Арктика пережила безпрецедентний рік кліматичних змін: з жовтня 2024 року по вересень 2025-го середні температури в регіоні були найвищими за 125 років спостережень. Про це йдеться у звіті Національного управління океанічних і атмосферних досліджень США, на який посилається The Guardian.
За даними науковців, Арктика нагрівається у чотири рази швидше, ніж планета загалом. Основною причиною є спалювання викопного палива, яке призводить до накопичення тепла та порушує баланс регіону, що відіграє ключову роль у регулюванні глобального клімату.
У 2025 році максимальна площа морського льоду стала найменшою за 47 років супутникових спостережень. Крім того, регіон зафіксував рекордну кількість опадів, більшість із яких припала не на сніг, а на дощ. Через це площа снігового покриву в червні скоротилася вдвічі порівняно з показниками 60-річної давнини.
Науковці також зазначають, що з 1980-х років найстаріший і найтовстіший морський лід Арктики зменшився більш ніж на 95%. Протягом останнього місяця площа льоду була найнижчою за всю історію спостережень, що свідчить про ймовірне продовження негативної тенденції.
“2025-й був найтеплішим і мав найбільшу кількість опадів за всю історію спостережень – побачити обидві ці події в одному році є надзвичайним. Він дійсно підкреслив те, що чекає на нас у майбутньому” – зазначив дослідник Арктики Метью Дракенміллер.
Зміни вже відчутно впливають на життя людей і тварин. Дощі, що випадають узимку, замерзають на снігу й утворюють крижані бар’єри, які ускладнюють тваринам доступ до їжі, а людям створюють небезпечні умови для пересування.
Втрата морського льоду змушує океан поглинати більше тепла замість його відбиття, що ще більше прискорює глобальне потепління. Окрім цього, льодовиковий покрив Гренландії цьогоріч втратив 129 мільярдів тонн льоду, що в перспективі сприятиме підвищенню рівня моря та становитиме загрозу для прибережних міст упродовж багатьох поколінь.
Позначка: Арктика
-
Арктика пережила найтепліший рік за 125 років
-
Росія і Китай активізують шпигунську діяльність в Арктиці – розвідка Канади
Росія і Китай мають “значний розвідувальний інтерес” в Арктиці. Про це заявила Канадська служба безпеки й розвідки (CSIS), передає The Guardian.
Директор CSIS Ден Роджерс висловив стурбованість з приводу того, що ворожі країни стають все більш сміливими в Арктиці.
“Не дивно, що CSIS спостерігає спроби збору розвідданих, спрямовані як проти урядів, так і проти приватного сектору в цьому регіоні”, – заявив він.
Роджерс зазначив, що агенти CSIS зірвали спроби Росії незаконно придбати канадські товари та технології для використання у війні проти України.
“Цього року CSIS вжила заходів для запобігання цьому, поінформувавши кілька канадських компаній, що європейські підставні компанії, які прагнули придбати їхні товари, насправді були пов’язані з російськими агентами”, – сказав він.
Роджерс також додав, що китайські шпигуни намагалися вербувати канадців, які володіють інформацією та військовим досвідом. -
РФ створила в Арктиці “підводний щит” – ЗМІ
Росія розгорнула мережу підводних сенсорних систем у Арктиці та Балтійському морі, для відстежування іноземних підводних човнів й захисту власного флоту. Про це у вівторок, 28 жовтня, повідомляє Der Spiegel з посиланням на The Washington Post та інші західні медіа.
При цьому зазначається, що Росія активно використовує для цього обладнання західного виробництва – зокрема, підводні антени та безпілотники.
Система під кодовою назвою Гармонія діє у Баренцевому морі й, за даними розслідування, поширюється далеко за його межі. Її елементи можуть бути розміщені навіть у Балтійському морі – зокрема, поблизу місця аварії порома Естонія, де пірнання заборонене на знак пам’яті про жертв трагедії 1994 року.
Експерти вважають, що Росія створює “підводний щит” для захисту своїх арктичних баз і ядерних підводних човнів. Мережа сенсорів утворює “невидимий пояс” між Мурманськом, архіпелагами Нова Земля та Земля Франца-Йосипа, що має ускладнити пересування субмарин НАТО та забезпечити Кремлю перевагу у виявленні цілей.
“Проєкт має передусім оборонне значення – для захисту ядерного потенціалу й портів у разі війни, але може бути використаний і для наступальних цілей”, – зазначив військовий аналітик Алессіо Паталано з King’s College London.
Розслідувачі нагадують, що Росія почала закупівлю західних систем гідроакустичного спостереження ще у 2015 році – невдовзі після окупації Криму, що свідчить про довготривалу стратегію Кремля з мілітаризації Арктики.
На тлі цих повідомлень міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив про повернення активності російських підводних човнів до рівня часів Холодної війни.
За його словами, це – черговий доказ зростання російської агресії по всій Європі, а не лише проти України. -
Перше судно з КНР прибуло в Європу Північним морським шляхом
Перший транзитний рейс з Китаю до Європи пройшов через Північний морський шлях, що удвічі скоротило час доставки вантажу порівняно з традиційними маршрутами. Контейнерний корабель з вантажем прибув до британського порту Фелікстоу 13 жовтня, вийшовши з китайського порту Нінбо 23 вересня. Це сталося вперше в історії. Шлях через Арктику зайняв 20 днів, що майже вдвоє менше, ніж зазвичай. Цей рейс є частиною плану Китаю про регулярні перевезення через Північний морський шлях. Враховуючи швидке танення льодів в Арктиці, такі маршрути можуть допомогти скоротити час транспортування вантажів між Азією та Європою.
-
РФ готується до нальотів дронів на головний ядерний полігон в Арктиці
Українські дрони атакували енергетичні та військові об’єкти в Росії, спровокувавши владу країни до захисту найбільшого ядерного полігону на Новій Землі. Щоб убезпечити селище Північний, де знаходиться база для ядерних випробувань, встановили металеві сітки на цистернах з паливом, щоб запобігти вибуху безпілотників. На полігоні зберігається бензин та мазут для транспорту та опалення. Російські військові структури відповідають за зберігання та техобслуговування ядерних боєголовок на цьому полігоні. Україна вперше атакувала російські об’єкти за Полярним колом минулого року, завдавши удари по стратегічному аеродрому Оленья.
-
Китай тестує поставки в Європу Північним морським шляхом
Китай планує відправити контейнеровоз по Північному морському шляху до Європи, щоб скоротити час доставки вантажів з Азії в Європу. Цей шлях є на 40% коротшим, ніж традиційні маршрути через Суецький канал. Перший контейнеровоз Istanbul Bridge відправиться з китайського порту Нінбо-Чжоушань до британського Фелікстоу. Цей експеримент допоможе встановити регулярні рейси через Північний морський шлях. Хоча цей шлях є перспективним, його обсяги поки що невеликі. У 2024 році через ПМШ було перевезено лише 38 млн тонн вантажів, що становить лише невеликий відсоток від загального обсягу торгівлі між Азією і Європою.
-
США “відпрацювали” бомбові удари неподалік кордону РФ в Арктиці
Американський стратегічний бомбардувальник B-2 провів випробування протикорабельного озброєння на півночі Норвегії, недалеко від російського кордону в Арктиці. Літак скинув високоточні бомби у Норвезькому морі, в рамках навчань, які відбувалися одночасно з операцією військово-морської групи США та їхніх союзників по НАТО у Баренцевому морі. B-2 використовував модифіковані керовані боєприпаси QUICKSINK для ураження надводних цілей. Випробування проводилися з використанням двох типів озброєння – 500-фунтових бомб GBU-38 та 2000-фунтових GBU-31. Норвезькі військові взяли участь у цих операціях, задіявши чотири винищувачі F-35 та патрульний літак P-8. Цей маневр був частиною зусиль США щодо зміцнення своїх оборонних можливостей у зустрічі морських загроз з боку Росії та Китаю. Американські програми розвивають нові протикорабельні ракети та модернізовані бомби, подібні до QUICKSINK. Ці випробування в Норвегії стали третіми для цього типу озброєння на B-2. Раніше такі бомби використовувалися під час навчань на Гаваях та в Флориді.
-
Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будуть криголам
Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) покликана використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці -
Для захисту Арктики: у Фінляндії для Канади будують криголам
Фінляндські корабельні почали працювати над створенням нового криголам для Канади, що матиме назву Polar Max. В майбутньому вони мають посилить оборону Арктики. Про це повідомило агентство АР.
Росія має значно більше криголамів, ніж США та Канада, тоді ж як зміни клімату роблять віддалену, але стратегічно важливу Арктику доступнішою.
Програма Icebreaker Collaboration Effort (ICE Pact) має використати передові технології та досвід Фінляндії у суднобудуванні, щоб допомогти США та Канаді задовольнити попит на нові криголами.
Міністр Канади з питань оборонних закупівель Стівен Фур заявив: країна інтегрує берегову охорону у військову сферу, і що інвестиції в Арктику мають вирішальне значення для майбутнього.
Корпус судна буде побудований на верфі в Гельсінкі, а потім перевезений до Канади, де його планують добудувати у місті Леві, провінція Квебек, до 2030 року.
Як відомо, в березні російський диктатор Володимир Путін заявляв, що Росія захищатиме свої інтереси в Арктиціі посилатиме туди своїх військових.
Країни НАТО посилюють морську присутність в Арктиці -
НАТО посилило морську присутність в Арктиці
У Північній Атлантиці морська оперативна група НАТО здійснює місію в районах Арктики та Крайньої Півночі, підтверджуючи своє зобов’язання до колективної безпеки в цьому стратегічно важливому регіоні. Кораблі та літаки з Постійної морської групи НАТО №1 беруть участь у патрулюванні та демонструють присутність у цих водах. Зацікавленість НАТО в Арктиці зростає через розширення судноплавних маршрутів та доступ до природних ресурсів у зв’язку з таненням льодів. Альянс також зосереджує увагу на підвищенні рівня морського спостереження для кращого відслідковування ситуації та реагування на потенційні загрози. Країни-члени НАТО, що мають територію в Полярному колі, співпрацюють для забезпечення безпеки морських шляхів та стримування небезпечних дій у цьому регіоні. SNMG1 є одним із постійних морських з’єднань НАТО, яке забезпечує готовність до виконання завдань Альянсу та сприяє взаємодії між флотами членів НАТО.