Президент України Володимир Зеленський призначив нових послів у низку країн та організацій. Відповідні президентські укази від 21 липня розміщені на сайті Президента.
Мова про призначення послами таких дипломатів:
Президент також підписав такі укази про звільнення:
Шевченківський районний суд міста Києва арештував працівника прокуратури Андрія Молочного на 60 днів – до 17 вересня, за підозрою у вчинені смертельного ДТП в центрі Києва. Про це повідомив Офіс генпрокурора в понеділок, 21 липня.
Генеральний прокурор – старший групи прокурорів Руслан Кравченко, в судовому засіданні просив суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід без можливості внесення застави. Суд повністю підтримав позицію прокуратури.
У відомстві зазначили, що задовлені таким рішенням суду і пообіцяли працювати до направлення обвинувального акту до суду, щоб досягнути максимального покарання.
У ніч на 22 липня, у західних і східних областях України пройдуть короткочасні дощі, подекуди з грозами. Вдень опади прогнозуються майже по всій країні, за винятком південного сходу. Про це повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер буде південно-західного або західного напрямку зі швидкістю 7-12 м/с. Температура повітря вночі становитиме 15-20°, на півдні та сході – до 23°. У денні години стовпчики термометрів покажуть 27-32°, у західних регіонах – 22-27°.
У столиці вночі опадів не очікується, вдень можливий короткочасний дощ. Вітер південно-західний, 7-12 м/с. Температура повітря у Києві вночі коливатиметься від 18 до 20°, удень – від 28 до 30°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, найвища температура 22 липня в Києві була зафіксована у 1936 році й становила 34,9°, найнижча – 8,3° у 1909 році.
У вівторок, 23 липня, вночі місцями дощитиме у північних та центральних областях, а вдень – на сході, південному сході та в Сумській області. На решті території опади не прогнозуються. Вітер переважно західний, 7-12 м/с.
У західних, північних та Вінницькій областях температура вночі сягатиме 14-19°, удень – 24-29°. В інших регіонах нічна температура буде в межах 17-22°, денна – 27-32°, на півдні місцями можливе підвищення до 35-36°, у Дніпропетровській області – до 35-37°. У західних областях – 21-26° тепла.
У Києві 23 липня вночі можливий короткочасний дощ, вдень – без опадів. Вітер західного напрямку, 7-12 м/с. Температура повітря вночі 17-19°, вдень – 25-27°.
У ніч на 22 липня, у західних і східних областях України пройдуть короткочасні дощі, подекуди з грозами. Вдень опади прогнозуються майже по всій країні, за винятком південного сходу. Про це повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер буде південно-західного або західного напрямку зі швидкістю 7-12 м/с. Температура повітря вночі становитиме 15-20°, на півдні та сході – до 23°. У денні години стовпчики термометрів покажуть 27-32°, у західних регіонах – 22-27°.
У столиці вночі опадів не очікується, вдень можливий короткочасний дощ. Вітер південно-західний, 7-12 м/с. Температура повітря у Києві вночі коливатиметься від 18 до 20°, удень – від 28 до 30°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського, найвища температура 22 липня в Києві була зафіксована у 1936 році й становила 34,9°, найнижча – 8,3° у 1909 році.
У вівторок, 23 липня, вночі місцями дощитиме у північних та центральних областях, а вдень – на сході, південному сході та в Сумській області. На решті території опади не прогнозуються. Вітер переважно західний, 7-12 м/с.
У західних, північних та Вінницькій областях температура вночі сягатиме 14-19°, удень – 24-29°. В інших регіонах нічна температура буде в межах 17-22°, денна – 27-32°, на півдні місцями можливе підвищення до 35-36°, у Дніпропетровській області – до 35-37°. У західних областях – 21-26° тепла.
У Києві 23 липня вночі можливий короткочасний дощ, вдень – без опадів. Вітер західного напрямку, 7-12 м/с. Температура повітря вночі 17-19°, вдень – 25-27°.
Працінивки Служба безпеки України прийшла до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) з перевіркою щодо дотримання законодавства про державну таємницю. Про це повідомила пресслужба САП у понеділок, 21 липня.
“Сьогодні зранку Служба безпеки України без офіційного попередження, передбаченого чинним законодавством, прийшла до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з перевіркою щодо дотримання законодавства про державну таємницю. У рамках перевірки працівники СБУ отримали доступ до інформації про всі негласні та оперативні заходи, а також спецоперації, які проводять НАБУ і САП”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що перевірку організовано в період, коли керівництво НАБУ і САП перебуває в офіційному закордонному відрядженні.
У прокуратурі вважають, що ці заходи можуть призвести до розкриття інформації щодо негласних слідчих дій у рамках численних кримінальних проваджень, які наразі розслідуються НАБУ і САП.
“Закликаємо співробітників СБУ суворо дотримуватися норм чинного законодавства, щоб унеможливити “злиття” інформації та зрив розслідування топкорупційних справ, розпочатих НАБУ і САП”, – заявили у пресслужбі.
Президент Володимир Зеленський розпорядився відзначити державними нагородами України працівників дипломатичної служби, зокрема послів України у ЄС, США, Чехії та Франції. Про це йдеться в оприлюдненому у понеділок, 21 липня, указі.
Посадовців відзначено “за вагомий особистий внесок у розвиток міждержавного співробітництва, консолідацію міжнародної підтримки суверенітету та територіальної цілісності України, плідну дипломатичну діяльність та високий професіоналізм”.
Зеленський розпорядився нагородити орденом За заслуги І ступеня Всеволода Ченцова, представника України при Європейському Союзі.
Орден За заслуги II ступеня отримають перший заступник глави МЗС Сергій Кислиця та ексвіцепрем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції, а тепер спеціальна уповноважена президента з питань розвитку співробітництва зі США Ольга Стефанішина. Очікується, що вона буде призначена на посаду посла України у США.
Орденом За заслуги III ступеня президент нагородив посла в Чехії Василя Зварича та посла у Франції Вадима Омельченка.
Посол у США Оксана Маркарова нагороджена орденом княгині Ольги I ступеня.
Медаллю За працю і звитягу президент нагородив головного спеціаліста відділу управління МЗС Ганну Панкову і головного спеціаліста відділу департаменту МЗС Тетяну Поліянц.
На кордоні хмари ходять хмуро 25 червня у Києві президент Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Польщі Анджеєм Дудою, котрий приїхав в Україну перед завершенням свого президентського строку.
Глава держави зазначив, що Дуда є особливим гостем, котрий був з Україною із перших секунд повномасштабної війни. “Я хочу подякувати ще раз тобі особисто за все, що ми зробили разом із тобою, разом із Польщею. За твою допомогу, спільні важливі вчасні рішення, за кожен твій візит. Сьогодні це фактично твій прощальний візит як чинного президента Польщі, але ми завжди будемо раді тебе бачити в Україні як друга й дуже сміливу людину”, – зазначив Зеленський. При цьому 8 липня Дуда, який йде з посади після завершення строку роботи, дав спільне інтерв’ю польським виданням Otwarta Konserwa, Nowy Ład та Klub Jagiellońsky. Однією з тем інтервʼю були відносини Польщі із західними союзниками по НАТО, а також з Україною.
На питання про Україну Дуда визнав, що його особисті стосунки з Зеленським, насамперед у перші місяці російської агресії, перетворились на “політичні та іміджеві здобутки для Польщі”.
Але водночас він зауважив: західні союзники й Україна у питаннях надання військової допомоги часом “ігнорували” Польщу, зачепивши й болюче питання Волинської трагедії.
Нас не запрошували до дуже важливих міжнародних органів, де ухвалювалися рішення про надання допомоги Україні через нашу територію, це скандал, – заявив Дуда.
На думку польського глави, “українці, й наші союзники просто вважають, що аеропорт у Жешуві та наші автомагістралі – їхні, начебто вони належать їм”. “Ні, вони не їхні. Вони наші. Тому, якщо комусь щось не подобається, ми закриваємось і до побачення”, – тепер вже дійсно скандально наголосив він. При цьому днями міністр культури Польщі Барбара Новацька висловила незадоволення змістом шкільних підручників з історії України, зокрема тих параграфів, що висвітлюють чутливу тему Волинської трагедії. Вона навіть адресувала листа українському міністру освіти Оксену Лісовому з проханням переглянути зміст українських підручників, – повідомила агенція PАР 16 липня.
Водночас Дуда 2 липня підписав закон про оголошення 11 липня днем пам’яті “жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА” у роки Другої світової війни.
Тож не дивно, що на такому тлі у 80 містах Польщі 19 липня відбулися демонстрації під гаслом “Зупинити імміграцію!”, організовані ультраправою партією Конфедерація.
Зокрема, перед демонстрацією в Білостоці один із лідерів Конфедерації Кшиштоф Босак заявив, що безпека в країні погіршуватиметься, якщо не закрити кордони для нелегальних мігрантів та не почати кампанію з депортації. Він також закликав закрити для нелегальних мігрантів кордони з Литвою, Україною, Білоруссю та Словаччиною.
А у Ряшеві під будівлею воєводського управління зібралися понад 200 протестувальників, зокрема сім’ї з дітьми. Деякі учасники були одягнені в чорне, а багато хто тримав національні прапори та транспаранти, зокрема з написами “Ми не хочемо Лондона, Берліна чи Парижа в Жешуві”.
Водночас Польща відгороджується парканом не лише від агресивної Росії та її поплічниці Білорусі: у 2025 році розпочинається масштабне будівництво електронної системи спостереження на всій протяжності східного кордону з Україною – від Влодави до Устрик Дольних. Цифровий бар’єр довжиною понад 500 км включатиме сотні камер, тепловізорів, сенсорів та централізовану систему обробки даних, що вже частково працює у Підкарпатському воєводстві. Що відбувається і як “відмотати назад”? Для українців все це дуже дивно. Не лише тому, що поляки проявили до нас величезну і неоціненн емпатію на початку повномасштабного вторгнення Росії. А й тому, що сама Польща тільки нині перетворюється з “країни еміграції” (коли сотні тисяч поляків їхали у заможніші країни ЄС) на “країну імміграції” (коли їдуть вже до них).
Як наголосив гість Польського радіо 24 Адам Трачик з Фонду More in common, в останні роки стало очевидним, що Польща є привабливим місцем для багатьох іноземців, аби знайти роботу, новий дім і нове життя. І він підкреслив, що це явище, до якого багато місцевих все ще звикають, І поляки до цього не готові. “Здається, що цей наш досвід міграційної держави і спільноти, адже не лише багато поляків має еміграційний досвід, але також члени їхніх родин, близькі, друзі, які за останні десятиліття також мали цей досвід, – нам не дуже помагає зараз. Мені здається, що ми трохи ідеалізуємо нашу міграцію і наш досвід у цьому”, – зауважив він. Однак різкі політичні заяви, а тим більше конкретні кроки – це вже речі набагато серйозніші.
За словами політологів, подібна риторика може бути пов’язана навіть із тим, що Польща хоче зберегти роль “основного посередника” між Україною та центральноєвропейськими країнами, у якій її останнім часом успішно посунули Німеччина та Франція з Великою Британією.
Разом із тим зі скандального розлогого інтерв’ю Дуди у медіа потрапили в основному контроверсійні слова, котрі швидко розлетілися, як у польських, до речі, медіа, так і в українських.
Проте якщо послухати все інтерв’ю, то в принципі дуже багато Дуда говорить того, що би українцям сподобалося, але те, що в українській пресі практично не висвітлювалося, – вказує редактор щорічника Український Альманах (видання Об’єднання українців у Польщі) Ольга Попович. “Щодо цієї заяви про те, що, можливо, треба було закрити аеропорт в Ряшеві (Жешуві – ред.): він говорив це в такому плані минулому. Можливо, варто було це зробити, і більше він наголошував, не стільки, може, до України, скільки до західних союзників. І в цьому почулася образа Польщі, котра, у принципі, чується всі три роки”, – зауважила вона у коментарі Еспресо. Та хоча проблеми між нашими країнами і справді існують, їх можна вирішити. Особливо, коли справжній ворог у країн-партнерів один, і це – агресивна Російська Федерація.
Так, 16 липня Україна, Польща і Литва домовилися започаткувати форум істориків у рамках Люблінського трикутника, аби позбавити Москву найменшої можливості підважувати їхню єдність. “Сьогодні ми дійшли згоди започаткувати в межах Люблінського трикутника форуму істориків як платформи для спільних досліджень та діалогу на складні теми нашої спільної історії. Ми маємо шукати порозуміння, вирішувати проблемні питання та таким чином позбавити Москву найменшої можливості підважувати нашу єдність”, – сказав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга на спільній із главами МЗС Польщі та Литви пресконференції у Любліні. Очільник МЗС України також додав, що сторони домовилися про регулярність таких зустрічей на рівні міністрів закордонних справ щонайменше двічі на рік. За його словами, наступну зустріч у форматі Люблінського трикутника на рівні лідерів держав пропонується провести у Києві.
Дипломати також підтримали необхідність спільної боротьби з гібридними російськими загрозами, зокрема у сфері кібербезпеки, енергетичної безпеки та протидії використанню Росією енергетики як інструменту геополітичного тиску та шантажу, – зазначив Сибіга.
Ірина Носальська
Національне антикорупційне бюро (НАБУ) заявило про обшуки у 15 співробітників. Директор відомства Семен Кривонос перериває візит до Великої Британії і повертається в Україну, повідомило бюро в понеділок, 21 липня.
“Станом на зараз відомо про щонайменше 70 обшуків, що проводяться працівниками СБУ та ОГП стосовно співробітників НАБУ. Обшуки охоплюють щонайменше 15 працівників НАБУ. За наявною інформацією, слідчі дії проводяться без судових ухвал”, – йдеться в повідомленні.
За інформацією НАБУ, підставами для цих дій у переважній більшості випадків називаються участь окремих осіб у дорожньо-транспортних пригодах. Проте деяким працівникам інкримінують можливі зв’язки з Росією. Відомство зазначає, що ці факти не є взаємопов’язаними. Окрім того, триває планова перевірка Держспецзв’язку, що охоплює технічну інфраструктуру НАБУ.
Паралельно розпочата позапланова перевірка стану охорони державної таємниці, ініційована СБУ. Вона стосується працівників НАБУ, які мають доступ до державної таємниці та до проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Зазначається, що за результатами цієї перевірки СБУ може отримати інформацію про триваючі та заплановані НАБУ і САП оперативні заходи та слідчі дії.
“Розголошення цієї інформації може зірвати слідчі дії та триваючі розслідування”, – наголосили в НАБУ.
За інформацією відомства, під час одного з обшуків було застосовано фізичну силу до детектива НАБУ, попри відсутність з його боку опору. Відомство проводить внутрішню перевірку обставин подій та з’ясовує правові підстави дій, у тому числі застосування сили до співробітника.
“На момент початку зазначених дій директор НАБУ перебував у службовому відрядженні у Великій Британії, де, зокрема, була запланована зустріч із міністром закордонних справ. Директор ухвалив рішення негайно перервати візит і повернутися в Україну”, – розповіли в бюро
Водночас у НАБУ визнали, що ризик присутності агентів впливу РФ залишається актуальним для будь-якого органу влади.
“Проте це не може бути підставою для зупинення роботи всієї інституції”, – підкреслили у відомстві.
Багатокілометрові автомобільні черги утворились на Кримському мості. Клькість охочих потрапити на півострів досягло максимуму за семирічну історію існування переправи. Про це повідомляє провладний Telegram-канал Mash.
Затор зі сторони Тамані 20 липня розтягся на 22 кілометри: в чергу вишикувалося близько 1700 автомобілів.
Попередній рекорд – 17 кілометрів – був встановлений в 2024 році. Температура в Криму нині перевищує 30 градусів.
Ситуація все ще складна: в понеділок оперативний телеграм-канал інформаційного центру Кримського мосту повідомив, що в черзі на в’їзд зібралося 1270 автомобілів.
Водіям доводиться чекати понад три години. Російський союз туріндустрії порадив водіям вибирати альтернативні маршрути, а також запасатися питною водою і необхідними речами на випадок тривалих затримок у дорозі.
Як ми вже писали, 3 червня СБУ втретє атакувала Кримський міст. Його було уражено під водою. Для цього задіяли 1100 кг вибухівки в тротиловому еквіваленті. Підводні підпірки опор мосту сильно пошкоджено на рівні дна.
Стали відомі деталі третьої атаки СБУ на Кримський міст
Чинний народний депутат України від забороненої партії ОПЗЖ Федір Христенко був агентом РФ іздійнював значний вплив на НАБУ. Про це повідомила СБУ в понеділок, 21 липня.
“Цей парламентар був топовим агентом ФСБ РФ (резидентом) і відповідав за посилення російського впливу на Національне антикорупційне бюро України (НАБУ)”, – йдеться в повідомленні.
За матеріалами справи, після початку російського повномасштабного вторгнення Христенко втік з України за кордон і продовжує здійснювати вплив на НАБ.
“Як встановило розслідування, Федір Христенко був завербований ФСБ РФ ще за часів Януковича і наразі перебуває у тісному зв’язку із Юрієм Іванющенком (відомим як Юра Єнакієвський), котрий є резидентом ФСБ та “смотрящим” від російської спецслужби за “ДНР”. Крім того, Христенко був зв’язковим колаборанта Армена Саркісяна (відомого як Армен Горлівський), який загинув від вибуху в одному з елітних московських ЖК на початку 2025 року”, – розповіл в СБУ.
За інформацією спецслужби, Христенко активно виконував завдання російської спецслужби під час Революції Гідності. Зокрема, для організації “Антимайдану” він задіяв підконтрольних собі приватних перевізників для транспортування “тітушок”.
СБУ встановила, що зараз Христенко перебуває у тісних стосунках із частиною керівників НАБУ.
“Серед них – один із начальників міжрегіональних управлінь детективів НАБУ Руслан Магамедрасулов, якого СБУ затримала сьогодні за підозрою у веденні бізнесу з РФ та контактах з рашистами. Як свідчать наявні дані, Христенко знав цього детектива ще з часів спільного навчання у Донецькому університеті”, – підкреслили в СБУ.
“Ще один із його зв’язків – це керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Скомаров, з яким Христенко перебуває у тісному контакті. Зафіксовано, як у 2022 році, під час повномасштабного вторгнення, дружина Скомарова виїжджала за кордон на автомобілі, що належав дружині Христенка”, – зазначається в повідомленні.
А даними СБУ, Скомаров брав участь у конкурсі на очільника ще одного правоохоронного органу України – Бюро економічної безпеки.
“Слідство встановило, що у разі виграшу конкурсу, український олігарх Ігор Коломойський сподівався, що Скомаров, як новий керівник БЕБ, сприятиме закриттю кримінального провадження щодо нього. Відповідна інформація підтверджена доказами переписки Коломойського з одним зі своїх підлеглих. Втім, Коломойський – не єдиний олігарх, якому намагався допомогти агент ФСБ Христенко. Задокументовано, що детективи НАБУ допомогли у втечі ще одному українському бізнесмену, бізнес-партнеру Ігоря Коломойського – Геннадію Боголюбову”, – вказано в повідомленні.
Як уточнюють в СБУ, два співробітники Бюро, підлеглі Скомарова, супроводжували олігарха-втікача під час перетину ним державного кордону України: вони знаходилися у сусідньому купе поїзда “для підстраховки”. Відповідну “спецоперацію”, за даними слідства, також організував Федір Христенко.
Під час обшуків у контактів Христенка знайшли матеріали кримінальних проваджень НАБУ, зокрема документи негласного слідкування за фігурантами, а також анкети кандидатів у детективи бюро, що свідчить про російський вплив та системні витоки інформації з антикорупційного відомства.
Наразі Федору Христенку заочно повідомлено про підозру за статтями про державну зрада, вчинена за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану і зловживання впливом (Кримінального кодексу України).
Раніше в понеділок стало відомо, що у детективів НАБУ проводять обшуки. СБУ та Офіс генпрокурора проводили спецоперацію з нейтралізації російського впливу на НАБУ.