Міністр закордонних справ Бельгії Максим Превоперед висловив незгоду з оновленим планом Єврокомісії щодо передачі Україні заморожених російських активів. Він назвав цей план “неприйнятним” і заявив, що Бельгія вважає його невдалим. Превоперед наголосив, що уряд Бельгії вважає репараційний кредит як механізм підтримки України ризикованим і найгіршим з усіх можливих. Він виступив за запозичення необхідних сум у ЄС на ринку як альтернативу. Міністр також звинуватив Європу у знеціненні аргументів, які висловлюють бельгійці.
Позначка: Активи
-
МЗС Бельгії розкритикувало план ЄК щодо активів РФ
Міністр закордонних справ Бельгії Максим Превоперед висловив незгоду з оновленим планом Єврокомісії щодо передачі Україні заморожених російських активів. Він наголосив, що Бельгія вважає цей план неприйнятним, особливо у контексті використання репараційного кредиту для підтримки України. Міністр заявив, що його уряд вважає цей механізм надзвичайно ризикованим і найгіршим з можливих варіантів. Замість цього, Бельгія вважає за краще запозичити необхідні кошти на ринку ЄС. Крім того, Превоперед звинуватив Європу у тому, що не приділяє уваги аргументам, які висловлюють бельгійці.
-
Румунія готує державний контроль над активами Лукойла
Уряд Румунії прийняв указ, який дозволяє взяти під державний контроль активи російського нафтового гіганта Лукойл через санкції. Це означає, що уряд може призначити спеціальних адміністраторів для компаній, що перебувають під міжнародними санкціями, якщо їхня діяльність може загрожувати енергетичній безпеці або порушувати роботу економічних секторів. Румунія також розглядає можливість взяття під контроль румунських АЗС, що належать Лукойлу. Міністр енергетики Румунії заявив, що тривають переговори щодо можливого викупу активів компанії. Лукойл володіє в Румунії значною кількістю АЗС, нафтопереробним заводом та правами на розвідку у секторі Чорного моря. Інші країни, такі як Болгарія та Сербія, також прийняли подібні рішення щодо контролю над нафтопереробними заводами Лукойл.
-
ЄЦБ не підтримав “репараційний кредит” Україні під активи РФ – ЗМІ
Європейський центральний банк відмовився підтримати ідею надання Україні позики у розмірі 140 млрд євро під заставу російських активів, які знаходяться у бельгійському депозитарії Euroclear. ЄЦБ вважає, що ця пропозиція порушує його мандат, оскільки еквівалентна наданню прямого фінансування урядам. Європейська комісія почала працювати над альтернативними пропозиціями для забезпечення ліквідності України. Бельгія виступає проти використання заморожених російських активів для цієї позики, вважаючи цю схему неправильною.
-
У Франції спрогнозували дату рішення ЄС щодо заморожених активів РФ
Європейська рада може ухвалити рішення щодо заморожених активів РФ під час засідання 18 грудня. Про це заявив глава МЗС Франції Жан-Ноель Барро інтерв’ю для LA Tribune Dimanche.
Під час бесіди ведучий зазначив, що активи РФ – це один із важелів впливу Європи на війну. Водночас він визнає, що європейці розходяться в думках щодо цього питання. Тому журналіст запитав міністра, як позиціонує себе Франція, “з огляду на те, що, як очікується, в України закінчаться гроші не пізніше кінця лютого”.
“Головним пріоритетом є забезпечення довгострокової іммобілізації російських активів у Європі. Це значна перевага, яка дасть нам змогу впливати на параметри світу”, – відповів Барро.
Він пояснив, що заморожені активи РФ – це спосіб гарантувати, що коли настане час, Росія нестиме відповідальність за відшкодування значної шкоди, яку завдала Україні.
За словами Барро, в Європі мають намір допомогти Україні в разі продовження війни, а саме рішення щодо російських активів може бути ухвалено вже в грудні.
“Ми хочемо захистити Україну від фінансових труднощів на найближчі два роки в разі продовження війни. Усе це обговорюватимуть найближчими днями, і я сподіваюся, що рішення ухвалять на засіданні Європейської ради 18 грудня”, – резюмував міністр.
Нагадаэмо, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву.
ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ -
До АРМА передали активи бойовиків приватних військових компаній
В управління АРМА передали майно осіб, пов’язаних із діяльністю ПВК Редут. Про це інформує Офіс генпрокурора у п’ятницю, 28 листопада.
Мова про комерційне приміщення площею 500 м² та земельну ділянку вартістю понад 2 млн грн.
У межах цього ж кримінального провадження встановлено інше майно учасників ПВК Вагнер – квартири, житлові будинки та земельні ділянки в Одеській і Харківській областях. За клопотанням прокурорів накладено обтяження на об’єкти нерухомості, що належать особам, причетним до діяльності бойовиків приватної військової компанії.
Заходи з арешту майна виконували слідчі Головного слідчого управління та оперативники Департаменту карного розшуку НПУ.
Наразі досудове розслідування триває.
Раніше Офіс генерального прокурора забезпечив у суді арешт грошових коштів та цінних паперів на понад $35 млн колишнього народного депутата у межах розслідування ухилення від сплати податків у великому розмірі.
Розкрадання ₴75 млн: АРМА знайшло активи злочинного угруповання -
ЄС звинувачує Бельгію в заробітку на російських активах – ЗМІ
Країни Євросоюзу тиснуть на Бельгію, вимагаючи пояснити, що вона робить з податковими доходами від заморожених російських активів на 140 мільярдів євро, які зберігаються в Брюсселі. Члени ЄС звинувачують уряд Барта де Вевера в тому, що той не розкриває цю інформацію повністю. Про це повідомляє Politico.
Єврокомісія вимагає, щоб усі 27 країн ЄС погодилися надати ці російські резерви Україні як репараційний кредит для порятунку української економіки. Рішення мають ухвалити на саміті 18 грудня. Утім, бельгійський прем’єр-міністр Барт де Вевер опирається, стверджуючи, що Бельгія “ризикує, якщо Росія колись вимагатиме повернути ці гроші”. Слід зауважити, що аналогічну заяву раніше робили в бельгійському депозитарії Euroclear, де й збергіються ці російські активи.
П’ять дипломатів із різних європейських країн поскаржилися, що Бельгія має приховану мотивацію: ці активи приносять податкові надходження, пише ЗМІ.
За словами дипломатів, у тому році Бельгія взяла міжнародне зобов’язання розкривати, як використовує податки з цих коштів – і що ці гроші йшли Україні. Податки ж зараховуються до бельгійського бюджету, і перевірити виконання обіцянок неможливо. Проте Бельгія наполягає, що “нічого не порушує”.
Дипломати попереджають, якщо Бельгія й далі буде блокувати передачу заморожених коштів Україні: до саміту ЄС країни все більше ставитимуть запитання, чи не заробляє Бельгія на цих податках або чи не затримує виплати Києву.
“З огляду на постійне затягування, виникає питання, чи розуміють у Брюсселі, що йдеться про безпеку всієї Європи”, – зазначив один високопоставлений дипломат ЄС.
Відстежити рух цих коштів складно. Інститут Кіля оцінює загальні зобов’язання Бельгії перед Україною у 3,44 млрд євро від початку війни до 31 серпня 2025 року. Тоді ж як тільки за 2024 рік податки з російських активів склали 1,7 млрд євро.
Бельгійський уряд відкидає критику й каже, що весь податок із доходів від активів, розміщених у Euroclear у Брюсселі, “зарезервовано” для України, але прямо не відповідає, чи ці кошти вже повністю перераховані.
Бельгія стягує з Euroclear 25% корпоративного податку з прибутків, отриманих як проценти.
Роздратування союзників у ЄС зростає, бо проблему непрозорості мали вирішити ще торік. У 2024 році деякі країни Заходу звинувачували Бельгію в тому, що та частину податкових надходжень витрачає на власні бюджетні потреби. Уряд країни тоді пообіцяв переказувати ці гроші у спільний фінансовий інструмент Євросоюзу і G7 для України. Проте так і не виконав свою обіцянку.
Як відомо, ідею репараційного кредиту для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну в 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Утім, реалізація плану з видачі Україні “репараційного кредиту” на 140 млрд євро заморожених російських резервів зупинилася через позицію Бельгії. Технічна зустріч між представниками Європейської комісії та Бельгії 7 листопада, так і не привела до прориву. -
З посадовця Мін’юсту стягнули понад три мільйони гривень
Апеляційна палата ВАКС залишила без змін рішення суду першої інстанції, яким визнано необґрунтованими активи на майже 3,3 млн грн начальника Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Мінюсту. Про це повідомляє Нацагентство з питань запобігання корупції, а також ДБР.
Йдеться про активи, якими користується начальник Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, та стягнення його вартості в дохід держави.
“Підставою для рішення стали результати моніторингу способу життя посадовця, проведеного Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК), а також матеріали Державного бюро розслідувань (ДБР) та докази, самостійно отримані Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП)”, – мовиться у повідомленні.
Встановлено, що у 2023 році донька посадовця придбала автомобіль LAND ROVER модель RANGE ROVER VOQUE, 2021 року випуску. Втім, фактичним розпорядником і користувачем транспортного засобу був сам декларант – посадовець Міністерства юстиції.
НАЗК проаналізувало доходи та видатки посадовця та його сім’ї і прийшло до висновку щодо неможливості набути зазначене майно за рахунок законних доходів.
Суд погодився з доводами прокурора та відмовив відповідачу в задоволенні апеляційної скарги. Рішення Апеляційної палати ВАКС набирає законної сили з моменту проголошення.
За даними ЕП, йдеться про начальника Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Мінюсту Вадима Кірієнка. -
ЄС готує “план Б” на випадок невдачі з репараційним кредитом – ЗМІ
Країни Європи розробляють “план Б” у разі невдачі у домовленостях щодо використання заморожених російських активів для надання Україні репараційного кредиту на початку 2026 року. Європейські лідери планували використати ці активи для надання Україні кредиту на 140 млрд євро, але це спричинило застереження у Бельгії, де зберігається більшість цих активів. Тому розглядаються інші варіанти, включаючи “перехідний” кредит, який фінансуватиметься коштом ЄС. Також розглядаються інші можливості фінансування для України, оскільки країни-члени ЄС не хочуть надавати грошові гранти зі своїх національних бюджетів. Деякі країни, як Угорщина, вже проти нових заходів щодо фінансування України. Бельгійський депозитарій Euroclear, який володіє замороженими активами Росії, вже погрожував позивами проти ЄС у разі конфіскації цих коштів.
-
Співзасновник Лукойлу продав свою частку на $7 млрд
Один зі співзасновників російської компанії Лукойл, Леонід Федун, продав свою частку у 10% за близько $7 млрд назад компанії. Це сталося через те, що Лукойл почав втрачати активи через санкції, які на нього наклали Західні країни. Федун, який є резидентом Монако, вирішив позбутися активів у Росії. Хоча офіційної інформації про суму продажу не надали, вартість його частки оцінюється приблизно у $7 млрд. Попри те, що інший засновник Лукойлу, Вагіт Алекперов, продовжує бути активним у компанії, Федун все ж вирішив відступити. США продовжили термін до введення санкцій проти Лукойлу, щоб дати можливість компанії продати свої міжнародні активи.