Уряд Німеччини планує купити додаткові 15 винищувачів F-35 у США. Про це напередодні повідомило Politico з посиланням на кілька джерел.
Тим самим ФРН планує збільшити запланований парк американських літаків п’ятого покоління з 35 до 50 одиниць. Перші вісім літаків Берлін отримає у 2026 році.
Видання пише, що переговори між Німеччиною та США, про які публічно не повідомлялося, відбуваються у складний момент для європейської оборонної співпраці. Начебто кілька днів тому між Берліном та Парижем загострилася напруженість з приводу Future Combat Air System (FCAS), флагманської європейської програми винищувачів наступного покоління, після того, як французькі промислові компанії наполягли на тому, щоб взяти на себе 80% робіт із розробки центральних компонентів літака.
“Ми вирішили остаточно прояснити це питання протягом наступних кількох місяців. Розбіжності щодо складу цього консорціуму поки що не врегульовані”, – заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у середу на зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте в Берліні.
Зазначається, що обговорення нової угоди щодо F-35 знаменує собою помітний зсув для ФРН, яка публічно виступала за FCAS як основу європейського суверенітету.
Очікується, що на зустрічі між Мерцем та президентом Франції Еммануелем Макроном пізніше цього місяця в Берліні будуть обговорюватись і проблема FCAS, і ширший напрямок європейської оборонної співпраці.
Тим часом міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус зустрінеться зі своїм американським колегою Пітом Хегсетом наступного тижня. При цьому залишається неясним, чи будуть тоді завершені переговори щодо F-35.
Раніше ЗМІ повідомляли, що Німеччині витратить майже 10,5 млрд доларів на купівлю 35 винищувачів F-35. Постачання літаків заплановані на 2026-29 роки.
Також ЗМІ писали, що у Німеччині стурбовані, що США можуть “відключити” їхні F-35. Проблема полягає у наявності функції Kill Switch, яка дозволяє дистанційно відключати літаки.
Blog
-
Німеччина збільшить закупівлі винищувачів F-35 – ЗМІ
-
Україна назвала потреби на 2026 рік, а ЄС шукає джерела фінансування
Україна наступного року потребуватиме понад 40 млрд дол. зовнішньої фінансової підтримки. ЄС вже терміново шукає кошти для покриття дефіциту бюджету України 2026 р. Звідки можна взяти гроші? На цей рік грошей вистачить Нещодавно в Україні переписали бюджет, аби залатати дірку, яка утворилася через зростання витрат на закупівлю зброї. Гроші перерозподілили таким чином, аби їх вистачило на військові потреби. Наразі в Україні вважають, що коштів на цей рік вистачить. “Уряд наприкінці червня подав зміни до закону про державний бюджет, де передбачив збільшення видатків на обороноздатність країни майже на 10 млрд дол. Це допоможе ефективно протидіяти ворогу”,- сказав прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він підкреслив, що завдяки економічному відновленню та проведеним реформам за перші п’ять місяців 2025 р.вдалося перевиконати дохідну частину держбюджету на 1 млрд дол.
Загалом витрати України на оборону та безпеку у 2025 р. складуть близько 50 млрд дол., що становить 26% ВВП. При цьому власні доходи держбюджету очікуються на рівні 48,5 млрд дол. Бюджет на закупівлю зброї так само рекордний і складе 16,4 млрд дол. “Таким чином зовнішнє фінансування критично важливе для нас, адже дозволяє Україні спрямовувати власні ресурси на захист нашої країни”,- сказав він. За даними Шмигаля, Україні вдалося залучити вже 22 млрд дол. міжнародної фінансової допомоги. Скільки грошей потрібно на наступний рік Тож, гроші на цей рік є, час замислитись про наступний. Він буде для нашої країни непростим.
В Україні вже підрахували скільки нам потрібно буде коштів, аби пройти 2026 р.
Шмигаль заявив, що у 2026 р. Україна потребуватиме зовнішньої фінансової підтримки у розмірі понад 40 млрд дол. Про це він повідомив на засіданні Керівного комітету платформи Української платформи донорів (URC-2025) у Римі.
Прем’єр сказав, що 2026 р. стане випробуванням, оскільки потреби країни у зовнішньому фінансуванні і надалі перевищуватимуть 40 млрд дол. Тож ключовим завданням має стати напрацювання механізмів та інструментів, які дозволять залучити ці кошти.
Він заявив, що уряд активно веде перемовини з міжнародними партнерами щодо підтримки у 2026 р.
За його словами, наступний бюджетний цикл потребуватиме особливої уваги, адже 2026 р., несе багато невизначеності.
Через невпевненість у міжнародній підтримці наступного року, Україна навіть попросила частину траншу, який МВФ мав надати цього року перенести на 2026 р. “Україна звернулась до Фонду із проханням зменшити розмір наступного траншу із раніше запланованих 0,92 млрд дол. до 0,4 млрд дол. Загальний розмір залишку фінансування за програмою від цього не зміниться, різниця буде розподілена під час наступних переглядів. Це вкладається в логіку економії доступних ресурсів “зараз”, через більшу невизначеність із фінансуванням “завтра”, про що неодноразово наголошую останнім часом. Ситуація із залученням коштів партнерів у 2026 р. є набагато більш невизначеною”,– зазначив Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев. Своєю чергою міністр фінансів Сергій Марченко сказав про те, що наступного року треба буде серйозно скоротити бюджет. “Наступного року нам потрібно скоротити за базовим сценарієм дефіцит до 9,9% з 19,4% ВВП. Щоб зрозуміти, наскільки це складно і наскільки це великі цифри – йдеться про сотні мільярдів гривень менше видатків, якщо порівнювати з тим бюджетом, який ми зараз маємо”, – сказав він. ЄС шукає кошти для України ЄС терміново розглядає варіанти покриття потенційного дефіциту бюджету України на наступний рік, який може сягнути 19 млрд дол. Необхідність у пошуку нових джерел фінансування зумовлена зменшенням підтримки з боку США та згасанням надій на швидке припинення вогню у війні з Росією.
Європейська комісія обговорює з країнами-членами ЄС кілька основних варіантів: військова підтримка України у вигляді “позабюджетних” грантів. Прискорення виплат за кредитами за програмою підтримки G7 на 50 млрд дол. Більш ефективне використання знерухомлених у ЄС російських державних активів. “Зростає занепокоєння щодо наступного року. Багато зацікавлених сторін, які розраховували на угоду про припинення вогню цього року, змушені перераховувати свої витрати і усвідомлюють, що існує фінансова діра, як не крути”, – сказав високопосадовець ЄС у коментарі Financial Times. Терміновість пошуку фінансування пов’язана також із розбіжностями в оцінках. МВФ вважає, що потреби України на наступний рік покриті, однак цей прогноз базується на припущенні, що війна завершиться цього року або в середині 2026 р. У Києві та Брюсселі цей сценарій вважають малоймовірним.
Мета ЄС – забезпечити потреби Києва заздалегідь, до настання зими, особливо враховуючи невизначеність щодо подальшої військової підтримки з боку США.
Один із варіантів, запропонований Києвом країнам G7, полягає в тому, щоб європейські союзники надавали військову допомогу у вигляді двосторонніх грантів, які б враховувалися як внесок у досягнення цільового показника НАТО щодо збільшення національних витрат на оборону до 5% ВВП. Це дозволило б одночасно підтримати Україну та виконати власні оборонні зобов’язання.
Усвідомлення того, що війна буде довгою, а підтримка з боку США – ненадійна, змушує ЄС переходити від ситуативних пакетів допомоги до пошуку більш креативних, довгострокових та сталих механізмів фінансування України.
Розглянуті варіанти демонструють готовність ЄС розширювати фінансові та юридичні межі, щоб забезпечити стабільність України. Особливо це стосується ідеї більш агресивного використання заморожених російських активів, що свідчить про посилення позиції “Росія має заплатити”.
Фактично, ЄС намагається збудувати для України фінансовий “захисний мур” на 2026 р. ще до того, як може виникнути криза фінансування через політичні зміни у США чи “втому від війни”. Успіх цих зусиль напряму визначить здатність України продовжувати оборону та підтримувати макроекономічну стабільність протягом наступного року. Де ще можна взяти кошти? Україна зараз має три великі лінії міжнародного фінансування, які вона хоче розтягнути хоча б до 2027 р. Це програма МВФ на 15,5 млрд дол., програма Ukraine Facility від ЄС на 50 млрд євро та програма ERA від “Великої сімки” на 50 млрд дол., які погашатимуться коштом заморожених активів РФ.
Але цих коштів не вистачить. Тож варто шукати внутрішні ресурси.
Мінфін вважає, що дуже бажано обійтися без підвищення податків. Вони, на його думку, і так достатньо високі в Україні.
Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі “АНТС”, вважає, що є простір для урізання бюджетних видатків, зокрема в зменшенні кількості державних установ.
Гетман, своєю чергою, вважає можливим підняття комунальних тарифів наступного року – до ринкового рівня. Це дасть змогу отримати додаткові гроші для державного бюджету від енергетичних компаній, як-от “Енергоатом”та “Нафтогаз”.
Ще один ресурс -резерви НБУ, які нині становлять 44,5 млрд дол. Вони теж можуть бути використані для фінансування державного бюджету.
Вікторія Хаджирадєва -
Сенченко розповів про тактику Дюбуа у реванші з Усиком
Ексчемпіон світу з боксу, українець В’ячеслав Сенченко поділився своїми очікуваннями від поєдинку Олександра Усика і Даніеля Дюбуа.
Сенченко зазначив, що британський боксер буде прагнути нокаутувати українця.
“Дюбуа намагатиметься нокаутувати Усика. Від нього буде виходити пресинг.
Думаю, що Даніель працюватиме першим номером. Він займатиме центр рингу, намагатиметься зближуватися і там пробивати в корпус і аперкоти”, – сказав Сенченко для sport-express.ua.
Як відомо, реванш Усика з Дюбуа відбудеться 19 липня на стадіоні Вемблі в Лондоні.
Раніше шоумен Джо Роган розкрив фінансові деталі реваншу між Усиком і Дюбуа, назвавши суму заробітку боксерів. -
Росіяни пошкодили три медзаклади на Харківщині
Російські війська під час нічного обстрілу пошкодили три медичних заклади в Харківській області. Про це повідомила пресслужба Міністерства охорони здоров’я у п’ятницю, 11 липня.
Так, росіяни пошкодили пологовий будинок, стоматологічну поліклініку та міську лікарню.
У пологовому будинку пошкоджено понад 40 вікон. За інформацією обласної прокуратури, медичну допомогу надали шістьом постраждалим, серед яких – три жінки та їхні діти: троє хлопчиків, двоє з яких народилися вчора, а один – 8 липня. У матерів та немовлят діагностовано гостру стресову реакцію.
Вони перебували в пологовому будинку, який сьогодні опинився під атакою російських дронів.
Стоматологічна поліклініка через влучення дрона зазнала значних руйнувань та не підлягає відновленню.
У міській лікарні у Чугуєві вибито понад 200 вікон та 100 дверей, поранення отримали двоє працівників та двоє пацієнтів.
Загалом, за даними Харківської ОВА, минулої доби в області внаслідок обстрілів одна людина загинула, 14 – постраждали.
-
У Житомирі загинула 6-річна дитина, випавши з вікна багатоповерхівки
У Житомирі випавши з вікна на четвертому поверсі багатоповерхівки, загинула 6-річна дівчинка. Про це 11 липня повідомляє ГУНП у Житомирській області.
Зазначається, що повідомлення про трагедію надійшло до поліції 9 липня близько 5:45. За словами перехожого, на тротуарі неподалік багатоповерхівки він виявив тіло дитини. Біля неї була москітна сітка, що вказувало на ймовірне падіння з вікна.
Правоохоронці попередньо з’ясували, що вранці 6-річна дитина випала з вікна 4-го поверху, яке було відчинене. У цей час усі члени родини спали.
Слідчі встановлюють всі причини та обставини події. -
В Україні загинули найманці РФ із 28 країн – ЗМІ
За Росію у війні проти України загинуло вже понад 500 іноземців із 28 країн, включаючи США та Шрі-Ланку. Про це йдеться у спільному звіті російської служби BBC та Медіазони, оприлюдненому в п’ятницю, 11 липня.
“Це лише ті мешканці іноземних держав, які на момент підписання контракту не мали російського громадянства і чию загибель вдалося підтвердити на основі відкритих джерел – повідомлень влади, публікацій родичів у соцмережах чи фотографій могил. Реальні цифри втрат іноземних громадян, які воювали в Україні на боці Росії, будуть набагато вищими”, – пишуть журналісти.
Вказано, що за кількістю загиблих серед іноземців, найімовірніше, лідирує КНДР. Але пересічні північнокорейці не користуються соцмережами, а офіційний Пхеньян приховує дані про свої втрати, тому в цих даних наразі не вказані імена жодного загиблого з Північної Кореї через неможливість встановлення.
Розвідка Південної Кореї оцінює, що на фронті загинуло близько 600 північнокорейських солдатів.
Серед загиблих іноземців, чиї особи журналістам вдалося встановити, найбільше громадян Таджикистану (72 особи) і Узбекистану (66 осіб).
В обох випадках більше половини загиблих – це ті, хто вирушив на фронт із російських колоній – 43 особи з Таджикистану та 46 людей з Узбекистану спробували «обнулити» тюремне ув’язнення, найчастіше підписуючи контракти з ПВК «Вагнера».
Також журналісти змогли встановили імена вже 118 139 російських військових, які загинули під час повномасштабного вторгнення в Україну. -
Євген Кот і Наталія Татарінцева охрестили донечку Лелю
Український хореограф Євген Кот і його дружина Наталія Татарінцева відзначили одразу дві важливі події в родині – перший день народження донечки Лелі та її хрестини.
10 липня, коли дівчинці виповнився рік, батьки провели таїнство хрещення й поділилися світлинами з церемонії у Instagram.
“10.07.25 – Хрещення нашої квіточки Кот Леля Євгенівна” – поділилася емоціями Наталія.
Для події родина обрала світлі, елегантні образи. Наталія зʼявилася у витонченій білій сукні, Євген – у лаконічній світлій сорочці та класичних брюках. Маленька Леля була в ніжному білому вбранні, що підкреслювало урочистість моменту.
Свято пройшло в теплій, родинній атмосфері. Посмотреть эту публикацию в Instagram -
Ситуація зі світлом краще ніж торік: оновлений прогноз | Юрій Шейко
Юрій Шейко, Перший заступник міністра енергетики України
Підписуйтесь на канал та натискайте на дзвоник, аби бути в курсі усіх актуальних тем у Парламенті.
Долучайтесь до наших соцмереж:
https://www.facebook.com/radatvchannel
https://www.instagram.com/tv_rada
https://telegram.me/tv_rada
https://vm.tiktok.com/ZM8MbP1JV#енергетика #електроенергія #відключеннясвітла #Міненерго #ЮрійШейко #новини #Україна #станЕнергосистеми #Укренерго #підготовкаДоЗими #спека #АЕС #ТелеканалРада #єдиніновини
-
Воротар Бешикташа зухвало пообіцяв “вибити” Шахтар з Ліги Європи
Воротар Бешикташа Мерт Гюнок прокоментував участь своєї команди в Лізі Європи.
Турецький футболіст впевнений, що “орли” подолають Шахтар, який, за його словами, на 99% пройшов у наступний раунд відбору.
“Ми змушені почати раніше, нам протистоятиме серйозна команда. Незабаром ми зіграємо проти Шахтаря.
Арда Туран добре проявив себе на чолі Еюпспора в минулому сезоні. Він добре зарекомендував себе за останні два сезони. Зараз він спеціаліст, який представляє Туреччину в Європі. Він вирушить у подорож із Шахтарем. Звичайно, він захоче нас пройти.
Важливо йти крок за кроком. Тому ми почнемо з протистояння з Шахтарем, виб’ємо їх, а потім будемо чекати наступного суперника. Наша перша мета – потрапити в груповий етап. Після цього нам потрібно переглянути наш підхід”, – зазначив Гюнок.
Варто зазначити, що напередодні Шахтар у першому в цьому сезоні єврокубковому матчі забив одразу шість голів. -
Із затоплених будинків біля Львава врятували вісьмох людей
Біля Львова зі затоплених будинків врятували трьох дорослих та п’ятьох дітей. Про це повідомила пресслужба ДСНС у п’ятницю, 11 липня. Зазначається, що у зв’язку зі значними опадами на території Львівської області відбувся вихід з русел річок Щирка та Зубра у Львівському районі.
“Внаслідок негоди сталося підтоплення у Львові та на території 11 територіальних громад області, а саме: Кам’янка-Бузької, Глинянської, Давидівської, Зимноводівської, Оброшинської, Пустомитівської, Бродівської, Червоноградської, Сокільницької, Солонківської та Щирецької громад”, – йдеться в повідомленні.
Станом на ранок 11 липня рятувальники здійснили 56 виїздів для ліквідації наслідків негоди, відкачано 9 639 куб.м води. Також із затоплених будинків врятували вісьмох осіб, із них п’ятьох дітей.
До робіт з ліквідації наслідків стихії було залучено 179 рятувальників та 49 одиниць спеціальної техніки. Для відкачування води використовували також 21 мотопомпу.