Литва та Фінляндія готуються розпочати національне виробництво протипіхотних мін з 2026 року, щоб забезпечити власні потреби та підтримати Україну. Про це повідомляє Reuters у середу, 9 липня.
Обидві країни – члени НАТО та сусіди Росії – раніше оголосили про намір вийти з Оттавської конвенції 1997 року, що забороняє використання таких мін. За словами посадовців, виробництво може стартувати після завершення шестимісячного процесу виходу з договору.
Крім Литви та Фінляндії, вихід з конвенції також оголосили Польща, Латвія та Естонія – ще три країни ЄС і НАТО, які пояснили своє рішення зростаючими загрозами з боку Росії через війну проти України. Наразі ці держави не підтвердили плани виробництва, однак у Польщі та Латвії зазначили, що можуть швидко його запустити, якщо буде потрібно. Естонія також розглядає таку можливість у майбутньому.
Рішення Фінляндії та Литви вказує на посилення оборонних настроїв у регіоні та відповідає загальному зростанню витрат на оборону з боку членів НАТО – зокрема, у відповідь на заклики президента США Дональда Трампа.
“Ми витратимо сотні мільйонів євро на протитанкові, а також на протипіхотні міни. Це буде значна сума”, – заявив заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса.
За його словами, буде замовлено “десятки тисяч або більше” одиниць такої зброї.
“Наш національний оборонний сектор стане одним із джерел постачання. Ми можемо це виробляти”, – зазначив Алекса. Литва має кордон довжиною у 274 км з Росією та 679 км з Білоруссю – союзником Москви.
Голова Асоціації оборонної промисловості Литви Вінцас Юргутіс зазначив, що після запуску виробництва країна буде готова постачати міни іншим партнерам, зокрема Україні.
У Фінляндії, яка має найдовший серед країн НАТО сухопутний кордон із Росією – 1 340 км, голова оборонного комітету парламенту Гейккі Аутто наголосив, що країна повинна мати власне виробництво мін – для гарантування безпеки постачання.
“Це не лише правильно і наш обов’язок – підтримувати Україну. Це також важливо для безпеки самої Фінляндії”, – додав він.
За словами Аутто, перед вступом до Оттавської конвенції Фінляндія мала понад мільйон протипіхотних мін. Нині низка компаній, зокрема Nammo Lapua, Insta, Raikka та Forcit Explosives, вже виявили готовність розпочати виробництво.
Blog
-
Фінляндія та Литва вироблятимуть протипіхотні міни для України – ЗМІ
-
Військові РФ минулої доби вбили трьох жителів Донеччини
Минулої доби поліція зафіксувала 3409 російських обстрілів по лінії фронту та житловому сектору на Донеччині. Троє людей загинули, ще четверо – поранені. Про це повідомила пресслужба Національної поліції в середу, 9 липня.
На Білицьке росіяни скинули дві бомби КАБ-250 – вбили двох цивільних осіб, ще трьох поранили. На автодорозі поблизу села Новий Донбас Добропільської ТГ окупанти атакували FPV-дроном цивільне авто – одна людина загинула та одна зазнала поранень.
Загалом війська Росії обстріляли 16 населених пунктів Донецької області. Руйнувань зазнали 59 цивільних об’єктів, з них 43 житлових будинки.
-
ЄС готує фонд у €100 млрд для України – ЗМІ
Євросоюз розглядає можливість створення фонду у розмірі 100 млрд євро (близько $117 млрд) для підтримки України, оскільки її війна з Росією не показує ознак закінчення. Про це напередодні повідомило агентство Bloomberg з посиланням на джерела.
“За словами людей, знайомих з цим питанням, ці гроші можуть стати частиною пропозиції ЄС щодо його наступного семирічного бюджету, який має бути представлений пізніше цього місяця. Якщо країни-члени ЄС приймуть цю пропозицію в рамках бюджетних переговорів, фінансування почнеться у 2028 році, щоб підтримувати стабільну фінансову допомогу постраждалій від війни країні”, – йдеться у публікації.
Вказано, що цей крок ще більше перекладе тягар підтримки України на Європу, а не на США. Адже адміністрація президента США Дональда Трампа раніше скептично ставилася до надання додаткової допомоги України і навіть призупинила постачання деякої зброї минулого тижня, хоча напередодні змінила курс.
За даними агентства, нова схема фінансування відповідатиме вже існуючій моделі, в якій Єврокомісія надає допомогу Україні у вигляді грантів та дешевих кредитів. Більшість виплат були пов’язані з реформами, які український уряд повинен здійснити, щоб стати членом ЄС.
“Ця ідея розглядається разом з іншими варіантами і буде обговорена до того, як будуть оприлюднені деталі наступної Багаторічної фінансової програми. Це має відбутися 16 липня, хоча деякі елементи можуть з’явитися і пізніше”, – пишуть журналісти.
Як відомо, ЄС надав Україні майже 160 млрд євро різної підтримки з початку вторгнення Росії. Ця сума включає ініціативу країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA), що передбачає виділення Україні $50 млрд, з яких $20 млрд надасть Євросоюз за рахунок російських активів.
А напередодні ЗМІ повідомили, що ЄС шукає $19 млрд для України на 2026 рік. Мета полягає в тому, щоб забезпечити задоволення потреб Києва задовго до зими, особливо з урахуванням невизначених перспектив подальшої підтримки США. -
Допомога Україні: аналіз останніх заяв Трампа | Максим Несвітайлов
Максим Несвітайлов, політолог, експерт-міжнародник
Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.
Долучайтесь до наших соцмереж:
https://www.facebook.com/radatvchannel
https://www.instagram.com/tv_rada
https://telegram.me/tv_rada
https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV#новини #трамп #сша #україна #допомогаСША #війнавУкраїні #політика #міжнароднівідносини #аналітика #путін #росія #несвітайлов #рада
-
Паркер дав пораду Ф’юрі щодо майбутнього після боксу
Тимчасовий чемпіон WBO у надважкій вазі Джозеф Паркер (36-3, 24 KO) поділився думкою про колишнього чемпіона світу Тайсона Ф’юрі (34-2-1, 24 KO).
Боксер із Нової Зеландії вважає, що британець має всі необхідні навички, щоб стати тренером.
“Коли я тренувався у спортзалі з Тайсоном, він завжди давав поради тим, хто приходив, щоб потренуватися або поспарингувати.
Вважаю, що він має великий багаж знань, яким може поділитися, він був об’єднаним чемпіоном світу. Думаю, що він може стати тренером, якщо цим захопиться.
Він повинен це робити, бо є багато дітей, які потребують хорошого наставництва і допомоги”, – наводить слова Паркера talkSPORT.
Ф’юрі завершив свою кар’єру у січні після двох поразок від Олександра Усика. Також британец викликав українця на трилогію. -
Мідь оновила історичний рекорд після заяв Трампа
Ф’ючерси на мідь на нью-йоркській біржі Comex у вівторок зросли на 13% – найбільше за день з 1969 року – після того, як президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження 50%-го мита на весь імпорт міді в країну. Про це повідомляє Financial Times у середу, 9 липня.
У результаті завершальні котирування досягли $5,69 за фунт, встановивши новий історичний максимум.
“Сьогодні ми займемося міддю”, – зазначив Трамп на засіданні кабінету міністрів. Глава Білого дому пояснив, що вважає розумним встановити мито у 50%.
Згодом міністр торгівлі Говард Латнік в інтерв’ю CNBC підтвердив, що тариф набуде чинності “вже наприкінці цього місяця або на початку серпня” .
Старший аналітик сировинного ринку ANZ Деніел Гайнс визнав ситуацію безпрецедентною: через ці чутки ціни на мідь у Нью-Йорку опинилися на 25% вище котирувань на Лондонській металевій біржі .
За даними Trade Data Monitor, Чилі є найбільшим постачальником міді до США – на нього припадає близько 70% імпорту за вартістю. Також у трійці – Канада і Перу.
Раніше у США анонсували багато тарифних угод найближчим часом. Зазначалося, що адміністрація Трампа зосередилася на 18 важливих партнерах, на яких припадає 95% торгівельного дефіциту США.
Також повідомлялося, що США підписали торговельну угоду з Китаєм і планують укласти аналогічний договір з Індією. -
Суд покарав військового, який викрав БТР і поїхав на ньому додому
Сумський районний суд визнав винним військовослужбовця однієї з частин області у дезертирстві та викраденні військової техніки й призначив йому покарання у вигляді семи років позбавлення волі. Про це повідомила пресслужба Державного бюро розслідувань в середу, 9 липня.
У січні військовий, який проходив службу на посаді водія спецтехніки, самовільно залишив військову частину. Під приводом заправки бронетранспортера паливом він виїхав на БТРі з території частини, прихопивши з собою автомат, та попрямував додому на Полтавщину.
Подолавши кількасот кілометрів дорогами загального користування, він залишив БТР на узбіччі поблизу села і пішов спати до лісосмуги.
Працівники ДБР спільно з військовою службою правопорядку та СБУ оперативно затримали дезертира. Викрадений бронетранспортер і зброю було повернуто до військової частини.
Суд визнав військового винним у дезертирстві та викраденні військової техніки, вчинених в умовах воєнного стану, та призначив покарання у вигляді семи років позбавлення волі.
Раніше повідомлялося, що дезертир отримав 15 років за “злив” даних про ЗСУ. Дезертир інсценував “зникнення безвісти” заради компенсації – ДБР
-
У Західній Європі зафіксували новий температурний рекорд
Західна Європа офіційно пережила найтепліший червень за всю історію метеоспостережень. Хвиля виняткової спеки охопила регіон і, за оцінками вчених, такі явища ставатимуть частішими та інтенсивнішими на тлі прогресуючих змін клімату. Про це інформує Financial Times у середу, 9 липня.
За підрахунками служби зі зміни кліматуCopernicus, середня температура у червні в Західній Європі становила 20,49°C, що на 2,81°C вище середнього значення за 1991-2020 роки. Зокрема, 30 червня середньодобова температура сягнула 24,9°C, що стало новим рекордом для цього місяця в регіоні. Це одна з найвищих середніх літніх температур, яку будь-коли фіксували в Західній Європі. Подібні значення раніше траплялися лише під час пікових хвиль спеки в липні та серпні.
Аномалії спостерігалися й у західній частині Середземномор’я: температура поверхні моря досягла 27°C, що на 3,7°C перевищує норму. Це найвищий середньодобовий показник для червня за весь час спостережень.
Попри те, що глобальна температура в червні була трохи нижчою, ніж торік – через прохолодніші зимові умови в Південній півкулі – середній температурний приріст за минулі 12 місяців залишався на рівні +1,55°C відносно доіндустріального періоду.
Науковці пояснюють, що Європа нагрівається швидше за інші регіони світу, зокрема через її географічну близькість до Арктики. Танення льодовиків відкриває темні поверхні, які активніше поглинають сонячне випромінювання, формуючи так званий ефект альбедо, що прискорює нагрівання.
За даними Copernicus, у червні у багатьох регіонах Європи температура за відчуттями сягала щонайменше 38°C. Цей показник враховує не лише температуру повітря, а й вологість, вітер, хмарність і рівень сонячної радіації.
Особливо складною ситуація була в Іспанії. Там у деяких регіонах зафіксували до 24 тропічних ночей – тобто таких, коли температура не опускалася нижче 20°C. Це на 18 ночей більше, ніж у середньому для червня. Вчені попереджають, що такі умови не дають організму достатньо часу для охолодження після денної спеки, що підвищує ризик теплових ударів і серцево-судинних ускладнень.
Глобально червень 2025 року став третім найспекотнішим у світовій історії спостережень. Температури були вищими за норму в США, північній Канаді, Центральній та Східній Азії, а також у Західній Антарктиді.
Водночас в окремих регіонах Індії, а також на півдні Південної Америки, зокрема в Аргентині та Чилі, червень видався аномально холодним – там фіксувалися рекордно низькі температури.
Деякі кліматологи дійшли висновку, що світ уже перебуває на етапі стійкого потепління на 1,5°C – саме ця межа вважається критичною для уникнення незворотних змін. Щоб стабілізувати ситуацію, викиди парникових газів мають бути різко скорочені.
Як зазначив професор кліматології з Університету Редінга Річард Аллан, “знакові хвилі спеки в Європі, а також недавні повені в Техасі й Китаї – це сигнал про загрозливу траєкторію, яку створює потепління. Екстремальні погодні явища триватимуть і посилюватимуться, поки викиди не будуть скорочені до рівня, що дозволить стабілізувати клімат”. -
Курси долара і євро знизились в обмінниках
Курс гривні трохи зміцнивя відносно долара і євро в обмінних пунктах. Про це свідчать дані моніторингу готівкового ринку у середу, 9 липня.
Так, середній курс продажу долара знизився на 5 копійок до 42,00 гривень, курс євро впав теж на 5 копійок до 49,45 гривень.
Сьогодні в обмінних пунктах купують долар у середньому по 41,50 гривень, а євро – по 48,50 гривень.
На міжбанку американська валюта додла в ціні 3 копійкиі зараз перебуває на рівні 41,79-41,82 грн/долар купівля-продаж.
Вчора Нацбанк підвищив курс долара до гривні до рівня 41,8462 гривень (+0,0487 грн). Офіційний курс євро становить 49,0563 гривень (+0,0278 грн). -
Бійці ЗСУ отримають новий тренувальний комплект
До експлуатації у ЗСУ допустили тренувальний комплект UF, заряду акумуляторів якого вистачає на понад пів доби безперервної роботи. Про це повідомили у Головному управлінні забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння і військової техніки, передає Міноборони.
Зазначається, що тренувальний комплект створений на українському підприємстві з урахуванням досвіду та особливостей практичної підготовки наших захисників. Він дозволяє проводити повноцінні динамічні тренування практичних дій особового складу за різними тактичними сценаріями. Елементи комплекту монтуються на спорядженні та зброї військовослужбовця, що навчається. Використання UF не потребує застосування боєприпасів.
Комплект можна використовувати за складних погодних умов, оскільки він має захист від вологи та пилу на рівні IP65. Максимальна дальність умовного пострілу з використанням обладнання комплексу складає понад 1 км.