Позначка: Активи

  • Зеленський озвучив перспективи без грошей ЄС

    Зеленський озвучив перспективи без грошей ЄС

    Якщо Україна до весни не отримає необхідне фінансування від Європи, зокрема репараційну позику, то вона буде змушена в рази скоротити виробництво дронів. Про це сказав президент Володимир Зеленський на пресконференції у Брюсселі в четвер, 18 грудня.
    “Якщо на весні Україна не отримує відповідний транш, який в разі миру Україна буде використовувати на відновлення нашої держави, а в разі продовження війни Україна буде використовувати на наступні пріоритети, передусім виробництво дронів. В Україні буде зменшено в рази виробництво дронів”, – заявив він.
    За словами Зеленського, доведеться значно скоротити виробництво не лише дешевих бойових дронів, але і далекобійних, які працюють над зменшенням енергоресурсу Росії.
    “Всього цього просто не буде”, – попередив глава держави.
    Він додав, що європейські партнери України заявили про можливість прийняття рішення про фінансування її потреб до кінця поточного року.
    Також Зеленський розповів, що в ЄС є кілька країн, які виступають проти репараційного кредиту для України.
    “Є кілька країн, які скептичні з різних причин… Є якісь внутрішні питання, у когось є внутрішня політика, ну а хтось просто проти України. І що б Україна не робила, все одно дехто буде проти. Це їхні політичні вже забобони”.
    Раніше Володимир Зеленський попередив Європу щодо активів Росії. Глава Кремля Володимир Путін точно не піде на діалог, якщо Євросоюз не погодить репараційну позику для України, вважає український лідер.
    Також Зеленський заявляв, що Україна прагне одержати 45 млрд євро з активів РФ вже в 2026 році.

  • Зеленський прибув з візитом у Брюссель

    Зеленський прибув з візитом у Брюссель

    Президент України Володимир Зеленський прибув до Брюсселя. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна в четвер, 18 грудня.
    “Приземлились”, – сказав журналістам радник президента з комунікацій Дмитро Литвин.
    Відомо, що сьогодні у Брюсселі почнеться засідання Європейської ради, на якому розглядатиметься питання фінансової підтримки України на 2026-2027 роки.
    Єврокомісія запропонувала два варіанти – зовнішні запозичення ЄС та репараційний кредит з основою іммобілізованих активів РФ.
    Варіант із запозиченнями вимагає ухвалення рішення всіма 27 країн-членів ЄС, що блокує Угорщина. Щодо репараційного кредиту, то для ухвалення цього рішення потрібна кваліфікована більшість. Але вирішальною буде позиція Бельгії, адже саме в цій країні в установі Euroclear зберігається основна частина заморожених російських активів. Бельгійській уряд вимагає надійних гарантій та справедливого розподілу фінансового тягаря у випадку позовів з боку РФ.
    Засідання Європейської ради розпочнеться з традиційного обміну думками з президентом Європарламенту Робертою Мецолою. Після цього до лідерів звернеться Зеленський. Далі робота лідерів ЄС продовжиться у складі 27 учасників.
    Раніше Володимир Зеленський попередив Європу щодо активів Росії. Глава Кремля Володимир Путін точно не піде на діалог, якщо Євросоюз не погодить репараційну позику для України, вважає український лідер.

  • Зеленський попередив щодо активів Росії

    Зеленський попередив щодо активів Росії

    Глава Кремля Володимир Путін точно не піде на діалог, якщо Євросоюз не погодить репараційну позику для України. Про це сказав президент Володимир Зеленський під час онлайн-спілкування з журналістами дорогою до Брюсселя, повідомляє Інтерфакс-Україна в четвер, 18 грудня.
    “Треба висушувати і зменшувати економіку Росії через заборону, санкційну, для того, щоб вони не витрачали ці гроші на війну. Якщо у України буде стабільне фінансування, а у Росії буде зменшуватись фінансування, безумовно, я не порівнюю, це різні суми, але це не менше, то для Росії безумовно це сигнал, щоб вона переходила до дипломатичного треку”, – заявив він.
    На питання журналістів, що робитиме Україна, якщо ЄС не погодиться використати заморожені російські кошти для підтримки України, Зеленський відповів: “А що буде робити Європа? Це серйозне запитання. І що будуть робити Сполучені Штати?”.
    “Якщо Україна не має таких грошей, вона в більш слабкій позиції. У Путіна зростає спокуса захопити нас, бо ми в такій позиції, коли у нас не вистачає грошей на життя і на зброю. І він розуміє, що ми будемо більш слабкішими і більш враженими. І це абсолютно зрозуміло, що він точно не захоче дипломатичного треку. Точно не захоче будь-якої дипломатії, будь-якого діалогу”, – вважає президент.
    Також Зеленський розповів, що Україна використовуватиме фінансування, отримане з заморожених активів РФ, на посилення армії і закупівлю зброї. Якщо ж війна припинитья, то гроші підуть на відбудову.

  • Бельгія пропонує ЄС спосіб допомоги Україні – ЗМІ

    Бельгія пропонує ЄС спосіб допомоги Україні – ЗМІ

    Бельгія запропонувала Європейському Союзу розглянути можливість застосування надзвичайного положення для випуску спільного боргу ЄС з метою підтримки України у війні проти Росії. Про це повідомили чотири дипломати ЄС, передає Euractiv.

    Ініціатива з’явилася на тлі того, що Бельгія продовжує виступати проти запропонованого так званого “репараційного кредиту” для України на €210 млрд, котрий передбачає використання заморожених російських активів.

    Пропозиція також пролунала після того, як країни ЄС минулого тижня проголосували за безстрокове замороження російських активів із використанням статті 122, котра дозволяє ухвалювати рішення кваліфікованою більшістю – щонайменше 15 державами, що представляють 65% населення Євросоюзу.

    Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, котрий неодноразово погрожував блокувати продовження санкцій, однак жодного разу цього не зробив.

    Попри застереження щодо можливих правових, фінансових і інституційних наслідків, Бельгія, Італія, Мальта та Болгарія зрештою підтримали рішення про безстрокове замороження активів. Проти проголосували лише Угорщина та Словаччина.

    Як і у випадку санкційної політики, випуск спільного боргу ЄС, забезпеченого резервами довгострокового бюджету Євросоюзу, потребує одностайної підтримки всіх 27 держав-членів. Спільний борг є єдиною офіційно запропонованою Єврокомісією альтернативою “репараційному кредиту”. Разом з тим, два дипломати стверджують, що Юридична служба ЄС виключила можливість застосування статті 122 для випуску спільного боргу на вчорашньому засіданні послів ЄС.
    Репараційний кредит розглядається як механізм фінансової підтримки для України обсягом до 90 мільярдів євро на найближчі два роки за рахунок доходів і грошових залишків заморожених російських активів, загальний обсяг яких у Європі оцінюється приблизно у 210 мільярдів євро.
    Раніше депутати Європейського парламенту вирішили застосувати прискорену процедуру для розгляду пропозиції про “репараційний кредит” для України.
    МЗС назвало п’ять причин для репараційної позики

  • Орбан: Єврокомісія зняла питання заморожених активів РФ з порядку денного

    Орбан: Єврокомісія зняла питання заморожених активів РФ з порядку денного

    Європейська комісія зняла питання використання заморожених активів РФ з порядку денного саміту ЄС. Про це в середу, 17 грудня, написав представник угорського уряду Золтан Ковач в соцмережі Х, цитуючи прем’єр-міністра Угорщини Віктор Орбан.
    За словами голови угорського уряду “сьогодні вранці президент Комісії оголосила, що Комісія відступила і питання про російські активи не буде винесено на обговорення”.
    “Отже, переговори за лаштунками та боротьба, які ми мали вчора ввечері, привели до результату, і якщо я правильно розумію слова президента Комісії, сказані сьогодні, і я думаю, що я правильно їх розумію, то вона сказала, що російські активи не будуть винесені на обговорення завтра”, – запевнив Орбан.
    Зауважимо, що в літаку на шляху до Брюсселя Орбан заявив провладним угорським ЗМІ, що “писав Путіну листа”, де запитував про відповідь Росії на можливе рішення ЄС про використання російських активів для “репараційної позики” Україні та про те, чи зверне Путін увагу на позицію окремих країн-членів.
    За словами угорського чиновника, відповідь була така: реакція Росії “буде сильною” і вона “візьме до уваги” позицію окремо взятих країн щодо цього питання.

  • Чотири країни ЄС прагнуть знайти альтернативи репараційній позиці Україні

    Чотири країни ЄС прагнуть знайти альтернативи репараційній позиці Україні

    Італія, Болгарія та Мальта приєдналися до закликів Бельгії до альтернатив схемі кредитування України на 210 млрд євро з використанням заморожених активів Росії. Про це повідомляє Euractiv у вівторок, 16 грудня.

    У спільній декларації чотири країни заявили, що підтримують нещодавню пропозицію Європейської комісії про безстрокове заморожування суверенних фондів РФ, що зберігаються в ЄС, але застерігають, що цей крок не повинен “перешкоджати” будь-якому потенційному використанню коштів для підтримки воєнних зусиль Києва.

    Країни також запропонували комісії та Раді продовжувати вивчення та обговорення альтернативних варіантів відповідно до законодавства ЄС та міжнародного права, що представляють значно менші ризики, для задоволення фінансових потреб України, на основі кредитної лінії ЄС або перехідних рішень.

    Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер вже тривалий час закликає до альтернатив репараційній позиці, яку він засудив як “фундаментально неправильну” та стверджує, що вона створює правові та фінансові ризики.

  • До використання заморожених активів РФ ще “світлові роки” – Туск

    До використання заморожених активів РФ ще “світлові роки” – Туск

    Угода, яка дасть змогу Європейському Союзу використати заморожені активи РФ для відновлення України, “ще дуже далеко”. Про це заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, передає Onet.

    “На даний момент у нас є рішення, що дозволяє назавжди заморозити російські активи… Однак із цього моменту до потенційного використання цих коштів для відновлення України, не кажучи вже про військову підтримку України, ще світлові роки”, – сказав політик.

    За його словами, 18 грудня на саміті в Брюсселі рішення про виділення цих коштів Україні не ухвалять. При цьому, як очікується, буде досягнуто згоди про фінансування України на наступні два роки.

    “Однак існують різні непрямі механізми, наприклад, можливість використання цих коштів як фінансового важеля, тобто гарантій за кредитами”, – додав Туск.

  • Зеленський розповів, на що піде репараційна позика

    Зеленський розповів, на що піде репараційна позика

    Репараційна позика, для якої у ЄС планують використати заморожені активи РФ, піде на потреби української армії у разі, якщо війна триватиме, і на відновлення та макрофінансову стабільність у разі настання миру. Про це у понеділок, 15 грудня заявив президент Володимир Зеленський, відповідаючи на запитання журналістів, передає Укрінформ.
    “Сьогодні репараційна позика або будь-який формат, який розрахований на суму російських заморожених активів – це від 150 до 200, 210 млрд доларів, це Game Changer (чинник, що змінює гру – ред.). Це фінансова гарантія безпеки для України. На жаль, ми повинні думати і про план Б. План А – закінчення війни. План Б – продовження російської агресії. Якщо план Б, і російська агресія продовжується (…), ми розраховуємо на, як мінімум 40-45 млрд євро на рік фінансової допомоги. Тобто транш цієї репараційної позиції”, – розповів Зеленський.
    За його словами, під час війни ці кошти будуть використані на підтримку армії, оборонного сектору – зброю, ППО, а також на фінансові потреби.
    Якщо війни не буде, ці кошти, як розповів президент, будуть спрямовані на відбудову України та як вливання у макрофінансову стабільність.
    “Уявіть собі, якщо немає війни, то 45 млрд на рік – це дуже серйозне вливання в макрофінансову стабільність України, в наше відновлення і знов-таки в ту саму “критичку”, але вже не про підтримку йдеться, а про відновлення її”, – сказав Зеленський.
    Він також наголосив, що ці кошти у будь-якому випадку стануть частиною гарантій безпеки.
    “Це дійсно частина наших гарантій безпеки, як п’ята стаття НАТО, як зброя”, – зауважив глава держави.
    Зеленський додав, що якщо будуть проблеми з репараційною позикою, Україна розраховує “на альтернативні шляхи”, хоча вони й будуть складнішими.
    Як повідомлялося, 12 грудня посли Європейського Союзу погодили механізм безстрокового замороження €210 млрд російських активів у Європі, який має не допустити їхнього повернення Росії поза санкційним режимом. Угорщина і ще кілька країн виступають проти цього. Єврорада збереться 18 грудня, щоб остаточно узгодити деталі репараційного кредиту і розв’язати проблеми, що залишаються.

  • Найцінніший заморожений актив: Сибіга відповів Орбану

    Найцінніший заморожений актив: Сибіга відповів Орбану

    Очільник українського МЗС Андрій Сибіга відреагував на позиціюп рем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана щодо заморожених російських активів, назвавши його “найціннішим замороженим активом Росії в Європі”. Про це він написав у своєму дописі в соціальній мережі Х у неділю, 14 грудня.

    “Найцінніший заморожений актив Росії в Європі”, – написав Сибіга, коментуючи позицію прем’єра Угорщини.

    Нагадаємо, прем’єр Угорщини Віктор Орбан різко критикує Брюссель, стверджуючи, що його підходи суперечать європейському законодавству. Він заявив, що Угорщина не стане підтримувати запропоновану схему та назвав ідею конфіскації країнами-членами заморожених російських 135 мільярдів євро для фінансування України фактичним “оголошенням війни”.

    Тема заморожених російських активів знову актуалізувалася після початку війни в Україні, ставши предметом політичних дебатів у Європейському Союзі. Незважаючи на тиск із боку Брюсселя, Угорщина незмінно виступає проти примусових заходів із перерозподілу коштів і жорсткого контролю над ними.

    Реакція Віктора Орбана стає зрозумілою, якщо врахувати, що 11 грудня Європейський Союз прийняв зміни до правил, які полегшують процедуру продовження заморожування російських активів. Відтепер для цього більше не потрібно абсолютної одностайності серед країн-членів.

  • В ОП оцінили рішення Євросоюзу щодо активів Росії

    В ОП оцінили рішення Євросоюзу щодо активів Росії

    Рішення Євросоюзу щодо безстрокового знерухомлення активів центробанку Росії є історичними і фактично відкриє двері для запуску так званого репараційного кредиту для України. Про це написала заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра у Фейсбук в суботу, 13 грудня.
    Вона зазначила, що тепер російські активи залишатимуться знерухомленими безстроково, аж до моменту, коли РФ відшкодує Україні збитки, завдані повномасштабною агресією. А раніше знерухомлення мало поновлюватись кожні шість місяців одностайним голосуванням. Це призводило до ризику блокування рішення щодо продовження блокування будь-якою державою з 27 членів ЄС
    “Відтепер такого перегляду не буде. Це рішення ліквідовує будь-які сумніви в незворотності цього курсу, демонструє сталу політичну волю ЄС та готує ґрунт для системного використання цих активів”, – зазначила Мудра.
    За її словами, Євросоюз “фактично відкрив двері для запуску так званого репараційного кредиту — фінансового інструменту, який дозволяє передати Україні активи РФ вже зараз, у вигляді кредиту, якій підлягає поверненню тільки після того як РФ заплатить компенсації”.
    “Таким чином, Україна отримує реальні ресурси на оборону, бюджет та компенсації постраждалим вже наступного року – без очікування закінчення війни. Це рішення результат трирічної системної юридичної та дипломатичної роботи нашої команди, спільно із громадянським суспільством та експертами”, – резюмувала Ірина Мудра і подякувала Євросоюзу та іншим партнерам за послідовну, юридично обґрунтовану і принципову позицію.