Запуск дрона на литовську територію міг бути тестом “червоних ліній” НАТО і Литви. Таку думку у понеділок, 28 липня, висловив експерт із питань безпеки й оборони та ексофіцер ССО Литви Аурімас Навіс в коментарі Укрінформу.
“Ми мали б або заглушити цей дрон, або збити його за допомогою ППО. Те, що ми цього не зробили, свідчить про відсутність дієвих протоколів реагування на повітряні загрози в межах чинного законодавства. Ми все ще мріємо про мир і вважаємо, що перебуваємо в мирі – навіть говорячи про гібридну чи неконвенційну війну, ми відмовляємося діяти так, ніби маємо справу з реальним ворогом – Росією”, – зазначив Навіс.
За його словами, порушення повітряного простору Литви невідомим безпілотником також могло бути пов’язане з виступом міністерки оборони країни Довіле Шакалієне у США на Fox News, коли у відповідь на запитання журналіста про перемовини з Росією, вона процитувала Аль Капоне: “єдині хороші переговори – це ті, на яких на столі лежить пістолет”.
“Вона попередила, що Росія продовжує нарощувати свою армію та має імперські амбіції, і водночас чітко заявила: якщо Росія порушить будь-яке перемир’я, відповідь має бути “негайною і жорсткою”. Тож, з огляду на кремлівську логіку, цей інцидент не виглядає дивним”, – підкреслив експерт із безпеки.
При цьому Навіс не виключив, що запуск дрона по Вільнюсу міг бути ідеєю правителя Білорусі Олександра Лукашенка. Однак той навряд чи наважився б на будь-які дії без схвалення Кремля. А отже, за його совами, корінь проблеми все одно у Москві.
Blog
-
У Литві вважають, що РФ тестує їхні “червоні лінії”
-
Реактивні “шахеди”: Федоров попередив про нову загрозу
Росіяни вже модернізують свої “шахеди” так, щоб вони могли ефективніше уникати українських дронів-перехоплювачів. Про це у понеділок, 28 липня, розповів перший віцепрем’єр та міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в ефірі телемарафону.
Він нагадив, що розвиток дронових технологій у сучасній війні відбувається стрімко, змінюється тактика, з’являються нові рішення, і Україна має діяти на випередження.
“Ми щодня адаптуємо тактику, адже ворог швидко навчається та вдосконалює дрони. Уже інтегрують нові технічні можливості, які дозволяють ‘шахедам’ обминати наші перехоплювачі”, – заявив Федоров.
Він попередив, що у найближчому майбутньому Росія почне масово використовувати реактивні дрони, тому Україна вже зараз має шукати відповідь на ці загрози. Чиновник також додав, що сьогоднішні ефективні системи перехоплення можуть стати недостатніми вже завтра.
Наразі, за словами Федорова, Україна уклала контракти з щонайменше чотирма технологічними компаніями, які займаються створенням сучасних перехоплювачів.
“Є проривні технології, які раніше займали б роки розробки, а ми вже їх запускаємо у виробництво. Тепер головне масштабувати ці рішення”, – пояснив міністр.
Водночас він підкреслив, що Росія продовжує атакувати критичну інфраструктуру та підприємства, що займаються виробництвом БПЛА. Через це українському бізнесу доводиться регулярно змінювати локації, працювати над захистом виробництва. -
Яйця по 17 грн: суд заочно арештував підозрювану
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) заочно арештував власницю двох компаній-постачальниць продуктів для ЗСУ, яка фігурує у корупційній справі про закупівлю яєць по 17 гривень за штуку. Про це у понеділок, 28 липня, повідомили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП).
Зазначається, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою було обрано за клопотанням детективів Національного антикорупційного бюро (НАБУ), погодженим із прокурорами САП.
Після затримання підозрюваної й доправлення її до органу досудового розслідування, слідчий суддя вирішуватиме, чи застосовувати до неї обраний запобіжний захід.
“Злочинна схема полягала у визначенні завищених цін на найбільш затребувані продукти й занижених на менш затребувані. Її реалізація призвела до того, що протягом серпня – грудня 2022 року дві компанії-постачальниці незаконно одержали понад 733 млн грн із бюджету”, – йдеться у повідомленні ВАКС.
Ім’я підозрюваної у САП не називають, але у Центрі протидій корупції (ЦПД) зазначили, що йдеться про Тетяну Глиняну.
У квітні НАБУ і САП повідомили про підозри Глиняній та іншим фігурантам цієї оборудки, внаслідок якої під час закупівель Міноборони харчів для війська розікрали понад 733 мільйони гривень. Тоді ж антикорупційні органи оголосили Глиняну у розшук.
У ЦПД додали, що клопотання про обрання запобіжного заходу, яке мало б розглянутися протягом 72 годин, перебувало на розгляді слідчого судді ВАКС понад три місяці.
Зазначається, що заочний арешт підозрюваної дозволить детективам НАБУ розпочати процес екстрадиції Глиняної. -
На Сумщині БПЛА атакували магазин, є постраждала
Росіяни увечері в понеділок, 28 липня, атакували Буринську громаду Сумської області чотирма ударними БпЛА. Про це повідомив очільник Сумської ОВА Олег Григоров.
Він зазначив, що внаслідок удару окупантів зруйновано місцевий магазин.
Також постраждала одна з продавчинь, якій надали медичну допомогу, загрози життю немає.
Крім того зафіксовано пошкодження житлових будинків, будинку культури, нежитлових приміщень та автомобілів. -
Донецьк під атакою БПЛА – соцмережі
Пізно увечері в понеділок, 28 липня, безпілотники атакували тимчасово окупований Донецьк, повідомляє низка Telegram-каналів, додаючи відео, зняте очевидцями.
Зазначається, що ціллю атаки ймовірно став залізничний вузол. Окрім того, повідомляється, що принаймні у частині міста зникло світло.
На знятих очевидцями відео видно спалахи на землі. -
Сенатор Грем: Путін серйозно прорахувався з Трампом
Американський сенатор Ліндсі Грем заявив, що російський диктатор Володимир Путін “серйозно прорахувався”, коли говорив з президентом Дональдом Трампом про можливий мир в Україні, а потім завдавав ударів по мирних містах. Про це Грем у понеділок, 28 липня, написав у соцмережі X.
“Повністю розумію розчарування президента Дональда Трампа через продовження атак Росії проти України, що свідчить про відсутність реального бажання Путіна сісти за стіл мирних переговорів. Путін серйозно прорахувався з президентом Трампом”, – написав Грем.
Сенатор також зауважив, що Китай та Індія підтримують оборонно-промисловий комплекс Росії, тому мають сплатити за це “давно назрілу ціну”.
Він наголосив, що Конгрес має переважну двопартійну підтримку для того, щоб допомогти президенту Трампу в його зусиллях, спрямованих на залучення сторін до переговорів.
Як відомо, сенатор Ліндсі Грем є одним зі співавторів законопроєкту про запровадження санкцій проти РФ, якщо Кремль зриватиме мирні переговори щодо України. Зокрема документом пропонується встановити тариф у 500% на імпорт у США товарів із країн, які купують російську нафту, газ, уран та іншу сировину.
Як повідомлялося, сьогодні Трамп оголосив про намір скоротити ультиматум для Путіна з метою примушення його до укладення угоди про мир в Україні до 10-12 днів.
Згодом американський лідер заявив, що у нього нема бажання зустрічатися з Путіним чи вести з ним чергові телефонні переговори – вже шості у поточному році.
Російські акції обвалилися через заяву Трампа -
Ярмоленко розкрив терміни завершення своєї кар’єри
Нападник Динамо Андрій Ярмоленко підтвердив, що завершить кар’єру після наступного сезону.
Про це Ярмоленко розповів на пресконференції, присвяченій матчу-відповіді проти Хамрун Спартанс.
Гравця запитали, чи справді він має намір завершити кар’єру, і він підтвердив. “Ну, я вже сказав, що це останній сезон для мене. І від своїх слів я не відмовляюся. Тому на даний момент це так. І зараз для мене найголовніше віддати всі сили, щоб команда грала в Лізі чемпіонів, я маю на увазі – в основній сітці, а також знову стала чемпіоном України і здобула Кубок України. Тому я вважаю, що поки не мій час. Ми говоримо зараз про цілі команди, про нашу гру, а не про мене особисто. Тому я думаю, що про мене особисто поговоримо в кінці цього сезону” -
Угода Трампа з ЄС. Проблеми для Росії
США і Євросоюз домовилися про параметри торговельної угоди. Президент США Дональд Трамп зустрівся з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у своєму гольф-клубі в Шотландії. Його поїздку називали приватним візитом.
На пресконференції за підсумками зустрічі Трамп оголосив, що тариф на імпорт у США з країн Євросоюзу становитиме не менше 15% (раніше він говорив про ставку в 30%). Крім того, за його словами, країни ЄС закуплять у США військову техніку, енергоносії на 750 млрд доларів у найближчі чотири роки, а також інвестують в американську економіку 600 млрд доларів. При цьому 50-відсоткові мита на сталь і алюміній, які Трамп ввів на імпорт з усіх країн світу, залишаться чинними і для ЄС.
Реакція на угоду
“Це хороша угода для всіх, — сказав Трамп. — Вона зробить нас ближчими. У певному сенсі це партнерство”. Фон дер Ляєн охарактеризувала домовленість як “велику угоду”, досягнуту шляхом “важких переговорів”.
На США і Євросоюз припадає майже третина всього обсягу світової торгівлі товарами та послугами. Імпорт товарів із ЄС у США помітно перевищує експорт американських товарів до Європи (за даними за 2024 рік — 606 млрд доларів проти 370 млрд), і Трамп вважає цей дефіцит серйозною проблемою. Він погрожував з 1 серпня встановити на європейський імпорт 30-відсоткові мита, якби США і ЄС не вдалося домовитися.
Багато коментаторів відзначають, що така угода — це не оптимальний для Євросоюзу варіант, але вона все ж краща за невизначеність.
Водночас окремі питання про зміст угоди залишаються поки без відповіді. Наприклад, учасники переговорів заявили пресі, що мита на деякі, хоч і дуже небагато, американські товари Європа все ж введе або збереже. На які саме — поки невідомо.
Крім того, питання для Трампа було не лише в митах: він багато скаржився на жорсткі правила, якими Європа, на його думку, дискримінує американських виробників. Результат переговорів з цього питання також поки невідомий.
Шансів у ЄС не було?
Кілька чиновників Європейського Союзу, відповідальних за переговори щодо торговельної угоди з США, яка була підписана в неділю, вважають, що вона є найменш поганим варіантом із усіх можливих, йдеться в публікації Bloomberg.
Хоча офіційно торговими питаннями ЄС займається Європейська комісія, угода між її президентом Урсулою фон дер Ляєн і президентом США Дональдом Трампом, згідно з якою США введуть 15-відсоткові мита на більшість європейських імпортних товарів, була сформована національними урядами, які зв’язали руки переговорникам.
Головною перешкодою, з якою стикалися переговорники ЄС протягом усього процесу, було те, що національні уряди, особливо ключові в Берліні та Парижі, не були готові ризикувати економічними втратами, щоб змусити Трампа піти на поступки.
Сама фон дер Ляєн нічого не зробила, щоб протистояти цьому, і швидко відступила від початкової мети ЄС – досягнення взаємовигідної та збалансованої угоди.
Вона назвала угоду “найкращим, що ми могли отримати”.
Джерела агентства розповіли, що тиждень тому посланцям ЄС було сказано, що у них є два варіанти: погодитися на 15-відсоткові мита, запропоновані Трампом, або прийняти відповідні заходи. Але послів попередили, що для ефективної відповіді ЄС має бути готовий діяти спільно і готовий до болючих наслідків. Країни-члени не були готові ні до того, ні до іншого.
Як зазначає агентство, у ході переговорів із США європейські столиці послідовно зосереджувалися на захисті своїх національних інтересів, а не на формуванні міцної європейської позиції, і шукали рішення, які б мінімізували короткострокові ризики для своїх ключових галузей.
Частково це пов’язано з політичною слабкістю Німеччини та Франції, де і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, і президент Еммануель Макрон стикаються з загрозою з боку правих популістів, готових використати будь-який удар по економіці як зброю, зазначається в публікації.
Ще одним аспектом є побоювання щодо залежності від США у питаннях безпеки та занепокоєння, що Трамп може відповісти на торговельний тиск скороченням підтримки України у її боротьбі проти російської агресії.
Також у публікації йдеться, що Єврокомісія зіткнулася з шквалом вимог від країн-членів ЄС про виключення низки товарів зі списку, що підлягають відповідним митам. Більшість запитів були продиктовані національними інтересами, а не прагненням виробити єдину позицію Європи.
За словами джерел, якби Комісія задовольнила всі ці прохання, у списках нічого не залишилося б.
Крім того, Мерц неодноразово закликав до швидкої та простої угоди, не уточнюючи, що це означає, і в приватних розмовах скаржився на те, що чиновники ЄС застрягли в деталях.
Проблеми для Росії
Пізніше голова Єврокомісії провела ще одну зустріч із журналістами. Серед переваг угоди вона виділила розширення закупівель американських енергоносіїв.
“Ми замінимо російський газ і нафту значними закупівлями в США зрідженого природного газу, нафти та ядерного палива”, — сказала вона.
“Сьогоднішня угода створює визначеність у часи невизначеності. Вона приносить стабільність і передбачуваність для громадян і бізнесів по обидва боки Атлантики”, — вважає фон дер Ляєн. -
В Росії відреагували на “ультиматум” Трампа
Президент США Дональд Трамп нібито “наближається до війни з Росією”. Про це заявив заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв у соцмережі Х.
Російський чиновник стверджує, що Трамп “грає в гру ультиматумів з Росією”, але має пам’ятати, що РФ – “це не Ізраїль і навіть не Іран”.
“Кожен новий ультиматум – це загроза і крок до війни. Не між Росією та Україною, а з його власною країною. Не йдіть шляхом “Сонного Джо” (так республіканці називали попереднього президента США Джозефа Байдена, – ред.)!” – резюмував Медвєдєв. Скриншот допису Медвєдєва Зазначимо, Трамп оголосив про намір скоротити ультиматум для Путіна з метою примушення його до укладення угоди про мир в Україні до 10-12 днів.
Американський лідер також заявив, що у нього нема бажання зустрічатися з Путіним чи вести з ним чергові телефонні переговори – вже шості у поточному році.
Російські акції обвалилися через заяву Трампа -
Україна одержала від Латвії першу партію БТР Patria
Україна отримала першу партію бронетранспортерів Patria 6х6 від Латвії. Загалом буде передано 42 такі бронемашини. Про це заявив міністр оборони України Денис Шмигаль у своєму Telegram після розмови зі своїм латвійським колегою Андрісом Спрудсом.
Міністр не озвучив кількість бронетранспортерів, отриманих у першій партії, але подякував за внесок Латвії у зміцнення обороноздатності України.
За його словами, вони обговорили потреби українських військових та спільне виробництво дронів для України.
“Домовилися про наступні кроки співпраці. Серед них – активізувати наш діалог з країнами Нордично-Балтійської вісімки”, – резюмував Шмигаль. Бронетранспортер Patria 6×6 розроблений у Фінляндії, а його серійне виробництво налагоджене в Латвії, де з 2024 року працює підприємство Defence Partnership Latvia.
Потужності заводу дозволяють виготовляти до 160 одиниць цієї техніки щороку. Patria 6×6 перебуває на озброєнні збройних сил Фінляндії, Швеції та Латвії.
Машина призначена насамперед для транспортування особового складу, проте може адаптуватися для виконання інших завдань. Залежно від комплектації, її можна оснастити Patria 6×6 кулеметами, 25/30-мм бойовими модулями або 120-мм мінометною системою Patria Nemo.
Максимальна швидкість бронетранспортера- до 100 км/год. Загальна маса – близько 24 тонн.