Верховна Рада розгляне законопроєкт №11115 щодо регулювання діяльності Telegram та інших цифрових платформ. Він не передбачає заборони, але встановлює відповідальність платформи. Про це у середу, 25 березня, повідомив автор законопроєкту народний депутат Микола Княжицький.
За його словами, документ уже отримав одноголосну підтримку профільного парламентського комітету.
Необхідність регулювання, за його словами, обґрунтовується, зокрема, ризиками використання цифрових платформ російськими спецслужбами для вербування українців, координації диверсій, поширення фейків і дестабілізації ситуації в країні.
Окремо депутат звернув увагу на масштаб впливу Telegram в Україні. За даними опитування Ipsos, близько 62% українців використовують його як джерело інформації, а за іншими оцінками – понад 80%. Для порівняння, у країнах Європейського Союзу цей показник становить від 5% до 30%.
Пропонований на розгляд парламенту документ не передбачає заборони месенджерів, цензури чи обмеження анонімності користувачів, наголосив нардеп. Йдеться про встановлення базової відповідальності цифрових платформ.
Зокрема, пропонується зобов’язати такі сервіси:
У разі невиконання цих вимог передбачаються санкції – від фінансових до обмеження використання платформ державними органами, банками та установами, що працюють із персональними даними громадян.
“Українська держава повинна мати інструменти, щоб захистити своїх громадян. Це перший, я б сказав, максимально м’який крок. Якщо потрібно – до другого читання закон може бути посилений”, – заявив Княжицький.
За словами депутата, документ не протирічить європейському законодавству: після консультацій є принципове розуміння і підтримка підходу з боку Європейської комісії, з урахуванням воєнних умов України.
