На Донеччині з 19 населених пунктів відбуватиметься примусова евакуація дітей разом з їхніми батьками. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
За його словами, окремо ухвалили рішення про евакуацію близько 200 маломобільних осіб з інтернатних закладів Запорізької області до Чернівецької області.
Усіх евакуйованих приймуть транзитні центри, де вони отримають комплексну допомогу: медичну, гуманітарну, психологічну, юридичний та соціальний супровід, допомогу з відновленням документів, оформленням виплат і пошуком подальшого розміщення.
Категорія: Новини України
-

З 19 населених пунктів Донеччини примусово евакуюють родини з дітьми
-

США будуть послідовно знімати санкції з РФ після війни – Зеленський
Президент України Володимир Зеленський заявив, що проєкт угоди про припинення російсько-української війни не передбачає зняття санкцій проти РФ з боку США, але Америка після закінчення війни має намір йти на їх послідовне зняття. Про це він сказав під час зустрічі з журналістами 24 грудня, передає Інтерфакс-Україна.
Зеленський зазначив, що не вважає важливим, щоб під час підписання угоди було написано, що з РФ знімають санкції, оскільки не зрозуміло, що буде далі.
“Ми не бачимо зняття санкцій в цій угоді між Україною та Америкою, але ми розуміємо, що Америка буде йти після закінчення війни на послідовне зняття санкцій. І тут питання вже – наскільки сильними можуть бути європейці”, – сказав президент.
“Американські санкції – це американські санкції. Є і європейські санкції. Є санкції інших держав світу. Це багатостороння історія про санкції, і буде доволі дивно, якщо хтось буде обіцяти щось за інших. Тим більше ми поки не розуміємо, наскільки серйозно росіяни ставляться до того чи іншого документу, загалом до закінчення війни”, – наголосив Зеленський.
Він додав, що США хочуть мати певний паритет з РФ, якщо вони будуть давати вільну торгівлю Україні, тобто вони говорять про угоду про вільну торгівлю з Україною і РФ, повідомив президент України.
“Позиція Америки – оскільки це чотиристоронній документ – щодо вільної торгівлі, якщо вони будуть давати вільну торгівлю Україні, вони хочуть мати певний паритет з росіянами. Тобто вони говорять про угоду про вільну торгівлю з Україною і про угоду про вільну торгівлю з Росією”, – зазначив президент.
“Але це вони говорять. Ми говоримо про себе про таку можливість вільної торгівлі України з США”, – заявив президент, коментуючи десятий пункт мирного плану, який передбачає, що після укладення угоди Україна пришвидшить процес укладення угоди про вільну торгівлю зі США. -

Економічні підсумки року
Яким є економічний стан країни, що воює. З якими результатами ми закінчуємо рік? Рівень ВВП покращено На кінець 2025 р. економічна ситуація в Україні характеризується помірним зростанням, яке відбувається в умовах значних безпекових та інфраструктурних викликів. Згідно з уточненими даними Міністерства економіки та НБУ, реальне зростання ВВП за підсумками року очікується на рівні близько 2%. Це дещо нижче за показники попереднього року, що пояснюється насамперед дефіцитом електроенергії та дефіцитом робочої сили на ринку праці. “За оцінками НБУ, зростання економіки України у 2025 р. становитиме 1,9%, а в наступних роках – 2% та 2,8% відповідно. Будь-яке зростання ВВП у нинішніх умовах – це вже позитив для України”,- сказав Андрій Пишний, голова НБУ. У грошовому еквіваленті номінальний ВВП України у 2025 р. прогнозується в межах від 8,8 до 9,1 трлн грн. Завдяки залученню міжнародної фінансової допомоги та відносній стабільності національної валюти, доларовий еквівалент економіки може сягнути позначки понад 200 млрд дол.
Важливим фактором підтримки стали рекордні міжнародні резерви (МР), які на початку грудня склали майже 55 млрд дол., забезпечуючи надійний фундамент для макроекономічної стабільності.
Оцінки міжнародних фінансових інституцій загалом збігаються в очікуваннях. МВФ та Світовий банк прогнозують річне зростання на рівні 2%, тоді як Європейський банк реконструкції та розвитку дає (ЄБРР) дещо оптимістичніший прогноз у 2,5%.
Основною рушійною силою економіки залишається стійкість приватного сектору та безперебійна фінансова підтримка з боку партнерів, що дозволяє утримувати соціальні виплати та фінансувати оборонні потреби держави. Міжнародні резерви України сягнули максимуму Станом на 1 грудня 2025 р. МР країни не лише не скоротилися, а й сягнули історичного максимуму за всі часи незалежності, склавши понад 54,7 млрд дол. “Станом на 1 грудня 2025 р. міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 54 748 млн дол. Такий обсяг є найвищим показником за всю історію незалежної України”, – кажуть в НБУ. Такий потужний приріст став можливим завдяки надходженню безпрецедентних обсягів міжнародної допомоги. Ключовим чинником стало фінансування від ЄС в межах ініціативи країн Великої сімки, яка базується на використанні доходів від заморожених російських активів.
Наявний обсяг резервів на кінець року дозволяє забезпечувати фінансування майбутнього імпорту протягом більш ніж п’яти з половиною місяців. Це створює надійну “подушку безпеки” для української економіки, дозволяючи регулятору ефективно контролювати ситуацію на валютному ринку та нівелювати ризики, пов’язані з воєнною невизначеністю. Як торгувала Україна Зовнішня торгівля України у 2025 р. продемонструвала високу адаптивність до складних безпекових умов, що дозволило загальному товарообігу за перші десять місяців року перетнути позначку у 100 млрд дол. “Попри безпрецедентні безпекові виклики та логістичні обмеження, зовнішня торгівля України у 2025 р. продемонструвала вражаючу адаптивність, що стала результатом як гнучкості приватного сектору, так і розширення альтернативних експортних шляхів, які забезпечили стійкість валютних надходжень до країни”, – сказав Олексій Соболев, заступник міністра економіки України. Попри активну діяльність бізнесу, у торговельному балансі зберігся значний розрив, оскільки обсяги імпорту суттєво перевищували експортні показники. За цей період країна завезла товарів на суму близько 67,8 млрд дол., тоді як на зовнішні ринки було поставлено продукції на 33,2 млрд дол. Така ситуація сформувала від’ємне сальдо у розмірі понад 34 млрд дол., що є характерним для економіки, яка перебуває у процесі відновлення та потребує значних ресурсів з-за кордону.
Структура українського експорту залишається орієнтованою на аграрний сектор, який приніс понад 18 млрд дол. доходу. Важливе місце також посідають металургія та машинобудування. В імпорті ж домінують складне обладнання, транспортні засоби та енергетичні товари, необхідні для підтримання внутрішньої стабільності та відбудови інфраструктури.
Цікаво, що ключовим постачальником товарів в Україну став Китай, тоді як основним ринком збуту для українських виробників залишилася Польща, яка також входить до трійки лідерів за обсягами імпорту разом із Німеччиною. Боргове навантаження Станом на кінець 2025 р. державний борг України продовжує зростати, що зумовлено необхідністю фінансування значного бюджетного дефіциту та отриманням масштабної фінансової допомоги від міжнародних партнерів.
Згідно з офіційними даними Міністерства фінансів та звітами профільних інституцій, станом на листопад 2025 р. загальний державний та гарантований державою борг досяг позначки 8 276 млрд грн., що в еквіваленті становить близько 197 млрд дол. “Зростання державного боргу є очікуваним наслідком залучення масштабного зовнішнього фінансування для покриття дефіциту бюджету в умовах війни, проте завдяки пільговим умовам кредитування від міжнародних партнерів ризики для фінансової стабільності залишаються контрольованими”, – сказав голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. За його словами, основне джерело зростання державного боргу – це довгострокові пільгові позики від ЄС, МВФ та інших партнерів.
Основну частину цієї суми – понад 73% – складає зовнішній борг. Внутрішній борг, що формується переважно через випуск облігацій внутрішньої державної позики, становить близько 45 млрд дол.
Співвідношення державного боргу до ВВП за підсумками 2025 р., за оцінками МВФ очікується на рівні 106-108%. Це перевищення позначки у 100% ВВП є історичним максимумом для України, проте структура боргу залишається відносно керованою. Завдяки домовленостям із кредиторами, значна частина зобов’язань є пільговою: середньозважена ставка обслуговування боргу на кінець року знизилася до 4,74%, а середній термін погашення зріс до 13 років.
Валютна структура запозичень також зазнала змін – вперше в історії частка євро у державному боргу стала найбільшою, досягнувши майже 43%, тоді як частка долара США та гривні становлять приблизно по 22%. Це відображає зміщення фокусу фінансової підтримки у бік європейських інституцій. Попри номінальне зростання цифр, наявність рекордних МР у понад 54 млрд дол. на кінець року дозволяє державі зберігати контроль над фінансовою системою та вчасно виконувати поточні зобов’язання. Курс гривні та інфляція Курс гривні до долара наприкінці року стабілізувався на рівні близько 42 грн за дол. Хоча протягом року спостерігалася певна девальвація, НБУ вдалося уникнути різких стрибків вартості валюти, використовуючи валютні інтервенції для згладжування коливань. Поточний курс відображає адаптацію економіки до воєнних реалій та поступовий перехід до більшої гнучкості валютного ринку.
Ситуація з інфляцією також демонструє позитивну тенденцію до сповільнення. Станом на грудень 2025 р. річна споживча інфляція становить 9,2%, що свідчить про повернення показника до однозначних значень після пікових 15,9% у травні. Основними чинниками стримування цін стали збалансований внутрішній попит, стабільні тарифи на більшість житлово-комунальних послуг та поступове налагодження логістичних ланцюгів. “Основним чинником прискорення інфляції у 2025 р. стало поступове перенесення витрат бізнесу на ціни товарів та послуг, що зумовлено дефіцитом електроенергії та зростанням витрат на оплату праці”, – сказав Пишний. За його словами, інфляційний тиск у 2025 р. залишався значним через вичерпання ефектів високих врожаїв минулих років, подальше зростання витрат бізнесу на енергозабезпечення та оплату праці. Проте завдяки заходам монетарної політики та стабільності валютного ринку нам вдається утримувати інфляційні очікування під контролем.
Вікторія Хаджирадєва -

Синоптики розповіли, якою буде погода на Різдво
На Різдво, 25 грудня, в Україні очікується мороз, опади не прогнозуються. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на Укргідрометцентр. У четвер, 25 грудня, очікується без опадів, вітер переважно північно-західний, 5-10 м/с. Температура вночі 7-12° морозу, вдень 1-6° морозу; на Закарпатті та в Криму вночі 0-5° морозу, вдень від 1° морозу до 4° тепла.
В Києві25 грудня також без опадів, вітер північно-західний, 5-10 м/с. Температура вночі 8-10° морозу, вдень 2-4° морозу.
У п’ятницю, 26 грудня, вночі у північних, Харківській, Полтавській, Черкаській областях, вдень по всій Україні, крім крайнього заходу, очікується сніг, хуртовина, на дорогах ожеледиця.
Вітер північно-західний, 7-12 м/с, вночі в північних областях, вдень в Україні пориви 15-20 м/с. Температура вночі 3-8° морозу, в Карпатах та на Прикарпатті до 12° морозу; вдень від 3° морозу до 2° тепла, на сході країни 1-6° морозу.
В Києві 26 грудня сніг, вдень хуртовина, на дорогах ожеледиця. Вітер північно-західний, 7-12 м/с, пориви 15-20 м/с. Температура вночі 4-6° морозу, вдень близько 0°.
-

ЗАЕС не працюватиме без відновлення Каховської дамби – Зеленський
Без відновлення Каховської дамби не буде працювати Запорізька атомна електростанція, на відновлення потрібно 2 мільярди євро. Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами 24 грудня, передає Укрінформ.
“Каховська дамба та гідроелектростанція, яка необхідна для безпечної та нормальної роботи ЗАЕС, може бути відтворена як спільний регіональний проєкт процвітання з аналогічною операційною структурою. Але вважаємо, що для цього, щоб це все відбулось та функціонувало безпечно, – Запорізька атомна електростанція, місто Енергодар, також Каховська гідроелектростанція мають бути демілітаризовані, бо зараз там – російські війська і війна, немає необхідної безпеки”, – зазначив Зеленський.
За його словами, на відновлення окупованої дамби потрібно 2 мільярдів євро і треба, щоб хтось вклав ці гроші.
“Рускіє” не будуть самі вкладати. Єдине, що їм потрібно – питна вода в Крим. Я вірю, що американці зможуть швидко побудувати дамбу, за рахунок якої буде вода. Але вода буде всюди”, – додав глава держави.
Президент також повторив журналістам, що США пропонують Україні спільно із РФ використовувати Запорізьку АЕС, однак домовленостей поки що не досягнуто. -

Росіяни вдарили по ТЕЦ у передмісті Харкова: є загиблий
Російські воєнні злочинці завдали серії прицільних ударів по ТЕЦ у найближчому передмісті Харкова. Про це повідомив міський голова Ігор Терехов на своєму Telegram-каналі.
“Це призвело до суттєвого падіння напруги в місті, що безпосередньо позначилося на теплопостачанні та роботі міського транспорту. На жаль, одна людина загинула. Є поранені”, – написав урядовець.
Нині профільні служби визначають реальний масштаб руйнувань.
“Там, де це технічно можливо, ми вимушено переходимо на режим “енергоострова”, щоб зменшити наслідки для харківʼян. Через пошкодження енергосистеми також тимчасово ускладнена робота електротранспорту в районах Рогані, ХТЗ, Нової Баварії та Холодної Гори.
Транспортники вже працюють над стабілізацією ситуації. Рух метрополітеном відновлений”, – зазначив Терехов.
Харківобленерго запровадило графіки аварійних відключень у місті.
Нагадаємо, в передмісті Харкова пролунали вибухи. У Повітряних силах попереджали про швидкісні цілі на Харків.
У Харкові зупинилося метро -

У деяких областях почались аварійні відключення
У деяких областях України запровадили аварійні відключення світла, там графіки не діють. Про це повідомляє персслужба Укренерго в середу, 24 грудня.
Причина посилення заходів обмеження – наслідки російських атак на об’єкти енергетичної інфраструктури. У яких саме регіонах запровадили аварійні відключення не уточнюють.
“Попередньо оприлюднені графіки знеструмлення у регіонах, де застосовані аварійні відключення, наразі не діють. Енергетики працюють над тим, щоб якнайшвидше відновити стабільне електропостачання”, – йдеться у повідомленні.
Аварійні відключення будуть скасовані після стабілізації ситуації в енергосистемі.
-

Чотири українські тенісисти зіграють у кваліфікації Australian Open
Організатори Відкритого чемпіонату Австралії презентували список учасників відбірного турніру. До нього потрапили четверо тенісистів з України, повідомляє BTU.
Юлія Стародубцева, Ангеліна Калініна та Дарія Снігур боротимуться за путівку до 1/64 фіналу жіночого розряду, а Віталій Сачко змагатиметься за місце у 1-му основному раунді чоловічого турніру.
У разі успіху вони складуть компанію чотирьом співвітчизницям. Еліна Світоліна, Марта Костюк, Даяна Ястремська та Олександра Олійникова раніше потрапили до основної сітки змагань. Кваліфікація мейджора розпочнеться 12 січня.
-

Зеленський зробив заяву про вступ України до НАТО
Україна не погоджується на пункт про відмову від членства в НАТО, який був у попередній, 28-пунктній версії плану завершення війни. Рішення про вступ України залежить від держав Альянсу, а не від домовленостей з Росією. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами у вівторок, 24 грудня.
Лідер країни таким чином прокоментував вимогу про відмову від членства України у НАТО, яка була у попередній версії плану завершення російсько-української війни.
“Це угода сторін: Америка, Україна, Європа і Росія. На нашу думку, це вибір членів НАТО – приймати Україну або ні. І наш вибір зроблений”, – сказав голова держави.
Україна не йде на вимогу, що вона відмовляється від членства в НАТО, яка була в плані з 28-ми пунктів, зазначив Зеленський і додав, що “Україна знайшла відповідні аргументи”.
“Вони хочуть окремо домовлятися – НАТО і Росія про майбутнє. І я думаю, що в цих окремих домовленостях вони і будуть підіймати питання українського членства в НАТО. Але все одно це домовленість когось з кимось, а не наша. І я думаю, що це дуже важливо для майбутнього України”, – зазначив Зеленський. -

ЗСУ до кінця року отримають 3 млн FPV-дронів
Сили оборони отримають 3 млн FPV-дронів до кінця року. Про це повідомив міністр оборони України Денис Шмигаль у Telegram у середу, 24 грудня.
“Роль безпілотних систем на полі бою зростає, а отже, виробництво інноваційних інструментів війни – наш пріоритет номер один. До кінця цього року Збройні сили України отримають 3 млн одиниць FPV дронів, що майже у 2,5 рази більше, ніж було поставлено ЗСУ таких дронів торік”, – написав він.
Міністр зазначив, що переважна більшість безпілотників, які вже є в арсеналі українських воїнів, – вітчизняного виробництва.
“Цього року 2,4 млн FPV дронів поставила війську Агенція оборонних закупівель Міністерства оборони України. Більшість з них – безпілотники за прямими контрактами з виробниками. Ще 200 тис. БпЛА військові отримали через ІТ-систему DOT-Chain Defence, яку запустили наприкінці липня”, – заявив Шмигаль.
Також в арсеналі українських воїнів стало більше наземних роботизованих комплексів (НРК). Цьогоріч до підрозділів ЗСУ їх було поставлено майже 15 тисяч. “Це у рази більше, ніж торік”, – наголосив міністр.
За його словами, НРК виконують завдання з логістики, евакуації, розвідки, мінування та розмінування, патрулювання. Деякі наземні роботи оснащено бойовими модулями, вони ведуть штурмові та оборонні дії.