Позначка: Армія

  • Українця, заарештованого у Польщі за наркотики, викрили у шпигунстві – ЗМІ

    Українця, заарештованого у Польщі за наркотики, викрили у шпигунстві – ЗМІ

    У польському місті Бяла-Подляска затримали двох громадян України, одного з яких підозрюють у передачі фотографій та координат військових об’єктів польської армії російськомовній особі. Польща стверджує, що стає об’єктом регулярних кібератак та інших підривних дій з боку Росії, спрямованих на дестабілізацію країни. Затриманим вилучили наркотики, інформація про спілкування з російськомовними особами була знайдена у телефоні одного з підозрюваних. Йому пред’явлено звинувачення у співпраці з іноземною розвідкою. Суд вирішив тримати його під вартою. Другий підозрюваний звільнений, його звинувачують лише у зберіганні наркотиків. Раніше в Польщі також був арештований агент Білорусі, співпраця з яким була виявлена завдяки співпраці з іншими європейськими службами безпеки.

  • Зеленський анонсував нову оборонну угоду з ЄС

    Зеленський анонсував нову оборонну угоду з ЄС

    Україна готується до зустрічей з європейськими партнерами, на яких планується укладення нової угоди щодо оборонних спроможностей. Президент Володимир Зеленський повідомив, що ця угода буде складовою довгострокових гарантій безпеки для України. Він також зазначив, що країна підтримує дипломатію та співпрацю з партнерами, зокрема з США. Зеленський наголосив на важливості міжнародного співробітництва та дипломатичних зусиль для врегулювання конфлікту з Росією. Він також зазначив, що обговорення гарантій безпеки з американським лідером Дональдом Трампом відбулося раніше.

  • Американська Bell вивчає можливість поставки гелікоптерів Україні

    Американська Bell вивчає можливість поставки гелікоптерів Україні

    Американський виробник вертольотів Bell Textron готовий постачати гелікоптери AH-1Z Viper і UH-1Y Venom для Збройних Сил України. Ця можливість була оголошена після того, як представники компанії та уряду України підписали меморандум про співпрацю. Гелікоптери AH-1Z Viper і UH-1Y Venom вважаються двома провідними моделями у компанії Bell Textron і мають багато спільних деталей, що робить їх ефективними для військових операцій. Компанія також готова створити виробничу базу в Україні для збирання, обслуговування та ремонту гелікоптерів. AH-1Z Viper – ударний гелікоптер з автоматичною гарматою та можливістю нести різні типи ракет. UH-1Y Venom – багатоцільовий гелікоптер для транспортування військ, медичної евакуації та інших завдань. Ця угода може допомогти Україні зміцнити свій оборонний потенціал та підвищити ефективність своїх військових операцій.

  • У ЗСУ створили нове Угруповання об’єднаних сил

    У ЗСУ створили нове Угруповання об’єднаних сил

    У військах оборони України були внесені зміни у структуру, і було створено нове угруповання під назвою Об’єднані сили (УОС). Генерал-майор Михайло Драпатий очолив командування УОС, яке буде відповідати за Харківську область та прилеглі території. Це стратегічно важливий сектор, який раніше вже був під його керівництвом під час російського наступу на Харківщині. Корпуси, які зосереджені на цьому напрямку, тепер безпосередньо підпорядковуватимуться новому Угрупованню об’єднаних сил і включатимуть досвідчені підрозділи ЗСУ, НГУ та ДПСУ.

  • Фінляндія оголосила про 30 пакет зброї для України

    Фінляндія оголосила про 30 пакет зброї для України

    У п’ятницю, 17 жовтня, Фінляндія вирішила надіслати Україні 30 пакет військової допомоги на суму 52 млн євро. Це рішення було ухвалено президентом Фінляндії за пропозицією уряду. Фінляндія вже надала Україні військову техніку на суму 2,9 млрд євро, виходячи зі свого економічного потенціалу. Країна також приєдналася до ініціативи НАТО з закупівлі важливого озброєння для України у Сполучених Штатах. Зазначено, що пакет допомоги складається переважно з продукції фінських виробників оборонної техніки, але деталі щодо його змісту та доставки не розголошуються з міркувань безпеки. Фінляндія також утримує конфіденційність щодо експорту озброєнь, особливо до України, і готує бомбосховища для своїх громадян.

  • ЄС вливає мільярди в оборонну промисловість

    ЄС вливає мільярди в оборонну промисловість

    Європейська Рада та Європарламент ухвалили програму розвитку європейської оборонної промисловості (EDIP), яка передбачає виділення 1,5 млрд євро на період з 2025 по 2027 роки. Програма спрямована на розширення виробничих можливостей, державні закупівлі зброї та співпрацю з Україною, зокрема через фінансування на суму 300 млн євро. Угода обмежує використання компонентів з країн поза ЄС та близьких партнерів на рівні не більше 35% вартості продукції. Програма також включає механізми безпеки постачання, юридичні інструменти для співпраці між країнами ЄС, обмеження на компоненти з третіх країн та створення рамки для спільних оборонних проєктів інтересу, в яких можуть брати участь українські компанії. Також передбачено створення централізованого каталогу продукції для спрощення закупівель. Фінансування буде спрямоване на розвиток систем протиповітряної оборони, захист східного флангу та впровадження нової системи протидії дронам до кінця 2026 року. Ця програма є частиною ширшої “Дорожньої карти збереження миру – оборонної готовності до 2030 року”, яку презентували Європейська комісія та Верховний представник Кая Каллас. У ЄС також повідомили про рекордні витрати на оборону.

  • Названо кількість підприємств українського ОПК

    Названо кількість підприємств українського ОПК

    За інформацією Міноборони, в Україні діють близько 900 оборонних підприємств, серед яких є як державні, так і приватні. Кількість команд інженерів і розробників, які працюють над інноваціями, становить приблизно 1 000 осіб. Прогнозується, що у 2025 році обсяг українського оборонного виробництва складе $35 млрд. Україна наразі вважається найперспективнішим ринком для інвестицій в оборонно-промисловий комплекс. Міністр уряду зазначив, що в останні роки спроможності оборонного виробництва зросли у 35 разів, а цього року спостерігається новий рівень розвитку оборонної промисловості. Запускаються спільні виробництва в Україні та за кордоном, а також залучаються інвестиції для розширення потужностей. Уже 25 закордонних компаній включаються у локалізацію виробництва в Україні, охоплюючи широкий спектр оборонних потреб від традиційної артилерії до передових безпілотних систем з використанням штучного інтелекту.

  • “Вогнева міць”. Що отримає Київ після Рамштайну

    “Вогнева міць”. Що отримає Київ після Рамштайну

    Сьогодні відбулося засідання контактної групи з оборони України у Брюсселі, відомої як “формат Рамштайн”. Піт Гегсет, очільник Пентагону, взяв участь у зустрічі та попередив Росію про “ціну, яку їй доведеться заплатити” у разі відсутності мирної угоди щодо України. Він також заявив про можливість передачі далекобійних ракет Томагавк Україні для тиску на Росію. Гегсет підкреслив, що стратегія “мир через силу” Дональда Трампа має працювати у вирішенні конфліктів. Окрім того, було оголошено про додаткові зобов’язання союзників надавати військову допомогу Україні через ініціативу PURL. Країни, такі як Фінляндія, Естонія, Швеція, Бельгія, Данія та Німеччина, обіцяли виділити кошти та військове обладнання для підсилення обороноздатності України.

  • Шмигаль озвучив пріоритети України на Рамштайні

    Шмигаль озвучив пріоритети України на Рамштайні

    Міністр оборони Денис Шмигаль на пресконференції під час 31-го Рамштайну вказав на важливість посилення підтримки дронами, назвавши це питання “екзистенційним пріоритетом”. Він зазначив три основні пріоритети: використання дронів FPV для контролю на лінії фронту, дронів FPV ISR для спостереження на лінії фронту, а також дронів-перехоплювачів та ракет. Україна просить партнерів про фінансування виробництва дронів-перехоплювачів, а також потребує ракет для перехоплення балістичних і крилатих ракет. Міністр також зазначив, що Україна має плани щодо виробництва українських дронів для глибокого удару та ракет для ударів по російській військовій інфраструктурі. Недавно президент України Володимир Зеленський і президент США Дональд Трамп обговорювали можливе постачання Україні американських ракет Tomahawk, а також планується їх зустріч 17 жовтня у Вашингтоні.

  • Литва витратить рекордну частку ВВП на оборону у 2026 році

    Литва витратить рекордну частку ВВП на оборону у 2026 році

    Литва планує витратити рекордну суму – 5,38% свого ВВП – на оборонні потреби наступного року. Прем’єрка Інга Ругінене заявила, що це необхідно для посилення безпеки у зв’язку з геополітичною ситуацією. У бюджеті на 2026 рік передбачено виділення 4,79 млрд євро на оборону, що також є рекордною сумою для країни. Головний акцент буде зроблено на розбудову полігонів та іншої інфраструктури. Литва стала однією з лідерів серед країн-членів НАТО за витратами на оборону, перевищивши поріг 5%, який колись закликав досягти президент США Дональд Трамп.