Збройні сили Тайваню провели навчання, під час яких вперше використали міський громадський транспорт для тренування оборони від можливого вторгнення з боку Китаю. Військові влаштували сценарій з раптовими ракетними ударами та висадкою десанту, щоб підготуватися до екстремальних умов бою в міських районах. Навчання, які тривають нині довше зазвичайного, також включають у себе використання нових систем залпового вогню та реактивних комплексів, придбаних у США. Участь у навчаннях взяли 22 000 резервістів, що є рекордною кількістю. В ході вправ пошкодили кілька автомобілів та будівель, що підкреслює складнощі ведення війни у міських умовах.
Позначка: Армія
-
Данія і Нідерланди готові закупити Patriot Україні
Данія та Нідерланди приєднуються до ініціативи президента США Дональда Трампа щодо закупівлі американського озброєння для передачі Україні. Ця програма передбачає купівлю зенітно-ракетних комплексів Patriot для України від європейських країн-членів НАТО, які потім замінять їх на нові американські системи. Німеччина вже погодилася придбати два комплекси Patriot для України, а також долучитися до програми. Данія та Нідерланди також підтримують ініціативу та готові виділити фінансування. Україна потребує посиленого озброєння через російські удари, але наявність вільних систем Patriot у Європі є обмеженою. Інші потенційні учасники програми – Велика Британія, Канада, Норвегія та Швеція – також розглядаються.
-
ЗМІ дізналися вартість майбутніх постачань зброї Україні
Президент США Дональд Трамп оголосив, що Сполучені Штати значно збільшать постачання озброєння своїм європейським союзникам, які потім передадуть ці засоби Україні. Перша партія постачань складе близько 10 мільярдів доларів і включатиме ракети, засоби протиповітряної оборони та артилерійські снаряди. Це визначається як значна зміна у політиці адміністрації Трампа, яка раніше уникала прямої підтримки України. Генсек НАТО також підтвердив, що Україна може очікувати значну допомогу від США та НАТО у формі систем протиповітряної оборони, ракет та боєприпасів.
-
США виділять $10 млрд у першій хвилі озброєння України – ЗМІ
Президент США Дональд Трамп оголосив про значне збільшення постачання озброєння своїм європейським союзникам, які пізніше передадуть цю допомогу Україні. Перша партія обладнання складе близько 10 мільярдів доларів і включатиме ракети, системи протиповітряної оборони та артилерійські снаряди. Це визначається як кардинальна зміна політики адміністрації Трампа, яка раніше обмежувалася постачанням лише оборонної зброї для України. Генсек НАТО також підтвердив, що угода між США та НАТО дозволить Україні отримати значну кількість систем ППО, ракет та боєприпасів, що стало результатом саміту НАТО.
-
Рютте анонсував великі постачання зброї в Україну
Угода між США та НАТО передбачає постачання великої кількості зброї Україні для захисту від Росії. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що це важливий крок, оскільки це допоможе Україні у справі оборони. НАТО також домовилося збільшити витрати на оборону до 5% і надати допомогу Україні. Європейські країни також висловили бажання приєднатися до цієї ініціативи. Також угода передбачає передачу зброї через НАТО, яка буде оплачена та розподілена між країнами. Трамп також погрожував вторинними митами проти Росії, якщо не буде досягнуто угоди про припинення конфлікту.
-
Австралія вперше провела стрільби з HIMARS
Під час військових навчань Talisman Sabre у північному Квінсленді здійснили стрільби з реактивної системи залпового вогню HIMARS Австралії, США та Сінгапуру. Це було перше бойове використання HIMARS на австралійській території та перший спільний запуск системи трьома країнами. Генерал Нік Вілсон заявив, що HIMARS буде використовуватися для забезпечення безпеки і стабільності в Індо-Тихоокеанському регіоні. У навчаннях також взяли участь військові з інших країн, включаючи Японію, Францію, Південну Корею. Talisman Sabre залучив до 40 тисяч військових з 19 країн. Австралія також планує витратити значні кошти на розвиток ракетних технологій у наступному десятилітті.
-
Литва запровадить загальний військовий обов’язок до 2030 року
Литва не зможе запровадити загальну військову повинність раніше 2030 року. Про це у неділю, 13 липня, заявив заступник міністра оборони Литви Томас Годляускас, передає LRT.
“Говорити про загальну військову повинність, як основу для резервних структур та загальний інструмент для підготовки призовників, ймовірно, не варто до 2030 року. Нам потрібно до цього підготуватися, включно з інфраструктурною базою, персоналом та інструкторами, і належним чином спрямувати ресурси на ці зусилля”, – сказав Годляускас.
За його словами, з 2026 року в Литві набудуть чинності зміни до закону про військовий призов, що дозволить послідовно збільшити кількість призовників.
Він зауважив, що починаючи з наступного року, до списків призовників будуть включені молоді люди віком від 18 до 22 років, які закінчили школу.
Впровадження нової системи призову має зменшити й звільнення від служби. Зокрема, служба не буде відстрочена для студентів, які вступають до вищих навчальних закладів після того, як їх було включено до списку призовників.
У Данії 1 липня набули чинності нові законодавчі норми, які передбачають призов жінок віком 18 років нарівні з чоловіками. -
Макрон оголосив про подвоєння оборонного бюджету Франції
Макрон заявив, що у 2027 році оборонний бюджет Франції складе 64 млрд. євро, що вдвічі перевищить витрати у 2017-му. Про це у неділю, 13 липня, повідомляє BFMTV.
Французський лідер розповів, що восени буде представлено “актуалізацію” закону про військове фінансування на 2024-2030 рік. За його словами, поправки передбачають виділення додаткових 3,5 млрд. євро на оборону в 2026 році і ще 3 млрд. євро – роком пізніше.
Макрон у своєму виступі наголосив, що європейці тепер повинні самі забезпечувати свою безпеку і зазначив, що ніколи з 1945 року свобода не була під загрозою, як зараз у зв’язку з російською агресією.Глава держави уточнив, що Франції необхідно подолати слабкі місця в оборонному секторі, особливо щодо запасів боєприпасів, оснащення безпілотниками, посилення протиповітряної оборони та засобів радіоелектронної боротьби, збільшення космічних можливостей.
Французький президент також назвав гарантією свободи країни та опорою її безпеки ядерне стримування.
“Щоб бути вільними, вас повинні боятися, а щоб вас боялися, ви повинні бути сильними”, – наголосив він.
У березні Макрон закликав збільшити оборонні витрати Франції до 3-3,5% ВВП на рік (зараз приблизно 2%). За підрахунками Reuters, для цього Парижу потрібно знайти додаткові 30 млрд. євро на рік.
Раніше президент Литви Гітанас Науседа заявив, що союзники, особливо у Західній і Південній Європі, мають усвідомити: агресивні плани Росії щодо Заходу – це не просто гучні слова, а реальна загроза.
-
Естонія вперше провела бойові стрільби з HIMARS
Естонські військові успішно провели бойові стрільби реактивних систем залпового вогню HIMARS. Відповідне відео опублікувала пресслужба Міноборони Естонії на платформі X.
Після чотирьох місяців навчань естонські військові у п’ятницю вперше провели бойові стрільби з реактивної системи залпового вогню HIMARS. За даними Сил оборони Естонії (EDF), кожна ракета влучила у малорозмірну ціль на відстані до 15 кілометрів у Балтійському морі.Yup, they work! The Estonian Defence Forces @Kaitsevagi trained with their very own HIMARS for the first time today. pic.twitter.com/BNQIoMo2CZ — MoD Estonia (@MoD_Estonia) July 11, 2025 В оборонному відомстві назвали стрільби “історичною подією”.
Ракети запускали з узбережжя острова Сааремаа, і вони досягли цілі менш ніж за хвилину.
Навчання з HIMARS тривали кілька місяців. Підполковник Рауно Війтман зазначив, що артилеристи успішно перекваліфікувалися на операторів реактивних систем залпового вогню. -
На допомогу ЗСУ допустили гусеничний робот Лютік
До експлуатації у ЗСУ доустили гусеничний роботизований комплекс Лютік. Компактна платформа може застосовуватись для логістичних завдань, евакуації поранених або як база для бойових модулів. Про це повідомили у Головному управлінні забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння і військової техніки у п’ятницю, 11 липня.
Робот можна транспортувати на автомобільному причепі або навіть у кузові військового пікапа чи мікроавтобуса.
Попри компактні габарити, Лютік може перевозити до чверті тонни вантажу. Роботизована платформа має герметичний корпус, ізольований від впливу пилу та вологи. НРК може працювати за широкого діапазону температур навколишнього середовища.
“Тяглове зусилля електродвигуна та гусеничне шасі наземного робота дозволяють йому рухатись бездоріжжям, трясовинами, піщаними насипами, долати неглибокі канави та невисокі вертикальні перешкоди”, – додали у повідомленні.
Лютік здатен виконувати широкий спектр завдань. Зокрема, логістичних: перевезення вантажів, особового складу, евакуації поранених тощо. Водночас його також можна використовувати як рухому платформу для бойових модулів.