт з країнами Південно-Східної Європи

    Українська сторона готує саміт з країнами Південно-Східна Європи. Про це у четвер, 22 травня, повідомим у Телеграм український лідер Володимир Зеленський за підсумками переговорів із президенткою Північної Македонії Горданою Сіляновською-Давковою.
    “Коротко поінформував про нашу дипломатичну роботу для якнайшвидшого досягнення справедливого миру. Говорили також про координацію кроків на шляху до членства в ЄС. Дякую за підтримку України”, – написав він.
    Зеленський нагадав, що “є хороший формат співпраці Україна – Південно-Східна Європа”.
    “Ми продовжуємо працювати разом для ще більшої ефективності. Готуємо нашу наступну зустріч – саміт лідерів країн цього регіону. Важливо, щоб Північна Македонія була представлена на саміті”, – зазначив він.
    Раніше в четвер Зеленський поспілкувався з премʼєр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом. він запросив спірозмовника на саміт Україна-Південно-Східна Європа і той пообіцяв приїхати.
    Зеленський і Рютте обговорили формати переговорів з РФ

  • Успенський собор у Каневі передано ПЦУ

    Успенський собор у Каневі передано ПЦУ

    Успенський собор у Каневі Черкаської області офіційно переданий Православній церкві України (ПЦУ). Про це повідомив міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький.
    Храм, де два дні українська громада прощалася з Тарасом Шевченком 164 роки тому, нарешті перебуває у духовному просторі України, звільнившись від паразитування московських церковників”, – написав він.
    Зазначається, що Блаженніший Епіфаній провів першу велелюдну Всеукраїнську міжконфесійну Молитву, яка означила цей історичний крок.

  • В РФ затримали підлітків за “підготовку підпалу будівлі Міноборони”

    В РФ затримали підлітків за “підготовку підпалу будівлі Міноборони”

    Співробітники ФСБ затримали у Тверській області двох неповнолітніх – 2008 та 2011 років народження, – підозрюваних у підготовці підпалу будівлі Міноборони Росії за завданням українського куратора. Акція планувалася напередодні 9 травня. Про це повідомляють російські провладні інформагентства з посиланням на ФСБ.
    У телефонах підлітків нібито виявлено листування в Telegram з “куратором, присяга бойовикам забороненої в Росії української терористичної організації, а також відеозвіти про розвідку об’єктів для нападів та виготовлення запальних пристроїв”.
    Один із підлітків “виготовив запальні пристрої” у нежитловій споруді у Вишньому Волочку, а другий “мав інформацію про місцезнаходження вже готових засобів”.
    Стосовно обох хлопців порушили кримінальні справи за статтями про приготування до теракту та участь у діяльності терористичної організації.

  • З початку року Україну покинули ще 100 тисяч людей

    З початку року Україну покинули ще 100 тисяч людей

    З початку 2025 року Україну залишили ще 100 тисяч людей. Про це свідчать результати моніторингу основних подій в економіці України, опублікованого Міністерством економіки.

    За даними Агентства ООН у справах біженців станом на 17 квітня 2025 було зафіксовано в усьому світі 6,918 млн біженців з України (6,358 млн біженців зафіксовано в Європі і 0,56 млн біженців за межами Європи).

    У порівнянні з даними станом на 16 грудня 2024 року кількість біженців в Європі зросла на 104 тисячі.

    Найбільше українців в таких країнах:

  • Німеччина – 1,443 млн осіб,
  • Польща – 999,7 тисяч,
  • Чехія – 401,4 тисяч,
  • Велика Британія – 254,0 тисяч,
  • Іспанія – 235,7 тисяч,
  • Італія – 171,0 тисяч,
  • Франція – 70,1 тисяч.
  • Крім того, в Росії зафіксовано 1,2 млн біженців (станом на 30 червня 2022 року), в Білорусі – 44 тисяч біженців (станом на 31 березня 2025 року). На основі опитування Агентством ООН у справах біженців в окремих країнах Європи в період між жовтнем 2024 року та квітнем 2025 року (6471 інтерв’ю, 99% респондентів громадяни України, серед них 77% жінок, середній вік респондентів – 44 роки) була отримана така інформація щодо опитуваних мігрантів:

  • віком 18-59 років – 36% жінок, 17% чоловіків;
  • найбільша кількість виїхала в І та ІІ кварталах 2022 року (28% та 14% відповідно);
  • до виїзду з України – 52% працевлаштованих, працевлаштовані в країні перебування – 42%;
  • до виїзду з України – 5% безробітних, безробітні в країні перебування – 16%.
  • Нагадаємо, демографічна криза в Україні загострилася під час повномасштабного вторгнння Росії. Війна призвела до різкого скорочення чисельності молоді. Новий стимул: українцям за повернення додому в ЄС заплатять значні кошти

  • Зеленський провів переговори з прем’єром Греції

    Зеленський провів переговори з прем’єром Греції

    Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з премʼєр-міністром Греції Кіріакосом Міцотакісом. Про це український лідер повідомив у Телеграм в четвер, 22 травня.
    “Говорили про тиск на Росію і продовження підтримки України. Розповів про контакти з європейськими партнерами та президентом Трампом. Цими днями багато дипломатичної роботи. Потрібні сильний тиск і додаткові санкції проти Росії. Нікому не треба пояснювати, що війна досі триває тільки через небажання Росії її закінчувати”, – написав Зеленський .
    Він подякував Кіріакосу і усьому Євросоюзу за 17-й пакет санкцій.
    “Москва має бути позбавлена всього, що дає змогу фінансувати вбивства. Греція поділяє нашу позицію і сприятиме посиленню тиску”, – наголосив президент.
    Зеленський також звернув увагу на важливість продовження підтримки України, армії, власного оборонного виробництва та зміцнення ППО.
    “Запросив узяти участь в саміті Україна – Південно-Східна Європа. Кіріакос підтвердив, що приїде. Дякую”, – додав глава держави.

  • В Румунії суд відхилив скаргу Сіміона на результати виборів

    В Румунії суд відхилив скаргу Сіміона на результати виборів

    Конституційний суд Румунії відхилив скаргу лідера Альянсу за Союз румунів Джордже Сіміона, що програв на виборах президента, про анулювання результатів голосування у другому турі – скаргу визнали необґрунтованою, рішення остаточне. Про це Коституційний суд повідомив на своєму сайті.
    “На засіданні 22 травня 2025 року Конституційний Суд… обговорив клопотання про анулювання виборів на посаду президента Румунії у другому турі голосування 18 травня 2025 року, подане паном Джордже-Ніколае Сіміоном. Після обговорення Конституційний суд одноголосно відхилив вимогу про скасування виборів як необґрунтовану”, –
    Як відомо, на виборах президента Румунії 18 травня переміг проєвропейський мер Бухареста Нікушор Дан з результатом 53,60% голосів.
    Сіміон спершу визнав свою поразку на виборах і привітав з перемогою свого суперника, але буцімто зробив це, “щоб уникнути кровопролиття”. Трохи згодом він все ж подав до Конституційного суду скаргу щодо анулювання результатів голосування.
    Слід зауважити, що співзасновник Telegram Павло Дуров недавно заявив про начебто спроби французької розвідки вплинути на політичну ситуацію в Румунії.

  • До проєкту Контракт 18-24 долучилися дві бригади Нацгвардії

    До проєкту Контракт 18-24 долучилися дві бригади Нацгвардії

    До проєкту Контракт 18-24 у Національної гвардії України додається ще дві бригади – 4 бригада НГУ Рубіж та 27 Печерська бригада НГУ. Про це повідомив речник Нацгвардії Руслан Музичук у Telegram в четвер, 22 травня.

    “Тож зараз громадяни віком від 18 до 25 років зараз можуть підписати контракт на один рік та служити у п’яти підрозділах Національної гвардії: бригадах Азов, Хартія, Рубіж, 27 Печерській бригаді та Центрі спецпризначення Омега, – зазначив він.

    У Нацгвардії нагадали, що контракт передбачає сучасну підготовку, фінансову підтримку в розмірі 1 млн гривень (200 тисяч гривен одразу плюс до 120 тисяч гривень щомісяця); спрощену процедуру вступу з підтримкою рекрутерів.

    Як відомо, 11 лютого Міністерство оборони України офіційно запустило формат добровільної служби Контракт 18−24 для українців, які готові долучитися до Сил оборони на один рік. У Раді пропонують дозволити військові контракти 60+