Міністерства оборони Казахстану та Великої Британії у Лондоні підписали План військового співробітництва на 2025-2026 роки. Про це повідомила пресслужба оборонного відомства Казахстану.
Одним із ключових напрямків співпраці стане навчання військовослужбовців Казахстану у британських вищих військових навчальних закладах. Крім того, план охоплює підготовку у сфері миротворчих операцій і вивчення англійської.
У квітні 2024 року міністри закордонних справ Казахстану та Великої Британії підписали угоду про стратегічне партнерство та співробітництво. Тоді глава британського МЗС оголосив про виділення 50 млн фунтів стерлінгів на реалізацію різних проєктів у країнах Центральної Азії протягом трьох років. За його словами, ця ініціатива спрямована на підтримку економічної стабільності, розвиток торгівлі та зміцнення регіональної взаємодії.
Наприкінці травня стало відомо про початок будівництва нового заводу з виробництва артилерійських боєприпасів у Казахстані. Підприємство виготовлятиме, зокрема, снаряди калібру 155 мм відповідно до стандартів НАТО. Створення такого виробництва має знизити залежність країни від імпорту озброєнь, особливо з огляду на зростання нестабільності в регіоні та перебої у глобальних ланцюгах постачання.
Тоді ж президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що країна не планує вступати до БРІКС і обмежиться статусом партнера. За його словами, таке рішення продиктоване прагматичними міркуваннями, позаяк сама організація “не має ані статуту, ані секретаріату, ані програм”.
Крім того, наприкінці квітня влада не дозволила проводити в містах країни традиційні 9 травня марші, схожі до російського “Безсмертного полку”.
Казахстан збільшує витрати на оборону – ЗМІ
Позначка: Армія
-
Військові Казахстану навчатимуться у Британії
-
Польща відмовилась від купівлі американських вертольотів Black Hawk
Агентство із закупівлі озброєнь для польської армії скасувало процедуру закупівлі 32 вертольотів S-70i Black Hawk з заводу PZL Mielec американському концерну Lockheed Martin. Про це сказав речник Агентства із закупівлі озброєнь, підполковник Гжегож Полак, повідомляє Onet в п’ятницю, 6 червня.
“Сталася істотна зміна обставин, внаслідок якої проведення процедури або виконання замовлення не відповідає інтересам суспільства, чого не можна було передбачити раніше”, – заявив він.
Полак додав, що агентство “повинне виконувати завдання, які на цей момент є найпріоритетнішими для Збройних сил”.
“На цей момент виконання цього конкретного завдання відкладено. Ми чекаємо на рішення – якщо воно буде прийнято, Агентство з озброєння приступить до дій”, – запевнив він. Вертольоти S-70i – це експортна версія відомих багатоцільових Black Hawk, що виробляються на заводі PZL Mielec, який належить Lockheed Martin. У планах було наступне замовлення 32 Black Hawk для сухопутних військ.
Видання нагадує, що Польща вже 10 років намагається придбати для армії нові багатоцільові вертольоти. У 2015 році в останній момент уряд Права і справедливості відмовився від угоди про закупівлю 50 французьких вертольотів Caracal. Тепер, через 10 років, подібний маневр перед закупівлею 32 американських вертольотів Black Hawk здійснив уряд Дональда Туска.
Вертольоти S-70i – це експортна версія відомих багатоцільових Black Hawk, що виробляються на заводі PZL Mielec, який належить концерну Lockheed Martin.
При цьому польські військові чекають на 96 ударних вертольотів Apache AH-64D, замовлених минулого року. Їх поставка запланована на 2028-2032 роки. Вони замінять старі радянські Mi-24, що використовуються зараз.
У лютому поточного року стало відомо, що Польща взяла в оренду вісім Apache за 300 млн доларів.
Польща почне виробляти електроніку для ЗРК Patriot -
ФРН планує збільшити чисельність армії через російську загрозу
Німеччина збільшить чисельність армії на 60 000 військовослужбовців відповідно до нових цілей НАТО, які полягають у посиленні обороноздатності у відповідь на зростальну загрозу з боку Росії. Наразі армія Німеччини недоукомплектована. Про це у четвер, 5 червня, повідомляє Reuters.
За словами міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, німецьким збройним силам знадобиться приблизно від 50 000 до 60 000 додаткових військових у всіх видах військ. Це приведе до того, що майбутня чисельність німецьких збройних сил становитиме від 250 000 до 260 000 військовослужбовців.
Як зазначає агенція, набір десятків тисяч додаткових військовослужбовців стане великим викликом для Берліна.
За словами Пісторіуса, уряд має вирішити, чи залишатиметься військова служба добровільною й надалі, чи буде відновлено військовий обов’язок.
В будь-якому разі, за словами міністра, наразі армія не зможе прийняти більшу кількість призовників через брак казарм та інструкторів.
“Поки у нас не буде таких можливостей, у нас буде добровільна служба – і, можливо, навіть більше, якщо ми будемо привабливим роботодавцем і залучимо до армії достатньо молодих чоловіків і жінок, які погодяться служити довше”, – сказав він.
Раніше в Німеччині заявили, що країни НАТО повинні терміново нарощувати оборонні потужності, щоб бути готовими до потенційного збройного нападу Росії вже у найближчі чотири роки.
Великобританія витрачатиме 3% свого ВВП на оборону до 2034 року -
НАТО виробляє за рік менше боєприпасів, ніж Росія за три місяці – Рютте
За три місяці Росія виробляє стільки ж боєприпасів, скільки весь блок НАТО за рік. Про це заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час пресконференції за підсумками засідання міністрів оборони країн-членів Альянсу у Брюсселі в четвер, 5 червня.
За його словами, є велика загроза з боку Росії, коли у 2022 році вона почала повномасштабну війну проти України. Маючи значно слабшу економіку, ніж в НАТО, РФ виробляє за три місяці таку кількість боєприпасів, яку Альянс виробляє за рік.
“Скільки вони виробляють боєприпасів, що є основою всього. За три місяці вони виробляють те, що ми, ціле НАТО, виробляємо за рік. І це маючи економіку у 25 разів більшу, ніж Росія”, – наголосив Рютте.
Генсек НАТО зазначив, що країни Альянсу вже зараз повинні готуватися до можливої агресії з боку Росії та збільшувати витрати на оборону.
“Ми повинні почати діяти зараз, бо інакше, через 4-5 років будемо під загрозою”, – заявив Рютте.
-
НАТО готує рекордні оборонні інвестиції
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що напередодні саміту в Гаазі країни Альянсу погодили нові цілі стосовно оборонних витрат. Мова про виділення 3,5% ВВП на основні оборонні потреби та ще 1,5% – на інвестиції, пов’язані з безпекою та оборонною інфраструктурою. Про це він повідомив у Брюсселі після зустрічі міністрів оборони країн НАТО у четвер, 5 червня.
“Ми домовилися про амбітний новий набір цілей стосовно можливостей. Ці цілі точно описують, в які можливості союзники мають інвестувати протягом років: протиповітряна оборона, винищувачі, танки, дрони, особовий склад, логістика та багато іншого. Усе це необхідно, аби наші сили стримування та оборони були сильними, а також для безпеки нашого мільярда людей. Досягнення згоди щодо того, що нам потрібно, було життєво важливим першим кроком”, – повідомив генсек.
Окрім того, на саміті в Гаазі Рютте запропонує план, що передбачає 5% ВВП на загальні оборонні інвестиції.
“3,5% ВВП на основні оборонні витрати, а також 1,5% ВВП на рік на інвестиції, пов’язані з обороною та безпекою, такі як інфраструктура та промисловість”, – уточнив він.
Окремо на зустрічі міністри обговорили підтримку України.
Рютте нагадав, що цього року союзники по НАТО вже пообіцяли понад 20 млрд євро додаткової допомоги у сфері безпеки для Києва.
“Я також вітаю додаткові зусилля підтримки, про які союзники по НАТО пообіцяли на вчорашньому засіданні Контактної групи з питань оборони України”, – додав він.
Разом з тим, Генсек наголосив, що для досягнення нових цілей союзникам потрібно значно більше інвестувати. Тож у Гаазі країни мають узгодити новий план інвестицій в оборону, який забезпечить достатньо ресурсів для стримування та захисту.
Під час зустрічі також відбулося засідання Групи ядерного планування НАТО.
“Ядерне стримування залишається наріжним каменем безпеки Альянсу. НАТО залишатиметься ядерним альянсом доти, доки існує ядерна зброя. І ми забезпечимо, щоб ядерний потенціал НАТО залишався надійним та ефективним, щоб зберегти мир, запобігти примусу та стримати агресію. Стримувальна сила НАТО сьогодні сильна. І завдяки рішенням, які ми прийняли на цьому міністерському засіданні, ми гарантуємо, що воно залишиться сильним і завтра. Тож я з нетерпінням чекаю на успішний саміт у Гаазі пізніше цього місяця”, – резюмував Рютте. -
США випробували новітню бомбу для знищення кораблів
США провели випробування вискоточної авіабомби Quicksink, призначеної для знищення великих надводних кораблів противника. Про це напередодні повідомила Дослідницька лабораторія ВПС США.
Вказано, що стратегічний стелс-бомбардувальник B-2 Spirit скинув бомбу Quicksink вагою у 500 фунтів (понад 220 кг – ред.) під час випробувань на полігоні Gulf біля авіабази Еглін у Флориді. А в минулому році у Тихому океані було випробувано цю ж бомбу, але вагою 2000 фунтів (понад 900 кг – ред.).
“Quicksink – це недорогий метод нейтралізації надводних суден за допомогою модифікованого боєприпасу, що доставляється з повітря”, – йдеться у повідомленні.
Журнал Newsweek пише, що випробування Quicksink є актуальні на тлі зростання потенційної морської загрози з боку Китаю.
“США озброюють своїх союзників і партнерів у Тихому океані – Австралію, Японію та Тайвань – різноманітною протикорабельною зброєю та розгортають “Морський ударний Томагавк”, варіант крилатої ракети Томагавк, що топить кораблі”, – зазначає видання. -
“Данська модель”: оголошено перший транш Україні
Україна отримає 1,3 млрд євро за “данською моделлю” на виробництво зброї у 2025 році. Частина цих коштів буде з доходів від заморожених активів Росії. Про це повідомило Міноборони у четвер, 5 червня.
Так, під час засідання контактної групи з питань оборони України у форматі Рамштайн міністр оборони Рустем Умєров обговорив з колегою із Данії Троельсом Лундом Поульсеном “данську модель”.
“Перший транш – 428 млн євро від Данії, Швеції, Канади, Норвегії та Ісландії. Гроші вже найближчим часом надійдуть на виробництво української зброї: артилерія, ударні дрони, ракети й протитанкові засоби, створені в Україні для наших воїнів”, – йдеться у повідомленні.
Умєров зазначив, що готуються нові стратегічні рішення щодо інвестицій українських компаній у країнах Рамштайну та розгортання виробництв європейських оборонних компаній в Україні. -
Україна починає спільне з партнерами виробництво зброї за кордоном – Умєров
Під час зустрічі у форматі Рамштайн було прийнято рішення запустити нову ініціативу спільного виробництва української зброї в країнах-партнерах для потреб України. Про це повідомив міністр оборони Рустем Умєров у Telegram в середу, 4 червня.
“Деякі з наших найближчих партнерів – ті, хто надає мільярдну військову допомогу – постійно звертаються до нас з пропозицією будувати заводи для виробництва сучасного українського озброєння у своїх країнах. Партнери готові виготовляти українську зброю, українські розробки у своїх країнах за офіційною ліцензією”, – розповів він.
За словами глави Міноборони, позиція України незмінна – першочерговим пріоритетом є потреби Сил оборони.“І партнери підтвердили: усе вироблене на таких підприємствах піде на потреби українського війська – допоки триває війна. Вони готові повністю профінансувати ці виробництва і навіть передбачити додаткове фінансування. Ця ініціатива – це стратегічний прорив. Спільно ми вироблятимемо дрони, ракети, боєприпаси, засоби РЕБ та інші види озброєння”, – зазначив Умєров..
Міністр висловив сподівання, що ініціатива буде підтримана в рамках європейської програми SAFE, яка передбачає 150 млрд євро на розвиток оборонної промисловості.
Водночас вже є певні кроки від партнерів, зокрема:
- Західноєвропейська компанія сьогодні анонсувала виробництво сучасних ракет проти Shahed в Україні
- Велика Британія разом з Україною вироблятиме ракети LMM та пускові установки
- Rheinmetall будує в Україні новітні бойові машини Lynx (Німеччина)
- Наші підприємства вже випускають боєприпаси за ліцензією Nammo (Норвегія-Фінляндія)
- SAAB (Швеція), Kongsberg (Норвегія), KNDS (Франція-Німеччина), FFG (Німеччина) та Raytheon (США) – вже розширюють свою присутність в Україні.
Умєров наголосив, що настав час і українським компаніям розширювати свою присутність на світових ринках, але з виробництвом для України.
“Це взаємовигідна ініціатива. Український ОПК отримає доступ до іноземного фінансування, передових технологій, нових виробничих майданчиків та стратегічного партнерства з провідними гравцями світу. А наші партнери – зміцнення власного промислового потенціалу з передачею озброєнь Україні”, – зазначив глава Міноборони.
-
Рамштайн-28: допомога Україні сягне рекордних показників
На 28-му засіданні у форматі Рамштайн партнери оголосили про рекордну військову допомогу Україні. Країни анонсували нові пакети допомоги на мільярди доларів – із фокусом на дрони, ППО, артилерію та виробництво зброї в Україні. Про це поінформував глава Міноборони Рустем Умєров у середу, 4 червня.
“Маємо значні результати – у 2025 році безпекова допомога перевищить показники всіх попередніх років повномасштабної війни”, – зазначив Умєров.
За результатами зустрічі партнери оголосили про нові пакети допомоги та важливі кроки підтримки.
Велика Британія оголосила рекордну допомогу на постачання дронів – 350 млн фунтів, що дозволить передати Україні 100 000 дронів у 2025 році. Загалом, у 2025 році британська військова підтримка становить 4,5 млрд фунтів, з яких 247 млн фунтів буде спрямовано на підготовку Збройних Сил України.
Німеччина схвалила новий пакет військової допомоги на 5 млрд євро. Бундестаг уже затвердив це рішення. До пакета входить:
· фінансування далекобійного озброєння, яке буде вироблятися в Україні
· передача систем ППО, зброї та боєприпасів
Нідерланди надають пакет допомоги вартістю 400 млн євро. До нього входять протимінний корабель, катери та морські дрони
Бельгія оголосила довгострокову ініціативу:
· щорічна допомога Україні в розмірі 1 млрд євро до 2029 року,
· передача протимінного корабля.
Норвегія виділяє:
· 700 млн доларів на дрони, з фокусом на підтримку українського оборонно-промислового комплексу,
· 50 млн доларів – до фонду NSATU Trust Fund.
Канада: 45 млн доларів на дрони, засоби РЕБ, IT-рішення, а також броньовані машини Coyote та Bison.
Швеція: 440 млн євро – на міжнародні програми із закупівлі артилерійських боєприпасів, дронів та іншого озброєння для України.
Міністр подякував усім країнам, які продовжують підтримувати Україну. Окремо висловив вдячність міністру Гілі та міністру Пісторіусу, за організацію цієї зустрічі.
“Мир в Україні має бути справедливим, тривалим і захищеним міжнародною єдністю. Разом ми працюємо над досягненням цього”, – додоав він.
Контактна група з питань оборони України – ініціатива, яка була створена для того, щоб оцінювати оборонні потреби України й надавати допомогу.
Перша зустріч Контактної групи відбулася 26 квітня 2022 року на авіабазі ВПС США Рамштайн у Німеччині. До Контактної групи входять приблизно 50 країн, які надають військову допомогу Україні. -
Зеленський закликав розгорнути виробництво NASAMS й IRIS-T в Україні
Україна може не лише отримувати системи протиповітряної оборони оборони IRIS-T і NASAMS, а й виробляти їх на власній території. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час засідання у форматі Рамштайн у середу, 4 червня.
“Вже почалися дискусії у ваших країнах щодо збільшення виробництва систем NASAMS, IRIS-T тощо, їх можна буде виробляти в Україні. Ці системи ППО зміцнюватимуть нашу спільну безпеку. Адже те, що ми будемо виробляти тут, захищатиме і вас і нас”, – зазначив глава держави.
За його словами, Україна вже реалізує низку спільних проєктів із партнерами у сфері виробництва озброєння. Мовиться про інвестиції, спрямовані на розвиток українського ВПК.
“Ми хочемо збільшити виробництво на 50%. Адже знаємо, що потребує зараз українська промисловість. У нас є сили, у нас є резерви, є бажання, нам потрібне фінансування. І готові надати деталізовані підрахунки”, – додав Зеленський.
Президент також нагадав про досягнення України у вдосконаленні дронів, зокрема в межах операції Павутина.
Крім того, він поінформував, що в українському бюджеті наразі передбачено 70 млрд доларів для закупівлі озброєння.
Додамо, у березні президент заявив, що Україна готує домовленості про збільшення українського виробництва зброї, передусім дронів. Згодом єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс підтвердив, що частина коштів із плану ReArm Europe на 800 мільярдів євро спрямують на військову підтримку України.