Правий берег

Категорія: Новини України

  • Росіяни атакували АЗС на Сумщині: є поранений

    Росіяни атакували АЗС на Сумщині: є поранений

    Внаслідок російського удару безпілотником по Сумській громаді постраждала одна людина. Про це повідомив голова ОВА Олег Григоров в Telegram у п’ятницю, 15 серпня.

    “Цього ранку ворог атакував автозаправну станцію на околиці Сумської громади. Близько 5:40 російський БпЛА вдарив по цивільній автівці на території АЗС. Здійнялася пожежа”, – написав він.

    Внаслідок атаки пошкоджено приміщення та легковий автомобіль.

    “Водій отримав опіки, йому надають медичну допомогу. На щастя, працівники АЗС не постраждали”, – зазначив Григоров.

  • ЗСУ атакували морський порт РФ: уражено судно з боєприпасами з Ірану

    ЗСУ атакували морський порт РФ: уражено судно з боєприпасами з Ірану

    Підрозділи Сил спеціальних операцій ЗСУ у взаємодії з іншими складовими Сил оборони здійснили вогневе ураження морського порту Оля в Астраханській області РФ. Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ в п’ятницю, 15 серпня.

    Зазначається, що цей об’єкт використовується росіянами як важливий логістичний пункт постачання товарів військового призначення з Ірану.

    За наявною інформацією, було уражене судно Порт Оля 4, завантажене комплектуючими до БпЛА типу Shahed і боєприпасами з Ірану. Результати ураження уточнюються. Оля – морський порт у селищі села Оля Лиманського району Астраханської області Росії. Розташований в дельті Волги, на правому березі річки Бахтемір, яка впадає в Каспійське море.

  • Генштаб назвав втрати Росії на 15 серпня

    Генштаб назвав втрати Росії на 15 серпня

    З 24 лютого 2022 року по 15 серпня 2025 року загальні бойові втрати особового складу російських військ на території України орієнтовно склали 1 068 040 осіб (+940 за добу). Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ.

    Крім того, з початку війни знищені:

    11106 (+2) танків,
    23133 (+3) бронемашини,
    31498 (+40) артилерійських систем,
    1467 (+1) РСЗВ,
    1207 (+0) засобів ППО,
    422 (+1) літаки,
    340 (+0) вертольотів,
    51190 (+147) БПЛА оперативно-тактичного рівня,
    3558 (+0) крилатих ракет,
    28 (+0) кораблів/катерів,
    1 (+0) підводний човен,
    58596 (+140) одиниць автомобільної техніки та автоцистерн,
    3940 (+3) одиниць спеціальної техніки.
    Втрати армії Росії станом на 15 серпня 2025 року

  • Прорив під Добропіллям: у ЗСУ пояснили ситуацію

    Прорив під Добропіллям: у ЗСУ пояснили ситуацію

    Російські військовіпід Добропіллям проривалися малими групами та об’єдналися у дві більші структури із десятками осіб у кожній. Про це у четвер, 14 серпня, розповів речник оперативно-стратегічного угруповання військ Дніпро Віктор Трегубов в ефірі телемарафону.
    При цьому Трегубов наголосив, що сил, щоб закріпитися на цій території у окупантів немає.
    “Коли вони переходили першу лінію українських захисних споруд… це були малі групи по кілька осіб. Далі вони накопичувалися безпосередньо за першою лінією, намагалися об’єднуватися в більші структури. Подібну тактику вони випробовували на Куп’янщині, коли долали річку Оскіл”, – розповів Трегубов.
    За його словами, зараз йдеться про дві групи, що нараховують десятки осіб.
    “Це не такий великий прорив, як могло здатися, але після того, як ці малі групи об’єдналися, це – дві великі групи на десятки осіб кожна. Це складає певну проблему, на ліквідацію якої треба було кинути певні зусилля”, – сказав він.
    За словами Трегубова, цей прорив стався через нестачу особового складу на першій лінії.
    Відповідаючи на запитання журналіста про можливе перерізання цього виступу українськими силами, речник зауважив, що виступ не міг бути перерізаний, оскільки це не була територія, яку зайняли росіяни, а маршрут, яким вони перейшли.
    “Карта на основі відкритих джерел фіксує пересування. Ті сили, які зайшли, фізично не могли б взяти всю цю територію. Їх просто не було стільки. Це був їхній маршрут. Фактично вони були на кінці цього маршруту – у двох точках цієї “клешні”. Там вони зараз і є”, -розповів Трегубов.
    Він пояснив, що звідти, де вони починали свій шлях безпосередньо, вони вийшли самі. Вони пройшли першу лінію і біжать далі, не закріплюються впродовж усієї цієї “кишки”.

  • У МЗС озвучили позицію України на переговорах

    У МЗС озвучили позицію України на переговорах

    Україна та її міжнародні партнери наполягають, що жодні рішення “на шляху до миру” не можуть ухвалюватися без участі України, а переговори можуть бути результативними лише після припинення вогню. Про це написав на своїй сторінці у соцмережі Х міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
    Він підкреслив, що позиція України та її партнерів на шляху до миру є принциповою та чіткою: “ніхто не прагне миру більше, ніж українці. Ніхто не прагне миру більше, ніж європейці”.
    “Однак Росія вбачає свою мету у веденні війни. Росія воліє збудувати нові стіни на нашому шляху до справедливого і тривалого миру. Вона прагне задушити нашу свободу”, – зазначив Сибіга.
    Міністр додав, що “єдність трансатлантичних демократій сильніша за російський імперіалізм”.
    На його думку, саме “завдяки спільній трансатлантичній силі ми можемо досягти гідного миру, побудованого на надійній безпеці”.

  • Україна хоче миру, але не за будь-яку ціну – посолка ЄС

    Україна хоче миру, але не за будь-яку ціну – посолка ЄС

    Україна хоче миру, але “не за будь-яку ціну”. Про це напередодні зустрічі на Алясці нагадала посолка ЄС в Україні Катаріна Матернова на своїй сторінці у Facebook.
    За її словами, поки світ з надією очікує на саміт, сподіваючись на припинення вогню, росіяни продовжують робити те, що робили до цього.
    “Вбивають цивільних. Минулої ночі в Херсонській області. Семеро загиблих. Дев’ятеро поранених. Понад 100 зруйнованих будинків. А коли рятувальники виносили тіла загиблих, російський безпілотник знову завдав удару, поранивши трьох офіцерів”, – зазначила вона.
    Посолка ЄС зауважила, що завтрашній саміт на Алясці відбудеться без України та інших європейських країн.
    “Проте всі екзистенційні питання щодо її майбутнього, щодо закінчення війни, має вирішувати Україна. З гарантіями безпеки від своїх друзів і союзників. Інакше Путін знову завдасть удару”, – акцентувала вона.
    Матернова наголосила, що Україна хоче миру, але не за будь-яку ціну.
    “Я щиро сподіваюся, що Сполучені Штати та президент Трамп пам’ятатимуть про це завтра. В ім’я сьогоднішніх українських жертв – і всіх інших, хто загинув від російських атак”, – підсумувала вона.

  • На Сумщині цивільного атакував FPV-дрон

    На Сумщині цивільного атакував FPV-дрон

    У Сумській області під час атаки російського FPV-дрона постраждав 32-річний чоловік. Про це у четвер, 14 серпня, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Григоров.
    За його словами, це сталося в Миропільській громаді. Чоловік “давно евакуювався із села, але сьогодні приїхав навідати домівку”, і коли повертався – потрапив під обстріл.
    Григоров закликав мешканців Сумщини утриматися від поїздок у прикордонні населені пункти, які ворог постійно обстрілює та з яких вже давно триває евакуація.
    “Ворог цинічно продовжує атакувати цивільних, їхні домівки і транспорт”, – наголосив Григоров.
    Крім того, за його словами, російські військові сьогодні завдали удару по селу в Битицькому старостаті Сумської громади керованими авіабомбами. Там пошкоджені житлові будинки і лінія електропередач.

  • Окуповане Єнакієве під атакою БПЛА

    Окуповане Єнакієве під атакою БПЛА

    Увечері в четвер, 14 серпня, безпілотники атакували тимчасово окуповане місто Єнакієве Донецької області. Про це повідоммляє низка Telegram-каналів, публікуючи кадри вибухів і пожеж.
    Зазначається, що на місто було здійснено масовану атаку дронів. У результаті цього в місті були прильоти, чути детонацію і почалися пожежі.
    Наразі невідомо, що саме атакували дрони. Проте на кадрах у соцмережах чітко видно пожежу. Деякі канали повідомляють про вторинну детонацію, що може вказувати на прильот по складу боєприпасів.

  • Військові навчання в Білорусі. Загрози для України

    Військові навчання в Білорусі. Загрози для України

    У вересні в Білорусі пройдуть спільні з Росією навчання Захід-2025 — це прямий аналог маневрів Захід-2021, після яких почалося повномасштабне вторгнення в Україну. На початку серпня перші ешелони з російськими дивізіями вже почали прибувати на білоруські полігони.В умовах великої війни ці навчання також розглядаються як загроза — безпосередня або майбутня — як для України, так і для балтійських країн. На цьому тлі керівництво України заявляє, що Росія готує в найближчі місяці нові наступальні дії в Україні, незважаючи на мирні переговори на Алясці.
    Повторення небезпеки
    Росія щорічно проводить стратегічні командно-штабні навчання в різних регіонах. Так, у рамках Кавказ-2008 Росія накопичила сили і техніку біля Рокського тунелю — автомобільної дороги під Головним Кавказьким хребтом. Саме через цей тунель росіяни вторглися в Грузію через шість днів після офіційного закінчення навчань.
    А під час Захід-2021, де взяли участь понад 200 тис. російських і білоруських військових, Центральна федерація (так за легендою називалися об’єднані сили РФ і Білорусі) відпрацьовувала повітряні десанти, глибокі рейди та інші маневрені дії проти умовного противника — Полярної республіки.
    Через п’ять місяців саме таким “бліцкригом” росіяни спробують захопити Київ, Гостомель, Харків, Миколаїв та інші українські міста вже в рамках реального вторгнення.
    Зараз навчання Захід у Білорусі повертаються після чотирирічного циклу, протягом якого тривала повномасштабна російсько-українська війна.
    Завдання навчань
    Навчання Захід-2025 пройдуть з 12 по 16 вересня під легендою “готовності до відбиття можливої агресії” проти Союзної держави Росії та Білорусі.
    У планах маневрів — протидія повітряним ударам (очевидно — і безпілотникам), оборонний бій і розгром противника, що вклинився в оборону, авіаційна підтримка військ і боротьба з диверсантами.
    В цілому це справді виглядає як оборонні навчання, наприклад, для російської прикордонної Курської області в умовах нинішньої війни.
    Однак із оборонної програми вибиваються плани, які вже 13 серпня озвучив білоруський міністр Віктор Хренін: відпрацювати на Захід-2025 планування застосування ядерної зброї та ракет середньої дальності Орешник.
    Перші ешелони з російськими військами на навчання Захід-2025 офіційно почали прибувати до Білорусі 6 серпня.
    Опозиційна Спільнота залізничників Білорусі стверджує, що за цей час до країни були доставлені підрозділи російської 2-ї Таманської мотострілецької дивізії, 4-ї танкової Кантемирівської дивізії, а також 71-ї мотострілецької дивізії.
    Перші дві дивізії входять до складу 1-ї танкової армії РФ і беруть активну участь у вторгненні в Україну з лютого 2022 року — їх підрозділи тоді наступали на Чернігів і Харків. А 71-а дивізія була сформована на базі 200-ї мотострілецької бригади з Печенги (Мурманська область), яка також воювала в Харківській області.
    Однак досвід вторгнення в Україну серед підрозділів, які братимуть участь у навчаннях Захід-2025, навряд чи може бути якимось чином показовим, адже зараз у війні проти України задіяні практично всі російські військові формування.
    Головним же фактором для оцінки навчань буде реальна кількість особового складу.
    Загроза нового наступу
    Голова Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко зазначає: “Ситуація щодо російських навчань „Захід-2025“ у Білорусі знаходиться під контролем. Ми бачимо, скільки там насправді російських солдатів, розуміємо все, що відбувається. На сьогоднішній день жодних військових загроз для України звідти немає”.
    Такою загрозою могла б стати групування з кількох десятків тисяч російських військових.
    “Якщо навіть 50 тисяч вони там зберуть, то створять достатньо серйозні проблеми, бо доведеться перекидати людей”, — каже в розмові з Українською службою BBC боєць одного з підрозділів ССО, що базується в Житомирській області. “Але нехай йдуть. Вони не дійдуть”, — додає він.
    Під час спілкування з журналістами 12 серпня Володимир Зеленський заявив, що зараз Росія готує наступ на трьох напрямках на сході та півдні України.

  • Українці без грошей. Виплати біженцям у Німеччині

    Українці без грошей. Виплати біженцям у Німеччині

    Українським біженцям у Німеччині можуть скоротити соціальні виплати. На думку Штеффена Більгера, парламентського менеджера фракції правлячої партії ХДС/ХСС, українські громадяни, які отримують допомогу, повинні погоджуватися на роботу, навіть якщо вона не відповідає їхній професії.
    Зміни правил
    “Я не думаю, що українці можуть працювати лише за своєю професією”, – сказав Більгер. За його словами, є багато інших вакансій.
    “Наша система, яка вимагає спочатку вивчити німецьку мову, а це може зайняти багато часу, може призвести до того, що люди занадто звикнуть до отримання соціальної допомоги”, – зазначив Більгер.
    Політик ХДС вважає, що рішення попередньої коаліції безпосередньо включити українських біженців у систему соціальної допомоги не було правильним.
    “Соціальна допомога – це не та система, яка заохочує людей швидко приступати до роботи”, – сказав він.
    Водночас він застерігає: “Ми повинні вести дискусію таким чином, щоб не звинувачувати українців”.
    Популярна ідея
    Прем’єр-міністр німецької Баварії Маркус Зьодер закликав скасувати українським біженцям виплату соцдопомоги “бюргергельд” (від нім. Bürgergeld – гроші для громадян), яку надають тим, хто шукає роботу, або тим, чиї доходи не вистачають для самообслуговування. За словами Зьодера, необхідно вжити заходів, щоб “українці більше не отримували “бюргергельд”. Він вважає, що через соцвиплати багато українців не хочуть влаштовуватися на роботу в Німеччині.
    “Ось чому у нас так мало працівників з України, хоча вони мають хорошу освіту”, – сказав прем’єр Баварії.
    Прем’єр-міністр німецької федеральної землі Саксонія Міхаель Кречмер також виступив за перегляд системи виплат соціальної допомоги, зокрема українським біженцям.
    Кречмер розкритикував розмір витрат на соціальну допомогу, заявивши, що Німеччина витрачає на це 47 млрд євро.
    “Я думаю, що кожному зрозуміло, що це не може бути правильно. Ця цифра має бути зменшена”, – зазначив прем’єр Саксонії.
    У контексті біженців з України він вказав на людей, які отримують державну допомогу, хоча вони в ній не потребують.
    “І це, звичайно, особливо стосується тих, хто шукає захисту, бо ми маємо порівняння з Францією, Нідерландами, Польщею, Чехією щодо українських біженців. У всіх цих країнах частка людей, які працюють, значно вища, ніж у нас”, – додав Кречмер.