Категорія: Новини України

  • Росіяни зруйнували Куп’янськ на 95%: ситуація у місті критична

    Росіяни зруйнували Куп’янськ на 95%: ситуація у місті критична

    У Куп’янську Харківської області зруйновані чи пошкоджені понад 95% будівель, завезти туди гуманітарну допомогу неможливо через активність російських дронів. Про розповів голова міської військової адміністрації Андрій Беседін в ефері Громадського радіо в середу, 10 вересня.

    “Ситуація критична. Близькість ворога, застосування різного озброєння, FPV, які фактично чатують на всіх логістичних шляхах, під’їздах до міста, не дають можливості не тільки повною мірою здійснювати заходи евакуації, а й завезти гуманітарну допомогу чи відремонтувати будь-які мережі критичної інфраструктури. Керовані авіаційні бомби, які щодня нищать місто, і сьогодні, на жаль, понад 95% знищено або пошкоджено”, – сказав він.

    Так, минулої доби росіяни скинули на Куп’янськ чотири КАБи, а загалом за вересень завдано вже понад 1100 ударів по населених пунктах Куп’янської громади, зокрема 36 керованих авіабомб, із них дві вагою 1,5 тонни.

    “Єдине, що може врятувати життя, це евакуація”, – наголосив Беседін, але зазначив, що темпи евакуації вкрай низькі.
    За даними міської адміністрації, на території громади залишаються 1785 жителів, із них 780 – на правому березі самого Куп’янська.

    Нагадаємо, росіяни спробували зняти постановочне відео розгортання прапора РФ в Куп’янську. Воїни ЗСУ знищили штурмову групу ворога та зірвали зйомки. DeepState прокоментував російське “флаг-шоу” у Куп’янську

  • Вбивство школярів на Вінничині: учитель намагався втекти до Молдови

    Вбивство школярів на Вінничині: учитель намагався втекти до Молдови

    Учитель, якого підозрюють у вбивсті дітей у Шаргороді, після злочину намагався втекти до Молдови. Про це повідомив керівник Вінницької обласної прокуратури Олег Ткаленко в ефірі телемарафону в середу, 10 вересня.

    За його словами, зранку діти їхали в школу і мали отримати довідки про медичний стан у лікарні Шаргорода, в центрі міста. Підлітки вийшли на зупинці, й за ними вийшов їхній колишній вчитель, який разом з ними пройшов близько 200 метрів і напав ззаду на них, спричинивши одному 10 ударів ножем, другому п’ять у важливі частини тіла.

    “Завдяки злагодженій роботі правоохоронних органів, зокрема, Вінницької поліції, він десь за 40 хвилин був затриманий. Він рухався в напрямку Могілів-Подільська, це наш кордон з Молдовою”, – розповів керівник обласної прокуратури.

    У підозрюваного був проведений обшук, яким встановлено придбання ним заздалегідь ножа, яким він убив дітей.

    “Мною вже погоджена підозра, яка буде йому вручена. Його право на захист прокуратурою і слідчими органами дотримано. Адвокат йому предоставлений”, – додав Ткаленко.

    Видання 20 хвилин пише, що колишнього вчителя звільнили з роботи за прояв агресивних дій.

    “Ми два рази направляли у школу комісію, бо там були недоречності різного плану. Довелося звільнити директора школи, а новий директор уже звільнив учителя англійської мови”, – розповів міський голова Шаргорода Володимир Барецький.

    За його словами, 23-річний підозрюваний родом із села Пасинки. Пів року він працював учителем англійської мови у селі Копистирин, звідки були старшокласники, яких він убив.

    Чоловіка звільнили ще в березні й, за словами мера, у нього були конфлікти з одним із хлопців-жертв.

  • Україна синхронізувала санкції з Британією

    Україна синхронізувала санкції з Британією

    Україна синхронізувала санкції з Великою Британією та запровадила обмеження проти осіб, які допомагають ВПК, тіньовому флоту та енергетичному сектору Росії. Про це йдеться в указах президента Володимира Зеленського №675 та №676, оприлюднених у середу, 10 вересня.
    Глава держави підписав відповідні укази про введення в дію рішень Ради національної безпеки і оборони (РНБО) України щодо запровадження санкцій.
    В Офісі президента зазначили, що у межах синхронізації санкцій із Британією застосовано обмежувальні заходи до 47 фізичних та 81 юридичної особи, які постачають Росії електроніку, видобувають вугілля на тимчасово окупованих територіях і виконують ремонтні роботи на шахтах, а також залучені до функціонування “тіньового флоту” РФ.
    Серед них є компанії, що вже перебувають під санкціями США: один із найбільших у Росії постачальників вугілля Стройсервіс і російська вугледобувна й переробна компанія Російська енергія.
    Також Україна застосувала санкції проти 37 фізичних і 35 юридичних осіб, які причетні до постачання та впровадження ІТ-рішень для російського ВПК, залучені до процесів постачання, розробки, виробництва та обслуговування засобів РЕБ, телекомунікації, електронних компонентів та обладнання для російського ВПК і силових структур та пов’язані з постачанням обладнання та складників в обхід санкцій.

  • За генерала СБУ Вітюка внесли 9 млн гривень застави

    За генерала СБУ Вітюка внесли 9 млн гривень застави

    За колишнього очільника Департаменту кібербезпеки Служби безпеки України генерала Іллю Вітюка внесли заставу. Про це повідомила прессекретар Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Ольга Постолюк у коментарі Укрінформу в середу, 10 вересня.

    “За інформацією, наданою стороною захисту, за запитувану особу внесено кошти, які були визначені у якості застави”, – сказала вона, відповідаючи на запитання про Вітюка.

    Застава була внесена 9 вересня. У цьому зв’язку прокуратура не планує оскаржувати запобіжний захід генералу СБУ.

    Нагадаємо, 2 вересня САП і НАБУ повідомили про підозру екскерівнику Департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюку в незаконному збагаченні та декларуванні недостовірної інформації.

    У СБУ заявили, що сприймають підозру бригадному генералу Вітюку як відповідь на затримання СБУ двох детективів НАБУ.

    Суд обрав запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 9 840 000 гривень для Вітюка. Окрім застави на генерала СБУ також покладено низку процесуальних обов’язків, зокрема здати документи для виїзду за кордон, повідомляти про зміну місця проживання тощо. ‎

  • Осінній наступ окупантів: що прогнозують експерти

    Осінній наступ окупантів: що прогнозують експерти

    Планування – ще не виконання Російське командування ФРФпоставило перед своїми військовими нове завдання: захопити три міста Донецької області під час осінньої кампанії – Покровськ, Мирноград і Добропілля. Ворог протягом осені має захопити Покровсько-Мирноградську агломерацію. Для цього створюється так званий коридор від Никанорівки та Маяка в напрямку Добропілля, туди стягують резерви. “Для них існує загроза того, що наші цю “кишку” переріжуть. Тому вони стягують туди бригади з інших напрямків”, – пояснив речник Оперативно-стратегічного угруповання військ (ОСУВ) “Дніпро” Олексій Бєльський в ефірі телемарафону. За його словами, першою ціллю російських військ є Добропілля. Після його захоплення вони планують зосередити сили на окупації Мирнограду та Покровська. Надалі загарбники хочуть оточити Костянтинівку, щоб перерізати логістичні шляхи.
    Бєльський також повідомив про те, що вже є значні втрати російських військ на Покровському напрямку. А загалом ворог намагається захопити Покровськ вже понад десять місяців, і щодня втрачає від 150 до 200 загарбників. “Коли говорять про Покровськ, Мирноград, Добропілля, ми розуміємо, що мова йде про ліквідацію українського опорного вузла Покровсько-Мирноградського охопленням його або в інший спосіб. А також заходом на північ, в тил іншої агломерації – Костянтинівка – Дружківка – Краматорськ із заходу. Якщо це так, то проглядається новий стратегічний задум росіян”, – пояснив керівник військових програм Центру глобалістики “Стратегія XXI” Павло Лакійчук в ефірі телеканалу FREEДOM. Він також наголосив, що літня наступальна операція РФ була провальною: ресурси, заплановані для реалізації стратегічного задуму, не були залучені, а завдання залишилися невиконаними. “Заявляючи про продовження бойових дій, начальник Генштабу РФ Валерій Герасимов фактично говорить про початок планування нової операції. Вона може проходити по тих же напрямках, а може ширше чи вужче. Новий розрахунок сил і засобів ведеться, але стратегічні цілі не змінюються”, – пояснив експерт. Він зазначив, що успіх майбутніх операцій противника залежить не тільки від планування, а й від наявності ресурсів та особового складу. Передбачити тяжко, чи зможе Росія зібрати необхідну кількість особового складу, чи проведе додаткову мобілізацію або залучить союзників. Те саме стосується і матеріальних ресурсів: якщо ЗСУ будуть їх своєчасно вибивати, ніяких запасів у противника не вистачить.
    Тим часом, вважає Лакійчук, українські захисники готові до відбиття нових спроб агресії на Донецькому напрямку – ефективність оборони залежатиме від ефективності планування українського командування.
    До слова, за інформацією військово-політичного аналітика Дмитра Снєгирьова, станом на вересень 2025 року Сили оборони України контролюють близько 33% територій Донецької області. Зокрема, це найбільші промислові агломерації – Покровська (Покровськ, Мирноград, Добропілля) і Слов’янсько-Краматорська (Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка, Костянтинівка). Домогтися контролю над цими промисловими агломераціями і є стратегічним завданням російських окупантів. Успіх малоймовірний Ветеран російсько-української війни, майор запасу Олексій Гетьман в ефірі 24 Каналу нагадав, що Головком ЗСУ Олександр Сирський підбив підсумки літньої кампанії росіян: ніяких цілей, які окупанти анонсували, вони не досягли.
    Вінвважає малоймовірним те, що під час “осінньої кампанії” росіянам вдасться десь просунутись на фронті. “Зараз на Покровський і Запорізький напрямки перекидаються сили росіян з Сумського і, скоріш за все, з Херсонського напрямку. Нині вони анонсували, що літня операція – це тренування і от все вони вирішать під час осінньої операції. Тобто вересень-жовтень зроблять “потужний удар і щось там прорвуть. Але виникає риторичне питання: а за рахунок чого вони збираються це зробити? За рахунок перегрупування? Але так воно не працює”, – зазначив експерт. На його переконання, для якогось прориву треба більше живої сили, а у росіян з цим проблема. Гетьман підкреслив, що кількість російських військ в останні місяці не збільшилася на лінії фронту і про це каже наше ГУР. “Кількість росіян – до 700 тис. – вона не зменшується, на жаль, але вона й не збільшується. Не зменшується, бо вони можуть мобілізувати в різний спосіб до 30 тис. на місяць і приблизно стільки ж вони втрачають”, – прокоментував він. Гетьман зауважив, що видання Bild порахувало, що за перше півріччя 2025 року росіяни мобілізували 150 тис., а це 25 тис. на місяць. Водночас втрачали вони в цей період більше щомісяця, ніж могли мобілізувати. Тобто, виходить, у той час армія їхня потроху зменшувалася. Зараз втрати росіян стали меншими, але лише тому, що менше людей беруть участь в бойових зіткненнях. Вони зараз концентруються і готуються до наступу на Херсонському напрямку. Чи вдасться – важко сказати, але малоймовірно, що вони досягнуть успіху.
    Ветеран нагадав про невдачі росіян під час літньої кампанії. Вони тривалий час намагалися оточити Покровськ, але їм це не вдалося і вони й досі перебувають на тих самих позиціях, що й раніше.
    Також була невдала авантюра щодо Добропілля. Там ширина їхнього просування була 1 км, вони прострілювалися навіть зі стрілецької зброї з обох флангів. Туди прибув наш “Азов” і поступово майже все це просування було ліквідовано.
    Також, нагадав він, були спроби росіян атакувати на Куп’янському напрямку, на Запорізькому, і продовжуються спроби атак на Покровський напрямок, але поки що ні до яких просувань це не призвело. Навпаки, хоч ми і в обороні, але вдається робити й контрудари. І якщо можуть наші військові десь вибити ворога з тих позицій, які він займає, то вони його вибивають.
    У той же час, за словами Гетьмана, окупанти зараз активно застосовують інформаційну складову, щоб вплинути у тому числі й на поведінку західних країн-союзниць України, щоб підірвати їхню віру в Україну і зменшити підтримку.
    Галина Гірак

  • Автомобіль евакгрупи підірвався у Бериславі: загинув поліцейський

    Автомобіль евакгрупи підірвався у Бериславі: загинув поліцейський

    Автомобіль евакуаційної групи, яка напередодні виконували завдання з евакуації громадян, на виїзді з Берислава Херсонської області підірвався на вибухонебезпечному предметі. Про це повідомив очільник ї міської військової адміністрації Володимир Літвінов у Telegram в середу, 10 вересня.

    “Сьогодні евакуаційна група, до складу якої входили троє співробітників Бериславського районного відділу поліції, поверталася з міста Берислав до місця тимчасової дислокації підрозділу. Напередодні вони виконували завдання з евакуації, під час якого потрапили під ворожий обстріл”, – написав він.

    За його словами, під час виїзду з міста службовий автомобіль комунального підприємства наїхав на вибухонебезпечний предмет. Внаслідок підриву один поліцейський загинув, ще двоє його колег та двоє працівників комунального підприємства Бериславської громади дістали поранення.

    “Всім постраждалим надано необхідну медичну допомогу”, – зазначив Літвінов.

  • Meta і TikTok виграли судовий процес проти ЄС

    Meta і TikTok виграли судовий процес проти ЄС

    Meta Platforms і TikTok в середу, 10 вересня, виграли судовий процес стосовно способу розрахунку регуляторними органами ЄС наглядового збору, накладеного на них відповідно до технологічних правил. Про це повідомляє Reuters.
    Meta і TikTok, які належить ByteDance, подали позов проти Європейської комісії після того, як на них було накладено наглядний збір у розмірі 0,05% від їхнього річного чистого доходу в усьому світі для покриття витрат виконавчої влади ЄС на моніторинг дотримання ними Закону про цифрові послуги.
    Компанії заявили, що методологія була недосконалою, що призвело до непропорційних зборів.
    Суд загальної юрисдикції в Люксембурзі підтримав Meta і TikTok, надавши регуляторним органам Європейського Союзу 12 місяців на виправлення своєї методології за допомогою іншого правового акту.
    “Ця методологія… мала бути прийнята не в контексті виконання рішень, а в делегованому акті, відповідно до правил, встановлених у DSA”, – дійшли висновку судді.
    Регуляторні органи не мусять повертати компаніям сплачені ними збори за 2023 рік, поки вони розробляють нову правову основу для методології, що використовується для визначення розміру збору.
    Єврокомісія заявила, що суд підтвердив: її методологія розрахунку зборів є обґрунтованою, і не бачить проблем ні з принципом стягнення зборів, ні з їхнім розміром.
    Закон про цифрові послуги (DSA), який набрав чинності в листопаді 2022 року, вимагає від дуже великих онлайн-платформ вживати більш активних заходів для боротьби з незаконним і шкідливим контентом на своїх сайтах, інакше їм загрожують штрафи в розмірі до 6% від їхнього річного глобального обороту.
    Як відомо, торік Єврокомісія 14 листопада оштрафувала компанію Meta Platforms на 797,72 млн євро за зловживання на користь Facebook Marketplace.
    TikTok загрожує рекордний штраф у ЄС – ЗМІ

  • Трамп закликав стратити вбивцю української біженки

    Трамп закликав стратити вбивцю української біженки

    Президент США Дональд Трамп в соцмережі Truth Social закликав в середу, 10 вересня, суд винести смертний вирок 34-річному бездомному Декарлосу Брауну-молодшому, який 22 серпня убив 23-річну українську біженку Ірину Заруцьку в місті Шарлотт у штаті Північна Кароліна.
    “Тварина, яка так жорстоко вбила прекрасну молоду дівчину з України, яка приїхала до Америки в пошуках миру та безпеки, має бути швидко (безсумнівно!) суджена і засуджена виключно до смертної карти. Іншого вибору не може бути!!!”, – написав Трамп.
    Зазначимо, що дівчина загинула внаслідок ножових поранень, які їй завдав чоловік в громадському транспорті.
    Підозрюваний нині має також федеральні звинувачення, крім підозри в злочині на рівні штату, інформує Reuters. Зокрема, Міністерство юстиції США висунуло звинувачення підозрюваному у вбивстві українки.
    Відповідний злочин передбачає можливість смертної кари, Північна Кароліна не страчувала жодного ув’язненого з 2006 року.
    Федеральний уряд реалізовував смертний вирок у 2021 році.

  • Генштаб заявив про активні бої на 13 напрямках

    Генштаб заявив про активні бої на 13 напрямках

    Від початку поточної доби на фронті відбулося 82 бойові зіткнення українької армії з російськими загарбниками. Про це повідомив Генштаб ЗСУ в оперативному зведенні в середу, 10 вересня.
    Так, на Північно-Слобожанському і Курському напрямках наші воїни відбивали п’ять ворожих атак. Чотири боєзіткнення досі тривають.
    На Південно-Слобожанському напрямку ворог здійснив шість атак у районах Вовчанська, Амбарного і Одрадного.
    На Куп’янському напрямку ЗСУ відбивали дві атаки ворога в районах Мирного та Борівської Андріївки. Одне боєзіткнення триває.
    На Лиманському напрямку загарбницька армія здійснила вісім атак біля населених пунктів Греківка, Середнє, Колодязі та Шандриголове. Одне боєзіткнення досі триває.
    На Сіверському напрямку підрозділи росіян шість разів намагалися просуватися у районах Серебрянки, Григорівки та у напрямку Виїмки. Одне боєзіткнення триває.
    На Краматорському напрямку ворог тричі здійснював наступальні дії у районі Майського та в напрямках Ступочок й Предтечиного. Два боєзіткнення досі тривають.
    На Торецькому напрямку противник сім разів намагався вклинитися в оборону ЗСУ в районах Щербинівки, Плещіївки, Русиного Яру та Полтавки. Одне боєзіткнення ще триває.
    На Покровському напрямку російські окупанти здійснили 26 штурмів у районах населених пунктів Володимирівка, Вільне, Золотий Колодязь, Никанорівка, Родинське, Новоекономічне, Миролюбівка, Звірове, Удачне, Дачне, Новоукраїнка. Сили оборони стримують натиск та вже відбили 22 атаки.
    На Новопавлівському напрямку українські захисники зупинили 11 штурмів, ще чотири боєзіткнення досі тривають. Противник намагається просуватися в районах Філії, Олександрограда, Маліївки, Ольгівського, Новоіванівки та в напрямку Іванівки.
    На Гуляйпільському напрямку ворог один раз наступав в районі Білогір’я.
    На Оріхівському напрямку противник один раз проводив наступальні дії в районі Плавнів.
    На Придніпровському напрямку відбито дві атаки противника в напрямку Антонівки та Садового.

  • Політична криза у Франції: що це означає для України

    Політична криза у Франції: що це означає для України

    Затяжна політична криза Експерти зауважують, що в основі нинішнього шторму лежить авантюрне рішення Еммануеля Макрона призначити дострокові вибори у червні 2024 року. Після переобрання у 2022 році президент уже не мав абсолютної більшості, і він спробував повернути собі вплив у Національній Асамблеї. Проте ця спроба виявилася очевидно провальною, оскільки він пішов на ризик тоді, коли його головний опонент, ультраправе “Національне об’єднання”, перебувало на піку підтримки та здобуло переконливу перемогу на європейських виборах.
    Тому після розпуску парламенту та дострокових виборів політичний ландшафт Франції кардинально змінився. Центристська коаліція Макрона не змогла отримати більшість, тоді як ультраправе “Національне об’єднання” та лівий блок “Новий народний фронт” значно зміцнили свої позиції.
    Це створило ситуацію “підвішеного парламенту”, де жодна політична сила не мала достатньої підтримки для формування уряду самостійно. Президент Еммануель Макрон, втративши абсолютну більшість у парламенті, був змушений піти на складні компроміси, щоб забезпечити стабільність уряду.
    В умовах політичного тупика Макрон вирішив призначити прем’єр-міністром Франсуа Байру, який був його давнім соратником і лідером центристської партії “Демократичний рух” (MoDem). Тобто виникнення уряду Байру було прямим наслідком глибокої політичної кризи, яка охопила країну після дострокових виборів 2024-го.
    Проте, цей крок не приніс бажаної стабільності. 8 вересня 2025 року парламент Франції виніс уряду Байру вотум недовіри. Основною причиною падіння Байру став його план щодо різкого скорочення державних витрат (на 43,8 млрд євро), спрямований на зменшення бюджетного дефіциту.
    Як зауважує журналіст Гаррісон Стетлер у статті для The New York Times, запропонований Байру бюджет на 2026 рік передбачав мільярдні скорочення, в основному за рахунок робітничого й середнього класу. План включав замороження соціальних виплат, скорочення державних службовців і навіть скасування двох святкових днів. Кінцевою метою було зниження дефіциту до рівня нижче 3% ВВП, як того вимагає ЄС, до 2029 року.
    Але цей план не знайшов підтримки ні серед лівої, ні серед правої опозиції, що призвело до поразки під час голосування про довіру уряду. Сетлер зазначає, що цього сценарію можна було легко уникнути. Альтернативним рішенням могло стати запровадження податку на надбагатих, яке раніше підтримала нижня палата парламенту, але уряд від цієї ідеї відмовився.
    Тому вже 9 вересня 2025 року Байру подав у відставку. Макрон призначив новим прем’єр-міністром Франції Себастьяна Лекорню.
    Відставка Байру поглибила політичну кризу у Франції. Це вже п’ятий прем’єр-міністр, який змінився за менш ніж два роки. Причиною нестабільності є відсутність у Макрона більшості в парламенті, що робить ухвалення будь-яких важливих рішень надзвичайно складним. Що буде далі Для аналітиків падіння уряду Байру не стало новиною – його прогнозували давно. Причому сам прем’єр по суті ініціював власну відставку. 25 серпня Франсуа Байру оголосив, що через два тижні винесе на розгляд парламенту питання про вотум довіри уряду. Це рішення багато аналітиків назвали “прем’єрським самогубством”. “Рішення Байру стало справжнім подарунком для партії Марін Ле Пен “Національне об’єднання” – там заявляють, що розраховують на дострокові парламентські вибори, на яких мають реальні шанси отримати більшість”,- писали аналітики видання Європейська правда. Експосол України у Франції Олег Шамшур теж зазначає: відставка Байру не стала несподіванкою. За словами експосла в коментарі ZN.UA, вона є прямим наслідком помилкового рішення Макрона розпустити Національну асамблею.
    На думку Шамшура, ці події, разом із втратою президентом підтримки в парламенті, свідчать про глибоку політичну кризу у Франції. Вона пов’язана з тим, що інституції П’ятої республіки погано функціонують у сучасних реаліях. Це також відображає фрагментацію та поляризацію французького суспільства, що призводить до посилення позицій як правих, так і лівих екстремальних сил. Анонсовані на 10 вересня масові демонстрації “Заблокуймо все” свідчать про поширення протестних настроїв.
    Окрім політичної нестабільності, Франція, як і інші європейські країни, переживає кризу моделі “суспільства загального добробуту”. Фінансова ситуація в країні критична, але французи не готові до скорочення соціальних видатків, що ще більше посилює нестабільність, зазначає Шамшур.
    І кінця кризі не видно. “Якщо він (Макрон – ред.) висуне премʼєра, який не користуватиметься підтримкою Національної асамблеї, то це буде прем’єр на кілька місяців”,- переконаний Шамшур. Політолог Володимир Фесенко теж підкреслює, що відставка уряду Франції посилює політичну нестабільність у країні та послаблює позиції Макрона. Проблема є наслідком помилкового рішення французького президента від 2024 року, коли він призначив дострокові парламентські вибори, переконаний експерт. “Це була авантюра, за яку Макрон розплачується досі”,– зазначив політолог в ефірі 24 каналу. Попри те, що Макрон має право призначити нового прем’єра без згоди Національних зборів, йому потрібна більшість для ухвалення бюджету та інших важливих рішень. Наразі такої більшості немає: парламент розділений на лівих і правих, які об’єднані своєю опозицією до чинного президента.
    Фесенко вважає, що дострокові парламентські вибори можуть посилити проблеми Макрона, оскільки існує ризик перемоги партії Марін Ле Пен. Вона відома своїми проросійськими поглядами, зокрема, визнанням окупації Криму. Тому Макрон намагатиметься знайти компроміси та побудувати “хитку конструкцію”, щоб уникнути виборів. Що буде з Україною На думку Фесенка, ця криза вплине на Україну опосередковано. Попри прогнозовану кризу, підтримка нашої держави з боку Франції збережеться. Однак, можуть виникнути певні бюджетні проблеми. Фесенко нагадав, що не тільки Макрон є лідером “коаліції охочих”, а європейська солідарність щодо підтримки України нікуди не зникне.
    А от Шамшур в цьому не впевнений. Дипломат зазначив, що підтримка України може ослабнути. Макрон, який виступає лідером мобілізації європейської допомоги Києву, зараз має ослаблені позиції всередині країни. Крім того, до формування уряду французькі міністерства працюватимуть в мінімальному обсязі. А складна соціально-політична ситуація та плачевний стан фінансів відволікатимуть увагу уряду, що неминуче позначиться на масштабах і формах підтримки України.
    Крім того, пересічні французи не готові платити з власної кишені за проблеми з бюджетом та необхідністю мілітаризації. Населення Франції завжди агресивно відстоює свої права рано виходити на пенсію, працювати менше та отримувати високі соціальні виплати.
    Газета The Washington Post вважає, що небажання французів пожертвувати навіть двома вихідними днями для військових потреб свідчить про їхню неготовність стати на “військові рейки”. Це є поганою новиною для України, яка потребує допомоги, а також для самої Франції, адже, за словами видання, “цій країні ніколи не було добре після того, як вона провалювала належну підготовку до війни”.
    Валерія Шипуля