Позначка: Агресія Росії

  • Мерц заявив про закінчення мирної епохи у ЄС

    Мерц заявив про закінчення мирної епохи у ЄС

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з заявою про серйозні зміни в світі, особливо в Європі. Він підкреслив, що після кібератак на мережі та інфраструктуру у Німеччині не можна говорити про мир. Мерц висловив свою стурбованість щодо загрози, назвавши різні інциденти, які трапилися останнім часом, такі як шпигунство, кібератаки та інші форми агресії. Він застеріг, що війна тепер стосується не лише України, а й країн Європейського Союзу, зокрема Німеччини. Мерц закликав усвідомити, що ситуація в світі вже не та, що була раніше, і наголосив на необхідності відповідати на виклики, з якими ми стикаємося. Канцлер вважає, що ми можемо оцінити ці зміни лише через кілька років, визираючи у минуле, і назвав їх фундаментальними у політичних та економічних центрах сили у світі.

  • У Швеції пообіцяли збивати літаки РФ над своєю територією

    У Швеції пообіцяли збивати літаки РФ над своєю територією

    Шведські військові готові застосувати силу проти російських літаків, якщо ті порушать повітряний простір країни. Про це заявив міністр оборони Швеції Пол Йонссон у коментарі шведському виданню Aftonbladet.
    “Швеція має право захищати свій повітряний простір – у тому числі застосувати зброю, якщо це буде потрібно”, – сказав Йонссон.
    Його слова пролунали на тлі серії інцидентів у Балтійському регіоні і заяв у Польщі та Великій Британії про готовність захищати повітряний простір НАТО.
    А увечері 22 вересня сигнал тривоги лунав у аеропорті Копенгагена через помічені у небі невідомі дрони. БпЛА також бачили у небі над столицею Норвегії Осло.

  • Трамп скоротить поміч трьом членам НАТО – ЗМІ

    Трамп скоротить поміч трьом членам НАТО – ЗМІ

    США планують припинити безпекову допомогу Латвії, Литві та Естонії, країнам-членам НАТО, через зміну своїх пріоритетів. Це може спровокувати Росію до агресивних дій, оскільки нещодавно російські винищувачі порушили повітряний простір Естонії. Реакція президента США на ці події була неоднозначною, що відображає нову політику країни. Також Трамп вказав на те, що Європа фінансує російську воєнну машину, купуючи російську нафту, хоча вони прагнуть закінчити війну в Україні. Це викликало обурення серед європейських посадовців, які вважають такий крок надто радикальним.

  • Синхронні удари справа і зліва: як РФ розхитує європейську єдність

    Синхронні удари справа і зліва: як РФ розхитує європейську єдність

    Європейський парламент готується до голосування за вотум недовіри главі Єврокомісії Урсулі фон дер Ляйєн. Права фракція Патріоти за Європу та Ліва фракція подали клопотання з цієї приводу, критикуючи політику ЄК у галузі захисту клімату, міграційну політику та митні угоди з США. У той же час, уряд Франції також переживає політичні турбулентності: прем’єр-міністр Франсуа Байру втратив підтримку парламенту через свою програму економічних заходів. Ці події можуть бути обумовлені не лише власними прорахунками влади, але й зовнішнім впливом, зокрема з боку Росії та США, які бажають роз’єднання та слабкість Європейського Союзу. Незважаючи на це, Європа намагається утримати свою єдність і протистояти можливим загрозам ззовні.

  • Міжнародний реєстр збитків додав дві нові категорії заяв

    Міжнародний реєстр збитків додав дві нові категорії заяв

    Міжнародний реєстр збитків, спричинених війною Росії проти України, впровадив дві нові категорії заяв, які відображають випадки насильницького переміщення або депортації людей. Категорія A2.8 стосується дітей, які були насильно переміщені або депортовані в Україні, тоді як категорія A2.9 відноситься до дорослих, що стали жертвами примусового переміщення або депортації через дії Росії. Заяви можна подавати через веб-портал “Дія”, де доступна вся необхідна інформація. Це важливий крок у фіксації шкоди, завданої агресією Росії проти України.

  • Опалювальний сезон все ближче: до чого готуватись

    Опалювальний сезон все ближче: до чого готуватись

    Уряд провів засідання Антикризового енергетичного штабу в Запоріжжі, де було оголошено, що готовність інфраструктури України до опалювального сезону складає понад 80%. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко наголосила на важливості безпеки енергооб’єктів, відновлення пошкоджених об’єктів, підготовці запасів пального та ремонту газотранспортної системи. Також було зазначено про плани по підвищенню самодостатності громад та заходи щодо захисту енергетичних об’єктів від можливих атак. Запаси газу в підземних сховищах перевищують минулорічні показники. Україна готується до опалювального сезону 2025–2026 років, однак є загроза російських ударів по енергетичній інфраструктурі. В Укренерго підкреслюють готовність до можливих сценаріїв та швидкість відновлення об’єктів. Зазначено, що система здатна швидко відновлюватися після пошкоджень. У разі пікових навантажень планується використання комерційного імпорту електроенергії з Європи. Але існують ризики для енергозабезпечення, особливо великих міст, які можуть залишитися без опалення через можливі удари Росії. У Луцьку готуються до перегляду тарифів на теплопостачання через зростання витрат. Наразі діє мораторій на підвищення тарифів на газ та інші комунальні послуги для населення. Субсидії продовжують виплачувати автоматично, але для отримання субсидії на опалювальний сезон потрібно подати заяву.

  • Зруйнувати НАТО зсередини: що показала атака на Польщу

    Зруйнувати НАТО зсередини: що показала атака на Польщу

    Україна була атакована Росією, коли 19 російських безпілотників порушили повітряний простір Польщі. Це призвело до тимчасового закриття чотирьох аеропортів у Польщі. Польща звернулася до ООН та НАТО з проханням про допомогу. НАТО активувало статтю 4 для консультацій між країнами-членами. Прем’єр-міністр Польщі наголосив на необхідності сильних кроків проти агресії Росії. Російська атака була спробою розбрату в НАТО, заздалегідь спланованою провокацією. Країни-члени Альянсу зараз розділені у питанні відповіді на цю агресію. Спільні військові навчання Росії та Білорусі Захід-2025 також викликають тривогу в Європі через можливу загрозу нападу на країни НАТО. Страх та недостатня готовність країн-членів НАТО забезпечують Путіну перевагу в цьому конфлікті.

  • США в ООН звинуватили РФ у порушенні міжнародного права

    США в ООН звинуватили РФ у порушенні міжнародного права

    На засіданні Ради Безпеки ООН представник США заявив, що вторгнення російських дронів у повітряний простір Польщі порушує міжнародне право. Він підкреслив готовність захищати територію НАТО та підтримувати союзників. Польща заявила, що її сили збили дрони та показала уламки з російськими маркуваннями. Росія заперечила свою причетність та висловила готовність до діалогу. США та їх союзники висловили підтримку Польщі та закликали Росію припинити агресію проти України.

  • Хоче, та не може: чому Путін не спішить укладати мирну угоду

    Хоче, та не може: чому Путін не спішить укладати мирну угоду

    Росія намагалася захопити Україну, але ця спроба зазнала невдачі, і тепер війна для неї стала важким грузом. Аналітики вважають, що Росія не зможе досягти своїх цілей і втратить багато в цій війні. Путін прагне показати силу, але факти свідчать про нездатність Росії стати світовим лідером. Запитання про мирне врегулювання конфлікту залишається відкритим. Україна переживає завершальну фазу війни, і хоча перемовини можуть тривати довго, це свідчить про початок кінця війни. Перемога для України означатиме вихід із “русского миру” та вступ у європейський світ.

  • НАТО готує відповідь на дрони РФ у Польщі – ЗМІ

    НАТО готує відповідь на дрони РФ у Польщі – ЗМІ

    НАТО планує провести військові заходи відповідно до вторгнення російських безпілотників у Польщу. Також буде прийнято політичну реакцію. Генеральний секретар Марк Рютте та інші керівники країн-членів НАТО засудили дії Росії. Військову відповідь буде координувати Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкєвич. Наразі НАТО оцінює ситуацію та визначає потрібні постачання для подальших дій. Гринкєвич зазначив, що альянс продовжуватиме удосконалювати озброєння разом з країнами-членами для покращення позиції та протистояння вторгненню.