Росіяни увечері в понеділок, 28 липня, атакували Буринську громаду Сумської області чотирма ударними БпЛА. Про це повідомив очільник Сумської ОВА Олег Григоров.
Він зазначив, що внаслідок удару окупантів зруйновано місцевий магазин.
Також постраждала одна з продавчинь, якій надали медичну допомогу, загрози життю немає.
Крім того зафіксовано пошкодження житлових будинків, будинку культури, нежитлових приміщень та автомобілів.
Blog
-
На Сумщині БПЛА атакували магазин, є постраждала
-
Донецьк під атакою БПЛА – соцмережі
Пізно увечері в понеділок, 28 липня, безпілотники атакували тимчасово окупований Донецьк, повідомляє низка Telegram-каналів, додаючи відео, зняте очевидцями.
Зазначається, що ціллю атаки ймовірно став залізничний вузол. Окрім того, повідомляється, що принаймні у частині міста зникло світло.
На знятих очевидцями відео видно спалахи на землі. -
Сенатор Грем: Путін серйозно прорахувався з Трампом
Американський сенатор Ліндсі Грем заявив, що російський диктатор Володимир Путін “серйозно прорахувався”, коли говорив з президентом Дональдом Трампом про можливий мир в Україні, а потім завдавав ударів по мирних містах. Про це Грем у понеділок, 28 липня, написав у соцмережі X.
“Повністю розумію розчарування президента Дональда Трампа через продовження атак Росії проти України, що свідчить про відсутність реального бажання Путіна сісти за стіл мирних переговорів. Путін серйозно прорахувався з президентом Трампом”, – написав Грем.
Сенатор також зауважив, що Китай та Індія підтримують оборонно-промисловий комплекс Росії, тому мають сплатити за це “давно назрілу ціну”.
Він наголосив, що Конгрес має переважну двопартійну підтримку для того, щоб допомогти президенту Трампу в його зусиллях, спрямованих на залучення сторін до переговорів.
Як відомо, сенатор Ліндсі Грем є одним зі співавторів законопроєкту про запровадження санкцій проти РФ, якщо Кремль зриватиме мирні переговори щодо України. Зокрема документом пропонується встановити тариф у 500% на імпорт у США товарів із країн, які купують російську нафту, газ, уран та іншу сировину.
Як повідомлялося, сьогодні Трамп оголосив про намір скоротити ультиматум для Путіна з метою примушення його до укладення угоди про мир в Україні до 10-12 днів.
Згодом американський лідер заявив, що у нього нема бажання зустрічатися з Путіним чи вести з ним чергові телефонні переговори – вже шості у поточному році.
Російські акції обвалилися через заяву Трампа -
Ярмоленко розкрив терміни завершення своєї кар’єри
Нападник Динамо Андрій Ярмоленко підтвердив, що завершить кар’єру після наступного сезону.
Про це Ярмоленко розповів на пресконференції, присвяченій матчу-відповіді проти Хамрун Спартанс.
Гравця запитали, чи справді він має намір завершити кар’єру, і він підтвердив. “Ну, я вже сказав, що це останній сезон для мене. І від своїх слів я не відмовляюся. Тому на даний момент це так. І зараз для мене найголовніше віддати всі сили, щоб команда грала в Лізі чемпіонів, я маю на увазі – в основній сітці, а також знову стала чемпіоном України і здобула Кубок України. Тому я вважаю, що поки не мій час. Ми говоримо зараз про цілі команди, про нашу гру, а не про мене особисто. Тому я думаю, що про мене особисто поговоримо в кінці цього сезону” -
Угода Трампа з ЄС. Проблеми для Росії
США і Євросоюз домовилися про параметри торговельної угоди. Президент США Дональд Трамп зустрівся з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у своєму гольф-клубі в Шотландії. Його поїздку називали приватним візитом.
На пресконференції за підсумками зустрічі Трамп оголосив, що тариф на імпорт у США з країн Євросоюзу становитиме не менше 15% (раніше він говорив про ставку в 30%). Крім того, за його словами, країни ЄС закуплять у США військову техніку, енергоносії на 750 млрд доларів у найближчі чотири роки, а також інвестують в американську економіку 600 млрд доларів. При цьому 50-відсоткові мита на сталь і алюміній, які Трамп ввів на імпорт з усіх країн світу, залишаться чинними і для ЄС.
Реакція на угоду
“Це хороша угода для всіх, — сказав Трамп. — Вона зробить нас ближчими. У певному сенсі це партнерство”. Фон дер Ляєн охарактеризувала домовленість як “велику угоду”, досягнуту шляхом “важких переговорів”.
На США і Євросоюз припадає майже третина всього обсягу світової торгівлі товарами та послугами. Імпорт товарів із ЄС у США помітно перевищує експорт американських товарів до Європи (за даними за 2024 рік — 606 млрд доларів проти 370 млрд), і Трамп вважає цей дефіцит серйозною проблемою. Він погрожував з 1 серпня встановити на європейський імпорт 30-відсоткові мита, якби США і ЄС не вдалося домовитися.
Багато коментаторів відзначають, що така угода — це не оптимальний для Євросоюзу варіант, але вона все ж краща за невизначеність.
Водночас окремі питання про зміст угоди залишаються поки без відповіді. Наприклад, учасники переговорів заявили пресі, що мита на деякі, хоч і дуже небагато, американські товари Європа все ж введе або збереже. На які саме — поки невідомо.
Крім того, питання для Трампа було не лише в митах: він багато скаржився на жорсткі правила, якими Європа, на його думку, дискримінує американських виробників. Результат переговорів з цього питання також поки невідомий.
Шансів у ЄС не було?
Кілька чиновників Європейського Союзу, відповідальних за переговори щодо торговельної угоди з США, яка була підписана в неділю, вважають, що вона є найменш поганим варіантом із усіх можливих, йдеться в публікації Bloomberg.
Хоча офіційно торговими питаннями ЄС займається Європейська комісія, угода між її президентом Урсулою фон дер Ляєн і президентом США Дональдом Трампом, згідно з якою США введуть 15-відсоткові мита на більшість європейських імпортних товарів, була сформована національними урядами, які зв’язали руки переговорникам.
Головною перешкодою, з якою стикалися переговорники ЄС протягом усього процесу, було те, що національні уряди, особливо ключові в Берліні та Парижі, не були готові ризикувати економічними втратами, щоб змусити Трампа піти на поступки.
Сама фон дер Ляєн нічого не зробила, щоб протистояти цьому, і швидко відступила від початкової мети ЄС – досягнення взаємовигідної та збалансованої угоди.
Вона назвала угоду “найкращим, що ми могли отримати”.
Джерела агентства розповіли, що тиждень тому посланцям ЄС було сказано, що у них є два варіанти: погодитися на 15-відсоткові мита, запропоновані Трампом, або прийняти відповідні заходи. Але послів попередили, що для ефективної відповіді ЄС має бути готовий діяти спільно і готовий до болючих наслідків. Країни-члени не були готові ні до того, ні до іншого.
Як зазначає агентство, у ході переговорів із США європейські столиці послідовно зосереджувалися на захисті своїх національних інтересів, а не на формуванні міцної європейської позиції, і шукали рішення, які б мінімізували короткострокові ризики для своїх ключових галузей.
Частково це пов’язано з політичною слабкістю Німеччини та Франції, де і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, і президент Еммануель Макрон стикаються з загрозою з боку правих популістів, готових використати будь-який удар по економіці як зброю, зазначається в публікації.
Ще одним аспектом є побоювання щодо залежності від США у питаннях безпеки та занепокоєння, що Трамп може відповісти на торговельний тиск скороченням підтримки України у її боротьбі проти російської агресії.
Також у публікації йдеться, що Єврокомісія зіткнулася з шквалом вимог від країн-членів ЄС про виключення низки товарів зі списку, що підлягають відповідним митам. Більшість запитів були продиктовані національними інтересами, а не прагненням виробити єдину позицію Європи.
За словами джерел, якби Комісія задовольнила всі ці прохання, у списках нічого не залишилося б.
Крім того, Мерц неодноразово закликав до швидкої та простої угоди, не уточнюючи, що це означає, і в приватних розмовах скаржився на те, що чиновники ЄС застрягли в деталях.
Проблеми для Росії
Пізніше голова Єврокомісії провела ще одну зустріч із журналістами. Серед переваг угоди вона виділила розширення закупівель американських енергоносіїв.
“Ми замінимо російський газ і нафту значними закупівлями в США зрідженого природного газу, нафти та ядерного палива”, — сказала вона.
“Сьогоднішня угода створює визначеність у часи невизначеності. Вона приносить стабільність і передбачуваність для громадян і бізнесів по обидва боки Атлантики”, — вважає фон дер Ляєн. -
В Росії відреагували на “ультиматум” Трампа
Президент США Дональд Трамп нібито “наближається до війни з Росією”. Про це заявив заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв у соцмережі Х.
Російський чиновник стверджує, що Трамп “грає в гру ультиматумів з Росією”, але має пам’ятати, що РФ – “це не Ізраїль і навіть не Іран”.
“Кожен новий ультиматум – це загроза і крок до війни. Не між Росією та Україною, а з його власною країною. Не йдіть шляхом “Сонного Джо” (так республіканці називали попереднього президента США Джозефа Байдена, – ред.)!” – резюмував Медвєдєв. Скриншот допису Медвєдєва Зазначимо, Трамп оголосив про намір скоротити ультиматум для Путіна з метою примушення його до укладення угоди про мир в Україні до 10-12 днів.
Американський лідер також заявив, що у нього нема бажання зустрічатися з Путіним чи вести з ним чергові телефонні переговори – вже шості у поточному році.
Російські акції обвалилися через заяву Трампа -
Україна одержала від Латвії першу партію БТР Patria
Україна отримала першу партію бронетранспортерів Patria 6х6 від Латвії. Загалом буде передано 42 такі бронемашини. Про це заявив міністр оборони України Денис Шмигаль у своєму Telegram після розмови зі своїм латвійським колегою Андрісом Спрудсом.
Міністр не озвучив кількість бронетранспортерів, отриманих у першій партії, але подякував за внесок Латвії у зміцнення обороноздатності України.
За його словами, вони обговорили потреби українських військових та спільне виробництво дронів для України.
“Домовилися про наступні кроки співпраці. Серед них – активізувати наш діалог з країнами Нордично-Балтійської вісімки”, – резюмував Шмигаль. Бронетранспортер Patria 6×6 розроблений у Фінляндії, а його серійне виробництво налагоджене в Латвії, де з 2024 року працює підприємство Defence Partnership Latvia.
Потужності заводу дозволяють виготовляти до 160 одиниць цієї техніки щороку. Patria 6×6 перебуває на озброєнні збройних сил Фінляндії, Швеції та Латвії.
Машина призначена насамперед для транспортування особового складу, проте може адаптуватися для виконання інших завдань. Залежно від комплектації, її можна оснастити Patria 6×6 кулеметами, 25/30-мм бойовими модулями або 120-мм мінометною системою Patria Nemo.
Максимальна швидкість бронетранспортера- до 100 км/год. Загальна маса – близько 24 тонн. -
Електричне аеротаксі вперше здійснило політ між аеропортами у Британії
Компанія Vertical Aerospace вперше у світі здійснила пілотований політ електричного аеротаксі нового покоління між двома діючими аеропортами, повідомляє New Atlas. Конвертоплан VX-4 подолав 27 км. Хоча маршрут був коротким, він проходив через звичайну повітряну зону.
Літальний апарат VX-4 поєднує в собі характеристики літака і гелікоптера: він злітає і сідає вертикально, але в польоті перемикається на горизонтальний режим. Таке поєднання особливо актуальне для міських умов, де немає місця для традиційних злітно-посадкових смуг. Пристрій керується пілотом, однак передбачається також дистанційне та автоматичне керування, що відкриває широкі можливості для пасажирських, рятувальних, медичних і навіть військових завдань.
VX-4 розрахований на чотирьох пасажирів і представлений у двох варіантах – повністю електричному та гібридному з додатковим генератором. Максимальна швидкість – до 185 км/год, висота польоту – до 550 м. Запас ходу електроверсії – приблизно 160 км, а з гібридною установкою – до 1600 км. Максимальна вантажопідйомність – 1100 кг. Фото: Vertical Aerospace Машина має вісім поворотних гвинтів на крилі: чотири з них – керовані, інші – фіксовані. Така конструкція забезпечує стійкий перехід між вертикальним злетом і горизонтальним польотом. Двигуни живляться від високощільних літій-іонних акумуляторів, які проходять сертифікацію за авіаційними стандартами. У разі відмови системи передбачено резервне джерело живлення.
Під час випробувань VX-4 практично не створював шуму чи тепла. Рівень шуму під час злету не перевищував 60 дБ, що відповідає фоновому шуму великого міста. Це робить апарат придатним для використання у міському середовищі, де традиційні вертольоти створюють дискомфорт.
Польоти були дозволені авіаційною владою Великої Британії. Тестові результати підтвердили, що технологія готова до інтеграції в наявну інфраструктуру. На кінець року запланований політ покращеної версії, після якого компанія сподівається завершити сертифікацію до 2028 року та вивести комерційний сервіс на ринок. -
Уряд призначив тимчасову голову Мінкульту
Кабмін України призначив тимчасову голову Міністерства культури – Тетяну Бережну. Про це свідчить допис премʼєр-міністра України Юлії Свириденко в Telegram.
“Уряд призначив Тетяну Бережну тимчасово виконувачкою обов’язків міністерки культури та стратегічних комунікацій”, – заявила вона.
За її словами, в умовах трансформації для міністерства критично важливо зберегти керованість, фінансову стійкість та живий діалог із культурною спільнотою.
“Саме тому обов’язки тимчасової очільниці доручено досвідченій управлінці з сильним бекграундом у держполітиці, міжнародних проєктах та роботі з партнерами”, – зазначила Свириденко. Бережна здобула вищу освіту в Національному університеті Києво-Могилянська академія, діставши ступінь бакалавра за напрямом Право та магістра зі спеціальності Правознавство.
Вона стажувалася у Парламенті Канади в межах Канадсько-української парламентської програми (CUPP), що стало для неї першим міжнародним досвідом у сфері державної політики.
Юридичну кар’єру вона розпочала ще у 2011 році в одному з провідних українських адвокатських об’єднань – “Василь Кісіль і Партнери”. У 2017 році здобула свідоцтво адвоката.
З 17 червня 2022 року вона обіймала посаду заступниці Міністра економіки. У 2025 році їй довірено представлення України на всесвітній виставці ЕКСПО в Осаці – як Генеральній комісарці.
Як ми вже писали, виконувачем обов’язків генерального директора Укроборонпрому призначано Германа Сметаніна.
Призначено гендиректорку Національного музею історії України -
Mitsubishi остаточно йде з Китаю після майже 30 років роботи
Mitsubishi зафіксувала різке падіння прибутків на початку 2025 року і офіційно оголосила про повний вихід з китайського ринку, повідомляє Carscoops. Після зупинки виробництва авто в Китаї у 2023 році автовиробник тепер остаточно припинив свою присутність у країні, де за останні роки місцеві компанії значно обігнали іноземних конкурентів, особливо у сфері електромобілів.
На початку липня Mitsubishi повідомила, що розірвала партнерство з Shenyang Aerospace Mit. Engine. Mfg. Ltd – спільним підприємством, яке з 1998 року випускало двигуни як для автомобілів під брендом Mitsubishi, так і для китайських марок. Після виходу Mitsubishi підприємство було перейменовано.
У компанії пояснили своє рішення “швидкою трансформацією автомобільної галуз” у Китаї. Mitsubishi почала випуск авто в КНР у 2012 році у партнерстві з GAC. Найбільш успішним був позашляховик Outlander, а пікові продажі досягали 144 тисяч авто на рік. Проте вже у 2023-му компанія вийшла з цього альянсу, фактично завершивши свою китайську стратегію.
Остаточне рішення про відхід з Китаю було ухвалене після оприлюднення фінансового звіту: операційний прибуток Mitsubishi у першому кварталі 2025 року впав на 84% у річному вимірі. За даними Nikkei Asia, чинні мита, запроваджені ще адміністрацією Дональда Трампа, обійшлися компанії у 14,4 млрд єн (близько $97 млн), через що прибуток знизився до 5,6 млрд єн (близько $35,5 млн).
Попри вихід із Китаю, Mitsubishi зберігає найсильніші позиції в Південно-Східній Азії, хоча й там продажі впали на 8,5% – до 54 тисяч авто за квартал. Цікаво, що продажі в Північній Америці зросли на 5%, хоча приріст забезпечили не США, а ринки Мексики та Канади.