Країни-члени НАТО в Європі почали активно готуватися до можливого протистояння з Росією, оскільки вони розуміють, що роль США в європейській безпеці може зменшитися. У листопаді у Трансильванії відбулися великі військові навчання, де європейські війська під керівництвом Франції тренувалися у відсутності американських військ. Американські війська вже почали зменшувати свою присутність у регіоні, зокрема у Румунії. Європейські посадовці виражають занепокоєння щодо рішень США, але публічно вони розуміють логіку американських дій. Росія, за даними німецької розвідки, може спробувати атакувати країну-члена НАТО протягом наступних чотирьох років.
Позначка: Агресія Росії
-
Туск нагадав союзникам про мету НАТО
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск нагадав союзникам, що НАТО створювалося для захисту Заходу від радянської – тобто російської – агресії. Про це Туск у суботу, 29 листопада написав у соцмережі X.
“Я хочу нагадати нашим союзникам, що НАТО було створено для захисту Заходу від радянської агресії, тобто від Росії”, – зазначив польський прем’єр.
За його словами, в основі Альянсу лежала солідарність, а не егоїстичні інтереси.
“Сподіваюся, що нічого не змінилося”, – резюмував Туск. -
План миру: 20 європарламентів видали спільну заяву
Очільники комітетів із закордонних справ 20 парламентарів країн Європи висловили свою позицію у спільній заяві, де стверджують, що жоден план, який виправдовує російську агресію, не може бути прийнятий для Європи. Вони наголосили, що завершення війни між Росією та Україною визначить безпеку Європи на довгий час і повинно ґрунтуватися на міжнародному праві та повазі до територіальної цілісності України. Підписанти заяви вказали, що мир повинен бути справедливим і сталим, і будь-які поступки агресора лише заохочать його до нових дій. Вони також наголосили на важливості безпеки для України і вимагають гарантій її безпеки, які мають бути юридично закріпленими та підкріпленими військовими засобами. Україна та США також продовжують працювати над спільними пропозиціями для досягнення миру.
-
Сенатор Грем закликав Конгрес оцінити Мирний план для України
Сенатор Ліндсі Грем закликав Конгрес США розглянути запропонований Мирний план між Україною та Росією. Цю думку представник Республіканської партії висловив 24 листопада на платформі X.
За його словами, запропонований план дає можливість завершити війну на умовах, які будуть справедливими та гідними для України.
“Конгрес також повинен мати змогу переглядати будь-який план, який передбачає майбутні гарантії безпеки – так само, як ми маємо право оцінювати будь-яку ядерну угоду з Іраном”, – зауважив Грем.
Сенатор також підкреслив, що стійкий мир в Україні має забезпечити запобігання новим агресивним діям з боку Росії. Він переконаний, що лише ретельний аналіз Мирного плану Конгресом сприятиме досягненню цієї мети.
The proposed Russia-Ukraine peace deal provides an opportunity to end the war honorably and justly. Congress should also have the ability to review a plan that includes any future security guarantees — just like we have the ability to review any Iran nuclear agreement. A…— Lindsey Graham (@LindseyGrahamSC) November 23, 2025
Нагадаємо, що за підсумками зустрічі делегацій США та України в Женеві підготовлено оновлений рамковий документ для подальшої роботи. Україна та Сполучені Штати домовилися продовжити роботу над спільними пропозиціями щодо угоди про мир. Про це свідчить їх спільна заява.
Переговори в Женеві: США анонсували оновлений план
-
Французів закликали готуватися “втрачати дітей”, щоб захистити країну
Франція повинна бути готовою “втрачати дітей, що захистити свою державу”. З такою заявою, яка відразу викликала резонанс у суспільстві, виступив новий начальник штабу збройних сил Франції генерал Фаб’єн Мандон, передає у п’ятницю, 21 листопада, BBC.
Говорячи про потенційну агресію з боку Росії, він зазначив, що у Франції для її відбиття “є усі необхідні ноу-хау та економічна й демографічна сила, але бракує духу і розуміння, що це супроводжуватиметься стражданнями”.
Мандон наголосив на реальності загрози від Кремля і підкреслив потребу підготовки “не лише на економічному та військовому, але й на психологічному рівні”.
Його слова викликали бурхливу реакцію у французькому суспільстві: представники радикальних лівих та правих рухів звинуватили його у нагнітанні та пропаганді війни. Натомість в уряді захищають позицію генерала, вказуючи на необхідність бути готовими до російської агресії. -
МЗС Франції відреагувало на масовані удари Росії по Києву
Франція засудила нічні атаки Росії на Україну, які сталися з 13 на 14 листопада. Ударів зазнали переважно Київ, його енергетична інфраструктура, житлові квартали та лікарня, що призвело до значних людських жертв і постраждалих, серед яких є діти. Про це в суботу, 15 листопада, повідомляється на офіційному сайті Міністерства закордонних справ Франції.
МЗС наголосило, що численні удари, здійснені під час кількох хвиль атак, стали свідченням нової ескалації з боку Росії. Це, за словами відомства, ще раз підтверджує небажання російської сторони шукати шляхи досягнення миру.
“Ці удари безпрецедентного масштабу, що включали приблизно 430 дронів і 18 ракет, запущених у кількох хвилях, становлять нову ескалацію та свідчать, якщо це взагалі ще потрібно було доводити, про відсутність у Росії будь-якої готовності працювати заради миру”, – зазначили у МЗС Франції.
У заяві також було підкреслено повну підтримку України, її народу та влади. Окрім того, Франція висловила солідарність із працівниками посольства Азербайджану, яке також постраждало під час обстрілів. Країна запевнила у своїй незмінній відданості принципам суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України.
Французька сторона пообіцяла продовжувати тісну співпрацю із партнерами задля посилення підтримки України та активізації тиску на Росію з метою припинення агресії.
Нагадаємо, що Володимир Зеленський здійснить візит у Париж у наступний понеділок. Український президент планує обговорити зі своїм французьким колегою засоби, які “дозволять Україні захищатися”.
-
Дефіцит сил. Європа не готова до війни з РФ
У дослідженні Французького інституту міжнародних відносин виявлені слабкості у готовності європейських країн до протистояння з Росією. Зазначено, що багато країн мають недостатньо великі сухопутні сили та обмежені можливості у військовому виробництві. Європейські країни мають потенціал для захисту від Росії, але потрібна політична воля для його виявлення. У той же час, Володимир Путін похвалився новими розробками зброї, вказуючи на використання вітчизняних матеріалів у ракетах та розвиток ядерних технологій. Путін заявив, що Росія не становить загрози для інших країн і розвиває свій ядерний потенціал.
-
Будапештський меморандум: РФ дала своє трактування
Росія вкотре публічно заявила про відсутність порушень Будапештського меморандуму щодо України, попри збройну агресію. Згідно з інформацією РБК-Україна, що посилається на Міністерство закордонних справ РФ, глава відомства Сергій Лавров цинічно наголосив, нібито дії Росії не суперечать положенням меморандуму.
“Там (у Будапештському меморандумі, – ред.) ідеться про те, що Україна, так само як і інші колишні радянські республіки, які відмовилися від ядерної зброї, отримає гарантії, які ядерні держави дають неядерним державам. Ось і все. Це все. Ці гарантії свідчать, що ядерну зброю не буде використано проти неядерних держав, які є учасницями Договору про нерозповсюдження ядерної зброї”, – зазначив Лавров.
Російська сторона також зосередилася на згаданій декларації, яка була затверджена паралельно з меморандумом і містить принципи ОБСЄ. Йдеться зокрема щодо дотримання прав національних меншин, демократії та свободи слова. Москва стверджує, що Київ порушив ці принципи, що нібито виправдовує її агресивні дії.
Водночас документ чітко визначає зобов’язання гарантів поважати суверенітет України, утримуватися від загрози силою та економічного тиску заради власних політичних або стратегічних інтересів. Росія ж порушила ці положення, анексувавши Крим у 2014 році та розпочавши повномасштабне вторгнення у 2022 році.
Нагадаємо, вночі на 26 жовтня українські дрони завдали ударів по дамбі на Бєлгородщині. Рівень води у водосховищі швидко знизився більше ніж на метр, що ускладнило логістику росіян біля Вовчанська в Харківській області.
Події пришвидшуються: “кохання” Путіна і Трампа дає тріщину
-
Кремль відповів на закид про порушення повітряного простору Литви
Міністерство оборони Росії відкинуло звинувачення у вторгненні в повітряний простір Литви та заявило, що їхні літаки не порушували кордони інших країн. Вони стверджують, що їхні винищувачі проводили навчальний політ над Калінінградом, дотримуючись усіх правил польотів. Зазначається, що авіація НАТО реагувала на цей інцидент. Останнім часом Росія часто провокує країни НАТО у повітряному просторі, що хвилює їхніх союзників. Деякі дипломати навіть обговорюють можливість збивати російські літаки у разі подальших порушень.
-
Туск відреагував на умову Путіна і тиск на Україну
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск висловився про необхідність зосередити тиск союзників на Росії, аби змусити її припинити агресію. При цьому він наголосив, що жодним чином не слід впливати на президента України Володимира Зеленського з вимогами поступитися територіями. Це зауваження він зробив на платформі X у неділю, 19 жовтня, після публікації в американському ЗМІ, де йшлося про ультиматуми Путіна щодо окупованих територій.
Туск підкреслив, що політика умиротворення ніколи не забезпечувала справедливого й тривалого миру. Він закликав фокусувати зусилля на Росії: будь-які спроби тиску на українське керівництво, на його думку, є неприпустимими.
“Жоден із нас не повинен тиснути на Зеленського щодо територіальних поступок. Ми всі повинні тиснути на Росію, щоб вона зупинила свою агресію. Політика умиротворення ніколи не була шляхом до справедливого й тривалого миру”, – зазначив Туск.
Раніше The Washington Post повідомила, що Путін, за даними видання, пропонував Трампу угоду: віддати Росії повний контроль над Донецькою областю в обмін на вихід російських військ із Запорізької та Херсонської. У відповідь Володимир Зеленський заявив, що ніхто і нічого не подарує ворогу, ні території, ні інші здобутки країни. Україна й надалі планує разом із союзниками посилювати тиск на Росію задля досягнення справедливого миру.
Додатково газета The Financial Times писала, що під час зустрічі у Вашингтоні 17 жовтня президент США Дональд Трамп нібито закликав Зеленського погодитися з умовами Путіна. За словами видання, Трамп діяв агресивно, перебивав українського президента та нехтував аргументами, серед яких були карти фронту, які Зеленський приніс на переговори. Також зазначається, що глава Білого дому прямо повторював вимоги Путіна щодо повного поступлення територією Донецької області.